Seanewdim Ped Psy V 54 Issue 126

www.seanewdim.
com
Science and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology, V (54), Issue: 126, 2017 www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
V(54), Issue 126, 2017
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION
Pedagogy and Psychology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, University, Belarus
Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom Perekhrest Alexander, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Education, Yerevan, Armenia Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty of the professor, head of the Department of Mathematical Analysis, Dean of the
Universityof West Hungary Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of University, Uzbekistan
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of
Włocławek, Poland Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of
methodology of teaching mathematics andinformation technology, English Philology, Professor and Chair, Yerevan State University,
Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia Armenia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP Sokuriaynska Liudmyla, Doctor of sociological science. Prof. Head of
and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Department of Sociology. V.N. Karazin Kharkiv National University,
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Ukraine
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of
Tyne, United Kingdom English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National, University of
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University Cherkasy, Ukraine
„Paisii Hilendarski”, Bulgaria Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Psychology, Department chair of pedagogics andsubject technologies,
Hungary, Budapest Astrakhan state university, Russia
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated professor, Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication, Head of
Head of the Department of Sociology and Social Work, Lviv Polytechnic department of political analysis of the Vernadsky National Library of
National University, Ukraine Ukraine
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof. habil., Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-Frankivsk
Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv National National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
University Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University „Paisii
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Włocławek, Poland Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department of department of Psychology Plovdiv University „Paisii Hilendarski”,
Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Bulgaria
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Pedagogical
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice- University, Russia
Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in Tambov, Russia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals, Bohdan
Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan Khmelnitsky Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
National University of Cherkasy, Ukraine Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity, Belarus
department of general and differential psychology, South Ukrainian Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy,
National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West Hungary
Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest
ethical standards for authors and co-authors. Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious
departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective reporting of data with the intent to mislead
or deceive, as well as the theft of data or research results from others. By acknowledging these facts, each author
takes personal responsibility for the accuracy, credibility and authenticity of research results described in their
manuscripts. All the articles are published in author's edition.
THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95; ICV 2015: 80.87
GLOBAL IMPACT FACTOR (GIF): 2013: 0.545; 2014: 0.676; 2015: 0.787
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685;
2015: 5.278; 2016: 6.278
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215
GOOGLE SCHOLAR
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
CONTENT
PEDAGOGY……........……….……………...…...………………………………………………………... 7
Didactic principles of inclusive education arrangement at higher educational institutions of Ukraine
Z. P. Bakum, K. V. Polgun…….........……….……………...…...…………………………………………... 7
Навчально-перцептивне завдання як форма організації сенсорного розвитку молодших школярів
І. А. Барбашова……........…….……………...…...………………………………………………………... 10
Шляхи ефективного навчання другої іноземної мови у контексті міжкультурної комунікації
С. А. Ісаєнкоhttp……........……….……………...…...…….………………………………………………. 14
Реализация логико-репродуктивной модели при формировании вычислительных умений в
обучении математике
А. Д. Иванова-Неделчева, Н. Хр. Павлова……........……….………….…...…...………………………... 17
Професійна іншомовна підготовка майбутніх фахівців з туризмознавства як педагогічна проблема
Н. С. Івасів……........………...……………...…...………………………………………………………..... 21
Ключові напрямки виховного процесу у сучасному вищому навчальному закладі
І. О. Кучинська…….........……….……………...…...……………………………………………………... 26
Педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх техніків-технологів
виробництва харчової продукції в процесі вивчення природничих дисциплін
О. Ф. Мельник……........……….……………...…...………………………………………………………. 31
Експериментальна програма формування культури спілкування молодших школярівз однолітками
у позакласній діяльності
О. С. Шестобуз……........……....……………...…...……………………………………………………... 36
Метод проектів як спосіб формування англомовної соціокультурної компетентності студентів-
сходознавців
Л. Г.Смовженко, Н. В.Сорокіна……........……….……………...…...…………………………………… 40
The Model of Students’ Environmental Competence Formation in Pedagogical University
S. Sovgira, N. Dushechkina……........……….……………...…...………………………………………….. 43
Реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів в освітньому середовищі багатопрофільної
школи
Н. А. Тарасенкова, І. В. Лов’янова, Н. П. Желєзняк, Б. Й. Окунєв……........……..….……………...….. 47
Рівні методології у дослідженні проблеми розвитку теорії управління вищими навчальними
закладами в Україні (останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття)
Н. С. Васиньова……........……….……………...…...……….…………………………………………….. 53
Рівні іншомовної комунікативної компетенції в оволодінні іноземною мовою учнями початкової
школи
Н. І. Яценюк……........……….……….……...…...……………………………………………………….... 57
PSYCHOLOGY……........……….…………….....………………………………………………………... 61
Психологічні особливості подолання негативних наслідків професійного стресу
В. M. Корольчук……........……….……….……...…...……………………………………………………. 61
Психіка людини у психоенергетичній концепції
М. Й. Варій……........……….……………...…...………………………………………………………...... 65
Роль метакогнітивних здібностей у формуванні професійної компетентності юристів
І. В. Зошій……........……….……………...…...………………………………………………………........ 72
PEDAGOGY
________________________________________________________________________________________________________________________
Didactic principles of inclusive education arrangement at

higher educational institutions of Ukraine
Z. P. Bakuma, K. V. Polgunb
a Kryvyi Rih National University, Kryvyi Rih, Ukraine
b Kryvyi Rih State Pedagogical University, Kryvyi Rih, Ukraine
Paper received 18.03.17; Revised 05.04.17; Accepted for publication 10.04.17.
Abstract. It has been stated at the article that arrangement of inclusive education for student with special needs is based on introduction of
systematic, individually-oriented and competency-based approaches. Specific didactic principles of inclusive education’s arrangement have
been stated. Educational methods, mostly corresponding to aforesaid principles were defined. Peculiarities of inclusive education forms were
noted. Importance of informational and communicational tools, used while working with students, having special needs was highlighted.
Keywords: education, inclusive education, student with special needs, didactic system, higher educational institution.
Introduction. Development of modern high school educa- one, creative one, subject-subject, differentiated, individual,
tion is to greater extent determined by its humanistic orienta- person-centered, competency, axiological, communicative,
tion. As per humanistic paradigm main education’s value is situation-based, paradigmatic, socio cultural, etc.
the personality with its abilities and interests. For people with Education at high school, being task-oriented, systematic
special needs it means that while getting education abilities and consistent process subjects to certain system of princi-
of their physical health is no longer key and certainly not ples, adherence to which ensures its effectiveness. Educa-
limiting factor any more. tional principles are governing ideas, basic concepts, defin-
Analysis of statistic data, presented in National Report On ing content, forms and methods of educational activities.
status of disabled people in Ukraine (dd. 2013) allows speak- Fundamental didactic principles in high school pedagogic are
ing of trend towards growing number of disabled people in the following ones: scientific principle; systematic and sys-
higher educational institutions of Ukraine. One of the rea- tem-based principle; principle of theory-practical combina-
sons for such growth is the exemption of certain privileges tion; principle of education activeness and self-sufficiency;
for people with disabilities while entering higher educational principle of education consciousness; principle of educa-
institutions. If within 2007/2008 academic year 12262 disa- tion’s affordability; principle of strong knowledge, abilities
bled students studied in higher educational institutions of I- and skills; principle of visual aids-based learning; principle
IV accreditation levels, thus in 2012/2013 academic year of personalization and collective nature of education; princi-
their number used to be 1,5 time more (18825 disabled stu- ple of scientific and learning processes integrity [13, p. 86].
dents). Hereby the problem of providing disabled people The method of training is a way of collated interconnected
with the opportunities of higher education getting along with teacher-student activity, aimed at achieving high school
other nationals becomes more vital in Ukraine. goals. Pedagogic is aware of various methods of education
Scholars see the way of this problem solving in introduc- classification. In particular, based on the knowledge source
tion of inclusive education – such educational system, ensur- verbal, visual, practical methods are distinguished
ing realization of citizens’ basic right for education owing to (D. Lordkipanidze, E. Holant, N. Verzilin, S. Chavdarov,
creation of proper learning conditions at general higher edu- etc.). Depending on didactic objectives teaching methods are
cational institutions [5; 8; 10]. split into those, aimed at knowledge getting, skills formation,
Materials and methods. Inclusive education becomes application of acquired knowledge and skills, creative activi-
more widely recognized as the most optimal and perspective ties promotion, consolidation, validation of knowledge and
model for disabled students studying [11]. Inclusive educa- skills (M. Danilov, B. Yesipov). Classification of teaching
tion is based on the ideology, excluding any discrimination methods in terms of independent cognitive activity presumes
and providing equal access to educational services for all explanatory-illustrative, reproductive, partially retrieval, re-
people by creating recouping conditions for people having search methods, method of problem-based material studying
certain health problems. Each person is recognized as such to (I. Lerner and M. Skatkin). Y. Babanskii classifies teaching
be respected in view of its uniqueness, availability of indi- methods based on holistic approach.
vidually pertaining needs and abilities. Diversity is sustained The notion of form in relation to education is used in two
and viewed as the resource of experience enlargement but cases – as teaching method and as form of educational activi-
not as a problem [2]. ty arrangement. Thus, depending on the number of joint ac-
Effectiveness of inclusive education at higher institutions tivity participants it falls under: individual one, matched one,
greatly depends on determination and awareness of key group one, teacher-up-front one and team one. Under the
methodological approaches to such educational process ar- scope of Tuning project huge amount of organizational
rangement. Thus A. Kukuev states that methodological ap- forms, widely spread at high school has been analyzed. In
proach means certain theoretical structure and is character- particular, a lecture, seminars, practical and laboratory ses-
ized by availability of the following features: basic concepts, sions, presentation session, consultation, workshop, students’
used in educational practice; principle being assumptions of individual, scientific and research activity, etc [14].
educational activities; techniques and methods of educational Success of learning process, effectiveness of various
process [9, p. 8]. Various educational approaches are de- methods and approaches’ application largely depends on
fined: systematic one, structural one, activity-based, holistic appropriately chosen teaching aids. Teaching aids encom-
7
pass various teaching tools, used in the system of cognitive – Principle of education’s professional orientation (corre-
activity. Teaching aids include textbooks, handbooks, scien- spondence of training’s content to students’ future profes-
tific, nonfiction books, methodological, reference literature, sional activity);
teaching materials, magazines, visual aids and training – Principle of innovation and scientific orientation (search-
equipment, models, devices and tools (both drawing and ing, examination and implementation of best examples of
measurement one). Thus, as Z. Slepkan (2005) states, teach- domestic and foreign educational practices, build-up of prop-
ing aids are used at high school to intensify and enhance er inclusive education methodological support base, analysis
teaching effectiveness from students’ side. Meanwhile effec- and monitoring of inclusive education outcomes, assessment
tiveness of their usage depends not only on their perfor- of implemented technologies’ effectiveness, etc).
mance excellence but largely on methodology of their appli- The following methods largely correspond to above-
cation and teaching materials’ content [13, p. 139]. defined principles of inclusive education arrangement for
Suggested article is based on the results of such research disabled students: research method, problem-based method,
methods application: project-based method, cooperation-based method, case-study
− Examination and analysis of psychologically pedagogic method, method of professional situation simulation. De-
and methodological sources in terms of inclusive education tailed study of pedagogic researches in terms of inclusive
arrangement for disabled students; education implementation, teaching of people, having health
− Method of synthesis, being the basis for specific didactic problems makes it possible to state that application of above-
system formation, considering specific features of disabled stated methods of education will be appropriate, considering
students studying under inclusion conditions; the fact that they:
− Systematization and generalization of both theoretical and – Are primarily focused on development of student’s person-
empirical data, related to disabled persons learning. ality, drawing attention to student’s potential not to his disa-
Results and discussion. Detailed study of inclusive edu- bilities;
cation’s nature, characteristics and peculiarities allows sum- – Promote self-contained scientific and educational activity
ming up that its arrangement shall be first of all based on of students;
following methodological approaches realization: – Provide opportunity for education individualization and
− Systematic (interpretation of learning process as didactic differentiation, satisfying students’ special needs;
system, consisting of the following governing components as – Improve students’ communication skills and abilities, in-
learning objective, content, methods, means and organiza- creasing the possibility of their successful socialization;
tional forms); – Promote improvement of learning material acquisition,
− Person-centered (recognition of student as key player in formation of highly professional individual, ensuring gradu-
learning process, student-oriented education, effort to ensure ates’ competitiveness at today’s job market.
maximal disclosure of student’s abilities, skills and creativi- Specific form of inclusive education is application of re-
ty); mote learning elements. Necessity of remote interaction be-
− Competency (formation of key and meaningful competen- tween teacher and student is firstly linked with students’
cies, presuming development of students’ readiness with health problems, regular medical treatment and examina-
regards to application of acquired knowledge to solve partic- tions, resulting in classes’ absence. The use of remote lean-
ular practical tasks in professional and everyday life as well ing technologies promotes realization of individualization
as formation of corresponding motivation affirmations, core and education differentiation principles, allowing to structure
values, ethic opinions and beliefs, etc). individual-based learning path and ensuring flexibility of
Analysis of scientific and pedagogic literature with re- educational process for disabled students. In I. Delyk’s opin-
gards to inclusive education implementation, systematic, ion, implementation of remote learning presumes creation of
person-centered and competency approaches application, special conditions that would allow to set off health prob-
detailed study of tutorial practical experience in working lems for every disabled student, maximally bringing tech-
with disabled students enables summarization of specific nical and technological educational means closer to his indi-
inclusive principles while working with disabled students: vidual capabilities. Dealing with each category of students,
– Principle of education humanization (respect for human depending on their physiological, psychological, intelligent
rights and freedoms, build-up of tolerant attitude and mutual peculiarities, abilities of computers usage, information per-
understanding within learning environment, non- ception and transmission capabilities, intensity of cognitive
discrimination, recognition of every student’s equal value); functions and teacher-student interaction capabilities has
– Principle of education’s affordability (opportunities crea- certain specific character [3, p. 32].
tion for learning materials getting in accessible for students Information and communication technologies play key
formats, considering individual peculiarities of students, role in the arrangement of inclusive education at higher edu-
having health problems); cational institutions. Thus, T. Hasselbring and C. Glaser note
– Principle of education flexibility and openness (providing that tutor at lecture-hall is not always able to pay enough
disabled student with the right to choose education forms, attention to each separate student, while information and
methods and tools, system of educational results monitoring, communication technologies provide disabled students with
etc); the ability to equally participate in practical, searching, re-
– Principle of consistency in objectives definition, selection search and simulation activity, corresponding to their needs
of content, education forms, methods and tools choice; and abilities [6]. Research of B. Hemmings et al. states that
– Principle of individualization and education differentiation; the most effective way of working is in small groups of stu-
– Principle of developmental environment (application of dents, but it is not always economically beneficial for educa-
search-based, research and problem-based training methods, tional institution. That’s why special sites are created for
promoting activation of self-contained research activity of such students, containing e-books, accessible for additional
students); examination or review [7].
8
One of the most complicated problems disabled students of their adaptation capabilities towards students’ needs is
face with in course of education and further professional also emphasized by L. Claiborne et al. [1].
activity is the problem of information exchange. It has two Conclusion. Organization of inclusive education for stu-
sides: from one side providing students with accessible data, dents with disabilities in higher educational institutions is
from other side – providing results of students’ activity in based on the implementation of the systematic, individually -
widely adopted form. Afore-stated problem became more oriented and competency approaches. The essence of such
acute due to the increasing speed of information update, learning lays in the systematic nature of the educational pro-
more stringent requirements for fresh data exchange. Ac- cess, its focus on the individual student, implementation of
cording to V. Shvetsov and M. Roshchina information tech- personalization and differentiation principles, building activi-
nologies themselves are the tools that will provide reliable ty-based learning process. The forms, methods and technol-
and prompt data exchange with other people [12, p. 212]. ogies, used to teach students with special needs should help
Education’s affordability, in particular, for disabled peo- in formation of corresponding core and subjective compe-
ple can be largely ensured by using adaptive informational tencies. Didactic principles of inclusive education for stu-
technologies in educational process. It can be Braille display dents with disabilities are the principle of education humani-
that will allow displaying information in the form of Braille zation, the principle of educational services’ affordability, the
point code, adapted mouse or keyboard, touch screen; soft- principle of education flexibility and openness, consistency
ware for text scoring from the monitor screen (JAWS, Vir- principle, the principle of individualization and differentia-
go), voice recognition, scanning and symbols optical recog- tion, developmental environment principle, the principle of
nition, image zooming on the monitor (ZoomText) and so professionally-oriented education, innovation- and scientific-
on. based principle. The following training methods greatly cor-
The use of computer technologies with adaptive technol- respond to afore-said principles: research method of training,
ogies-based software, access ensuring to global Internet- problem-based method, project-based method, cooperative
network greatly expands the capabilities of disabled students learning method, case-study method, method of professional
with regards to application of information resources, enhanc- situations’ simulation. While arranging inclusive education it
es interaction with other people via online chatting, etc. will be useful to apply information and communication tech-
C. Dunn et al. state the need of so-called Universal Design nologies making learning process for disabled students more
Learning [4]. Universal Design Learning makes provisions flexible and individually-oriented and providing data acces-
for alternative methods of educational information’s intro- sibility, facilitating the perception of educational material,
duction to ensure its accessibility for all students. Signifi- etc.
cance of flexible information resources, having wide range
REFERENCES
1. Claiborne L. Supporting students with impairments in higher A. Reupert // Professional Development in Education, 2013. –
education: social inclusion or cold comfort? / L. Claiborne, Vol. 39. – No. 4. – P. 470-487. – Access mode:
S. Cornforth, A. Gibson & A. Smith // International Journal of http://dx.doi.org/10.1080/19415257.2013.79629
Inclusive Education, 2011. – Vol. 15. – No. 5. – P. 513-527. – 8. Kolupayeva А.А. Inclusive education: realias and perspectives:
Access mode: http://dx.doi.org/10.1080/13603110903131747 monography/A.A. Kolupayeva.–Кyiv: Sammit-Knyga, 2009.–
2. Cologon K. Inclusion in education: towards equality for students 272p.
with disability/K. Cologon. – Macquarie University, 2013.– 58 p. 9. Kukuev А. I. Andragogical approach in Pedagogic: abstract of
3. Delyk І. S. Arrangement of remote learning for students with scientific paper for getting degree of Doctor of Education:
special needs at higher educational institutions: abstract of scien- 13.00.01 / A. I. Kukuev. – Rostov-on-Don, 2010. – 58 p.
tific paper for getting degree Candidate of Education: 13.00.09 / 10. Loreman T. Seven pillars of support for inclusive education:
І. S. Delyk. – Khmelnytskiy, 2011. – 226 p. moving from “Why?” to “How?” / T. Loreman // International
4. Dunn C. Assisting students with high-incidence disabilities to journal of whole schooling, 2007. – Vol. 3. – No. 2. – P. 22-38.
pursue careers in science, technology, engineering, and mathe- 11. Ruijs N. Inclusive education and students without special educa-
matics / C. Dunn, K. Rabren, S. Taylor & C. Dotson // Interven- tional needs / N. Ruijs, I. van der Veen & T. Peetsma // Educa-
tion in School and Clinic, 2012. – No. 48(1). – P. 47-54. – Ac- tional Research, 2010. – Vol. 52. – No. 4. – P. 351-390. – Access
cess mode : http://isc.sagepub.com/content/48/1/47 mode: http://dx.doi.org/10.1080/00131881.2010.524749
5. Dyukov V. М. Theoretical and methodological principles of in- 12. Shvetsov V. I. Application of audio descriptive technologies
clusive education: monography / V. M. Dyukov, L. A. Boydik, while learning people with eye problems / V. I. Shvetsov,
I. N. Semenov. – Saarbruekken (Germany): LAP LAMBERT M. A. Roshchina // Herald of NNGU (Nizhegorodskiy Universi-
Academic Publishing, 2012. – 547 p. ty), 2003. – Vol. 1(4). – P. 212-218.
6. Hasselbring T. Use of computer technology to help students with 13. Slepkan Z. І. Scientific principles of pedagogic process at higher
special needs / T. Hasselbring, C. Glaser // The Future of Chil- school / Z. I. Slepkan. – Кyiv: Vyshcha shkola, 2005. – 239 p.
dren, 2000. – Vol. 10. – No. 2. – P. 102-122. – Access mode: 14. Universities’ Contribution to the Bologna Process. An Introduc-
http://www.jstor.org/stable/1602691 tion. – Access mode :
7. Hemmings B. Practice architectures of university inclusive educa- http://www.unideusto.org/tuningeu/publications.html
tion teaching in Australia / B. Hemmings, S. Kemmis &
Дидактические основы организации инклюзивного обучения в высших учебных заведениях Украины
З. П. Бакум, Е. В. Польгун
Аннотация. В статье выяснено, что организация инклюзивного обучения студентов с ограниченными возможностями основыва-
ется на внедрении системного, личностно ориентированного и компетентностного подходов. Сформулированы специфические
дидактические принципы организации инклюзивного обучения. Определены методы обучения, которые в наибольшей степени
соответствуют указанным принципам. Отмечены особенности форм организации инклюзивного обучения. Подчеркнуто значение
информационно-коммуникационных технологий в обучении студентов с особыми потребностями.
Ключевые слова: обучение, инклюзивное образование, студент с особыми потребностями, дидактическая система, высшее
учебное заведение.
9
Навчально-перцептивне завдання як форма організації

сенсорного розвитку молодших школярів
І. А. Барбашова
Бердянський державний педагогічний університет, м. Бердянськ, Україна
Анотація. У статті розкрито сутність навчально-перцептивного завдання як мінімальної процесуальної одиниці реалізації
змісту сенсорного розвитку молодших школярів. Охарактеризовано внутрішню структуру, типологію, етапи реалізації на-
вчально-перцептивних завдань. Обґрунтовано висновок про те, що навчально-перцептивні завдання, впроваджені у площи-
ну різних уроків і позаурочних занять, дозволять розробити гнучкі стратегії, тактики й алгоритми вдосконалення чуттєвої
сфери учнів, піднести ступінь їхньої активності та самостійності в пізнанні дійсності.
Ключові слова: сенсорний розвиток, молодші школярі, навчально-перцептивне завдання, вправа, задача, запитання.
Постановка проблеми. Необхідність розв’язання виходили в обґрунтуванні означеного способу презе-

завдань формування чуттєвої сфери учнів загальноос- нтації сенсорно спрямованого матеріалу.
вітніх закладів І ступеня актуалізує вибір специфічної Оскільки в поняття “навчальне завдання” – родове
форми організації навчання перцепції. Складність стосовно вище названого – автори вкладають неодна-
означеної проблеми підсилює той факт, що сенсорний ковий сенс, звернемося до довідкових джерел. За-
розвиток на сучасному етапі функціонування почат- вдання трактується в них як визначений, запланова-
кової школи самостійного статусу не має і організову- ний для виконання обсяг роботи, доручена справа [4,
ється на поліпредметній основі. с. 175], а навчальне завдання – як вид доручення вчи-
Аналіз останніх досліджень і публікацій. У пси- теля учням, що містить вимогу виконати певні навча-
холого-педагогічних джерелах проблему навчання льні дії (теоретичні та практичні) [6, с. 316]. На цій
школярів за допомогою спеціальних завдань висвіт- підставі під навчально-перцептивним завданням бу-
лено у різних аспектах: визначено їхню структуру, демо розуміти доручення вчителя учням щодо вико-
типи, етапи здійснення (Г. Бельтюкова, В. Бейлінсон, нання перцептивних дій зі сприймання зовнішніх яко-
Л. Доблаєв, Д. Зуєв, Я. Кодлюк, І. Лернер, В. Онищук, стей предметів, явищ і процесів дійсності. Посилаю-
А. Полякова, А. Сиротенко, А. Уман, М. Фьодорова, чись на умовиводи А. Умана [7, с. 7; 8, с. 140], розг-
В. Цетлін та ін.). Концептуальні засади побудови лядаємо аналізоване завдання як форму реалізації
дидактичної системи сенсорного розвитку, його зміст, змісту сенсорного розвитку і як таке, що акумулює
загальні методи і форми відображено в авторських процес навчання перцепції в кожному окремому акті
публікаціях, наприклад [1; 2; 3; 10], проте особливості суб’єктної взаємодії: з одного боку, воно логічно за-
навчально-перцептивних завдань для формування в вершує технологічний ланцюжок основних дидактич-
молодших учнів процесів сприймання потребують них елементів, із іншого – відбиває мету в її практич-
додаткового вивчення. ному втіленні, тобто є тісно пов’язаним з отриманням
Мета статі полягає в уточненні поняття “навчаль- результатів, адекватних поставленим цілям.
но-перцептивне завдання”, виявленні структурних У психолого-педагогічній літературі поширено ду-
компонентів, провідних типів, послідовних етапів мку про відсутність і, навіть, неможливість існування
реалізації навчально-перцептивних завдань. єдиної загальновизнаної класифікації навчальних
Виклад основного матеріалу. Під час поперед- завдань, однак є наявними вимоги щодо їхнього впро-
нього наукового аналізу [10] було встановлено, що в вадження в навчальний процес. Ці рекомендації ма-
реалізації сенсорного розвитку молодших школярів є ють загальнодидактичний характер, тому вважаємо їх
задіяним широке коло загальних форм і способів ор- цілком слушними і в аспекті нашого дослідження.
ганізації сприймання – уроків із більшості навчальних По-перше, візьмемо до уваги, що, зміст, обсяг і кі-
предметів загальноосвітніх закладів І ступеня, позау- лькість навчально-перцептивних завдань визначають-
рочних занять – домашніх завдань, екскурсій, гуртків, ся закономірностями пізнання дійсності, логікою
консультацій, фронтальної, групової, парної, індиві- процесу навчання, цілями уроку або системи уроків,
дуальної роботи. Однак, ці заняття та види пізнаваль- ходом роботи з окремих тем навчальної програми та
ної діяльності учнів спрямовані, перш за все, на вирі- необхідністю залучення допоміжних засобів засво-
шення програмних завдань з окремих дисциплін і єння знань. По-друге, навчально-перцептивні завдан-
містять лише можливості імплементування до них ня мають відповідати віковим і психологічним особ-
сенсорно-розвивальних упливів, навіть, якщо спектр ливостям молодших школярів, вирізнятися новизною,
цих можливостей є досить широким. Усвідомлення різноманітністю, випереджальним характером (зоріє-
даного факту спрямовує на пошуки тієї мінімальної нтованістю на досягнення не лише найближчих, а й
процесуальної одиниці, яка б дозволяла враховувати віддалених цілей), носити ознаки системності. По-
специфіку та закономірності формування чуттєвих третє, аналізовані завдання можуть: передувати пояс-
процесів і на засадах комплементарності могла бути ненню вчителя (попереднє обстеження предметів і
включеною у процес цілісного початкового навчання. явищ, властивості яких будуть вивчатися; повторення
У якості такої первинної одиниці доречно, на нашу інформації, необхідної для розуміння пояснень педа-
думку, обрати навчально-перцептивне завдання. Роз- гога; читання нового матеріалу з теми, яку розкрива-
криємо детально ті теоретичні передумови, із яких ми тиме вчитель); бути заданими під час викладення
10
нової теми (зробити замальовки, креслення, змішати віться, послухайте, торкніться, накресліть, вимовте,
фарби, скласти звукову схему, обмацати поверхню); заспівайте, порівняйте на дотик), – або у прихованій
виконуватися після пояснення нового матеріалу, що формі – питальним реченням, у якому завжди перед-
сприятиме усвідомленню і закріпленню отриманих бачено спонукання за типом “Дайте відповідь” (який
відомостей (порівняння та характеристика якостей це колір?, як називається ця форма?, цей звук голос-
об’єктів, що вивчаються; пошук відповідей на запи- ний чи приголосний?, мелодія звучить у швидкому чи
тання, поставлені вчителем або самими учнями; фор- повільному темпі?, ця поверхня гладка чи шорстка?).
мулювання висновків на основі зіставлення фактич- Сама дія реалізується або як проста та включає в та-
них даних). По-четверте, для досягнення індивідуалі- кому разі лише одну операцію, або як складна – міс-
зації сенсорного розвитку навчально-перцептивні тить деяку послідовність операцій.
завдання підлягають диференціюванню в різні спосо- Об’єкти, стосовно яких необхідно виконати дію,
би: дітям, чуттєві процеси яких функціонують швид- можуть бути матеріальними та матеріалізованими
ше, по закінченню виконання загального для всіх (предмети оточення або ілюстративні зображення,
завдання доручаються додаткові; школярам пропону- фішки, що моделюють артикуляційні властивості
ються водночас три-чотири варіанти завдання, що звуків мовлення, умовні позначення акустичних ознак
різняться між собою за ступенем складності при од- музичних звуків); конкретними й абстрактними (колір
наковому змісті; учні, в яких спостерігається повіль- і форма демонстрованого предмета або поняття “ко-
ний темп засвоєння знань про зовнішні властивості лір”, “теплі/холодні кольори”, “форма”, “площин-
об’єктів оточення, отримують завдання, що допомо- ні/об’ємні форми”); простими та складними (черво-
жуть ліквідувати прогалини та приступити в подаль- ний або червоно-фіолетовий і червоно-оранжевий
шому до виконання загальних для всього класу за- кольори, форма м’яча й автомобіля).
вдань, і навпаки, тим, хто виявляє підвищений інтерес Відношення між умовою та вимогою виявляється в
до сенсорно спрямованої інформації, дають завдання, існуванні двоякого логічного зв’язку між ними. Із
розраховані на поглиблення і розширення означених одного боку це взаємна єдність протиставлень відо-
знань. По-п’яте, завдання, що розглядаються, зазви- мого і невідомого, з іншого – шукане знаходиться в
чай добирає педагог, проте вони можуть буди резуль- певній залежності від даного і така залежність зумов-
татом ініціативи дітей, що свідчить про високий рі- лює конкретний спосіб досягнення потрібного ре-
вень їхньої пізнавальної активності. зультату.
Спираючись на думки вчених щодо узагальненої Установлення внутрішньої структури навчально-
будови навчальних завдань [8, с. 75; 5, с. 175; 9], буде перцептивних завдань дозволяє звернутися до розгля-
логічним виокремити у структурі навчально- ду їхньої типології. Засадничою в аналізі цієї пробле-
перцептивного завдання такі компоненти: ми обираємо позицію дослідників, які серед навчаль-
1) пропозиція здійснити певну сенсорну дію – вимога них завдань виділяють вправи, задачі та запитання.
знайти шуканий результат (мета завдання); 2) указівка Критерії розмежування зазначених типів навчальних
на об’єкт, стосовно якого потрібно виконати цю дію – завдань переконливо доводить А. Уман [8, с. 81],
умова завдання (вихідні дані); 3) відношення між визнає їх справедливими і М. Федорова [9]. Провід-
зазначеними вище факторами – умовою і вимогою, ними диференціальними ознаками вчені вважають
даним і шуканим, – що потенційно вміщує в себе такі: 1) структурно-компонентний склад; 2) форму
спосіб досягнення необхідного результату вираження пропозиції або вимогу виконати дію;
(розв’язання завдання – пошук способу рішення; ви- 3) підказування чи непідказування способу вирішен-
значення операцій, які складають процес рішення; ня; 4) вид діяльності.
виконання цих операцій).
Пропозиція здійснити ту чи іншу дію висловлюєть-
ся або в явній формі – спонукальним реченням (поди-
Таблиця 1. Співвідношення між типами навчальних завдань
Критерії диференціювання Типи навчальних завдань
навчальних завдань Вправа Задача Запитання
пропозиція здійснити деяку дію; указівка на об’єкт, стосовно якого
Структурно-компонентний
потрібно виконати задану дію; відношення між цими факторами, що
склад
потенційно вміщує спосіб досягнення необхідного результату
Форма вираження пропози- спонукальна або питальна або спону-
питальна
ції або вимоги виконати дію питальна кальна
Підказування чи непідказу- підказаний або непід-
підказаний не підказаний
вання способу вирішення казаний
репродуктивна
Вид діяльності репродуктивна творча
або творча
За першим критерієм типи навчальних завдань між рієм виразно виявляються відмінності запитання від
собою не диференціюються, адже мають однакову інших видів завдань – воно задається питальним ре-
структуру. Проте, саме компонентний склад відрізняє ченням, а вправа та задача припускають як питальну
вправи, задачі та запитання від інших способів презе- (приховану), так і спонукальну (явну) форму вира-
нтації матеріалу, що має бути вивчений, наприклад ження вимоги здійснити дію. Третій критерій засвід-
від теоретико-пізнавальних текстів. За другим крите- чує виразні відмінності між вправою та задачею. У
11
вправі спосіб рішення підказаний, він може міститися тип завдання, спосіб виконання якого полягає в бага-
в самому завданні, досвіді учня, засвоюваному мате- торазовому виконанні операцій із обстеження зовніш-
ріалі, виходити від учителя. Спосіб розв’язання задачі ніх якостей предметів і явищ дійсності, є цілком відо-
не підказаний, тому школярі мають відкрити його мим і таким, що забезпечує репродуктивний характер
самостійно. У цьому випадку перед дитиною постає чуттєвої діяльності молодших школярів; задача – це
проблема, яка підлягає розв’язанню, а це, у свою чер- тип завдання з обстеження зовнішніх якостей предме-
гу, передбачає знаходження способу рішення, закла- тів і явищ дійсності, спосіб виконання якого є невідо-
деного в самій задачі, визначення того, які знання мим і таким, що спрямований на пошук нових сенсо-
потрібно залучити, які операції та в якій послідовнос- рно спрямованих знань і операцій, забезпечує творчий
ті необхідно здійснити над вихідними даними, щоб характер чуттєвої діяльності учнів; запитання – це
отримати шуканий результат. Запитання ж виступає в тип завдання, якому властива питальна форма вимоги
якості вправи чи задачі, оскільки для нього однаково щодо обстеження зовнішніх якостей предметів і явищ
властивий підказаний і не підказаний спосіб вирішен- дійсності, відомий (або невідомий) спосіб виконання,
ня. За четвертим критерієм (витікає з попереднього) що забезпечує репродуктивний (або творчий) харак-
спостерігається аналогічна ситуація: вправа переваж- тер чуттєвої діяльності учнів.
но спрямована на організацію репродуктивних опера- Орієнтуючись на типову схему реалізації навчаль-
цій, задача – на виконання творчих дій, відповідь на ного завдання [9], у логіці виконання досліджуваних
запитання може бути наслідком здійснення репродук- завдань виокремимо низку послідовних етапів, а саме:
тивної чи творчої діяльності (табл. 4.1). перший – аналіз вимоги й умови завдання та відно-
На підґрунті наведених міркувань автори ствер- шення між ними; другий – пошук способу вирішення;
джують, що навчальне завдання є більш загальною третій – здійснення знайденого способу, тобто
дефініцією стосовно вправи, задачі та запитання, але розв’язання завдання; четвертий – перевірка викона-
основними типами завдань визнають лише вправи і ного завдання; п’ятий – установлення того, за яких
задачі, висуваючи припущення про неможливість умов завдання виконано і має рішення, яка кількість
надання такого ж статусу запитанням, адже за різних можливих рішень існує в кожному окремому випадку
умов вони виявляють суперечливі ознаки та реалізу- та за яких умов завдання виконати не можна.
ються або як запитання-вправи, або як запитання- Висновки. Отже, навчально-перцептивні завдання,
задачі. Наслідуючи такий підхід у цілому, ми, тим не утілені у площину різних уроків і позаурочних занять,
менш, є прихильниками іншої точки зору і розглядає- дозволять розробити гнучкі стратегії, тактики й алго-
мо запитання як самостійний тип завдання: воно має ритми вдосконалення чуттєвої сфери учнів, піднести
хоча й одну, проте лише йому притаманну ознаку – ступінь їхньої активності та самостійності в пізнанні
форму вираження вимоги здійснити певну дію. У дійсності. Перспективи подальших пошуків у напря-
цьому ми поділяємо думку Я. Кодлюк, яка радить не мку дослідження пов’язані з розробкою системи на-
нехтувати терміном “запитання”, не розчиняти його у вчально-перцептивних завдань, спрямованих на вдос-
“вправах” і “задачах” [5, с. 174], оскільки саме запи- коналення в учнів рівних видів сприймання, зокрема
тання домінують у процесі початкового навчання. зорового (кольорового, просторового), слухового
Виходячи із цього, основними типами навчально- (фонематичного, музичного), дотикового (фізико-
перцептивних завдань визнаємо вправи, задачі, запи- механічного, просторового).
тання та розуміємо їх у таких значеннях: вправа – це
ЛІТЕРАТУРА
[1] Барбашова І. А. Концептуальні засади побудови дидак- [7] Уман А. И. Теория обучения: от единой к триединой
тичної системи сенсорного розвитку молодших школярів. дидактике. Инновации в образовании. 2007. № 4. С. 4–12.
Молодь і ринок. 2015. № 4 (123). С. 37–41. [8] Уман А. И. Технологический подход к обучению: теоре-
[2] Барбашова І. А. Організаційно-методичні засади зорово- тические основы: монография. М.: МГПУ; Орел: ОГУ,
го сенсорного розвитку молодших школярів. Збірник нау- 1997. 208 с.
кових праць. Педагогічні науки. Херсон: Айлант, 2011. [9] Федорова М. А. Учебное задание как средство формиро-
Вип. 58. Ч. 1. С. 44–50. вания самостоятельной деятельности школьников: авто-
[3] Барбашова І. А. Сенсорний розвиток молодших школя- реф. дис. … канд. пед. наук: спец. 13.00.01. Белгород,
рів: історія та сучасність. Початкова школа. 2014. № 9. 2002. 21 с.
С. 46–48. [10] Barbashova I. A. Forms of teaching primary school children
[4] Загнітко А. П., Щукіна І. А. Великий тлумачний словник. perception. Actual Problems of Science and Education APSE
Сучасна українська мова. Донецьк: БАО, 2008. 704 с. – 2017: The international conference, January 29th 2017, Bu-
[5] Кодлюк Я. П. Теорія і практика підручникотворення в dapest (Hungary). URL: http://scaspee.com/all-
початковій освіті: підруч. для магістрантів та студ. пед. materials/forms-of-teaching-primary-school-children-
ф-тів. К.: Наш час, 2006. 368 с. perception-i-a-barbashova (дата звернення: 13.02.2017) [in
[6] Российская педагогическая энциклопедия: в 2 т./гл. ред. Ukrainian].
В. В. Давыдов. М.: Большая российская энциклопедия,
1993–1999. Т. 1: А–Л. 1993. 608 с.
REFERENCES
[1] Barbashova I. The conceptual framework for create didactic Zbirnyk naukovyx pracz`. Pedagogichni nauky. Xerson: Aj-
system of primary school children’s sensory development. lant, 2011. Vyp. 58. Ch. 1. S. 44–50.
Molod` i rynok. 2015. № 4 (123). S. 37–41. [3] Barbashova I. A. The sensory education of elementary school
[2] Barbashova I. The organizational and methodological basis children: Past and Present. Pochatkova shkola. 2014. № 9.
of elementary school pupils’ visual sensory development. S. 46–48.
12
[4] Zagnitko A. P., Shhukina I. A. Velykyj tlumachnyj slovnyk. [7] Uman A. I. Teoriya obucheniya: ot edinoy k triedinoy did-
Suchasna ukrayins`ka mova. Donecz`k: BAO, 2008. 704 s. aktike. Innovatsii v obrazovanii. 2007. № 4. S. 4–12.
[5] Kodlyuk Ya. P. Teoriya i praktyka pidruchnykotvorennya v [8] Uman A. I. Tehnologicheskiy podhod k obucheniyu: teoret-
pochatkovij osviti: pidruch. dlya magistrantiv ta stud. ped. f- icheskie osnovy: monografiya. M.: MGPU; Orel: OGU, 1997.
tiv. K.: Nash chas, 2006. 368 s. 208 s.
[6] Rossiyskaya pedagogicheskaya entsiklopediya: v 2 t./gl. red. [9] Fedorova M. A. Uchebnoe zadanie kak sredstvo
V. V. Davydov. M.: Bol`shaya rossiyskaya entsiklopediya, formirovaniya samostoyatel`noy deyatel`nosti shkol`nikov:
1993–1999. T. 1: A–L. 1993. 608 s. avtoref. dis. … kand. ped. nauk: spets. 13.00.01. Belgorod,
2002. 21 s.
The training perceptual task as a form of elementary school pupils’ sensory development
I. A. Barbashova
Abstract. The article reveals the essence of teaching and perceptual tasks as the minimum procedural implementation unit content of
elementary school pupils’ sensory development. There were characterize the internal structure, typology, stages of the educational
and perceptual tasks. The conclusion that the educational and perceptual tasks imposed on the plane different lessons and extracur-
ricular activities, will allow to develop flexible strategies, tactics, algorithms improve the sensual sphere of pupils, increase their
activity and independence in the knowledge of reality.
Keywords: sensory development, elementary school pupils, teaching and perceptual task, exercise, quiz, question.
Учебно-перцептивное задание как форма организации сенсорного развития младших школьников

И. А. Барбашова
Аннотация. В статье раскрыта сущность учебно-перцептивного задания как минимальной процессуальной единицы реали-
зации содержания сенсорного развития младших школьников. Охарактеризованы внутренняя структура, типология, этапы
реализации учебно-перцептивных заданий. Обоснован вывод о том, что учебно-перцептивные задания, введенные в плос-
кость разных уроков и внеурочных занятий, позволят разработать гибкие стратегии, тактики, алгоритмы совершенствования
чувственной сферы учащихся, повысить степень их активности и самостоятельности в познании действительности.
Ключевые слова: сенсорное развитие, младшие школьники, учебно-перцептивное задание, упражнение, задача, вопрос.
13
Шляхи ефективного навчання другої іноземної мови

у контексті міжкультурної комунікації
С. А. Ісаєнко
Державний економіко-технологічний університет транспорту (Україна, м. Київ)
Corresponding author. E-mail: isaenko_SV@ukr.net

Анотація. Необхідність нових підходів до процесу навчання іноземних мов визначається сучасним етапом суспільно-
економічного розвитку суспільства. Авторка вважає, що одним із головних завдань системи вищої професійної освіти є наразі
формування професійної культури майбутніх фахівців. У статті зроблено спробу вказати деякі шляхи ефективного навчання
другої іноземної мови, головним із яких, безперечно, є поєднання лінгвістичного досвіду студента і творчого підходу виклада-
ча до організації навчального процесу.
Ключові слова: процес навчання, іноземна мова, друга іноземна мова, міжкультурна комунікація, лінгвістичний досвід сту-
дента
Вступ. Сучасний етап розвитку суспільств демонструє «інтелектуального, творчого, культурного потенціалу
чітку зорієнтованість на спілкування особистостей, під народу» та «забезпечення народного господарства
яким в освіті розуміють діалог різних культур. Спосте- кваліфікованими фахівцями» [4, с. 3] та в інших зако-
рігається зсув проблем буття до полюсу культури, а в нодавчих актах.
«розташуванні» духовних спектрів існує тенденція до Метою даної статті є аналіз існуючих у науковому
зміщення і зближення культур, формується орієнтація обігу та висловлення власних поглядів на шляхи ефек-
соціуму на ідею взаєморозуміння і спілкування через тивного навчання другої іноземної мови у контексті
епохи. Стрімке підвищення інтересу до вивчення іно- міжкультурної комунікації. Об’єктом нашого аналізу
земних мов в українському суспільстві було викликане виступає змістове та операційне наповнення навчаль-
розширенням міжнародних контактів громадян нашої ної дисципліни «Друга іноземна мова» у немовних ВНЗ
держави, а також підвищенням «авторитету» володіння з урахуванням актуалізації проблем міжкультурного
іноземною мовою у багатьох країнах – наших сусідах. спілкування у світі (на прикладі іспанської мови як
Так, у Європі зміна ставлення молоді до вивчення іно- другої іноземної на основі вивчення англійської мови
земних мов відбулася ще у кінці минулого століття, що як першої іноземної). Предметом – визначення ефекти-
й ілюструється результатами опитувань, проведених вних дидактичних умов навчання другої іноземної
серед молоді віком від 15 до 24 років у 12 країнах- мови для підвищення якості професійної підготовки
членах Європейського Союзу в грудні 1999 року [1]. майбутнього фахівця.
Більш ніж троє з п’яти (61%) опитаних зазначили, що Матеріали та методи.. Загальновідомо, що культу-
вважають уміння розмовляти хоча б однією іноземною ра здатна розвиватися у діалозі з іншими цілісними,
мовою (а краще двома) конче необхідним для своєї замкненими «у собі» культурами. Слід зазначити, що
майбутньої професійної діяльності в сучасному суспі- діалог у культурі – це не діалог різних точок зору, це
льстві. Більш ніж третина (35%) вважали це корисним. діалог культур мислення, форм осмислення і розуміння
І тільки 3% респондентів мали сумніви в доцільності дійсності. Саме в діалозі культур відбувається аутоде-
вивчення іноземних мов та 1% не мали власної думки термінація індивіда і формування потенційно-
щодо цього. Виділення Радою Європи компетенції особливої і неповторної «культури» особистості. А
«спілкування більш, ніж однією іноземною мовою», як основу такого спілкування, як вважає сучасна педагогі-
складової «ключових» компетенцій для європейського ка вищої школи, повинна складати переорієнтація нав-
рівня освіти [2, c. 5], а також виокремлення науковцями чального процесу з форми на функцію, із формування
лінгвістичної і комунікативної компетенцій у якості лінгвістичної компетенції на формування комунікатив-
необхідних складових підготовки студентів до успіш- ної і соціокультурної компетенцій.
ної майбутньої професійної діяльності свідчать про те, Проблема організації навчального процесу з опану-
що іноземна мова розглядається наразі ефективним вання змістом другої іноземної мови (ДІМ) у вищих
засобом висококваліфікованої професійної діяльності навчальних закладах не знайшла, на наш погляд, ши-
та спілкування сучасного фахівця. Інтеграція системи рокого обговорення у методичній літературі. Як свід-
вищої освіти України в світовий і європейський освіт- чить її вивчення, розробці проблеми організації навча-
ній простір зумовлює необхідність застосування у пе- льного процесу з опанування змістом другої іноземної
дагогічному процесі сучасних дидактичних концепцій, мови найбільше уваги приділила російська школа нау-
спрямованих на підготовку висококваліфікованих про- ковців-методистів (Р.Ю. Барсук, О.М. Бердичевський,
фесіоналів і на розкриття їхнього творчого потенціалу. В.О. Горіна, Н.В. Звягіна, Б.А. Лапідус, Г.В. Рогова,
В Україні усвідомлення необхідності принципово нової Г.О. Солдатов). Зазначені вище науковці розглядали
якості підготовки спеціаліста до його майбутньої про- процес навчання ДІМ у порівнянні з першою інозем-
фесійної діяльності знайшло своє втілення у Націона- ною та рідною (російською) мовами, досліджували
льній доктрині розвитку освіти у ХХІ столітті, де за- умови навчання, питання організації курсу з ДІМ та
значається, що подальший «прогрес суспільства вже експериментували з формами побудови навчальних
неможливий без прогресу людини» [3, с. 4], у Законі занять з метою підвищення їхньої ефективності. Однак.
України «Про освіту», в якому завдання «всебічного вплив та перенесення індивідуального стилю вивчення
розвитку людини як особистості та найвищої цінності першої іноземної мови (лінгвістичного досвіду) на
суспільства» стоїть поруч із завданнями збагачення процес опанування другою іноземною мовою, його
14
особливостей на фоні діалогу культур залишаються ще льних ситуацій спілкування [6; 7]. При навчанні грама-
недостатньо висвітленими у сучасних науково- тики другої іноземної мови необхідно враховувати як
теоретичних і узагальнюючо-практичних досліджен- позитивний, так і негативний вплив першої ІМ та рід-
нях. У методиці викладання іноземної мови розгляда- ної мови. Ось чому, на наш погляд, важливою переду-
лись питання викладання німецької мови як другої мовою успішного оволодіння ДІМ є зіставний аналіз
іноземної на базі англійської (Б.С. Лебединська, мов та виділення спільних чи відмінних моментів та
М.І. Реутов, Н.С. Форкун). Існування цілої низки зіста- таких, які частково не збігаються, у цих мовних систе-
вних досліджень цих мов пояснюється типологічною та мах.
історичною спорідненістю їхніх мовних систем. Наш На наше переконання, основною метою вивчення
аналіз свідчить, що нагальні проблеми методики ви- другої іноземної мови має стати оволодіння іншомов-
кладання (організації навчального процесу) іспанської ною культурою, яка є складовою частиною світової
мови як другої іноземної мови на базі англійської не культури і, трансформуючись через соціально-
знайшли свого висвітлення у сучасному науково- культурний та національно-специфічний аспекти куль-
теоретичному доробку педагогів вищої школи. тури, стає індивідуальною та особистісно-
Ми дотримуємося думки, що організація та управ- специфічною. Іншими словами, метою вивчення другої
ління навчальним процесом з ДІМ представляє собою іноземної мови є оволодіння культурою другої інозем-
синтез науки, мистецтва та досвіду. В цьому контексті ної мови у зіставленні з культурою рідної мови та пер-
поняття «наука» виступає як конгломерат методики шої іноземної мови. Мета курсу навчальної дисципліни
навчання другої іноземної мови, лінгвістики, психоло- «Друга іноземна мова» визначає зміст навчання і на-
гії та педагогіки. «Мистецтво» розглядається як твор- самперед відбір культурологічного матеріалу через: 1)
чий аспект-управління, творчість викладача та культу- визначення основних функцій буття та сфер дійсності у
ра його спілкування. «Досвід» проявляється у практич- зіставленні національних культур; 2) зіставний аналіз
ному спрямуванні спільної праці викладача і студента семантичного поля, граматичних структур для реаліза-
на досягнення якомога вищого результату. ції в курсі другої іноземної мови діалогу культур.
В.М. Богородицька пропонує дві принципово різні Вирішення цих питань визначає також характер до-
схеми навчання другої іноземної мови: 1) навчання без поміжних засобів навчання, ефективність застосування
урахування лінгвістичного досвіду; 2) навчання з ура- яких у більшості випадків залежить від урахування
хуванням лінгвістичного досвіду [5]. Використання рівня розвитку індивідуально-психологічних характе-
лінгвістичного досвіду студента, на думку вченої, при ристик студентів, функціонування чи не-
вивченні другої іноземної мови пов’язане із загальною функціонування їхнього мислення, оперативної
проблемою співвідношення мов у свідомості людини. пам’яті, прогнозування, а також від перенесення інди-
На наш погляд, для успішного навчання другої іно- відуального стилю вивчення першої іноземної мови на
земної мови необхідне максимальне використання ДІМ. Визначення мети навчання ДІМ як оволодіння
лінгвістичного досвіду студентів як рідномовного, так і іншомовною культурою охоплює психологічний, соці-
досвід вивчення першої іноземної мови. Наявність альний, педагогічний, методичний аспекти і сприяє
такого досвіду, майстерне та творче його використання комплексному розв’язанню виховних завдань, що відо-
дозволяє створити широкий фон для зіставлення (і бражено в культурі спілкування, позитивному ставлен-
кращого розуміння) певних мовних явищ (граматичних ні до культури народу, мова якого вивчається, і вихо-
і лексичних). Тому вивчення проблеми використання ванні толерантності, колективізму як основних рис
попереднього лінгвістичного досвіду студентів для характеру. Реалізація цього блоку завдань здійснюється
організації навчального процесу з другої іноземної через уміння викладача творчо організовувати навча-
мови є, на нашу думку, актуальним. Так, у загальній льний процес, його педагогічний досвід, культуру спі-
практиці викладання другої іноземної мови у ВНЗ нав- лкування та творчий аспект навчальної діяльності.
чання словотвірних моделей усе ще залишається одним З метою переходу до інноваційних форм навчання
із периферійних видів навчальної діяльності, хоча ця виникає необхідність «інтегративних курсів» міжфунк-
аудиторія підготовлена до такої роботи як жодна інша. ціонального характеру, які передбачають інтеграцію
Наш досвід роботи з ДІМ показує, що продумана робо- дисциплін, що працюють на домінуючу ідею, в єдиний
та зі словотвірними моделями може суттєво сприяти комплекс. Такий підхід обумовлено зростанням інтере-
успішності опанування другої іноземної мови. Студен- су до системного мислення і необхідністю вчити сту-
тів, які вивчають ДІМ, характеризує високий рівень дента розглядати проблему комплексно. Б.А. Лапідус
лінгвістичних знань та досвіду. Вони вміють працюва- підкреслював, що теоретичний курс ДІМ повинен бути
ти і з текстом, і з окремою лексичною одиницею. За- зіставним, і зіставлення слід проводити як з рідною
вдяки власному досвіду опанування першої іноземної мовою, так і з першою іноземною мовою. «Якщо зіста-
мови в них розвинуто смислову та мовну здогадку. влення з рідною мовою безпосередньо готує до викла-
Необхідність роботи над лексикою та обмеженість дацької діяльності, то зіставлення з першою іноземною
навчальних годин вимагають обов’язкового відбору мовою дає можливість краще усвідомити об’єкт, тобто
словотвірних моделей для початкового етапу навчання другу іноземну мову» [8, с. 162] (переклад наш – І.С.).
другої іноземної мови. Автор підкреслює (і ми повністю поділяємо його точку
Як відомо, ефективність навчання граматики другої зору), що на початку курсу слід подавати короткий
іноземної мови також залежить від правильного відбо- вступ до історії мови, який повинен допомогти студен-
ру матеріалу. Принципи відбору активного граматич- там усвідомити сучасні закономірності та особливості
ного мінімуму для другої іноземної мови в методиці мови, тенденції майбутнього розвитку, а також зв’язки
вже розроблено. Граматичний мінімум, як зазначає ДІМ з першою іноземною мовою. Навчальний матеріал
В.О. Горіна, має охоплювати (включати) всі значення з фонетики та граматики слід подавати у зіставному
відібраних мовних явищ, які необхідні мовцю для реа- плані з відповідними методичними поясненнями, ви-
15
сновками та рекомендаціями. У навчальному матеріалі вчально-пізнавальної діяльності студентів на форму-

з лексикології необхідно давати короткий огляд слово- вання міжкультурної і соціокультурної компетенцій за
творення, етимологічну характеристику лексики та допомогою змісту зазначеної навчальної дисципліни,
огляд лексикографії мови [8]. Студент, отримуючи засобів адекватного граматико-стилістичного оформ-
нову інформацію з курсу, зіставляє її з отриманою лення думки, опанування словотвірними моделями як
інформацією з першої іноземної мови, порівнює окремі другої іноземної мови, так і першої іноземної мови
мовні явища, визначає спільні та відмінні риси і синте- разом із зіставним аналізом словотвірних можливостей
зує отриману інформацію в єдиний блок, який у перс- рідної мови. Перспективи подальшого дослідження
пективі знаходить відображення у практичній діяльно- проблеми формування у студентів здатності до здійс-
сті і переростає у набутий досвід. Великі зміни у на- нення ефективної міжкультурної комунікації ми бачи-
вчальну діяльність приносять нові інформаційні техно- мо у розробці нових і розвитку існуючих прийомів
логії, робота з інтернет-мережею. Остання сприяє пе- опанування змісту навчальної дисципліни ДІМ на ос-
редачі знань, створює умови для прямої комунікації нові зіставлення і подальшого аналізу функціональних
між викладачем і студентом, а також контролю знань особливостей іншомовної і рідномовної терміносистем
за допомогою комп’ютера. різних полів професійної діяльності.
Висновки. У даній статті проаналізовано теоретич- Нові концепції та методи інноваційного навчання
ний доробок і узагальнено практичний досвід викла- вимагають також нової якості кваліфікації викладача.
дання другої іноземної мови з урахуванням актуалізації Наразі викладач не повинен виступати лише в ролі
проблем міжкультурного спілкування у світі (на прик- автономного джерела знань, а сприяти, допомагати
ладі іспанської мови як другої іноземної на основі ви- навчальному процесу, в якому засвоєння знань, форму-
вчення англійської мови як першої іноземної). Ефекти- вання навичок, умінь і світогляду здійснюється у на-
вними дидактичними умовами реалізації освітньо- вчальній групі на базі взаємодії студентів і творення
виховного потенціалу іноземної мови у контексті між- їхньої здатності до міжкультурної комунікації.
культурної комунікації визначено спрямування на-
1. Les jеunes Europeèns en 1999, Commission of the European 5. Богородицкая В.Н. Обучение второму иностранному языку
Communities [E. source].– Mode of access : http://www.ccfs.se в вузе (на материале видо-временных форм английского
/source.php/87544/ ProgramICCKonf.pdf. – Title from screen. глагола): Автореф. дис. ... канд. пед. наук. – М., 1974.– 21 с.
2. Language – a Key Competence for Europe [Electronic 6. Горина В.А. Принципы отбора активного грамматического
resource]. – Mode of access : http://www.ccfs.se/source.php минимума для второго иностранного языка // Сб. науч.
/67514/ ProgramICCKonf.pdf. – Title from screen. трудов по методике преподавания иностранных языков. –
3. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI сто- М., 1974. – № 80. – С. 21-29.
літті. – К., 2002. – 24 с. 7. Горина В.А. Основные проблемы методики обучения
4. Закон України «Про освіту» : За станом на 8 груд. 2006 р. / грамматике второго иностранного языка.– М., 1976. – 118с.
Верхов. Рада України. – Офіц. вид. – К. : Парлам. вид-во, 8. Лапидус Б.А. Обучение второму иностранному языку как
2006. – 38, [2] с. – (Закони України). специальности. – М.: Высшая школа, 1980. – 198 с.
REFERENCES
3. Natsional’na doktryna rozvytku osvity Ukrainy u XXI stolitti es]. – M., 1974. – 21 s.
[National doctrine of education development of Ukraine in the 6. Gorina V.A. Printsypy otbora aktivnogo grammaticheskogo
XXI century]. – K., 2002. – 24 s. minimum dlya vtorogo inostrannogo yazyka [Principles to se-
4. Zakon Ukrainy "Pro osvitu": Za stanom na 8 hrud. 2006 r. [Law lect active grammar minimum for a second foreign language] //
of Ukraine "About Education" / By the state on 8 December Sb. nauch. trudov po metodike prepodavaniya inostrannykh
2006] / Verkhov. Rada Ukrainy. – Ofits. vyd. – К.: Parlam. yazykov. – M., 1974. – № 80. – S. 21-29.
vyd-vо, 2006. – 38, [2] s. – (Zakony Ukrainy). 7. Gorina V.A. Osnovnye problemy metodiki obucheniya gram-
5. Bogoroditskaya V.N. Obucheniye vtoromu inostrannomu matike vtorogo inostrannogo yazyka [Basic problems on meth-
yazyku v vuze (na materiale vido-vremennykh form an- odology of teaching grammar of a second foreign language]. –
gliyskogo glagola):Avtoref. dis. … cand. ped. nauk [Teaching a M., 1976. – 118 s.
second foreign language in higher educational establishment 8. Lapidus B.A. Obucheniye vtoromu inostrannomu yazyku kak
(on the material of aspect-tense forms of English verb): Auto- spetsyalnosti [Teaching a second foreign language as a special-
ref. of the dissertation on … Candidate of Pedagogical scienc- ty]. – M.: Vysshaya shkola, 1980. – 198 s.
Ways to teach efficiently a second foreign language in the cross-cultural communication context
S. A. Isaienko
Abstract. The necessity of new approaches to organizing the process of teaching foreign languages is determined by the social-economic
development of the society. The author considers the work aimed at future specialists’ personality forming to be one of the main tasks of
the higher professional education system. In the present article an attempt to indicate some of the ways to successful mastering of a
foreign language is made. The author considers the combination of the linguistic experience of the students and the professional skills of
the teacher to be the most important of them.
Keywords: process of teaching, foreign language, second foreign language, cross-cultural communication, linguistic experience of a student
Пути эффективного обучения второму иностранному языку в контексте межкультурной коммуникации

С. А. Исаенко
Аннотация. Необходимость новых подходов к организации процесса обучения иностранным языкам определяется социо-
экономическим развитием общества. Автор считает, что одной из главных задач системы высшего профессионального образо-
вания является формирование профессиональной культуры будущих специалистов. В данной статье делается попытка указать
некоторые пути успешного обучения второму иностранному языку, главным из которых, несомненно, является соединение
лингвистического опыта студентов и творческого подхода преподавателя к организации учебного процесса.
Ключевые слова: процесс обучения, иностранный язык, второй иностранный язык, межкультурная коммуникация, лингви-
стический опыт студента
16
Реализация логико-репродуктивной модели при формировании

вычислительных умений в обучении математике
А. Д. Иванова-Неделчева, Н. Хр. Павлова*
СШ «Сава Доброплодный», ШУ «Епископ Константин Преславский»
*Corresponding author. E-mail n.pavlova@shu.bg
Эта статья осуществляется с помощью фонда Научных исследований ШУ

“Епископа Константина Преславскиого” – № РД-08-105/06.02.2017
Аннотация. Данная статья показывает суть логико-репродуктивной модели в обучении математике. Показана реализация этой
модели с помощью использования информационных технологий и в частности Kinect и динамического математического софту-
ера. Описан проведенный эксперимент и даны основные данные и выводы.
Ключевые слова: образовательная модель, Kinect, математика, образовательные методы
Наступило время, когда школа должна предложить выводу, что обучение следует строить, используя мо-
школьникам стратегию обработки информации для дель, показанную на Рис. 1.
того, чтобы развивать мышление и интеллект. Бесцель-
ное воспроизведение алгоритмов не приводит к дости-
жению цели. Современные школьники хотят знать по-
чему они изучают данную материю и где она им будет Алгоритм
нужна в реальной жизни. Уже все понимают, что тра- Логика
диционные подходы должны сопутствоваться эмоцио- Репродукция
нальной ноткой и делать из обучения праздник. Совре-

менные технологии являются мощным инструментом
на пути достижения этой цели. При чем они могут ис-
пользоваться в обучении практически всех учебных
предметов.
В направлении использования технологий проведено
много исследований. Можем подчеркнуть несколько
основных направлений. В [13, 16] показаны возможно-
сти использовать технологии для подготовки урока, в
Рис. 1. Логико-репродуктивная модель в обучении
[7, 8, 11, 15] даны варианты использования конкретных
технологий в обучении математике. В [1, 2, 6, 10] по- Наша идея состоится в том, что соотношение между
ставлен вопрос и даны решения внедрения исследова- временем нужным ознакомлением с новым алгоритмом
тельского подхода в обучение математике и естествен- и репродуктивной работе с ним, и приложением его в
ным наукам. В повышении эмоциональной стороны практику должно следовать золотому сечению. Гипоте-
обучения и повышения эффективности эмоциональной за о золотом сечении выявилась на основании методики
интеллигентности мы останавливаемся на опыт, пред- – сугестопедия [12], которая пользуется в обучении
ставленный в [2, 4, 9, 14]. Большую популярность наби- иностранным языкам. Чем глубже мы заходим в данную
рает система JumpMath, основанная именно на положи- материю, тем солиднее основа, на которую мы наступа-
тельной эмоции в обучении, и мы считаем, что важно ем. Если объединить спирали всех областей жизни по-
использовать опыт данной методики. лучиться модель, подобная фракталу. Ознакомление с
Целью данной статьи показать суть логико- алгоритмами и их репродукция в обучении математике
репродуктивной модели и одну ее реализацию с помо- имеет свои стабильные традиции поэтому мы не будем
щью информационных технологий, при формировании углубляться на эту тему в данной статье. Тут мы под-
вычислительных умений в обучении математике. черкнем логический элемент модели – тот момент, ко-
Современный образ жизни не дает нам возможность гда знание находит свою приложимость, осознается
остановиться обучаться. Любому человеку постоянно полностью и остается надолго в памяти и возможностях
приходиться учиться новому – пользоваться новыми человека. Основной инструментарий, который является
устройствами, говорить на иностранных языках, осваи- объектом этой статье – это информационные техноло-
вать профессии, которые даже не существовали лет гии.
десять тому назад. Наше мнение что способность само- Для проведения логической части обучения мы ис-
обучаться очень важна. Она заложена в разной степени пользовали Kinect и динамический математический
в отдельных людях, но ответственность за ее развитие софтуер. Устройство Kinect имеет следующие дидакти-
берет школа. Изучая разные подходы, мы пришли к ко-технологические характеристики:
17
1. Активное дидактическое средство. Учителя и III. Далее обучение в отдельных группах следовало
школьники могут взаимодействовать с конкретным программу из первого пункта, но в группе А мы исполь-
дидактическим содержанием с помощью движения зовали только традиционные методы обучения, я в
тела, жестов и командам. Для этого пропадает необхо- группе Б – к традиционным методам мы добавили ис-
димость сидеть и работать с клавиатурой или мышью. пользование Kinect и динамический математический
2. Многопотребительский интерфейс. Kinect может софтуер.
использоваться несколькими потребителями одновре- IV. Все время мы наблюдали эмоциональное отно-
менно. Таким образом школьники могут работать само- шение к занятиям, мотивацию к работе, желание справ-
стоятельно, работать в команде или соревноваться. ляться с нестандартными заданиями и т.д.
3. Универсален инструмент. Собирает 3D инфор- V. Анализ результатов, полученных от участия в со-
мацию. Создает новую модель интеракции, которая ревнованиях.
предполагает эффективнее использовать разные типы VI. Получение выводов.
интеллигентности. VII. Отслеживание последующего развития участни-
4. Средство программирования. Школьники узна- ков в обучении.
ют основные принципы программирования современ- Анализ результатов:
ных объектно-ориентированных языков. В группе А мы использовали белую доску, чертеж-
Чтоб проверить эффективность логико- ные инструменты и традиционными способами наблю-
репродуктивной модели и потенциал Kinect в осу- дали и воспроизводили новые алгоритмы. В конце обу-
ществлении логического этапа обучение, мы провели чения результаты показали, что: сформированы вычис-
педагогический эксперимент с школьниками Средней лительные умения, школьники справляются с неслож-
школы „Сава Доброплодный“. Данные школьники обу- ными традиционными задачами, но трудно преодоле-
чаются в классах с профилем по искусствам, где осо- вают нестандартные математические ситуации. Легко
бенно важно создать условия, в которых школьникам теряют мотивацию научиться чему-то новому. Из 12
будет интересно и приятно изучать математику. Из- школьников, только 4 решили участвовать в математи-
вестно, что использование интерактивных инструмен- ческих соревнованиях.
тов в обучении еще в начальной школе значительно В группа Б мы использовали Kinect, Elica Cubix Edi-
повышает продуктивные результаты. Конечно большое tor, Elica Scissors, Geo Gebrа. Хронограмма занятия
влияние оказывает интерес к математике и мотивацию к разделяла время между ознакомлением с алгоритмом,
высокому результату. Например, если школьнику мате- репродуктивным задачам и логическим этапом следуя
матика интересна, и он сам хочет все понять, то задача модели из Рис.1. Мы сразу заметили серьезный интерес
учителя намного легче – он сможет классическим пу- к математике не только у школьников с интересом к
тем, не используя особый хардуер, софтуер или интер- математике, но и у тех „кто думает, что не любит мате-
активные методы достичь высоких результатов. К со- матику“. Школьники приняли обучение как развлечение
жалению, такая ситуация случается довольно редко в и тем самым успели без особых усилий раскрыть свой
современной школе. По данным [5] интерес к матема- потенциал. В этой группе школьники получили проч-
тике и природным наукам падает головоломно. ные знания и имели желание их показать, участвуя в
Для проверки модели мы использовали следующую олимпиадах и соревнованиях. В этой группе 8 человек
методологию: решили участвовать в математических турнирах. В
• Формулировка ожидаемых результатов по отдель- конце обучения результаты показали, что: сформирова-
ным темам. ны вычислительные умения, школьники умеют извле-
• Формулировка критериев достижения эффективно- кать информацию и находить самим логику в конкрет-
го обучения – участие в математических соревнованиях. ном действии, находя зависимости. Справляются с не-
• Формулировка показателей достижения результатов традиционными задачами, используя исследовательские
– баллы, полученные в отдельных математических со- подходы.
ревнованиях. Анализ результатов - Рис. 2 показал, что динамиче-
Исследование было проведено следующими этапами: ский софтуер в комбинации с Kinect повышает на 16-
I. Мы разработали учебную программу подготовки к 17% эффективность обучения и влияет на логическое
математическим соревнованиям для 5-ого класса. Нача- развитие школьников. Данная модель обучения дает
ло эксперимента – сентябрь, а конец месяц июнь. учителю возможность сфокусировать свое внимание на
II. Объем выборки составляет 24 школьников. Из них творческой стороне математики. На Рис. 2 (наименова-
мы формировали 2 группы (А и Б) по 12 человек с оди- ния турниров показаны в оригинале на болгарском язы-
наковым уровнем подготовки и мотивации к работе. ке) показаны результаты по трем соревнованиям в пе-
Для выравнивания групп были использованы результа- риоде проведения исследования Осенний турнир “Чер-
ты школьников из их участий в соревнованиях в 4-ом норизец Храбрый, Математический турнир „Иван Са-
классе для 6 человек в одной и другой группе. Другие 6 лабашев“ для 5-ого и 6-ого класса, но школьники не
человек в каждой группе были подобраны на основании остановились только на этом. Далее у них есть ряд при-
своих отметок в обязательной математической подго- зовых мест не только в болгарских, но и в международ-
товке в 4 классе ных турнирах, как IMC, PMWC, IMB, KIMC, MITE и
многие другие.
18
Эксперимент дает основание к следующим выводам: • Используя информационно-коммуникационные

• Школьникам важно уделять больше времени иссле- технологии в обучении математике, школьники осваи-
дованию и приложению алгоритма, чем решению ре- вают новые технологии и видят их вклад в решении
продуктивных задач. Время этих деятельностей соотно- конкретных проблем, а не только в качестве игр.
сится в золотом сечении. • Интерактивный подход обязателен в работе с со-
• Школьникам приятно и весело изучать математику временными школьниками.
используя Kinect – прыгая и разводя руки в стороны
они без усилий осваивают и осознают алгоритмы.
Учебная программа:
МЕСЯЦ ТЕМА ОСОБЕНОСТИ И ОЖИДАЕМЫЕ РЕЗУЛЬТАТЫ
1. Простые способы подсчета геометрических фигур; куб, Развитие навыков мышления и воображения учащих-
сентябрь
состоящий из единичных кубиков. ся.
Формируются умения решать задачи на периметры,
октябрь 2. Развертки стандартных и нестандартных фигур. чертить сложные геометрические чертежи.
Формируются исследовательские умения и навыки.
3. Хитрые подсчеты: гауссовы суммы; подсчет собираемых и
Формируются умения вычислительной технике и
октябрь множителей в выражениях с многоточием; рациональные
рационального подсчета.
возможности группирования; свойства.
4. Делимость чисел: определение типа и состава числа, ис- Школьники находят связи между величинами. Фор-
ноябрь пользуя признаки и свойства. Нахождение делителей и крат- мируются умения решать несложные задачи на дели-
ных. мость репродуктивно.
5. Действия с десятичными дробями: вычисление числовых
выражений; таблицы; графики; магические квадраты; откры-
ноябрь Формируются умения вычислительной технике.
тие закономерностей. Приложение десятичных дробей в
практические задачи.
Нахождение закономерностей и правил. Использова-
ноябрь 6. Числовые ряды.
ние исследовательских умений.
ноябрь Подготовка к соревнованиям.
7. Квадратная сетка. Построение суммы и разности отрезков.
Формируются умения анализировать и синтезировать
декабрь Площадь и периметр треугольника и четырехугольника.
данные. Использование исследовательских умений.
Фигуры с равной площадью.
8. Обыкновенные дроби. Часть числа – процент. Вычисли- Формируются умения сравнения и исследования зави-
январь
тельные задачи с рекуррентными сумами и произведениями. симостей.
февраль Подготовка к соревнованиям.
9. Графы и рукопожатия. Чертим фигуры, не поднимая ка- Формируются умения нахождения компонентов взаи-
март
рандаша. мосвязей. Решение нестандартных задач.
Формируются умения строить математическую мо-
апрель 10. Текстовые задачи: логические и на движение.
дель.
11. Обработка на данных: анализируем и создаем графики, Формируются умения обрабатывать и анализировать
апрель
таблицы, масштаб. данные. Работа с дополнительной литературой.
апрель Подготовка к соревнованиям.
май 12. Разрезания Формируются умения анализировать и синтезировать.
май 13. Математические игры. Ребусы. Формируются умения анализировать и синтезировать.
Рис. 2. Результаты соревнований
19
Очень важно организовать логико-репродуктивное спиральный подход, школьники с легкостью смогут за

обучение, основанное на использовании современных годы в школе построить стабильный фундамент на
технологий еще с ранних лет (8-9 возраста). Используя дальнейший путь во взрослую жизнь.
ЛИТЕРАТУРА
1. Bogner, F., & Sotiriou, S. (2010). Project Proposal: The Path- 9. Каракашева, Л. За положителните емоции в обучението по
way to Inquiry Based Science Teaching. Athens: Project pro- математика, Годишник на ШУ "Епископ Константин Пре-
posal. славски", Том XX D, Университетско издателство "Еп. К.
2. Hannula, M., Attitude towards mathematics: emotions, expecta- Преславски", Шумен, 2016, стр.522-526
tions and values, Educational Studies in Mathematics, 2002 10. Кендеров, П, Сендова, Е. и колектив. Изследователски
3. Kenderov, P., Sendova, Е., Towards enhancing the inquiry based подход в образованието по математика,
mathematics education. In: Re-Designing Institutional Policies http://www.math.bas.bg/omi/docs/FiboBook-Final-v4.pdf ,
and Practices to Enhance the Quality of Education through In- 19.02.2017 г.
novative Use of Digital Technologies - Unesco International 11. Лазаров, Б., Иванова-Неделчева, А., Развитие на опреде-
Workshop Sofia, State University of Library studies and Infor- лящата поведението среда чрез образователната програма
mation technologies 2012. pp. 56-70 "Черноризец Храбър", Образование и технологии, Брой 6,
4. Research Reports about JUMP Math, 2015, стр.229-237
https://jumpmath.org/jump/en/research_reports, 19.02.2017 г. 12. Лозанов Г., „Сугестопедия – Десугестивно обучение“, Изд.
5. Rocard, M., Csermely, P., Jorde, D., Lenzen, D., Walberg- „Св.Климент Охридски“, София,2005
Henriksson, H., & Hemmoet, V. (2007). Science Education 13. Павлова, Н., Харизанов, Кр., Технологии за описание на
NOW: A Renewed Pedagogy for the Future of Europe. Luxem- урок в обучението по математика, информатика и инфор-
bourg: Office for Official Publications of the European Com- мационни технологии, УИ "Епископ Константин Преслав-
munities. ски", Шумен, 2015,155 с.
6. Rodger W. Bybee, Leslie W. Trowbridge, Janet Carlson Powell: 14. Сендова, М. и колектив, Как да развиваме умения на 21-ви
Teaching Secondary School Science: Strategies for Developing век в час?, Позитив К.,София, 2016
Scientific Literacy (9th Edition). ISBN -13: 978-0-13-230450-4. 15. Тончева, Н., Софтуерни технологии за създаване на дидак-
7. Toncheva, N. (2011). Google SketchUp as a Tool of Computer тически материали в обучението по математика, Универси-
Assisted Learning in Different Subjects, Journal of International тетско издателство „Епископ КонстантинПреславски”,
Scientific Publication: Education, Researches & Development, Шумен, 2011
9 (2), 142-155 16. Харизанов, Кр., Конструктивистки подходи в организация-
8. Дафчева В., Петрова З., Кинект в класната стая, сп. Обра- та и провеждането на електронно обучение, Дисертация,
зовние и технологии 3/2012, стр. 193 Шумен, 2016
REFERENCES
8. Dafcheva V., H. Petrova, Kinect in classroom. Educatin and 12. G. Lozanov, "Suggestopedia - Desugestive training" Ed. "St.
Technology Journal 3/2012, pp. 193 Kliment Ohridski", Sofia, 2005
9. Karakasheva L. For positive emotions in teaching mathematics 13. Pavlova, N. Harizanov Kr., Technologies for describing the
Almanac of ShU "Bishop Konstantin of Preslav" Tom XX D, lesson in mathematics, informatics and IT training, University
University Publishing House " Bishop Konstantin Preslavski ", Publishing House "Bishop Konstantin Preslavski", Shumen,
Shumen, 2016, pp.522-526 2015
10. Kenderov, P Sendova, E. et al. Research approach in mathe- 14. Sendova, M. et al, How to develop the 21st century skills in a
matical education, school hour?, Positive K, Sofia, 2016
http://www.math.bas.bg/omi/docs/FiboBook-Final-v4.pdf , 15. Tontcheva, N., Software technologies to create teaching mate-
19.02.2017 г. rials in the teaching of mathematics, University Publishing
11. Lazarov B. Ivanova-Nedelcheva, A. Development of House "Bishop Konstantin Preslavski", Shumen, 2011
defining behavior through environment education pro- 16. Harizanov Kr., Constructivist approaches in the organization
gram "Free University" Education and Technology, and implementation of e-learning Dissertation, Shumen, 2016
Number 6, 2015, str.229-237
The implementation of logical and reproductive patterns in the formation of math calculation skills
А. D. Ivanova-Angelova, N. Hr. Pavlova
Abstract. This article reveals the essence of logical and reproductive patterns in teaching mathematics. It is shown that the implementa-
tion of this model through the use of information technology. The Kinect and dynamic mathematical software are used in offered ap-
proach. The experiment is described and given the main findings and conclusions.
Keywords: training model, Kinect, mathematics, educational methods
20
Професійна іншомовна підготовка майбутніх фахівців з

туризмознавства як педагогічна проблема
Н. С. Івасів
Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів, Україна
Corresponding author. E-mail: natalie-i@ukr.net
Анотація. Проведений аналіз показав, що професійна іншомовна підготовка майбутніх фахівців з туризмознавства повинна
базуватися на принципах неперервності освіти, професіоналізації, гуманізації, гнучкості навчальних курсів та програм та
підготовці, що опирається на інтегровані знання з професійно орієнтованих дисциплін, іноземної мови та інформаційних
технологій. Уточнено ключові поняття: професійно-орієнтована іншомовна підготовка майбутніх фахівців з туризмознавст-
ва, іншомовна професійна компетентність студентів та готовність майбутніх фахівців з туризмознавства до професійного
іншомовного спілкування.
Ключові слова: іноземна мова, професійна підготовка студентів, фахівці з туризмознавства, компетентність.
Вступ. Професійна підготовка – це цілеспрямований вивчали теоретичні засади кадрового забезпечення

процес навчання реальних і потенційних працівників сфери туризму. Питанню професійно-орієнтованого
професійним знанням та вмінням з метою набуття навчання іноземної мови у немовному ВНЗ присвяче-
навичок, необхідних для виконання професійних фу- не дослідження Н. Сури [13]. Окремими аспектами
нкцій. Цьому сприяють різні форми здобуття профе- іншомовної підготовки фахівців туристичної індустрії
сійної освіти – навчання у вищих і спеціалізованих займались М. Галицька [4], Н. Ізорія [7], М. Вчераш-
навчальних закладах освіти, стажування на курсах няя [3], О. Даніліна [5] , О. Алілуйко [1], Т. Єфремце-
підвищення кваліфікації, удосконалення професійної ва [6].
майстерності на виробництві. Потреби інноваційної Метою статті є узагальнене визначення стану дос-
вітчизняної економіки вимагають змін в освіті і про- лідження проблеми професійної іншомовної підгото-
фесійній підготовці. Для того, щоб людина могла вки майбутніх фахівців з туризмознавства вітчизня-
оновлювати знання і підвищувати рівень своєї освіти, ними і закордонними науковцями та уточнення клю-
необхідний для майбутньої професійної діяльності, чових понять дослідження.
потрібно створити систему, за якої випускники мали б Основними методами роботи, які використовува-
можливість періодично повертатись у систему вищої лись у даному дослідженні, є аналіз, класифікація,
освіти. Концепція «безперервної освіти», яку прийня- узагальнення та систематизація науково-теоретичного
ли в 1996 р. міністри освіти країн Організації еконо- матеріалу.
мічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), врахо- Дослідження проблеми. Професійна підготовка за
вує нове бачення політики у сфері освіти та професій- педагогічною літературою є процес формування су-
ної підготовки як опори для розвитку на основі знань, купності фахових знань, умінь і навичок, атрибутів,
умінь та навичок [15]. трудового досвіду й норм поведінки, що забезпечують
Динаміка розвитку вищої професійної освіти, мо- можливість успішної професійної діяльності [9].
дернізація системи освіти в Україні виявляють наяв- У сучасній психолого-педагогічній літературі існує
ність протиріч між підвищеними вимогами суспільст- декілька підходів до визначення сутності професійної
ва до рівня володіння іноземними мовами сучасними підготовки. Психологи розглядають її як засіб приро-
фахівцями з туризмознавства і недостатньою розроб- сту індивідуального потенціалу особистості, розвитку
кою теоретичних основ і практики підготовки таких резервних сил, пізнавальної і творчої активності на
спеціалістів в умовах скорочення аудиторних занять з основі оволодіння загальнонауковими та професійно-
іноземної мови у ВНЗ. Ці протиріччя обумовили про- значущими знаннями, вміннями й навичками. Пред-
блему іншомовної підготовки майбутніх фахівців з ставники педагогічної науки вбачають сутність такої
туризмознавства. Розв'язання проблеми потребує підготовки у набутті людиною професійної освіти, що
пошуку форм, засобів, методів професійної іншомов- є результатом засвоєння інтелектуальних знань, умінь
ної підготовки студентів і створення моделі навчання та формування необхідних особистісних професійних
іноземної мови, яка знімає згадані протиріччя і дозво- якостей. Аналіз професійної підготовки, проведений
лить забезпечити високий рівень якості мовної підго- В. Семиченко, розглядає її у трьох аспектах: як про-
товки майбутніх фахівців сфери туризму. цес, в ході якого відбувається професійне становлення
Короткий огляд публікацій за темою. Проблеми майбутніх фахівців; як мету і результат діяльності
професійної підготовки майбутніх фахівців розгляда- навчального закладу; як сенс включення студента у
лися в працях Н. Ничкало [9], В. Семиченко [11]. навчально-виховну діяльність [11].
Актуальність та сутність досліджень щодо особливос- В умовах соціально-економічних змін в Україні пе-
тей підготовки кадрів для туристичної сфери за кор- ред вищою освітою стоїть завдання – підготовка мо-
доном та в Україні доводили В. Федорченко [14], Л. більних, творчих, компетентних, успішних, конкурен-
Кнодель [8], О. Баглай [2], Т. Сокол [12], Л. Сакун тоздатних спеціалістів. Сучасний етап розвитку сус-
[10], Н. Хмілярчук [16] та ін. Вони висвітлювали про- пільства висуває досить високі вимоги, як до особис-
блеми, що склалися в даному напрямку, обґрунтову- тісних, так і до професійних якостей майбутніх випу-
вали важливість фундаментальної туристичної освіти; скників ВНЗ, де провідну роль відіграє особистісна
21
складова. У своїх психолого-педагогічних розвідках гнучкість, мобільність, врахування потреб ринку пра-
сучасні дослідники підкреслюють, що процес переда- ці, особливостей предмету і продукту праці в туризмі,
чі знань, формування умінь, навичок, компетентнос- наступність, випереджувальний підхід в освітньо-
тей із соціальної комунікації, повинен бути провідним виховній діяльності навчальних закладів туристського
завданням професійної підготовки майбутніх фахів- профілю [14].
ців. Враховуючи процеси Європейської інтеграції, які
Ми підтримуємо висновки Л. Кнодель про те, що відбуваються в нашій країні, актуалізується важли-
при формуванні національних систем туристичної вість вивчення іноземної мови фахівцями різних галу-
освіти необхідно враховувати такі загальні закономі- зей, що робить іншомовну підготовку студентів немо-
рності: неперервність туристичної освіти, гнучкість вних спеціальностей одним із найважливіших компо-
навчальних курсів та програм, мобільність студентів, нентів вищої освіти. Адже комунікація іноземними
поєднання науковості навчання з практичною реалі- мовами розглядається членами Європейської комісії,
зацією цих досягнень, локальні особливості, пов’язані Ради Європи та Європейського парламенту як одна з
з культурними, соціальними, політичними та еконо- ключових компетенцій, що формуються у процесі
мічними ситуаціями в країні навчання [8]. Також ми навчання. Беззаперечним є і той факт, що без воло-
поділяємо думку Т. Сокол про те, що однією із актуа- діння іноземними мовами майбутньому фахівцю не-
льних завдань сучасної професійної підготовки май- можливо реалізувати свою соціальну та професійну
бутніх фахівців для сфери туризму є необхідність мобільність.
формування світоглядної концепції спеціаліста, в Зростання попиту на послуги туризму, приплив ту-
рамках якої закладаються основи професійного, еко- ристів до об’єктів туристичної діяльності зумовлюють
номічного і логіко-інформаційного мислення, накопи- необхідність володіння майбутніми фахівцями сфери
чуються необхідні знання, виробляються навички та туризму іноземними мовами. Роль мови зростає особ-
вміння [12]. Н. Хмілярчук зосереджує дослідження на ливо в нинішніх умовах глобальної інтеграції бізнесу.
практичній підготовці майбутніх менеджерів турис- Україна стає важливим партнером на міжнародній
тичної сфери – навчальній практиці, що має інтегро- арені туризму. Згадані чинники формують нову пара-
ваний характер та опирається на інтегровані знання з дигму іншомовного сегменту професійної підготовки
професійно орієнтованих дисциплін, іноземних мов та цих фахівців, спрямовану на формування у них іншо-
інформаційних технологій [16]. мовної професійно-комунікативної компетентності –
Існує три аспекти підготовки фахівців, що важливі інтегрованої професійної якості, що охоплює знання,
для будь-якої сфери туризму. А саме: фундаментальне уміння, навички, професійно значущі властивості, що
навчання (теоретичні знання), яке відповідає за отри- забезпечують ефективне виконання професійних фун-
мання знань згідно навчальному плану спеціальності; кцій і ролей у процесі іншомовного спілкування.
технічне навчання (практичні знання), яке відточує Питанням підготовки і професійного становлення
майстерність і розробляє навички, необхідні для даної майбутніх фахівців туристичної сфери, професійної
спеціалізації; особисті здібності (психологія і самов- іншомовної підготовки майбутніх фахівців сфери
досконалення), що відображають особисті якості фа- туризму присвячено ряд ґрунтовних досліджень зару-
хівця [10, с. 32]. біжних і вітчизняних вчених. Увага науковців зосере-
На думку науковця В. Федорченко, професійна під- джується на модернізації підходів щодо професійно-
готовка фахівців для сфери туризму має включати комунікативної іншомовної підготовки, формування
такі компоненти як пізнавальний, функціональний, іншомовної професійної компетентності, володіння
діяльнісний, особистісний. При цьому: пізнавальний якою дає змогу майбутньому спеціалісту ефективно
компонент відображає зміст професійної підготовки здійснювати міжrкультурну й міжособистісну комуні-
фахівців сфери туризму; функціональний - професій- кацію. Крім того, вільне спілкування іноземною мо-
ну підготовку фахівців сфери туризму до виконання вою забезпечує можливості для створення ділових,
професійних функцій; діяльнісний - професійну під- професійних і культурних контактів, сприяє підви-
готовку майбутніх фахівців сфери туризму до здійс- щенню загального культурно-професійного рівня
нення різних видів професійної діяльності в умовах розвитку особистості.
реального виробництва; особистісний – формування Н. Сура, досліджуючи можливості професійної орі-
особистості фахівця сфери туризму, його особистіс- єнтації у практиці навчання іноземних мов, наголо-
них якостей та професійної культури [14]. шує, що останнім часом у практиці викладання інозе-
Неперервна туристська освіта має базуватися на мних мов у вищій школі відзначається посилення
гуманістичній філософії й забезпечувати особистісно- тенденції до навчання професійно-орієнтованого ас-
орієнтовану та професійно спрямовану освітньо- пекту іншомовної комунікації. Ретроспективний ана-
виховну діяльність, сприяти розкриттю творчого по- ліз досягнень педагогічної теорії та практика підтвер-
тенціалу суб’єктів педагогічного процесу, забезпечу- джує, що принцип професіоналізації має значні резер-
вати туристську галузь України конкурентоспромож- ви підвищення ефективності навчання іноземної мови
ними фахівцями за всіма спеціалізаціями згідно з [13].
суспільними потребами. Її функціонування спрямова- М. Вчерашняя розглядає комунікативний тренінг
не на підготовку фахівців, здатних до професійного як форму організації професійно-орієнтованого іншо-
самовизначення, професійної самоактуалізації та са- мовного навчання спеціалістів туристичної індустрії
мореалізації упродовж життя, зорієнтоване на постій- [3]. Н. Ізорія розкриває сутність поняття іншомовної
не спілкування з туристами різних національних і компетенції майбутнього спеціаліста сфери туризму.
культурних традицій, релігійних переконань та на Науковець стверджує, що іншомовна компетенція є
22
якісною характеристикою особистості спеціаліста, яка рахунок вивчення закордонного досвіду та практик в
включає сукупність науково-теоретичних знань і туристичній індустрії. Тобто іншомовна професійна
практичних умінь та навичок у сфері здійснення ін- підготовка – не лише кінцева мета підготовки майбу-
шомовної професійної діяльності. Рівень сформова- тніх фахівців, але і дієвий інструмент цієї підготовки.
ності іншомовної компетенції спеціаліста сфери тури- Професійно-орієнтована іншомовна підготовка
зму визначає здатність і готовність фахівця здійсню- майбутніх фахівців з туризмознавства спрямована на:
вати професійну діяльність іноземною мовою [7]. У взаємодію викладачів і студентів у процесі навчання
своїй праці О. Даніліна досліджує проблему форму- іноземної мови, що є джерелом інтенсивного само-
вання професійно-орієнтованої іншомовної компете- розвитку студентів; інтеграцію процесів оволодіння
нції на основі компетентнісно-модульної організації професійно-орієнтованою іноземною мовою з розвит-
навчання англійської мови бакалаврів напряму підго- ком особистісних якостей студентів, знанням культу-
товки “Туризм” [5]. О. Алілуйко довела доцільність ри країни носіїв мови, що вивчається та набуттям
формування комунікативної компетентності мене- спеціальних навичок, які базуються на професійних і
джерів туризму засобами іноземної мови. Поняття лінгвістичних знаннях; мотивацію навчання студен-
“комунікативна компетентність” розглядається нау- тів; індивідуалізацію іншомовної підготовки студен-
ковцем як обмін інформацією, спілкування між тів; впровадження інформаційно-комунікаційних
суб’єктами професійної діяльності, а також знання, технологій; використання міжпредметних зв’язків,
досвід, форми взаємодії між учасниками заходів тури- автентичних матеріалів та моделювання комунікатив-
зму, які здійснюються за допомогою мови та специфі- них ситуацій, наближених до реальних; орієнтацію
чних інформаційних технологій [1]. навчального процесу на активну самостійну роботу,
О. Баглай трактує готовність майбутнього фахівця що формує автономію студентів, створює умови для
міжнародного туризму до міжкультурного спілку- їхнього самовираження та саморозвитку.
вання як складову загальної професійної готовності, Проведене дослідження дало змогу уточнити по-
складне професійно-особистісне утворення, сформо- няття професійно-орієнтована іншомовна підготовки
ване на основі особистісно-психологічних і діяльніс- майбутніх фахівців з туризмознавства, яку розглядає-
них аспектів професійної діяльності [2]. Ми підтри- мо як комплексний, цілеспрямований, інтегрований з
муємо думку М. Галицької, яка розглядає поняття фаховими предметами процес навчання іноземної
"готовність до іншомовного спілкування у майбутніх мови професійного спрямування, який скерований на
фахівців сфери туризму" як інтегративну професійну формування іншомовної професійної компетентності
характеристику особистості, що визначає рівень про- студентів.
фесіоналізму майбутнього фахівця щодо його іншо- У рамках нашого дослідження ми розглядаємо ін-
мовної комунікативної компетенції та включає потре- шомовну професійну компетентність студентів як
би, мотиви, психологічні якості, предметні та інтелек- здатність майбутнього фахівця з туризмознавства до
туальні знання, уміння й навички, які дозволяють професійної та загальної міжкультурної комунікації в
успішно використовувати іноземну мову для вико- полікультурному просторі в умовах міжнародної мо-
нання професійних завдань [4]. більності та інтеграції.
У науковій розвідці Т. Єфремцевої сформульовані Проаналізувавши поняття "готовність майбутніх
вимоги до змісту мовної підготовки, які включають фахівців до іншомовного спілкування", сформульова-
послідовність програм, їх відповідність міжнародно- ні різними дослідниками, ми схиляємось до визначен-
му рівню і кваліфікаційним вимогам, професійну та ня, запропонованого М. Галицькою, та адаптували
лінгвокраїнознавчу компетенцію, автентичність мов- його до нашого дослідження. Готовність майбутніх
ного матеріалу [6]. фахівців з туризмознавства до професійного іншомо-
Результати та їх обговорення. Узагальнюючи ви- вного спілкування ми розуміємо як особливу інтегра-
кладений матеріал, зазначимо, що теоретичними до- тивну професійно-особистісну характеристику, що
робками вчених є визначення сутнісних характерис- визначає рівень професіоналізму майбутнього фахівця
тик іншомовної професійної підготовки майбутніх з туризмознавства щодо його іншомовної комунікати-
фахівців для сфери туризму (неперервність освіти, вної компетенції та включає потреби, мотиви, психо-
гнучкість навчальних курсів та програм, відповідність логічні якості, предметні та інтелектуальні знання,
міжнародному рівню і кваліфікаційним вимогам, уміння й навички, які дають змогу здійснювати про-
поєднання науковості навчання з практичною реалі- фесійну іншомовну комунікативну діяльність та не-
зацією, цілісність педагогічного процесу, що базуєть- обхідні для виконання професійних завдань.
ся на принципі професіоналізації і гуманізації та Практична мета професійно-орієнтованої підготов-
спрямований на формування іншомовної професійної ки майбутніх фахівців з туризмознавства полягає у
компетентності студентів). Професійно-орієнтоване досягненні студентами такого рівня іншомовної про-
навчання іноземної мови розглядається як навчання, фесійної компетентності, який дозволить їм викорис-
що в центр уваги ставить потреби студентів у вивчен- товувати іноземну мову у своїй професійній діяльнос-
ні іноземної мови з орієнтацією на особливості май- ті на рівні міжнародних стандартів.
бутньої професії, спеціальності. Таке навчання перед- Висновки. Проведений аналіз праць вітчизняних і
бачає професійне спрямування не лише змісту навча- закордонних науковців показав, що професійна іншо-
льних матеріалів, але й практичної діяльності, вклю- мовна підготовка майбутніх фахівців з туризмознавс-
чаючи формування професійних навичок. Іншомовна тва повинна базуватися на принципах неперервності
професійна підготовка ще на стадії навчання дозволяє освіти, професіоналізації, гуманізації, гнучкості нав-
підвищити рівень підготовки з фахових предметів за чальних курсів та програм, автономності та мобільно-
23
сті студентів, на поєднанні науковості навчання з орієнтована іншомовна підготовка майбутніх фахівців
практичною реалізацією цих досягнень та підготовці, з туризмознавства, іншомовна професійна компетент-
що опирається на особистісно-орієнтовану та профе- ність студентів та готовність майбутніх фахівців з
сійно спрямовану освітньо-виховну діяльність, інтег- туризмознавства до професійного іншомовного спіл-
ровані знання, уміння, навички з професійно орієнто- кування.
ваних дисциплін, іноземної мови та інформаційних Подальші дослідження доцільно спрямувати на ро-
технологій і повинна скеровуватись на формування зкриття змісту вказаних ключових понять, зокрема
іншомовної професійної компетентності та готовності організаційних аспектів професійної іншомовної під-
майбутніх фахівців з туризмознавства до професійно- готовки майбутніх фахівців з туризмознавства у ви-
го іншомовного спілкування. щих навчальних закладах України та змістового ком-
Уточнено ключові поняття: професійно- поненту цієї підготовки.
1. Алилуйко Е. А. Формирование коммуникативной компе- ри туризму в країнах-членах Всесвітньої туристської ор-
тентности менеджеров туризма в процессе изучения ганізації: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора
иностранного языка: автореф. дис. … канд. пед. наук: пед. наук: спец. 13.00.04 /Л. В. Кнодель. – Тернопіль:
спец. 13.00.08 /Е. А. Алилуйко. – Москва, 2000 – 25 с. Тернопільський нац. пед. ун-т ім. В. Гнатюка, 2007. – 40
2. Баглай О. І. Формування готовності майбутніх фахівців с.
міжнародного туризму до міжкультурного спілкування у 9. Ничкало Н. Г. Неперервна професійна освіта: міжнарод-
професійній підготовці: автореф. дис... канд. пед. наук: ний аспект /Н. Г. Ничкало //Матеріали Міжнародної нау-
спец. 13.00.04 /О. І. Баглай, Інститут професійно- кової конференції «Творча особистість у системі непере-
технічної освіти Національної академії педагогічних наук рвної професійної освіти» /За ред. С. О. Сисоєвої і О .Г.
України. – Київ, 2013. – 22 с. Романовського. – Харків: ХДПУ, 2000. – С.54-80.
3. Вчерашняя М. А. Коммуникативный тренинг как форма 10. Сакун Л. В. Теорія і практика підготовки фахівців сфери
организации профессионально-ориентированного ино- туризму в розвинених країнах світу: Монографія /Л. В.
язычного обучения специалистов индустрии туризма: ав- Сакун. – К.: МАУП, 2004. – 399 с.
тореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.08 /М. А. Вче- 11. Семиченко В. А. Концепция целостности и ее реали-
рашняя, Рос. гос. ун-т, Нижегородский гос. пед. ун-т. – зация в професиональной подготовке будущих учителей:
Калининград: Изд-во Рос. гос. ун-та, 2010. – 24 с. дис…. докт. псих. наук: спец. 19.00.07 /В. А. Семиченко.
4. Галицька М. М. Формування у студентів вищих навчаль- – К., 1992. – 432с.
них закладів сфери туризму готовності до іншомовного 12. Сокол Т. Г. Педагогічні аспекти створення моделі спеці-
спілкування: автореф. дис. … на здобуття наук. ступеня аліста туристичного менеджменту та науково-
канд. пед. наук: спец. 13.00.04 /М. М. Галицька, нац. пед. методичного забезпечення його підготовки /Т. Г. Сокол
ун-т ім. М. П. Драгоманова. – Київ, 2007 – 22 с. //Вісник Черкаського Національного університету імені
5. Данилина Е. А. Обучение студентов вуза английскому Богдана Хмельницького. – 2008. – Вип. 137. – С.57–60.
языку на основе компетентностно-модульной органи- 13. Сура Н. А. Навчання студентів університету професійно-
зации учебного процесса: направление подготовки "Ту- орієнтованого спілкування іноземною мовою: автореф.
ризм", бакалавриат : автореферат дис. ... кандидата пед. дис. … на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец.
наук: спец. 13.00.02 /Е. А. Данилина, Нижегор. гос. линг- 13.00.04 /Н. А. Сура; Луган. нац. пед. ун-т ім. Т. Шевчен-
вист. ун-т им. Н. А. Добролюбова. – Нижний Новгород, ка. – Луганськ, 2005. – 20 с.
2013 – 28 с. 14. Федорченко В. К. Теоретичні та методичні засади підго-
6. Ефремцева Т. Н. Проектирование содержания обучения товки фахівців для сфери туризму: автореф. дис.
иностранному языку в системе непрерывного профессио- ...доктора пед. наук: 13.00.04 /В. К. Федорченко, Ін-т пе-
нального образования: автореф. дис. канд. пед. наук: дагогіки та психології проф. освіти. – К., 2005. – 47 с.
спец. 13.00.08 /Т. Н. Ефремцева. – Москва, 2000. – 28 с. 15. Формирование общества, основанного на знаниях.
7. Изория Н. М. Формирование иноязычной компетенции Новые задачи высшей школы /Пер. c англ. – М.: Весь
будущих специалистов сферы туризма в вузах культуры мир, 2003. – 232 с.
и искусств: автореф. дис. … на соискание ученой степени 16. Хмілярчук Н. С. Педагогічні умови організації навчаль-
канд. пед. наук: спец. 13.00.08 /Н. М. Изория, Москов- ної практики майбутніх менеджерів туристичної сфери:
ский гос. ун-т культуры и искусств. – Москва, 2008. – 25 автореф. дис... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 /Н. С. Хмі-
с. лярчук, Вінниц. держ. пед. ун-т ім. М. Коцюбинського. –
8. Кнодель Л. В. Теорія і практика підготовки фахівців сфе- Вінниця, 2007. – 20 с.
REFERENCES
1. Aliluiko Ye. A. Forming of tourism managers’ communicative communication among students of higher educational estab-
competence in process of foreign language studying: Abstract lishments of tourist sphere: Abstract of PhD thesis in peda-
of PhD thesis in pedagogy, speciality 13.00.08, Moscov, gogy, speciality 13.00.04, The Mihailo Dragomanov National
2000, 25 p. Pedagogical University, Kyiv, 2007, 22 p.
2. Baglay O. I. Formation of readiness of future international 5. Danilina Ye. A. The process of foreign language teaching the
tourism specialists to intercultural communication in profes- students of university on the basis of competence and module
sional training: Abstract of PhD thesis in pedagogy, speciality organization of educational process: area of training “Tour-
13.00.04, Institute of Vocational Education of the National ism”, bachelor's degree: Abstract of PhD thesis in pedagogy,
Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2013, 22 speciality 13.00.02, N. A. Dobroliubov State Univ. of Lin-
p. guistics, Nizhnii Novgorod, 2013, 28 p.
3. Vcherashniaia M. A. Communicative training as a form of 6. Yefremtseva T. N. Foreign language teaching content projec-
organization of professionally-oriented foreign language tion in system of constant professional education: Abstract of
learning the tourism industry specialists: Abstract of PhD the- PhD thesis in pedagogy, speciality 13.00.08, Moscov, 2000,
sis in pedagogy, speciality 13.00.08, Kaliningrad, 2010, 24 p. 28 p.
4. Galytska M. M. Forming of readiness to foreign language 7. Izoriia N. M. Foreign language competence forming of future
24
specialists in field of tourism in higher educational establish- tourist management specialist and scientific and methodical
ments of culture and art: Abstract of PhD thesis in pedagogy, basis of his training /Herald of the Bohdan Khmelnytskyi Na-
speciality 13.00.08, Moscov State Univ. of Culture and Art, tional University of Cherkasy, 2008, Is. 137, P.57-60
Moscov, 2000, 25 p. 13. Sura N. А. The process of teaching the students of university
8. Knodel L. V. Theory and practice of training the specialists of the professional-oriented communication in foreign language:
tourism sphere in the member-states of World Tourism Or- Abstract of PhD thesis in pedagogy, speciality 13.00.04,
ganization: Abstract of D.Sci. thesis in pedagogy, speciality Luhansk National Pedagogical University named after Taras
13.00.04, V. Hnatiuk National Pedagogical University of Shevchenko, Luhansk, 2005, 20 p.
Ternopil, 2007, 40 p. 14. Fedorchenko V.K. Theoretical and methodical grounds of
9. Nychkalo N. H. Continuing professional education: interna- training specialists for the sphere of tourism: Abstract of
tional aspect /Materials from International scientific confer- D.Sci. thesis in pedagogy, speciality 13.00.04, Institute of
ence “Creative personality in the system of continuing pro- Pedagogy and Psychology of Professional Education, Kyiv,
fessional education”, KhSPU, Kharkiv, 2000, P.54-80 2005, 47 p.
10. Sakun. K. V. Theory and practice of training of specialists in 15. Forming of society based on knowledge. New goals of high-
the sphere of tourism in the advanced countries: Monograph, er school, “Ves mir”, Moscov, 2003, 232 p.
MAUP, Kyiv, 2004, 399 p. 16. Khmilyarchuk N. S. The pedagogical bases for the organiza-
11. Semichenko V. A. Integrity conception and its implementation of educational training of international tourism manag-
tion in professional training of future teachers: D.Sci. thesis ers: Abstract of PhD thesis in pedagogy, speciality 13.00.04,
in psychology, speciality 19.00.07, Kyiv, 1992, 432 p. Vinnytsya state pedagogical university named after Mykhay-
12. Sokol T. G. Pedagogical aspects of creating the model of lo Kotsyubynskyi, Vinnytsya, 2007, 20 p.
Foreign language professional training of future tourism science specialists as a pedagogic problem
N. S. Ivasiv
Abstract. Carried out analysis has shown that foreign language professional training of future tourism specialists should be based on
the principles of continuous education, professionalization, humanization and preparation based on personally-targeted and profes-
sional-oriented educational and pedagogical activity, integrated knowledge of professional-oriented disciplines, foreign language and
information technologies. Specified key notions: professional-oriented foreign language training of future tourism specialists, stu-
dents’ professional foreign language competence and readiness to professional foreign language communication among future tour-
ism specialists.
Keywords: foreign language, students’ professional training, tourism specialists, competence.
Профессиональная иноязычная подготовка будущих специалистов по туризмоведению как педагогическая проблема

Н. С. Ивасив
Аннотация. Проведенный анализ показал, что профессиональная иноязычная подготовка будущих специалистов по туриз-
моведению должна базироваться на принципах непрерывности образования, профессионализации, гуманизации, гибкости
учебных курсов, программ и подготовке, которая опирается на интегрированные знания по профессионально-
ориентированных дисциплинах, иностранному языку и информационных технологиях. Уточнены ключевые понятия: про-
фессионально-ориентированая иноязычная подготовка будущих специалистов по туризмоведению, иноязычная профессио-
нальная компетентность студентов, готовность будущих специалистов по туризмоведению к профессиональному иноязыч-
ному общению.
Ключевые слова: иностранный язык, профессиональная подготовка студентов, специалисты по туризмоведению, ком-
петентность.
25
Ключові напрямки виховного процесу у сучасному

вищому навчальному закладі
І. О. Кучинська
Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, кабінет 422, кафедра педагогіки дошкільної, почат-
кової, середньої і вищої освіти та управління навчальним закладом
Corresponding autor. E-mail: kaf_pedagog@kpnu.edu.ua
Анотація. У статті висвітлюються пріоритетні напрямки змісту виховного процесу у сучасному ВНЗ. Підкреслюється, що
національно-патріотичні та громадянсько-демократичні орієнтири виховної діяльності в умовах сьогодення є найдоцільні-
шими та своєчасними. Акцентується увага педагогічної громадськості на важливості забезпечення високого рівня освічено-
сті і вихованості свідомого громадянина – патріота, здатного до засвоєння досягнень світової культури з урахуванням зага-
льнонаціональних, етнічних особливостей, до участі у забезпеченні соціально-економічного розвитку країни.
Ключові слова: пріоритети, ціннісні орієнтири, напрямки виховання, вища школа.
Вступ. Проблематика ключових напрямків змісту Матеріали та методи. В процесі дослідження було
виховного процесу у сучасному ВНЗ безперечно но- використано аналіз філософсько-педагогічної літера-
сить актуальний й своєчасний характер. Сьогодні, тури, класифікацію та систематизацію теоретичних
коли на окремих окупованих територіях Донбасу і даних, теоретичне моделювання ключових напрямків
Криму педагоги стали носіями чужої нам виховної змісту виховного процесу у ВНЗ, що дало змогу сис-
культури, виховна ідеологія дітей і молоді розгляда- тематизувати теоретичний матеріал з теми дослі-
ється ними у контексті ціннісних національно- дження.
патріотичних й громадянських орієнтирів сусідньої Результати та їх обговорення. Сьогодні, як ніколи
держави (Росії – РФ) першочерговим постає питання необхідно акцентувати увагу педагогічної громадсь-
визначення ключових, домінуючих напрямів виховно- кості на забезпеченні високого рівня освіченості і
го процесу вищої школи України, як завдань страте- вихованості свідомого громадянина України, здатного
гічного характеру. до засвоєння досягнень світової культури з урахуван-
Короткий огляд публікацій по темі. Зауважимо, ням загальнонаціональних, регіональних та етнічних
формування всебічно розвиненої особистості майбут- особливостей, до участі у забезпеченні соціально-
нього фахівця вимагає здійснення цілеспрямованої економічного розвитку України. Вважаємо за доціль-
виховної роботи в різних напрямах: моральному, не підкреслити, надзвичайно важливо, щоб
правовому, антинаркогенному, екологічному, трудо- об’єднання різних етносів і регіонів України, задля
вому, патріотичному, національному, громадянсько- національного відродження, побудови й вдосконален-
му, економічному, естетичному, фізичному та ін. ня суверенної правової держави і громадянського
Реалізація змісту і завдань кожного з означених на- суспільства здійснювалось саме на базі демократич-
прямів, як підкреслюють вчені І. Бех, О. Сухомлинсь- них цінностей, які в свою чергу мають лежати в осно-
ка, М. Євтух, П. Вербицька, О. Вишневський, М. Бо- ві патріотичного й громадянського виховання студе-
ришевський, П. Гнатенко, Т. Потапчук, К. Чорна та ін. нтської молоді. Переконані, серед головних завдань
передбачає врахування специфіки майбутньої профе- сьогодення постають: виховання патріотизму і націо-
сійної діяльності фахівців, необхідних для цього люд- нальної самосвідомості, любові до свого народу, до
ських, громадянських і професійних якостей. У суспі- України, що виявляється у турботі про благо народу,
льстві, яке заново переживає після революційних у сприянні становленню й утвердженню України як
подій 2014 р. формування громадянського сприй- незалежної, правової, демократичної, суверенної дер-
мання себе, держави, свого місця у процесі будування жави; утвердження високих ідеалів гуманістичної
демократичних відносин студентська молодь (грома- культури і демократичних взаємовідносин людей,
дянський потенціал країни) безперечно, враховуючи захист гідності і честі своєї Батьківщини; створення
сьогоденні реалії повинна формуватись і виховува- гуманного і демократичного виховного середовища;
тись у атмосфері громадянських та національно- сприяння становленню особистості в усіх її демокра-
патріотичних ціннісних орієнтирів тієї країни грома- тичних, гуманістичних, інтелектуальних і культурних
дянами якої власно вони і є. Зауважимо, патріотич- проявах; розвиток самосвідомості, навчання проекту-
ний, національний й громадянський напрямки вихов- вання й реалізації особистісного життєвого вибору;
ної діяльності у сучасній вищій школі є пріоритетни- формування демократичних і гуманістичних життє-
ми й найактуальнішими, адже саме від цих ціннісних вих принципів і пріоритетів особистості українця;
орієнтирів буде залежатиме світоглядне формування формування толерантного ставлення до інших куль-
студентської молоді, їх свідомий вибір значущих для тур і традицій; усвідомлення взаємозв’язку між ідея-
себе й держави завдань і що особливо важливо, вирі- ми індивідуальної свободи, прав людини та її грома-
шення їх у площині громадської, суспільної відпові- дянською відповідальністю; формування соціальної
дальності за долю держави. активності і професійної компетентності особистості
Мета статті: висвітлити пріоритетні напрямки змі- на основі таких соціальних умінь: готовність до участі
сту виховного процесу у сучасному вищому навчаль- у процесах державотворення, здатність до спільного
ному закладі. життя і співпраці в громадянському суспільстві, гото-
26
вність взяти на себе відповідальність; здатність Україна; закріплення в масовій свідомості громадян
розв’язувати конфлікти відповідно до демократичних історично притаманних українському народові висо-
принципів, здатність до самостійного життєвого ви- ких моральних цінностей, спрямованих на засвоєння
бору на основі гуманістичних цінностей; формування кращих зразків вітчизняної та світової духовної спа-
працелюбності особистості, відповідальності за свої дщини; підтримка національних родинних цінностей
дії; формування політичної та правової культури за- в забезпеченні добробуту; запобігання поширенню
собами, громадянської освіти, яка дає знання про інформації, яка містить елементи жорстокості, безду-
політичні системи і владу на всіх рівнях суспільного ховності, насильства, порнографії, пропагує тютюно-
життя, про закони та законодавчі системи; виховання паління, наркоманію, пияцтво, антисоціальну поведі-
поваги до Конституції України, законодавства, дер- нку; впровадження в суспільну свідомість переваг
жавної мови, розвиток критичного мислення, що за- здорового способу життя, формування національного
безпечує здатність усвідомлювати та відстоювати культу соціально активної, фізично здорової, духовно
особисту позицію в тих чи інших питаннях, уміння багатої, заможної особистості; переконання у важли-
знаходити нові ідеї та критично аналізувати пробле- вості всебічного гартування заради захисту націона-
ми, брати участь у дебатах, уміння переосмислювати льних цінностей, нації, громадянина Держави Украї-
дії та аргументи, передбачати можливі наслідки дій та на.
вчинків; уміння визначати форми та способи своєї Провідні ідеї сучасного виховання, як констатують
участі в житті суспільства; спілкуватися з демократи- педагоги С.М. Мартиненко, Л.Л. Хоружа, знайшли
чними інститутами, органами влади, захищати і підт- своє відображення у вигляді виховних завдань, які
римувати закони та права людини, бути обізнаним зі передбачають виконання людиною трьох соціально-
способами соціального захисту; визнання й забезпе- суспільних функцій: громадянина, працівника,
чення в реальному житті прав людини як гуманістич- сім’янина.
ної цінності та єдиної норми всіх людей без будь-яких Виходячи з вже зазначеного, на сучасному етапі
дискримінацій, на чому будується відкрите, демокра- розвитку українського суспільства доцільно виокре-
тичне, громадянське суспільство; готовність в будь мити такі ключові напрямки змісту виховного проце-
яку хвилину стати на захист національної держави су (див. рис. 1)
Рис. 1. Ключові напрямки змісту виховного процесу у ВНЗ
Вважаємо за доцільне акцентувати увагу педагогі- здійснювати заходи щодо профілактики правопору-
чної громадськості на важливості продовжити втілен- шень, правової і психологічної підтримки студентів,
ня концепції громадянського виховання як процесу які потрапили в складні соціальні умови. На наш пог-
оволодіння особистістю системою національних і ляд, в умовах сьогодення доцільно продовжувати
загальнолюдських цінностей, формування патріотиз- проведення всеукраїнських олімпіад, конкурсів з пра-
му, відповідальності за долю нації, Держави, розвитку вових знань серед студентської молоді; започаткувати
психологічної готовності та практичної здатності міжнародний конкурс “Правова Україна” в якій би
людини служити інтересам Держави, вносити власний приймали участь студенти не тільки юридичних уні-
вклад у реалізацію національної ідеї; вдосконалити верситетів, але й також і інших спеціалізацій. Переко-
роботу по програмі “Громадянське виховання та са- нані це дало б можливість формування не тільки пра-
мовиховання особистості”. Необхідно активізувати вової культури нашої молоді, але й також усвідом-
рух студентської молоді за збереження і примноження лення ціннісної значущості правового світогляду
традицій Українського народу; сприяти міжнародно- загалом. Вважаємо за доцільне акцентувати увагу і на
му студентському обміну, а особливо надавати прак- актуальності питання прищеплення студентам куль-
тичну допомогу учасникам проектів міжнародного тури розумової праці, удосконалення інтелектуальної
молодіжного співробітництва. Працюючи з сучасною сфери і здібностей людини; розвитку соціальних по-
студентською молоддю педагогам важливо підтриму- чуттів (колективізму, господаря, відповідальності,
вати від природи притаманне в людині прагнення до обов’язку та дисципліни), виховання діловитості,
добра, правди і краси шляхом формування системи підприємливості. Неможливо обійти поза увагою й
абсолютно вічних моральних цінностей, що мають питання військово-патріотичного виховання молоді.
універсальне значення та необмежену сферу застосу- Багато у цьому аспекті роблять кафедри військової
вання (доброта, правда, любов, чесність, гідність, підготовки. Доцільним та своєчасним в умовах сього-
краса, мудрість, справедливість та ін.). З метою забез- дення буде належне забезпечення проведення акцій
печення державної правової політики, формування “Герої вічно живі”, “Кіборги – сучасні герої України”,
правового світогляду студентства конче необхідне “Україна в серці моєму” та ін., на честь загиблих ук-
продовження правової освіти та виховання молоді; раїнців, що боронили свою державу від загарбників в
27
різні історичні часи та в період сучасності. Кожен ми поглядами і переконаннями, такими якостями, як
юнак повинен розуміти, що його головний обов’язок громадянська зрілість, ідейна спрямованість особис-
перед державою – це її захист та процвітання. Кожна тості, відповідальність, політична грамотність та гро-
молода людина повинна відчувати потребу й здат- мадянський обов’язок. Нагадаємо, що громадянсь-
ність бути захисником національних інтересів вітчиз- кість – це, духовно-моральна цінність, світоглядно-
ни, бути духовно збагаченою та фізично здоровою психологічна характеристика людини, що зумовлена
особистістю. У контексті цих завдань необхідно фор- її державною самоідентифікацією, усвідомленням
мувати у студентів високих моральних, вольових і належності до конкретної країни. Політична культура,
фізичних якостей, готовності до високопродуктивної як складна особистісна освіта, дає можливість грома-
праці, сприяння всебічного розвитку організму, підт- дянину розвиватися у контексті державотворчих інте-
римання усвідомлення необхідності регулярно займа- ресів. Зазначимо, що політична культура має багато-
тися фізичною культурою і спортом; озброєння моло- компонентну структуру. А саме:
дих людей знаннями про згубний вплив вживання ‒ мотиви суспільно-політичної діяльності (політи-
тютюну, алкоголю, наркотиків на організм людини і її чні інтереси, політична допитливість, інтерес до сус-
діяльність; формування у студентів психологічних пільної роботи, організаторські здібності);
гальм, які б утримували їх від уживання шкідливих ‒ політичні знання (знання філософії, законів сус-
речовин; прищеплення непримиренності до їх вжи- пільного розвитку; знання про природу, структуру
вання ровесниками, проведення відповідної виховної політичної влади і державних органів; знання історії,
роботи. Сьогодні ми прагнемо сформувати особис- політичного життя й основ економіки, знання поточ-
тість фізично здоровою, духовно багатою, патріотич- ної політики);
но спрямованою, реалістично мислячою здатною до ‒ політичні переконання (сплав ідейно-політичних
вирішення тих завдань які ставить перед нею суспі- знань і почуттів, що базується на єдності історичної
льство, країна тощо. пам’яті, політичного кругозору, політичної інформо-
Готуючи студентів як майбутню інтелігенцію до її ваності і позитивної спрямованості емоційної сфери
культурно-виховної функції в суспільстві, необхідно особистості);
створити сприятливі умови формування їх високої ‒ політичне мислення (уміння дати оцінку політич-
культури. Виховання майбутніх спеціалістів повинно ним подіям, фактам, явищам; аналіз причин цих явищ
передбачати використання духовно-культурного по- і подій; уміння оцінити політичну ситуацію; вести
тенціалу всіх навчальних дисциплін, які вивчаються у політичну дискусію і прогнозувати її результат);
ВНЗ. Кожен семінар чи лекція безперечно має естети- ‒ політична активність (участь у суспільному житті
чний потенціал. Цьому слугують і творчий підхід до країни; усвідомлення і реалізація цивільних прав та
розв’язання пізнавального завдання, виразність слова обов’язків; наявність навичок суспільно-політичної
викладача та студентів, відбір та оформлення наочно- діяльності; готовність до захисту Батьківщини);
го і роздавального матеріалу. Доцільно акцентувати ‒ політичний самоконтроль (співвіднесення свого
увагу на важливості вивчати і поширювати в навчаль- способу життя з нормами суспільства; здатність кон-
них закладах досвід організації та проведення народ- тролювати об’єктивність політичних поглядів; полі-
них свят, обрядів, ритуалів та їх сучасних інтерпрета- тична принциповість, тобто відповідність поведінки
цій; значущім є цілісний підхід до засвоєння студен- політичним принципам).
тами національної культури: вивчення історії, оволо- У цьому контексті безперечно доцільним буде ак-
діння естетичним багатством мови, увага до краси центування уваги на своєчасності та актуальності
рідного краю. Безперечно, з найсильніших факторів саме ідейно-політичного виховання нашого студентс-
стихійного естетичного впливу в системі естетичного тва.
виховання молоді є природа, мальовнича краса рідно- Зазначимо, що ідейно-політичне виховання студе-
го краю, Батьківщини в цілому. Прагнення зробити нтської молоді в умовах сьогодення повинно розгля-
свій край кращим, захист середовища від забруднен- датися враховуючи (див. рис. 2):
ня, раціональне використання природних ресурсів, 1.) мотиви (національні, суспільно-політичні);
забезпечення населення екологічно чистими продук- 2.) потреби (моральні, громадянські, соціально-
тами є також важливими факторами у процесі форму- економічні);
вання екологічно-громадянських ціннісних орієнти- 3.) ціннісні орієнтири (культура соціально-політичних
рів. Це в свою чергу дає можливість орієнтувати сту- стосунків, державність, захист прав і свобод та ін.);
дентство на безпосередню участь у природоохоронній 4.) завдання виховання (формування політичного
роботі; формування свідомої позиції щодо довкілля; мислення, суспільної діяльності та ін.);
розуміння природи як унікальної цінності та джерела 5.) умови виховної діяльності (ідейна спрямованість
матеріальних і духовних сил людини. цілей діяльності та ін.);
Зауважимо, реалії сучасного політичного життя 6.) форми і методи виховної роботи (диспути, бесіди,
країни не залишаються поза увагою студентської лекції, гуртки, конкурси, вікторини та ін.).
молоді, яка приймає в ній активну участь. Тому фор- Підкреслимо, що ідейно-політичне виховання сту-
мування політичної культури є одним з ключових дентської молоді, це безумовно цілеспрямований
завдань виховної діяльності у вищій школі. Вважаємо процес формування ідейних поглядів і переконань,
за доцільне підкреслити, що політична культура – це потреб і мотивів суспільно-політичної діяльності,
соціально обумовлений рівень розвитку особистості у соціальної зрілості і активності. Воно покликано за-
сфері суспільно-політичної діяльності. Безперечно, безпечити високий рівень політичної культури особи-
політично вихована людина відрізняється політични- стості. У процесі ідейно-політичного виховання ак-
28
цент робиться на окремих його аспектах. Так, одні увага приділяється формуванню політичного мислен-
звертають більше уваги на освітньо-інформаційний ня, виробленню переконань, розвитку волі і рис хара-
бік, інші – на мотиваційний, але не завжди належна ктеру.
Ідейно-політичне
виховання
Мотиви Завдання Умови Форми, Ціннісні Потреби

методи орієнтири
Кінцевий результат –
політична культура особистості
Рис. 2. Ключові аспекти ідейно-політичного виховання особистості
Сучасне студентство потребує розширеного аналізу вищої освіти в суспільстві: в першому випадку вища
ключових політичних подій (не тільки у межах влас- освіта плестиметься позаду суспільства, у другому –
ної держави, але й за кордоном), які впливають на забезпечуватиме його розвиток. Цей вибір і визначає
формування громадянської позиції молоді. У зв’язку з спрямованість реформи вищої освіти. Вважаємо за
цим гостро постає проблема визначення й обґрунту- доцільне, у цьому аспекті підкреслити і роль педаго-
вання завдань ідейно-політичного виховання. До яких га, який повинен, на наш погляд:
відносять: ‒ вміти жити в реальному світі, об’єктивно сприй-
‒ формування соціально-ціннісних орієнтирів; мо- мати факти і працювати з ними; долаючи прагнення
тивів суспільно-політичної діяльності; сховатися за систему власних психологічних захистів;
‒ розвиток активної соціальної позиції; ‒ орієнтуватися у будь-якій ситуації на сутнісні ас-
‒ вироблення ідейно-політичних поглядів і переко- пекти, визначати її психолого-педагогічні основи,
нань; передбачати прямі й опосередковані наслідки кожно-
‒ формування культури політичного мислення; го свого рішення і вчинку, об’єднувати окремі події в
‒ уміння аналізувати власну діяльність; самоконт- насичені єдиним смислом системи;
роль. ‒ на вдаватися до демагогічних гасел, не підміняти
Зауважимо, що безперечно кожний історичний пе- справу словами, а робити її надійно, з повною відда-
ріод висвітлює певну ідеологію, ціннісні орієнтири, чею;
мотиви і потреби виховної діяльності. Сучасним нау- ‒ бути патріотом своєї країни, дбати про її інтере-
ковцям, розглядаючи виховну спадщину минулого си, прагнути виховати достойних особистостей.
необхідно акцентувати увагу на тих ідеях виховання, Висновки. Сьогодні, ми повинні усвідомити, що
які і в умовах сьогодення можуть стати у нагоді щодо саме Державність, Духовність, Громадянськість і
справи формування політичної культури молодого Патріотичність є ключовими ціннісними орієнтирами
покоління. Але, цілком очевидно, що ці ідеї форму- у процесі виховання студентської молоді – потенціалу
вання політичної культури молоді повинні розгляда- країни. Прагнення сучасної педагогічної громади
тися у контексті громадянських, демократичних, пат- акцентувати увагу на ключових напрямах змісту
ріотичних ціннісних орієнтирів, національних інтере- виховного процесу у вищій школі України (націона-
сів держави. льно-патріотичного, громадянсько-демократичного,
Як зазначає академік І. Д. Бех (“Виховання особис- військового, духовного, правового, ідейно-
тості”) нині перед вищою школою стоїть дилема: або політичного) безперечно займає одне із важливих
“штампування” функціонерів, або розвинена особис- стратегічних завдань сьогодення.
тість. Від вибору у цій ситуації залежить місце і місія
1. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистіс- 6. Кремень В. Г. Національна освіта як соціокультурне яви-
но-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: ще / В. Г. Кремень // Освіта і наука України: шляхи моде-
Наук. Видання / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – 280 с. рнізації: (Факти, роздуми, перспективи). – К. : Грамота,
2. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 2 : Особисті- 2003. – С. 20–34.
сно-орієнтований підхід : науково-практичні засади / 7. Кучинська І. О. Громадянське виховання в Україні : ми-
І. Д. Бех – К. : Либідь, 2003. – 344 с. нулий досвід та сучасні потреби : навчальний посібник /
3. Боришевський М. Виховання громадянської свідомості І. О. Кучинська. – Кам’янець-Подільський : видавець ПП
особистості / М. Боришевський // Пед. газ. – 2001. – № 5 Зволейко Д. Г., 2015. – 112 с.
(83), травень. – С. 5. 8. Мартиненко С. М. Загальна педагогіка : Навч. посіб.
4. Вербицька П. Громадянське виховання молоді в добу / С. М. Мартиненко, Л. Л. Хоружа. – К. : МАУП, 2002. –
демократичного оновлення України / П. Вербицька // 176 с.
Пед. пошук. – 2000. – № 1. – С. 11–15. 9. Чорна К. Основні проблеми та напрями виховання моло-
5. Вишневський О. Сучасне українське виховання (система дого громадянина незалежної України / К. Чорна // Нові
цінностей) / О. Вишневський. – Львів. –1999. – 15 с. технології виховання : Зб. наук. ст. – К., 1995. – С. 28–32.
29
REFERENCES
1. Bekh I. D. Vykhovannya osobystosti: U 2 kn. Kn. 1: 6. Kremen' V. H. Natsional'na osvita yak sotsiokul'turne ya-
Osobystisno-oriyentovanyy pidkhid: teoretyko- vyshche / V. H. Kremen' // Osvita i nauka Ukrayiny:
tekhnolohichni zasady: Nauk. Vydannya / I. D. Bekh. – K. : shlyakhy modernizatsiyi: (Fakty, rozdumy, perspektyvy). –
Lybid', 2003. – 280 s. K. : Hramota, 2003. – S. 20–34.
2. Bekh I. D. Vykhovannya osobystosti: U 2 kn. Kn. 2 : 7. Kuchyns'ka I. O. Hromadyans'ke vykhovannya v Ukrayini :
Osobystisno-oriyentovanyy pidkhid : naukovo-praktychni mynulyy dosvid ta suchasni potreby : navchal'nyy posibnyk /
zasady / I. D. Bekh – K. : Lybid', 2003. – 344 s. I. O. Kuchyns'ka. – Kam"yanets'-Podil's'kyy : vydavets' PP
3. Boryshevs'kyy M. Vykhovannya hromadyans'koyi svidomosti Zvoleyko D. H., 2015. – 112 s.
osobystosti / M. Boryshevs'kyy // Ped. haz. – 2001. – # 5 8. Martynenko S. M. Zahal'na pedahohika: Navch. posib./ S. M.
(83), traven'. – S. 5. Martynenko, L. L. Khoruzha. – K. : MAUP, 2002. – 176 s.
4. Verbyts'ka P. Hromadyans'ke vykhovannya molodi v dobu 9. Chorna K. Osnovni problemy ta napryamy vykhovannya
demokratychnoho onovlennya Ukrayiny / P. Verbyts'ka // molodoho hromadyanyna nezalezhnoyi Ukrayiny / K. Chorna
Ped. poshuk. – 2000. – # 1. – S. 11–15. // Novi tekhnolohiyi vykhovannya : Zb. nauk. st. – K., 1995.
5. Vyshnevs'kyy O. Suchasne ukrayins'ke vykhovannya (systema – S. 28–32.
tsinnostey) / O. Vyshnevs'kyy. – L'viv. –1999. – 15 s.
Key areas of educational process in modern higher education

I. O. Kuchyns'ka
Abstract. The article highlights the priorities of educational activities in the modern university. It is emphasized that the national-
patriotic and civil and democratic direction of educational activity in the conditions of the present time are the most appropriate and
timely. The attention of the teaching community on the importance of ensuring a high level of education and training of conscious
citizen - patriot capable of mastering the achievements of world culture based on national, ethnic characteristics to participate in the
provision of socio-economic development of the country. Actualizes the spiritual, ethical, aesthetic, legal, military, patriotic, ideolog-
ical and political, healthy lifestyle, environmental, economic trends education of youth in the conditions of modern realities. Under-
lined the priority of national, democratic, social, civic, government, political, moral, and patriotic of values in the process of for-
mation of outlook of modern student's youth of Ukraine.
Keywords: priorities, values, education trends, high school.
Ключевые направления воспитательного процесса в современном вузе

И. А. Кучинская
Аннотация. В статье освещаются приоритетные направления содержания воспитательного процесса в современном ВУЗе.
Подчеркивается, что национально-патриотические и гражданско-демократические ориентиры воспитательной деятельности
в условиях настоящего времени являются самыми целесообразными и своевременными. Акцентируется внимание педагоги-
ческой общественности на важности обеспечения высокого уровня образованности и воспитанности сознательного гражда-
нина - патриота, способного к усвоению достижений мировой культуры с учетом общенациональных, этнических особенно-
стей к участию в обеспечении социально-экономического развития страны.
Ключевые слова: приоритеты, ценностные ориентиры, направления воспитания, высшая школа.
30
Педагогічні умови формування професійної компетентності

майбутніх техніків-технологів виробництва харчової продукції
в процесі вивчення природничих дисциплін
О. Ф. Мельник
Житомирський університет імені Івана Франка, м. Житомир, Україна
Corresponding author. E-mail: oksana.melnyk1971@mail.ru
Анотація. У статті розкрито термінологічне тлумачення поняття «педагогічні умови» та здійснено аналіз співвідношення по-
нять «умова», «чинник», «фактор». Педагогічні умови розглядаються як комплекс внутрішніх та зовнішніх факторів (чинни-
ків), що зумовлюють процес формування професійної компетентності майбутніх техніків-технологів виробництва харчової
продукції та забезпечують найбільш ефективний його перебіг. Описано методику проведення факторного аналізу для визна-
чення найбільш впливових педагогічних умов-факторів. Такими умовами-факторами визначено: 1) забезпечення мотивації до
навчальної діяльності; 2) модернізація професійної освіти; 3) професійне спрямування фундаментальних дисциплін; 4) оптима-
льне співвідношення загально-освітньої та фахової підготовки.
Ключові слова: педагогічні умови, фактор, чинник, професійна компетентність, факторний аналіз.
Вступ. У сучасних ринкових умовах господарювання та обґрунтуванню умов в навчальному процесі приді-
відбулися глобальні зміни у структурі та особливостях лено достатньо уваги (А. Алексюк, О. Бєлкін, Р. Гуро-
функціонування закладів ресторанного господарства та ва, О. Дерев’янко, О. Дурманенко, А. Зубко, Я. Карлін-
підприємств харчової промисловості у напрямку поси- ська, Л. Маслак, В. Манько, О. Романовська, Н. Твере-
лення інноваційних процесів, спрямованістю до євроі- зовська, Л. Філіпова). Виявленням педагогічних умов
нтеграції, міжнародного співробітництва. Подальший за допомогою методу факторного аналізу займались О.
розвиток харчової промисловості та громадського хар- Адаменко, С. Архіпова, І. Бойчук, А. Греков, Н. Кузь-
чування в Україні тісно пов’язаний з широким впрова- міна, Є. Мамчур, Л. Панченко, А. Федоров, Т. Шроль,
дженням нових типів підприємств, сучасних техноло- В. Щирба. Проте визначення педагогічних умов фор-
гій виробництва харчових продуктів, формуванням мування професійної компетентності майбутніх техні-
нових напрямів кулінарії, поглибленням спеціалізації ків-технологів виробництва харчової продукції в про-
ресторанів, розширенням мереж європейських та світо- цесі вивчення природничих дисциплін ще не було те-
вих готельно-ресторанних комплексів, удосконаленням мою окремого дослідження.
форм праці та впровадження досягнень науково- Метою цієї статті є визначення педагогічних умов
технічного прогресу. формування професійної компетентності майбутніх
Все це потребує підготовки фахівців широкого про- техніків-технологів виробництва харчової продукції в
філю з глибоким і різноманітним діапазоном знань, процесі вивчення природничих дисциплін за допомо-
професійно компетентних, конкурентоспроможних гою математичного статистичного методу – факторно-
спеціалістів, здатних науково та творчо мислити та го аналізу.
орієнтуватися у своїй практичній діяльності, приймати Мета передбачає виконання наступних завдань: 1)
правильні, іноді нестандартні, рішення в тій чи іншій тлумачення та співвідношення змістовної сутності
виробничій ситуації, здатних працювати в команді, понять: «педагогічна умова», «чинник», «фактор»; 2)
постійно самовдосконалюватись, готових до інновацій вивчення методики проведення факторного аналізу; 3)
та креативу, таких фахівців, які зможуть в стислі тер- визначення найбільш впливових педагогічних умов
міни вивести Україну на позиції розвинутих країн сві- формування професійної компетентності майбутніх
ту. техніків-технологів виробництва харчової продукції в
Таким чином, перед професійними закладами освіти процесі вивчення природничих дисциплін.
постає завдання підвищення якості підготовки фахів- Матеріали і методи: 1) наукова література та слов-
ців. Якість освіти та ефективність підготовки майбут- ники; опитувальник для визначення вагомості умов-
ніх фахівців з виробництва харчової продукції буде факторів за 10-бальною шкалою; програма SPSS –
залежати від певних умов, які будуть створені в освіт- Statistica для обробки даних; 2) аналіз та узагальнення
ньому середовищі навчального закладу. Визначення, науково-педагогічної літератури, словників; факторний
осмислення та впровадження найбільш оптимальних аналіз, вторинне групування; графічна та діаграмна
умов підготовки спеціалістів – важливе завдання про- інтерпретація даних.
фесійної школи. Сучасні дидактичні принципи систем- Результати та їх обговорення. Створення належ-
ності, фундаменталізації, політехнізму, професійного них педагогічних умов в навчальному закладі є запору-
спрямування вимагають розглядати професійну підго- кою якісної та ефективної підготовки майбутніх фахів-
товку майбутнього спеціаліста як комплексну педаго- ців. Саме тому багато науковців дослідженню педаго-
гічну проблему. З огляду на це, в систему умов повинні гічних умов надають першочергове значення. У науко-
бути включені чинники, які забезпечують реалізацію вій літературі наведені різні тлумачення понятійної
педагогічних інновацій не лише під час вивчення фа- категорії «педагогічні умови». Більшість науковців
хових дисциплін, а й під час вивчення фундаменталь- трактують це поняття як сукупність зовнішніх та внут-
них та соціально-економічних дисциплін. рішніх обставин, форм, методів організації та матеріа-
Короткій огляд публікацій по темі. Аналіз остан- льно-технічних можливостей здійснення навчального
ніх досліджень та публікацій засвідчує, що вивченню процесу (О. Дерев’янко, О. Зимовець, Я. Карлінська, Л.
31
Маслак, О. Романовська); А. Литвин, розглядає педаго- ників), які сприяють якісній та ефективній професійній
гічні умови як комплекс спеціально спроектованих підготовці техніків-технологів виробництва харчової
генеральних чинників впливу на зовнішні та внутрішні продукції під час вивчення природничих дисциплін ми
обставини навчально-виховного процесу й особистісні визначили перелік різнопланових умов та провели
параметри всіх його учасників [7, с. 56]; Р. Маслюк – опитування серед викладачів та майстрів фахових та
як цілеспрямовано організоване викладачем педагогіч- фундаментальних дисциплін Житомирського торгове-
не середовище, система педагогічних засобів, комплекс льно-економічного коледжу та Житомирського коопе-
педагогічних взаємодій [8, с. 69]. ративного коледжу бізнесу і права, роботодавців (кері-
Актуальним для нашого дослідження є визначення вників та співробітників баз практик, закладів ресто-
наведене С. Іць, яка зазначила, що педагогічні умови – ранного господарства міста) – всього 67 осіб. Нами
це комплекс внутрішніх та зовнішніх факторів, що було запропоновано 40 факторів (чинників), які потрі-
зумовлюють підвищення рівня професійної підготовки бно оцінити за важливістю та значимістю за 10 баль-
майбутніх спеціалістів [5, с. 9]. Інші науковці також ною шкалою. Наведемо перелік визначених нами фак-
використовують поняття фактор або чинник як умову, торів: наявність пізнавального інтересу до обраної
наближуючи, таким чином, наведені терміни за змісто- професії, забезпечення мотивації до майбутньої профе-
вною сутністю. Як сукупність різнопланових факторів сійної діяльності, зацікавленість процесом пізнання,
(компонентів), необхідних і достатніх для виникнення, родинні традиції, можливість працевлаштування, мо-
функціонування та зміни певної освітньої системи, дернізація змісту професійної освіти, розробка на-
визначає педагогічні умови Ю. Юцевич [13, с. 47]. Н. вчально-методичних комплексів з природничих дисци-
Болюбаш педагогічні умови трактує як сукупність плін, розробка електронного контенту з природничих
взаємопов’язаних факторів, які необхідні для ціленап- дисциплін, наявність сучасних технічних засобів нав-
равленого процесу формування професійної компетен- чання, оптимальне співвідношення загально-освітньої
тності з метою формування ключових та базових ком- та фахової підготовки, інтеграція природничих та фа-
петенцій [1]. О. Острянська визначає педагогічні умови хових дисциплін, дотримання послідовності в чергу-
як сукупність сприятливих, педагогічно доцільних ванні різноманітних форм вивчення дисципліни, техні-
внутрішніх і зовнішніх факторів, обставин та чинників, чна грамотність викладача, систематичне підвищення
які забезпечують ефективність процесу формування кваліфікації викладачів, професійне спрямування при-
професійних умінь майбутніх учителів гуманітарних родничих дисциплін, застосування активних та інтера-
дисциплін [12, с. 11]. ктивних методів навчання, індивідуалізація та дифере-
Змістовна подібність понять «умова», «чинник» та нціація навчання, можливість відтворення на заняттях
«фактор» відображена і в сучасних тлумачних словни- наближених до професійних ситуацій, наближення
ках: 1) фактор – умова, рушійна сила будь-якого про- змісту природничих дисциплін до реальної сучасної
цесу, явища, чинник [3, с. 1314] ; 2) чинник – умова, практичної діяльності, методична підтримка виклада-
рушійна сила, причина будь-якого процесу, що визна- чів, наявність в достатній кількості професійно-
чає його характер або одну з основних рис; фактор [3, спрямованих посібників та підручників, впровадження
с. 1378]; 3) фактор – суттєва обставина в якомусь про- у програму підготовки спецкурсу «Харчова хімія»,
цесі, явищі [11, с. 692]; 4) умова – обставина, від якої оптимально організований розклад занять, наявність
що-небудь залежить [11, с. 750, 8, с. 1710]. програмного забезпечення, можливість застосовувати
Спираючись на результати аналізу науково- набуті знання з природничих дисциплін на базах прак-
педагогічної літератури та словників педагогічні умови тик, тісна співпраця з роботодавцями, належний рівень
в контексті нашого дослідження визначаємо як ком- профорієнтаційної роботи, рівень довузівської підгото-
плекс внутрішніх та зовнішніх факторів (чинників), що вки студента, систематичність контролю знань, впро-
зумовлюють процес формування професійної компете- вадження сучасних технологій навчання, різноманіт-
нтності майбутніх техніків-технологів виробництва ність форм та методів контролю, інтелектуальні здіб-
харчової продукції та забезпечують найбільш ефекти- ності та схильність до обраної спеціальності, особисті-
вний його перебіг. сні якості та професіоналізм викладача, наявність су-
Виявлення, обґрунтування та реалізація факторів часно обладнаних хімічних лабораторій, умови прожи-
(умов), які суттєво впливають на процес формування вання студента, мікроклімат у навчальній групі, спів-
професійної компетентності, є досить відповідальним і праця та співробітництво у системі «викладач-
складним. Визначити вагомий чисельний перелік фак- студент», вміння вчитись, міжособистісні стосунки в
торів не є складною задачею, а виявлення тих обста- колективі навчального закладу, систематична співпра-
вин, які важливі саме для спеціалістів вузької спеціалі- ця між викладачами природничих та фахових дисцип-
зації вимагає ретельності та максимально можливої лін.
точності дослідження. Саме тому ми звернулись до Після проведеного анкетування нами було викори-
методу факторного аналізу – «одного з найкращих стано програму SPSS – Statistica для обробки отрима-
існуючих нині інструментів дослідження» [4, с. 76]. них результатів. З цією метою сформовано матрицю
Мета факторного аналізу – сконцентрувати вихідну вихідних даних по кожному фактору. Для кожного
інформацію, представлену у вигляді масиву даних, анкетного запитання визначено середнє значення в
виразивши якомога більшу кількість ознак через яко- балах, середнє квадратичне відхилення та коефіцієнт
мога меншу кількість містких характеристик. При цьо- варіації у %.
му вважається, що найбільш місткі характеристики і Факторами називається сукупність незалежних ве-
будуть найсуттєвішими. Саме ці узагальнені місткі личин, які зумовлюють вплив на даний процес. В да-
характеристики й називаються факторами [6, с.44]. ному випадку для обробки результатів анкетування під
Для виявлення найбільш впливових факторів (чин- факторами ми розуміємо кожне окреме запитання в
32
анкеті, оскільки усі вони є незалежними між собою і 11 груп. Обернена кореляційна матриця компонентів
повністю розкривають зміст поставлених в роботі зав- дає підстави виділити по кожному фактору номер гру-
дань. Сутність факторного аналізу вимагає вибрати із пи шляхом вибору найвищого коефіцієнта кореляції
більшої кількості факторів меншу так, щоб виділені Пірсона із застосуванням методу обертання з нор-
фактори найтісніше корелювали між собою, тобто малізацією Кайзера. Кожна виділена група має одну
мали найтісніший зв’язок. Методика проведення дано- головну компоненту і декілька інших факторів, скуп-
го аналізу передбачає також формування навколо цих чених біля неї, які надалі нами об’єднано у 4 типових
найбільш важливих факторів типових груп [2, с.368- групи. Виходячи із чисельного значення отриманих
375] . результатів виділені групи отримали назву:
На практиці проведення факторного аналізу грун- ▪ І- ша типова група факторів має найменший се-
тується на здiйсненнi класифікації об’єктів досліджен- редній бал за результатами анкетування 4,2 бали, куди
ня за допомогою численних обчислювальних проце- респонденти віднесли усі найменш істотні, на їх по-
дур. В результаті цього утворюються «факторні групи» гляд, фактори;
або типові групи дуже схожих між собою об’єктів. На ▪ ІІ-га типова група факторів з балом анкетування на
вiдмiну від інших методів, цей вид аналізу дає мож- рівні середнього значення 4,4 бали, до неї опитувані
ливість класифікувати об’єкти за однією ознакою, включили достатні чинники, які мають середній вплив
якою виступає в нашому випадку середній бал фактора на якість освітнього процесу;
в анкетуванні. Громіздкі та досить складні розрахунки ▪ ІІІ-я типова група факторів з середнім балом анке-
значно спрощуються з використання спеціальних ста- тування, близьким до високого значення 4,6 бали, куди
тистичних програм. На першому кроці процедури фак- увійшли факторні змінні із високим впливом на ре-
торного аналізу визначається кореляційна матриця, де зультати освітніх послуг;
по кожному фактору визначаються кореляційні ▪ ІV-та типова група з найвищим середнім значен-
коефіцієнти Пірсона між ними. Далі власні значення ням балу анкетування 4,8 балів, де опитувані особи
сортуються в порядку зменшення, для чого відбираєть- вибрали найбільш впливові та важливі фактори.
ся стільки типових груп, скільки є власних значень По кожній типовій групі визначено, окрім робочого
змінних, більших за одиницю. На останньому кроці показника, відносну та накопичену частоту, величину
будується факторне навантаження по кожній типовій загальної і накопиченої дисперсії, а також відсоток
групі, що виступає коефіцієнтами кореляції між дани- накопиченої дисперсії у загальній, що формує стати-
ми змінними, прокладеними в основу групування та стичний ряд розподілу факторів відповідно величині
вибраними факторами. середнього балу оцінювання в анкетуванні (табл 1).
Результати проведених розрахунків свідчать, що
найбільш доцільним є розподіл визначених факторів на
Таблиця 1. Статистичний ряд розподілу факторів за величиноюсереднього балу оцінювання
№ з/п типової Кількість Середній бал Відносна Накопиче-на Величина Накопи- Накопичений % від
групи факторів анкетування частота, % частота, % дисперсії % чена дисперсія % загальної дисперсії
І 16 4,2 40,0 40,0 34,9 34,9 40,5
ІІ 12 4,4 30,0 70,0 27,6 62,5 72,5
ІІІ 7 4,6 17,5 87,5 15,0 77,5 89,9
ІV 5 4,8 12,5 100,0 8,7 86,2 100,0
Разом (у се-
40 4,4 100 - 86,2 - -
ред-ньому)
За результатами проведених розрахунків видно, що відноситься до 3-ї типової групи, середній бал анкету-
найбільшу частоту має перша типова група, куди по- вання становить 8,6 бали; 4) фактор 15 (f15) – профе-
трапило 16 факторних ознак, величина дисперсії для сійне спрямування природних дисциплін став голов-
якої становить 34,9% загального варіювання до- ним компонентом у 2-й типовій групі з балом у анкету-
сліджуваних показників. На другому місці за чисель- ванні 8,0 бали.
ністю факторних ознак та відносною частотою є 2-га Розподіл факторів анкетування та їх середніх балів
типова група, куди увійшло 12 факторів та відсоток показано на рис 2. З нього видно, що найбільш високо
дисперсії для якої становить 27,6%. Найменшою за оціненими респондентами в проведеному анкетуванні
своєю чисельністю факторів та відповідно і значенням виступають саме вище перелічені фактори.
дисперсії є четверта типова група із 5-ма факторними Таким чином, проведений факторний аналіз дає всі
змінними та відповідно дисперсією 8,7%. Відсоткові підстави виокремити із усієї сукупності чинників
значення відносної частоти по кожній типовій групі найбільш впливові, вагомі та будувати навколо них
показано на рис 1. подальше дослідження. За допомогою методу вторин-
Статистична програма також виділила такі головні ного групування [10, с.102-105] навколо чотирьох ви-
компоненти в кожній типовій групі: 1) фактор 2 (f2) – значених факторів доцільно об’єднати інші фактори,
забезпечення мотивації до майбутньої професії – увій- які будуть розширювати їх структуру та доповнювати
шов до 4-ї типової групи, середній бал за результатами змістовну сутність. Значення середнього балу таких
анкетування становить 8,3 бали; 2) фактор 6 (f6) – мо- факторів не повинно бути меншим за 4,5. В основу
дернізація змісту професійної освіти став визначаль- вторинної класифікації покладено ознаку функціона-
ним у 1-й типовій групі, де середній бал анкетування льної сутності чинника. Відповідно до визначеної
був 8,2 бали; 3) фактор 10 (f10) – оптимальне співвід- ознаки відкоректуємо назви факторів та визначимо їх
ношення загально-освітньої та фахової підготовки структуру.
33
Відносна частота, % Типові групи за результатами факторного аналізу
Рис. 1. Розподіл відносних частот по типових групах за результатами факторного аналізу
Перший фактор буде мати назву – фактор мотива- ня (4,7), забезпечення мотивації до майбутньої профе-
ції до навчальної діяльності. Структуру фактору визна- сійної діяльності (8,3). Зміст фактору визначається
чають складові: наявність пізнавального інтересу до позитивним ставленням до процесу навчання в цілому
обраної професії (6,4), зацікавленість процесом пізнан- та до майбутньої професійної діяльності.
Середнє значення
фактору, балів
№ з/п фактора
Рис. 2. Ряд розподілу факторів за їх середніми значеннями
Другий фактор назвемо – модернізація професійної значальних факторів є чотири, три з яких мають склад-
освіти. Відповідно до проведеного аналізу найбільш ну структуру.
суттєвими складовими цього фактору будуть наступні: Проведене дослідження підтвердили висунуту гіпо-
застосування активних та інтерактивних методів нав- тезу щодо визначення педагогічних умов, які ми розг-
чання (5,1), впровадження сучасних технологій нав- лядаємо як основні фактори, що впливають на форму-
чання (5,3), співпраця та співробітництво в системі вання професійної компетентності майбутніх техніків-
«викладач»-«студент» (5,2), наявність сучасних техніч- технологів виробництва харчової продукції в процесі
них засобів (4,8), модернізація змісту професійної осві- вивчення природничих дисциплін. Такими умовами-
ти (8,2). факторами визначено: 1) забезпечення мотивації до
Третій фактор – професійного спрямування фунда- навчальної діяльності; 2) модернізація професійної
ментальних дисциплін. Його структуру утворюють освіти; 3) професійне спрямування фундаментальних
наступні чинники: професійне спрямування природни- дисциплін; 4) оптимальне співвідношення загально-
чих дисциплін (8,0), інтеграція природничих та фахо- освітньої та фахової підготовки.
вих дисциплін (5,7), наявність в достатній кількості Висновок. Дотримання визначених педагогічних
професійно спрямованих підручників та посібників умов-факторів забезпечить належний рівень професій-
(5,9), впровадження в програму підготовки спецкурсу ної підготовки спеціалістів; сприятиме активізації на-
«Харчова хімія» (6,6). вчально-пізнавальної діяльності студентів, їх самостій-
Четвертий фактор – оптимальне співвідношення за- ності, професійного інтересу; допоможе викладачам
гально-освітньої та фахової підготовки (8,6) має про- модернізувати власну педагогічну діяльність, направ-
сту структуру. Зміст фактору полягає в дотриманні лену на підвищення рівня ефективності засвоєння ма-
такої організації навчально-виховного процесу, яка б теріалу, а також сприятиме удосконаленню міжособис-
забезпечувала взаємообумовленість та взаємозалеж- тісних стосунків між усіма учасниками навчально-
ність визначених складових; сприяла належному рівню виховного процесу.
професійної підготовки і в той же час розвитку загаль- Перспективи подальших досліджень будуть поляга-
но-культурного рівня студентів, загальної ерудиції, ти у розробці та впровадженні в навчальний процес
універсальних умінь та практичних навичок. експериментальної технології формування професійної
Таким чином, завдяки факторному аналізу ми виді- компетентності майбутніх техніків-технологів вироб-
лили фактори, які впливають на якісну підготовку май- ництва харчової продукції в процесі вивчення природ-
бутніх спеціалістів з виробництва харчової продукції в ничих дисциплін з урахуванням визначених педагогіч-
процесі вивчення природничих дисциплін. Таких ви- них умов.
1. Болюбаш Н. М. Фактори та умови формування професійної ційного середовища Moodle [Електронний ресурс] / Н. М.
компетентності майбутніх економістів засобами інформа- Болюбаш // Інформаційні технології і засоби навчання. –
34
2010. – № 3 (17). – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua умови» / А. В. Литвин, О. В. Мацейко // Педагогіка і пси-

/ejournals/ITZN/em17/content/10bnmtno.htm. хологія професійної освіти. – 2013. – № 4. – С. 43-63.
2. Бююль А. SPSS: Искусство обработки информации. Анализ 8. Longman dictionary of contemporary English / [director, Della
статистических данных и восстановление скрытых зако- Summers] / – Set in Nimrod by Letterpart, UK, 2003. – 1950 p.
номерностей: пер. с англ./ А. Бююль, П. Цефель. – М.: Тор- 9. Маслюк Р. В. Педагогічні умови професійної підготовки
гово-издательский дом «Dia Soft», 2005. – 603 с. майбутніх учителів фізичного виховання / Р. В. Маслюк
3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / // Проблеми підготовки сучасного вчителя. – 2013. – №
[авт.-уклад. Бусел В.Т.] – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2004. – 8(2). – С. 68-76.
1440 с. 10. Мармоза Т. А. Теорія статистики [текст] підручник / А.Т.
4. Дубасенюк О.А. Дослідження факторної структури процесу Мармоза. – 2-е вид. перероб. та доп. – К: «Центр учбової
оволодіння виховною майстерністю педагогів в роботі з літератури», 2013. – 592 с.
учнівською молоддю. / О. А. Дубасенюк // Проблеми осві- 11. Ожегов С. И. Словарь русского языка: ок. 57000 слов /
ти. – 2015. – № 85. – 237 с. [под ред. чл.-корр. АН СССР Шведовой Н. Ю., 2-е изд,
5. Іць С. В. Педагогічні умови формування професійної ком- стереотип] – М.: Рус. яз., 1988. – 750 с.
петентності майбутнього вчителя іноземної мови засобами 12. Острянська О. А. Формування комплексних педагогічних
медіаосвіти: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. умінь у майбутніх учителів початкових класів : автореф.
пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец.
освіти» / С. В. Іць. – Житомир, 2014. – 20 с. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / О. А.
6. Климчук В.О. Факторний аналіз: використання у психо- Острянська. – Харків, 2002. – 20 с.
логічних дослідженнях // Практична психологія та 13. Юцевич Ю. Е. Педагогическое обоснование содержания
соціальна робота. – 2006. – №8. – С. 43-48. вокальной подготовки учащихся педучилищ : дис. ... канд.
7. Литвин А. В. Методологічні засади поняття «педагогічні пед. наук : 13.00.01 / Ю. Е. Юцевич. – К., 1985. – 230 с.
REFERENCES
1. Boliubash N. M. Faktory ta umovy formuvannia profesiinoi alna robota. – 2006. – №8. – pp. 43-48.
kompetentnosti maibutnikh ekonomistiv zasobamy informatsi- 7. Lytvyn A. V. Metodolohichni zasady poniattia «pedahohichni
inoho seredovyshcha Moodle [Elektronnyi resurs] / N. M. Bo- umovy» / A. V. Lytvyn, O. V. Matseiko // Pedahohika i
liubash // Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia. – psykholohiia profesiinoi osvity. – 2013. – № 4. – pp. 43-63.
2010. – № 3 (17). – Available at http://www.nbuv.gov.ua 8. Longman dictionary of contemporary English / [director, Della
/ejournals/ITZN/em17/content/10bnmtno.htm Summers] / – Set in Nimrod by Letterpart, UK, 2003. – 1950 p.
2. Biuiul A. SPSS: Iskusstvo obrabotki informatsyi. Analyz statis- 9. Masliuk R.V. Pedahohichni umovy profesiinoi pidhotovky mai-
ticheskikh dannykh i vosstanovlenie skrytykh zakono- butnikh uchyteliv fizychnoho vykhovannia/R.V. Masliuk// Prob-
mernostei: per. s anhl./ A. Biuiul, P. Tsefel. – M.: Torhovo- lemy pidhotovky suchasnoho vchytelia.–2013.–№8(2).–pp.68-76.
izdatelskii dom «Dia Soft», 2005. – 603 p. 10. Marmoza T.A. Teoriia statystyky [tekst] pidruchnyk / A.T.
3. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy / [avt.- Marmoza. – 2-e vyd. pererob. ta dop. – K: «Tsentr uchbovoi
uklad. Busel V.T.] – K.: Irpin: VTF «Perun», 2004. – 1440 p. literatury», 2013. – 592 p.
4. Dubaseniuk O.A. Doslidzhennia faktornoi struktury protsesu 11. Ozhehov S. Y. Slovar russkoho yazyka: ok. 57000 slov / [pod
ovolodinnia vykhovnoiu maisternistiu pedahohiv v roboti z red. chl.-korr. AN SSSR Shvedovoi N. Yu., 2-e izd, stereotip] –
uchnivskoiu moloddiu. / O. A. Dubaseniuk // Problemy osvity. M.: Rus. yaz., 1988. – 750 p.
– 2015. – № 85. – 237 p. 12. Ostrianska O. A. Formuvannia kompleksnykh pedahohichnykh
5. Its S. V. Pedahohichni umovy formuvannia profesiinoi kompe- umin u maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv : avtoref.
tentnosti maibutnoho vchytelia inozemnoi movy zasobamy dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: spets.
mediaosvity: avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. 13.00.04 «Teoriia ta metodyka profesiinoi osvity» / O. A. Os-
ped. nauk: spets. 13.00.04 «Teoriia ta metodyka profesiinoi trianska. – Kharkiv, 2002. – 20 p.
osvity» / S. V. Its. – Zhytomyr, 2014. – 20 p. 13. Yutsevich Yu. E. Pedahohycheskoe obosnovanie soderzhaniia
6. Klymchuk V.O. Faktornyi analiz: vykorystannia u psykholo- vokalnoi podhotovki uchashchikhsia peduchilishch : dys. kand.
hichnykh doslidzhenniakh // Praktychna psykholohiia ta sotsi- ped. nauk : 13.00.01 / Yu. E. Yutsevich. – K., 1985. – 230 p.
Pedagogical conditions of professional competence formation of future technicians and technologists while studying natural disciplines
O. F. Melnyk
Abstract. The article determines terminological interpretation of the concept "teaching conditions" and analyzes the relationship
between the concepts of "condition", "component", "factor". Pedagogical conditions are considered as a complex of internal and external
factors (components) that contribute to the professional competence formation of future technicians and technologists of food production
and ensure it’s the most effective procedure. The method of factor analysis to determine the most influential pedagogical conditions-
factors was described. Were defined such conditions-factors as: 1) providing motivation for learning activities; 2) modernization of
vocational education; 3) professional direction of basic disciplines; 4) the optimal correlation of general education and professional
training.
Keywords: pedagogical conditions, component, factor, professional competence, factor analysis.
Условия формирования профессиональной компетентности будущих техников-технологов производства пищевой

продукции в процессе изучения естественных дисциплин
О. Ф. Мельник
Аннотация. В статье раскрыто терминологическое толкование понятия «педагогические условия», а также проведен анализ
соотношения понятий «условие», «фактор». Педагогические условия рассматриваются как комплекс внутренних и внешних
факторов, которые обусловливают процесс формирования профессиональной компетентности будущих техников-технологов
производства пищевой продукции и обеспечивают наиболее эффективное его протекание. Описано методику проведения фак-
торного анализа для определения наиболее значимых педагогических условий-факторов. Такими условиями-факторами опре-
делено: 1) обеспечение мотивации к учебной деятельности; 2) модернизация профессионального образования; 3) профессио-
нальная направленность фундаментальных дисциплин; 4) оптимальное соотношение общеобразовательной и специальной
подготовки.
Ключевые слова: педагогические условия, фактор, профессиональная компетентность, факторный анализ.
35
Експериментальна програма формування культури спілкування молодших

школярівз однолітками у позакласній діяльності
О. С. Шестобуз
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна
Анотація. Стаття присвячена проблемі формування культури спілкування молодших школярів з однолітками у позакласній
діяльності. Розкрито особливості реалізації експериментальної програми формування культури спілкування учнів початкових
класів з однолітками у позакласній діяльності. Обґрунтовано організаційні форми, методи, прийоми, засоби формування куль-
тури спілкування дітей молодшого шкільного віку.
Ключові слова: культура спілкування, експериментальна програма, організаційні форми, методи, прийоми, засоби.
Вступ. Модернізація сучасної системи освіти в кон- сягнення прогнозованого результату. Підготовчий
тексті європейських рішень сприяють значному зрос- етап передбачав діагностику сформованості культури
танню соціальних контактів, у які включається особис- спілкування молодших школярів відповідно до визна-
тість. У цьому зв’язку актуальності набуває проблема чених критеріїв і показників; проведення пропедевтич-
виховання особистості з високим рівнем комунікабель- ної роботи з вчителями-класоводами, вихователями
ності і гуманістичної спрямованості, що зумовлює не- груп продовженого дня, педагогами-організаторами;
обхідність формування культури спілкування школярів планування власної практичної роботи, метою якої був
з однолітками ще в початковій ланці освіти. Оскільки вибір форм, методів і засобів виховної роботи; ство-
саме в цей віковий період відбуваються істотні зру- рення сприятливого психологічного мікроклімату під
шення в розумовому розвитку і духовному зростанні час позакласної діяльності, який визначався гуманними
дітей. відносинами, доброзичливою взаємодією та спілкуван-
Короткий огляд публікацій з теми. Актуальними ням дітей між собою.
стосовно вивчення культури спілкування молодших На основному етапі здійснювалося впровадження в
школярів як умови становлення гуманних взаємин з позакласну діяльність дітей молодшого шкільного віку
однолітками, уміння підростаючої особистості узго- навчально-виховного курсу “Абетка культури спілку-
джувати власну поведінку в процесі взаємодії у позак- вання”, програма якого включала зміст, форми, методи,
ласній діяльності є дослідження І. Бужиної, що сприяли формуванню культури спілкування з одно-
А. Глущенка, В. Гореєвої, Т. Калечиц, З. Кейліної, літками. Засвоєння молодшими школярами правил
Б. Кобзаря, Г. Лаврентьєвої, В. Мухіної, М. Ночевника, культури спілкування поступово ускладнювалося, зба-
К. Платонова, Ф. Хміля та ін. гачуючись новими поняттями, нормами, вимогами та
Мета статті полягає в розкритті особливостей реа- враховуючи вікові особливості. Для вироблення здат-
лізації експериментальної програми формування куль- ності до рефлексії й об’єктивної самооцінки учнями
тури спілкування молодших школярів з однолітками у початкових класів ефективним був шлях від моделюю-
позакласній діяльності. чих ситуацій спілкування до реальних, що забезпечу-
Матеріали та методи. Для проведення експеримен- вали: інсценізації творів дитячої художньої літератури,
тальної роботи з формування культури спілкування імпровізовані розповіді віршів і казок, ігри-
молодших школярів з однолітками в позакласній дія- драматизації, бесіда з елементами самооцінки та ін.
льності одним із завдань було – розробити й апробува- Забезпечення активності молодших школярів у спілку-
ти програму оптимізації цього процесу. За психологіч- ванні з однолітками відбувалося за допомогою ство-
ним словником, оптимізація – приведення до найбіль- рення та використання виховуючих ситуацій, організа-
шої відповідності [34, с. 223]; організація навчально- ції діалогів, розігрування сценок тощо. Залучення дітей
виховного процесу, за якої при мінімальних затратах молодшого шкільного віку до різноманітних видів дія-
часу педагогів і школярів забезпечується досягнення льності, зокрема, ігрової, пізнавальної та інших, що є
результатів, максимально можливих у даних умовах значимими для самореалізації, здійснювалося шляхом
[241, с. 234]. Відповідно до педагогічного словника, використання дидактичних, сюжетно-рольових, рухли-
оптимізація процесу виховання – це забезпечення цілі- вих ігор і вправ; застосування інформаційних видів
сного циклу виховного процесу, що включає діагнос- роботи з молодшими школярами; творчих завдань;
тування рівня вихованості учня та формулювання мети, конкурсів; розв’язування моральних, проблемно-
планування й організацію діяльності, контроль і регу- ситуативних задач, розгадування кросвордів, “зашиф-
лювання діяльності та відносин, аналіз виховних ре- рованих” слів тощо.
зультатів [69, с. 239]. Отож, під оптимізацією процесу На завершальному етапі реалізації програми фор-
формування культури спілкування молодших школярів мування культури спілкування молодших школярів з
з однолітками в позакласній діяльності розуміємо вибір однолітками узагальнювалися знання й уявлення рес-
найбільш оптимальних і доцільних умов формування пондентів про культуру спілкування, закріплювалися
культури спілкування дітей молодшого шкільного віку відповідні вміння та навички. Особлива увага зосере-
з однолітками під час позакласної діяльності. джувалася на застосуванні інноваційних методів робо-
Реалізація програми формування культури спілку- ти з учнями, а саме: інтерактивних методів, презента-
вання молодших школярів з однолітками в позакласній цій, брейн-рингу, ігрових технологій, творчих робіт у
діяльності здійснювалася в три етапи: підготовчий, групах та ін., які сприяли неординарному вирішенню
основний і завершальний, які забезпечували ефективну ситуацій взаємодії з однолітками. Усі форми роботи в
організацію позакласної діяльності, спрямовану на до- рамках експериментальної програми побудовані на
36
діалозі, суб’єкт-суб’єктній взаємодії “учень – учень”, Зокрема: сюжетно-рольові ігри з розвитку навичок ку-
спільній діяльності, що сприяло подоланню учасника- льтури спілкування в умовах позакласної діяльності
ми діалогу світоглядних проблем. (“Задзвонив телефон”, “Звуковий лист”, “Інтерв’ю”,
Експериментальна програма формування культури “Зустрічаємо гостей”, “Мандрівка по місту ввічливих”,
спілкування молодших школярів з однолітками в поза- “Чарівні слова”, “Хто більше знає ввічливих слів”);
класній діяльності застосовувалася в роботі з дітьми ігри на розвиток доброго та уважного ставлення один
експериментальних груп як цілісний процес діяльності до одного у процесі спілкування (“Подарунки один
учнів, враховуючи їхні вікові й індивідуальні особли- одному”, “Уроки казки”, “Незнайко та його друзі”,
вості, відповідала потребам та мотивам поведінки дітей “День народження” тощо); ігри-конкурси з програван-
молодшого шкільного віку. Завдання експерименталь- ня казок (“Наша кіностудія”, “Конкурс мультфільмів”,
ної частини дослідження (навчити учнів розуміти себе, “Моя улюблена казка”).
що підвищить рівень їх самоконтролю, емоційного Суть гри як засобу оволодіння мистецтвом культури
стану під час спілкування; виховати інтерес до спілку- спілкування полягає в тому, що поставлене комуніка-
вання з однолітками, розвинути почуття розуміння та тивне завдання реалізується партнерами в процесі ім-
співпереживання іншим, сформувати терпимість до провізованого розігрування певної ситуації, де вони
думки співбесідника; виробити в дітей позитивні риси виконують ролі окремих персонажів. При цьому одна й
характеру, які сприяють кращому взаєморозумінню у та ж ситуація звичайно програється кілька разів, щоб
процесі спілкування) виконувалися у перебігу освоєння діти могли виступати в різних ролях і запропонувати
змісту навчально-виховного курсу “Абетка культури свої варіанти поведінки, проаналізувати доцільність та
спілкування”, особливостями якого було залучення життєвість поведінки кожного учасника. Учні експе-
молодших школярів до процесу формування культури риментальних груп під час позакласних занять брали
спілкування з однолітками в позакласній діяльності. участь у таких видах ігор: дидактична гра “Оціни вчи-
“Абетка культури спілкування” – це практичний нок” (з висновками про те, що товаришеві потрібно
курс формування в дітей молодшого шкільного віку допомагати та у скрутній ситуації треба прийти на до-
основ культури спілкування з однолітками. Відповідно помогу); ігри “Чемно-нечемно”, “Хто більше пригадає
до його змісту в процесі розвитку вмінь і навичок з слів”; ігрові вправи “Складаємо абетку гарних слів”,
культури спілкування значна увага приділялася форму- “Як краще розмовляти”, “Послухай і розкажи іншому”;
ванню особистісних якостей школярів, їхнім почуттям, “Віночок побажань”, “Усмішка по колу”, “Подаруй
емоціям, що надзвичайно актуально на сучасному етапі радість”, “Добре слово”; гра-коло “Ввічливо-
розвитку суспільства, а також на формування шаноб- неввічливо”; гра-пантоміма “Весела розмова”; рольова
ливого ставлення до себе та однолітків, терпимості до гра “Я школярик”; рухливі ігри “Запрошення на поро-
думки співбесідника, вміння в разі необхідності піти на жній стілець”, “Слухай звуки”; розминка “Побажання”;
компроміс тощо. Впровадження курсу сприяло оволо- конкурс мирилок та ін.
дінню дітьми засобами культури спілкування, усвідом- Темами виховних занять, які проведені з учнями по-
ленню ними того, що між знаннями, почуттями та по- чаткових класів з культури спілкування, були: “Куль-
ведінкою у процесі спілкуванні існує тісний зв’язок, тура спілкування”, “Вузлик спілкування – контакт”,
що емоційні проблеми пов’язані не тільки з певними “Правила спілкування для хлопчиків і дівчаток”, “Про
ситуаціями, але і з їхнім сприйманням і розумінням. міміку і жести”, “Людина серед людей”, “Уникнення
Значущу роль у формуванні культури спілкування віді- конфліктів між людьми” та ін. Кожна частина заняття
грає добре розвинене мовлення – засіб людського спіл- виконувала низку завдань, важливих для формування
кування. Виховними досягненнями (показниками ефе- культури спілкування, зокрема: вчити дітей бути ввіч-
ктивності) впровадження навчально-виховного курсу ливими, тактовними, доброзичливими, дотримуватися
визначені: уміння та навички підтримки та збереження правил етикету; розвивати комунікативні здібності,
міжособистісної злагоди; здатність враховувати думку жестикуляцію та міміку, розширювати словниковий
ровесників; уміння оцінювати власні вчинки та вчинки запас тощо.
однолітків і висловлювати оцінні судження; запобіган- Для формування культури спілкування дітей моло-
ня виникненню й мирне вирішення конфліктів. Важли- дшого шкільного віку ефективним був шлях від змоде-
вим було й усвідомлення молодшими школярами ва- льованих ситуацій спілкування до реальних. Основна
гомості оволодіння якостями культури спілкування, а роль у процесі роботи над мовленням відводилася чи-
саме: ввічливості, тактовності, товариськості, чуйності, танню, обговоренню й інсценізації творів дитячої ху-
взаємодопомоги, співпереживання, поваги до особис- дожньої літератури, а саме: віршів “За що ж хвалять?”
тості тощо. (В. Марсюк), “Бабуся підвела”, “Товариська допомога”
Зміст курсу “Абетка культури спілкування” спрямо- (І. Кульська), “Товариші” (М. Пригара), “Гарна
ваний на ознайомлення дітей з правилами культури пам’ять” (А. Костецький), “Що це означає – не дружи-
спілкування, які існують у суспільстві, на вироблення ти” (О. Сенатович), “Татова порада” (Л. Коломієць),
такої манери поведінки, без якої спілкування з іншими “Хороше словечко”; “Людина починається з добра”
дітьми буде утруднене. Кожна дитина мала навчитися (Л. Забашта); оповідань “Образливе слово”, “Усмішка”,
розуміти або хоча б відчувати, що вона живе серед ро- “Найголовніше – змусити себе відчувати”, “Бо я – лю-
весників, причому кожний її вчинок та бажання відо- дина”, “Чому дідусь такий добрий сьогодні” (за
бражається на них. Школярам були запропоновані різні В. Сухомлинським); “Справжні товариші” (за
види завдань, які містили моделювання різних ситуа- О. Донченком); “Загублені рукавички” (за В. Комар);
цій, оволодіння дітьми способами культури спілку- розповідей “Про двох дівчаток”, “Друзі”.
вання з однолітками, навчання ввічливості, тактовнос- Саме через них молодші школярі засвоювали багат-
ті, стриманості в безпосередньому спілкуванні один з ство рідної мови, оволодівали виразними засобами,
одним, розвиток організаторських здібностей у грі. використовували різноманітні інтонації, які відобража-
37
ли характер і вчинки героїв, намагалися говорити чітко. чуттів і рухів дитини для того, щоб вона вчилася куль-
У звертанні велику роль відігравали інтонаційні особ- турі спілкування з однолітками. Крім того, через послі-
ливості, які проявлялися в теплоті та повазі, а не у фо- довність вправ відображався сюжетно-рольовий зміст
рмі категоричного наказу. Виконання певних ролей гри.
вимагало відтворення учнями необхідного тексту, зау- З певною віковою групою молодших школярів змі-
чування певних літературних виразів, що ефективно нювалася тематика ігор і складність завдань в ігрових
впливало на розвиток культури мовлення. ситуаціях: для першокласників цікавими були ігри
Програмою передбачалася і ґрунтовна робота над “Влови слово”, “Хвалити і сварити треба, друже, вмі-
прислів’ями та приказками про: ввічливість (З другом ти”; учнів 2-го класу більше захопили ігри “Хто я?”,
говори ввічливо: від грубого слова близький стає чу- “Вгадай чарівні слова”, “Стоп – червоне світло”, “Чем-
жим. Якщо ввічливо попросиш, завжди дадуть. Лагідне но-нечемно”; дітей 3-го класу зацікавили ігри “Чарів-
слово – що ясний день); дружбу (Ненадійний друг гір- ний клубочок”, “Хто швидше?”, “Чарівні окуляри”,
ше відвертого ворога. Друг пізнається в біді. Найбіль- “Ми ввічливі діти”; для учнів 4-го класу більш захоп-
ша з наук – дружба. У дружби немає меж. Сонце зігрі- люючими були ігри “Визнач людські чесноти”, “Добрі
ває повітря, друг – душу. Друзі – дзеркало один для професії” та ін.
одного); скромність (Син скромний – батько щасли- Формування в молодших школярів емоційно-
вий); доброту (Добро добром згадують. Добрий піклу- ціннісного та поведінкового компонентів культури
ється про людей, поганий – про себе. Людяність доро- спілкування здійснювалося засобом гри-драматизації
жча за багатство); силу слова (Щире слово – половина казок “Лисичка і Журавель”, “В гостях у Баби Яги”,
щастя. Говори щирі слова – будеш безсмертним); ви- “Червона Шапочка”, “Гуси-лебеді” та ін. Персонажами
хованість, правила поведінки (Життя дано людині на ігор були самі діти, які від виконуваних ролей отриму-
добрі справи. Шануй людей, і тебе шануватимуть. Вві- вали задоволення, інтерес, здійснювали захоплююче
чливих і лагідних скрізь шанують. Не одяг прикрашає пізнання казкового світу, але при цьому неодмінно
людину, а її добрі справи). навчалися володіти собою та спілкуватися з ровесни-
Крім того, ми пропонували учням експерименталь- ками. Ми намагалися зацікавити їх, не змушували, уч-
них груп мовленнєві зразки, що супроводжувалися асть школярів у грі була добровільною. Елементами
чітким відтворенням відповідними жестами та мімі- гри були спеціальні вправи, які були спрямовані на
кою, за допомогою яких здійснювалося моделювання розвиток культури спілкування, емоцій, поведінки в
та спільне програвання мовленнєвої та немовленнєвої різних сферах взаємодії. Захоплюючим для дітей було
поведінки в певній ситуації спілкування. У такій ситу- створення казкових ситуацій. Учні мандрували казко-
ації кожна дитина вступала в мовленнєве спілкування. вим містом Ввічливих, зокрема: вулицею Привітних,
На закріплення отриманих умінь і навичок у змодельо- провулком Грубості, площею Дружних; подорожували
ваних ситуаціях були спрямовані: дидактичні ігри “Го- країною Ввічливості та Доброти із зупинками: “Слов-
сті”, “Спілкування в магазині”; імпровізовані розповіді ник чемної людини”, “Місто вихованих людей”, “Світ-
віршів “Друзі” (за В. Юрченком), “Жахливі слова”; лофор ввічливості”; розгадували таємниці дерева Муд-
інсценізація оповідань “Чуйний хлопчик” (за рості з країни Ввічливості; створювали квітку “Добра”
Ю. Єрмоловим), “Просто дідусь” (за з пелюсток-долоньок; поринали у хвилинки фантазії
В. Сухомлинським); читання казок “Добре слово”, “Як тощо.
важко бути людиною” (за В. Сухомлинським) та бесіди Окрім ігрових, широко застосовувалися інформа-
за їх змістом; обговорення літературних творів; скла- ційні види роботи з молодшими школярами. Зокрема,
дання розповідей за картинками. діти зверталися до Довідкового бюро, цікавилися дум-
Зважаючи на те, що дітям молодшого шкільного ві- кою Науковця відносно тлумачення таких слів, як: спі-
ку властива інтуїтивна здатність вловлювати емоцій- лкування, культура, ввічливість, вихованість, тактов-
ний стан однолітків, у цей період важливо сприяти роз- ність, комплімент, конфлікт тощо; виконували практи-
витку у школярів товариськості, емпатії, співчуття, чну роботу за таблицями: “Комплімент” (добір комп-
доброти та ін. Для співпереживання й уміння проявля- ліментів), “Бесіда. Дискусія. Суперечка” (пошук від-
ти адекватні реакції на емоції ровесників дітям потріб- мінностей у поняттях); ознайомлювалися з висловами
ний досвід спільного переживання своїх емоцій та видатних людей про культуру спілкування (Арістотеля,
емоцій партнера по спілкуванню. Зазначеному спри- Сенеки, А. Сент-Екзюпері, В. Сухомлинського, лорда
яли: розігрування сценок “Зустріч друзів”, “Про Пет- Честерфілда та ін.); брали участь у конкурсі “Чи знаєш
рика і Вову”; ігрова ситуація “Ми розбили склянку з ти ввічливі слова?”; розгадували кросворди; були залу-
чаєм” (за О. Сенатовичем); читання віршів “Балакуха”, чені до групових робіт “Риси характеру ввічливої лю-
“Вихвалялка”, “Вередуля”, “Забіяка”; розучування пі- дини”, “Такт і тактовність”, “Позитивні риси людини”;
сень “Якщо хочеш друзів мать”, “Посміхнись”, “Пісня зверталися до народних джерел; створювали фотовіт-
про друзів”; проведення бесід (“Ваші добрі вчинки”, рини “Вони спілкуються культурно”, “Як не слід спіл-
“Мої думки” тощо); інсценування (“Будь завжди ввіч- куватися”; вивчали твердження про дружбу;
ливим”, “Ми йдемо до школи”, “Створюй друзям ра- розв’язували моральні задачі та ін.
дість добрими справами”, “Мої однолітки”); перегляд Робота спрямована на засвоєння молодшими школя-
кінофрагментів, у змісті яких передбачено дотримання рами правил ввічливості поступово ускладнювалася,
норм і правил ввічливості; вправи, які спрямовані на збагачуючись новими поняттями, нормами, вимогами.
розвиток мовлення як інструмента спілкування та по- Так, у 1-му класі учні ознайомлювалися з темами:
казника культури особистості. Структура виховних “Відкриваємо скриньку добрих справ”, “Чарівне місто
занять сприяла полегшенню включення дітей в ігрові ввічливих людей”, “Магічні слова”, “У коло запросимо
ситуації та утриманню їхньої уваги. Кожна ігрова друзів” та ін. У 2-му класі опрацьовувалися такі теми:
вправа включала завдання на прояв думок, емоцій, по- “Вони спілкуються культурно”, “Навчися правильно та
38
культурно поводитися”, “Школа Ввічливих наук” то- мок Ввічливого Лицаря”; конкурс компліментів; напи-
що. У 3-му класі тематика була більш складною – “Се- сання короткого послання одноліткам тощо. Крім того,
крети спілкування”, “Будь скромним”, “Учись культу- проведення занять-тренінгів “Вчимося культурі спіл-
рно говорити”, “Мобілочка”, “Ввічлива людина завжди кування” було спрямоване на навчання учнів бути вві-
уважна до тих, хто її оточує” та ін. У 4-му класі пропо- чливими, дотримуватися правил етикету, розвивати
нувалися такі теми, як “Вихована людина”, “Золоте мислення, жестикуляцію та міміку, збагачувати слов-
правило ввічливості”, “Створюй друзям радість добри- никовий запас (“У країні ввічливості”); на закріплення
ми справами”, “Як навчитися стримуватись”, “Будь набутих знань і вмінь з культури спілкування, розвиток
доброзичливим словом і дією” тощо. Вагомим у нашо- комунікативних здібностей, спостережливості, пам’яті
му дослідженні було використання традиційних мето- (“Де живуть чарівні слова?”); на розвиток уваги, слу-
дів, зокрема: розповіді, пояснення (слів привітання), хової пам’яті; виховання чуйності, доброзичливості,
бесіди (“Правила ввічливості”, “Як треба слухати”, поваги (“Слухати і чути”).
“Правильне вітання”, “Ти і твої друзі”, “Як ти гово- У процесі формування культури спілкування конт-
риш”, “Хто може бути зразком ввічливості, скромності, ролюючими вміннями, за допомогою яких регулюють-
тактовності, стриманості”, “Чий приклад варто наслі- ся різні сфери життєдіяльності дітей, є: уміння сприй-
дувати”) та ін. мати, розуміти та диференціювати емоційні стани од-
У позакласній діяльності під час виховних бесід, го- нолітків; співпереживати (приймати позицію партнера
дин спілкування, занять з молодшими школярами ви- по спілкуванню та повноцінно прожити й відчути його
користовувалися інтерактивні методи і прийоми: “Мік- емоційний стан); уміння відповідати почуттям (у від-
рофон”, “Карусель”, “Симуляції”, “Позначки”; скла- повідь на емоційний стан товариша проявити такі по-
дання асоціативного куща “Вихованість”; творча робо- чуття, які принесуть задоволення учасникам спілку-
та в групах “Реклама одного з правил перебування се- вання). Зазначені вміння впливають на поведінку мо-
ред однолітків”; технологія “Два-чотири – усі разом”; лодших школярів серед ровесників.
тест “Хвилинка для роздумів” (на виявлення рівня ви- Висновки. Таким чином, у процесі реалізації експе-
хованості особистості); брейн-ринг “Запитання з чарів- риментальної програми формування культури спілку-
ного фартушка”; творча робота “Дерево життя” та ін., вання молодших школярів з однолітками в позакласній
що сприяло ґрунтовнішому засвоєнню знань з культу- діяльності доцільним було використання таких органі-
ри спілкування, неординарному вирішенню ситуацій заційних форм, а саме: виховні заняття, позакласні за-
взаємодії з однолітками. ходи, години спілкування, конкурси, зустрічі, заняття-
Заняття-тренінги надавали допомогу учням у гли- тренінги, свята, вікторини та ін. Також, системність
бинному пізнанні іншого й самого себе. Зворотний здійснення виховного впливу забезпечувалася застосу-
зв’язок між учасниками дозволяв кожному побачити ванням різноманітних методів, прийомів і засобів фор-
власне віддзеркалення в очах ровесників, одержати мування культури спілкування дітей молодшого шкі-
інформацію про те, як сприймається його поведінка в льного віку, як-от: ігрові вправи та ситуації; ігри-
певній ситуації, зрозуміти обмеженість власних засобів конкурси з програванням казок, віршів і пісень;
спілкування, їх недосконалість, а також побачити пози- розв’язування моральних задач; рухливі ігри; конкур-
тивні сторони своєї особистості. Зокрема, закріпленню си; робота в групах; розігрування сценок з опорою на
окресленого під час тренінгу “Правила спілкування” оволодіння невербальними засобами культури спілку-
сприяли: ігри “Словник ввічливих слів”, “Замок Феї вання тощо.
Ввічливості”; вправи “Замок Веселих Смішинок”, “За-
[1] Бродовська В.Й. Тлумачний російсько-український слов- [2] Гончаренко С. Український педагогічний словник /
ник психологічних термінів : Словник / В. Й. Бродовська, С. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с.
В. О. Грушевський, І. П. Патрик. – К. : ВД “Професіонал”, [3] Психологічна енциклопедія / Автор-упоряд. О. М. Степа-
2007. – 512 с. нов. – К. : Академвидав, 2006. – 424 с.
REFERENCES
[1] Brodovsky J.B. Explanatory Dictionary of the Russian- [2] S. Goncharenko Ukrainian Pedagogical dictionary / S.
Ukrainian psychological terms: Dictionary / V.J. Brodovsky, Goncharenko. – K.: Lybid, 1997. – 376 p.
V.A. Grushevskii, I.P. Patrick. – K.: Professional, 2007. – 512 [3] Psychological Encyclopedia / Author-compilation. A.
p. Stepanov. – K.: Akademvydav, 2006. – 424 p.
The experimental program is creating a culture of communication younger pupils with their peers in extracurricular activities
O. S. Shestobuz
Abstract. This article is devoted to the problem of creating a culture of communication younger pupils with their peers in extracurricular
activities. The features of the implementation of the pilot program creating a culture of communication of primary school pupils with
their peers in extracurricular activities. Grounded organizational forms, methods, techniques, means creating a culture of communication
of children of primary school age.
Keywords: culture of communication, experimental program, organizational forms, methods, techniques, tools.
Экспериментальная программа формирования культуры общения младших школьников со сверстниками во вне-

классной деятельности
О. С. Шестобуз
Аннотация. Статья посвящена проблеме формирования культуры общения младших школьников со сверстниками во внеклас-
сной деятельности. Раскрыты особенности реализации экспериментальной программы формирования культуры общения уча-
щихся начальных классов со сверстниками во внеклассной деятельности. Обоснованно организационные формы, методы, при-
емы, средства формирования культуры общения детей младшего школьного возраста.
Ключевые слова: культура общения, экспериментальная программа, организационные формы, методы, приемы, средства.
39
Метод проектів як спосіб формування англомовної

соціокультурної компетентності студентів-сходознавців
Л. Г. Смовженко*, Н. В. Сорокіна
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, м. Київ, Україна
*Corresponding author. E-mail: smovzhen@yandex.ru
Анотація. У статті розглядається метод проектів як спосіб формування англомовної соціокультурної компетентності студен-
тів-сходознавців. Наведено приклади класифікації, типології та етапів проектної роботи.
Ключові слова: проект, проектна робота, типологія проектів, студенти-сходознавці, тематика проектів.
Вступ. Домінантною ознакою розвитку сучасного осві- лійською, рідною та східною культурою, максимально
тнього простору є зростання ролі міжкультурної іншо- уникаючи можливих непорозумінь та конфліктів.
мовної комунікації між представниками різних країн Завдання формування соціокультурної англомовної
від міждержавного до міжособистісного неформально- компетентності є одним з приорітетних протягом усіх
го спілкування. Беззаперечним є той факт, що з метою років підготовки студентів-сходознавців в Інституті
досягнення взаєморозуміння партнери у міжкультурній філології Київського Національного університету імені
іншомовній комунікації повинні враховувати специфі- Тараса Шевченка, оскільки англійська мова є фахом
ку країни, їхню культуру, спосіб формування та фор- (Україна, спеціальність «Східна мова та література,
мулювання думок, менталітет, особливості паралінгві- Англійська мова»), та, згідно з програмою, є конкрети-
стичної поведінки тощо. Саме тому, формування між- зованою для кожного з років навчання. Так, на першо-
культурної комунікативної компетентності у сукупнос- му курсі студенти-сходознавці починають ознайомлен-
ті всіх її складових, включаючи, окрім мовної та мов- ня з соціокультурними характеристиками життя країн
леннєвої соціокультурну компетентність, проголошено Сходу; на другому вони набувають глибшого усвідом-
метою навчання іноземної мови на європейському лення історичного, соціального та культурного контек-
освітньому просторі [3]. сту життя у країнах Сходу; на третьому та четвертому
Короткий огляд публікацій по темі. Виклад осно- курсах відбувається систематизація та розвиток отри-
вного матеріалу. Підтвердженням цього є теоретичні маних знань, навичок та вмінь [6; 7].
та практичні доробки І.П.Бондаренка, О.В.Бир-юк, Пошук нових парадигм у підготовці студентів-
Є.М.Верещагіна, В.Г.Костомарова, О.В. Асадчих, сходознавців зумовлений необхідністю формування
К.К.Комісарова, М.Л.Писанко, В.В.Сафонова, професіоналів, здатних до самоосвіти, саморозвитку та
Н.В.Скляренко, О.Б.Тарнопольського, С.Г.Термінасо- самовдосконалення. Вченими вже зроблені певні кроки
ва, Г.Д. Томахіна, Л.П. Яценко, M. Byram, C. Kramsch, щодо забезпечення досягнення поставлених цілей, що
G. Neuner, J. Zoppy, які у своїх дослідженнях розвивали стимулюють високу мотивацію групової, самостійної
та деталізували соціокультурний напрямок методики та індивідуальної роботи студентів-сходознавців, за-
навчання іноземних мов на різних етапах та в різних безпечують її сучасний та актуальний зміст, можли-
типах навчальних закладів. вість творчої реалізації власних здібностей, а також
Одним з показників готовності студента до міжкуль- наочної презентації власних досягнень у колективі ро-
турної комунікації є сформованість його соціокультур- весників. Освітньою технологію, яка задовольняє за-
ної компетентності. Особливо гостро постає питання значеним вимогам, сьогодні вважається метод проек-
про зміст соціокультурної компетентності студентів- тів. Він знайшов досить поширене використання у нав-
сходознавців, які вивчають другу мову – англійську. чанні іноземних мов (Е.Г. Арванітопуло, Н.І. Боринець,
Когнітивна складова соціокультурної компетентності Е.В. Бурцева, Н.І.Годованець, І.В.Дубко, О.В.Кіршова,
студента-сходознавця дозволяє виділити: - асаdemic О.О.Косогова, А.В.Конише-ва, В.В. Копилова,
knowledge (знання, які студент отримує під час навчан- С.В. Купрікова, Н.М. Сєргєєва, Л.Новикова,
ня та отримання освіти); - empirical knowledge (знання, Я.В. Тараскіна).
здобуті студентом через власний досвід); - private Аналіз методичної літератури виявляє наявність різ-
knowledge (знання ціннісних орієнтирів, притаманних них трактувань терміну «проект»: метод проектів
певним соціальним групам різних країн, як то: релігія, (Є. Полат, W. Kilpatrick), проектна методика
табу, історична спадщина, особливості розвитку, фоно- (Е.Г. Арванітопуло), проектна робота (D. Fried-
ві знання тощо). В реальному житті синтез цих трьох Booth, T. Hutchinson), проектна технологія
«знань» охоплює повсякденне життя; умови та станда- (Н.Ф. Коряковцева), проектне навчання (project-based
рти проживання; етикетну поведінку; стосунки між learning) (S.Peterson, R.A. Myer), проектний підхід
людьми, систему цінностей, поглядів, ставлень; полі- (project approach) (D. Diffily), проектно-орієнтований
тику, релігію, гумор, мистецтво; екстралінгвістичну підхід (project-oriented approach) (G. Carter, H. Thomas).
поведінка носіїв мови; соціалізацію стандартів спілку- Так, Є. Полат розглядає метод проектів як спосіб дося-
вання та поведінки у суспільстві. Стосовно формуван- гнення дидактичної мети через детальну розробку про-
ня соціокультурної компетентності студентів- блеми, яка повинна завершитися реальним, практич-
сходознавців ці вміння дають можливість вдало та ним результатом; а, отже, проект направлений на роз-
ефективно здійснювати міжкультурну комунікацію виток самостійного мислення, вирішення проблем,
англійською мовою фахового спрямування, спираю- використовуючи знання з різних областей, прогнозу-
чись на усвідомлення схожості та відмінностей рідної вання результатів та наслідків різних варіантів рішення
та східної культур, виступати посередником між анг- [5, с. 3–4]. За визначенням Н.Ф. Коряковцевої, проект-
40
на технологія – одна з технологій у навчанні, яка осно- - за кількістю учасників проекту (груповий, індиві-
вана на моделюванні соціальної взаємодії малої групи дуальний, парний, проект з парною домінантою);
в навчальному процесі, іншими словами, взаємодія в - за строком виконання (середньої тривалості, коро-
процесі навчання та навчання в системі соціальної вза- ткотривалий, довготривалий).
ємодії, протягом якої ті, хто навчаються, виконують Матеріали та методи. Перегляд компонентів анг-
різні соціальні ролі і готуються їх виконувати в процесі ломовної соціокультурної компетентності студентів-
вирішення проблемних задач в ситуаціях реальної вза- сходознавців Інституту філології Київського націона-
ємодії [4, c. 125]. Е. Г. Арванітопуло, окреслюючи по- льного університету імені Тараса Шевченка призвів до
няття метод проектів, визначає його як комплекс вправ уточнення типологію проектів, що застосовуються у
або завдань, які передбачають організовану, тривалу навчанні мов. В основу типології нами було покладено
значущу для студентів самостійну дослідну діяльність типізацію, зокрема, за характером кінцевого мовленнє-
іноземною мовою, яка виконується як в аудиторії, так і вого продукту (лінгвокраїнознавчі, літературознавчі,
в поза аудиторний час [1, с. 4]. інформаційні, рольові, дослідні, творчі, практично орі-
Метою статті є представити шляхи використання єнтовані, фаховоорієнтовані тощо).
методу проектів у підготовці студентів-сходознавців, а Результати та їх обговорення. Дослідивши питан-
саме: 1) пред’явлення вміння використовувати дос- ня використання методу проектів, ми дійшли виснов-
від,що був одержаний в процесі вивчення східної та ків, що пошуково-прикладну діяльності студентів-
англійської мов; 2) імплементація зацікавленості до сходознавців бажано проводити в межах таких етапів:
предмету дослідження; 3) демонстрація власного рівня 1) підготовчий (вибір теми (підтеми), дослідження та
володіння англійської мови; 4) особиста відповідаль- збір інформації (обговорення планів роботи, плануван-
ність тих, хто навчається за прогрес у навчанні; 5) роз- ня кінцевого продукту, обговорення макетів проектів);
виток самостійного мислення з метою використання 2) власне проектування (підготовка готового продукту,
набутих знань, навичок та вмінь на практиці; 6) розк- презентація); 3) оцінювання (обговорення та оцінка
риття індивідуальності кожного студента-сходознавця; результатів) [8, с. 55].
6) самостійні чи групові пошуково-інформаційні вмін- Проілюструємо зміст пошуково-дослідницької діяль-
ня студента-сходознавця. Реалізація поставленої мети у ності студентів-сходознавців прикладами. Відповідно до
підготовці студентів-сходознавців змусила нас класи- Програми [6; 7] та змісту соціокультурної компетентно-
фікувати проекти за такими критеріями: сті нами було обрано таку тематику проектної роботи
- за характером домінуючої діяльності в проекті (до- для студентів-сходознавців другого року навчання:
слідницький, творчий, інформаційний); “Magical places of the East”; “Art & Painting”; “Dreams &
- за характером керованості проектом (з відкритим Reality”; “Architecture of the East”; “Religion”; “Govern-
чи прихованим керуванням); ment: The right answer quiz”; “History of the East”; “The
- за ступенем реалізації міжпредметних зв’язків (схі- modern life of the East”; “Tips for travelers”.
дна мова та англійська мова) (проект одної теми, міжп- Так, наприклад, студенти-японісти здійснюють добір
редметний проект); теми (підтеми) в межах наступної тематики (таблиця 1):
Таблиця 1. Тематика проектної роботи студентів-японістів (2 рік навчання)
Project Topics
“Magical places of the Himeji Castle, Kiyomizu-dera, Great Buddha of Kamakura, Todaiji Temple, Tokyo Imperial Palace, Mount
East” (Japan) Fuji, Golden Pavilion, Hiroshima, Kyoto
“Art & Painting” Japanese Traditional Art: Pottery and Sculpture, Bonsai, Ikebana, Origami, Japanese Calligraphy, Ink Art
Painting, Japanese Art, Mini Painting, Butterfly Art, Butterfly Painting, Insect Art Painting, Gift Art, Japa-
nese Martial Arts
“Dreams & Reality” Landscape and Environment, City, Town & Countryside, Population, Statistics, Gazetteer of Place-names
“Architecture of the Interior design of Japan, Landscape architecture in Japan, Gardens and parks in Japan, Artificial islands of
East” (Japan) Japan, Maishima
“Religion” Shinto Traditions, Japanese Buddhist Traditions, Christianity, Role of Women
“History of the East” Historical Survey, Biographies of Historical Figures, Warrior History, Warrior Ethics, Martial Arts and Wea-
ponry, Armor, Helmets & Shields, Fortiﬁcations, Warrior Ranks and Hierarchy, Wars and Battles
“The modern life of the The People, Language, Education, Music, Fashion
East” (Japan)
“Government: The right Imperial and Military Rule, Structure of the Imperial Court, Structure of the Shogunates, Law, Crime & Pun-
answer quiz” ishment
“Tips for travelers” Tokyo Metropolitan Government Building, Akihabara, Tokyo Tower, Shibuya Pedestrian Crossing, Shinjuku
Gyoen National Garden, Meiji Shrine, Sensoji Temple
За такого розподілу тематики проектної роботи роль зультати обговорюються та оцінюються самими учасни-
викладача англійської мови ми вбачаємо в якості «а ками проектних груп, проте більш об’єктивні та виваже-
controller», «а prompter», «а resource» та «а tutor»; на ні критерії оцінювання на сьогоднішній день може ви-
етапі збору інформації корисним є залучення виклада- користати лише викладач [2]. З цією метою нами було
чів-носіії японської мови в ролі «а participant» та «а розроблено «Паспорт Проекту» та «Лист оцінювання
resource». Інтегрована робота викладача англійської та проекту» [2]. Тому, до переліку ролей та функцій викла-
японської мов, особливо на підготовчому етапі, дає дача у проекті додамо функцію «а controller». Можемо
можливість студенту отримати чіткі інструкції щодо також припустити, що ступінь керованості з боку викла-
змісту процесу та результату своєї роботи, зорієнтува- дача значно зменшується під час фіксації студентами-
тися в джерелах додаткової інформації тощо. сходознавцями власних спостережень та ставлень до
Проектною методикою передбачено, що кінцеві ре- варіативних соціокультурних фактів та явищ, адже цей
41
вид роботи є суто індивідуальним. Її виконання, однак, тережень, дотатків), так і як цільове вміння. Зважаючи
не закінчується виставленням формальної оцінки у кіль- на «відносно гнучкий» або «гнучкий» характер управ-
кості балів, викладач повинен прокоментувати усе, що ління діяльністю студентів-сходознавців на етапі під-
було зроблено студентами, пояснити, чому завдячується готовки кінцевого продукту передбачаємо вільний ви-
успіх або неуспіх, надати рекомендацій щодо покра- бір студентами форм усного мовлення – монологу, діа-
щення роботи студентів у майбутньому (заповнюється логу або полілогу – у представленні власне проекту. З
викладачем «After Project List #1» та заповнюється сту- огляду на паралельне формування в студентів умінь в
дентом «After Project List #2»): усіх видах мовленнєвої діяльності, через оволодіння
Таблиця 2. After Project List якими виявляється їхня готовність до міжкультурної
Name of student_______________, group ______________ комунікації, формулюємо принцип взаємопов’язаного
1/ The brand new for me was/were……. навчання студентів-сходознавців усіх видів мовленнє-
2/ I have never heard about……. вої діяльності, що забезпечують ефективне міжкульту-
3/ The best thing I was impressed …….
рне спілкування.
Висновки. Отже, під час використання методу про-
4/ The worst thing I was impressed …….
ектів з метою формування соціокультурної компетент-
5/ Now I can……..
ності студентів-сходознавців ми керувалися такими
6/ I would like …….
принципами, як: тісний зв’язку тематики проекту з
7/ I am ready …… професійним життям та потребами студентів-
8/ My next step is ……. сходознавців; інтеграцію індивідуальної та групової
Мовленнєва комунікація в межах групових і індиві- діяльності студентів-сходознавців в роботі із соціоку-
дуальних проектів здійснюється в усній та письмовій льтурними носіями інформації; обумовленості ступеня
формі, та, відповідно, з використанням аудіювання (під автономії студентів завданнями кожного з етапів прое-
час сприйняття автентичного англійського мовлення кту; взаємопов’язаного навчання всіх видів мовленнє-
акторів відео сюжетів, виступів); переглядове і ознайо- вої діяльності, що забезпечують ефективне міжкульту-
млювальне читання додаткових текстових матеріалів, рне спілкування. Перспективою подальшого дослі-
що містять соціокультурну інформацію; підготовлене дження вважаємо створення електронної бази проектів
та непідготовлене монологічне/діалогічне мовлення; для студентів-сходознавців Інституту філології Київсь-
усне полілогічне мовлення; письмо, яке виступає і як кого національного університету імені Тараса Шевчен-
допоміжний засіб навчання (фіксування власних спос- ка в межах програмної тематики.
1. Арванітопуло Е. Г. Проектна методика навчання англійської Е. Полат//Иностранные Языки в Школе. –2010.–№2. – С.3–10.
мови на старшому ступені ліцею: дис. … канд. пед. наук: 6. Смовженко Л.Г. Програма курсу «Загальноєвропейський курс
13.00.02/Елла Георгіївна Арванітопуло.–К.,2006. – 289 с. англійської мови» (відділення сходознавства, 1 рік навчання).
2. Асадчих О.В., Смовженко Л.Г. Вчимо японську самостійно – К.: ВПЦ «Київський університет», 2016.– 45 с.
自分で学ぶ日本語/Навчальний посібник для студентів вищих 7. Смовженко Л.Г. Програма курсу «Англійська мова та перек-
навчальних закладів.–К.: Видавничий дім «КІТ», 2010. – 227 с. лад» (відділення сходознавства, 2 рік навчання). – К.: ВПЦ
3. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, «Київський університет», 2016. – 40 с.
викладання, оцінювання/наук. ред. С. Ю. Ніколаєва.–К.: Ленвіт, 8. Сорокіна Н.В., Смовженко Л.Г. Технологічні етапи викорис-
2003. – 273 с. тання мультимедійних навчальних презентацій у процесі
4. Коряковцева Н. Ф. Современная методика организации само- професійної іншомовної підготовки майбутніх філологів Sci-
стоятельной работы изучающих иностранный ence and Education a New Dimension. Pedagogy and Psychology,
язык / Н. Ф. Коряковцева. – М.: Аркти, 2002. – 176 с. IV (44), Issue: 92, 2016. – p. 54-57 www.seanewdim.com
5. Полат Е. Метод проектов на уроках иностранного языка /
REFERENCES
1. Arvanitopulo E.G. The project work of English learning stages: 6. Smovzhenko L.G. Course program “General European English
13.00.02 / Ella Georgievna Arvanitopulo. – К., 2006. – 289 p. Language” (the Oriental Departament, 1st year). – К.: «Kyiv Uni-
2. Asadchih O.V., Smovzhenko L.G. Learn Japanese versity», 2016. – 45 p.
yourself自分で学ぶ日本語 / – K.: «КІТ», 2010. – 227 p. 7. Smovzhenko L.G. Course program “English Language and Trans-
3. General European recommendation for languages learning: teach- lation” (the Oriental Departament, 2nd year). – К.: «Kyiv Universi-
ing, learning, testing/S.Y.Nikolayeva. – К.: Lenvit, 2003.– 273 p. ty», 2016. – 40 p.
4. Korakovtseva N.F. Modern methods of organizing individual 8. Sorokina N., Smovzhenko L. Technological stages of using mul-
work in learning foreign languages / N.F. Korakovtseva. – M.: timedia learning presentations in the process of future philologists’
Аrkte, 2002. – 176 p. professional foreign preparation / Science and Education a New
5. Polat E. Project work in English classes / Polat E. // Foreign Lan- Dimension. Pedagogy and Psychology, IV (44), Issue: 92, 2016. –
guages in school. – 2010. –№ 2. – P. 3–10. p. 54-57 www.seanewdim.com
The method of projects as the aim of Japanese-students English Sociocultural Competence forming
L. G. Smovzhenko, N. V. Sorokina
Abstract. The article deals with the problem of using the method of projects as the aim of Japanese-students English Sociocultur-
al Competence forming. The examples of classification, types and project work stages are given.
Keywords: project, project work, project types, Japanese-students, projects topics.
Метод проектов как способ формирования английской социокультурной компетентности студентов-востоковедов
Л. Г. Смовженко, Н. В. Сорокина
Аннотация. В статье рассматривается метод проектов как способ формирования англоязычной социокультурной компетентности
студентов-востоковедов. Приведены примеры классификации, типологии и этапы проэктной работы.
Ключевые словаа: проект, проектная работа, типология проектов, студенты-востоковеды, тематика проектов.
42
The Model of Students’ Environmental Competence Formation

in Pedagogical University
S. Sovgira*, N. Dushechkina
Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University
*Corresponding author. E-mail: SovgiraSV@yandex.ua
Abstract. The main requirements for models in general had been revealed in the article. It was stated that the model is the result of
modeling, the ideal example of this process, the achievement of its goal. We understand the modeling of the process of forming the
environmental competence of students as the process of identifying typical tasks of future environmental and professional activity
and their further transformation into educational and practical tasks. In the process of modeling, the logic construction had been fol-
lowed on the basis of system integration of the content of environmental and vocational education components, and also taking into
account the objective sequence of stages of personal and professional development of a specialist. It was grounded that the model of
formation of the students’ environmental competence in a pedagogical university includes the target, content, technological and pro-
ductive units, and is characterized by the availability to implement philosophical, methodological, professional-prognostic (acmeo-
logical) and design-technological functions. The target unit includes the goals and objectives of forming the environmental compe-
tence of students in the conditions of a pedagogical university, which are closely interrelated with the projected outcome of the pro-
cess being studied. The content unit includes the content of the educational process and the successive stages of integration of envi-
ronmental and vocational education. The technological unit includes didactic principles, forms, methods and technologies of stu-
dents’ environmental competence formation. The result of the proposed model is the formed environmental competence of students
in the conditions of a pedagogical university. It is stated that the main components of the model interact through feedback mecha-
nisms.
Keywords: model, formation of environmental competence, pedagogical university, modeling process.
Current pedagogical researches try to project and test the provides new information about the main subject” [6, p.
model of environmental education, the competent models 89].
of vocational education, the formation of professional Thus, the model is the result of the modeling, an ideal
competence, the ecologic culture of the students. example of this process, which achieves its goal. Model-
Some researchers (A. Kolonkova, N. Kurylenko, N. ing of the process of formation of environmental compe-
Pustovit, O. Prutsakova, L. Rudenko, L. Tytarenko, V. tence of students is the process of identifying common
Sharko [7, 8, 9]) paid much attention to the problem of tasks for future environmental and professional activities
formation of environmental competence of future profes- and their subsequent transformation into educational and
sionals. Scientists believe that environmental competence practical tasks. During the modeling process we can fol-
is manifested in a systematic decision-making to incorpo- low thes construction of the logic of the process based on
rate environmental impacts of ones own activities, exer- system integration of content of environmental and voca-
cising some influence on the environment. The basis of tional education components, as well as the objective se-
environmental competence is environmental knowledge, quence of stages of personal and professional develop-
and experience of practical activity in the environment. ment of a specialist.
In the interpretation of environmental and occupational Let us consider the basic requirements that apply to
competence and eco-oriented activities we rely on mono- models in general.
graphic studies of A. Ivashchenko, V. Panov, and A. Ga- The researcher O. Novikov noted that the first re-
garin [5], where the environmental competence is the quirement to the created model is its inherentnist. It is
quality of the professional competence of a specialist, “sufficient degree of consistency between the created
organizing its ability and willingness to eco-oriented pro- model and environment. The model should be consistent
fessional activity. We understand eco-oriented profes- with the cultural environment where it is going to func-
sional activity as the activity with eco-practical, environ- tion not as a foreign element, but as a natural part” [6, p.
mental, and nature protection goal. The inclusion of the 89]. The second requirement is a simplicity of model and
individual into eco-oriented activity is the main factor of the third requirement is its adequacy. Adequacy of the
environmental education, which allows to use environ- model is aimed at achieving the set of goals in accordance
mental, educational and psychological principles and laws with the criteria and indicators.
of environmental competence formation of an individual. Nowadays, there is no single position on universal ap-
The aim of the article is to model the process of form- proaches to educational activities modeling. This is, in our
ing the environmental competence of pedagogical univer- opinion, especially connected with the complexity of
sity students. modeling object with different factors of personal-
According to Yu. Gryshaieva, modeling is a theoretical centerwed educational system, with the creative nature of
method based on a generalization, abstraction and ideali- educational activities.
zation of the studied processes. The modeling result is the The model of formation of environmental competence
model which is the analogous to reality, the perfect con- of students in educational institutions include targeted,
struction of studied process that has the potential to opti- content, technological and efficient units, and is charac-
mize the object of modeling [3, p.122]. terized by the capacity to perform philosophical and
According to O. Novikov, the model is a “subsidiary methodological, professional and prognostic (acmeologi-
object selected or converted for educational purposes, and cal) and design-technological functions.
43
The target unit includes goal and objectives of for- vocational education (primary convergence of ideological
mation of environmental competence of students in edu- and motivational, cognitive-reflective, active and practical
cational institutions, which are closely connected with the components as a result of its environmentalization). This
projected result of the studied process. stage of integration is characterized by the following indi-
Meaningful unit of the model includes the content of ces of personal and professional development of a special-
the educational process and the successive stages of the ist:
integration of environmental and vocational education. ‒ accumulation of environmental knowledge, the need
The process of the formation of environmental compe- for self-realization through environmental and occupa-
tence of students lies in a consisted formation of envi- tional activities (integration of cognitive-reflective com-
ronmental focusing of a personality, her professionally ponent);
significant qualities that define specific environmental ‒ desire for further training in the field of environmen-
and occupational activity, formation of acmeological in- tal education (integration of ideological and motivational
variants of professionalism. It is expressed in a complex component);
of educational modules and programs that are integrated ‒ ability and readiness for innovative, individual pro-
into the process of training. In the frameworks of model’s ject environmental activity (integration of activity-
content implementation the following educational pro- practical component);
grams have been used: “General Ecology”, “Eco- 2) co-adaptation is universal and mutual adaptation of
systemology”, “Ecology of Plants and Animals”, “Human objects to conditions that have been changed. It is the
Ecology” and the program for extracurricular activities process of an individual’s adapting the received as a result
“Environmental Competence of an Individual in Profes- of acculturation, social and cultural experience to the gen-
sional Teaching Activity” aimed at environmentalizing of eral education tasks of training. The result of co-
the content of training specialists through projecting of adaptation stage is the development of professionally im-
the activity results of professional training (system of portant personality traits that are defined by specificity of
comprehensive, general and professional competencies); environmental and professional activities.
creation of an ecological educational environment, which Professionally important (significant) personality traits
is a technology for enriching and expanding the creative are certain dynamic properties of an individual, mental
potential educational opportunities that student self- and psychomotor properties (expressed by the level of
selecting and mastering projects their individual educa- development of relevant processes) and physical qualities
tional space (teaching design taking into account the envi- that meet the requirements to a man in terms of a certain
ronmental aspect of professional activity, participation in profession and contribute to the successful mastering of
the student scientific society, independent choice of topics this profession. Professionally important (significant)
and technologies perform creative tasks ecological, etc.). personality traits is a major factor of professional compe-
It is also aimed at the creation of an ecological education- tence. They characterize certain abilities, and also organi-
al environment, that is the enrichment technology and cally included into their structure, developing in the pro-
expands the creative potential of the educational opportu- cess of learning and activity [4].
nities where students can choose and project his own in- 3) synergy is a new emergent quality of system interac-
dividual educational space (educational projecting taking tion, which is a process and result of updating the values
into account the environmental aspect of professional of ecological culture in professional activities. The result
activity, participation in the student scientific society of the stage is the formation of acmeological invariants of
work etc.). The content of the process of formation of professionalism (environmental and occupational self-
environmental competence of students of pedagogical organizing, environmental and occupational self-
universities was made based on the formed attitudes about regulation, environmental and occupational self-
the phenomenon of environmental competence of an indi- development) of future specialist of teaching areas.
vidual, its structural and functional components: envi- Acmeological invariants of professionalism character-
ronmental philosophy, systems of vocational-oriented ize the high level of development of environmental com-
environmental knowledge, readiness for environmental petence of a personality. They are also the qualities and
and occupational activity and environmentally profes- skills (competencies) of a specialist, providing high
sional reflection. productivity and stability of environmental and occupa-
According to the model of environmental competence tional activities.
of students in educational institutions the stages of inte- According to A. Derkach and V. Zazykin [1], acmeo-
gration of environmental and professional education in- logical invariants of professionalism, in the general sense,
clude: are the main characteristics, quality and professional
1) acculturation is the process of convergence (in a dif- skills, providing high efficiency and stability of the activi-
ferent sense), compromise, stability, which is the process ty, regardless of its content and specificity. Acmeological
of initial convergence of environmental and professional invariants of professionalism can also occur in the interior
education components and creation the components of motives that provide targeted development, consistent
environmental competence (ideological and motivational, implementation of creative personality. Scientists distin-
cognitive-reflective, active and practical) as a result of guish the following types of professional acmeological
interpenetration of cultural aspects of their content. The invariants: a) general acmeological invariants, i.e., do not
result is the formation of environmental and professional depend on the specificity of activities and common to all
focusing of an individual. professionals (developed anticipation, high levels of self-
Environmental and professional focusing of an indi- regulation, the ability to make effective decisions, high
vidual is the initial qualitative result of environmental and creativity, strong and adequate motivation of achieve-
44
ments); b) special or specific acmeological invariants that competence formation of an individual during the con-
reflect the content and requirements of the relevant pro- tents and mechanisms of conceptual model implementa-
fessional activities (e.g, high communication skills, stress tion: environmental and occupational mobility, economic
resistance, etc.). feasibility, culture targeting of environmental education,
Acmeological invariants of professionalism are the regional studies principle, interdisciplinary environmental
quality characteristics of professionalism itself in the gen- knowledge, providing modular nature of environmental
eral sense, as the environmental aspects in the modern education, its organization based on ecosystem cognitive
world acquire generally global character, defining the model, organization of subjective integration process,
indices of the effectiveness of any professional activity modeling of environmental and occupational activity [3,
without exception. p.186].
Technological unit of the model includes the grounding Technological unit of the model includes methods and
of didactic principles of the process of environmental technologies of environmental competence formation. We
competence formation of students in educational institu- think the most appropriate teaching methods division into
tions. Taking into consideration the mandatory compli- three main groups (by Yu. Babanskyi) are: methods of
ance of general didactic principles (the training and de- organization and implementation of teaching activity,
velopmental education; link between training and life; methods of stimulating and motivation of educational
regularity and consistency of training, etc.) in the imple- activities, methods of control and self-control for educa-
mentation of the content and mechanisms of conceptual tional activities effectiveness.
model implementation. The work also includes didactic Based on the objective tendencies of modern higher
principles concerning the subject of research: environ- education modernization associated with the transition to
mental and occupational mobility, culture targeting, pro- a competency-oriented model, it is clear that the methodo-
ject-based approach, modeling of professional activity. logical approaches and technological methods should be
Analyzing the technological principles listed above we aimed at acquiring all types of activities. It makes possi-
come to the conclusion about the necessity of personality- ble quick rebuilding and adaptation to new conditions in
oriented focusing of the pedagogical process, the subjec- future professional practice. Therefore, forefront of the
tive perception of the student’s individual the relevance of educational process includes such teaching methods that
educational interaction implementation to meet the crite- reflect the personality and activity of pedagogical interac-
ria of educational technology. However, according to P. tion (in our opinion, projecting and research methods),
Schedrovytskyi, the above mentioned technological prin- and methods of problem-modular training based on in-
ciples of the educational process providing should be add- formation and communication educational technologies:
ed by the reflection and “subject involvement in the deci- problem, concentrated, modular, context, project-based
sion making process” [10, p. 467]. learning, gaming technology, developing training tech-
A famous scientist Yu. Gryshaieva adds the following nologies (table 1).
principles to specific didactic principles of environmental
Table 1. Methods and technologies of formation of environmental competence of students in pedagogical university
Aim of environmental compe- The most effective
Components The most effective methods
tence formation technologies
Values formation Method of moral values priority; methods Problem training
of creating a favorable atmosphere, estab-
1. Ideologically-value lishing communication; methods of men- Game training;
Ideology formation tal activities, methods of exchange activi- developing training
ties; method of interactive game
Formation of the base of envi- independent work of students; concentrated training;
ronmental knowledge problem-deductive search differentiated training
Formation of consistency of problem-deductive search; modular training;
2. Cognitive-reflexive
ecological thinking methods of intellectual activity differentiated training
Formation of ability for reflec- Active (comprehen-
Methods of reflection organizing
tion and self-development sive) training
Methods of environmental activity organ-
Formation of a system of envi- Developing training;
izing;
ronmental skills, technology for game training;
methods of creating a favorable atmos-
interaction with nature educational projecting
phere, establishing communication
3. Activity-practical
Formation of experience of
Problem-search practices; Context training;
emotional and volitional atti-
learning through collaboration; differentiated training;
tude in solving environmental
method of interactive game educational projecting
problems on a personal level
Technological unit of the model includes the forms en- thematic meetings in the form of “round tables”; organiz-
vironmental education: lectures, discussions, lectures, ing and conducting of scientific conferences; preparation
conferences, research environmental workshops, student of publications of student research articles; participation
scientific society etc.. in environmental competitions, olympiads; preparation
In particular, in terms of student scientific ecological and conducting of environmental events, and holidays.
society the following forms of educational interaction are New requirements for educational institution graduate
implemented: the planned meeting at least once a month; based primarily on practically oriented preparation, so the
45
methods, forms and technologies used in the educational types (eco-centric formed type, nature-centric formed
process should ensure the “inclusion” of the student in the type and anthropocentric formed type).
relevant activities. It will ensure the experience gaining, The result of the proposed model is formed environ-
the formation of practical skills and personal attitudes to mental competence of students in pedagogical university.
future professional activity. Model as a perfect sample of standard allows to compare
Effective unit of the model includes such components actual results to reach the planned formation of environ-
as: ideological and motivational, cognitive-reflective, mental competence with a high level, according to availa-
active and practical. ble professiogram. It is confirmed in the works of
Layered differentiation of the results of environmental O. Anisimov, and S. Hlazachev: “Model is needed to fo-
competence formation is based on a system of appropriate cus in rearrangements of specialists’ readiness for profes-
criteria and indicators: 1) formation of environmental and sional activities and orientation in restructuring of educa-
occupational orientation of the person, whose parameters tional mechanism. But this procedure requires “ideal”
are: the need for self-realization through environmental image of a specialist who does not create new and over-
and occupational activities; the desire for self- comes the existing environmental problems” [2, p. 8].
development in the field of environmental education; abil- Therefore, we have developed a model of environmen-
ity and commitment to innovative, independent project tal competence of students in pedagogical university,
environmental and occupational activity; availability of which includes targeted, content, technological and effi-
environmental awareness; 2) formation of professionally cient units and is characterized by the capacity to perform
significant qualities that are defined by the specificity of philosophical and methodological, professional and prog-
environmental and occupational activity, which indicators nostic (acmeological) and projecting and technological
are: humanity (including empathy); anticipation as the functions. Targeted unit includes goals and objectives of
results of environmental and occupational activities; crea- formation of environmental competence of students in
tivity; high motivation of achievement; responsibility for pedagogical university, which are closely linked with the
the results of environmental and occupational activities; projected result of the studied process, a content unit is
3) formation of acmeological invariants of professional- the content of the educational process and the successive
ism which main indicators are: environmental and occu- stages of the integration of environmental and occupa-
pational self-development; environmental and occupational education, technology unit is didactic principles,
tional self-regulation; environmental and occupational forms, methods and technologies of environmental com-
self-organization. petence of students. The result of the proposed model is
During the theoretical modeling we defined such levels the formed environmental competence in pedagogical
of environmental competence of students of pedagogical university students. The main components of the model
universities (high, medium, low) and the corresponding interact via feedback mechanisms.
REFERENCES
1. Akmeology : Textbook / A. Derkach, V. Zazykin. - SPb. : 6. Novikov A. M. Methodology Education / A. M. Novikov /
Peter, 2003. - 256 p. Second Edition. - M. : "EGVES", 2006. – 488 p.
2. Anisimov O. S/ Model aspects of the formation of ecological 7. Titarenko L. Formuvannya ekologіchnoї kompetentnostі stu-
culture of the person / O.S. Anisimov S.N. Glazachev // Bul- dentіv bіologіchnih spetsіalnostey unіversitetu : Abstract.
letin of the State University of Management, 2001. - №16. - Dis. on zdobuttya Sciences. Candidate stage. ped. Sciences :
P. 4-9. spec. 13.00.07 "Teorіya that technique vihovannya" / L.M.
3. Grishaeva Y. M. Concept of formation of ecological and pro- Titarenko. - K., 2007. - 20 p.
fessional competence of students of a liberal arts college : 8. Formuvannya ekologіchnoї kompetentnostі shkolyarіv: sci-
Dis. ... The doctor ped. Sciences: 13.00.08 / Julia M. ence method. posіb. / [N. A. Pustovіt, O. L. Prutsakova, L. D.
Grishaeva. - Moscow, 2014. - 374 c. Rudenko, O. Kolonkova]. - K. : Pedagogіchna Dumka, 2008.
4. Dushkov B. A. Collegiate Dictionary: Labor psychology, - 64 p.
management, engineering psychology and ergonomics / 9. Sharko V. D. Vikoristannya іnformatsіynih tehnologіy in
Dushkov B.A., Korolev A.V., Smirnov B.A. [Electronic re- protsesі formuvannya ekologіchnoї kompetentnostі uchnіv
source]. - 2005. - URL: http://vocabulary.ru/dictionary/896 the lessons fіziki / Sharko V.D., Kurylenko N.V. // Іnfor-
5. Ivashchenko A. V. Ekologoorientirovannoe world personality: matsіynі tehnologії in osvіtі. - 2011. - № 10. - S. 41-49.
Monograph / A. Ivashchenko V. Panov, A. Gagarin. – Mos- 10. Schedrovitsky G. P. Thinking. Understanding. Reflection:
cow : People's Friendship University, 2008. - 422 p. Monograph / G. Schedrovitsky. - M., 2005. - 800 p.
46
Реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів в освітньому

середовищі багатопрофільної школи
Н. А. Тарасенкова1*, І. В. Лов’янова2, Н. П. Желєзняк3, Б. Й. Окунєв3
1 Черкаськийнаціональний університет ім. Б. Хмельницького, Черкаси, Україна,
2 Криворізькийдержавний педагогічний університет, Кривий Ріг, Україна,
3 Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 15
Черкаської міської ради Черкаської області, Черкаси, Україна

*Corresponding authors. E-mail: ntaras7@ukr.net
Анотація. У статті висвітлено досвід роботи Черкаської ЗОШ № 15 щодо реалізації профільного навчання старшокласників
та побудови індивідуальних освітніх траєкторій учнів багатопрофільної школи. Описано компоненти структурно-
функціональної моделі організації навчально-виховного процесу, основу якої визначає розгалужена й спеціально створена
система динамічних груп учнів та курсів за вибором, яка сприяє задоволенню власних освітніх потреб школярів у профільній
школі.
Ключові слова: загальноосвітня школа, профільне навчання, індивідуальна освітня траєкторія, освітнє середовище, ди-
намічні групи, курси за вибором
Вступ. Кінець минулого й початок ХХІ століття Аналіз праць цих та інших учених [9; 11] свідчить
ознаменувалися появою нових освітніх підходів, про доцільність створення розгалуженої та різнорів-
спрямованих на розвиток індивідуальних здібностей невої системи навчання і виховання, яка б задоволь-
школяра. Основна ідея оновлення полягає у тому, що няла сучасні освітні потреби. Найбільш сприятливі
освіта має стати більш індивідуальною, функціональ- умови для реалізації зазначеного можуть бути створе-
ною й ефективною. Важливою й актуальною залиша- ні у багатопрофільній школі, коли спеціальним чином
ється проблема організації профільного навчання. організовується допрофільна підготовка, а на етапі
Стратегічні напрями державної політики у сфері профільного навчання реалізується динамічна його
освіти визначено у Національній стратегії розвитку модель, коли всім учням надається можливість вільно
освіти в Україні на період до 2021 року [6], законах обирати напрям підготовки, дисципліни спеціалізації
України «Про освіту» [3], «Про загальну середню та обсяг їх поглибленого вивчення.
освіту» [4], проекті оновленого Типового навчального У даному аспекті проблема організації профільного
плану старшої школи [8], де зазначено, що профільне навчання в школі залишається малодослідженою. Пе-
навчання в старшій школі спрямоване на завершення ред навчальними закладами постає завдання сформу-
здобуття повної загальної середньої освіти на основі вати середовище, де освіта, яку отримують діти, була
якомога повнішого розвитку нахилів і здібностей уч- б спрямована на створення комплексу умов для само-
нів, задоволення їхніх пізнавальних інтересів та осві- реалізації та соціалізації учнів, формування в них аде-
тніх потреб, зумовлених орієнтацією на майбутню кватних сучасному рівню інформаційної культури
професію та подальшими життєвими планами. Саме знань, належного ступеня мобільності, різноманітних
такий підхід передбачає розробку індивідуальної форм активності при збереженні цілісності особис-
освітньої траєкторії розвитку для кожної дитини. тості та гуманістичних ціннісних орієнтацій, ство-
Короткий огляд публікацій із теми. Важливим рення такої форми організації навчально-виховного
кроком у розв’язанні проблеми, що розглядається, процесу, яка зорієнтована на розвиток здібностей уч-
стали праці В. Гузєєва, С. Рягіна, О. Савченко, де роз- нів через різні види діяльності, передусім практичної,
криваються особливості проектування змісту профі- створення сприятливих умов для розвитку та постій-
льного навчання в старшій школі на основі введення ного нарощування творчого потенціалу учнів.
Державного стандарту; С. Гончаренка, Мета статті: теоретично обґрунтувати та описати
Ю. Мальованого, В. Орлова, А. Хуторського, у ких реалізацію структурно-функціональної моделі органі-
висвітлюються теоретико-методичні питання профі- зації навчально-виховного процесу в багатопрофіль-
льного навчання; М. Бурди, Г. Дорофєєва, ній школі, яка передбачає створення умов для побу-
А. Пінського, що розкривають співвідношення базо- дови індивідуальної освітньої траєкторії учня, його
вої і профільної підготовки. Психологічним переду- максимальної самореалізації, формування стійких
мовам профільного навчання та особливостям індиві- морально-духовних засад, активної громадянської
дуального розвитку школярів присвячені праці позиції, високої культури.
Л. Божович, В. Давидова, Л. Занкова, С. Максименка, Матеріали і методи. За останні роки проведено
В. Моляка, С. Рубінштейна. Проблему проектування багато заходів щодо реформування освіти, підвищен-
та реалізації індивідуальних освітніх траєкторій, різні ня її якості, доступності та конкурентоспроможності.
її аспекти розглядали у своїх роботах Ю. Бабанський, Модернізовано зміст та вдосконалено організацію
О. Воронцов, А. Кирсанов, Т. Ковальова, всіх ланок освіти, затверджено оновлений Державний
М. Махмутов, К. Олександрова, Г. Прозумєнтова, стандарт початкової загальної освіти та Державний
Е. Рабунський, Н. Рибалкіна, Н. Суртаєва, стандарт базової й повної загальної середньої освіти
О. Тубельський, А. Хуторський, І. Якиманська, [2], розроблено нові навчальні програми та створено
Є. Ямбург та ін. нові підручники, започатковано організацію інклюзи-
вного навчання дітей з особливими освітніми потре-
47
бами, запроваджено профільне навчання в старшій змінювати не тільки клас, але й школу, що також не
школі, удосконалюється зовнішнє незалежне оціню- завжди має позитивні наслідки.
вання навчальних досягнень випускників загальноос- Тож, як бачимо, існуюча система організації про-
вітніх навчальних закладів, триває забезпечення зага- фільного навчання має як позитивні, так і негативні
льноосвітніх та професійно-технічних навчальних сторони. Тому форми реалізації профільного навчан-
закладів сучасними навчальними комп'ютерними ня повинні удосконалюватися.
комплексами, підключення їх до мережі Інтернет. Педагогічним колективом Черкаської ЗОШ № 15
Якість профілізації може й має забезпечуватися за протягом 2008-2013 років проводилася дослідно-
рахунок урахування всіх індивідуальних особливос- експериментальна робота за темою: «Модель профі-
тей, інтересів та потреб учнів, дидактично виважених льної школи як навчально-виховне середовище роз-
змін у цілях, змісті, структурі, формах навчально- витку й саморозвитку особистості учнів» (наказ
виховного процесу та моделювання простору профі- Міністерства освіти й науки України від 13.05.2008 №
льного навчання шляхом узгодження взаємодії внут- 403 «Про проведення дослідно-експериментальної
рішньошкільних та зовнішніх форм його організації. роботи на базі загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
Профільне навчання реалізується в основному № 15 м. Черкаси»).
шляхом створення класів певного профілю. Переваги Метою експерименту стала апробація сучасних те-
такої системи в тому, що більш повно враховуються оретико-методологічних положень щодо дослідження
інтереси, нахили й здібності учнів, створюються умо- можливих шляхів упровадження профільного навчан-
ви для навчання старшокласників згідно з їхніми жит- ня.
тєвими планами. До профільних класів набираються Педагогічним колективом школи було розроблено,
діти, зацікавлені вивчати поглиблено певний предмет, теоретично обґрунтовано та апробовано структурно-
а отже, підвищується ефективність навчання. Зростає функціональну модель організації навчально-
також ефективність уроку в профільному класі, тому виховного процесу в профільній школі, яка передбачає
що нові цілі зумовлюють необхідність підвищення створення умов для побудови індивідуальної траєкто-
кваліфікації вчителя, поліпшення навчально- рії навчання й розвитку кожної дитини, її максималь-
методичного й матеріально-технічного забезпечення ної самореалізації, формування стійких морально-
навчального процесу. духовних засад, активної громадянської позиції, висо-
Позитивно оцінюючи традиційну форму профіліза- кої культури [10]. Основу моделі визначає така форма
ції в цілому, варто звернути увагу на її недоліки: організації профільного навчання, що включає розга-
‒ як правило, школа може запропонувати своїм уч- лужену й спеціально побудовану систему динамічних
ням від одного до трьох профілів навчання, які відпо- груп учнів та курсів за вибором, яка у поєднанні з ви-
відають потребам не всіх старшокласників; вченням старшокласниками загальноосвітніх предме-
‒ унаслідок об’єктивних причин відбулося змен- тів інваріантної частини навчальних планів створює
шення кількості класів й учнів у школі. Це призвело більш сприятливі умови для задоволення кожним уч-
до того, що кількість учнів, які бажають і спроможні нем власних освітніх потреб.
опановувати програму певного профілю, недостатня Модель багатопрофільного навчання у ЗОШ № 15
для відкриття відповідного профільного класу; (рис. 1) складається з кількох компонентів.
‒ не варто забувати, що значна кількість старшок- 1. Базовий компонент – кожен старшокласник у
ласників остаточно не визначилась у виборі подаль- складі свого класу вивчає непрофільні предмети інва-
шої професійної діяльності. Трапляється, що учень не ріантної частини навчального плану на рівні стандар-
зумів адекватно оцінити свої можливості й здібності, ту.
тому не може навчатися успішно, а змінити профіль у 2. Другий компонент моделі передбачає вибір ста-
10-11-их класах складно – тож чи буде навчання тако- ршокласниками профільних предметів. Визначені
го учня продуктивним? предмети вивчаються у профільній групі, яку обира-
‒ не всіх учнів улаштовує те, що окремі предмети ють учні однієї паралелі класів певного напряму про-
вивчаються поглиблено, а інші – на рівні стандарту. У філізації.
профільних класах учням обмежено можливість 3. Предмети, які є профільними для частини учнів,
більш якісної підготовки з інших предметів, необхід- не є профільними для інших. Тому для таких учнів
ної для успішного проходження ЗНО. Традиційна створюються динамічні групи для вивчення цих пре-
профілізація реально здійснює диференціацію, проте дметів.
не дозволяє дитині вибудувати індивідуальну траєк- 4. Кожен старшокласник обирає два курси за ви-
торію навчання. Наприклад, немає типового навчаль- бором, які разом з обраним напрямом профілізації
ного плану, у якому можна було б поєднувати погли- остаточно формують персональний профіль навчання.
блене вивчення англійської мови й природничо- Один із цих курсів поглиблює знання з предмета інва-
математичних дисциплін; ріантного складника навчального плану. Причому
‒ по закінченню 9-го класу учень змушений обира- елективний курс може не збігатися з обраним напря-
ти новий колектив, проте не всі школярі сприймають мом навчання. Другий – це курс загальнокультурного
такі зміни безболісно: руйнуються налагоджені зв'яз- спрямування. Серед таких курсів – „Основи психоло-
ки, не кожен може швидко адаптуватися в новому гії”, „Золота підкова Черкащини”, „Майбутній офі-
колективі; цер”, „Основи журналістики”, „Основи театрального
‒ якщо школа через якісь причини не має можли- мистецтва” тощо. Необхідність введення таких курсів
вості відкрити певний профіль, то учні, які будують ми вбачаємо в потребі будь-якої людини, навіть най-
свої життєві плани саме в цьому напрямі, змушені
48
Структура профільного
кращого, захопленого навчанням учня, тимчасово навчання
змінити діяльність, переключитися.
І. Загальноосвітні 11-А 11-Б 11-В

предмети
ІІ. Профільні Українська

предмети мова та Хімія Математика Технологія
література
Історія
Англійська
держави Фізика Біологія
мова
і права
ІІІ. Курси за вибором
Основи
Етнодизайн театрального Журналістика Психологія
мистецтва
Рис. 1. Структура організації профільного навчання у ЗОШ № 15
Така структура профільного навчання має свої пе- профільних предметів школярі об’єднуються в дина-
реваги: учневі не визначають профіль, а він має мож- мічні групи (на рис. 2 – 11-У, 11-М, 11-Х на другому
ливість самостійно свідомо обрати його. Завдання ж уроці). При вивченні предметів, які є профільними
школи – створити сприятливі умови для саморозвит- для одних учнів але не є профільними для інших, мо-
ку, самоствердження, самореалізації особистості, жуть створюватися об’єднані групи (на рис. 2 – 11-
умови, за яких дитина зможе проявити не лише інте- МХ на третьому уроці). Для занять курсів за вибором
лектуальну компетентність, а й соціальну. також організовуються відповідні динамічні групи (на
За обраної структури профільного навчання суттє- рис. 2 – це п’ятий і шостий уроки). Допрофільна під-
вих змін зазнав розклад уроків. Загальноосвітні (не- готовка у 8-9 класах здійснюється аналогічно (на рис.
профільні) предмети учні вивчають традиційно у 2 – урок 7).
складі свого класу (див. рис. 2, урок 1). Для вивчення
Рис. 2. Фрагмент розкладу уроків
Результати та їх обговорення. Проблема побудо- боти за темою «Організаційно-педагогічні умови за-

ви індивідуальних освітніх траєкторій учнів багатоп- безпечення реалізації індивідуальних освітніх траєк-
рофільної школи залишається актуальною і в теоре- торій учнів багатопрофільної школи в умовах упрова-
тичному, і в практичному аспектах. Тому наукові й дження нових державних стандартів освіти» відповід-
практичні студії за темою «Модель профільної школи но до наказу Міністерства освіти і науки України від
як навчально-виховне середовище розвитку й само- 05.11.2014 року № 1267 «Про проведення дослідно-
розвитку особистості учнів» (2008-2013 рр.) колекти- експериментальної роботи на базі загальноосвітньої
вом Черкаської ЗОШ № 15 продовжено на новий тер- школи І-ІІІ ступенів № 15 Черкаської міської ради
мін і для проведення дослідно експериментальної ро- Черкаської області». Експеримент має на меті теоре-
49
тично обґрунтувати, побудувати та апробувати інди- термін їх реалізації; громадську діяльність у навчаль-
відуальні освітні траєкторії учнів багатопрофільної ному закладі та поза його межами тощо.
школи, які дозволять їм максимально самореалізува- Суб’єктами діяльності виступають учитель та
тися, сприятимуть формуванню стійких морально- учень в парах: учень – класний керівник; учень –
духовних засад, активної громадянської позиції, висо- учитель-предметник; учень – психолог. Особливе мі-
кої культури в умовах упровадження нових держав- сце відведено батькам, які вносять свої корективи
них стандартів освіти. після попереднього обговорення з класним керівни-
Протягом організаційно-підготовчого та діагности- ком, психологом, вчителями-предметниками.
ко-концептуального етапів дослідно- Реалізація індивідуальної освітньої траєкторії учня
експериментальної роботи педагогічним колективом у процесі профільного навчання передбачає побудову
було вивчено та проаналізовано педагогічний досвід індивідуального освітнього маршруту, який включає:
із теми дослідження [1, 5, 7]. Це дало змогу дійти тео- ‒ вивчення предметів базового рівня;
ретичних узагальнень щодо: обґрунтування теорети- ‒ вивчення предметів за обраним профілем (внут-
ко-концептуальних засад побудови індивідуальних рішня профілізація);
освітніх траєкторій учнів багатопрофільної школи; ‒ організацію самоосвітньої діяльності за індивіду-
розроблення функціональної моделі профільної шко- альним планом;
ли в умовах упровадження нових державних стандар- ‒ створення індивідуальних творчих робіт, участь в
тів освіти, компетентнісно орієнтованої предметної олімпіадах, конкурсах,
моделі старшокласника багатопрофільної школи, тех- конкурсах-захистах робіт МАН;
нології проектування й реалізації індивідуальних ‒ організацію діяльності у межах Літньої школи;
освітніх траєкторій учнів у процесі навчання; здійс- ‒ проектування діяльності, пов’язаної з майбут-
нення діагностики освітніх потреб школярів, їхніх ньою професією (доуніверситетська підготовка).
індивідуальних можливостей та інтересів; планування Створення індивідуальної освітньої траєкторії пе-
психологічного супроводу профільного навчання. ретворює учня з пасивного „сприймача” готових
Відтак, під індивідуальною освітньою траєкторією знань на партнера педагогів у процесі власного розви-
розуміємо персональний шлях реалізації особистісно- тку, адже школяр, котрий бере активну участь у роз-
го потенціалу кожного учня в освіті, який забезпечує: робці освітньої траєкторії, зростає передусім у влас-
опанування учнями змісту стандартів освіти; усіляке них очах, почуває себе успішним. А це, у свою чергу,
сприяння розвитку індивідуальних здібностей учня; допомагає підвищенню самоповаги, активізує інтерес
засвоєння програм з шкільних дисциплін групами дитини до нових знань, сприяє інтелектуальному роз-
учнів, які мають високий рівень навченості; профе- витку та самостійності.
сійне самовизначення; створення необхідної основи Для забезпечення траєкторії особистісного розвит-
для продовження освіти в професійній сфері. ку кожного учня необхідні:
Основні особливості індивідуальної освітньої тра- ‒ співпраця початкової, основної та старшої школи
єкторії: й батьків;
1) урахування індивідуальних особливостей та ін- ‒ заохочення: виявлення й розвиток природних зді-
тересів (запитів) обдарованої дитини; бностей, талантів, бажань та мрій учнів у будь-якій
2) активна участь учня у визначенні змісту та форм галузі.
роботи; У кожному віковому періоді школяра необхідно
3) можливість розширення та поглиблення програ- виділяти ті засоби, які визначатимуть індивідуаль-
много матеріалу; ність. А щоб вибір індивідуальної освітньої траєкто-
4) гнучкість програми (на основі проміжної діагно- рії був свідомим, то дітей треба готувати до здійс-
стики та самодіагностики); нення цього вибору вже на першому ступені навчан-
5) розвиток ключових компетентностей (комуніка- ня. Ми пропонуємо у 1-4 класах, крім загальноосві-
тивної, інформаційної, пізнавальної, самоосвітньої); тньої підготовки, запроваджувати додаткові компо-
6) самоактуалізація та саморозвиток особистості ненти, які сприяють розвитку особистості: формува-
учня; ти навички культури спілкування, розвивати творчі
7) зміна ролі вчителя (учитель - супроводжувач, здібності учнів, їхні природні задатки, зміцнювати
тьютор, консультант, координатор); фізичне здоров’я, формувати інтереси, проводити
8) супровід особистісного розвитку дитини. загальнокультурну підготовку. У 5-7 класах це: зага-
Побудова і проходження індивідуальної освітньої льноосвітня підготовка, знайомство з основами наук,
траєкторії передбачають спільну діяльність вчителя і вивчення й розвиток здібностей та нахилів учнів,
учнів. їхніх інтересів і можливостей, формування навичок
Індивідуальна освітня траєкторія учня: а) створю- дослідницької діяльності, естетична підготовка, пси-
ється на основі навчального плану; б) розробляється холого-педагогічні рекомендації для навчання у 8-9
самим учнем за підтримки класного керівника, адмі- класах. На етапі допрофільної підготовки здійсню-
ністрації, батьків, психолога; в) включає: мету й за- ється профільне самовизначення через інформаційну
вдання навчання; базові навчальні предмети; факуль- роботу, діагностику, курси за вибором, профконсу-
тативи; курси за вибором; платні послуги; індивідуа- льтування. Досліджуються здібності, інтереси та
льні консультації; форми та методи вивчення началь- потреби учнів із метою визначення взаємозв’язку
ного матеріалу; вибір додаткових освітніх ресурсів, типу особистості й сфери професійної діяльності, на
які надають освітні установи міста; творчі, дослідни- основі аналізу матеріалів діагностики учням нада-
цькі роботи, проекти; результати освітньої діяльності, ється інформація про рівень навченості, психолого-
50
педагогічні особливості, рекомендації вчителів- бленого вивчення, враховуючи перспективи прохо-

предметників, проводиться цілеспрямована робота з дження ЗНО; рівня вивчення кожного із загальноосві-
метою свідомого вибору групи предметів для ви- тніх предметів; учителя, який викладає той чи інший
вчення на профільному рівні, курсів за вибором і курс за вибором;
способів подальшої освіти. ‒ учень має реальне право змінити обраний про-
У паралелі 10-11 класів індивідуальна освітня філь, якщо в нього виникне така потреба, при цьому
траєкторія учнів складається з обов’язкової, варіати- немає необхідності переходити до іншого класу;
вної та організаційної частин. Реалізація індивідуа- ‒ обрана школою структура профільного навчання
льної освітньої траєкторії учня профільної школи дозволяє учням перейти на III ступінь навчання, не
здійснюється через профільне навчання відповідно залишаючи свого класу, не руйнуючи усталені взає-
до функціональної моделі; допомогу вчителів при мини між членами колективу;
визначенні мети й завдань; виявлення труднощів й ‒ кожен учень має змогу самореалізуватися в обра-
індивідуальних особливостей та підбір засобів, які ному напрямі, здобувши в такий спосіб повагу однок-
забезпечують покращення результатів і досягнень ласників;
учнів у навчанні; психологічний супровід; пізнаваль- - запропонована форма профілізації старшої шко-
ну діяльність, пов’язану з професійним самовизна- ли позитивно впливає на діяльність учителя: комплек-
ченням; профорієнтаційну роботу, позакласну та по- туються групи учнів, об’єднаних за інтересами, ціля-
зашкільну діяльність, спрямовану на соціалізацію ми, навчальними можливостями; з’являється можли-
особистості; ігрову діяльність у рамках виховної ро- вість реалізувати себе як педагога-професіонала, на-
боти школи; додаткову освітню діяльність поза ме- вчаючи учнів на більш високому рівні.
жами школи; педагогічну підтримку учнів (учитель – Висновки. Апробована педагогічним колективом
тьютор, консультант, модератор), спрямовану на роз- Черкаської ЗОШ № 15 в ході дослідно-
виток самоуправління власною навчальною діяльніс- експериментальної роботи структурно-функціональна
тю; партнерську форму організації навчального про- модель організації навчально-виховного процесу, ос-
цесу, яка сприяє становленню суб’єктної позиції учнів нову якої визначає спеціально створена розгалужена
та передбачає формування інтелектуальних, мораль- система динамічних груп учнів та курсів за вибором,
них, естетичних, етичних цінностей, пошуку істини в створює більш сприятливі умови для задоволення ко-
атмосфері толерантності й довіри; демонстрування жним учнем індивідуальних освітніх потреб. За такої
особистих освітніх продуктів та їх колективне обго- організації учень будь-якого напряму профілізації має
ворення. право вибору власної освітньої траєкторії, що сприяє
Таким чином, за умов упровадження схарактеризо- формуванню внутрішньої мотивації та активізації
ваної вище організації навчально-виховного процесу навчальної діяльності, пов’язаної з професійним са-
школа III ступеня, яка налічує 2-3 класи в паралелі, мовизначенням, розвитку та реалізації особистісного
перетворюється в багатопрофільний навчальний за- творчого потенціалу. Це, своєю чергою, визначає пер-
клад. При цьому долаються недоліки традиційної сис- спективи подальших досліджень у напрямі ґрунтовно-
теми профільного навчання: го аналізу змісту освіти у старшій профільній школі
‒ процес навчання стає більш демократичним, та визначення відповідних форм, методів і засобів
учень має реальне право вибору предметів для погли- навчання.
1. Гаркович О. Реалізація індивідуальної освітньої траєкто- 6. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на пері-
рії старших школярів в умовах профільного навчання. – од до 2021 року, затверджена Указом Президента Украї-
Режим доступу: bubook.net/.../39-realizaciya- ни від 25.06.2013 № 344 [Электоронний ресурс]. – Режим
individualnoyi-osvitnoyi-trayektoriyi-starshix- shkolyariv-v- доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/344/2013
umovax-profilnogo-navchannya.html 7. Окунєв Борис. Поширюємо досвід / Борис Окунєв, Надія
2. Державний стандарт базової і повної загальної середньої Желєзняк // Директор школи. – 2011. – № 36. – С. 10-16.
освіти [Електоронний ресурс]. – Режим доступу: 8. Проект Типового навчального плану / [Електронний ре-
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011 сурс]. – Режим доступу: mon.gov.ua/.../proponuemo-
3. Закон України «Про освіту» / [Електронний ресурс]. – Ре- novacziyi-ta-zaproshuemo-do-ob/
жим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12 9. Профільне навчання: теорія і практика / За ред. Липової
4. Закон України «Про загальну середню освіту» [Елек- Л.А. – К.: ВВП «Компас», 2007. – 192с.
тронний ресурс]. – Режим доступу : 10.Тарасенкова Н. А. Організація навчально-виховного про-
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14 цесу в багатопрофільній школі: монографія / Н. А. Тара-
5. Лов’янова І. В. Професійно спрямоване навчання матема- сенкова, І. А. Акуленко, І. В. Лов’янова, А. Й. Жгир та ін.
тики у профільній школі: теоретичний аспект: моногра- – Черкаси: Пономаренко, 2013. – 268 с.
фія / І. В. Лов’янова. – Черкаси: Видавець Чабанен- 11.Хуторський А. Індивідуальна освітня траєкторія / А. Ху-
ко Ю. А., 2014. – 354 с. торський [Електронний ресурс]. – Режим доступу :
http://osvita.ua/school/theory/2287/print
REFERENCES
1. Harkovych A. Implementation of individual educational tra- 2. State standard of basic and secondary education [Electronic
jectories of older students in terms of profile education. – Ac- resource]. – Access mode:
cess mode: bubook.net/.../39-realizaciya-individualnoyi- http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1392-2011
osvitnoyi-trayektoriyi-starshix – shkolyariv-v-umovax- 3. The Law of Ukraine "On Education" / [electronic resource]. –
profilnogo-navchannya.html Access mode: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1060-12.
51
4. The Law of Ukraine "On General Secondary Education" / 8. Draft Standard Curriculum / [electronic resource]. – Access
[electronic resource]. – Access mode: mode: mon.gov.ua/.../proponuemo-novacziyi-ta-
http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/651-14. zaproshuemo-do-ob/
5. Lovianova I.V. Professionally directed teaching mathematics 9. Profile Education: Theory and Practice / Ed. Lypovoyi L.A. –
at profile school: theoretical aspect: Monograph / I.V. K .: GDP "Compass", 2007. – 192 p.
Lovianova. – Cherkasy: Publisher Chabanenko, 2014. – 354 10. Tarasenkova N.A. Organization of educational process in
p. multidisciplinary school: Monograph / N.A.Tarasenkova,
6. National Strategy for Development of Education in Ukraine I.A.Akulenko, I.V.Lov'yanova, A.J.Zhhyr and others. – Cher-
for the period until 2021, approved by Decree of the President kasy: Ponomarenko, 2013. – 268 p.
of Ukraine of 25.06.2013 number 344 / [electronic resource]. 11. Khutorskoi A. Individual educational trajectory / A. Khu-
– Access mode: torskoi [electronic resource]. – Access mode:
http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/344/2013 http://osvita.ua/school/theory/2287/print
7. Okunev Boris. Extends experience / Boris Okunev, Nadii
Zheleznyak // School Director. – 2011. – № 36. – P. 10-16.
Implementation of individual educational trajectories of pupils in educational environment of multiprofile school

N. A. Tarasenkova, I. V. Lovianova, N. P. Zheleznyak, B. J. Okunev
Summary. This article represents the experience of the Cherkasy secondary school №15 in implementation of profile education of
senior students and creation of individual educational trajectories of multi –profile school pupils. It describes the components of the
structurally-functional model of organization of the educational process, which basis is determined by specially created ramified
system of dynamic students groups and elective courses, which helps students to fulfil their personal educational needs.
Keywords: secondary school, profile education, individual educational trajectory, educational environment, dynamic groups,
elective courses
Реализация индивидуальных образовательных траекторий учащихся в образовательной среде многопрофильной

школы
Н. А. Тарасенкова, И. В. Ловьянова, Н. П. Железняк, Б. И. Окунев
Аннотация. В статье представлен опыт работы Черкасской общеобразовательной школы №15 по реализации профильного
обучения старшеклассников и построению индивидуальных образовательных траекторий учащихся многопрофильной шко-
лы. Описаны компоненты структурно-функциональной модели организации учебно-воспитательного процесса, основу ко-
торой определяет специально созданная разветвленная система динамических групп школьников и курсов по выбору, кото-
рая способствует удовлетворению личных образовательных потребностей учащихся.
Ключевые слова: общеобразовательная школа, профильное обучение, индивидуальная образовательная траектория, об-
разовательная среда, динамические группы, курсы по выбору
52
Рівні методології у дослідженні проблеми розвитку теорії

управління вищими навчальними закладами в Україні
(останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття)
Н. С. Васиньова
ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка»
кафедра публічної служби та управління навчальними й соціальними закладами, м. Старобільськ, Україна
Corresponding author. E-mail: ned1235@mail.ru
Анотація. У статті на підставі аналізу та узагальнення праць учених визначено сутність поняття «методологія», системати-
зовано завдання (функції) методології педагогічного дослідження. Основною ідеєю статті є аналіз і систематизація структу-
ри методологічних основ науки, яка складається з чотирьох рівнів методології. Названий аспект розкривається на прикладі
конкретної наукової проблеми, пов’язаної з розвитком теорії управління вищими навчальними закладами в Україні (остання
чверть ХХ – початок ХХІ століття). Практичне значення дослідження полягає в тому, що представлений фактологічний
матеріал, висновки можуть слугувати підставою для визначення подальших напрямів науково-педагогічних досліджень у
галузі теорії та практики управління освітніми установами.
Ключові слова: методологія, методологія наукового дослідження, рівні методології, розвиток теорії управління, вищі
навчальні заклади.
Вступ. Ефективність розвитку як усієї педагогічної 2. Підібрати оптимальні методи дослідження для
науки, так і ефективність проведення окремого педа- вирішення поставленої проблеми та систематизувати
гогічного дослідження залежить від рівня розвитку й їх.
цілісності всіх рівнів методології педагогіки. Розробка Короткий огляд публікацій з теми. Методологія
методології – це обґрунтування проекту майбутнього дослідження широко представлена багатьма українсь-
педагогічного дослідження. Обґрунтована й реалізо- кими та зарубіжними вченими. Фахівцям відомі робо-
вана методологія дозволяє досліднику отримати нове ти В. Загвязинського, А. Новікова, І. Пригожина,
наукове знання [1, с. 91]. Теорія управління вищими М. Скаткіна, Е. Юдіна, у яких розглянуто загальні
навчальними закладами є складним і багатогранним проблеми методології, питання філософії та систем-
явищем. Головними вимогами до оцінки стану розви- ного підходу. Наукові праці О. Адаменко,
тку теорії управління є комплексний характер, систе- А. Антонової, Ю. Бабанського, Л. Ваховського,
матичність, орієнтованість у майбутнє, наукова об- В. Краєвського, В. Курила, В. Сластьоніна,
ґрунтованість. Усвідомлення сутності досягнень того О. Сухомлинської, В. Ортинського, Є. Хрикова,
часу, аналіз причин зміни пріоритетів управління, О. Шевченко присвячені обґрунтуванню методологіч-
виявлення тенденцій розвитку зазначеного історично- них підходів в історико-педагогічних дослідженнях.
го періоду є не тільки важливим, але й необхідним Метою статті є обґрунтування методологічних за-
для вирішення завдань удосконалення управління сад дослідження проблеми розвитку теорії управління
вищою освітою, забезпечення її якості та інтенсивно- вищими навчальними закладами в Україні останньої
го розвитку. чверті ХХ – початку ХХІ століття.
Важливою складовою педагогічної науки й практи- Матеріали й методи відповідають поставленим
ки є управління педагогічними системами, їх постійне завданням та меті, передбачають використання зага-
реформування й удосконалення, але будь-яке новов- льнонаукових теоретичних методів і підходів (опис,
ведення повинно враховувати попередні досягнення. аналіз, синтез, порівняння, конкретизація, узагаль-
По-перше, щоб не повторювати вже зроблених поми- нення), а також контент-аналізу наукових публікацій.
лок, по-друге, – не йти хибним шляхом. У цьому сенсі Результати та їх обговорення. Принциповим для
доцільним є аналіз і узагальнення проблеми розвитку визначення методологічних засад нашого досліджен-
теорії управління вищими навчальними закладами в ня є тлумачення сутності поняття «методологія». Іс-
Україні на різних історичних етапах. Таким чином, нує досить багато відповідей на питання про те, що
для забезпечення глибокого й об’єктивного аналізу таке методологія. Отже, виникає потреба в уточненні
означеної проблеми ключовим завданням є розробка раціонального змісту поняття. Залежно від рівня розг-
наукового інструментарію. ляду методологію розуміють по-різному. У науковій
Актуальність вирішення зазначеної проблеми зу- літературі простежується неоднозначність визначення
мовлюється тим, що в педагогічній науці значна увага цього поняття (у вузькому й широкому сенсі). Отже, у
приділяється розробці загальних проблем методології широкому розумінні методологія – це:
історико-педагогічних досліджень, окремим аспектам - сукупність найбільш загальних, насамперед світо-
історії розвитку теорії управління, але комплексне глядних принципів у їх застосуванні до вирішення
вирішення цієї проблеми ще не знайшло свого висвіт- складних теоретичних та практичних завдань, це сві-
лення. У зв’язку з цим нам необхідно вирішити такі тоглядна позиція дослідника [2];
завдання: - система принципів і способів побудови теоретич-
1. Розглянути систему методів, використовуваних в ної та практичної діяльності; філософське вчення про
історико-педагогічних дослідженнях. метод наукового пізнання і перетворення світу [3].
53
У вузькому трактуванні методологію слід розуміти визначення вихідних положень і сприяння в проекту-
як: ванні конкретних освітніх проблем, що досліджують-
- теорію про принципи, форми й способи конкрет- ся (П. Сікорський).
ної науково-дослідної діяльності [3]; 7. Зaбeзпeчує вceбiчнe oтpимaння iнфopмaцiї пpo
- вчення про методи наукового дослідження [4, дocлiджувaний пpoцec aбo явищe; створює cиcтeму
с. 74 – 82]; iнфopмaцiї, шо cпиpaєтьcя нa oб’єктивнi фaкти й
- вчення про метод, наука про побудову людської лoгiкo-aнaлiтичний iнcтpумeнт нaукoвoгo пiзнaння
діяльності [5]; (М. Cкaткін).
- науку про найбільш загальні шляхи пізнання дій- Зазначені завдання (функції) методології дозволя-
сності. Вона являє собою в цілому філософське знан- ють зробити висновок про те, що методологія педаго-
ня, що містить знання про найбільш загальні законо- гіки – це концептуальне обґрунтування мети, змісту,
мірності буття, відношення буття і свідомості, приро- методів дослідження, які забезпечують отримання
ди й сутності людини [6, с. 389]; максимально об’єктивної, точної й систематизованої
- вчення про методи пізнання, які обґрунтовують інформації про педагогічні процеси та явища. Спра-
вихідні принципи та способи їх конкретного викорис- ведливою є думка Є. Хрикова, який зазначає, що ме-
тання у пізнавальній і практичній діяльності [7]. тодологія педагогічного дослідження дозволяє дослі-
У психолого-педагогічних дослідженнях учені вка- днику вирішити три завдання: 1. Визначити, що буде
зують на такі аспекти методології: робити дослідник – які джерела вивчати, які емпірич-
1) орієнтація на всебічне розкриття об’єктивної ді- ні факти збирати, яку експериментальну систему
алектики суперечливого розвитку процесу (явища) з впроваджувати. 2. Обґрунтувати, чому він буде це
допомогою категорій і знаків [8]; робити (це зумовлюють методологічні принципи, які
2) світоглядне тлумачення (інтерпретація) основ і обирає учений). 3. Визначити, як він це буде робити –
результатів дослідження [9, с. 25]; які методи й методики він буде використовувати.
3) сукупність цілей, підходів, пріоритетів, принци- Як показав аналіз наукової літератури – методоло-
пів побудови, форм і методів дослідження [10]; гія педагогіки накопичила справді науковий потенці-
4) сукупність пізнавальних засобів, методів, при- ал, розробила систему нормативного, інструменталь-
йомів дослідження, які застосовуються в певній нау- ного знання про форми та способи зв’язку педагогіч-
ковій галузі та вчення про методи пізнання і перетво- ної науки з практикою та з іншими науками. Це озна-
рення дійсності [11]. чає, що без методологічних знань неможливо обґрун-
На основі узагальнення існуючих тлумачень визна- товано, грамотно провести педагогічне дослідження.
чаємо методологію як систему загальних умов (пере- Предмет нашого дослідження містить складне та
думов), закономірностей і принципів побудови науко- багатогранне явище, на яке впливають різні чинники,
во-пізнавальної діяльності. тому здійснення його аналізу неможливо без залучен-
З огляду на викладене вище слід зазначити, що уя- ня широкого спектра знань не тільки педагогіки та
влення про походження методології дає можливість управління, але й суміжних галузей – філософії, істо-
визначити її цілі та основні характеристики. При по- рії, соціології. Дослідження розвитку теорії управлін-
будові методології дослідження історії розвитку теорії ня вищими навчальними закладами в Україні перед-
управління вищими навчальними закладами важливо бачає врахування її особливостей, специфіку та вима-
визначити основні її функції. Учені в процесі тлума- гає застосування міждисциплінарної теоретико-
чення методології педагогіки конкретизують її за- методологічної бази. Необхідним є розглянути систе-
вдання (функції): му методів, що застосовуються в педагогічних дослі-
1. Зaбeзпeчує утoчнeння, збaгaчeння, дженнях, підібрати найбільш оптимальні для вирі-
cиcтeмaтизaцiю тepмiнiв i пoнять у пeдaгoгiчнiй науці шення поставленої проблеми, а також систематизува-
(В. Гмуpмaн). ти та надати шляхи застосування кожного з них.
2. Виокремлює cпocoби отримання знaнь, якi Отже, методологічні принципи є засобом наукової
вiдoбpaжaють пeдaгoгiчну дiйcнicть, що пocтiйнo змі- діяльності, спрямованої на розгляд об’єкта у визначе-
нюється (М. Дaнилoв). них межах його пізнання. Тому використання методо-
3. Оптимiзує хід нaукoвoгo дocлiджeння з пoгляду логічних підходів до дослідження проблеми розвитку
oдepжaння нoвoгo знaння; рeгулює викopиcтaння теорії управління вищими навчальними закладами
мeтoдiв, зacoбiв i пpийoмiв у пpoцeci пiзнaння i прак- дозволяє: набути нові знання, логічні засоби вивчення
тики; узaгaльнює peзультaти нaукoвoгo пiзнaння в дійсності, яка постійно розвивається; розробити об-
piзниx фopмax знання; фopмує зaгaльнi пpинципи й ґрунтовану систему критеріїв аналізу та оцінки, що
мeтoди нaукoвoгo дocлiджeння (А. Прокопенко). дозволяє побачити рівень розвитку теорії управління,
4. Cпpямoвує i зумoвлює ocнoвний шляx, зa з’ясувати основні тенденції розвитку теорії управлін-
дoпoмoгoю якoгo дocягaєтьcя кoнкpeтнa нaукoвo ня вищими навчальними закладами в Україні означе-
дocлiджувaнa мета (П. Кoппін). ного періоду. Зазначимо, що про розвиток теорії уп-
5. Дoпoмaгaє ввeдeнню нoвoї iнфopмaцiї у фoнд равління вищими навчальними закладами свідчать
тeopiї педагогіки (Ф. Кopoльов). певні фактори: розробка управлінської термінології;
6. Визначає вихідні положення й способи науково- поява нових ідей і теорій; наукове обґрунтування
го пізнання (закономірності розвитку науки; окремих концепцій, теорій управління; світове визнання її тео-
явищ педагогічної діяльності; допомагає у формуван- ретичних досягнень; розробка багатоваріантних шля-
ні апріорних й апостеріорних підходів до організації хів вирішення управлінських проблем; розвиток тех-
науково-дослідної діяльності; орієнтує дослідника на нологій педагогічних досліджень, зв’язок досліджень
54
з потребами практики; зростання числа управлінських тку певної проблеми ми будемо спиратися на струк-
видань, комплексних колективних тем дослідження, туру методологічних основ науки, яка складається з
кількості вчених, спеціалізованих рад із захисту дисе- чотирьох рівнів методології – філософський, рівень
ртацій; відповідність теорії управління вищим навча- загальнонаукових принципів і форм дослідження, рі-
льним закладом в Україні прогресивним світовим те- вень конкретно-наукової методології, методики й те-
нденціям. Отже, якість результатів дослідження за- хніка дослідження [12, с. 64 – 68]. Визначені нами
значеної проблеми залежить від правильно застосова- методологічні основи дослідження проблеми розвит-
них засобів та методів пізнавальної діяльності, від ку теорії управління вищими навчальними закладами
методологічних основ дослідження – наукового ін- в Україні останньої чверті XX – початку XXI століття
струментарію. систематизовано в табл. 1.2.
Для побудови моделі наукового дослідження з іс-
торичної тематики та вивчення з різних сторін розви-
Piвнi методології Мeтoдoлoгiчнi зacaди
 дiaлeктикa;
Фiлocoфcький рівень
 тeopiя пiзнaння
Рівень загальнонаукових
 cиcтeмний пiдxiд;
принципів і форм дослі-
 пapaдигмaльний пiдxiд
дження
 пiдxiд дo визнaчeння видiв тa кiлькocть джepeл;
 пiдxoди в тлумaчeннi внутpiшнix тa зoвнiшнix чинникiв, щo впливaють нa
poзвитoк пeдaгoгiчнoї тeopiї тa пpaктики;
Кoнкpeтнo-нaукoвий  пpинцип pуxу дocлiджeння вiд нapaтиву (oпиcу) дo aнaлiзу, вiд aнaлiзу дo
piвeнь пpoгнoзувaння розвитку теорії управління вищими навчальними закладами в Україні;
 принципи, зaкoни тa зaкoнoмipнocтi розвитку теорії управління вищими навча-
льними закладами в Україні;
 тeopeтичнi зacaди взaємoзв’язку icтopiї пeдaгoгiки тa сучасності
 методи збору, узагальнення та систематизація інформації;
Технологічний рівень  метод понятійно-термінологічного аналізу;
(методики й техніка дос-  контент-аналіз, монографічний і вибірковий методи;
лідження)  гeнeтичний мeтoд;
 пopiвняльнo-icтopичний метод
Тaблиця 1.2. Мeтoдoлoгiчнi зacaди дocлiджeння пpoблeми розвитку теорії управління вищими навчальними закладами в
Україні (остання чверть ХХ – початок ХХІ століття)
Таким чином, реалізація методології дослідження рівень методології, рівень загальнонаукових принци-
передбачає визначення етапів, завдань, технологій пів і форм дослідження, конкретно-науковий рівень і
дослідницької діяльності. На орієнтаційному етапі технологічний рівень (методики й техніка досліджен-
доречно провести аналіз тематики публікацій, цілей ня). Таким чином, ефективність розвитку як усієї пе-
статей, характеристик їх авторів і напрацювання ме- дагогічної науки, так і ефективність проведення окре-
тодології подальшого змістовного аналізу. На друго- мого педагогічного дослідження розвитку теорії уп-
му – проаналізувати зміст публікацій з розробленої равління вищими навчальними закладами залежить
методології. Методологічні основи дослідження ви- від рівня розвитку, визначення сукупності пізнаваль-
значають його стратегію. Якість і достовірність отри- них засобів, методів, прийомів дослідження, правиль-
маних результатів значною мірою залежить від тех- ного їх використання й цілісності всіх рівнів його ме-
нологічної реалізації цієї стратегії – від формування тодології. Поданий матеріал не претендує на повноту
бази джерел та методики її вивчення. Розглянуті ме- й завершеність у розробці методології дослідження до
тодологічні основи дослідження дозволяють отримати аналізу розвитку теорії управління вищими навчаль-
нове знання в науці й досягти мети нашого дослі- ними закладами. Перспективи подальшого дослі-
дження. дження полягають у роз’ясненні, обґрунтуванні шля-
Висновки. Уся сукупність запропонованих мето- хів використання методів дослідження й застосування
дологічних підходів аналізу історії розвитку теорії розроблених теоретико-методологічних основ пізна-
управління вищими навчальними закладами в Україні вальної діяльності при аналізі розвитку теорії управ-
останньої чверті XX – початку XXI століття стано- ління вищими навчальними закладами в Україні
вить цілісну чотирирівневу модель: філософський останньої чверті ХХ – початку ХХІ століття.
1. Методологічні засади педагогічного дослідження : мо- 3. Краевский В. В. Методология педагогики : пособие для
ногр. / авт. кол. : Є. М. Хриков, О. В. Адаменко, педагогов-исследователей / В. В. Краевский. – Чебоксары
В. С. Курило та ін. ; за заг. ред. В. С. Курила, : Изд-во Чуваш. ун-та, 2001. – 244 с.
Є. М. Хрикова ; Держ. закл. „Луган. нац. ун-т імені Тара- 4. Мaкaeв В. В. К вoпpocу o мeтoдoлoгии пeдaгoгичecкoгo
са Шевченка”. – Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса иccлeдoвaния / В. В. Мaкaeв // Тexнoлoгия paзвития
Шевченка”, 2013. – 248 с. пeдaгoгичecкoгo твopчecтвa. – Пятигopcк, 1994. – C. 74 –
2. Cкaткин М. Н. Мeтoдoлoгия и мeтoдикa пeдaгoгичecкиx 82.
иccлeдoвaний / М. Н. Cкaткин. – М. : Пeдaгoгикa, 1986. – 5. Енциклопедія освіти / голов. ред. В. Г. Кремень ; Акад.
151 c. пед. наук України. – К. : Юрінком інтер, 2008. – 1040 с.
55
6. Poccийcкaя пeдaгoгичecкaя энциклoпeдия / [пoд peд. 10. Гетманцева Н. Д. Методологія наукових досліджень :
В. П. Мaнуйлoвa] – М. : Бoльшaя poc. энцикл., 1993. – навч. посібник для магістерських програм „Менеджмент
1376 c. корпорацій (АТ)” та „Менеджмент малого бізнесу” / Н. Д.
7. Pузaвин Г. И. Мeтoдoлoгия нaучнoгo пoзнaния : учeб. Гетманцева. – К. : КНЕУ, 2009. – 516, [4] с.
пocoбиe для вузoв. – М. : ЮНИТИ-ДAНA, 2009. – 287 c. 11. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник
8. Ортинський В. Л. Методика і методи педагогічного дослі- / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 374 с.
дження / В. Л. Ортинський // Педагогіка вищої школи : 12. Юдин Э. Г. Методология науки. Системность. Деятель-
навч. посібник для студ. ВНЗ. – К., 2009. – С. 40 – 53. ность / Э. Г. Юдин. – М. : Эдиториал УРСС, 1997. – 444 с.
9. Чупріна Н. В. Методологія сучасних наукових досліджень
: [навч. посібник] / Н. В. Чупріна. – К. : КНУТД, 2009. –
246 с.
REFERENCES
1. Methodological bases of pedagogical research: monograph / 6. Russian pedagogical encyclopedia / [under V. P. Manuylov
auth. coll.: E. M. Hrykov, O. V. Adamenko, V. S. Kurylo and ed.] – М. : Big Russ. encycl., 1993. – 1376 p.
oth. ; under gen. ed. V. S. Kurylo, E. M. Hrykov; State inst. 7. Ruzavin G. I. Methodology of scientific cognition: textbook
„Luhan. nat. un-ty named after Taras Schevchenko ”. – for high schools. – М. : UNITY –DANA, 2009. – 287 p.
Luhansk : Edition SI „LNU named after Taras Schevchenko”, 8. Ortynski V. L. Methodology and methods of pedagogical
2013. – 248 p. research/ V. L. Ortynsky // Higher school Pedagogics : a
2. Skatkyn M. N. Methodology and methodic of pedagogical manual for university students. – К., 2009. – P. 40 – 53.
researches / M. N. Skatkyn. – М. : Pedagogy, 1986. – 151 p. 9. Chuprina N. V. Methodology of modern scientific research :
3. Kraevskij V. V. Methodology and methodic of pedagogics: [textbook] / N. V. Chuprina. – К. : KNUTD, 2009. – 246 p.
manual for teachers-researchers / V. V.Kraevskij. – Chebo- 10. Hetmantseva N. D. Methodology of scientific research: text-
ksary : Publ. Chuvash, un-ty, 2001. – 244 p. book for master’s programs „ Management of corporations
4. Makaev V. V. To the question about methodology of peda- (SC)” and „ Management of small business” /
gogical research / V. V. Makaev // Technology of pedagogi- N. D. Hetmantseva.– К. : KNEU, 2009. – 516, [4] p.
cal creativity development. – Pyatigorsk, 1994. – P. 74 – 82. 11. Honcharenko S. U. Ukrainian pedagogical dictionary /
5. Encyclopedia of education / main ed. V. H. Kremen ; Acad. of S. U. Honcharenko. – К. : Lybid, 1997. – 374 p.
ped. sc. of Ukraine. – К. : Urincom inter, 2008. – 1040 p. 12. Yudin E. G. the Methodology of science. Consistency. Ac-
tivity / E. G. Yudin. – М. : Editorial URSS, 1997. – 444 p.
Уровни методологии в исследовании проблемы развития теории управления высшими учебными заведениями (по-
следней четверти ХХ – начала ХХІ века) в Украине
Н. С. Васинёва
Аннотация. В статье на основании анализа и обобщения работ ученых определена сущность понятия «методология», си-
стематизированы задачи (функции) методологии педагогического исследования. Основной идеей статьи является анализ и
систематизация структуры методологических основ науки, которая состоит из четырех уровней методологии. Названный
аспект раскрывается на примере конкретной научной проблемы, связанной с развитием теории управления высшими учеб-
ными заведениями в Украине (последняя четверть ХХ – начало ХХІ века). Практическое значение исследования заключает-
ся в том, что представленный фактологический материал, выводы могут служить основанием для определения дальнейших
направлений научно-педагогических исследований в области теории и практики управления образовательными учреждени-
ями.
Ключевые слова: методология, методология научного исследования, уровни методологии, развитие теории управления,
высшие учебные заведения.
Methodology levels in the study of problems of higher education institutions’ management theory development in Ukraine
(the last quarter of the XX century - the beginning of the XXI century)
N. S. Vasinyova
Abstract. On the basis of summarizing the works of the scientists the essence of the concept of «methodology» is determined, the
tasks (functions) of pedagogical research methodology are systematized in the article. The main idea of the article is the analysis and
systematization of the methodological science foundations’ structure, which consists of four methodological levels. This aspect is
revealed on the example of a specific scientific problem associated with the higher education institutions’ management theory devel-
opment in Ukraine (the last quarter of the XX century – the beginning of the XXI century). The practical significance of the study is
that the presented factual material, conclusions can serve as the basis for determining the further directions of scientific and pedagog-
ical research in the field of theory and practice of educational institutions management.
Keywords: methodology, methodology of scientific research, the levels of methodology, the development of the theory of manage-
ment, higher education institutions.
56
Рівні іншомовної комунікативної компетенції в оволодінні іноземною

мовою учнями початкової школи
Н. І. Яценюк
Кременецька обласна гуманітарно- педагогічна академія ім. Тараса Шевченка
Corresponding author. E-mail: yaz_nadya@ukr.net
Анотація. У статті йдеться про рівні іншомовної комунікативної компетенції, зокрема зроблено акцент на найнижчому рів-
ні в оволодінні іноземною мовою А1. Він отримав назву «рівень відкриття». Розглядаються підходи щодо виділення промі-
жних рівнів елементарної іншомовної комунікативної компетенції А1: на початковій стадії засвоєння іноземної мови виді-
лено рівень А1.1 з підрівнями А1.1.1, та А1.1.2; на реорганізаційній стадії – А1.2 з підрівнями А1.2.1 та А1.2.2 та їх характе-
ристика.
Ключові слова: іншомовна комунікативна компетенція, молодші школярі, рівень, компоненти компетенції.
Вступ. У початкових класах навчання іноземних мов повторення. Наступним етапом засвоєння іноземної
грунтується на інструктивному, описовому, розповід- мови, на думку психолінгвістів, є оволодіння школя-
ному, пояснювальному мовленні вчителя з викорис- рами лексичними одиницями, що активізує процеси
танням гри на основі комунікативно спрямованої нав- узагальнення мови. Характерним для цього етапу є
чальної діяльності. Учні швидко накопичують кому- робота з текстами, реченнями, словами; аналіз і по-
нікативний досвід користування іноземною мовою з шук правил (учні виводять правило самостійно).
акцентом на рецептивно-аудитивному рівні. Матеріали і методи. Відповідно до «Навчальної
У процесі ігрової, комунікативно спрямованої нав- програми з іноземних мов для загальноосвітніх нав-
чальної діяльності, яка базується на візуальній інфор- чальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибле-
мації, відбувається формування слуховимовних, гра- ним вивченням іноземних мов 1–4 класи» [5] основ-
фічних, орфографічних навичок та комунікативних ною метою вивчення іноземної мови у початковій
умінь учнів. школі є формування в молодших школярів іншомов-
Короткий огляд публікацій по темі. Удоскона- ної комунікативної компетенції на елементарному
лення навчання іноземної мови учнів початкової шко- рівні А1. Окремі науковці зазначають, що компетент-
ли було предметом спеціальних досліджень низки ності неможливо навчити у прямому розумінні цього
вітчизняних (М. Аріян, О. Бігич, А. Гергель, слова; вона виражає здатність учня накопичувати,
Н. Жеренко, О. Коломінова, О. Петренко, В. Редько, інтегрувати знання, вміння і досвід у вирішенні нав-
С. Роман) і зарубіжних (І. Бім, Н. Гальсакова, чальних та життєвих проблем так, що вони стають
І. Верещагіна, Г. Вороніна, І. Захарченко, І.Зимня, продуктом соціального досвіду школяра [2].
О.Ленська, Г. Рогова, В. Філатов, М. Шепер; Результати дослідження та їх обговорення.
L. Cameron, K. Hellwig, B. Kahl, A. Kubanek-Herman, Л. Мітіна вважає, що компетентність охоплює знання,
U. Karbe, W. Maier, M. Pelz, та ін.) учених. вміння, навички, способи і прийоми їх реалізації в
Психологи і методисти (С. Роман, Т. Шкваріна) діяльності, спілкуванні, розвитку особистості [4].
природними видами мовленнєвої діяльності дітей У Західноєвропейських Рекомендаціях з мовної
молодшого шкільного віку (особливо 1-го року нав- освіти виділено шість основних рівнів іншомовної
чання) вважають усні [8; 10]. Вони стверджують, що комунікативної компетенції А1, А2, В1, В2, С1, С2, з
діти цього віку краще слухають і говорять, ніж чита- яких А1 вважається найнижчим в оволодінні інозем-
ють та пишуть. У подальшому навчанні іноземної ною мовою [3]. Він отримав назву «рівень відкриття».
мови школярі вдосконалюють вміння говорити під Особа, яка оволоділа рівнем А1, може спілкуватися за
впливом читання і письма. допомогою простих засобів мовлення у знайомих си-
Мета: проаналізувати підходи до виділення про- туаціях. Автори ЗЄР виділяють віхи навчання інозем-
міжних рівнів, основних компонентів іншомовної ко- ної мови молодших школярів, які передують рівневі
мунікативної компетенції та визначити основні скла- А1, оскільки, за їх словами, необхідно створити про-
дові, що мають бути враховані при побудові сучасних міжні рівні або підрівні вивчення іноземної мови у
навчальних програмах та підручників іноземної мови. початковій школі.
На думку психолінгвістів, засвоєння іноземної мо- Визначення проміжних рівнів є методично виправ-
ви на початковому етапі є центральним. Науковці, які даним, адже, як зазначає російська дослідниця І. Бім,
протягом двадцяти років проводили експериментальні «чим більше розчленовано представлені у програмі й
дослідження розвитку мовлення та спілкування дітей у підручнику кінцеві та проміжні цілі, тим простіше
віком до семи років, зазначають, що його темп і тер- здійснювати керування навчанням» [1, с. 47]. Вона
міни залежать від наявного досвіду сприйняття учнем визначає три рівні сформованості іншомовної комуні-
розбірливого, зверненого до нього мовлення доросло- кативної компетенції (відповідно до рівнів володіння
го; емоційного контакту, під час якого школяр спос- мовою): початковий, рівень елементарної комунікати-
терігає за діяльністю педагога і отримує при цьому вної компетенції та рівень достатньої комунікативної
зразки для наслідування [2]. На думку дослідників, компетенції. Виходячи із зазначеного, головною іде-
внутрішнє і зовнішнє мовлення дітей виникають вна- єю при відборі змісту навчального матеріалу виступає
слідок слухання мовлення інших і його внутрішнього орієнтація на комунікацію та особливості учнів (вра-
57
хування їх очікувань, інтересів і всього спектру кому- вної комунікативної компетенції відрізняється від
нікативних потреб). рівня А1.1 більш творчим характером мовленнєвих
О. Паршикова виділяє такі проміжні рівні елемен- дій; роль учителя також є провідною.
тарної іншомовної комунікативної компетенції А1 [7]: Після сприйняття дитиною певної кількості іншо-
на початковій стадії засвоєння іноземної мови виділе- мовного матеріалу в її свідомості відбуваються про-
но рівень А1.1 з підрівнями А1.1.1, та А1.1.2; на реор- цеси сортування й організації цього матеріалу, що
ганізаційній стадії – А1.2 з підрівнями А1.2.1 та свідчить про інтуїтивне засвоєння молодшими шко-
А1.2.2 (див. рис. 1.). лярами іноземної мови. Саме на цьому етапі появля-
ються двослівні речення, хоча граматика ще не усві-
А1 домлюється дітьми до кінця (випадкова й нефункціо-
нальна). У цей період учні спілкуються за допомогою
А1.1 А1.2
завчених мовленнєвих блоків, які засвоєні в певній
формі, що не передбачає застосування граматичних
конструкцій.
А1.1.1 А1.1.2 А1.2.1 А1.2.2 Для побудови підручника з іноземної мови, спря-
Рис. 1. Проміжні рівні елементарної іншомовної комуніка- мованого на розвиток комунікативної компетенції
тивної компетенції молодших школярів. учнів, велике значення має виділення проміжних рів-
Більш детальний поділ рівнів на підрівні, вважає нів оволодіння мовою. Визначну роль у розробці цієї
О. Паршикова, передбачає точніше оцінювання про- проблеми відіграла Рада Європи. Вона виділила «по-
гресу в навчанні іноземної мови молодших школярів. рогові рівні», як відображення того, що повинен уміти
Основою для виділення рівнів і підрівнів елементар- учень з іноземної мови, які його потреби і як варто їх
ної іншомовної комунікативної компетенції у почат- вирішувати.
ковій школі та визначення результативності навчання Загальноєвропейський підхід до зазначеної про-
є усвідомлене оволодіння учнями способами навчаль- блеми знаходить підтримку в Україні. С. Ніколаєва
ної діяльності. виділяє такі компоненти комунікативної компетенції:
На рівні А1.1 формування вмінь іншомовного спіл- мовна, мовленнєва, соціокультурна [6]. Дослідниця
кування та розвиток іншомовної комунікативної ком- вважає, що названі вище компетенції включають, у
петенції молодших школярів значною мірою залежать свою чергу, цілий ряд інших компетенцій (див. рис.
від взаємодії з учителем як організатором предметно- 1.2).
комунікативної діяльності, який мотивує іншомовне Мовна компетенція охоплює мовні знання (лексич-
спілкування учнів і реалізує його змістову основу. ні, фонетичні, граматичні) та відповідні навички; мо-
Педагог організовує предметну діяльність, демонст- вленнєва – чотири види компетенцій (в аудіюванні,
рує учням зразки мовленнєвих дій, що мотивують говорінні, читанні та письмі); соціокультурна компе-
участь в іншомовному спілкуванні. Цей тип спілку- тенція складається з країнознавчої – знання про куль-
вання формується у перші півтора-два роки навчання туру країни, мова якої вивчається, та лінгвокраїнозна-
в початковій школі. Його можна віднести до двох ви- вчої, яка передбачає володіння особливостями мов-
ділених рівнів – рівня слова і словосполучення та рів- леннєвої та немовленнєвої (міміка, жести, тощо) по-
ня речення (А. Лурія). Форма спілкування, що домі- ведінки носіїв мови в певних ситуаціях спілкування.
нує на цьому рівні, – усна (діалог). Поглиблює розуміння зазначеного феномена відо-
Для підрівня А1.1.1 характерне наслідування, імі- мий дослідник Н. Шанський у праці «Что значит
тація і розуміння лексичних одиниць та мовленнєвих знать язык и владеть им?» «Мовленнєва компетенція
зразків, їх засвоєння і репродукування без змін. Його дає можливість учню спілкуватися іноземною мовою,
основне призначення – опанувати найпростішими а також знання про систему мови; країнознавча ком-
мовленнєвими операціями – доповненням, підстанов- петенція стосовно застосування її до школи включає
кою, заміщенням. На цьому етапі методисти рекомен- факти про реалії, побут, звичаї і традиції народу, мова
дують учителям давати слухати молодшим школярам якого вивчається» [9, с. 134].
одні й ті ж тексти по кілька разів, тому що з кожним Ми вважаємо, що неможливо набути мовленнєвих
разом вони будуть отримувати більше інформації, яку умінь без оволодіння фонетичним, лексичним та гра-
розуміють. матичним матеріалом. Але лише знання мовного ма-
Підрівень А1.1.2 теж характеризується наслідуван- теріалу не забезпечує формування мовленнєвих
ням і репродукуванням засвоєних мовленнєвих зраз- умінь; необхідні ще й навички володіння цим матері-
ків, але з уже незначними змінами. Цьому етапові алом (мовленнєві навички є складовою частиною мо-
властиве узагальнення, наслідування та продукування вленнєвих умінь).
висловлювань за рахунок синтаксичної реорганізації Окремі зі згаданих вище іншомовних компетенцій
знайомих мовленнєвих зразків та за аналогією. С. Ніколаєва деталізує більш конкретно. Так, напри-
А1.2.1 передбачає узагальнення та продукування клад, компетенція у говорінні, на думку дослідниці,
висловлювань молодшими школярами за рахунок охоплює компетенцію в діалогічному мовленні та
морфологічної реорганізації уже знайомих лексичних компетенцію в монологічному мовленні. Лексична
одиниць та за аналогією. На рівні А1.2.2, який є заве- компетенція передбачає лексичні знання і мовленнєві
ршальним, учні вчаться самостійно будувати речення, лексичні навички, граматична – граматичні знання та
розпізнавати граматичні ознаки, порівнювати їх, ана- мовленнєві граматичні навички, фонетична – фонети-
лізувати й узагальнювати. Основою виконання зазна- чні знання та мовленнєві слухо-вимовні навички [6].
чених дій школярів є підручник. Рівень А1.2 іншомо-
58
Іншомовна комунікативна компетенція молодших

школярів (компоненти)
Мовна Мовленнєва Соціокультурна
Лінгвокраїнознавча компете-
Граматичні знання і навички
Фонетичні знання і навички
Країнознавча компетенція
Лексичні знання і навики
Уміння в аудіюванні
Уміння в говорінні
Уміння в читанні
Уміння в письмі
нція
Рис. 1. 2. Структура іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів
Крім зазначених вище компетенцій, учням необхі- компетенція не може бути сформована в молодших
дно володіти знаннями про культуру, звичаї, традиції школярів повною мірою, але уже на цьому етапі педа-
народу, мова якого вивчається. У структурі комуніка- гог має у доступній формі ознайомлювати дітей із
тивної компетенції вчені виділяють соціокультурну. окремими моментами культури, звичаїв і традицій
Соціокультурний компонент передбачає набуття народу, мова якого вивчається.
школярами знань та досвіду про країну, мова якої ви- Висновки: таким чином, аналізуючи проміжні рів-
вчається, і дає можливість стати учасником міжкуль- ні іншомовної комунікативної компетенції та принци-
турної комунікації. Ця компетенція складається із пи комунікативного підходу, ми дійшли висновку, що
країнознавчої та лінгвокраїнознавчої компетенцій. програми і підручники, націлені н на розвиток кому-
Країнознавча компетенція передбачає засвоєння нікативних здібностей, повинні враховувати, окрім
знань про культуру країни, мова якої вивчається зазначених компонентів, ще два – соціокультурну
(знання історії, географії, державного устрою, особ- компетенцію як певну міру ознайомлення із соціоку-
ливостей побуту, традицій народу). Під лінгвокраїно- льтурним контекстом, в якому використовується іно-
знавчою компетенцією учені розуміють володіння земна мова, та соціальну – бажання взаємодіяти з ін-
особливостями мовленнєвої та немовленнєвої (міміка, шими, впевненість у собі, а також уміння поставити
жести, що супроводжують висловлювання) поведінки себе на місце іншого і справитися із ситуаціями, що
при спілкуванні носіїв мови у певних ситуаціях. Ця виникають при спілкуванні.
1. Бим И. Л. Методика обучения иностранным языкам как іноземних мов у середніх навчальних закладах — К. :
наука и проблема школьного учебника / И. Л. Бим. — М. Ленвіт, 2006. — C. 3–4.
: Русский язык, 1977. — 287 с. 7. Паршикова О. О. Теоретичні основи навчання іноземної
2. Голованова Н. Ф. Общая педагогика: учебное пособие для мови учнів початкової загальноосвітньої школи: дис. ...
вузов [текст] / Н. Ф. Голованова. — СПб : Речь, 2005. — доктора пед. наук : 13.00.02. «Теорія і методика навчання:
317 с. Германські мови» / О. О. Паршикова. — К., 2010. – 469 с.
3. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: ви- 8. Роман С. В. Методична підготовка студентів до реалізації
вчення, викладання, оцінювання / науко- дослідної діяльності вчителя іноземної мови у початковій
вий редактор українського видання доктор пед. на- школі / Світлана Володимирівна Роман // Іноземні мови :
ук, проф. С. Ю. Ніколаєва. — К, Ленвіт. — 2003. — 273 с. науково-методичний журнал / засн. Київський національ-
4. Митина Л. М. Психология профессионального развития ний лінгвістичний університет ; 1995. — 2007. — № 3. —
учителя / Л. М. Митина. — М., 1998. — 204 с. С. 23–26.
5. Навчальні програми з іноземних мов для загальноосвітніх 9. Шанский Н. М., Резниченко И. Л., Кудрявцева Т. С. и др.
навчальних закладів і спеціалізованих шкіл із поглибле- Что значит знать язык и владеть им / под ред. Н. М. Шан-
ним вивченням іноземних мов : 1–4 класи. – К. Освіта, ского. — Л. : Просвещение, 1989. — 192 с.
2012. – 93 с. 10. Шкваріна Т. М. Методика навчання іноземної мови до-
6. Ніколаєва С. Ю. Кредитно-модульна організація вивчення шкільників / Т. М. Шкваріна. — К. : Освіта України,
курсу / Софія Юріївна Ніколаєва // Методика викладання 2007. — 298 с.
REFERENCES
1. Bim I.L. Methods of teaching foreign languages as a science 2. Golovanova N.F. General Pedagogy: Textbook for High
and a problem of school textbook (schoolbook) / I.L. Bim // Schools / N.F. Golovanova // Zahalna pedahohika:
Metodyka navchannya inozemnykh mov yak nauka i navchalnyy posibnyk dlya vuziv [Text] / N.F. Golovanova. -
problemy shkilnoho pidruchnyka – M.: Russian language, St. Petersburg: Speech, , 2005. — 317 p.
1977. — 287 p.
59
3. Common European Framework of Reference for Languages: Sciences: 13.00.02. "Theory and Methods of Teaching:
Learning, Teaching, Assessment / By scientific editor of the Germanic languages"/ O. O. Parshikova. - K., 2010. - 469 p.
Ukrainian edition doctor ped. Science professor. S. Nikolaev. 8. Roman S. V. Methodical preparation of students to research
– K.Lenvit. - 2003. - 273 p. the implementation of foreign language teachers at primary
4. Mitina L.M. Psychology of teacher professional development / school / S. V. Roman // Languages: scientific and
L.M. Mitina // Psykholohiya profesiynoho rozvytku methodological magazine / Kyiv National Linguistic
vchyteliv. - М., 1998. — 204 p. University; 1995. - 2007. - № 3. - P. 23-26.
5. Training programs in foreign languages for secondary schools 9. Shanskij N.M., Reznichenko I.L., Kudryavtseva T.S. and
and special schools with advanced study of foreign other «What does it mean to know the language and possess
languages: 1-4 classes. - K. Education, 2012. - 93 p. it» / N.M. Shan , I.L. Reznichenko, T.S. Kudryavtseva and
6. Nikolayeva S. Y. ECTS Organisation study course / S. Y. other // Shcho znachyt znaty movu i volodity neyu / Ed. N.M.
Nikolayeva // Kredytno-modulna orhanizatsiya vyvchennya Shan. - L: Education, 1989. - 192 p.
kursu / Nikolayeva S.Y. Methods of teaching foreign 10. Shkvarіna T.M. The method of foreign language teaching
languages in secondary schools / S.Y. Nikolayeva // preschoolers / T.M.Shkvarіna // Metodyka navchannya
Metodyka vykladannya inozemnykh mov u serednikh inozemnoyi movy doshkilnykiv - K. Education of Ukraine,
navchalnykh zakladakh - K: Lenvit, 2006. - P. 3-4. 2007. - 298 p.
7. Parshikova O.O. Theoretical foundations of learning a foreign
language elementary secondary school: Dis. ... Dr. ped.
Selecting intermediate levels of foreign language communicative competence in mastering of foreign language in elementaty
school
N. I. Yatsenuk
Abstract. The article deals with different levels of foreign language communicative competence(according to the levels of proficien-
cy), elementary level, the level of elementary communicative competence and level of sufficient communicative competence. Espe-
cially the accent was made on the elementary level of mastering a foreign language А1. It was named «the level of discovery». The
approaches of selecting of intermediate levels of elementary foreign language communicative competence А1 are observed in the
article. On elementary stage of learning a foreign language the level А1 with sub-levels А1.1.1, and А1.1.2 are highlighted and ana-
lysed. On the stage of reorganization - level А1.2 with sub-levels А1.2.1 and А1.2.2 are characterised.
Keywords: foreign language communicative competence, primary school children, the level of competence components, level.
Уровни иноязычной коммуникативной компетенции в овладении иностранным языком учащимися начальной

школы
Н. И. Яценюк
Аннотация. В статье говорится о уровнях сформированния иноязычной коммуникативной компетенции (в соответствии с
уровнями владения языком): начальный уровень элементарной коммуникативной компетенции и уровень достаточной
коммуникативной компетенции, в частности сделан акцент на низком уровне в овладении иностранным языком А1. Он по-
лучил название «уровень открытия». Рассматриваются подходы относительно выделения промежуточных уровней элемен-
тарной иноязычной коммуникативной компетенции А1: на начальной стадии освоения иностранного языка выделено уро-
вень А1.1 с подуровнями А1.1.1, и А1.1.2; на реорганизационные стадии - А1.2 с подуровнями А1.2.1 и А1.2.2 и их характе-
ристика.
Ключевые слова: иноязычная коммуникативная компетенция, младшие школьники, уровень, компоненты компетенции.
60
PSYCHOLOGY
________________________________________________________________________________________________________________________
Психологічні особливості подолання негативних

наслідків професійного стресу
В. M. Корольчук
Кафедра психології, Київський національнийторговельно-економічний університет, Київ, Україна
Анотація. У статті, на основі аналізу наукових джерел та отриманих результатів дослідження, обґрунтовано і розроблено
програму подолання професійного стресу, метою якої є формування психологічних передумов подолання його негативних
наслідків у фахівців ризиконебезпечних професій та осіб з ознаками бойової психічної травми. Програма подолання профе-
сійного стресу містить інформативний, діагностичний та практичний блоки. Методи психологічної допомоги базуються на
тілесно-інтегративній психотерапії, що включає тілесно-орієнтовану психотерапію та метод РЕТРИ (три «РЕ» - м'язову
релаксацію; вікову регресію; реконструкцію індивідуального досвіду з опорою на підсвідомість). Методи і форми програми
включають міні-лекції, групові дискусії, мозковий штурм та психотехнічны вправи і техніки. Програма розрахована на 10
занять по 3 години. У цілому, «Програма подолання професійного стресу» призначена для надання психологічної допомоги
фахівцям ризиконебезпечних професій з ознаками посттравматичних стресових розладів з метою оволодіння психологічни-
ми техніками екстреної і пролонгованої допомоги, а також для практичних психологів з метою її впровадження і реалізації у
комплексному психологічному забезпечені професійної діяльності.
Ключові слова: професійний стрес, подолання, наслідки, методи.
Вступ. Нездатність людини протидіяти стресам приз- вного спілкування, здатності до запобігання й
водить до негативних наслідків у психічній, соціаль- розв’язання міжособистісних конфліктів; корекцію
ній, професійній і поведінковій сферах та різноманіт- неадекватного способу життя й пригніченості. Водно-
них проявів посттравматичних стресових розладів [2, час, нині методи надання психологічної допомоги
3, 5, 6]. особам з ознаками бойової психічної травми в Україні
Зазначені проблеми проявів стресу поставили за- набувають як теоретичної та практичної реалізації
вдання перед науковцями ХХІ століття не стільки військовими науковцями і практичними психологами
«боротьбу» зі стресом а й з’ясування засобів і методів (О. Блінов, Р. Калениченко, М. Корольчук, С. Миро-
його профілактики та подолання. нець, О. Тімченко, В. Осьодло, В. Стасюк).
Існує багато методів корекції стресу та його нас- Методи, які ефективно використовуються в процесі
лідків. При цьому вибір методу корекції стресу має корекції й терапії ПТСР, можна розподілити на чоти-
визначатися тією системою організму, показники якої ри групи:
уже відрізняються від нормальних значень. Особливо 1. Освітні, які включають знайомство з основними
підкреслюється, що мова повинна йти не про «серед- концепціями фізіології й психології стресу, обгово-
ньостатистичну норму», а про нормальні саме для рення книг і статей.
даного індивідуума життєві показники. [5, 6]. 2. Друга група методів перебуває в області цілісно-
Можна виділити декілька класифікацій методів го ставлення до здоров’я. Здоровий спосіб життя з
щодо нейтралізації стресів. В основу однієї з таких достатньою фізичною активністю, правильним харчу-
класифікацій покладена природа антистресорного ванням, відмовою від зловживання алкоголем і вжи-
впливу: фізична, хімічна або ж психологічна, в основу вання наркотиків створює основу для швидкого й
іншої класифікації – спосіб впровадження у свідо- ефективного відновлення після подій, що травмують.
мість антистресорної установки. Різноманіття класи- 3. Третя – включає методи, які збільшують соціа-
фікацій, підходів свідчать про актуальність, особливо льну підтримку й соціальну інтеграцію. Сімейна й
щодо надання психологічної допомоги особам, що групова терапія, розвиток мережі самодопомоги, фо-
повернулись після виконання професійної діяльності рмування й підтримка громадських організацій необ-
в бойових умовах, що у сукупності зумовило необхід- хідні для соціальної реабілітації.
ність розглянути цю проблему в теоретичному та 4. Четверта – це власне терапія. Вона містить у собі
практичному аспектах. роботу з горем, страхами, психосоматикою, травма-
Аналіз останніх досліджень і публікацій. За да- тичними спогадами й т.д. і спрямована на «пропра-
ними більшості авторів [1, 2, 3, 4, 5, 6], програми пси- цювання» проблеми й позбавлення симптомів.
хотерапевтичної допомоги, в основному, спрямовані На думку багатьох вчених, що працюють у напрям-
на: корекцію образу «Я»; досягнення об’єктивності ку терапії ПТСР, перевага надається наступним мето-
власної оцінки; реабілітацію «Я» у власних очах і дам: десенсибілізація й переробка травмуючих пере-
досягнення впевненості в собі; корекцію системи живань за допомогою рухів очей; візуально-
цінностей, потреб, їхньої ієрархії; приведення дома- кінестетична дисоціація; ослаблення (або редукція)
гань у відповідність зі своїми психофізичними мож- травматичного інциденту; терапія мисленнєвого поля
ливостями; корекцію ставлення до інших; досягнення [1].
здатності до емпатії й розуміння пережитих іншими За результатами аналізу зарубіжної наукової літе-
станів й їхніх інтересів; придбання навичок рівнопра- ратури, такі вчені як G.M. Devins і Y.M. Binik виокре-
61
млююють наступні напрями роботи щодо подолання вається в напрямі все більшої упорядкованості, інтег-
наслідків стресу: 1) психотерапія управління копін- ративності, різнорідних структурних компонентів
гом; 2) когнітивно-поведінковий напрям психотерапії; такого складного і суперечливого утворення, як осо-
3) включення соціальної підтримки; 4) навчання по- бистість. Психіка як система стає в цілому більш
страждалого сприйняттю соціальної підтримки; 5) стійкою і адаптивною, більш гнучкою і, в той же час,
комбіновані втручання. Розробляються й інші оригі- більш цілеспрямованою, тим самим забезпечуючи
нальні методи і підходи, що показують свою ефектив- людині результативність досягнення поставлених
ність при адаптації до стресу Так, M.J. Horowilz, H.J. цілей, і більший діапазон можливостей. Можливості
Znoj, Ch.H. Stinson, використовуючи досягнення ког- саморегуляції – можливості довільно змінювати свій
нітивної психології, пропонують свій, відмінний від стан і поведінку і використовувати ресурси – і тим
традиційного психоаналітичного, підхід до розуміння самим набувати здатність мобілізувати в потрібний
захисних психологічних механізмів і наводять особ- момент всі сили для досягнення бажаного результату
ливий метод психоаналізу для терапії пов’язаних зі [4].
стресом розладів. J. Sutton описує систему успішного Розв’язання проблем власне психологічних і духо-
подолання стресу, яка заснована на виконанні наступ- вних приносить лише дійсна інтеграція. Саме інтегра-
них завдань: визнання стресу, оцінка рівня стресу, ція дає змогу подолати внутрішню суперечливість
навчання релаксації, позбавлення негативних думок, особистості і творчо використовувати її різноплано-
вираження почуттів, оволодіння мистецтвом спілку- вість. Інтеграція здатна відкрити доступ до внутріш-
вання, підвищення самооцінки, управління часом, ніх психологічних ресурсів, полегшити використання
регулювання і досягнення цілей [1]. того невичерпного багатства – джерела творчих здіб-
Метод терапії «Тренування опору стресові» за D. ностей та внутрішньої мудрості, яке закладено в гли-
Meichenbaum ґрунтується на розумінні стресу і копін- бинах несвідомого. Вона необхідна і для того, щоб
гу як трансактного процесу, що забезпечує інтеграти- усунути «розщеплення» логіки та емоцій, розуму і
вний підхід щодо зменшення і запобігання неадапти- тіла (В. Райх, А. Лоуен). Потрібно підкреслити, що
вних стресових реакцій [1]. найчастіше саме тілесно-психологічна інтеграція, яка
Копінг стресу за М. Перре, Р. Лазарусом, Д. Мей- спрямовується до підсвідомих ресурсів безпосеред-
хенбаумом ґрунтується на трансактній моделі стресу ньо, уникаючи надмірної інтелектуалізації та безплід-
Р. Лазаруса та інтегративному стилі втручання при ного мудрування, є найкоротшим шляхом до набуття
стресі Д. Мейхенбаума. На відміну від останнього, М. людиною цілісності, переживання відчуття наповне-
Перре в більшій мірі пропонує використовувати сис- ності власного існування сенсом [4].
тему самоконтролю і самокерування для копінгу З точки зору інтеграційного підходу, рецепт психо-
стресу [1]. корекції, психологічної регуляції та особистісного
Мета статті: здійснити аналіз вітчизняних та іно- зростання складається з двох етапів. Завдання першо-
земних наукових джерел і визначити технології подо- го з них – підняти на поверхню свідомості матеріал
лання негативних наслідків професійного стресу у для подальшої інтеграції з несвідомих глибин. Спосіб
фахівців ризиконебезпечних професій. же виконання цього завдання – занурення в змінений
Виклад основного матеріалу та результати дос- стан свідомості, в стан «правопівкульності», або «пе-
лідження. На підставі аналізу літератури і особистих ремикання каналів» сприйняття (А.Минделл). У його
досліджень проявів професійного стресу у фахівців основі лежить перехід від буденного переважання
ризиконебезпечних професій та результатами кореля- словесно-логічного (дискурсивного) мислення до
ційного аналізу встановлено такі моделі подолання образного – деактуалізація логічного мислення, дере-
професійного стресу: у першу чергу, модель активно- флексія (В. Франкл). Але перехід не тотальний, що не
сті; у другу чергу, модель просоціального подолання; виключає повністю логічного мислення (як це відбу-
у третю чергу, асертивності. Інші моделі подолання вається в стані звичайного сну зі сновидіннями або
перешкод мають вагомі кореляційні зв’язки допов- патологічних змінених станів свідомості - алкоголь-
нюють і розширюють багатоваріантність подолання них, наркотичних), а при збереженні його участі в
стресу. У цілому, визначено, що для кожної моделі переробці інформації, яке просто відходить на другий
подолання стресу існує свій набір змінних характери- план. [4].
стик (за рівнем кореляційних зв’язків), які реалізу- Другий етап – повернення до звичайного режиму
ються через механізми певної стратегії. функціонування психіки людини, до логічно-
За нашими даними, усі моделі подолання стресу у опосередкованого способу перебігу психічних проце-
досліджуваних мають три вектори, за якими стратегі- сів. Але повернення вже на новому рівні усвідомлен-
чна поведінка подолання стресу включає: вектор про- ня, що спирається на переосмислення отриманого
соціальної – асоціальної стратегії; вектор активності – інтуїтивно-образного матеріалу, інтеграцію лівопів-
пасивності та вектор асертивних дій. Така модель кулевих і правопівкульних процесів. Усвідомлення,
подолання стресу за трьома векторами, що спрямовані що супроводжується реструктуруванням на підсвідо-
на індивідуальну активність особистості в подоланні мому рівні – «крок назустріч» свідомості і підсвідо-
стресу дає можливість описувати її як мінімум за мості, зняття внутрішньої напруги і вирішення внут-
трьома координатами за змістовним їх наповненням. ріпсихічного конфлікту [4].
В основу нашої програми подолання наслідків Внутрішньо особистісні трансформації, реалізовані
професійного стресу ми поклали інтегративний під- за допомогою тілесно-орієнтованих методів психоко-
хід. Сутність інтегративного підходу полягає в тому, рекції. Це практичне застосування знань про функціо-
що психіка людини є відкритою системою, яка розви- нальну асиметрію мозку та пов'язану з цим «асимет-
62
рію» свідомості. Створюється своєрідна естафета затискачах». «М'язові затиски», об'єднуючись, фор-
активності лівої і правої півкуль: коли свідомість мують «м'язовий панцир» або «броню характе-
керується через мовну, ліву півкулю, станом підсві- ру». Негативний вплив цієї «броні» проявляється як в
домого – правою. Іншими словами, в «хвилини сили», тілесній, так і в психічній сферах. У тілесній сфері це
у стані психологічного комфорту, свідомість впливає призводить до обмежень рухливості, порушень пози,
на підсвідомість, створюючи доступ до підсвідомих погіршення кровообігу, болей (все це причини остео-
ресурсів і вибудовуючи зв'язки між останніми; у свою хондрозу, артрозу, багатьох соматичних захворю-
чергу, підсвідомість потім підтримує свідому частину вань). «Броня» не дає природно проявлятися будь-
особистості в її «хвилини слабкості», надаючи необ- яким емоціям, заважає особистісному зростанню [2,
хідні для успішної діяльності останньої психологічні 4].
ресурси. Загальною основою методів ТОП є використання в
Тілесні методи спрямовані на проблеми, які не ма- процесі терапії контакту терапевта з тілом клієнта,
ють логічного розв’язання і не вимагають розуміння засноване на уявленні про нерозривний зв'язок тіла і
зайвих слів. Саме тому психотерапія має бути тілес- духовно-психічної сфери. При цьому передбачається,
ною, або точніше тілесно-інтегративною, яка включає що невідреаговані емоції і травматичні спогади лю-
тілесно-орієнтовану психотерапію та метод РЕТРИ дини внаслідок функціонування фізіологічних механі-
[4]. змів психологічного захисту вкарбовуються в тілі.
Метод РЕТРИ призначений для корекції функціо- Робота з їх тілесними проявами за принципом зворот-
нального стану людини, включаючи зняття стресу, ного зв'язку сприяє корекції психологічних проблем,
проявів тривожності і депресії, втоми, панічних атак, допомагаючи людині усвідомити і прийняти витіснені
а також підвищення працездатності, оптимізації нав- аспекти особистості, інтегрувати їх як частини своєї
чання, особистісного зростання. Метод включає три глибинної сутності.
складові частини (три «РЕ»): 1) м'язову релаксацію; 2) Оволодіння методами саморегуляції, що входять в
вікову регресію; 3) реконструкцію індивідуального «інструментарій» ТОП (зокрема, методом РЕТРИ),
досвіду з опорою на підсвідомість [4]. дозволяє людині ефективно протистояти стресам в
Сутність методу складає формування у людини повсякденному житті. ТОП є також найбільш резуль-
досвіду самостійного входження в так звані змінені тативним і в той же час найбільш доступним інстру-
стани свідомості. Теоретичною основою методу є ментом психологічної саморегуляції та особистісного
модель змінених станів свідомості як динамічної змі- зростання, що дозволяє повніше розкрити особистіс-
ни профілю функціональної асиметрії півкуль голов- ний потенціал, збільшити число доступних людині
ного мозку в послідовності, зворотній етапам форму- способів самовираження, розширити самоусвідом-
вання функціональної асиметрії півкуль в процесі лення, поліпшити комунікацію, нормалізувати фізич-
онтогенезу (фізіологічна вікова регресія) за допомо- не самопочуття, зняти негативні прояви професійного
гою м'язової релаксації і контрольованого дихання. стресу.
Це дає змогу домогтися змінених станів свідомості, Отже, виходячи з аналізу наукових джерел та
що характеризуються підвищеною здатністю до нав- отриманих результатів дослідження метою даної про-
чання (сенситивністю) і сприяють реструктуруванню грами є формування психологічних передумов профі-
індивідуального досвіду на рівні підсвідомості. Прак- лактики професійного стресу і подолання його нега-
тичною основою методу є набір дихальних і релакса- тивних наслідків у фахівців ризиконебезпечних про-
ційних вправ, а також вправ для концентрації уваги і фесій.
усвідомлення образів, що формуються в підсвідомос- Програма подолання професійного стресу містить
ті. інформативний блок, діагностичний і практичний.
Тілесно-орієнтована психотерапія і психологія Інформативний блок представлено темами: Зміст та
(ТОП) – напрям, що об'єднує низку авторських мето- особливості професійної діяльності фахівців. Вимоги
дів, найбільш відомими з яких є вегетативна терапія професії до особистості. Стрес та його прояви. Дина-
(В. Райх); біоенергетичний психоаналіз (А. Лоуен); міка стресових станів. Аналіз чинників професійного
первинна терапія (А. Янів); комплекси рухових вправ, стресу. Негативні наслідки стресу. Психосоматичні
пов'язані з виявленням і поліпшенням звичних тілес- захворювання. Посттравмтичний синдром. Особливо-
них поз (Ф. Александер), а також з усвідомленням і сті його профілактики. Типові ознаки поведінки під
розвитком тілесної енергії (М. Фельденкрайз); біосин- час впливу екстремальних ситуацій та алгоритм дій у
тез (Д. Боаделла); процесуальна терапія (А. Мінделл). стресовій ситуації. Ресурси подолання стресу. Загаль-
Близькими до ТОП є різні види рухової і танцюваль- на характеристика методів боротьби зі стресом та
ної терапії, включаючи аналіз рухів (Р. Лабан) і технік його наслідками.
акторської майстерності, тілесно-дихальні та звукові Діагностичний блок включав у себе вивчення ме-
психотехніки, а також види різноманітних східних тодик для оцінки проявів стресу: «Тест на стресостій-
тілесних практик [2, 3, 4]. кість», «Бостонський тест на стресостійкість», «Веге-
Родоначальником методу прийнято вважати авст- тативні прояви стресу», «Комплексна оцінка проявів
рійського психоаналітика Вільгельма Райха, який стресу» [2].
ретельно відстежував зв'язок мови, емоційної експре- Практичний блок спрямований на оволодіння фахі-
сії і рухів пацієнтів. вцями методами психологічної допомоги, що базуєть-
Вільгельм Райх описав, як у відповідь на стресові ся на інтегративному підході тілесно-інтегративної
ситуації виникає захисна поведінка, яка виражається у психотерапії, включаючи метод РЕТРИ та тілесно-
хронічній напрузі окремих груп м'язів – «м'язових орієнтовану психотерапію.
63
Висновок. На основі аналізу наукових джерел та Методи і форми програми включають міні-лекції,
отриманих результатів дослідження обґрунтовано і групові дискусії, мозковий штурм та ознайомлення,
розроблено програму подолання професійного стресу, засвоєння й відпрацювання психотехнічних вправ і
метою якої є формування психологічних передумов технік. Програма розрахована на 10 занять по 3 годи-
профілактики професійного стресу і подолання його ни.
негативних наслідків у фахівців ризиконебезпечних Програма подолання професійного стресу призна-
професій та осіб з ознаками бойової психічної травми. чена для фахівців ризиконебезпечних професій з
Програма подолання професійного стресу містить ознаками ПТСР з метою оволодіння психологічними
інформативний, діагностичний та практичний блоки. техніками екстреної і пролонгованої допомоги, а та-
Методи психологічної допомоги базуються на тілес- кож для практичних психологів з метою її впрова-
но-інтегративній психотерапії, що включає метод дження і реалізацію у комплексному психологічному
РЕТРИ та тілесно-орієнтовану психотерапію. забезпечені професійної діяльності.
1. Абабков В.А. Адаптация к стрессу. Основы теории, диа- 4. Сандомирский, М. Е. Психокоррекция и личностный рост:
гностики, терапии / В. А. Абабков, М. Перре. – СПб. : телесно-интегративный подход / М. Е. Сандомирский. –
Речь, 2004. – 166 с. М. : Изд-во Ин-та психотерапии, 2006. – 456 с.
2. Корольчук В.М. Психологія стресостійкості особистості : 5. Тарабрина, Н. В. Практикум по психологии посттравма-
монографія / В. М. Крайнюк. – К. : Ніка-Центр, 2007. – тического стресса / Н. В. Тарабрина. – С Пб. : Питер,
432 с 2001 – 272 с.
3. Миронець С. М. Негативні психічні стани рятувальників в 6. Щербатых Ю. В. Психология стресса и методы его кор-
умовах надзвичайної ситуації. Монографія. / Миронець рекции / Ю. В. Щербатых. – М., 2005. – 255 с..
С.М., Тімченко О.В. – К. : ТОВ «Видавництво «Консуль- 7. Lazarus, R. S. Psychological stress and the coping process. –
тант», 2008. – 232 с. New York: McGraw–Hill, 1996.
REFERENCES
1. Ababkov VA De revolutionibus orbium pro accentus. 4. Sandomyrskyy, et ME Psyhokorrektsyya lychnostnыy Height:
Tractatus de doctrina, Consuetudinis Lorem / VA Ababkov, telesno, yntehratyvnыy approach / ME Sandomyrskyy. -
M. concertabant. - SPb. : Colloquium, 2004. - CLXVI p. Moscow: Eun Izd, et psychotherapy, 2006. - CDLVI p.
2. Dóminum Korolchuk Psychology accentus personality: Books 5. Tarabryna, NV Workshop in Psychology
/ VN Kraynyuk. - K: Nika, Tsentr, 2007. - p CDXXXII posttravmatycheskoho accentus / IL Tarabryna. - C Pb. :
3. M. Myronets negans mentis civitatibus rescuers per subitis Petri, MMI - CCLXXII p.
situ. Monograph. / Myronets OV M Timchenko - K LLC 6. Scherbatыh Psychology disciplina accentus et ego modi /
"Press" Consultant ", 2008. - CCXXXII p. Scherbatыh Vicarius iudicialis. - M., 2005. - CCLV p ..
Psychological features of overcoming the negative consequences of occupational stress

V. M. Korolchuk
Abstract. The article, based on an the analysis of scientific sources and the obtained results of the research, the program to overcome
occupational stress has been proved and developed, which aims at the formation of psychological conditions of occupational stress
and overcoming of its negative consequences among specialists of stress-related jobs and individuals with symptoms of battle stress
trauma. The program of overcoming of occupational stress contains informative, practical and diagnostic blocks. The methods of
psychological assistance based on body-integrative psychotherapy that includes body-oriented psychotherapy method and retro (three
"RE" - muscle relaxation, age regression, reconstruction of individual experience based on subconsciousness). The methods and
forms of the program include mini-lectures, group discussions, brainstorming and exploring, learning and practicing of psycho-
technical exercises and techniques. The program lasts 10 sessions of 3 hours. In general, "The Program of Coping of Occupational
stress" is intended to provide psychological care for specialists of stress-related jobs with symptoms of post-traumatic stress disorder
to master the psychological techniques of emergency and long-term aid and also for psychologists with the aim of its implementation
and realization in complex psychological support of professional activity.
Keywords: occupational stress, overcoming, consequences, methods.
Психологические особенности преодоления негативных последствий профессионального стресса

В. Н. Корольчук
Аннотация. В статье на основе анализа научных источников и полученных результатов исследования, обоснована и разра-
ботана программа преодоления профессионального стресса, целью которой является формирование психологических пред-
посылок преодоления его негативных последствий у специалистов рискоопасных профессий и лиц с признаками боевой
психической травмы. Программа преодоления профессионального стресса содержит информативный, диагностический и
практический блоки. Методы психологической помощи базируются на телесно-интегративной психотерапии, включая теле-
сно-ориентированную психотерапию и метод ретро (три «РЕ» - мышечную релаксацию; возрастную регрессию; реконстру-
кцию индивидуального опыта с опорой на подсознание). Методы и формы программы включают мини-лекции, групповые
дискуссии, мозговой штурм, психотехнические упражнения и техники. Программа рассчитана на 10 занятий по 3 часа. В
целом, «Программа преодоления профессионального стресса» предназначена для оказания психологической помощи спе-
циалистам рискоопасных профессий с признаками посттравматических стрессовых расстройств с целью овладения психо-
логическими техниками экстренной и пролонгированной помощи, а также для практических психологов с целью ее внедре-
ния и реализации в комплексном психологическом обеспечении профессиональной деятельности.
Ключевые слова: профессиональный стресс, преодоление, последствия, методы.
64
Психіка людини у психоенергетичній концепції

М. Й. Варій
Національний університет «Львівська політехніка», м. Львів, Україна
Corresponding author. E-mail: varyj@ukr.net
Анотація. У статті обґрунтовується психоенергетична концепція психіки людини. У цій концепції доводиться, що за
сутністю і змістом психіка людини являє собою відносно самостійне індивідуальне холографічне багаторівненве
інформаційно-енергетичне утворення зі своїм псі-кодом, яке утримує інформацію про минуле, теперішнє і майбутнє
суб’єкта психіки, його внутрішній і зовнішній світ, а також відображає їх значущість для нього.
Ключові слова: психіка, концепції психіки, психоенергетична концепція психіки, психоенергія, психічне, зовнішнє
психічне, внутрішнє психічне, несвідоме, підсвідоме, свідоме, надсвідоме.
Вступ. Сьогодні людська психіка, як і сотні років то- Стівенса, які розглядають логарифмічну і ступеневу
му, також є загадкою, незважаючи на тисячі праць із залежність між інтенсивністю подразника й
психології. Парадокс полягає в тому, що більшість інтенсивністю відчуття. Але в ньому психічний образ
підручників, навчальних посібників, монографій, ди- не визначається остаточною структурою фізичного
сертацій з різних аспектів психології написані без об’єкта, що в ньому відображений.
опори на конкретну концепцію чи модель людської Близька до фізичної нейрофізична концепція
психіки, закономірності, принципи й операційно- психіки, яка прирівнює людську психіку до процесу
функціональні можливості якої мали би бути добре звичних нейрофізичних реакцій – ранспортонів,
відомі автору. Отже, психічні явища, процеси, акти метаболітів, медіаторів, проходження електричних
поведінки та діяльності людини розглядаються відо- сигналів і под.
кремлено, відірвано від контексту функціонування її Емоційна теорія психіки полягає в тому, що вона
психіки. А це не вірно, оскільки поведінка особистос- в основу психічного ставить емоції, котрі виникають
ті чи її розвиток залежать від функціонування всієї на основі інстинктів (сліпих спонук) та являють
психіки, а не від окремих психічних явищ, приміром, собою спонукальні сили поведінки. Ч. Дарвін
пам’яті, мислення, характеру, психічного стану, мо- зауважував, що без інстинктів, корені котрих сягають
тивів тощо. Тому дослідження людської психіки, за- історії виду, організм не може вижити. Інстинкти
кономірностей її функціонування є актуальним. пов’язані з емоціями. Науковець розглянув інстинкти
Короткий огляд публікацій за темою. Аналіз не з погляду їхнього усвідомлення суб’єктом, а
праць з проблем сутності, змісту й закономірностей застосовуючи об’єктивні спостереження за виразними
функціонування людської психіки свідчить, що нау- рухами. Колись такі рухи мали практичне значення,
кові думки з цих питань надто різноспрямовані [1; 3; про це нагадують стискання кулаків або оскал зубів у
4; 5; 9; 13; 14 та ін.]. сучасної людини. Такі агресивні реакції означали
Так, у біологічній концепції психіку людини готовність до бійки.
розкривають через процеси асоціації, котрі є Хімічна концепція психіки пояснює психічну
незалежними від свідомості рухових реакцій діяльність як наслідок хімічних реакцій в організмі
організму, з опорою на те, що самі асоціації людини. Так, вплив на психіку фармакологічних
проявляються у вигляді інтелектуальних, смислових речовин зумовлює явища (скажімо, галюцинації),
процесів. Звідси виходить, що психіка – це біологічні котрі не можна пояснити на основі формули
реакції організму, які не підпорядковуються речовини.
свідомості, але спрямовані на адаптацію організму до Когнітивна концепція психіки визначає її як
середовища з метою вижити в ньому. властиву живим організмам систему отримання,
Психофізіологічна концепція психіки пояснює перероблення та фіксації інформації, котру
появу психічного (психіки) як наслідок спроможності когнітивісти уявляють за аналогією з
проходження нервових імпульсів рефлекторною функціонуванням обчислювальних приладів.
дугою через нервову систему людини. Рефлекторна Психосоціальна концепція психіки виявляється у
схема нервової системи, запропонована Декартом, тому, що людська психіка є продуктом, який містить і
виявилася правдоподібною завдяки відкриттю неповторно своєрідне психічне, і соціальне, котрі
відмінностей між чутливими (сенсорними) та перебувають у взаємозв’язку та взаємозалежності.
руховими (моторними) нервовими шляхами, що Фройдівська концепція психіки розглядає її як
ведуть у спинний мозок. таку, яка складається з 3-х компонентів, рівнів:
Лідер нової психофізіології Г. Гельмгольц, який “ВОНО”, “Я” і “НАД-Я” [9]. На думку З. Фройда,
відкрив закон збереження енергії, розглядає психічне “ВОНО” – несвідома частина психіки, яка
як перетворення енергії. виявляється як вируючий казан біологічних
Фізична (психофізична) концепція психіки вроджених інстинктивних потягів: агресивних і
полягає в тому, що психічне прирівнюється до сексуальних. “ВОНО” насичене сексуальною
імпульса, який залежить від інтенсивності енергією – “лібідо”. Оскільки “ВОНО” – несвідоме та
подразника, котрий, своєю чергою, визначає ірраціональне, то підкоряється принципу задоволення,
інтенсивність відчуття. Вона ґрунтується на тобто задоволення і щастя – головні цілі в житті
психофізичному законі Вебера – Фехнера та законі людини. Другий принцип поведінки – гомеостаз –
65
тенденція до збереження зразкової внутрішньої Матеріали і методи. Для обґрунтування

рівноваги. психоенергетичної концепції людської психіки ми
Другий рівень людської психіки “Я” становить сві- використали методи аналізу, синтезу, порівняння,
домість, яка перебуває у стані постійного конфлікту з абстрагування й групування наявних знань про
“ВОНО”, пригнічуючи сексуальні потяги. людину, прояви у ній несвідомого, підсвідомого і
Третій рівень людської психіки – це “НАД-Я”, кот- надсвідомого, витоки її свідомості, роль і місце мозку
ре слугує носієм моральних стандартів та нервової системи в життєдіяльності, про її зв'язок зі
На “Я” впливають три сили: “ВОНО”, “НАД-Я” і Всесвітом, матерією та енергією, що знаходяться в
суспільство, яке висуває свої вимоги до людини. “Я” ньому, про єдність Космосу та Людини.
прагне встановити гармонію між ними, підкоряється Учені вважають, що Всесвіт – це гігантська
не принципу задоволення, а принципу “реальності”. голографічна і квантово-механічна система, а психіка
Комплементарна концепція психіки, яку (відображений світ), яка регулює поведінку людини і
розробив К.-Г. Юнг, розкриває психіку як тварин, мабуть, повинна містити елементи голографії,
комплементарну взаємодію свідомого і несвідомого що мають квантово-хвильову природу. Поданий тут
компонентів за безперервного обміну енергією між хвильовий (голографічний) погляд дає змогу вказати
ними [14; 15]. Для К.-Г. Юнга несвідоме не було на фундаментальний рівень живої матерії, на якому
психобіологічним скупченням відторгнутих отримує абсолютно конкретне природничо-наукове
інстинктивних тенденцій, витіснених спогадів і значення загальнонауковий принцип прямої
підсвідомих заборон. Він вважав його творчим, адекватності образу уявного об’єкта.
розумним принципом, що пов’язує людину зі всім З цих позицй виходить, що людська психіка
людством, з природою і Космосом. відповідає Всесвіту і всьому, що існує в ньому. Це
Матеріалістична концепція психіки розглядає її здається абсурдним і неможливим з погляду
як системну властивість високоорганізованої матерії класичної логіки, але людині властива дивна
(мозку), що полягає в активному відображенні подвійність: у певних випадках людей можна з
суб’єктом об’єктивного світу, в побудові суб’єктом успіхом описати як окремі матеріальні об’єкти та
невід’ємної від нього картини цього світу і саморегу- біологічні машини, тобто прирівняти людину до її
ляції на цій основі своєї поведінки й діяльності. тіла і функцій організму. Проте в інших випадках
Теологічна концепція психіки фактично людина може діяти у вигляді безмежного поля
прирівнює її до невмирущої душі, данної Богом. свідомості, що долає обмеження простору, часу і
Езотеричні концепції (моделі) психіки (їх також лінійної причинності.
називають “символічними системами”) Аби описати людину всебічно, маємо визнати
репрезентують психічне, апарат якого дає змогу парадоксальний факт: людина водночас і
структурувати Простір Невидимого, вичленити те, що матеріальний об’єкт, і широке поле свідомості, тобто
міститься в ньому. Езотерична модель є так званим психічне у просторі й часі. Люди можуть
апаратом, абсолютно необхідним для орієнтації в усвідомлювати себе за допомогою двох різних
Тонкому Світі й змістовної класифікації всього модусів досвіду. Перший з них можна назвати
наявного у ньому. хілотропною свідомістю: вона подає знання про себе
Езотеричні моделі описують Психокосмос як Ціле, як про фізичну істоту з чіткими гранями й обмеженим
конкретизуючи окремі ділянки, елементи і деталі, сенсорним діапазоном, котра живе у тривимірному
розшаровуючи й анатомуючи живе, нерозчленоване просторі та лінійному часі у світі матеріальних
ціле Суб’єктивного Світу. об’єктів. Переживання цього модусу систематично
Приклади різних езотеричних концепцій (моделей) підтримують такі базові припущення: матерія
психіки – це численні праці теософського змісту і речовинна; два об’єкти не можуть одночасно
наближених до монотеїстських традицій, і тих, що охоплювати один і той самий простір; минулі події
перебувають поза офіційними церковними безповоротно були втрачені; майбутні події
доктринами. До останніх можна зарахувати теософію емпірично недоступні; неможливо відразу перебувати
О. Блаватської, А. Бейлі й О. Реріх, а також чимало у двох і більше місцях.
моделей психіки, створених упродовж ХХ і на Другий емпіричний модус можна назвати
початку ХХІ ст. відомими психологами. холотропною свідомістю: вона представляє поле
Отже, аналіз праць з проблем сутності, змісту й свідомості без певних рамок, має необмежений
закономірностей функціонування людської психіки спрактикований доступ до різних аспектів реальності
свідчить про відсутність концепцій та моделей, які б, без посередництва органів чуття. Переживання в
по-перше, відповідали новітнім досягненням сучасної холотропному модусі систематично підтримують
науки; по-друге, розкривали операційно- протилежні (ніж у хілотропному модусі) припущення:
процесуальний бік її діяльності; по-третє, могли речовинність і безперервність матерії є ілюзією. Час
пояснити всі психічні явища, що трапляються в житті та простір надзвичайно довільні: один і той самий
людини. Лише в деяких з них мова йде про її простір одночасно можуть зайняти багато об’єктів.
енергетичні аспекти. Проте такі аспекти людської Минуле й майбутнє можна емпірично пережити зараз;
психіки тією чи іншою мірою досліджували В. Бойко можна відчути досвід перебування у кількох місцях
[2], О. Донченко [6], Д. Кандиба і В. Кандиба [7], Е. одразу.
Фром [10], Г. Хант [11] та ін. Однак, у цілому Про всепов’язаність сущого, тотальну єдність
психоенергетичнва концепція психіки людини Космосу та Людини окремі дослідники стверджували
залишається не обґрунтованою. завжди і скрізь.
66
Езотеризм загалом визнає, що з моменту механізмом сприйняття людиною біохвиль інших

Створення Всесвіту завжди і скрізь, у просторі та людей.
часі існували Життя, Речовина, Свідомість (на наш Біохвилі – дуже складний і загадковий канал
погляд, психічне як носій інформації). передавання інформації, який значно перевищує
Незаперечним є те, що у Всесвіті непохитно діють можливості мовного, емоційного й інших форм
закони збереження, з котрих ми осягнули ті, що спілкування людей через органи чуття. Учений
виявилися доступними експерименту чи теоретичним висунув гіпотезу, згодом підтверджену багатьма
дослідженням – закони збереження маси й енергії, які дослідами: люди здатні спілкуватися на відстані
згодом були об’єднані в єдиний закон збереження навіть тоді, коли безпосередній контакт між ними
енергії-маси. Всі живі істоти нашої планети тісно унеможливлений. Найяскравіший доказ цього факту –
взаємопов’язані процесами енергетичного й телепатія.
інформаційного обміну. Людина також пов’язана Очевидно, у скаді біополя або окремо існує й
цими процесами з Космосом. Усе це дозволяє психоенергія (а може біополе і є психоенергією). Таке
говорити про існування ще двох законів – закону припущення підтверджується тим, що під час
збереження Життя і закону збереження інформації. клінічної смерті ЕЕГ1 становить пряму лінію, а
Такий зв’язок можливий лише завдяки наявності свідомість у таких хворих може зберігатись,
відповідного єдиного інформаційно-енергетичного очевидно, в незалежному, відокремленому від мозку
поля. стані. Отже, вірогідно взаємодія між мозком і
Важливим науковим відкриттям для психікою здійснюється на енергетичному рівні.
психоенергетичної концепції психіки стало також Одна з головних проблем, котрі постають перед
виявлення того, що матеріальні частини можуть людиною, яка хоче вивчити психоенергетику, –
утворюватися з чистої енергії й знову неможливість однозначного визначення самого
перетворюватись на чисту енергію за зворотного феномену психічної енергії та значні труднощі за
процесу. Представники квантової теорії Ю. Унгнер, Е. спроб репрезентувати саму цю енергію у звичних
Уокер, Ч. Мьюзес й інші в інтерпретації відкриття образно-тілесних межах уяви. Питання складне, але
квантової реальності ключову роль відводять психіці. чітко встановити психоенергію насправді неможливо.
Однак поняття психіки у них не має однозначного Психоенергія – принципово новий для сучасної
визначення, хоча простежується тенденція до свідомості термін, незнайомий навіть академічним
визнання її самостійного існування. фахівцям. Це вища, надто тонка енергія.
Одночасно завдяки успіхам у На нашу думку, психоенергія повинна
психонейроендокринології, психосоматичній розглядатися як єдине підґрунтя зв’язку між життям
регуляції, парапсихології та дослідженням минулого, теперішнього і майбутнього в їхньому
психоенергетичних процесів за межових станів нерозривному зв’язку та цілісності. Вона забезпечує
намічені певні шляхи до раціонального розуміння єдність Всесвіту й людини, циркулює у Всесвіті.
проблеми. Цьому сприяло насамперед введення у Учений О. Клізовський у праці “Основи
біологію людини квантово-механічних уявлень, що світобачення Нової Епохи” констатує: психічна
допомогло по-новому розглядати поняття енергія – те, що у звичайному розумінні розглядають
біологічного простору та часу, полів і енергій, як духовність. І розвиток психічної енергії, за суттю,
принципів функціонування й законів збереження, – це розвиток духовності. Однак не тієї духовності,
котрі діють у живих системах, вищим утіленням яких котра у сучасної людини виражається у виконанні
є людина та її психічна діяльність. Природа людини обрядів і відвідуванні храмів, а тієї дійсної, вищої
за такого погляду репрезентується у всій повноті, духовності, що полягає в залученні до Вищого Світу,
цілісності та єдності з навколишнім світом і розкритті у собі вищої свідомості, в розвиткові,
властивими їй закономірностями інформаційного оволодінні й у свідомому користуванні тією
енергообміну. величезною вищою силою, яка властива кожному з
З усіх видів енергії нам відомі лише три: 1) нас; для користі еволюції та блага всього людства.
електромагнітна; 2) гравітаційна; 3) ядерна. Проте їх Науковці Д. Кандиба і В. Кандиба дійшли
безліч, і серед них, імовірно, є біополе. Поняття висновку: психіка, чи психічна енергія, діє поза часом
“біополе” – одне з найвикористовуваніших і і простором та присутня всюди і у всьому [7]. Отже, у
дискусійних на сучасному етапі. їхніх поглядах спостерігаємо неймовірно
Американський учений, засновник кібернетики ірраціональні ідеї: допускається наявність психічного
Норберт Вінер (1894 –1964) на початку 60-х років не лише в людей і тварин, а навіть у рослин і
ХХ ст. висунув гіпотезу, що мозок людини генерує мінералів. Подібні твердження визнавались ще
електромагнітні хвилі. Невдовзі таку гіпотезу було древньоіндійською філософією, а згодом видатними
підтверджено експериментально. Тепер ці біохвилі вченими Європи, особливо в епоху Відродження.
записують на спеціальних приладах для отримання Згідно з З. Фройдом психоенергія перебуває у
електроенцефалограм. Мозок людини випромінює несвідомому людини, а саме – в “лібідо” [9]. Згодом
величезну кількість електромагнітних хвиль різної К.-Г. Юнг визначив потенціал психоенергії
частоти: альфа-хвилі (8-14 Гц), бета-хвилі (14-30 Гц), колективного несвідомого та його вплив на поведінку
тета-хвилі (4-8 Гц), дельта-хвилі (1-4 Гц). людини [13; 14; 15]. Трохи пізніше науковець М.
У кількох експериментах Н. Вінер установив:
біохвилі є не тільки механізмом випромінювання, а й
1
ЕЕГ — електроенцефалографія.
67
Хардинг уже розглядає різні види психонергії, котрі Те, що людська психіка функціонує на
спричиняють різні психічні порушення [12]. енергетичному рівні, підтверджують й інші факти,
Результати та їх обговорення. Результати, отримані скажімо, парапсихологічні. Не менш переконлива
внаслідок аналізу досягнень у різних галузях науки, свідчать здатність окремих екстрасенсів зчитувати, беручи в
про необхідність перегляду попередніх підходів до тлума- руки предмет, з нього інформацію (феномен
чення психічного, психічної діяльності та психіки людини. психометрії) про місце, людей, події, залежність та
Наведено низку аргументів, чим це обумовлено. інше, пов’язане з цим предметом. У процесі
Так, детальний аналіз усіх концепцій психіки свід- дослідження також підтверджено: різні екстрасенси з
чить, що опираючись на кожну з них, не можна пояс- одного й того ж предмета завжди зчитують одну
нити виникнення і перебіг більшості психічних явищ, інформацію. Якщо це можливе, то така інформація,
які трапляються в житті людини. Наприклад, явище пам’ять про події, котрі пов’язані з цим предметом,
миттєвого пізнавання не можна зрозуміти, обмежив- насправді існують, причому у вигляді психоенергії.
ши себе уявленням про мозок як лише про безліч сис- Застосовуючи наукове відкриття про те, що
темно організованих клітин, чи з позицій психофізіо- матеріальні частини можуть утворюватись з чистої
логічної, психофізичної, нейрофізичної, хімічної, енергії та знову перетворюватись на чисту енергію під
емоційної, фройдівської та ін. концепцій і моделей час зворотного процесу, допускаємо аналогічний
психіки. Феномен миттєвого пізнавання підказує, що зв’язок між психічним і психоенергією. Матеріальні,
між тією інстанцією, куди прийшло враження, і тією, інформаційні, історичні, духовні, політичні,
де зберігався образ, існує взаємодія: вона дає змогу ідеологічні, космічні, планетарні, дієві, мисленні,
витягнути матеріал із пам’яті без його послідовного чуттєві й поведінкові форми існування психічного
пошуку, а це передбачає наявність між цими інстанці- перетворюються (розоб’єктивовуються) на певний
ями взаємодії за принципом внутрішньомозкового психопотенціал, а останній, за відповідних умов,
радіо. об’єктивується у зазначені форми існування
Відоме і фізіології, і кібернетиці таке уявлення: психічного.
образ об’єкта кодується за допомогою подвійного Сучасні антропологи також усвідомили
стану нервових клітин (збудженого і загальмованого) неможливість звести людину та її проблеми до
і нині не може вважатися задовільним. Виникає механістичних модельних уявлень про роботу
питання: яким чином кожна клітина кіркових полів організму й психіки. Чимало з них аргументують:
здатна до відображення різних якостей предмета – такий необхідний синтез наукових знань повинен
кольору, звуку, матеріалу, внутрішньої будови, ґрунтуватися саме на психічній, духовній організації
просторових контурів та ін.? світу як початковому й основному.
Так само не можна зрозуміти яким чином через Відтак саме психоенергетичні моделі психіки з
клітини, за допомогою лише мозку чи за допомогою їхньою всепов’язаністю та всепроникненням і
хімічних реакцій, чи за допомогою рухових реакцій простотою можна покласти в основу нового
організму, чи за допомогою інстинктів та емоцій, чи наукового синтезу. Недарма філософ Тейяр де
за допомогою проходження нервових імпульсів реф- Шарден окреслив низку положень для дослідження
лекторною дугою через нервову систему людини, чи психіки (в тому числі всезагальної космічної). Його
за допомогою нейрофізичних трансформацій і под. положення про ефект взаємопроникливості
дуже швидко проходить інформація не лише про пре- психічного, гіпотеза про безмежність психічних
дмети, явища і зв’язки між ними, а й про їх значу- просторів в універсумі, припущення про зростаючу
щість для людини; яким чином формується нова дум- експансивність у зв’язку із чимраз більшою мірою
ка, ідея, здійснюється винахід; як відбувається осяян- стиску взаємовпливу посередництвом єдиного
ня; не можна, приміром, зрозуміти, чому людина ко- психічного також можуть слугувати методологічними
хає саме цю людину, а не іншу і под. засадами дослідження енергетичної концепції
Мабуть, така взаємодія можлива через людської психіки і психічного. Він також допускає,
психоенергію, в якій наявна інформація не лише про що, по суті, будь-яка енергія має психічну природу.
образ, предмет чи явище, а й про їх значення для Вважаємо, що кожен предмет і явище є психічним,
людини. Проте така психоенергія не породжується і яке утримує психоенергію (інформацію про нього та
не утримується ні мозком людини, ні її нервовою його зачущість). Отже, психічне – це те, що містить
системою, ні її організмом. Мозок людини – це один психоенергію будь-якої полярності та може
із найдосконаліших приладів, витворений природою (і взаємодіяти з людською психікою й іншим психічним.
ще до кінця не вивчений людиною), він не породжує Одиницею психічного є квант енергії, в якому наявна
психіку індивіда, а лише є тим інструментом, який мінімальна інформація, котра вже має певну
здатний й отримувати й випромінювати значущість. Саме в психоенергії закладена інформація
психоенергію, здійснювати трансформацію різного змісту. Крім цього, така інформація, за
зовнішньої психічної енергії у внутрішню і навпаки. функціонування відповідної псі-програми
Так само телевізор не “виробляє” різних картинок, розкодування, може зчитуватися, передаватися,
котрі бачимо на екрані, а приймає електромагнітні розшифровуватися, відтак впливати на інші предмети,
хвилі, де закладено відповідну інформацію. Отже, явища, психіку людини.
мозок, нервова система людини – це своєрідний Можна допустити: психоенергія існує у формі
антенно-фідерний пристрій, який приймає, специфічних псі-хвиль, котрі є хвильовими
розкодовує, трансформує й випромінює функціями (тобто – носіями психічної сутності того
психоенергію. чи іншого предмета, явища). Ці псі-хвилі миттєво
68
поширюються не лише в мозку людини, а й у будь- життєдіяльність людини – позитивною, нейтральною

яку точку Всесвіту. чи негативною.
У психоенергії психічного людини закодовані її Водночас індивід, відтворюючи й трансформуючи
думки, почуття, вольові акти, ідеї тощо та їх зовнішнє психічне, втілює його у свої норми
знаущість для неї. Водночас кожна думка, поведінки, принципи, емоції, почуття, звичаї, ціннісні
висловлювання, емоція, почуття, вчинок, дія, акт орієнтації, соціально-психологічні установки,
поведінки, сама поведінка та діяльність індивіда має відносини, діяльність, творчість тощо, тобто зовнішнє
певний заряд психоенергії, який викидається психічне може перетвориться на внутрішнє психічне.
(впливає) на інших суб’єктів соціального буття. Психоенергія, яка надходить зі зовнішнього
Психоенергія становить основу цілісного й середовища, взаємодіє із наявним психічним.
інтеграційного початку в людині. Зв’язки, ґрунтовані Унаслідок цього накопичується інформація й
на динаміці психоенергії, вирізняються високою енергетична потужність у психіці людини.
інформаційною насиченістю за зовні слабких силових Енергетична потужність може збільшуватися не лише
(грубо-енергетичних) виявів. Психоенергетичні внаслідок дії зовнішнього психічного, а й через дію
впливи причинні, гранично тонкі. Це системно внутрішнього психічного між собою. Лише одна
організуючі впливи, що контролюють динаміку неприємна або страшна думка, промайнувши в мозку,
фізичних сил людини. коли їй дати волю, здатна викликати цілий каскад
Психоенергія містить дві складові: 1) думок, кожна з яких буде ще неприємнішою,
інформаційну; 2) енергетичну. Інформаційна охоплює найстрашнішою, а загалом усе завершиться зміною
відомості про явища, процеси, події, наміри, (збільшенням) негативного психоенергетичного
установки і под. Енергетична відображає величину потенціалу, котий може об’єктуватися у відповідні
(ступінь значущості змісту інформації), тобто вчинки і поведінку.
енергетичну потужність психічного. Власне Вирізняють також психічне минулого,
енергетична потужність (її збільшення або теперішнього і майбутнього. На нашу думку, психічне
зменшення) залежить від того, наскільки важлива ця минулого існує у вигляді психоенергії з певним
інформація для людини, наскільки сильно і глибоко змістом і кодом. Саме завдяки однаковому коду,
переживає її вона та вірить в її реалізацію. Власне, приміром, етнофорів і родичів, психоенергія
ступінь значущості відображає силу психічного, минулого взаємодіє з психікою людини. Причому в
потужність його впливу на будь-яке інше психічне, а психоенергії минулого є кілька кодів. Перший код дає
отже – на вчинки та поведінку людини. Цю ступінь людині змогу взаємодіяти зі загальнолюдським
позначаємо поняттям “енергетична потужність”. психічним, другий – з етнічним, третій (спадковий) –
У всякому психічному (психоенергії) міститься з родинним.
інформація та певна величина енергетичної Психічне теперішнього – це те, що міститься у
потужності. Однак у психіці людини наявна велика психіці й поза нею і сформувалося внаслідок впливу
сукупність різного внутрішнього психічного, і кожне наявних чинників у суспільній, особистісній та
з них утримує відповідну інформацію та має певну особистій діяльності.
енергетичну потужність. Разом вони становлять Психічне майбутнього перебуває у Всесвіті й діє
психоенергетичний потенціал психіки (як через надсвідомі канали. Наголосимо, однак: у
внутрішнього психічного). Це стосується і випадку отримання інформації “з майбутнього”,
зовнішнього психічного, котре впливає на людську чинник часу вислизає з-під контролю свідомості –
психіку. можна цілком виразно сприйняти предмет, явище або
Отже, психоенергетичний потенціал – це позитивна процес, з яким доведеться зіткнутися в майбутньому.
чи негативна величина інтегрованої сукупності Проте лише у виняткових випадках людина,
певного зовнішнього або внутрішнього психічного. одержавши таку інформацію, може чітко усвідомити і
Він відображає загальний інтегрований обсяг розповісти іншим про час, де відбудеться ця подія.
інформації та її вагомість (інтегровану сукупну На підставі викладеного можна зробити висновок,
величину енергетичної потужності). що за сутністю і змістом психіка людини являє собою
Психічне розподіляють на внутрішнє й зовнішнє. відносно самостійне індивідуальне холографічне
До внутрішнього психічного належить усе, яке інформаційно-енергетичне утворення зі своїм псі-
стосується внутрішнього світу індивіда, – емоції, кодом, яке утримує інформацію про минуле,
почуття, переживання, образи уявлень, стани, теперішнє і майбутнє суб’єкта психіки, його
властивості, мотиви, цінності, установки, погляди, внутрішній і зовнішній світ, а також відображає їх
думки, стереотипи, різні психічні утворення і под. У значущість для нього.
психіці кожне окреме зі згаданих явищ існує у вигляді За будовою людська психіка – це багаторівневе й
мобільного пласту незалежної психоенергії. Сюди багатосистемне, але цілісне й самостійне суще
також належить ментально-психічне, тобто те, що утворення, котре існує одночасно в індивідові й поза
передається індивіду від етносу й нації. Різне ним.
психічне має психоенергію з певною величиною Власне людська психіка функціонує на кількох
позитивного чи негативного потенціалу. рівнях – несвідомому, підсвідомому, свідомому і
Зовнішнє психічне існує поза індивідом і містить надсвідомому (рис. 1).
психоенергію та впливає на його психіку. Така
психоенергія може бути неоднаковою і за обсягом, і
за полярністю, а стосовно впливу на поведінку й
69
психоенергію, тобто розоб’єктивуватися. Процеси

об’єктивації-розоб’єктивації можна пояснити на
прикладі картини, створеної художником. Для нього
це полотно – об’єктивація певної частини його
психоенергії. Але коли картина експонується,
скажімо, в музеї, картинній галереї чи виставлена на
продаж, то для того, хто її розглядає, вона стає
зовнішнім психічним, психоенергія якого
розоб’єктивовується й об’єктивується у відчуттях,
сприйняттях, розумових і чуттєвих образах, котрі
виникають у суб’єкта споглядання.
Властивість синергійності людської психіки
виявляється в тому, що вона здатна до накопичення
психоенергетичного потенціалу (позитивного,
нейтрального, негативного).
Індивідуальній психіці притаманна така
властивість, як інтровертованість або
екстравертованість. Інтровертованість характеризує
спрямованість психіки на себе, своє внутрішнє
психічне, їхню зміну, взаємодію,
Рис.1. Рівні людської психіки взаємопроникливість та ін. Екстравертованість,
навпаки, виражає спрямованість психіки на зовнішнє
За операційно-функціональними можливостями
психічне – навколишній світ, взаємини в ньому і под.
психіка людини – це процес постійний взаємодії
Ще одна властивість психіки – її психологічна
психоенергії зовнішнього і внутрішнтого та
репродуктивність, тобто здатність до відтворення
внутрішньо-внутрішнього психічного, внаслідок чого
попереднього психічного з такою самою інформацією
відбувається відображення минулого розвитку
й енергетичною потужністю.
людства, раси, етносу й нації, роду та родини, а
Рефлексія як властивість психіки, полягає у
також зовнішнього світу; утримування й
сприйманні й перенесенні змін зовнішнього світу,
відтворення внутрішнього віту суб’єкта психіки;
його різних видів і форм психічного на себе,
гармонізація й упорядкування смислів його
перетворенні їх на власне психічне. Усілякі суттєві
життєдіяльності, розоб’єктивація внутрішнього
зміни в соціальному просторі й часі, під час навчання
психічного у зовнішнє й об’єктивація зовнішнього
та виховання є психічним, що впливає (деформує,
психічного у внутрішнє. Це відбувається внаслідок
змінює психоенергетичний потенціал іншого
наявності в людській психіці відповідних псі-програм.
психічного) на психіку особистості. На основі цієї
Більшість дослідників несвідомого вводять сюди і
властивості розвивається психіка. Вона також
підсвідоме, і надсвідоме, але ми їх розподіляємо, з
допомагає людині пристосуватися до нової
огляду на їхні функції. Підсвідомий рівень психіки
реальності.
змістовно та за функціями вирізняється від
Висновки. У психоенергетичної концепції психіки
несвідомого, свідомого і надсвідомого. Хоча цей
людини головними є такі положення: 1) людська
поділ умовний, оскільки людська психіка функціонує
психіка функціонує на енергетичному рівні, тобто у
як єдиний нерозривний комплекс, де різні рівні
вигляді псі-енергії; 2) людська психіка (псі-енергія)
виконують свої функції, але їхній розвиток у кожної
одночасно існує в людині та поза нею; 3) кожна
людини може бути різним. Зв’язок між цим рівнями
людська психіка має свій власний неповторний псі-
відбувається через психоенергію.
код; усе внутрішнє психічне (зі своїми псі-енергіями)
Свідомість постає рівнем, який утримує психічне,
в основі містить цей самий псі-код як базовий; 4)
що забезпечує безпосередню життєдіяльність. Проте,
психіка конкретної людини містить психічне
на думку вчених, за обсягом цей рівень незначний.
минулого, теперішнього і майбутнього; 5) людська
Психіці притаманні певні властивості. Одна з них –
психіка функціонує на кількох рівнях – несвідомому,
це об’єктивація та розоб’єктивація психоенергії.
підсвідомому, свідомому і надсвідомому; 6) людську
Сутність цих властивостей полягає в тому, що
психіку (систему) можна розглядати як сукупність
психоенергія може трансформуватися у конкретні
підсистем.
предмети і явища, тобто об’єктивуватися, а за
відповідних умов знову перейти з предметів і явищ у
1. Берн Э. Психика в действии / Э. Берн; пер. с англ. П.А. 5. Ґрофф С. За пределами мозга: рождение, смерть, трансце-
Самсонов. – Мн.: Попурри, 2007. – 432 с. нденция в психотерапии / С. Ґрофф. – М. : Соцветие,
2. Бойко В.В. Психоэнергетика / В.В. Бойко. – СПб.: Питер, 1992. – 336 с.
2008. – 416 с. 6. Донченко Е.А. Социэтальная психика / Е.А. Донченко. –
3. Варій М.Й. Енергетична концепція психіки і психічного / К. : Наук, думка, 1994. – 300 с.
М.Й. Варій. – К. : Центр учбової л-ри, 2009. – 318 с. 7. Кандыба Д.В., Кандыба В.М. Управляемый медитативный
4. Вернадский В. Начало и вечность жизни / В. Вернадский. автотренинг / Д.В. Кандыба, В.М. Кандыба. – М. : Меди-
– М. : Сов. Россия, 1989. – 704 с. цина, 1990. – 195 с.
70
8. Тайны сознания и бессознательного : хрестоматия / сост. 12. Хардинг М.Э. Психическая энергия / М.Э. Хардинг. –
К.В. Сельченок. – Мн. : Харвест, 1988. –496 с. М.: Рефл-бук ; К.: Ваклер, 2002. – 476 с.
9. Фройд З. “Я” и “Оно”: Сборник / З. Фройд; Пер. с нем. – 13. Юнг К.-Г. Психика: структура и динамика / К.-Г. Юнг;
СПб. : Издательский Дом “Азбука-классика”, 2007. – 288 пер. А.А. Спектор. – М.: ACT; Мн. : Харвест, 2005. – 416
с. с.
10. Фромм Э. Душа человека / Э. Фромм. – М. : ООО "Изд- 14. Юнг К.Г. Об архетипах коллективного безсознательного
во АСТ-ЛТД", 1998. – 204 с. // Вопросы философии. – №1. – 1988. – С. 133–152.
11. Хант Г.Т. О природе сознания: с когнитивной, феноме- 15. Юнг К.Г. Архетип и символ. – М. : Ренессанс, 1991. –
нологической и трансперсональной точек зрения / Г.Т. 304 с.
Хант; пер. с англ. А. Киселева. – М. : ООО "Издательство
ACT", 2004. – 555 с.
REFERENCES
1. Berne E. The mind in action / E. Berne; transl. from English 9. Freud S. The Ego and the Id : Collection / S. Freud; Transl.
by P.A. Samsonow. – Minsk: Poppuri, 2007. – 432 p. from German. – St. Petesburg : Publishing House “Azbuka-
2. Boyko V.V. Psychoenergy / V.V. Boyko. – Saint Petersburg: klassika.”, 2007. – 288 p.
Peter, 2008. – 416 p. 10. Fromm E. Human soul / E. Fromm. – М. : LLC "Publishing
3. Variy M.Y. Energy concept of the psyche and the psychic / House “AST-LTD", 1998. – 204 p.
M.Y. Variy. – K. : Center of educational literature, 2009. – 11. Hunt H.T. On the Nature of Consciousness : Cognitive, Phe-
318 p. nomenological, and Transpersonal Perspectives / H.T. Hunt;
4. Vernadsky V. The beginning and eternity of life / V. Vernad- transl. from English by A. Kiseleva. – M. : LLC "Publishing
sky. – M. : Soviet Russia, 1989. – 704 p. house AST", 2004. – 555 p.
5. Grof S. Beyond the Brain: Birth, Death and Transcendence in 12. Harding M.E. Psychic energy / M.E. Harding. – M.: Refl-
Psychotherapy / S. Grof. – M. : Sotsvetiye, 1992. – 336 p. book ; K.: Wakler, 2002. – 476 p.
6. Donchenko E.A. Societal psyche / E.A. Donchenko. – K. : 13. Jung C.G. The structure and dynamics of the psyche / C.G.
Naukova dumka, 1994. – 300 p. Jung; transl. by A.A. Spektor. – M.: AST; Minsk : Harvest,
7. Kandyba D.V., Kandyba V.M. Manageable meditative auto- 2005. – 416 p.
training / D.V. Kandyba, V.M. Kandyba. – M. : Medicine, 14. Jung C.G. The Archetypes and the Collective Unconscious //
1990. – 195 p. Phylosophy questions. – №1. – 1988. – P. 133–152.
8. Secrets of consciousness and of unconscious : сhrestomathy / 15. Jung C.G. Archetype and symbol. – M. : Renaissance, 1991.
composed by K.V. Selchenok. – Minsk : Harvest, 1988. – 496 – 304 p.
p.
Human psyche in psychoenergetic concept

M. Y. Variy
Abstract. The article deals with the psychoenergetic concept of the human psyche. This concept proofs that human psyche, in the very
substance and content, is a relatively independent individual holographic multilevel informative energetic formation with its psi code.
It contains the infomation about the past, present and future of the subject of the psyche, its inner and outer world, and it also reflects
their significance for him.
Key words: psyche, concepts of the psyche, psychoenergetic concept of the psyche, psychoenergy, the psychical, external psychical,
internal psychical, unconscious, subconscious, conscious, superconscious.
Психика человека в психоэнергетической концепции

М. И. Варий
Аннотация. В статье обоснована концепция психоэнергетической психики человека. Установлено, что суть и смысл
человеческой психики являет собой относительно самостоятельное холографическое многоуровневое информационно-
энергетическое образование со своим пси-кодом, которое содержит информацию о прошлом, настоящем и будущем
субъекта психики, его внутренний и внешний мир и отражает их значение для него.
Ключевые слова: психика, концепции психики, психоэнергетическая концепция психики, психоэнергия, психическое, внешнее
психическое, внутреннее психическое, бессознательное, подсознание, сознание, надсознание.
71
Роль метакогнітивних здібностей у формуванні

професійної компетентності юристів
І. В. Зошій
Кафедра психології ПрАТ "ВНЗ Міжрегіональна Академія управління персоналом" м. Львів, Україна
Анотація. Стаття присвячена актуальній проблемі вивчення професіоналізму юридичної праці, професійної компетентності
майбутніх юристів; теоретично вивчено поняття професіоналізм, особливості юридичної діяльності; виявлені основні скла-
дові роботи юристів; досліджені компоненти професійної готовності майбутніх юристів; проаналізовані складові професій-
ної компетентності. У статті розкрито сутність юридичної професії, основних її параметрів, характеристик, вимог до особи-
стості майбутнього юриста, особливостей професійної діяльності юристів, їх безпосередньої участі у вирішенні важливих
юридичних питань; зростаючих вимог юридичної галузі до професійної компетентності. Здійснено теоретичний аналіз
метакогнітивних здібностей майбутніх юристів. Охарактеризовано психологічний зміст, структуру, функціональне значення
метакогнітивних здібностей. Емпірично досліджено метакогнітивну включеність в діяльність студентів майбутніх юристів.
Показана роль метакогнітивних здібностей у формуванні професійної компетентності юристів. Сформульовано висновки з
даної проблематики.
Ключові слова: метакогнітивні здібності, метакогніція, метакогнітивне мислення, професійна компетентність, май-
бутні юристи.
На сучасному етапі розвитку держави ринок праці (В. Г. Андросюк, В. І. Барко, А. С. Губарєва,
висуває вимоги не стільки до рівня теоретичних знань Г. Е. Запорожцева, Ю. Б. Ірхін, Л. І. Казміренко,
потенційного працівника, скільки до рівня його про- О. В. Кобець) працівників прокуратури
фесійної компетентності, яку він зможе продемон- (В. І. Анушкевич, Я. І. Радзівідла) працівників право-
струвати під час професійної діяльності. суддя (
Передача знань, умінь і навичок в часі глобального А. В. Кащенко, Ю. В. Позіненко).
розвитку і спрощення доступу до інформаційних тех- Вивчення метакогнітівних здібностей займались
нологій вже не є першочерговим завданням навчаль- такі вчені як А. Браун, Дж. Вілсон, А. В. Карпов,
ного процесу. Більш того, зменшується функціональ- М. А. Холодна, Дж. Флейвелл та інші. Але про особ-
не значення і привабливість звичної форми і прове- ливості та структуру метакогнітивних здібностей
дення навчального процесу. відомо недостатньо. Зараз найважливішим завданням
Значного рівня набуває підхід, який полягає в ство- освіти є формування у людини здатності самостійно
ренні компетенцій, проектного мислення, аналітичних організовувати свою пізнавальну діяльність. Пробле-
здібностей, мотивуючого прагнення до постійної ма дослідження метакогнітивних здібностей надзви-
самоосвіти, самовдосконалення, самоорганізації, са- чайно актуальна у зв'язку з недостатнім рівнем уза-
мостійного вміння проектувати навчальну, виховну та гальнення та розробки методів діагностики метакогні-
майбутню професійну діяльність, сприяє успішності тивної компетентності особистості.
особистісного і професійного зростання. Питання формування особистості студента, в тому
Важливим завданням педагогічної теорії і практики числі інтелектуальної активності, в навчально-
є процес формування професійної компетентності виховному процесі набуває особливої значущості в
майбутніх фахівців юридичної галузі, так як в перспе- контексті вирішення першочергових завдань в умовах
ктиві до них буде висунуто вимогу швидко й ефекти- сучасної вищої школи.
вно засвоювати, впроваджувати та поширювати пере- Засвоєння різного виду математичних задач або за-
дові технології, вітчизняний та зарубіжний досвід в вдань вимагає посиленої роботи не тільки когнітив-
процесі діяльності. них процесів, а й активізації так званих метакогнітив-
Професійну компетентність відзначають головною них здібностей. Тобто, доцільно випливає наступне
когнітивною складовою професіоналізму особистості, твердження про важливість розвитку метакогнітивних
яка характеризує сферу професійних понять, ряду здібностей, які в основному розглядаються крізь при-
питань, які вирішуються, систему знань, які постійно зму метакогнітивізму, який був заснований ще в 70-х
поширюються і дає можливість виконувати професій- роках американським дослідником Дж. Флейвелл [3].
ну діяльність з високою продуктивністю. У своїх працях Дж. Флейвелл виділяв три основних
Актуальність теми посилюється й іншими факто- етапи розвитку метакогнітивних процесів, які розви-
рами, наприклад, особливостями професійної діяль- ваються, в основному, через пошук, запам'ятовування
ності юристів, їх безпосередньою участю у вирішенні і добування інформації. На першому етапі відбуваєть-
важливих юридичних питань; зростаючими вимогами ся ідентифікація ситуації, при цьому відкриваючи для
юридичної галузі з професійної компетентності; не- себе, що одного разу відображена в пам'яті інфор-
обхідністю формування в них особистісних і профе- мація може бути корисною в майбутньому. На друго-
сійних знань, умінь і навичок. му етапі важливо актуалізувати в пам'яті всю інфор-
Існує ряд наукових досліджень, присвячених осо- мацію, пов'язану з вирішенням поточних завдань і
бистості фахівця-юриста: юридичних психологів вибірково її використовувати. На третій стадії прохо-
(Н. В. Алікіна, В. Є. Коновалова, М. В. Костицький, дить систематизація інформації не тільки для поточ-
В. С. Медведєв) працівників органів внутрішніх справ них завдань, а й для прогнозованих.
72
Метакогнітивний досвід Дж. Флейвелл, засновник уявлення про структуру та зміст метакогніцій. Важли-
метакогнітивного напрямку, визначав як реакції суб'- во відзначити, що для більш детального розуміння
єкта на свої процеси, відстеження процесів цілетво- даного концепту слід підкреслити сукупність двох
рення, формування стратегій, здобуття знань. Суб'єкт найважливіших компонентів метакогнітивних здібно-
сприймає цей досвід як власний потік свідомості, що стей: особистісні якості індивіда; його здатність до
актуалізує минулий досвід як ресурс, який дозволяє контролю та регулювання інтелектуальної діяльності.
вирішувати актуальні завдання. Отже, метакогнітивні здібності – здатність психіки
Метакогнітивний досвід – це складний афективно- людини максимально точно контролювати й регулю-
когнітивний комплекс, що забезпечує включення в вати свою когнітивну діяльність (поставити мету,
різні види діяльності. Метакогнітивний рівень досвіду спланувати свою діяльність, здійснити контроль і
організовує регулятивні ресурси особистості, які до- оцінити ефективність діяльності). На кожному етапі
зволяють управляти процесом вирішення задачі в результат виконаної операції буде залежати від осо-
ситуаціях, пов'язаних з труднощами. Даний рівень бистісних характеристик суб'єкта.
дозволяє перейти від мимовільного до довільного Однією з найважливіших концепцій метакогнітив-
контролю над процесом розв'язання проблеми, задія- них здібностей у вітчизняній психології є концепція
вши навички планування, моделювання, здійснення інтелекту М. А. Холодної. Так вона виділяє метаког-
моніторингу діяльності, оцінки результатів, контролю нітивний досвід людини, як основу регулювання ефе-
ефективності використання стратегій. ктів в роботі інтелекту, до складу якого входять чоти-
Серед джерел, що активізують формування та роз- ри типи ментальних структур, що забезпечують різні
виток метакогнітивного досвіду, Дж. Флейвелл виок- форми саморегуляції інтелектуальної діяльності:
ремлював: ситуації вибору, невизначеності, складні ‒ мимовільний інтелектуальний контроль – забез-
обставини, в яких суб’єкт повинен обрати певний печує когнітивні стилі;
засіб реагування, ситуації, що вимагають високої ‒ довільний інтелектуальний контроль – здатності,
відповідальності, оскільки наслідки є важливими для спрямовані на постановку цілей, визначення способів
подальшої життєдіяльності суб'єкта. Пізніше до цього їх досягнення, послідовності дій і контроль результа-
списку були включені емоційно насичені ситуації тів;
(кризові, травмуючі). ‒ метакогнітивна усвідомленість – рівень і тип ін-
Метакогнітивні знання Дж. Флейвелл визначає як троспективних уявлень людини про свої індивідуаль-
область світового знання, яка відноситься до пізнава- ні інтелектуальних можливостей;
льної діяльності (її цілей, завдань, дій) і знання щодо ‒ відкрита пізнавальна позиція – варіативність суб'-
власних індивідуальних особливостей сприйняття, єктивних способів сприйняття і осмислення [4].
пам'яті, вирішення завдань. Метакогнітивний досвід Вчені А. В. Карпов, І. М. Скітяєва відзначають, що
він розуміє як будь-який свідомий досвід, пов'язаний важливою проблемою в метакогнітивізму є проблема
з інтелектуальним процесом. Метакогнітивні мети й спроможності суб'єкта до метапізнання. Вважається,
стратегії – це процеси, спрямовані на контроль і регу- що метакогнітивно обдарована особистість може
ляцію пізнання. У цьому полягає їх відмінність від сприймати себе такою, яка здатна ефективно вирішу-
когнітивних процесів, які, на думку Дж. Флейвелл, вати значну кількість завдань на основі попереднього
повинні здійснювати пізнавальний процес. досвіду за допомогою наявних стратегій.
А. Браун визначає метапізнання як знання про Практично в житті ми стикаємося з твердженням,
своїх власних знань. Варто звернути увагу на до- що розумна людина – це не стільки особистість, яка
слідження А. Брауна по метапізнанню. Згідно дослі- багато знає, а яка вміє застосовувати знання не тільки
дження, метапізнання включає в себе дві великі кате- під час виконання поставлених завдань, а й викорис-
горії: знання про пізнання, тобто сукупність видів товує їх у повсякденному житті. Уміння самостійно
діяльності, які включають в себе усвідомлену ре- знаходити вихід в будь-якій ситуації є найціннішим
флексію над когнітивними діями та здібностями; ре- інтелектуальним умінням особистості. У сучасних
гуляцію пізнання, тобто сукупність видів діяльності, дослідженнях, присвячених вивченню проблеми під-
що вимагають механізмів саморегуляції. вищення результативності різних видів діяльності (в
У своїх працях Д. Ріглі, П. Шетц, Р. Гланц, тому числі навчальної діяльності студентів), багато
С. Вайнштейн визначають метакогніції як процес вчених, дослідники звертаються до можливостей ви-
використання рефлексії для свідомого вивчення влас- користання метакогнітивного досвіду особистості
ного мислення, усвідомлення власних стратегій розу- (метакогнітивних знань, переживань, стратегій, су-
мової діяльності. Вони включають: планування, вибір джень, умінь).
стратегії діяльності, моніторинг пізнавальної діяльно- Зокрема такі дослідники як Е. Савін, А. Фомін,
сті [1]. аналізуючи дослідження метакогнітивних процесів в
Дж. Вілсон виділяє три компонента метапізнання: сфері освіти, визначають ряд проблемних питань,
метакогнітивну обізнаність – знання суб'єкта про виступають предметом не тільки теоретичних, а й
особисті стратегії навчання; метакогнітивну оцінку – емпіричних досліджень в навчанні. Такими питання-
судження про свої розумові можливості та обмежен- ми є знання студентів ефективності стратегій регуля-
ня, їх необхідність в конкретній ситуації; метакогні- ції своєї пізнавальної активності; уявлення про мож-
тивну регуляцію, яка проявляється в модифікації суб'- ливості та обмеження власного пізнання у вирішенні
єктом свого мислення [4]. навчальних завдань; розробка спеціальних навчаль-
Поняття метакогнітивні здатності вивчено досить них методик, спрямованих на підвищення якості ме-
широко, однак, до сих пір немає чіткого та єдиного
73
такогнітивної активності учасників навчально- цесів як пам'ять, увага, сприйняття, дія, прийняття
виховного процесу [4]. рішень і уява [2].
Метакогнітивні знання – знання людини про себе, Для вимірювання рівня розвитку метакогнітивних
про свої можливості, про свої життєві задачі та стра- здібностей в контексті навчальної діяльності нами
тегії їх реалізації. За традиційною класифікацією сис- була використана "Методика діагностики метакогні-
тема метакогнітивного знання включає; тивної включеності в діяльність". Дана методика ви-
- декларативні знання – знання суб'єкта про себе, ступає референтом ступеня сформованості навичок
про власні інтелектуальні можливості, про особливос- метакогнітивного моніторингу, є узагальнення відпо-
ті функціонування когнітивних процесів під час розв'- відно до пізнавальної активності в навчанні. Опитува-
язання задачі, про певні заходи їх регуляції: льник включає шкали метакогнітивного знання і ме-
- процедурні знання – знання про когнітивні стра- такогнітивного контролю: не впевнені-не знаючі,
тегії, про особливості їх застосування: впевнені-не знаючі (ілюзія знання як надмірна суб'єк-
- умовні знання – знання умов, при яких потрібно тивна впевненість), не впевнені-знаючі (має місце
використовувати відповідні стратегії. недостатня впевненість) і впевнені-знаючі.
Метакогнітивні знання спрямовують напрям пізна- Дослідження проводилося на базі ПрАТ ВНЗ "Мі-
вальної активності за рахунок навмисного, усвідомле- жрегіональна Академія управління персоналом", було
ного пошуку в пам'яті певної інформації або через охоплено 256 студентів 3-5 курсів спеціальності
неусвідомлені автоматизовані когнітивні процеси, які "Правознавство".
активізуються в межах певних стратегій. Результати проведення опитування серед студентів,
За рівнем усвідомленості метакогнітивні знання які брали участь в дослідженні за методикою діагнос-
традиційно поділяють на експліцитні та імпліцитні тики метакогнітивної включеності в діяльність вияви-
знання. Експліцитні знання – усвідомлені, вербалізо- лися: високий рівень метакогнітивної включеності в
вані, передані у формі повідомлень (суджень) іншим діяльність продемонстрували 36,5% досліджуваних,
особам. Імпліцитні знання – неусвідомлене, неявне, тобто вони характеризується творчим і оригінальним
приховане, латентне, некодифіковане, його можна підходом до вирішення неоднозначних проблемних
назвати особистісним знанням, яке нерозривно пов'я- ситуацій; середній - 45,5%, для них своєрідним є ефе-
зане зі своїм носієм, таке, що існує у формі знань – ктивне рішення стандартних проблемних ситуацій в
дій, спрямованих на регулювання поведінки суб'єкта в навчально-виховному процесі у ВНЗ; низький рівень
певній ситуації. – 18% від усіх опитаних, в них недостатньо проявля-
Метакогнітивні здатності (лат. Meta - понад, над, ється розвиток метамислення, метапам'яті, метаздіб-
cognitio - пізнання, вивчення, усвідомлення) - особис- ностей.
тісні здібності до "усвідомлення" стратегій і методів Формулюючи висновок з досліджуваної проблема-
когнітивності [2]. Когнітивність – термін, що позначає тики, стверджуємо, що метакогнітивні здібності ви-
здатність до розумового сприйняття та переробки значаються як особливий вид здібностей в плані ро-
зовнішньої інформації. Термін "когнітивний" також боти метакогнітивної структури особистості. Загалом,
використовується в більш широкому сенсі, позначаю- метакогнітивні процеси є особливою самостійною,
чи сам "акт" пізнання або самопізнання. Поняття ко- психічною реальністю, яка відрізняється необмеже-
гнітивні процеси часто застосовували до таких про- ним різноманіттям операційних механізмів.
1. Дубовицька Т. Д. До проблеми діагностики навчальної 6. Чеботарьова А. І. Продуктивні та стильові аспекти успішн
мотивації / Т. Д. Дубовицька // Питання психології. - ості діяльності: www.newlearning.org.ua/sites/default/files/p
2005. - № 3. - С. 73-78. raci/Tezy…/chebotareva.doc.
2. Карпов А. В. Психологія метакогнітивних процесів осо- 7. Чернокова Т. Е. Метакогнітивна психологія: проблема пре
бистості / А. В. Карпов, І. М. Скітяєва. - М.: Вид-во "Ін- дмету дослідження / /Педагогіка.-2011. №3.- с.155-158.
ститут психологи РАН", 2005. - С. 14-18. 8. Чернокова Т. Е. Проблема класифікації метакогнітивних п
3. Карпов А. В. Психологія метакогнітивних процесів осо- роцесів: http://www.rusnauka.com
бистості / А. В. Карпов, І. М. Скітяєва. - М.: Вид-во "Ін- /10_DN_2012/Psihologia/7_106695.doc.htm.
ститут психології РАН", 2005. - 352с. 9. Roberts M. J., Erdos G. Strategy selection and metacognition.
4. Смульсон М. Л. Психологія розвитку інтелекту. Моног- Educational Psychology / M. J. Roberts, G. Erdos. – 1993. –
рафія / М. Л. Смульсон. - К.: Нора-Друк, 2003. - 298 с. V. 13. – Р. 259-266.
5. Холодна М. А. Психологія інтелекту: парадокси дослі-
дження. 2-е изд., перероб. и доп. – СПб.: Питер, 2002. –
272 с.
REFERENCES
1. Dubovitskaya T. D. K probleme diagnostiki uchebnoy moti- / A. V. Karpov, I. M. Skityayeva. – M.: Izd-vo «Institut
vatsii [The problem of diagnosis of learning motivation] / psikhologii RAN», 2005. – 352s.
T D. Dubovitskaya // Voprosy psikhologii. – 2005. – № 3. – 4. Smul'son M. L. Psikhologiya razvitiya intellekta. Monografiya
S. 73-78. [Psychology of intelligence] / M. L. Smul'son. – K. : Nora-
2. Karpov A. V. Psikhologiya metakognitivnykh protsessov Druk, 2003. – 298 s.
lichnosti [Psychology metakohnityvnyh individual processes] 5. Kholodnaia M. A. Psykholohyia yntellekta: paradoksы
/ A. V. Karpov, I. M. Skityayeva. – M.: Izd-vo «Institut yssledovanyia. [Psychology of intellect: paradoxes of re-
psikhologi RAN», 2005. – S. 14-18. search] 2-e yzd., pererab. y dop. – SPb.: Pyter, 2002. – 272 s.
3. Karpov A. V. Psikhologiya metakognitivnykh protsessov 6. Chebotarova A. I. Produktyvni ta stylovi aspekty uspishnosti d
lichnosti [Psychology metakohnityvnyh individual processes] iialnosti: [Productive and stylistic aspects of success]
74
www.newlearning.org.ua/sites/default/files/praci/Tezy…/che 8. Chernokova T. E. Problema klassyfykatsyy

botareva.doc. metakohnytyvnыkh protsessov: [The problem of
7. Chernokova T. E. Metakohnytyvnaia psykholohyia: problema classification processes metakohnityvnyh] http://www.rusnau
predmeta yssledovanyia [Metakohnityvna psychology: the ka.com /10_DN_2012/Psihologia/7_106695.doc.htm.
problem of the research subject] / /Pedahohyka.-2011. №3.-
s.155-158.
Role of metakohnityv skills in forming professional competence of lawyers

I. V. Zoshiy
Abstract. The article is devoted to an actual problem of studying professional legal work, professional competence of future lawyers;
theoretically studied the concept of "professionalism", especially legal activity; The basic components of the work of lawyers; inves-
tigated components of professional readiness of the future lawyers; analyzed components of professional competence. The article
reveals the essence of the legal profession, its basic parameters, characteristics, requirements to the personality of the future lawyer,
features of professional work of lawyers and their direct participation in the solution of important legal issues; increasing require-
ments for the legal industry professional competence. It carried out a theoretical analysis of metacognitive abilities of future lawyers.
It is characterized psychological content, the structure, the functional significance of metacognitive abilities. Empirically investigated
metacognitive involvement in the activities of the students of the future lawyers. The role of metacognitive skills in the formation of
professional competence of lawyers. Formulated conclusions on this issue.
Keywords: ability, metakohnityvni ability metakohnitsiya, metakohnityvne thinking, professional competence, future lawyers.
Роль метакогнитивных способностей в формировании профессиональной компетентности юристов

И. В. Зоший
Аннотация. Статья посвящена актуальной проблеме изучения профессионализма юридического труда, профессиональной
компетентности будущих юристов; теоретически изучено понятие «профессионализм», особенности юридической деятель-
ности; выявлены основные составляющие работы юристов; исследованы компоненты профессиональной готовности буду-
щих юристов; проанализированы составляющие профессиональной компетентности. В статье раскрыта сущность юридиче-
ской профессии, основных ее параметров, характеристик, требований к личности будущего юриста, особенностей про-
фессиональной деятельности юристов, их непосредственного участия в решении важных юридических вопросов; воз-
растающих требований юридической отрасли к профессиональной компетентности. Осуществлен теоретический анализ
метакогнитивных способностей будущих юристов. Охарактеризировано психологическое содержание, структуру, функцио-
нальное значение метакогнитивных способностей. Емперически исследовано метакогнитивную включенность в деятель-
ность студентов будущих юристов. Показана роль метакогнитивных способностей в формировании профессиональной
компетентности юристов. Сформулированы выводы по данной проблематике.
Ключевые слова: метакогнитивные способности, метакогниция, метакогнитивное мышление, профессиональная ком-
петентность, будущие юристы.
75
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
76

Seanewdim Ped Psy V 54 Issue 126

Hochgeladen von

Dokumentinformationen

Copyright

Verfügbare Formate

Dieses Dokument teilen

Dokument teilen oder einbetten

Freigabeoptionen

Stufen Sie dieses Dokument als nützlich ein?

Sind diese Inhalte unangemessen?

Copyright:

Verfügbare Formate

Seanewdim Ped Psy V 54 Issue 126

Hochgeladen von

Copyright:

Verfügbare Formate

www.seanewdim.

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

V(54), Issue 126, 2017

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

Pedagogy and Psychology

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING

ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY

UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK

Didactic principles of inclusive education arrangement at

Paper received 18.03.17; Revised 05.04.17; Accepted for publication 10.04.17.

Навчально-перцептивне завдання як форма організації

Paper received 23.03.17; Revised 28.03.17; Accepted for publication 02.04.17.

Постановка проблеми. Необхідність розв’язання виходили в обґрунтуванні означеного способу презе-

Учебно-перцептивное задание как форма организации сенсорного развития младших школьников

Шляхи ефективного навчання другої іноземної мови

Paper received 22.03.17; Revised 28.03.17; Accepted for publication 02.04.17.

сновками та рекомендаціями. У навчальному матеріалі вчально-пізнавальної діяльності студентів на форму-

Пути эффективного обучения второму иностранному языку в контексте межкультурной коммуникации

Реализация логико-репродуктивной модели при формировании

Paper received 22.02.17; Revised 27.02.17; Accepted for publication 03.03.17.

Эта статья осуществляется с помощью фонда Научных исследований ШУ

нальной ноткой и делать из обучения праздник. Совре-

Эксперимент дает основание к следующим выводам: • Используя информационно-коммуникационные

Рис. 2. Результаты соревнований

Очень важно организовать логико-репродуктивное спиральный подход, школьники с легкостью смогут за

Професійна іншомовна підготовка майбутніх фахівців з

Paper received 19.03.17; Revised 26.03.17; Accepted for publication 02.04.17.

Вступ. Професійна підготовка – це цілеспрямований вивчали теоретичні засади кадрового забезпечення

Профессиональная иноязычная подготовка будущих специалистов по туризмоведению как педагогическая проблема

Ключові напрямки виховного процесу у сучасному

Paper received 16.02.17; Revised 20.02.17; Accepted for publication 25.02.16.

Рис. 1. Ключові напрямки змісту виховного процесу у ВНЗ

Мотиви Завдання Умови Форми, Ціннісні Потреби

Рис. 2. Ключові аспекти ідейно-політичного виховання особистості

Key areas of educational process in modern higher education

Ключевые направления воспитательного процесса в современном вузе

Педагогічні умови формування професійної компетентності

Paper received 22.03.17; Revised 28.03.17; Accepted for publication 02.03.17.

Відносна частота, % Типові групи за результатами факторного аналізу

Рис. 1. Розподіл відносних частот по типових групах за результатами факторного аналізу

2010. – № 3 (17). – Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua умови» / А. В. Литвин, О. В. Мацейко // Педагогіка і пси-

Условия формирования профессиональной компетентности будущих техников-технологов производства пищевой

Експериментальна програма формування культури спілкування молодших

Paper received 11.03.17; Revised 16.03.17; Accepted for publication 20.03.17.

Экспериментальная программа формирования культуры общения младших школьников со сверстниками во вне-

Метод проектів як спосіб формування англомовної

Paper received 13.03.17; Revised 18.03.17; Accepted for publication 20.03.17.

The Model of Students’ Environmental Competence Formation

Paper received 21.03.17; Revised 27.03.17; Accepted for publication 02.03.17.

Реалізація індивідуальних освітніх траєкторій учнів в освітньому

Черкаської міської ради Черкаської області, Черкаси, Україна

Paper received 29.01.17; Revised 05.02.17; Accepted for publication 10.02.17.

І. Загальноосвітні 11-А 11-Б 11-В

ІІ. Профільні Українська

ІІІ. Курси за вибором

Рис. 1. Структура організації профільного навчання у ЗОШ № 15

Рис. 2. Фрагмент розкладу уроків

Результати та їх обговорення. Проблема побудо- боти за темою «Організаційно-педагогічні умови за-

педагогічні особливості, рекомендації вчителів- бленого вивчення, враховуючи перспективи прохо-

Implementation of individual educational trajectories of pupils in educational environment of multiprofile school

Реализация индивидуальных образовательных траекторий учащихся в образовательной среде многопрофильной

Рівні методології у дослідженні проблеми розвитку теорії