Seanewdim Philology VI 42 Issue 149

www.seanewdim.
com
Science and Education a New Dimension. Philology, VI(42), Issue: 149, 2018 www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
VI(42), Issue 149, 2018
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

https://doi.org/10.31174/SEND-PH2018-149VI42
Philology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, University, Belarus
Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom Perekhrest Alexander, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Education, Yerevan, Armenia Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty of the professor, head of the Department of Mathematical Analysis, Dean of the
Universityof West Hungary Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of University, Uzbekistan
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of
Włocławek, Poland Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of
methodology of teaching mathematics andinformation technology, English Philology, Professor and Chair, Yerevan State University,
Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia Armenia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP Sokuriaynska Liudmyla, Doctor of sociological science. Prof. Head of
and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Department of Sociology. V.N. Karazin Kharkiv National University,
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Ukraine
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of
Tyne, United Kingdom English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National, University of
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University Cherkasy, Ukraine
„Paisii Hilendarski”, Bulgaria Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Psychology, Department chair of pedagogics andsubject technologies,
Hungary, Budapest Astrakhan state university, Russia
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated professor, Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication, Head of
Head of the Department of Sociology and Social Work, Lviv Polytechnic department of political analysis of the Vernadsky National Library of
National University, Ukraine Ukraine
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof. habil., Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-Frankivsk
Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv National National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
University Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University „Paisii
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Włocławek, Poland Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department of department of Psychology Plovdiv University „Paisii Hilendarski”,
Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Bulgaria
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Pedagogical
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice- University, Russia
Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in Tambov, Russia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals, Bohdan
Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan Khmelnitsky Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
National University of Cherkasy, Ukraine Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity, Belarus
department of general and differential psychology, South Ukrainian Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy,
National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West Hungary
Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest
ethical standards for authors and co-authors. Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious
departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective reporting of data with the intent to mislead
or deceive, as well as the theft of data or research results from others. By acknowledging these facts, each author
takes personal responsibility for the accuracy, credibility and authenticity of research results described in their
manuscripts. All the articles are published in author's edition.
THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95; ICV 2015: 80.87; ICV 2016: 73.35
GLOBAL IMPACT FACTOR (GIF): 2013: 0.545; 2014: 0.676; 2015: 0.787
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685;
2015: 5.278; 2016: 6.278
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215
GOOGLE SCHOLAR
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
Content
Универсальное и национальное в метафорической картине мира

А. Г. Багдасарян…………………………………………………………………………………………... 7
Теоретичні засади дослідження мовленнєвого жанру
Т. С. Боса…………………………………………………………………………………………………... 11
АГАТ-словники як компонент автоматичного опрацювання змісту українськомовного тексту
Н. Дарчук…………………………………………………………………………………………………... 15
Знакова природа паремії
В. В. Калько………………………………………………………………………………………………... 19
Категорія ALTÉRITÉ у французькій науковій рефлексії
Л. В. Клименко…………………….……………………………………………………………………..... 23
Equivalencia/No Equivalencia Del Marco Estructural Oracional (Análisis Tipológico)
N. M. Korbozerova…………….…………………………………………………………………………… 27
Мовний пуризм як суспільне явище в сучасній Туреччині
К. А. Корнієць……………….…………………………………………………………………………...... 30
Finding the common ground: phraseological theory and terminology revisited
Y. Kovalyuk………….………………………………………………………………………………........... 34
Функціонування іменних форм предикатів з семантикою Темпоральності в сучасній українській
мові
Е. А. Леонтьева………………...………………………………………………………………………..... 41
Компрессированные монопредикативные высказывания с адъективной, причастной и
деепричастной ключевыми лексемами (на материале современной французской художественной
прозы)
А. В. Лепетюха…………………………………………………………………………………………..... 44
Фантастичний модус чеської постмодерністської прози
О. П. Палій…………………………………………………………………………………………............ 48
Засоби вираження категорії оцінки на прикладі (на матеріалі українського та російського
перекладів англомовної драми Е.Олбі “Who’s Afraid of Virginia Woolf?”)
Н. В. Пасенчук………………………...…………………………………………………………………... 52
Функціонально-стильовий розподіл національно-маркованої лексики на матеріалі англомовних
корпусів
К. А. Разумна…………………………………………………………………………………………........ 56
Репрезентація ієрархічних відношень іхтіонімів при визначенні їх мотиваційної основи
Н. В. Швець…………………………….…………………………………………………………….......... 60
Прометей як культурний герой українського письменства 20-х років ХХ століття
Л. В. Скорина…………….………………………………………………………………………………... 64
Теоретичні засади дослідження жанру чарівної казки: перекладознавчий аспект
А. А. Воловик…………………………………………………………………………………………......... 69
Подходы к обучению профессионально ориентированному иностранному языку в

техническом ВУЗе
Л. М. Бабакова...............................................................................................................................................72
Универсальное и национальное в метафорической картине мира

А. Г. Багдасарян
Ереванский государственный университет, Ереван, Армения
Corresponding author. E-mail: h.baghdasaryan@ysu.am
Paper received 02.01.18; Revised 09.01.18; Accepted for publication 10.01.18.

https://doi.org/10.31174/SEND-PH2018-149VI42-01
Аннотация: Универсальное и национальное в метафорической картине мира. Данная статья посвящается выявлению уни-
версального и национального в метафорической картине мира. Мыслительные процессы человека в основном несут мета-
форический характер. Его концептуальная система организовывается благодаря метафоре, являющейся мощным инстру-
ментом для миропознания и мышления, и в то же время она отображает вековой опыт лингвокультурной общины и куль-
турные ценности, что свидетельствует о тесном взаимопроникновении универсального и национального в метафорической
картине мира.
Ключевые слова: метафорическая картина мира, культура, универсальное, национальное, когнитивная метафора.
Долгие годы метафора была предметом изучения осел (русс.) – asno, burro (исп.) – âne (фр.) – глупый,
разных философских, ораторских, лингвистических и упорный (человек)
других учений, где формулировались различные Конечно, надо иметь в виду, что каждая этническая
определения метафоры, принципы классификации, общность своеобразно воспринимает реальность и
выделяются разные функции метафоры. Цель данной воспроизводит ее по своему.
статьи выявить всеобщее и национальное в метафо- Известно, что на Востоке метафоричность является
рической картине мира, объединяя разные точки зре- отличительной чертой не только книжного стиля, но и
ния теоретиков об этой проблеме. народной поэзии и разговорного языка. При переводе
Первые наблюдения о метафоре можно найти в восточной поэзии возникают трудности, связанные с
трудах Аристотеля, Платона и Сократа, где она рас- различием стилистических возможностей между ис-
сматривается как отклонение от «обычного» приме- ходным языком и переводящим языком. При
нения языка, которое дает возможность выявить дословном воспроизводстве в переводе создается
скрытые общности между явлениями. напыщенность форм, которая в языке оригинала
В средневековье произошел религиозный крен в обычное явление.
восприятии этого риторического приема, так как мир Исследуя вопрос образности, надо обратиться
воспринимается как книга, наполненная метафорами, также к проблеме внутренней формы слова, ее
созданными Богом, которые человек должен истолко- выражения и обоснованности. Согласно В.
вать [2]. Гумбольдту, внутренняя форма – это выражение
В разных лингвистических исследованиях подчер- «духа народа», которая делает очевидным
кивалась важность двуплановости метафоры – един- особенности национального мировосприятия.
ство противоположностей прямого (дословного) и Внутренняя форма – это функциональная модель
метафорического смысла. смысловых-языковых связей, которая является
В разные времена свою точку зрения о творческой средним звеном между мышлением и языковой
и поэтической сущности языка выражали многие актуализацией [3, с. 346-347].
писатели, поэты и мыслители. На одной конференции, В XX веке метафора становится неразрывным
посвященной Луис де Гонгоре, известный испанский элементом исследования дискурса, и вопросы
поэт Г. Лорка отмечает, что язык строится на образах, научного познания анализируются в новой сфере. В
а испанский народ выделяется богатством образов; последние годы антропоцентричная парадигма
вытянутую часть крыши – карниз называть alero исследования языковых явлений, в отличие от
(крыло) или сладость – tocino de cielo (небесный жир) прежней сравнительно-исторической и системно-
также suspiros de monja (вздохи монахини), по структурной парадигмы, предлагает новые пути и
мнению Лорки, прекрасные метафоры [10, с. 29]. методы анализа метафоры, рассматривая ее как
Категория образности считается межлингвистиче- важный инструмент исследования понятийных
ской универсалией, так как она присуща всем языкам. систем.
Существование в разных языках параллельных образ- В современных исследованиях, как отмечает Н.
ных выражений, как возможность воспроизводства Арутюнова, в метафоре начали видеть ключ к
многих равнозначных идиом при переводе, так и до- познанию основ мышления и процессов создания не
словного перевода ряд авторских - индивидуальных только уникально-национального, но и всеобщего
образов, является подтверждением универсальности мировидения [4, с. 6].
данной категории. Так, например, во многих случаях Последняя в современных научных трудах, в
зоометафоризация совпадает в различных языках, что отличие от образной метафоры, получила название
и является ярким свидетельством общности человече- когнитивной или понятийной метафоры. Надо
ского мышления. Вот несколько примеров: отметить, что понятийная метафора более
свинья (русс.) – cerdo, cochino, puerco (исп.) – chan- традиционна, и ее использование утвердилось в
cho (Латинская Америка) – cochon (фр.) – грязный, трудах Д. Лакоффа и М. Джонсона, которые по праву
нечистоплотный, неряшливый (человек) считаются основоположниками теории когнитивной
лиса (русс.) – zorro (исп.) – renard (фр.) – хитрый метафоры, с изданием своей знаменитой книги Me-
(человек) taphors We Live By (1980).
7
В этом труде в первый раз исследуются основы направлен вверх и Passive is down/ Пассивный направ-
познавательного изучения метафоры, рассматривая ее лен вниз концепты полностью значимы. Однако есть
как средство организации и систематизации культуры, где пассивность ценится выше, чем актив-
человеческого опыта и познания реальности. Таким ность.
образом, метафора рассматривается не только как По сути, основные ориентирующие категории
стилистически–поэтический прием, но и как форма «верх – низ», «внутри – снаружи», «активное – пас-
переосмысления и моделирования сивное», «центральное – периферийное» и т.д., встре-
экстралингвистической реальности, как средство чаются во всех культурах, однако подходы того, какие
систематизации и понятийного восприятия мира для концепты ориентировочные, какие критерии важнее, в
создания языковых образов мира. Как отмечают Д. разных культурах не совпадают [6, с. 48]. Такие выво-
Лакофф и М. Джонсон, «наша обыденная понятийная ды позволяют Лакоффу и Джонсону сделать заключе-
система, в рамках которой мы думаем и действуем, по ние, что основные ориентиры - общие для разных
сути своей метафорична» [6, с. 25]. Это означает, что культур, однако разновидности ориентиров, которые
метафора проникает в нашу повседневную жизнь и принимаются для конкретных концептов, роль ориен-
связана не только с языком, но и с мышлением. тирующих принципов меняются в разных культурах
Мыслительные процессы человека в большей мере по первоочередности. Следовательно, и базовые вза-
метафоричны, а в языке метафоры возможны по той имоотношения в основном общие, хотя возникающие
причине, что они уже есть в понятийной системе на их основе более частные взаимоотношения могут
человека. Для разъяснения этой мысли Д. Лакофф и иметь уникальные черты.
М. Джонсон анализируют метафору «Спор – эта Эта мысль также подтверждается возможностью
война», которая в нашей повседневно используемой эквивалентного перевода когнитивных метафор, ко-
речи представляется несколькими выражениями: торые рассматриваются в примерах, приведенных из
He attacked every weak point in my argument. разных переводов. Например, в романе аргентинского
Он нападал на каждое слабое место в моей аргу- великого писателя Хулио Kортасара «Выигрыши»
ментации. познавательное поле авторского мегаконцепта
I've never won an argument with him. «жизнь» формируется с помощью таких понятий как
Я никогда не побеждал его в споре. – путь, отклонение, двойственность, любовь, гармо-
If you use this strategy, he'll wipe you out. ния и т.д., также когнитивными метафорами жизнь –
Если вы используете эту стратегию, он вас уни- это тупик/лабиринт, жизнь – это отклонение,
чтожит. жизнь – это хаос, жизнь – это поэзия, жизнь скоро-
Как видно, человека, с которым мы спорим, в течна и т. д., что не представляет больших проблем
реальности мы воспринимаем как противника. Мы при переводе на армянский язык. Рассмотрим не-
нападаем и критикуем его позицию, защищая нашу. сколько примеров.
Мы отвоевываем территорию, идя вперед, или теряем Algunas cosas están como en el camino y hay que em-
территорию, отступая, при этом во время полемики pujarlas para ver lo que pasa más allá.[1, p.32]
все это переосмысливается понятийными терминами Որոշ առարկաներ կարծես թե ընկած են մեր
войны. В другой культуре, согласно Д. Лакоффу и М. ճանապարհի վրա և հարկավոր է դրանք
Джонсону, ссора может сочетаться с танцем, в этом տեղաշարժել` տեսադաշտը բացելու համար: [11,
случае не будет победителей и побежденных, и суть
էջ 25]
ссоры можно будет представить в форме гармонично-
го и эстетически притягивающего танца, следователь- López y Raúl lo recorrieron sin una idea precisa de la
но, и дискурс ссоры будет организован терминами dirección hasta llegar a una puerta Stone cerrada. [1,
танца [6, с. 26-27]. p.73]
Особый интерес представляет исследование связи Առանց որևէ պատկերացում ունենալու, թե այն
метафоры и культуры, которая дает возможность ուր է տանում, Լոպեսն ու Ռաուլը քայլում էին
разграничить два видения вопроса – национальный и միջանցքով մինչև որ դեմ առան հիմնավոր
всеобщий [5, с. 115-116]. Согласно Д. Лакоффу и М. փակված մի դռան: [11, էջ 72]
Джонсону, все укорененные ценности данной культу- Cuando a uno lo sacan de sus hábitos es como el pes-
ры не обособлены друг от друга и согласованы с си- cado fuera del agua. [1, p.13]
стемой метафор. Мы и окружающие нас люди живем Երբ մեկին շեղում են իր կյանքի սովորական
такими метафорами, как: Любовь – это путешествие, հունից, նմանվում է ափ նետած ձկան: [11, էջ 5]
Время – золото, Вопросы – это загадки и т.д. Однако,
No es que me oponga a la ciencia, pero pienso que só-
с другой стороны, укоренившаяся в нас эта форма
lo una visión poética puede abarcar el sentido de las
мироощущения не единственная и может выйти за
figuras que escriben y conciertan los ángeles. [1, p.47]
грани «истины» нашей культуры [6, с. 253]. Метафо-
Գիտության դեմ ես ոչինչ չունեմ, բայց իմ
ры не всегда имеют универсальный характер. Как,
например, отмечают авторы, не во всех культурах կարծիքով միայն բանաստեղծական հայացքին է
первоочередность определяется ориентацией «вверх- տրված` ներթափանցել հրեշտակների կողմից
вниз»: в некоторых культурах важное место занимают արարված ֆիգուրների իմաստի մեջ: [11, էջ 41]
идеи нахождения в центре и в равновесии. Или если Как мы видим, вышеупомянутые концепты и ко-
будем анализировать не пространственную ориента- гнитивные метафоры, формирующие мир Кортасара,
цию «активный – пассивный», то в общем плане для были эквивалентно воспроизведены на армянском
европейской цивилизации Active is up/ Активный языке благодаря общности мировоззрения и мышле-
8
ния народов исходного и переводящего языков. В Մի ճերմակ աղավնի իջավ ստորգետնյա

целом, в переводе этого романа на армянский язык անցուղու մուտքի բազրիքին: [11, էջ 19].
передаются те основные значения, которые форми- —Ojalá, pero ya verás que nos llevan a Genova y de
руют когнитивную модель миропознания автора и allí en autocar por toda Europa hasta dejarnos hechos
основываются на главных категориях и образах дан- pedazos. [1, p.43]
ной лингвокультуры, несмотря на то, что на струк- Վատ չէր լինի, բայց ինձ թվում է, որ մեզ կտանեն
турных и семантических уровнях наблюдаются неко-
Ճենովա, այնտեղից էլ ավտոմեքենաներով քարշ
торые различия.
Присутствие культурных реалий в составе индиви- կտան Եվրոպայով մեկ, մինչև որ հալից ընկնենք:
дуально – авторских метафорах, а также их временно [11, էջ 36]
– пространственное отражение в данной литературной Sabés, ciertas cosas hay que mirarlas con los ojos
системе осложняет восприятие метафор в языке пере- desnudos. [1, p.47]
вода. В нижеприведенном примере вся информация, Գիտես ինչ, կան բաներ, որոնց պիտի անզեն
связанная с топонимом Vilcapugio и с именем Bel- աչքով նայես: [11, էջ 41]
grano может быть неадекватно воспринята армянским Paula se apropió de la cama del fondo, debajo del ojo
читателем. de buey. [1, p.70]
.... [las fantasiosas calificaciones] que proponía López, Պաուլան ընտրեց խորքի մահճակալը` խցիկի
empeñado en defender a vagos inamovibles y a otros պատուհանի տակ: [11, էջ 66]
menos vagos pero amigos de copiarse en las pruebas
Somos almas gémelas –dijo Paula, tendiéndole la
escritas o leer el diario en mitad de Vilcapugio (con lo
mano. [1, p.122]
jodido que era explicar honrosamente esas palizas que le
Դուրս է գալիս, որ մենք հոգեհարազատներ ենք,-
encajaban los godos a Belgrano). [1, p.14]
....առաջարկում էր Լոպեսը` հետևող ձեռքը մեկնելով ասաց Պաուլան: [11, էջ 128]
Как видим, в вышеупомянутой теории предлагает-
պաշտպանը բոլոր անուղղելի պորտաբույծերի ու
ся тезис о взаимосвязанности метафоры и мировос-
դանդալոշների, որոնց խելքը գնում է приятия данной лингвокультурной общности. Мета-
ստուգողական աշխատանքներին արտագրելու форичные стратегии отображают культурные тради-
համար կամ էլ թերթ կարդալներն է բռնում ции выбора средств переосмысления абстрактных
Վիլկապուխիոյի մարտերի ամենաթունդ պահերին категорий, которые обусловлены разными экстра-
(կարծես հեշտ է առանց նվաստանալու պատմել лингвистическими факторами – историческими, куль-
այն քոթակի մասին, որ կերավ մեր Բելգրանոն турными, географическими, климатическими и т.д.
[8;7]. Возникая в глубинных процессах формирования
իսպանացիներից): [11, էջ 6]
концептов, метафоры в течение времени могут терять
Несоответствия культурного фона разных языков
свой метафоричный потенциал и восприниматься в
усложняет процесс перевода. Так, несмотря на то, что
прямом смысле. Кроме того, если Лакофф и Джонсон
символические переосмысления человеческого тела и
исследуют те понятийные метафоры, которые харак-
его частей имеют универсальный характер в разных терны для нашего «повседневного мыслительного
языках, в нижеприведенных примерах одни и те же
аппарата», «повседневного опыта и поведения», то
выражения имеют разные семантические преобразо-
Телия расширяет сферы их употребления, делая ак-
вания в исходном и переводящем языках. Соматиче-
цент на научную, публицистическую речь, повсе-
ские фразеологии и выражения, хотя и обладают
дневно-бытовой язык [9, с. 195].
определенными универсальными чертами, тем не Таким образом, мыслительные процессы в большей
менее, в каждом языке имеют свои специфические степени метафоричны; понятийная система человека
особенности.
организуется с помощью метафоры, которая является
... pero su voz se perdió en un clamoreo procedente de
могучим оружием миропознания и мышления, и
la boca del subte. [1, p.24]
отображает вековой опыт и цивилизационные ценно-
... բայց նրա ձայնը կորավ մետրոյից լսվող сти данной лингвокультурной общности, это и дает
աղմուկ-աղաղակի մեջ: [11, էջ 17] возможность говорить о тесных взаимопроникнове-
Una paloma blanca se posó por un instante en la ba- ниях универсального и национального в метафорич-
randilla de la boca del subte. [1, p.26] ной картине мира.
ЛИТЕРАТУРА
1. Cortázar J. Los premios. Madrid: Sedmay Ediciones, 1976. 6. Лакофф Дж., Джонсон М. Метафоры, которыми мы жи-
2. Samaniego Fernández E. Estudios sobre la metáfora. Espéculo вем: Пер. с англ. А. Н. Баранова и А. В. Морозовой / Под
8, marzo-junio, 1998. ред. и с предисл. А. Н. Баранова. Москва: Едиториал
www.ucm.es/OTROS/especulo/numero8/e_saman1.html (fe- УРСС, 2004.
cha de consulta 20 de julio de 2017). 7. Новоселова А. А. Метафорическая концептуализация
3. Амирова Т.А., Ольховиков Б.А., Рождественский Ю.В. сознания в английском и русском языках. Дис. канд. фи-
Очерки по истории лингвистики. Москва: Наука, 1975. лол. наук. Уфа, 2003.
4. Арутюнова Н. Д. Метафора и дискурс // Теория метафо- 8. Новоселова, А. А. Метафорическая концептуализация
ры. Москва, 1990, с. 5-32. сознания в русском и английском языках / А.А. Новосело-
5. Кондратьева О. Теория «концептуальной метафоры» и ее ва // www.dialog 21.ru/archive _article.asp?param
роль в современных лингвистических исследованиях// =7362&y=2002&vol=6077.
studia methodologica, випуск 21, Тернопiль, 2007, c. 111- 9. Телия В. Н. Метафоризация и ее роль в создании русской
117. языковой картины мира // Роль человеческого фактора в
9
языке: язык и картина мира / отв. ред. 11. Կորտասար Խ. Վիճակախաղ (իսպաներենից
Б.А. Серебренников. Москва: Наука, 1988, с. 173-204. թարգմանեց` Հովհ. Գրիգորյանը), Երևան,
10. Шишкова Т. Н., Попок Х.-К. Л. Стилистика испанского Սովետական գրող, 1983.
языка. Минск: Вышэйшая школа, 1989.
REFERENCES
1. Cortázar, J. The winners. Madrid: Sedmay Ediciones, 1976. 7. Novoselova A. A. Metaphorical conceptualization of con-
2. Samaniego Fernández E. A study of Metaphor. Espéculo 8, sciousness in Russian and English languages. Doctoral disser-
March-June, 1998. Retrieved July 20, 2017 from tation. Ufa, 2003.
www.ucm.es/OTROS/especulo/numero8/e_saman1.html 8. Novoselova. A. A., Metaphorical conceptualization in Russian
3. Amirova T. A., Olkhovikov B. A, Rozhdetstvenskiy Y. V. and English languages/ A. A. Novoselova// Retrieved from
Linguistic history essays. Moscow: Nauka, 1975. URL: http:// www.dialog 21.ru/archive _article.asp?param
4. Arutyunova N. D. Metaphor and Discourse//Metaphor theory. =7362&y=2002&vol=6077
Moscow, 1990, p. 5-32. 9. Telia V. N. Metaphorization and its role in the creation of the
5. Kondratieva O. The theory of «the conceptual metaphor» and Russian language picture of the world: Language and picture
its role in the contemporary linguistic studies// Methodology of the word/ B. A Serebrinikov ( ed.). Moscow: Nauka, 1988,
studies, issue 21, Ternopil, 2007, p. 111-117. p. 173-204.
6. Lakoff J., Johnson M. Metaphors we live by. Translated by 10. Shishkova, T. N., Popok J.C. L. Stylistics of the Spanish
Baranova A. N. and Morozova A. V., Moscow: Editorial language. Minsk: Vyschaya Shkola, 1989.
URSS, 2004. 11. Cortázar, J. The winners (translated from Spanish by H.
Grigoryan). Yerevan: Sovetakan grox, 1983.
Тhe universal and the national in the metaphorical picture of the world
A. G. Baghdasaryan
Abstract: The main purpose of this article is to present the universal and the national in the metaphorical picture of the world. The
mental processes of human beings are mainly metaphorical, their conceptual system is organized by the metaphor which is a power-
ful instrument of cognition of the world and thinking and at the same time reflects the age-old experience of the lingo-cultural com-
munity and cultural values, which gives the opportunity of claiming the close interpenetration of the universal and the national in the
metaphorical image of the world.
Keywords: metaphorical picture of the world, culture, the universal, the national, cognitive metaphor.
10
Теоретичні засади дослідження мовленнєвого жанру

Т. С. Боса
Кафедра професійної англійської мови, Одеський національний морський університет, м. Одеса, Україна

Анотація. Сучасна лінгвістика характеризується становленням і формуванням нового перспективного напряму, в основі
якого лежить антропоцентрична теорія мовленнєвих жанрів (ТМЖ). Популярність цього напряму полягає в зацікавленості
науковців феноменом віртуального спілкування, який має певну структуру й відрізняється механізмами впливу на соціаль-
ний контент. Багатомірність та багатство жанрових форм визначає необхідність різнопланового підходу до вивчення МЖ у
сучасній генології. Автором подано основні теоретичні засади дослідження теорії мовленнєвих жанрів. З урахуванням здо-
бутків сучасних досліджень проаналізовано концепцію мовленнєвих жанрів, описано особливості й функції зображальних
елементів мовленнєвого жанру. Доведено, що сучасний мовленнєвий жанр і його різновид віртуальний мовленнєвий жанр –
це інформаційно-комунікативне середовище, в якому є певне стильове оформлення, сфера комунікації, мовленнєва поведін-
ка. Мовленнєвий жанр і віртуальний мовленнєвий жанр належать до писемної комунікації й спираються на максимально
повне використання лексичних, граматичних, графічних, медійних засобів мови, що передбачає внесення певних коректив,
а також відрізняється діалогічністю й монологічністю форми.
Ключові слова: жанр, мовленнєвий жанр, віртуальний мовленнєвий жанр.
Вступ. Соціальні мережі посідають чільне місце в єдності (Н. Арутюнова, Ф. Бацевич, І. Борисова, І.
сучасному мовознавстві, де є частиною віртуальної Романюк) тощо. У зарубіжній мовознавчій традиції,
реальності. Термін «віртуальна реальність» вперше зокрема польській, українській, російській та західно-
з’явився після публікації Вільямом Гібсоном у 1984 європейській, мовленнєвим жанрам приділено значну
році роману «Neuromancer». Незабаром після цього увагу: Анна Вежбицька, Станіслав Гайда, Флорій
віртуальну реальність почали розуміти як простір, Бацевич, Ніна Арутюнова, Маргарита Кожина, Василь
який створений всесвітньою телекомунікаційною Гольдін, Тетяна Шмельова, Майкл Даф, Майкл Култ-
сіткою [4]. хард, Деніс Хаймз, Цветан Тодоров та ін.
Останнім часом мережу Інтернет досліджують у рі- Генологія, як самостійна галузь мовознавства, ак-
зних галузях, що вказує на її багатофункційність. тивно розвивається з середини ХХ ст. На сучасному
Адже явища, які відбуваються у повсякденному жит- етапі вчені зосереджують увагу на віртуальній гено-
ті, мають своє дублювання й у світовій павутині. За логії як новому напрямку дослідження Інтернет-
допомогою Інтернету люди навчаються, подорожу- лінгвістики (О. Горошко, Т. Полякова), Інтернет-
ють, купують речі, налагоджують особисте життя, спілкування: інформативні (Т. Анісімова, Т. Жукова),
знаходять друзів, поринають у світ музики й літерату- презентативні (О. Горошко, Т. Полякова), комуніка-
ри. Та найголовнішим, на нашу думку, є те, що всі тивні (Н. Хаметшина, Л. Щипицина) та ін. мовленнєві
учасники віртуального світу мають змогу доторкну- жанри.
тися до найрізноманітнішої інформації, поглинати її Формулювання мети й завдань статті. Метою
та відтворювати під час комунікації. статті є дослідження й аналіз теорії мовленнєвих жан-
Актуальність нашого дослідження полягає у ви- рів у сучасній лінгвістиці. Мета зумовила розв’язання
світленні теоретичних засад мовленнєвого жанру, таких завдань: 1) систематизувати й узагальнити
який у сучасній лінгвістиці стає загально- теоретичні засади зародження й дослідження мовлен-
філологічним явищем і відіграє важливу роль у мово- нєвих жанрів та їхніх наукових інтерпретацій; 2) роз-
знавстві, бо «постійно відкривають нові МЖ. Деяким крити поняття віртуального мовленнєвого жанру.
жанрам мовлення присвячено чимало лінгвістичних Виклад основного матеріалу й обгрунтування
праць, однак їх природа ще цілком не розкрита і ви- отриманих результатів дослідження. Засновником
магає додаткового вивчення. Інтерес до лінгвістичної теорії мовленнєвих жанрів є М. Бахтін, який ще в 50-х
генології обумовлений також тим, що мовознавці роках ХХ ст. зазначав на необхідності створення ти-
прагнуть осмислити її статус і місце в ряду лінгвісти- пології мовленнєвих жанрів за сферами людської
чних дисциплін» [3, с. 11]. Учені обговорюють спосо- діяльності. Він визначав мовленнєвий жанр як «відно-
би ідентифікації жанрів, виокремлення їхніх ознак, сно стійкі й нормативні форми висловлювання, в яких
типологію жанрових форм, методологію й терміноло- кожне висловлювання підпорядковується законам
гію жанрів, функціонування жанрів у різних сферах цілісної композиції й типам зв'язку між реченнями-
спілкування та ін. Т. Шмельова пропонує «виходити висловлюваннями» [2, с. 159]. Під висловлюванням
за межі повсякденного спілкування, на базі якого було М. Бахтін розумів одиницю мовленнєвого спілку-
започатковано теорію мовленнєвих жанрів, й аналізу- вання, межі якої визначаються зміною мовленнєвих
вати жанри в різних сферах функціонування, що ви- суб'єктів, які є першою конституційною особливістю
значає жанрові трансформації» [18, с. 90–91]. Такі висловлювання. «Ця завершена цілісність висловлю-
спроби здійснюються в мовознавчій традиції на рівні вання, що забезпечує можливості відповіді, визнача-
статей (А. Амбросимова, Ф. Бацевич, В. Дементьєв, ється трьома моментами (або чинниками), які нероз-
А. Константинова, Т. Стексова, Т. Тарасенко та ін.), ривно пов'язані з органічним цілим висловлення: 1)
на рівні глибоких монографічних досліджень (Н. предметно-смисловою вичерпністю; 2) мовленнєвим
Асмус, М. Бахтін, Ф. Бацевич, В. Дементьєв, С. Фор- задумом або мовною волею мовця; 3) типовими ком-
манова, Т. Шмельова і т. ін.), у складі діалогічної позиційно-жанровими формами завершення» [Там
11
само, 182]. Великого значення М. Бахтін надавав ви- Вони досліджуються з урахуванням синтагматичних і
вченню мовленнєвих жанрів ще й тому, що для мовця парадигматичних відношень системи. Мовленнєві
характерні не лише обов'язкові форми загальнонарод- жанри розглядаються в основному з точки зору мов-
ної мови (словниковий склад і граматична будова), а й ця, його інтенцій. Це, на думку В. Дементьєва, спро-
обов'язкові форми висловлювання, тобто мовленнєві щує й об'єднує концепт мовленнєвого жанру, оскільки
жанри, які вкрай необхідні для взаєморозуміння, як і тема мовленнєвого жанру в лінгвоцентричних дослі-
форми мови. дженнях розуміється як предмет мовлення, а у М.
М. Бахтін увів поняття первинних (простих) і вто- Бахтіна і тема, і стиль певною мірою є прагматични-
ринних (складних) мовленнєвих жанрів. До перших ми.
він відносив жанри, які склалися в умовах безпосере- Наступний напрям у теорії мовленнєвих жанрів –
днього мовленнєвого спілкування, до других – жанри, жанрологія, яку В. Дементьєв визначає як прагматич-
що склалися в умовах складного й високорозвиненого не вивчення мовленнєвих жанрів. Такий підхід склав-
культурного спілкування (переважно писемного). У ся з урахуванням неповноти лінгвістичного визначен-
процесі свого формування вторинні жанри вбирають ня мовленнєвих жанрів. Річ у тім, що монологізація
у себе й переробляють первинні (прості) жанри [2, с. ідеї мовленнєвих жанрів абсолютизує наміри мовця,
162]. що цілком можна застосувати до віртуального мов-
Підхід М. Бахтіна є провідним у визначенні теорії леннєвого жанру. Розуміння мовленнєвого жанру в
мовленнєвих жанрів, яке згодом поглиблюється й межах прагматики дає змогу розглядати його як «вер-
доповнюється відомими лінгвістами, як-от: Г. Солга- бально-знакове оформлення типових ситуацій соціа-
ник зазначає, що жанр – це установка на певний тип, льної взаємодії людей» [7, с. 75]. Н. Кожина [12, с. 47]
спосіб зображення, характер і масштаб узагальнень, зауважує, що недоліком такого напряму є його недо-
вид підходів, ставлень до дійсності [15, с. 7]; В. Оди- статня лінгвістичність, тобто надмірне захоплення
нцов визначає жанр як вид тексту, який характеризу- екстралінгвістичними й соціологічними чинниками
ється єдністю конструктивного принципу, своєрідніс- призводить до того, що мовленнєві жанри розгляда-
тю композиції й використанням стилістичних прийо- ються як явища, які протиставляються мовним яви-
мів [13, с. 26]; В. Гольдін до актуальних проблем тео- щам, а власне лінгвістичним засобам відводиться
рії мовленнєвих жанрів відносить: 1) параметризацію другорядна, службова роль.
жанрових форм і встановлення системних відношень Основні розбіжності в лінгвістичному й прагмалін-
між параметрами; 2) створення класифікації і багатоа- гвістичному напрямах дослідження жанрів В. Демен-
спектної типології жанрів; 3) уточнення провідних тьєв вбачає в: 1) орієнтації на монолог – орієнтації на
опозицій в системі термінів генології; 4) стуктуриза- діалог; 2) орієнтації на логіку, граматику, психологію
цію понять генології в системі загальнолінгвістичних – орієнтації на взаємодію з соціально-культурними
концептів; 5) дослідження жанрових форм в історич- умовами конкретної ситуації – соціологію [9, с. 28–
ному аспекті [6, с. 2]; В. Дементьєв пропонує виділи- 29]. Разом з тим, на думку вченого, обидва напрями
ти такі напрями в теорії мовленнєвих жанрів: лінгвіс- однакові. На основі загальної комунікативної природи
тичне вивчення мовленнєвих жанрів (генологію) і мовленнєвих жанрів і мови можливий синтез, оскіль-
прагматичне вивчення мовленнєвих жанрів (жанроло- ки жанри як і мова є засобом соціальної взаємодії.
гію) [9, с. 47]. На думку вченого, якщо скористатися Тому він пропонує називати мовленнєві жанри такого
семіотичною парадигмою «семантика – синтактика – характеру «комунікативною генологією» [Там само].
прагматика», то можна говорити про те, що семантика Якщо докладно проаналізувати віртуальний мовлен-
основну увагу приділяє синтактиці й семантиці мов- нєвий жанр, то на поверхні будуть його жорсткі озна-
леннєвого жанру, а синтактика – прагматиці. Синтак- ки, оскільки він є проміжною ланкою між мовою і
тика мовленнєвого жанру активно послуговується мовленням. Г. Богин (1997), М. Федосюк (1997) і В.
здобутками лінгвістики тексту, в якій мовленнєвий Дементьєв (2002) визначають мовленнєві жанри як
жанр розуміється як системно-структурний феномен; комунікативні атрактори, що обмежують інтерпрета-
він є складною сукупністю мовленнєвих жанрів, які цію мовленнєвих висловлювань і тим самим роблять
доцільно дібрано й об'єднано не безпосередньо, а її стандартною, що знижує ступінь невизначеності
через мовленнєвий жанр в цілому. комунікації.
Концепції, що В. Дементьєв об'єднує в умовну гру- Такої ж думки дотримується і К. Долинін, який ро-
пу «семантичного вивчення мовленнєвих жанрів», зглядає мовленнєвий жанр як засіб організації соціа-
мають на меті аналіз семантики мовленнєвих жанрів, льної взаємодії, що виконує низку важливих функцій,
який передбачає аналіз лексики. Розбіжності вбача- як-от: 1) орієнтування адресата в мовленнєвій події
ються в тому, скільки існує мовленнєвих жанрів, які через активацію відповідного сценарію і включення
типові мовленнєві форми вважати, а які не вважати відповідної установки; 2) керування в мовленнєвій
мовленнєвими жанрами. У цьому ж напрямку здійс- поведінці адресантом; 3) встановлення правил гри:
нюють свої дослідження А. Вежбицька (1997) (модель вибудовуємо своє мовлення за правилами певного
опису мовленнєвих жанрів за допомогою примітивів) жанру, мовець маніфестує себе як носія певного ста-
і Т. Шмельова (1997) (модель мовленнєвого жанру). тусу і виконувача певної ролі, тобто вибір мовленнє-
Генологія спирається на методологію й терміноло- вого жанру певною мірою характеризує суб'єкта; 4)
гію теорії мовленнєвих актів, втім деякі дослідники згуртування індивідів в межах соціуму (обручі на
ототожнюють мовленнєві жанри й мовленнєві акти. В діжці): задля успішної інтеграції в соціумі необхідно
генології мовленнєві жанри є діалогічним явищем і володіти не лише відповідною мовою, а й загально-
розуміються як моделі інваріантно-варіантного типу. прийнятими правилами мовленнєвої поведінки [11, с.
12
132]. жанри поділяються на особистісно релевантні, які

Щодо типології мовленнєвих жанрів, то К. Сєдов погіршують або покращують міжособистісні стосун-
пропонує виділяти мовленнєвий жанр у вузькому ки, й особистісно нейтральні.
розумінні – як мікрообряд, який є вербальним оформ- Дослідники Інтернет-спілкування (О. Войскунсь-
ленням інтеракції партнерів, тобто задовга взаємодія, кий, О. Вакуленко, P. Kelly, E. Reid, Sh. Turkle) виді-
яка породжує діалогічну єдність або монологічне ляють особливості, які властиві всім формам спілку-
висловлення, що містить кілька мікротекстових оди- вання у віртуальному просторі: анонімність, невиди-
ниць: субжанр – як жанрову форму, що є одноактним мість, відсутність єдності простору й часу, створення
висловлюванням, яке дорівнює одному мовленнєвому «віртуального Я», обмежене сенсорне переживання,
акту і може входити до жанру як тактика (внутріш- ускладнення у трансляції емоцій, емоційна невиму-
ньожанрова тактика – сюжетний поворот в межах шеність, використання особливих скорочень та сленгу
жанрової інтеракції); гіпержанр – як мволеннєві фор- тощо [4]. Щодо соціальниих параметрів віртуальних
ми, що супроводжують соціально-комунікативні си- мовленнєвих жанрів, то майже всі вони характеризу-
туації, які об'єднують у собі кілька жанрів (гіпержанр ються структурою участі: один-одному, один-
– застілля, жанри – тост, застільна бесіда і т. п.) [7, с. багатьом, багато-одному, багато-багатьом. Аудиторія
137]. віртуальних мовленнєвих жанрів може коливатися від
О. Сиротиніна пропонує розділити власне мовлен- кількох осіб до кількох сотень або, навіть, і тисяч
нєві жанри, в яких відсутнє спеціально сплановане, осіб. Учасники комунікації, тема, мета, тональність і
свідоме використання побудови мови й використання норми можуть бути абсолютно різними, залежно від
в ній певних мовних засобів і риторичні, які свідомо форм і жанрів віртуальної комунікації.
плануються і в яких використовуються ті чи інші Висновки. Мовленнєвий жанр свій початок бере з
засоби. Крім того, вона зазначає, що всіляке людське класичної теорії мовленнєвих жанрів, започаткованої
спілкування здійснюється в мовленнєвих жанрах, М. Бахтіним і розвиненої Г. Богиним, В. Гольдіним, І.
тому їхнє дослідження вкрай важливе. Сумніви мо- Гореловим, В. Дементьєвим, К. Долиніним, В. Один-
жуть виникнути лише тоді, коли навчають мовленнє- цовим, К. Сєдовим, О. Сиротиніною, Г. Солгаником,
вим жанрам. Очевидно, навчати можна лише тим з М. Федосюком, Т. Шмельовою і т. ін. Віртуальний
них, які одночасно є або можуть бути риторичними мовленнєвий жанр функціонує в мережі Інтернет, має
[14, с. 31]. К. Сєдов, підтримуючи думку О. Сироти- на меті електронне спілкування, схоже за формою з
ніної, також пропонує ототожнювати поняття вторин- традиційною комунікацією. Наукові здобутки, прис-
них і риторичних жанрів [7, с. 125]. вячені типології мовленнєвих жанрів, мають нові
Найбільш вичерпний варіант типології мовленнє- форми й підходи, що пов'язано з інтеграційними й
вих жанрів належить В. Дементьєву [10, с. 149], який глобалізаціними процесами в суспільстві.
бере за основу класифікації запропоноване Т. Г. Ви- Перспективу дослідження вбачаємо в докладному
нокур протиставлення двох полярних мовленнєвих аналізі особливостей віртуального мовленнєвого жан-
задумів – фатики й інформатики. Для типології фати- ру 'статус у соціальних мережах', його специфіку як
чних мовленнєвих жанрів автор пропонує дві підста- інформаційно-комунікативного середовища й особли-
ви: 1) непряма ступінь і 2) становище на шкалі міжо- востям мовленнєвого спілкування в мережі Інтернет.
собистісних відносин А. Р. Балаяна. Інформативні ж
ЛІТЕРАТУРА
1. Анисимова Т. В. Специфика PR жанров в Интернете / Т. курсе: межвуз. сб. науч. тр. / отв. ред. А.Г. Пастухов. –
В. Анисимова // Вестник Волгоградского государствен- Орел : Орловский государственный институт искусств и
ного университета. Серия 2: Языкознание. – Волгоград, культуры, 2014. – С. 238–249.
2015. – №4. – С. 129–137. 9. Дементьев В. В. Коммуникативная генристика: речевые
2. Бахтин М. М. Собрание сочинений: В 7 т. – Т. 5 / М. М. жанры как средство формализации социального взаимо-
Бахтин. – М. : Русские словари, 1996. – С. 159–286. действия / В. В. Дементьев // Жанры речи: Сборник науч.
3. Бацевич Ф. С. Вступ до лінгвістичної генології : [навчаль- ст. – Вып. 3. – Саратов : Изд-во ГосУНЦ «Колледж»,
ний посібник] / Ф. С. Бацевич. – К. : Видавничий центр 2002.
“Академія”, 2006. – 248 с. – (Серія ”Альма-матер”). 10. Дементьев В. В. Фатические и информативные комму-
4. Білопольська І. В. Психологічні особливості підлітків – никативные замыслы и коммуникативные интенции:
користувачів соціальних мереж / І. В. Білопольська [Еле- проблемы коммуникативной компетенции и типология
ктронний ресурс]. – Режим доступу : речевых жанров / В. В. Дементьев // Жанры речи: Сбор-
http://zlatoiruna.ucoz.ru/NAYKOVIROBOTU/bilopolska_ko ник науч. ст. – Вып. 1. – Саратов : Изд-во ГосУНЦ «Кол-
ristuvachi_socmerezh.pdf. . – Назва з екрану. ледж», 1997.
5. Богин Г. И. Речевой жанр как средство индивидуации / Г. 11. Долинин К. А. Речевые жанры как средство организации
И. Богин // Жанры речи. Вып.1. – Саратов : Изд-во Госу- социального взаимодействия / К. А. Долинин // Жанры
дарственного учебно-научного центра «Колледж», 1997. речи. – Вып. 2. – Саратов : Изд-во ГосУНЦ «Колледж»,
6. Гольдин В. Е. Проблемы жанроведения / В. Е. Гольдин // 1999.
Жанры речи: Сборник науч. ст. – Вып. 2. – Саратов : Изд- 12. Кожина М. Н. Речевой жанр и речевой акт (некоторые
во ГосУНЦ «Колледж», 1999. аспекты проблемы) / М. Н. Кожина // Жанры речи: Сбор-
7. Горелов И. Н. Основы психолингвистики / И. Н. Горелов, ник науч. ст. – Вып. 2. – Саратов : Изд-во ГосУНЦ «Кол-
К. Ф. Седов. – М. : Изд-во «Лабиринт», 2008. ледж», 1999.
8. Горошко Е.И. Интернет-жанр твиттинг как предмет ис- 13. Одинцов В. В. Стилистика текста / В. В. Одинцов. – М. :
следования нового направления Интернет-лингвистики – Наука, 1980. –264 с.
виртуального жанроведения / Е. И. Горошко, Т. Л. Поля- 14. Сиротинина О. Б. Некоторые размышления по поводу
кова // Жанры и типы текста в научном и медийном дис- терминов «речевой жанр» и «риторический жанр» / О. Б.
13
Сиротинина // Жанры речи: Сборник науч. ст. – Вып. 2. – 17. Хаметшина Н. О. Интернет-рецензия как жанр Интернет-
Саратов : Изд-во ГосУНЦ «Колледж», 1999. коммуникации / Н. О. Хаметшина, Л. Ю. Щипицина //
15. Солганик Г. Я. Стилистика газетных жанров: уч. пособие Жанры и типы текста в научном и медийном дискурсе:
/ Г. Я. Солганик, В. Н. Вакуров, Н. Н. Кохтев. – М. : Изд- межвуз. сб. науч. тр. / отв. ред. А. Г. Пастухов. – Орел :
во МГУ, 1978. – 181 с. Орловский государственный институт искусств и культу-
16. Федосюк М. Ю. Исследование средств речевого воздей- ры, 2014. – С. 250–259.
ствия и теория жанров речи / М. Ю. Федосюк // Жанры 18. Шмелева Т.В. Модель речевого жанра / Т.В. Шмелева //
речи: Сборник науч. ст. – Вып. 1. – Саратов : Изд-во Жанры речи: Сб. науч. ст. – Вып. 1. – Саратов : Колледж,
ГосУНЦ «Колледж», 1997. 1997. – С. 91–96.
REFERENCES
1. Anisimova T. V. Specificity of PR genres on the Internet / TV Genres of speech: Collection of scientific. Art. - Вып. 1. -
Anisimova // Bulletin of Volgograd State University. Series Saratov: Publishing house of the State Scientific and
2: Linguistics. - Volgograd, 2015. - № 4. - P. 129-137. Technical Center "College", 1997.
2. Bakhtin MM Collection of works: In 7 volumes - Т. 5 / MM 11. Dolinin KA Speech genres as a means of organizing social
Bakhtin. - M.: Russian dictionaries, 1996. - P. 159-286. interaction / K. A. Dolinin // Genres of speech. - Вып. 2. -
3. Batsevich F. S. Introduction to linguistic genology: [tutorial] / Saratov: Publishing house of the State Scientific and
F. S. Batsevich. - K.: Publishing Center "Academy", 2006 - Technical Center "College", 1999.
248 pp. - (Alma Mater series). 12. Kozhina MN Speech genre and speech act (some aspects of
4. Belopolskaya IV Psychological features of teenagers - users of the problem) / MN Kozhina // Genres of speech: Collection
social networks / I.V. Belopolskaya [Electronic resource]. - of scientific. Art. - Вып. 2. - Saratov: Publishing house of the
Mode of access: State Scientific and Technical Center "College", 1999.
http://zlatoiruna.ucoz.ru/NAYKOVIROBOTU/bilopolska_ko 13. Odintsov V. V. Stylistics of the text / V.V. Odintsov. - M.:
ristuvachi_socmerezh.pdf. . - Title from the screen. Science, 1980. -264 p.
5. Bogin GI Speech genre as a means of individuation / GI Bogin 14. Sirotinina OB Some reflections on the terms "speech genre"
// Genres of speech. Issue 1. - Saratov: Publishing house of and "rhetorical genre" / OB Sirotinina // Genres of speech:
the State educational and scientific center "College", 1997. Collection of scientific. Art. - Вып. 2. - Saratov: Publishing
6. Goldin V. Ye. Problems of Genre Science / VE Gol'din // house of the State Scientific and Technical Center "College",
Genres of Speech: Collection of Scientific. Art. - Вып. 2. - 1999.
Saratov: Publishing house of the State Scientific and 15. Solanik G. Ya. Stylistics of newspaper genres: Uch.
Technical Center "College", 1999. allowance / G. Ya. Solganik, VN Vakurov, NN Kokhtev. -
7. Gorelov IN Fundamentals of psycholinguistics / IN Gorelov, Moscow: Izd-vo MGU, 1978. - 181 p.
KF Sedov. - M.: Publishing house "Labyrinth", 2008. 16. Fedosyuk M. Yu. Investigation of the means of speech
8. Goroshko E.I. Internet genre of twitter as a subject of research influence and the theory of speech genres / M. Yu. Fedosyuk
of a new direction of Internet linguistics - virtual genre // Genres of speech: Collection of scientific works. Art. -
science / EI Goroshko, T. L. Polyakova // Genres and types of Вып. 1. - Saratov: Publishing house of the State Scientific
text in scientific and media discourse: interuniversity. Sat. sci. and Technical Center "College", 1997.
tr. / otv. Ed. A.G. Shepherds. - Eagle: Orel State Institute of 17. Khametshina N. O. Internet review as a genre of Internet
Arts and Culture, 2014. - P. 238-249. communication / NO Khametshina, L. Yu. Shchipitsina //
9. Dementiev V. V. Communicative genre: speech genres as a Genres and types of text in scientific and media discourse:
means of formalizing social interaction / V. Dement'ev // interuniversity. Sat. sci. tr. / otv. Ed. A. G. Pastukhov. -
Genres of speech: Collection of scientific. Art. - Вып. 3. - Eagle: Orel State Institute of Arts and Culture, 2014. - P. 250-
Saratov: Publishing house of the State Unitary Enterprise 259.
"College", 2002. 18. Shmeleva Т.В. Model of the speech genre / Т.В. Shmeleva //
10. Dementiev V. V. Fatic and informative communicative ideas Genres of speech: Sat. sci. Art. - Вып. 1. - Saratov: College,
and communicative intentions: problems of communicative 1997. - P. 91-96.
competence and typology of speech genres / V. Dement'ev //
Theoretical principles of research of speech genre

T. S. Bosa
Abstract. Modern Linguistics is characterized by the creation and formation of the new promising direction, based on the antropo-
centrična theory of speech genres (TSG). The popularity of this area lies in the interest of scholars of the phenomenon of virtual
communication, which has a structure and different mechanisms of influence on social content. Multidimensionality and the wealth
they form determines the need for a diversified approach to the study of SG in genologìï. The author presents the basic theoretical
framework of the study of the theory of speech genres. Taking into account the achievements of modern research, analyzed the con-
cept of speech genres, describes the features and functions of the graphical elements of the speech genre. It is proved that modern
speech genre and it's kind of a virtual speech genre is informational and communicative environment, in which there is a particular
style of design, field communications, speech behavior. Speech genres and virtual speech genre belong to written communication,
and based on the most complete use of lexical, grammatical, graphical, display means language that involves making certain correc-
tions, as well as different dialogic and monologue forms.
Keywords: genre, speech genre, virtual speech genre.
14
АГАТ-словники як компонент автоматичного

опрацювання змісту українськомовного тексту
Н. Дарчук
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: nataliadarchuk@gmail.com.

Анотація. У статті розглянуто лінгвістичні засади створення електронного семантичного словника як бази для майбутнього
автоматичного дослідження семантичної структури українськомовного тексту. Здійснено автоматизоване семантичне розмі-
чування за таксономічними класами, що є частиною АГАТ-словників, за допомогою яких аналізується текст на різних рів-
нях мовної системи. Створена система дозволить швидко одержувати за запитом з Корпусу української мови словники лек-
сико-семантичних груп різних частин мови із кількісними показниками. Корпус текстів і словники розміщено на мовно-
інформаційному порталі www.mova.info.
Ключові слова: АГАТ-словники, Корпус текстів української мови, таксон, семантична анотація.
Головним компонентом комп’ютерного опрацювання характеристики необхідні для визначення значення

тексту, його змісту є словники. Вони визначають пот- текстової словоформи і встановлення її синтаксичної
ужність системи, за словниками ієрархізується функції у реченні. Семантичні характеристики опи-
рівневий опис мовної системи, словникова інформація сують значення лексичної одиниці.
визначає ефективність семантичного аналізу. Усвідо- Комплекс різних словників української мови в си-
млення необхідності створення машинних словників з стемі АГАТ призначений для автоматичного
метою автоматичної обробки текстів дозволило укла- опрацювання українськомовного тексту і є інструмен-
сти, наприклад, граматичний словник, словник омо- том аналізу Корпусу української мови, який нарахо-
німів, словник сталих сполук і фразеологічних зворо- вує більше ніж 80 млн слововживань (розміщений на
тів, аналітичних конструкцій тощо. Своєрідність кате- мовно-інформаційному порталі www.mova.info).
горизації мовного матеріалу у цій системі так званих Словникова система АГАТ побудована як система
резидентних словників виявляється у специфічному словників, у якій ураховано всі типи текстових оди-
представленні результатів морфологічного аналізу ниць. Один зі словників, що має назву РУТА, задума-
(граматичний словник), синтаксичного аналізу (слов- ний і розвивається як самостійний словниковий ком-
ники валентностей), семантичного аналізу (потракту- плекс багатоцільового призначення. РУТА складаєть-
вання і розв’язання полісемії, класифікація слів у за ся з кількох частин: основну частину словника утво-
таксонами). Смисл цієї тенденції не тільки у тому, що рюють слова повнозначні та службові частини мови.
в сукупності словників можуть бути відображені й Маркування лексем-термінів предметних галузей
якоюсь мірою відображаються всі рівні мовної струк- здійснюється позначками, за якими утворюються
тури, але й тому, що зараз у лінгвістиці пафос опису спеціальні термінологічні словники у вигляді само-
будь-якого рівня бачиться у створенні словника його стійної бази даних. Неосновну частину утворюють
елементів, відношень між ними, що і є результатом вільні словосполучення і фразеологізми.
дослідницької роботи над тією чи іншою проблемою, З лінгвістичного погляду до кожної лексеми по-
ніби «відповіддю» на певну лінгвістичну задачу дається різноаспектна (зональна) інформація: зона
(напр., можливість укладання словника словосполу- морфологічна (частина мови, для змінюваних – номер
чень або словника тематично пов’язаних лексем то- парадигматичного класу, певні граматичні характери-
що). Словник виявляється найзручнішою формою стики для дієслів та лексико-семантичні розряди для
узагальнення і фіксації наших знань не тільки про іменників); зона синтаксична (містить припис про
мову, а й про мову Шевченка, Франка, Лесі Українки, синтаксичну валентність і сполучуваність іменників,
фольклору, публіцистики – сучасної і попередніх пе- дієслів, ад’єктивів в українській мові); зона семантич-
ріодів. Це дає змогу отримати дослідникові крім суто на (кожній лексемі приписується семантичний код за
лінгвістичної інформації, уяву про світоглядність ав- таксономічною класифіцією (останній розміщений
тора або концептуальні характеристики стилю тощо. поки що у тестовому режимі на мовно-
Незважаючи на прикладний характер інформаційному порталі www.mova.info).
розв’язуваних завдань, при утворенні комп’ютерного Зупинимося докладніше на теоретичних засадах і
словника резидентного типу слід дотримуватися об- прикладній реалізації семантичного словника.
раної лінгвістичної теорії, наприклад, рівневості – Відправною точкою у міркуваннях укладачів сема-
розмежування морфологічних, словотвірних, лексич- нтичного словника АГАТ є соссюрівська теза про
них, синтаксичних, семантичних, концептуальних мову як про систему, всі елементи якої утворюють
даних. Співвідношення семантики, синтаксису й мор- ціле. Другою відправною точкою класифікації є інша
фології у структурі словникової статті комп’ютерного теза Соссюра: «… поза процесом мовлення слова, які
словника визначається особливостями її конструю- мають між собою щось спільне, асоціюються в
вання. Кожна лексична одиниця, яка входить до бази пам’яті так, що з них утворюються групи, в межах
даних, одержує опис на морфологічному, синтаксич- яких виявляються досить різноманітні відношення»
ному, семантичному рівнях у вигляді відповідного [7, с. 121].
набору характеристик. Синтаксичні й морфологічні Основні вимоги, які автори висувають до своєї кла-
15
сифікації, зводяться до наступного. Семантизація сло- матерії, а їх взаємозв’язок підкреслюється наявністю

ва пов’язується із розкриттям його значення. Основ- цілого ряду об’єктивних законів руху матерії, які ма-
ними компонентами значення слова можна вважати: ють універсальний характер. Корелятом єдиного світу
а) віднесеність слова до якогось відрізку позамов- у пізнанні є єдине знання, закріплене у поняттях. Од-
ної дійсності; нією з форм фіксації понять є лексика мови [2].
б) його значимість (парадигматичне значення); Таксономічна класифікація лексики всіх частин
в) його здатність сполучуватися певним чином з мови складається з трьох частин: синоптичної, анало-
іншими словами (синтагматичне значення) [5, с. 49]. гічної та алфавітної. Для класу іменників вона описа-
Семантична розмітка словника – бази майбутнього на у [1]. Дану статтю присвятимо опису синоптичної
семантичного аналізу українськомовного тексту – класифікації українських дієслів. Синоптична час-
впроваджується поетапно. Нею буде розмічено всі тина являє собою поняттєву класифікацію змістовної
лексеми частотних словників, наявних у Корпусі сторони дієслівної лексики. Таксономічна класифіка-
українськомовних текстів різних стилів: художнього, ція дієслів відрізняється від іменникової тим, що в ній
публіцистичного, ділового, крім наукового – для різ- основними одиницями аналізу є не окремі слова у
них підмов створюються тезауруси із системою від- певному значенні, а певні семантичні групи дієслів,
ношень між термінами кожної терміносистеми. Наразі що пояснюється специфікою денотативного значення
опрацьовується частотний словник публіцистичних цих частин мови: іменник позначає узагальнено пре-
текстів, генеральна сукупність яких у Корпусі пере- дмет, а дієслово – тільки дію, яка відбувається з цим
вищує 16 млн. слововживань (розміщено на мовно- предметом, або її стан.
інформаційному порталі). Укладено частотний слов- В основі організації лексичного матеріалу принцип
ник цих текстів, обсягом 40 тис. різних лексем, лекси- ієрархічності спостерігаємо тільки для таксону БУТ-
кон якого розподілено за частинами мови: словник ТЄВА СФЕРА, до якого входять: існування (жити);
іменників, словник дієслів, словник ад’єктивів, слов- початок існування (народитися); припинення існу-
ник прислівників. Для кожної частини мови створю- вання (ліквідувати). Умовно до буттєвої сфери можна
ється своя семантична розмітка. Одиницею семантич- віднести таксони: ЯКІСНИЙ СТАН (біліти); ЗМІ-
ного опису є не множина слів, а поняття, які відобра- НА СТАНУ АБО ОЗНАКИ (дорослішати), які в
жають класи суспільнозначущих сутностей, розріз- рамках класифікації не перебувають в ієрархічних
нюваних людьми, а лексеми у словнику відіграють відношеннях. Решту таксонів можна охарактеризува-
роль вербалізаторів понять. ти в такий спосіб: таксони, в яких згруповано дієслова
За основу було взято таксономію Національного дії та діяльності: РУХ (бігти); ПЕРЕМІЩЕННЯ
корпусу російської мови як апробовану вже на корпу- ОБ’ЄКТА (винест); ПОМІЩЕННЯ ОБ’ЄКТА (ас-
сі текстів російської мови [3; 4], яка при роботі з кла- фальтувати); ФІЗИЧНИЙ ВПЛИВ на об’єкт (би-
сифікацією лексем української мови зазнала деяких ти); ТВОРЕННЯ, СТВОРЕННЯ ФІЗИЧНОГО
змін. Ми відмовилися від ідеографічного принципу, ОБ’ЄКТА (будувати); ЗНИЩЕННЯ ОБ’ЄКТА
оскільки численні ідеографічні словники, створені для (спалити); РОЗТАШУВАННЯ ОБ’ЄКТА (поклас-
різних мов, свідчать, що розробити і теоретично об- ти); МІСЦЕЗНАХОДЖЕННЯ ОБ’ЄКТА (лежати);
ґрунтувати якусь одну універсальну систематизацію ПОЛОЖЕННЯ ТІЛА У ПРОСТОРІ (валятися);
не вдається. Не виключено, що в майбутньому всі МЕНТАЛЬНА СФЕРА (вірити); МОВЛЕННЯ (го-
корпуси слов’янських мов можна об’єднати в один ворити); СОЦІАЛЬНА ДІЯЛЬНІСТЬ(втручатися);
корпус слов’янських текстів, бажано вже зараз фор- СУСПІЛЬНО-ПОЛІТИЧНА ДІЯЛЬНІСТЬ (агіту-
мувати спільне лінгвістичне забезпечення з урахуван- вати); ПОВЕДІНКА ЛЮДИНИ (вередувати); ФІ-
ням лексичних особливостей національних мов. ЗІОЛОГІЧНА СФЕРА (гикати); ЗВУК(гудіти);
Лінгвістична таксономія – сукупність принципів і ЗАПАХ (духмяніти); СПРИЙНЯТТЯ (дивитися);
правил класифікації об’єктів, а також сама класифіка- СВІТЛО (гаснути). Дієслова, які характеризують
ція. Таксономія передбачає систематизацію як онто- відношення: ВІДНОШЕННЯ (берегти); МІЖОСО-
логічний результат, що частково відображає ієрархіч- БИСТІСНІ ВІДНОШЕННЯ (аплодувати); СОЦІА-
ну організацію, а для кожної частини мови розробле- ЛЬНІ ВІДНОШЕННЯ (допомагати); ПОСЕСИВ-
но свою таксономію зі своїм набором таксонів. Осно- НА СФЕРА (мати); КОНТАКТ Й ОПОРА (торка-
вні вимоги до семантичних класів у корпусній таксо- тися).
номічній розмітці російської мови такі: незалежність При віднесенні ЛСВ дієслова до певного таксону
таксонів; базовість ознак; максимальне укрупнення спостерігаємо чотири випадки:
класів; породження мінімального шуму на запит ко- 1.) незважаючи на багатозначність дієслова, в усіх
ристувача; оптимальність результату пошуку [6, с. дієсловах інтегруюча сема збігається, напр., у дієсло-
226] ва покачати є п’ять ЛСВ: ЛСВ1 – «посовати, поверті-
В кожній поняттєвій групі слова спочатку розта- ти, покрутити кого-, що-небудь на чомусь або по чо-
шовуються за частинами мови (іменники, дієслова мусь»; ЛСВ2 – «вирівняти, вигладити качалкою та
прикметники, прислівники тощо), а в межах одержа- рублем (полотно, білизну і т. ін.)»; ЛСВ3 – «розкачати
них граматично однорідних серій слів – за смисловою тісто, надаючи йому певної форми»; ЛСВ4 – «качати
близькістю, що ілюструє лексичне багатство живої якийсь час помпою воду, нафту, газ і т. ін.»; ЛСВ5 –
мови в усьому обсязі як єдине ціле. Таким же єдиним «підкидати якийсь час гуртом кого-небудь угору, ви-
є й реальний світ, який відображається у лексиці, не- ражаючи повагу, любов, захоплення і т. ін.». Хоча
зважаючи на свою багатоплановість: всі події, пред- ідентифікатори у них різні (‘посовати’, ‘вирівняти’,
мети, процеси можуть розглядатися як прояв рухомої ‘розкачати’, ‘качати’, ‘підкидати’), ми моделюємо
16
денотативну ситуацію, описану в значенні, а вона 37 поняттєвих груп наповнюється ЛСВ, причому по-
пов’язана із переміщенням, тому вважаємо що такий няттєві групи слідують в алфавітному порядку заго-
випадок може бути інтегровано визначений таксоном ловкових слів-понять. Алфавітна частина є не що
переміщення і всі ЛСВ будуть зараховані до лексич- інше, як звичайний тлумачний словник сучасної укра-
ної парадигми таксону переміщення. їнської мови, в якому слова в кожному із своїх зна-
2.) У багатозначного дієслова, напр., скриватися, чень не тільки супроводжується вербальним визна-
немає спільної інтегруючої семи: ченням, але й вказівкою на їх місце в таксономічній
ЛСВ1 – «перебувати в якому-небудь потайному мі- класифікації. Синоптичний словник, який дозволяє
сці, знаходити собі таємний притулок, ховаючись від витлумачити максимальну кількість слів, є не що ін-
кого-, чого-небудь, уникаючи зустрічі з кимсь»; ЛСВ2 ше, як рівень родових слів-понять. Його ідентифікація
– «таємно піти, втекти звідки-небудь, ховаючись від досягається шляхом аналізу лексико-семантичних
кого-небудь, рятуючись від чогось і т. ін.»; ЛСВ3 – класів умовної еквівалентності.
«переміщаючись, віддаляючись, ставати невидимим, Родовим словом-поняттям або елементом базисно-
непомітним, зникати з поля зору»; ЛСВ4 – «не гово- го словника у вигляді таксону можна визнати таке
рити, не розповідати комусь про що-небудь, прихову- слово, виділення якого з класу забезпечується мініма-
вати щось». ЛСВ1 пов’язана із ситуацією поміщення льним числом диференційних ознак. Опрацьовуються
об’єкта у щось, тому входить до лексичної парадигми всі без виключення ЛСВ і навіть ті, в яких є перенос-
таксону поміщення; ЛСВ2 несе семантику руху (семи не значення. Самі лексико-семантичні класи умовної
піти, втекти) (таксон рух); ЛСВ3 – семантику пере- еквівалентності – таксони, які об’єднують слова із
міщення (таксон переміщення), а ЛСВ4 – семантику загальними інваріантними властивостями, задаються
мовлення (таксон мовлення).Таким чином, за всіма у парадигматичній частині словника і характеризу-
ЛСВ лексема скриватися входитиме до чотирьох лек- ються вказівкою на їхнє місце у загальному плані кла-
сико-семантичних парадигм. сифікації спеціальним внутрішнім семантичним ко-
3) Працюючи над лексичною таксономією, ми пе- дом, прихованим від користувача, але важливим для
реконалися в тому, що лексика мови не допускає різного роду сортування і пошуку за певними параме-
строгого й однозначного розбиття: одне й те саме трами.
слово у певному значенні може входити в різні лекси- Таку класифікацію можна назвати логічною, оскі-
ко-семантичні групи – таксони. Наприклад, у семан- льки вона базується на логічному принципі і виво-
тиці дієслова розширювати – «збільшувати розміри, диться апріорно. Таксони – класи, чітко розмежовані.
вставляючи що-небудь» – немає семи, яка б одно- Таксони дієслова мають екстенсіональний характер,
значно вказувала на відповідний таксон. У такому зорієнтовані на сигніфікативний аспект лексичної
випадку вважаємо, що вся дефініція (слово і права семантики на відміну від іменникової семантики, для
частина – значення) передають денонативну ситуацію якої характерний денонативний характер. Для таксо-
«творення, створення широкого одягу» і лексема за- номічної класифікації обрано не деревовидний, а фа-
раховується до таксону творення, створення. Однак сетний принцип класифікації, що, з одного боку, є
інфінітив дієслова «збільшувати» є деад’єктивом від зручним для користувача Корпусом, а з іншого – до-
прикметника більший, отже, в його семантиці є вказі- зволяє лінгвісту-оператору приписувати слову різні
вка на якість, тобто робити щось більшим. Тому у ознаки, оскільки вони часто в ньому суміщаються.
дієслова розширювати буде комбінований семантич- При цьому зауважимо, що розмічування відбувається
ний код, який вказуватиме на віднесеність дієслова до не за контекстом словоформи, а за значенням, пред-
двох таксонів – творення, створення і якість. Це ставленим у кількох тлумачних словниках української
змусило виробити й використати систему перехрес- мови, щоб лінгвіст мав змогу обрати найкоротше і
них посилань, що є насправді демонстрацією семан- найточніше визначення ЛСВ, оскільки передбачається
тичної поліфонічності слова, яка реалізується в різних на запит користувача Корпусом видавати не тільки
диференційних елементах та ознаках. Між тим така лексеми – вербалізатори понять, але й контексти, в
розкладена у таксони лексика є єдиною, цілісною та яких вживатиметься ЛСВ, із спливаючою підказкою
спаяною численними зв’язками та відношеннями. про значення ЛСВ із тлумачного словника.
4) До таксону входять і синонімічні, й антонімічні Зауважимо, що подібна розмітка не може бути са-
пари, напр., одягти, роздягти (таксон поміщення); мостійним модулем можливого автоматичного семан-
зімкнути, розімкнути – таксон поміщення. тичного аналізу, а лише слугуватиме класифікації слів
Оскільки кожне зі значень (ЛСВ) розглядається як за приналежністю до того чи іншого таксону. Таксо-
самостійне слово й автоматизовано маркується за так- номічну класифікацію можна розглядати в аспекті
сономічною класифікацією, словники іменників та зв’язку із Корпусом української мови, заради якого
дієслів публіцистичного стилю за обсягом збільшився вона і була створена. У поєднанні з Корпусом таксо-
практично втричі (загальна кількість одиниць класи- номічний словник суміщатиме у собі редукований
фікації 47554 ЛСВ). Якщо слово не має значення (не- ідеографічний словник і контекстний словник слово-
ологізм, оказіоналізм, топонім тощо), йому припису- вживань. Це значить, що, з одного боку, кожне слово
ється значення за контекстом та з інших джерел (Вікі- у ньому подаватиметься в оточенні всіх семантично
педія). Це значення запам’ятовується в базі даних при близьких йому слів, а з іншого – кожне слово супро-
комп’ютерній обробці матеріалу, а потім за- воджуватиметься описом його сполучуваності. Такий
пам’ятовується і семантичний код у таксономічній словник може бути новим типом семантичного слов-
класифікації. ника. Слід наголосити на великому значенні тлумач-
В аналогічній частині таксономії дієслова кожна з ного словника. При створенні автоматичного семан-
17
тичного словника української мови дефініція буде з іншого — як модель синтаксичної сполучуваності
використана двічі: з одного боку, як носій характери- аналізованого слова.
стики означального, як семантичний еквівалент слова,
1. Дарчук Н., Зубань О., Лангенбах М., Ходаківська Я. корпусе русского языка: принципы, проблемы, перспек-
АГАТ-семантика: семантичне розмічування Корпусу ук- тивы / Национальный корпус русского языка: 2003-2005.–
раїнської мови / Українське мовознавство. - Випуск 46/1, М.: – Изд-во «Индрик». – 2005. – С. 155-174.
2016 - С. 92-103. 5. Морковкин В.В. Идеографические словари. М. Изд-во
2. Караулов Ю.Н. Лингвистическое конструирование и теза- МГУ. – 1978, с. 49.
урус литературного языка. / Ю.Н.Караулов. – Изд-во 6. Рахилина Е.В., Кустова Г.И., Ляшевская О.Н., Резникова
«Наука», 1981. – 363 с. Т.И., Шеманаева О.Ю. Задачи и принципы семантиче-
3. Красильщик И.С., Рахилина Е.В. Предметные имена в ской разметки лексики в НКРЯ / Национальный корпус
системе «Лексикограф» // НТИ, сер. 2 – 1992. – № 9. – С. русскогоязыка. Новые результаты и перспективы. – Сан-
24 – 31. кт-Петербург: «НЕСТОР-ИСТОРИЯ» – 2009. С.215 – 239.
4. Кустова Г.И., Ляшевская О.Н., Падучева Е.В., Рахилина 7. Соссюр Ф. Курс общей лингвистики. М., Соцэгиз, 1933, с.
Е.В. Семантическая разметка лексики в Национальном 121
REFERENCES
1. Darchuk N.., Zuban О., Langenbach М., Khodakivska Y. puse russkogo yazyka: printsypy, problemy, perspektivy/
AGAT-semantikа: semantychne rozmitchuvannya Korpusu Natsyonalniy korpus russkoho yazyka: 2003-2005.– М.: –
ukrayinskoyi movy/ Ukrayinske movoznavstvo. - Vypusk Izd-vo «Indryk». – 2005. S. 155-174.
46/1, 2016 - s. 92-103. 5. Morkovkin V.V. Ideographicheskiye slovari. М. Izd-vo MGU.
2. Karaulov Y.N. Lingvisticheskoye konstruirovaniye i tezaurus 1978, s. 49.
literaturnogo yazyka. / Y.N. Karaulov. – Izd-vo «Nauka», 6. Rakhilina E.V., Kustova G.I., Lyashevskaya О.N., Reznikova
1981. – 363 s. Т.I., Shemaneva О.Y. Zadachi i printsypy semanticheskoy
3. Krasilshyk I.S., Rakhilina Е.V. Predmetniye imena v sisteme razmetki leksiki NКRY / Natsyonalnoho korpusa russkoho
«Lwksikograph» // NTI, ser. 2 – 1992. - № 9. – S. 24 – 31. yazyka. Noviye zadatchi i perspektivy – Sankt-Peterburg:
4. Kustova G.I., Lyashevskaya О.N., Paducheva Е.V., Rakhilina «NESTOR-ISTORIYA» – 2009. S.215- 239.
E.V. Semanticheskaya razmetka leksiki v natsionalnom kor- 7. Sossur F. Kurs obshey lingvistiki. М., Sotsegiz, 1933, s. 121
AGAT-dictionaries as a component for automated Ukrainian text content management

N. Darchuk
Abstract. The article views linguistic aspects for development of electronic semantic dictionary as the basis for the future-oriented
automated analysis of semantic structure of Ukrainian texts. It provides available automated semantic tagging (metadata) according
to taxonomic classes which is utilized in AGAT-dictionaries and enables to analyze texts at different levels of language system. The
developed system enables to display as per request from the Ukrainian Corpus dictionaries of lexical and semantic groups of different
parts of speech with statistical data. The text corpus with dictionaries are available at the linguistic web-site www.mova.info.
Keywords: AGAT-dictionaries, The Ukrainian corpus texts, taxon, semantic annotation.
АГАТ-словари как компонент автоматической обработки смысла украинскоязычного текста

Н. Дарчук
Аннотация. В статье рассмотрены лингвистические основы создания семантического словаря как базы для будущего авто-
матического исследования семантической структуры украинскоязычного текста. Осуществлена автоматизированная разме-
тка по таксономическим классам, которые являються частью АГАТ-словарей, с помощью которых анализируется текст на
всех уровнях языковой системы. Созданная система позволит быстро извлекать по запросу из Корпуса текстов украинского
языка словари лексико-семантических групп разных частей речи с количественными показателями. Корпус текстов и слова-
ри размещены на информационном портале www.mova.info.
Ключевые слова: АГАТ-словари, Корпус текстов украинского языка, таксон, семантическая аннотация.
18
Знакова природа паремії

В. В. Калько
Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького, Україна
Corresponding author. E-mail: mkalko@ukr.net

Анотація. У статті схарактеризовано основні ознаки паремії як мовного знака: двобічний характер, системність, відтворюваність,
інформативність, узагальненість, комбінаторність, довільність, мотивованість. Запропоновано розуміння знакової природи паремії
як мовного знака, що характеризується особливим зв’язком форми й змісту й слугує засобом збереження, отримання, оброблення
й передавання інформації.
Ключові слова: лінгвосеміотика, мовний знак, паремія, висловлення, система мови, семантика, синтагматика, парадигмати-
ка.
Вступ. Мова як когнітивно-семіотичний феномен – вання інформації [10, с. 451]. Така дефініція ґрунтується
система знаків, що слугують провідними засобами коду- на білатеральній концепції і пов’язана з ідеями Ф. де
вання і транслювання інформації. Матеріальне втілення Соссюра про те, що форма існує ідеально у вигляді
знаків репрезентує ментальні структури, осягнення яких знань про неї, тому мовний знак може формуватися
дає змогу зрозуміти сутність мисленнєвих і мовленнєвих лише на підставі усвідомлення мовцями психічного
процесів. Збагнути онтологію мови можна лише на ґру- зв’язку між поняттям, значенням і закріпленим за ними
нті знакової теорії, адже лінгвосеміотика забезпечує акустичним образом [12, c. 99].
пояснення найсуттєвіших ознак мовних одиниць як у Одна зі складних і дискусійних проблем сучасної лін-
формальному, так і в змістово-функційному аспектах. гвосеміотики – питання довжини мовного знака. Попри
Короткий огляд публікацій. Семіотичну природу активне обговорення в лінгвосеміотичних студіях, що
паремій проаналізовано насамперед в аспекті структура- розпочалося ще в 60-х роках ХХ ст., знаковий статус
лізму й логічної семантики (А. Дандес, С. С. Єрмоленко, висловлення/речення так і не отримав достатнього об-
Ю. І. Левін, П. Кавілл, З. Г. Коцюба, Т. М. Ніколаєва, ґрунтування та не набув загального визнання. Супереч-
Г. Л. Перм’яков, А. Тейлор, Т. В. Цив’ян та ін.). Як іко- ливість знакового характеру висловлення/речення
нічний мовний знак, використовуваний для позначення пов’язана передовсім із невизначеністю щодо належнос-
типових ситуацій чи відношень між явищами дійсності, ті речення до мовних чи мовленнєвих одиниць. У сучас-
визначає прислів’я Л. Б. Савенкова [9, с. 12]. На думку ному синтаксисі наявні два погляди на співвідношення
Г. Г. Молчалової, функційно паремія співвідноситься з цих понять. Прихильники першого (Л. Блумфілд,
певним фактом буття, піддаючи його образній інтерпре- І. Р. Вихованець, В. Г. Гак, Ч. Фриз та ін.) вважають, що
тації, експресивній оцінці і тим самим виражаючи куль- речення і висловлення є за своєю суттю одним об’єктом,
турно-національне світобачення народу. Це дає підстави який потрібно вивчати і як одиницю мови, і як одиницю
дослідниці визначити її як «художній мікро- мовлення. Представники другого підходу (В. Матезіус,
текст/дискурс» і водночас – як мовний знак іконічного Ф. Данеш, А. П. Загнітко, О. О. Селіванова, З. Херрис та
типу [8, с. 512]. Підґрунтя такої дещо суперечливої гіпо- ін.) протиставляють речення і висловлення, вважаючи
тези становить розроблена в семіотичній культурології перше одиницею системи мови, а друге – одиницею
Московсько-Тартуської школи ідея про вторинну іконі- мовлення як реалізації цієї системи. На нашу думку, для
зацію художнього тексту. Однак існування мовних зна- розмежування цих термінів можна застосувати ідеї
ків-ікон визнають не всі лінгвісти, вважаючи, що така В. А. Звегінцева щодо протиставлення речення і псевдо-
подібність є досить умовною. У. Еко зауважував, що речення. Дослідник вважає, що речення – це мінімальна
кваліфікація іконічності деяких явищ є досить компро- і водночас основна одиниця спілкування, воно ситуати-
місною, придатною для опису цих явищ на тому рівні вне і наділене смислом, псевдоречення належить царині
узагальнення, на якому ми їх сприймаємо й використо- мови, воно не пов’язане з конкретною ситуацією, має
вуємо: абсолютний іконічний знак не може бути нічим псевдосмисл, і йому притаманні лише зовнішні ознаки
іншим, як власним денотатом [13, с. 124–125]. Зважаючи речення [5, с. 172–185]. Отже, псевдоречення – це струк-
на це, проблема обґрунтування знакової природи паремії турна схема, а речення – її мовленнєва реалізація. Роз-
є актуальною і потребує уваги з боку дослідників. межування речення і висловлення в такому разі відбува-
Мета статті – проаналізувати проблеми знакового ється на осі абстрактне / конкретне. Речення як моно- чи
статусу паремії як когнітивно-дискурсивного феномена, поліпредикативна одиниця мови представлене в мов-
продукту культури народу, поліфункційного жанру ленні певною кількістю висловлень, що отримують
усної народної творчості й на ґрунті аналізу найбільш додатковий зміст, опосередкований інтенціями мовця,
значущих лінгвістичних і фольклорних досліджень за- параметрами комунікативної ситуації тощо. Висловлен-
пропонувати власне обґрунтування знакової природи ня може структурно і семантично збігатися з реченням у
паремійного висловлення. разі відповідності його позиційній схемі, однак у певній
Результати та їх обговорення. Слідом за мовленнєвій ситуації воно зазвичай отримує додаткові
О. О. Селівановою, мовний знак визначаємо як двобічну прагматичні й модальні компоненти. О. О. Селіванова
матеріально-ідеальну одиницю системно організованого цілком слушно зауважує, що в семіотичному сенсі ви-
мовного коду, яка довільно, символічно й конвенційно словлення є одним з аспектів речення і протиставлене
фіксує в чуттєво сприйманій формі певний зміст і слугує іншому аспектові речення – його позиційній схемі – як
засобом збереження, отримання, оброблення й переда- денотативний аспект знака сигніфікативному [10, с. 64].
19
До того ж, за визначенням Е. Бенвеніста, «висловлення – фікувати як мовний знак у його матеріальному функціо-
це приведення мови в дію за допомогою індивідуально- нуванні. Отже, висловлення – це знак як інваріантна
го акту її використання» [2, с. 312], а паремії як прецеде- схема мовної системи, якій відповідають у процесі варі-
нтні висловлення передовсім зорієнтовані на адресата, ювання і нарощування змісту схеми конкретні реалізації
якому узагальнений, колективний адресант передає в мовленні. Тому є підстави для визнання мовним зна-
концептуально значущу інформацію. ком і речення, і висловлення.
Будь-який знак повинен зберігатися в пам’яті людини Паремія – особливий тип висловлення: висловлення
і відтворюватися в готовому вигляді в потрібний мо- загалом ще може допускати можливість невизнання
мент. Щодо лексем і фразем це правило є чинним і не вченими його знакового статусу, то прислів’я, з огляду
викликає жодних сумнівів. Погляди ж науковців на на свою обов’язкову відтворюваність у фіксованій фор-
сутність речення/висловлення кардинально різні. Так, мі, неодмінно претендує на статус мовного знака. На
Е. Бенвеніст заперечує можливість збереження речень у нашу думку, саме стійкість і відтворюваність найбільш
людській пам’яті в готовому вигляді [2, с. 139]. Речен- переконливо підтверджують знаковий характер цих
ня/висловлення конструюють за певними типовими мовних утворень. Стійкість представлена на всіх рівнях
зразками, бо мовець не творить повідомлення щоразу структури прислів’я: семантичному, лексичному, грама-
заново, а використовує уже відомі елементи, що збере- тичному – і перебуває в нерозривному зв’язку з набут-
жені в його пам’яті, вилучаючи їх звідти і комбінуючи за тям паремією як одиницею номінації конвенційно зафік-
наявними шаблонами. Л. Єльмслев представляє мовний сованого значення. З огляду на реченнєву форму при-
знак як результат семіозису, який відбувається в мов- слів’ям також притаманні основні властивості мовного
ленні, наголошуючи на тому, що поряд зі знаками- знака: двобічний характер, системність, відтворюва-
словами можна говорити про знаки-висловлення або ність, інформативність, узагальненість, комбінаторність,
знаки-дискурси [цит. за: 11, с. 144]. На противагу цьому, довільність, мотивованість.
Е. Бенвеніст вважає, що речення містить знаки, але саме Двобічність паремії як будь-якого мовного знака ви-
не є знаком, оскільки не має віртуального значення, не являє нерозривну єдність двох площин: матеріальної та
може бути потенційним членом одиниці вищого рівня, ідеальної. Її матеріальна знакова сутність утілена у зву-
зрештою, на відміну від інших мовних елементів (фо- ковому чи графічному комплексі і відзначається лінійні-
нем, морфем, лексем), речення не можна перерахувати: стю. Ідеальний бік паремії – це її зміст як інформація,
їхня кількість безмежна [3, с. 447]. закріплена за матеріальним носієм. Цій площині паремії-
Повноцінним мовним знаком визнають висловлення знака притаманна соціальність: лише за умови конвен-
І. Р. Вихованець, В. Г. Гак, Г. М. Манаєнко та ін. Наяв- ційності знака його реалізація викликає в певному коле-
ність різної інтерпретації сутності мовного знака зумов- ктиві мовців, що послуговуються спільною знаковою
лена не лише термінологічними й концептуальними системою, однакові уявлення, тобто план вираження
розбіжностями, а передовсім – сутністю знакових від- соціально пов’язаний із планом змісту. Саме урахування
ношень у мові. Це дає В. Г. Гакові підстави зробити принципу асиметричного дуалізму мовного знака дає
висновок, що «не слово, а висловлення є істинним пов- змогу визнати домінантну роль семантики для аналізу
ноцінним лінгвістичним знаком» [4, с. 215]. паремій. Досліджуваний матеріал засвідчує численні
Н. Д. Арутюнова, наголошуючи на можливості розгляду випадки багатоваріантності форми, закріпленої за тим
речення в номінативному аспекті стосовно позначувано- самим значенням: пор. семантику прислів’їв «потрібно
го факту, слідом за Л. Приєто і Е. Бейссансом, також дослухатися до слів старших людей, оскільки вони міс-
вважає самодостатнім мовним знаком висловлення (ре- тять зерна мудрості»: Ліпше старого рада, ніж молодо-
чення), тобто співвідносну з реальністю одиницю, що го робота; Слухай старих людей: чужого розуму набе-
має денотативний зміст і є завершеним продуктом семі- решся і свого не загубиш; Старе скаже на глум, а ти
озису [1, с. 63]. У лінгвоукраїністиці речення як основну бери собі на ум; Старого чоловіка для поради держи.
знакову одиницю мовлення, сформовану з мовних знаків Варто зауважити, що однією з характерних ознак при-
нижчого порядку, що відзначається внутрішньою ціліс- слів’їв є і багатозначність, виявлена, наприклад, як здат-
ністю і зовнішньою автономністю, функціонуючи поза ність уживатися з прямим і переносним значенням (у
контекстом у ролі закінченого відрізка мовлення і виок- такому разі одній формі відповідають різні змісти), пор.:
ремлюючись у контексті на єдиному рівні членування, На ледачій землі трава не росте – «1. Пісна, неугноєна
уперше визначає О. С. Мельничук [7, с. 14]. земля дає низькі врожаї; 2. Про лисого, поганого, леда-
Одним із найпереконливіших аргументів на користь чого»; На орній землі білий хліб родить – «1. Чорнозем
знакової природи висловлення є те, що знак – принци- дає добрий урожай; 2. Зовні непривабливе, а насправді –
пово комунікативний феномен, оскільки кожна думка- корисне». Такі приклади полісемії дають підстави для
знак однієї людини, набуваючи матеріального втілення, припущення про те, що початковим етапом семіозису
звертається до думки іншої людини, зазнаючи інтерпре- паремій є виникнення їхньої семантики, яка на наступ-
тації. Отже, мінімальною змістовою одиницею мовлення ному етапі втілюється в певні матеріальні форми.
є висловлення, організоване на ґрунті речення як одини- Як елемент певної семіотичної системи паремія не-
ці мови, оскільки саме висловлення, а не окремо вимов- одмінно перебуває в системних міжзнакових відношен-
лене слово виконує знакову функцію, тобто функціонує нях парадигматики та синтагматики. Синтагматичні
як знак, здатний індукувати тотожний чи схожий зміст відношення характеризують комбінаторні можливості
відображуваних думок, збуджувати аналогічні інформа- паремій, наприклад, їхню здатність бути членом просто-
ційні процеси у свідомості адресанта й адресата- го чи частиною складного речення, напр.: Чи це за прин-
інтерпретатора. Саме висловлення має безпосередній ципом – у сім'ї не без виродка? (Л. Копань); – Слухайте,
стосунок до дійсності й мовця, тому його можна квалі- – повернув голову Стратон Стратонович до Клавдія
20
Миколайовича, – ви, замість «пекати», оце все-таки тифікації, порівняння й упорядкування елементів світу.
покликали б його, а заодно й нагадали, хто тут стар- Належачи до універсуму культури етносу, закарбовуючи
ший і що семеро одного не ждуть (О. Чорногуз); Мо- у своїй знаковій природі практичний, чуттєвий, історич-
же, й правда, як кажуть люди: дасть бог діти, дасть ний, соціальний досвід, вони є виявами етнічної й куль-
бог і на діти, – але роби, небоже, то й бог поможе! турної пам’яті, розвитку етносу, чинниками стабілізації,
(І. Нечуй-Левицький). Парадигматичні відношення па- самозбереження мовної системи. Отже, багатий паре-
ремій-знаків досить широко представлені в царині сино- мійний фонд, виконуючи трансляційну функцію, пере-
німії, пор.: Свій не свій, а в горох не лізь; Брат мій, а хліб дає інформацію про специфіку етнічної ментальності,
їж свій; Брат братом, сват сватом, а гроші не рідня; тим самим сприяючи збереженню мови як синергетич-
Хоч ми собі брати, та наші кишені не сестри й антоні- ної системи. Поряд із цим специфіку інформативності
мії, напр.: Не кайся, молодо оженившись / Не квапся паремій визначає і процес їхнього створення, що полягає
женитися, бо ще тобі жінка стане кісткою в горлі; Від в переведенні семантики зовнішньої форми в глибинний
трудів праведних не наживеш палат камінних / Хто зміст її тлумачення, оскільки на підставі значення еле-
працює, не бідує; Хто робить кревно, той ходить певно. ментів постає новий смисл, більший за обсягом.
Саме системні зв’язки створюють основу для ідентифі- Паремійним знакам притаманний високий ступінь
кації певної паремії в конкретному комунікативному узагальненості. Паремія поза контекстом репрезентує не
акті, її відмежування від інших знаків, з одного боку, як конкретну ситуацію (конкретний референт), а її модель
синтагматичних, а з іншого – як парадигматичних «сусі- (узагальнення конкретних референтів), виокремлюючи
дів». типові риси як стабільний набір ознак, які можуть бути
Відтворюваність – одна із ключових ознак прислів’їв, реалізовані в необмеженій кількості реальних життєвих
яка детермінує їхню знакову природу. Паремію характе- ситуацій. У багатьох випадках паремійний знак може
ризує не конструювання заново кожного разу, а виве- бути віддалений від ситуації використання, але при
дення зі свідомості на поверхню в уже готовому вигляді. цьому зберігає свою семантику. Паремію застосоують
Це переконливе засвідчення найвищого ступеня її зна- до багатьох конкретних ситуацій. На узагальненому
ковості на тлі висловлення загалом, яке потребує конст- характері прислів’я як речення наголошує і
руювання, оскільки відтворюваною є лише його струк- А. Крикманн: «Квантор усезагальності прислів’я може
турна схема. Відтворюваність перебуває в нерозривному бути виражений експліцитно чи імпліцитно, але він
зв’язку з семантичними особливостями прислів’їв – повинен бути принаймні непрямо передбачуваний, в
набуттям конвенційно зафіксованих системно-мовних іншому разі ми матимемо не прислів’я» [6, с. 153]. Здат-
значень. У разі лексичного, морфологічного, синтаксич- ність до найширшого узагальнення зближує паремії з
ного варіювання паремій спостерігаємо повне збережен- іншими мовними знаками – словами і фразеологічними
ня їхнього змісту, пор.: Аби руки і охота, буде зроблена одиницями.
робота; Аби руки, робота знайдеться; Без охоти не Пареміям властива комбінаторність, вони можуть
буде скоро роботи; Була б лише охота – наладиться функціонувати як окремі речення, як прості частини
кожна робота; Де охота, там робота; Нема роботи складного речення, як головні чи другорядні члени про-
без охоти; Як нема охоти, то нема й роботи. Інколи в стого речення, а отже, як знаки вони відкриті для сполу-
структурі паремійного знака відбуваються трансформа- чення з іншими мовними знаками: 1) реченнями у складі
ції, які призводять до зміни значення, і, як наслідок, тексту, пор.: – До булави треба й голови. Не забувайте
утворення антиприслів’їв, які змістово й прагматично цього ніколи, – тихо промовив Сірко (В. Малик);
відрізняються від традиційних паремій, пор.: Не такий 2) простими частинами складного речення, напр., – По-
страшний брекзит, як його наслідки (Українська правда, миляються люди, коли твердять, що яблуко від яблуні
30.03.2017); Не такий страшний ЛГБГ, як його малю- далеко не відкочується (Л. Копань); 3) словами та сло-
ють (Кореспондент, 16.06.2017); Не такий страшний восполученнями – членами речення у складі простого
кір, як щеплення проти нього (УНІАН, 4.02.2008). речення: підметом пор.: Моя хата скраю – я нічого не
Специфіка інформаційності паремійного знака поля- знаю – це принцип українців як сільської нації, адже
гає в тому, що він несе в собі інформацію не про еле- така позиція рятувала людей… (Діло, 24.05.1935); не-
мент, а про фрагмент позамовного довкілля. Паремії як прямим додатком, напр., Може, гули про вівсяну кашу,
знаки є ідентифікаторами етнічної самосвідомості, носі- яка сама себе хвалить, а гречану люди хвалять
ями культурно-національної інформації, що зберігають (Є. Гуцало); обставиною місця, пор.: Уяви: не було б
та ретранслюють ціннісні настанови і стереотипи, при- держави, порядку, ми розповзлись би хто в ліс, хто по
таманні менталітету народу. Так, П. Кавелл вважає, що дрова (В. Близнець); означенням, напр.: І ніколи сусіди
паремійні одиниці утворюють одну із семіотичних під- не мають змоги сунути свого носа до нашого проса, як
систем, яка забезпечує процес повноцінної комунікації. власне тоді (Б. Лепкий). Як складові частини простого
Дослідник кваліфікує їх як знаки-логеми, що «переда- речення паремії можуть мати при собі означення, супро-
ють специфічну інформацію і мають подібний логічний відні слова та словосполуки, що підкреслюють їхню
зміст практично в усіх народів світу, але відрізняються загальновідомість тощо, напр.: – Та зате розуму в нього
образами (деталями, реаліями), за допомогою яких цей вистачить на трьох. А розум у нашім ділі – теж не
логічний зміст передано» [14, с. 230]. Паремія як знак остання річ, як відомо, до булави треба й голови!
фіксує у відносно стійкій формі специфіку емічної реа- (В. Малик); Наче й невелике лихо (казано ж у народі, сім
льності, зберігає його колективний рефлексивний дос- год мак не родив, і голоду не було )… (В. Шкляр).
від, стереотипи етносвідомості й архетипи колективного Прислів’я є довільними мовними знаками, що вияв-
позасвідомого. Прислів’я – водночас і результат, і засіб ляється передовсім у їхньому відношенні до явищ чи
мовної категоризації й концептуалізації довкілля, іден- об’єктів матеріального світу: зв’язок між позначуваль-
21
ним і позначеним зазвичай не зумовлений властивостя- детермінована взаємозв’язками систем мови й культури,
ми позначуваної ситуації. Паремійні знаки переважно є адже прислів’я – специфічні мовні знаки, витворені
символами, довільними замінниками змісту, який вони представниками української етноспільноти відповідно
закріплюють за відповідною формою, проте ця довіль- до особливостей своєї культури.
ність не поширена на мотиваційний міжзнаковий зв’язок Висновки. Здобутки сучасних напрямів лінгвістики
у межах мовної системи. дають підстави для нового осягнення й розуміння знако-
Прислів’я – мотивовані мовні знаки, адже зв'язок між вої природи паремї. Саме зорієнтованість мовознавства
планом форми і планом змісту в багатьох випадках по- кінця ХХ – початку ХХІ століття на вивчення когнітив-
яснює вибір конкретних мовних одиниць для позначен- но-дискурсивної природи мовних явищ зумовлює засто-
ня тих чи тих фактів. З одного боку, паремії можуть бути сування новітніх підходів до аналізу семіотичної сутнос-
мотивовані семантикою слів-компонентів, тобто мати ті прислів’я. Ми пропонуємо розуміти паремію як мов-
пряму мотивацію. З іншого боку, паремійне висловлення ний знак, що характеризується особливим зв’язком фо-
– це комбінація наявних у мові знаків, мотивованих і рми й змісту й слугує засобом збереження, отримання,
довільних, які, утворюючи речення, набувають здатності оброблення й передавання інформації. Перспективу
отримувати новий зміст. У такому разі прислів’ям при- подальших досліджень убачаємо в описі прислів’їв укра-
таманна образна, модусна, змішана мотивація або псев- їнської мови з урахуванням трьох вимірів семіозису:
домотивація. Мотивованість паремійних знаків також семантики, синтактики, прагматики.
1. Арутюнова Н. Д. О номинативном аспекте предложения // мических паремий) // Язык и действительность. М.: ЛЕ-
Вопросы языкознания, 1971, 6, С. 63–73. НАНД, 2007. С. 512–521.
2. Бенвенист Э. Общая лингвистика. М.: Прогресс, 1974. 447 с. 9. Савенкова Л. Б. Русская паремиология: семантический и
3. Бенвенист Э. Уровни лингвистического анализа // Новое в лингвокультурологический аспекты. Ростов н/Д : Изд-во
лингвистике. М.: Прогресс, 1965, Вып. IV, С. 434–449. Рост. ун-та, 2002. 239 с.
4. Гак В. Г. Языковые преобразования. М.: Языки русской 10. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава:
культуры, 1998. 768 с. Довкілля–К., 2010. 844 с.
5. Звегинцев В. А. Предложение и его отношение к языку и 11. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми.
речи. М.: Эдиториал УРСС, 2001. 312 с. Черкаси, 2017. 890 с.
6. Крикманн A. A Опыт объяснения некоторых семантических 12. Соссюр Ф. де. Труды по языкознанию. М.: Прогресс, 1977.
механизмов пословицы // Паремиологические исследования. 696 с.
М.: Наука, 1984. С. 149–178. 13. Эко У. Отсутствующая структура. Ввведение в семиологию.
7. Мельничук О. С. Загальні питання синтаксису української СПб.: Петрополис, 1998. 432 с.
мови // Сучасна українська мова. Синтаксис. К.: Наукова 14. Cavill, P. Maxims in Old English Poetry. Cambridge: Brewer,
думка, 1972. С. 5–37. 1999. 324 р.
8. Молчанова Г. Г. Текст как иконический знак (на материале
сопоставительного анализа русско-английских антропони-
REFERENCES
1. Arutyunova, N. D. On the nominative aspect of the sentence // 8. Molchanova, G. G. The text as an iconic sign (on the basis of a
Questions of linguistics, 1971, 6, P. 63–73. comparative analysis of Russian-English anthroponymic prov-
2. Benveniste E. Problems in Genegal Linguistics. M: Progress, erbs) // Language and reality. M.: LENAND, 2007. P. 512–521.
1974. 447 p. 9. Savenkova, L. B. Russian Paroemiology: Semantic and Cultural
3. Benveniste, E. Levels of Linguistic Analysis // New in Linguis- Linguistic Aspects. Rostov-on-Don: Rostov University, 2002. 239
tics. M: Progress, 1965, Vol. IV, P. 434–449. p.
4. Gak, V. G. Language transformations. M.: Languages of Russian 10. Selivanova, O. O. Linguistic Encyclopedia. Poltava:
culture,1998. 768 с. Environment-K, 2010. 844 p.
5. Zvegintsev, V. A. Sentence and its relation to language and 11. Selivanova, O. O. Modern Linguistics: Directions and Problems.
speech. M.: Editorial URSS, 2001. 312 p. Cherkassy, 2017. 890 p.
6. Krikmann, A. A. Experience of explaining some semantic mech- 12. Saussure, F. de. Works on linguistics. M.: Progress, 1977. 696 p.
anisms of the proverb // Paremiological studies. М.: Science, 13. Eco, U. Lack of Structure. Introduction to Semiology. St. Peters-
1984. P. 149–178. burg: Petropolis, 1998. 432 p.
7. Melnychuk, O. S. Common questions of the syntax of the Ukrain-
ian language // Modern Ukrainian language. Syntax. K.: Scien-
tific thought, 1972. P. 5–37.
The sign character of the paremia
V. V. Kal’ko
Abstract. The article defines main features of paremia as a language sign: its bilateral character, systematic nature, ability for reproduction,
informative content, generalized sense, collocating resource, changeable form, properly motivated ground. The paper regards paremia as a
language sign marked with a special connection of the form and the content that generally is looked upon as a means to preserve, achieve,
process and give the information.
Keywords: lingual semiotics, language sign, paremia, phrase, language system, semantics, syntagmatic and paradigmatic relations.
Знаковая природа паремии

В. В. Калько
Аннотация. В статье характеризируются основные признаки паремии как языкового знака: двусторонний характер, системность,
воспроизводимость, информативность, обобщенность, комбинаторность, произвольность, мотивированность. Предложено пони-
мание знаковой природы паремии как языкового знака, характеризующегося особой связью формы и содержания и служащего
средством хранения, получения, обработки и передачи информации.
Ключевые слова: лингвосемиотика, языковой знак, паремия, высказывание, система языка, семантика, синтагматика, пара-
дигматика.
22
Категорія ALTÉRITÉ у французькій науковій рефлексії

Л. В. Клименко
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Анотація. Статтю присвячено вивченню сучасних дослідницьких поглядів на категорію ALTÉRITÉ у французькій парадигмі
соціальних і гуманітарних наук. Завдяки інтерпретації наукових текстів була осмислена сутність французької ALTÉRITÉ, яка
представлена як природна, динамічна, соціально і культурно-детермінована категорія, що розкриває широкий когнітивний простір
у межах національної картини світу. Підтверджено висновок про те, що ALTÉRITÉ є одним з ключових концептів французької
культури, етнічною реалією, що репрезентує етнокультурний спосіб самоідентифікації нації.
Ключові слова: категорія altérité, інакшість, національна картина світу, категорія Іншого, етноспецифічна особливість.
Діалог культур і цивілізацій, множинність способів бут- ся інші французькі просвітники, зокрема Ж.- Ж. Руссо,
тя, багатомірність, децентралізацію і гетерогенність який в аналізі і критичній оцінці екзотичних звичаїв і
визнано основними суспільними характеристиками вірувань заклав методологічні підвалини сучасної етно-
сучасної доби. Інтерес до проявів людської різноманіт- логії.
ності значним чином переформатував соціально- Разом з тим у Старому Світі від початку XVIII ст. ві-
гуманітарну наукову парадигму кінця XX - початку ХХІ дбуваються суттєві соціальні трансформації, коли в
століття. Посилення інтересу до вивчення проявів від- опозиції до Франції й Іспанії – стовпів католицизму -
мінностей, входження поняття інакшості як наукової опиняються протестантські нації. Реформістські думки
категорії до широкого кола наук і ряду міждисциплінар- Спінози, Лейбніца, Ньютона та ін. відчутно впливають
них досліджень, сучасне переосмислення проявів не- на тогочасну французьку наукову думку у бік критично-
схожості й ствердження цінності останніх зумовлюють го і поміркованого осмислення дійсності, відокремлення
актуальність дослідження і необхідність уточнення релігії від моралі.
специфіки розуміння феномену інакшості, особливо в Згодом за часів інституціоналізації колоніальної Єв-
контексті певних національних культур, зокрема фран- ропи і після революції Франція продовжує політику
цузької, де він має специфічні особливості актуалізації. милостивого, дещо зверхнього ставлення до проявів
У попередніх розвідках автора було виявлено, що у чужості, а ставлення до феномену інакшості довгий час
межах французької національної складової суспільно- залишається на незмінних засадах. Від XVI століття
гуманітарного знання феномен інакшості, представле- Європа намагалася асимілювати іншого, здатність євро-
ний у французькій мові лексемою altérité, має особливі пейців зрозуміти іншого обмежувалася ствердженням
семантичні властивості [1]. Французьке altérité подекуди власної ідентичності, але й прагнула їхньої повної аси-
неможливо адекватно перекласти іншими мовами, укра- міляції і покори, що виправдовувалися канонами хрис-
їнською зокрема, оскільки в інших національних карти- тиянства – «зрівняльної» релігії (religion «égalitaire»).
нах світу цей концепт у повному обсязі свого значення Лише у другій половині ХХ ст. французи К. Леві́-
відсутній. З цієї причини як умовні синонімічні відпо- Строс та М.Мосс переосмислюють феномен Іншого
відники до французького altérité далі використовувати- крізь призму культурної різноманітності, застосовуючи
мемо українські іншість, інакшість і несхожість. антропологічний підхід. Відтоді увага до проявів інак-
Раніше було проаналізовано історико-етимологічні шості опиняється у фокусі широкого кола наук, а altérité
характеристики, притаманні феномену altérité, і встано- як наукова категорія входить до соціально-гуманітарної
влено соціальні, історичні та культурні чинники, що парадигми. Тоді ж завершується постколоніальний етап
впливали / впливають на еволюцію його змісту у фран- історії Франції і починається період, що відзначається
цузькій суспільно-гуманітарній парадигмі [1]. Було ви- новими формами практик обміну між людьми, так зва-
значено, що хоча до розуміння проявів інакшості праг- них міжкультурних, основним чином зумовлених тема-
нули ще давні греки, перші спроби свідомого осмислен- тикою прийому мігрантів [1].
ня феномену Іншого належать добі Ренесансу, відміче- Якщо у другій половині ХХ століття мультикульту-
ної пожвавленням мореплавства і відкриттям Нового ралізм будується на принципі толерантності, то з поши-
Світу. Епосі Відродження належать як чисельні спроби ренням глобальної міграції почату XXI століття, зі збі-
часописів подорожувань, вигадування утопій ідеальних льшенням міграційних хвиль етнокультурна фрагмента-
світів, так і низка філософських роздумів. Так, зокрема, ція суспільства починає розхитувати основи національ-
М.Монтень розмірковував про феномен колоніалізму в них культур.
контексті сприйняття чи неприйняття інакшості інозем- Історично склалося, що у французькій суспільно-
ців, побутової та звичаєвої різниць, і робив застереження гуманітарній думці термін altérité є ядерним елементом
щодо застосування оцінних термінів на позначення дискурсу про Інакшість, який створює у французькій
переваги чи зневаги. картині світу когнітивний простір з особливою семанти-
Пізніше, за доби Просвітництва Ш.-Л. Монтеск'є кою, подекуди лакунарною для інших культур, а його
здійснював спроби пояснити історії різних народів і значення неповною мірою (або іншим чином) розумі-
держав на основі власної ідеї загальної закономірності ється під час комунікації представниками інших культур
явищ, що базується на історії кожного народу, його [1].
політичному устрої, релігії, побуті, звичаях, кліматі, Завданням цього етапу дослідження є вивчення до-
території тощо. Філософ фокусував увагу на відмінності слідницьких позицій і поглядів на категорію altérité у
культур Сходу і Заходу, різниці у способах світосприй- французькій науковій рефлексії (предмет аналізу), а
няття. Слідом за Монтеск'є до екзотики Сходу звертали- також окреслення способів її осмислення. Для вирішен-
23
ня цього завдання в роботі використано метод інтерпре- ньою одночасно у декількох соціальних вимірах, бути
тації суспільно-гуманітарних текстів, спрямований на включеною до різних каналів комунікації, завдяки чому
осмислення сутності досліджуваної категорії, а також його прийняття Іншого є більш толерантним.
описовий метод, представлений прийомами інтерпрета- Ц. Тодоров, французький філософ, семіотик болгар-
ції змісту текстів та його узагальнення. ського походження зауважуючи, що проблематику
Категорія altérité розкриває широкий когнітивний altérité можна досліджувати в трьох різних вимірах,
простір для багатьох різно- і мультигалузевих розвиток і встановив певну типологію [5, c. 233]:
є широко представленою у французькій науковій рефле- a/ аксіологічний вимір - судження про цінність Іншого
ксії. За словами Р.Барта інакшість – поняття, що є най- з огляду на те, чи він є гарний або поганий, подобається
більш антипатичним «здоровому глузду» [2]. чи ні;
Універсальна бінарна опозиція Свій – Інший є онтоло- б/ праксеологічний вимір – діяльність з наближення
гічною основою французького altérité, що походить від або віддалення до Іншого (чи сприймаю я дії Іншого, чи
латинського аlter (один з двох, інший з двох; наступний, ототожнюю себе з ним, чи навпаки асимілюю іншого до
другий; інший у значенні другий (alter ego); інший у себе, нав’язуючи йому свої бачення), або ж його нейтра-
значенні протилежний; такий, що зазнав змін; ближній. льне, індиферентне сприйняття;
Цікаво, що семантику лексем з основою a l t e r (altérer, c/ епістемічний план - знання або незнання
altération, alternatif, alternative) асоціативно пов'язано з (connaissance ou ignorance) про існування і сутність ін-
ідеями про зміну стану, якісні зміни, правонаступницт- шого.
во, опозицію, вибір тощо. Інший похідний до altérité Етимологічно до значення altérité закладено фунда-
термін з латини - alterĭtas означає несхожість, невідпо- ментальну кореляцію між поняттями іншості (la notion
відність, неспівпадіння, інакшість. d’autre) й однаковості (la mêmeté) - тим, що має відно-
Найбільш містким, на наш погляд, є таке визначення: шення до такого самого, ідентичного стану, особи, або
altérité - це те, що міститься поза "я" і властиве будь-якій речі [6]. Розуміння Іншого і трактування проявив несхо-
реальності: індивіду, цілій групі індивідів, речі чи місцю жості відбувається крізь призму власного Я - « est autre
[3]. Знаходимо й розширене словникове тлумачення [4]: ce qui n’est pas la même personne ou la même chose» за
1/ altérité має на увазі визнання інтересів Іншого, його визначенням словника le Littré. Важливим є те, що при
звичок, традицій і уявлень, його власної, іншої картини порівнянні "чогось такого самого" з "чимось інакшим"
світу, імплікує проекцію "я на місці іншого"; 2/ Аltérité є останнє нібито посідає вторинну, другорядну позицію, є
бажанням розуміння, воно закликає до діалогу і сприяє нижчим і гіршим за власне. Якщо французьке аltérité
позитивному розвитку відносин. "Так, наприклад, коли імплікує множинність, різноманітність, то категорія
єврейський чоловік створює відносини з жінкою- identité (ідентичність) найчастіше розуміється в опозиції
католичкою, altérité (у значенні визнання і поваги до до інакшості і є у французькій мові антонімом до аltérité.
іншості - коментар наш) є запорукою взаєморозуміння і Інколи у сучасній французькій науковій рефлексії розу-
успішності такого альянсу. В іншому випадку він не- міння інакшості розглядається як передумова створення
можливий, адже відбудеться зіткнення і боротьба двох ідентичності «C’est toujours la réflexion sur l’altérité qui
світобачень." В цьому контексті видання далі пропонує précède et permet toute définition identitaire», писав дослі-
ще ширше визначення аltérité: «Взаємодія двох народів дник Оже [7, p. 84]. У нього altérité часто фігурує в ко-
полягає у зустрічі різних форм життєустрою. Якщо реляції з поняттям pluralité у значенні multiplicité (мно-
іншість народів визнається з обох боків, інтеграція буде жинність). Це також демонструють дослідження з ан-
гармонійною, діалог призведе до збагачення обох сторін. тропології, де об'єктом є зовнішня інакшість, заснована
У іншому випадку сильніший народ домінуватиме і на- на експерієнцній трихотомії l’altérité, la pluralité et
саджуватиме свої вірування» [там само]. l’identité [7, p. 85].
Зазвичай altérité реалізується через розуміння Іншого Діалектичне відношення категорій altérité/identité та-
(qui n’est pas soi), на позначення якого французька має кож зумовлює полісемічний характер першої і стає бага-
два терміни: 1/ autrui (le prochain) - у значенні другий, тим ресурсом для аналізу зв'язків у його межах. Так,
інший з-поміж, що передбачає приналежність до певної французький філософ Поль Рікер, говорячи про полісе-
спільноти та/чи соціальну близькість внаслідок спільної мічність поняття altérité, має на увазі те, що розуміння
участі у чомусь; 2/ autre (l’alter) – такий, що відрізняєть- Іншого не зводиться до фіксації інакшості Іншого
ся завдяки соціальній дистанції, особливостям принале- (l’altérité d’un Autrui), а передбачає певну внутрішню
жності (територіальної, родової, гендерної тощо). Пара- роботу по засвоєнню, розумінню проявів несхожості
лельне застосування обох термінів подекуди призводять (travail de l’altérité) [8, p. 368].
до амбівалентності розуміння етноспецифіки французь- Словник Larousse визначає altérité як "état, qualité de
кого altérité представниками інших культур. ce qui est autre, distinct" [9] і перекладається українською
Відносини опозиції Cвій-Інший передбачають різні як стан, якість чогось іншого, такого, що є відмінним. У
сценарії розвитку. У першому варіанті - це вороже французькому філософському словнику А.Конт-
сприйняття Іншого як Чужого, коли прояви іншості Спонвіля altérité – це несхожість, відмінна ознака, що
інтерпретуються як такі, що несуть потенційну загрозу. передбачає співставлення двох різних сутностей або ж
Наступний сценарій взаємодії - коли Інший не сприйма- передбачає існування таких [10, с. 354].
ється як чужий, тобто не є потенційно загрозливим. “Dictionnaire de la géographie et de l'espace des
Інколи такий Інший може трансформуватися у Свого і sociétés” наголошує на полісемантичності терміну
позитивно сприйматися представниками свого соціаль- altérité у соціальній перспективі [3, c. 42], якою він має
ного поля. Окрім цього є можливим ще третій варіант – завдячувати складній семантиці дихотомії понять
нейтральне відношення, яке характерне здебільшого для l’hospitalité і l’hostilité (гостинність та ворожість). На це
розвинутих суспільств, де людина може бути присут- також звертав увагу французький філософ і теоретик
24
літератури Жак Дерріда, згадуючи про глибинний амбі- на певному відрізку часу або простору відносно конкре-
валентний фон і семантичний зв'язок між двома, здава- тної культури.
лося б несумісними поняттями, спричинені складною Соціальні ж зміни сучасної доби, розвиток школи
семантичною історією, пов’язаною у французькій мові зі психоаналізу зокрема, стали поштовхом до зосереджен-
словом hôte (гість) [11]. ня на внутрішніх проявах інакшості у межах соціальних
По-перше, це випливає з етимології бінарної опозиції і культурних колективних ідентичностей, а потому й у
латинських термінів hosties (у значенні ворожі чужинці) межах ідентичностей індивідуальних. Стало йтися про
і hospes (у значенні актори ритуалу чемної гостиннос- так звану «внутрішню інакшість» l’altérité du dedans –
ті, релігійного за походженням), які історично зумовили індивідуальні властивості різного характеру (колір шкі-
два типи відносин між індивідом та суспільством. У ри, стать, певні тілесні вади, особливості поведінки,
першому випадку вони негативні і передбачають конф- тощо) відмінні від канонічних, прийнятих у певній соці-
ліктний розвиток, у другому – мають позитивний харак- альній чи культурній спільноті і можуть викликати дис-
тер і базуються на принципі кооперації. Ці два типи комфорт аби сприйматися як загрозливі [там само].
відносин характерні й для сучасного суспільства. Так, Значущість категорії altérité у соціокультурному ас-
наприклад, у сфері туризму Інший сприймається у зна- пекті досліджено Л.Бонолі, який розуміє культурну
ченні hospes: такий, відносини з яким відбуваються в інакшість як особливу форму знань, що дає розуміння
позитивному контексті. З іншого боку, в історії колоніа- інших, аніж своя, культур в їхній автономності, у мов-
льної Франції було застосовано модель hosties, коли ному розмаїтті, в особливостях світобачення і практиках
колонізовані народи перебували у відносинах конфлікту щоденного буття: " l’altérité culturelle, c’est-à-dire de la
з метрополією. forme de connaissance qui vise à comprendre et à décrire
По-друге, в концепції суспільної еволюції Інший – це des cultures différentes de la nôtre ; des cultures considérées
представник іншого суспільства, яке знаходиться на dans leur autonomie, dans la diversité de leur langue, de
іншій ієрархічній сходинці відносно свого суспільства, leur vision du monde, de leurs croyances et de leurs pra-
причому ця позиція може бути як нижчою, так і вищою. tiques quotidiennes" [14, с. 51]. Бонолі зазначає, що скла-
Як приклад – факти з історії факти іспанської колонізації дність сприйняття культурної інакшості стосується спе-
Америки, коли місцеві жителі захопливо вітали конкіс- цифіки усвідомлення самого факту її прояву як такої,
тадорів як божественних створінь, адже останні мали адже як саме можна відчути "щось інше" відносно своєї
вогнепальну зброю і коней, досі незнаних аборигенами. культури, якщо знання є результатом роботи зі ство-
І навпаки, колонізатори сприймали корінні народи як рення символічних форм із подальшим усвідомленням
примітивних дикунів. їхнього смислу на основі власного досвіду й інтуїтивно-
По-третє, амбівалентність витікає з різниці між тер- го передчуття. Отримання таких знань є досить умовним
мінами diversité і différence (різноманітність і різниця): й опосередкованим, адже в процесі індивід стикається з
Інший як невід’ємна частина у складі тієї самої категорії, необхідністю "закрити власну систему символів і обме-
або інший як той, що відрізняється тим чи іншим чином. жень" аби стати спроможним до сприйняття "чогось із
В сфері туризму, де мотивацією до подорожувань є зовні" «quelque chose qui ne vient pas de nous »[14] . По-
прагнення зустрічі з інакшістю, розуміння Іншого може дальші ускладення у розумінні пов’язано з тим, як сфо-
бути віднесено до категорії «різниця». Подорожування рмулювати, висловити оприявлену культурну інакшість,
неодмінно супроводжується зіткненням з проявами яким чином адекватно і без втрат передати знання, не
інакшості, адже під час відпочинку або пересувань - адаптуючи його до категорій власної культури.
двох складових туризму - індивід полишає повсякден- За Бонолі, на практиці фіксація нових знань про ін-
ність. Прагнення інакшості є мотивацією вирушити у акше передбачає створення різних типів текстів, що
подорож: “voyager c’est partir à la rencontre de l’autre” описують й інтерпретують досліджуване культурне
[12, p. 71-82.]. Р.Аміру вважає, що altérité складає онто- явище, при чому визнається, що в процесі відбувається
логічну основу туризму, філософією якого є пошук міс- часткова втрата смислу в результаті його свідомої чи
ця, пошук себе і пошук Іншого, а зустріч з інакшістю підсвідомої адаптації до власної культури засобами своєї
може спричиняти зміни у власній особистості [13]. Та- мови, подекуди хибне тлумачення провів несхожості.
ким чином, сфера подорожування і туризму додає по- Використання цих текстів як матеріалу й, водночас,
шук себе й інтерес до інакшості певної місцевості до єдиного інструменту для подальших досліджень інак-
семантичного поля категорії altérité у науковій парадиг- шості певної культури може призводити до хибних ви-
мі. сновків і спростовувати доцільність подальшого викори-
Категорія altérité - основний предмет французької стання цих результатів. На думку дослідника, тексти, які
школи соціальної психології, який всебічно вивчено у мають вторинний характер, не можуть бути основним, а
праці "Formes et figures de l’altérité" французькою дослі- тільки допоміжним матеріалом для виявлення істинних
дницею Деніз Жодле [6]. Авторка розмірковує про люд- смислів altérité. Адже її фіксації і тлумаченню у текстах
ську різноманітність (diversité humaine) і дає відповідь на перекладів, описів тощо, завжди передує факт контакту
ряд ключових питань стосовно особливостей категорії двох акторів - представників різних культур, кожному з
altérité у французькій картині світу. Історично розуміння яких властива інколи непередбачувана для іншого пове-
Інакшого відбувалося за принципом приналежності до дінка. Тільки під час зустрічі з Іншим, у взаємодії з ним
іншої географічної локації або ж в контексті культурної може оприявитися "дещо" таке з-поза своєї картини
різниці. У соціальній психології існує термін l’altérité du світу, що може бути ідентифіковано як "щось інше" -
dehors - зовнішня інакшість стосується країн, народів, таке, що не відповідає нашим уявленням, спростовує
соціальних груп, усіляких спільнот, що мають або мали передбачення і вимагає інтерпретації, перекладу для
відносно стійкі особливі, у значенні екзотичні (« lointain формування нових адекватних уявлень про це "щось
» voire « exotique »), етнічні чи соціальні характеристики нове" у своїй картині світу: « …оpérations mentales,
25
gestuelles et linguistiques (...) doit lui permettre de s’intégrer тно-історичні форми буття, а політика мати другорядне
dans une « forme de vie » différente de la sienne" [14]. значення, бути контрольованою і підлягати критиці
Концепт altérité був досліджений французьким філо- спираючись на етику [там само].
софом Е.Левінасом у серії робіт, що увійшли до збірки Таким чином, аналіз суспільно-гуманітарних текстів
"Altérité et transcendance", опублікованої у 1995 р. У показав, що altérité представлена у французькій науковій
центрі уваги Левінаса – етнічна проблематика крізь рефлексії як природна, динамічна, соціально і культур-
призму парадигмальної фігури Іншого. Характеризуючи но-детермінована категорія, яка зазнає трансформації
відношення Я – Інший в етнічному аспекті, Левінас через певні історичні, соціальні, часові, культурні фак-
підкреслює, що воно побудоване не за принципом під- тори. Хоча розвиток сучасної Франції беззаперечно
порядкування частини цілому, «без пригнічення і наси- відбувається у напрямку зростаючої етнокультурної
льства», попри уніфікуючи і тоталізуючи владу логосу і плюралізації, характерною його особливістю є балансу-
порядку. Етнічне відношення – це «relation sans relation” вання між політикою мільтикультуралізму і політикою
- «відношення без відношення», де немає ані відчужен- власної національної виключності, коли зусилля до від-
ня, ані переваг, царина поваги до незалежності, своєрід- критості, розуміння і прийняття культури Іншого ускла-
ності, унікальності кожного індивіду [15, p. 78-79]. Від- днюються природним сприйняттям проявів інакшості як
ношення Я – Інший Левінас формулює як парадигму чужості.
людського спілкування, до якого залучено не тільки два Вивчення дослідницьких позицій і поглядів на кате-
суб’єкти, а множинність суб’єктів, що становить струк- горію altérité, а також окреслення способів її осмислення
туру буття. Людство для Левінаса є світом міжкультур- у сучасній французькій науковій рефлексії дало підстави
ної комунікації, ініційованої міжсуб’єктним спілкуван- підтвердити висновок про те, що феномен altérité є од-
ням, а культура несе місію засобу спілкування на зага- ним із ключових концептів національної французької
льнолюдському рівні. Для Левінаса безумовним є те, що культури, унікальною етнічною реалією з властивими
саме початкова спільнота з її принципом «людина-для- асоціативними уявленнями й образами, що репрезентує
людини», «один для іншого» має конфігурувати конкре- етнокультурний спосіб самоідентифікації нації.
1. Клименко Л.В. Дискурс про інакшість у французькій соціа- 9. Larousse, http:// www.larousse.fr/dictionnaires/francais/
льно-гуманітарній парадигмі: історичний аспект/ Science and alt%C3%A9rit%C3%A9/2559#lYGYsw0MsxsqRqqS.99
Education a New Dimension. Philology, -V(37), Issue 137, - 10. Comte-Sponville, André. Dictionnaire philosophique. PUF,
Budapest, 2017. - С. 27-30. 2001. - 624 pp.
2. Барт Р. Мифологии / пер., вступ. ст. и коммент. 11. Derrida J. De l’hospitalité/Anne Dufourmantelle invite Jacques
С. Н. Зенкина. – М.: Изд-во им. Сабашниковых, 1996. – 312 Derrida à répondre DE L’HOSPITALITĖ. – Paris, 1997.
с. 12. Ceriani Giorgia, Duhamel Philippie, Knafou Remy, Stock Ma-
3. Lévy Jacques et Lussault Michel. Dictionnaire de la géographie et this, 2005, “Le tourisme et la rencontre de l’autre. Voyage au
de l'espace des sociétés, Paris, Belin: 2003. pays des idées reçues”, in L’autre. Critiques, cultures et sociétés,
4. lesdefinitions.fr //edition en ligne Vol. 6, p. 71-82.
http://lesdefinitions.fr/alterite#ixzz4WJGPRPQ6 13. Amirou Rachid, Imaginaire touristique et sociabilité du voyage,
5. Todorov, T., La conquête de l'Amérique, Paris, Le Seuil, 1982 Paris, PUF 1995.
6. Denise JODELET, “Formes et figures de l’altérité”., L'Autre : 14. Bonoli Lorenzo , « La connaissance de l’altérité culturelle », Le
Regards psychosociaux, chapitre 1, pp. 23-47. Grenoble : Les Portique [En ligne], 5-2007 | Recherches, mis en ligne le 21 dé-
Presses de l’Université de Grenoble, 2005, 416 pp. cembre 2007, consulté le 19 janvier 2017. URL :
7. Augé, M. Pour une anthropologie des mondes contemporains. http://leportique.revues.org/1453
Paris : AubierFlammarion, 1994. 15. Levinas Emmanuel, Totalité et Infini : Essai sur l’extériorité, Le
8. Ricoeur .Soi-même comme un autre, Le Seuil, 1990. Livre de Poche, 1991 (1re éd. 1961)
REFERENCES
1. KLYMENKO L.V. Dyskurs pro inakshist' u frantsuz'kiy sotsial'- 2. BARTH R. Myfolohyy/per., vstup. st. y komment. S. N.
no-humanitarniy paradyhmi: istorychnyy aspekt / Science and Zenkyna. – M.: Yzd-vo ym. Sabashnykovыkh, 1996. – 312 s.
Education a New Dimension. Philology, -V(37), Issue 137, -
Budapest, 2017. - С. 27-30.
Категория altérité во французской научной рефлексии
Л. В. Клименко
Аннотация.Статья посвящена изучению современных исследовательских позиций относительно категории ALTÉRITÉ во фран-
цузской парадигме социальных и гуманитарных наук. Благодаря интерпретации научных текстов осмыслена сущность француз-
ской ALTÉRITÉ, которая представлена как природная, динамичная, социально и культурно-детерминированная категория, откры-
вающая широкое когнитивное пространство в рамках национальной картины мира. Подтвержден вывод о том, что ALTÉRITÉ
является одним из ключевых концептов французской культуры, этнической реалией, этнокультурным средством самоидентифи-
кации нации.
Ключевые слова: категория Altérité, инаковость, национальная картина мира, категория Другого, этноспецифическая особен-
ность.
Category of otherness in the french scientific reflection
L. V. Klymenko
Abstract. The article is devoted to the modern research positions analysis relative to the category of otherness in the French scientific para-
digm social and humanitarian paradigm. Thanks to the interpretation of scientific texts the French ALTÉRITÉ has been comprehended as a
natural, dynamic, socially and culturally determined scientific category which creates a broad cognitive space within the framework of the
national picture of the world. The conclusion stating the ALTÉRITÉ being one of the French culture’s key-concepts, the ethnical reality, and
a special type of the national self-identification has been reapproved.
Keywords: otherness, altérité, national picture of the world, Other’s category, ethnospecifical feature.
26
Equivalencia/No Equivalencia Del Marco Estructural Oracional

(Análisis Tipológico)
N. M. Korbozerova
Universidad Nacional De Kiyv, Instituto De Filología (Ucrania)
Corresponding author. E-mail: nina.korbozerova@gmail.com
Anotación: En el artículo está analizada la unidad principal de la comunicación, o sea la oración, en la lengua española en comparación con
la lengua ucraniana. Fueron reveladas las peculiaridades universales en ambas lenguas, además, fueron estudiados las peculiaridades distinti-
vas, lo que ayuda a los estudiantes a aprender con fácilidad la lengua extranjera.
Palabras clave: semántica, forma, oración simple, oración compuesta, la lengua española, la lengua ucraniana.
Introducción. Siendo un complejo semántico, formal y gatoriamente de dos núcleos oracionales (sujeto y predicado)
fonológico independiente y autónomo, la oración desempeña y forma dos SUBMODELOS de la oración simple binuclear
el papel de la unidad principal de la comunicación. Actual- (OrSimplBinucl) que constityen los RasgUniv en las Len-
mente, la comparación de los sistemas sintácticos de dos o gComp. SUBMODELO 1 tiene el MarEstructOr nominativo,
más lenguas provoca un especial interés científico, pues, al que se emplea con mucha preferencia en las lenguas con-
comparar las lenguas, es posible establecer las aproximacio- temporáneas. Eso quiere decir que el carácter transitivo o
nes y las diferenciaciones entre estas lenguas, lo que puede intransitivo del verbo no influye en la forma gramatical del
contribuir a obtener el resultado aplicado para la metodología sujeto lógico de la oración, que siempre se emplea en el caso
de la enseñanza de la lengua extranjera y para práctica de la gramatical nominativo en la voz activa o pasiva: Los obreros
traducción. construyen el edificio. = El edificio se construye por los
Revista breve de las publicaciones sobre el tema. La obreros. Робочі будують будинок. = Будинок будується
comparación como método lingüístico tiene las raíces bas- (робочими). SUBMODELO 2 de las OrSimplBinucl está
tante profundas y la historia muy larga. El comparatismo fue formado por otro modelo del MarEstructOr – ergativo. En
el punto de partida del historicismo del siglo XVIII, que las LengComp estas oraciones muy específicas también son
culminó en el positivismo de los neogramáticos. En aquel bastante productivas, el sujeto lógico de la oración está en el
entonces se comparaban las lenguas, pertenecientes a un caso ergativo [12]. Las oraciones ergativas pueden tener sus
grupo, por ejemplo, románico, germánico, eslavo, etc. La análogos transformativos nominativos, aunque no siempre
investigación comparativa de la situación lingüística en la hay equivalencias formales y semánticas entre ellas en las
etapa concreta entre lenguas afines o muy diversas es, ac- LengComp: Me da igual y Tengo sed. Мені байдуже y
tualmente, de extraordinaria utilidad. Se comparan en este Відчуваю спрагу.
caso, por ejemplo, las lenguas del grupo germániaco con las MODELOS II del MarcEstructOr de las OrSimplMono-
eslavas o las lenguas del grupo románico con las orientales, nucl. En las LengComp, las oraciones simples mononuclea-
etc. Hoy día es de mucha importancia científica y práctíca la res (OrSimplMononucl) es el MarcEstructOr compuesto de
comparación de las lenguas germanícas o romanícas, por una un núcleo oracional esencial y formado a base del SUJETO
parte, y, por otra, con las lenguas eslavas [1, 2, 3, 4, 7, 8, 9, (o NOMBRE), o a base del PREDICADO (o VERBO). En
10, 11]. Hay que notar que la comparación de los sistemas el primer caso, en el SUBMODELO 3 de las OrSimplMono-
sintácticos entre las lenguas española y ucraniana lleva muy nuclNom el sujeto de la oración se expresa por el núcleo
poca historia [8]. nominal, que designa el objeto o nombra el fenómeno de la
Objeto. El objeto de este artículo consiste en hacer el aná- naturaleza: Nieve. Сніг. En otro caso, en el SUBMODELO 4
lisis semántico y estructural de las oraciones simples y com- el núcleo oracional esencial está expresado por el predicado,
puestas a base de las lenguas española y ucraniana para esta- que designa la acción o el proceso o el fenómeno de la natu-
blecer las semejanzas y las diferenciaciones en la significa- raleza en su realización: En invierno atardece temprano.
ción y en la forma de estas unidades sintácticas con los fines Взимку вечоріє рано. Mientras que la modalidad de las
estratégicos comunicativos y prácticos. OrSimplMononucl se generaliza tanto por medio de los
Resultados obtenidos. La lengua española (LengEsp) y semas y las formas de las palabras, como por medio de la
la lengua ucraniana (LengUcr), al originarse de un tronco entonación que cae. La presencia de un solo núcleo, sea el
antiguo lingüístico único, en su marco estructural de la ora- sujeto, o sea el predicado, constituye la peculiaridad gramati-
ción (MarcEstructOr), tienen una cantidad considerable de cal de las OrSimplMononucl en cuyo MarcEstructOr no
los rasgos comunes, o universales. La semejanza gramatical puede reconstruirse ni sobreentienderse otro núcleo oracional
de las lenguas comparadas (LengComp) se revela en los esencial. En las LengComp las OrSimplMononucl, lo mismo
rasgos universales (RasgUniv) entre los MarcEstructOr y en que las OrSimplBinucl, funcionan como unidades semánti-
el funcionamiento de diferentes modelos semántico- cas autónomas en el texto.
estructurales de las oraciones. En las LengComp el MarcEs- Las OrSimplMononucl verbales están representadas en
tructOr está presenado por las oraciones simples (OrSimpl) y las LengComp por el SUBMODELO 5 como las oraciones
oraciones compuestas (OrComp). De otro lado, las Len- personales (OrSimplMononuclPer), por el SUBMODELO 6
gComp se diferencian por sus propios rasgos distintivos como las oraciones impersonales (OrSimplMononuclImp),
(RagsDist), lo que correlaciona con su modelo del MarcEs- por el SUBMODELO 7 como las oraciones unipersonales
tructOr nacional. (OrSimplMononuclUnip) y en el SUBMODELO 8 como las
MODELOS I del MarcEstructOr de las OrSimplBinucl. oraciones infinitivas (OrSimpMononuclIn). Existen las dife-
La frase más productiva en las LengComp se compone obli- rencias en los enfoques y métodos del análisis lingüístico en
27
la teoría de las LengComp. Según la clasificación tradicional por el agente desconocido, en su MarcEstructOr se utilizan,
admitida en las gramáticas ucranianas, las OrSimplMononu- de modo semejante en las LengComp, las palabras según, як:
clImp se dividen, a diferencia de la clasificación española, en Según se comunica. Як повідомляється. Este MarcEstruc-
dos subgrupos que se denominan como impersonales inde- tOr posee muchas variedades formales en la LengUcr. Así,
terminadas e impersonales generalizadas [5,6]. Al contrario, como el RasgDist, se destacan las OrSimplMononuclImp
según la teoría tradicional sintáctica española, no se agrupan ucranianas de uso muy corriente. En ellas el verbo está en la
las oraciones infinitivas en un tipo específico aunque ellas 2-a persona del sing. en el pres. y fut. del modo Indic. o en la
existen en la realidad lingüística [14, 15]. Por eso admitimos 2-a persona del sing. o pl. del modo Imper. Sirven para ex-
esta advertencia en calidad de las diferencias clasificadoras y presar las opiniones comunes, acciones mentales, consejos,
no como los RasgDist de índole semántica y formal. etc. Estas oraciones expresan el máximo grado de la referen-
En las LengComp, el núcleo oracional de las OSimplMo- cia a cualquier agente y se emplean con más frecuencia en
nonuclPer se expresa igualmente por el verbo en la forma los proverbios: Не плюй в колодязь — прийдеться води
personal. Formalmente es la primera persona del sing. o pl. напитися. Compárense con el MarcEstructOr del parecido
La misma forma verbal está para indicar a la persona deter- proverbio español: Nadie diga de esta agua no beberé.
minada: Cenamos en el restaurante. Recito las poesías. Además, como el RasgDist entre las LengComp es de men-
Вечеряємо у ресторані. Декламую вірши. Aquí se sobre- cionar las oraciones españolas, de tipo Tú debes trabajar
entiende la primera persona del sing. (Yo) o del pl. (Noso- mucho más que. El valor indeterminado del agente puede
tros/Nosotras). El predicado puesto en la tercera persona focalizarse con mayor intensidad en el empleo del pronom-
nunca forma las OrSimplMononuclPer por no determinarse bre indeterminado uno/una: Uno debe trabajar mucho más.
en ella el género ni de la persona, ni el objeto: (Ellos/Ellas) Compárense con la frase ucraniana con el máximo grado de
cenan en el restaurante. (Él/Ella) recita las poesías. intensidad para expresar el sema de la indeterminación Тре-
(Він/Вона декламує вірши. Вони вечеряють у ресторані. ба працювати значно більше.
En este último ejemplo ucraniano el género de las personas Las OrSimplMononuclUnip figuran en las clasificaciones
se revela en el contexto. En las OrSimplMononuclPer la semánticas en las LenComp con unas divergencias en el
ausencia del sujeto concretizado por la persona determinada predicado que precisa el sema de la oración sin poner de
o el sujeto omitido no crea el carácter incompleto de la Or- relieve al agente de la acción. Está representado en las Len-
Simpl porque el mismo predicado se refiere de modo oculto Comp de modo parecido por los verbos unipersonales: atar-
al agente lógico de la oración. dece, сутініє (RasgUniv). Los verbos españoles de plena
Las OrSimplMononuclPer de las LenComp forman tres significación léxica, de tipo hacer pueden usarse con valor
submodelos: SUBMODELO 9 de la modalidad real con la unipersonal: Hace sol (RasgDist A español). El verbo espa-
perspectiva temporal posterior. En las OrSimMononuclPer ñol ser puede emplearse en el giro unipersonal: Es necesario
de este tipo el predicado se expresa por el verbo de la 1-a y (RasgDist B español). El verbo de mentalidad se usa en la
2-a personas en el pres. y fut. del modo Indic.: Sé bien esta forma reflexiva, de tipo: se piensa (RasgDist C español). El
materia. Terminarás la Universidad el año próximo. Добре participio pasado ucraniano formado con el sufijo -н-: Про-
орієнтуюся в цій темі. Закінчуєш університет у насту- хід заборонено o la frase adverbial ucraniana, de tipo: Со-
пному році. SUBMODELO 10 de la modalidad real con la няшно. Слід. Необхідно participa en la formación del Mar-
orientación temporal anterior. En las OrSimplMononuclPer cEstrOr de las OrSimplMonnuclUnip y tiene las equivalen-
de este tipo el predicado está expresado por la 1-a y 2-a cias semánticas parciales con los RasgDist A y B españoles
personas del sing. y pl. en las formas verbales temporales en (RasgDist ucraniano).
el pasado, con mucha variedad en la LengEsp: Leiste el En las OrComp por subordinación en las LengComp se
cuento. Прочитав оповідання. SUBMODELO 11 de la combinan las unidades sintácticas de diferentes tipos, una de
modalidad imperativa. En las OrSimplMononuclPer de este las cuales depende de la otra. La relación de dependencia
tipo el predicado se expresa por el verbo en la forma del entre la oración principal (OrPrinc) y la oración subordinada
modo Imper. en la 2-a y 3-a personas del sing. y del pl. en la (OrSub) se manifiesta por las conjunciones. En las Len-
LengEsp y en la 2-a y 3-a personas del sing. y pl. en la Len- gComp se distinguen dos MarcEstructOr que determinan los
gUcr: ¡Despiértate temprano! Прокинься рано! En las modelos siguientes: MODELO del MarcEstructOr de la
LengComp, concide el uso funcional y estilístico de las oración compuesta subordinada mononuclear (OrCompSu-
OrSimplMononuclPer, pues no se repiten muchas veces los bMononucl), es decir, de la oración compuesta que se com-
pronombres personales y la narración se hace más dinámica pone de un eje gramatical, y MODELO del MarcEstructOr
y enérgica. de la oración compuesta subordinada binuclear (OrCompSu-
Las OrSimplMononuclImp forman en el MarcEstructOr bBinucl), es decir, de la unidad que se compone de dos ejes
en las LengComp un modelo oracional único en su género, gramaticales. En las LengComp el papel de las conjunciones
pues la acción se realiza por el agente absolutamente inde- y de las palabras conjuntivas en las OrCompSubMononucl y
terminado y desconocido por los hablantes. Pero este agente OrCompSubBinucl es exclusivamente importante.
de la acción se deduce con facilidad, en algunos casos, del MODELO III del MarcEstructOr de las OrCompSubBi-
discurso, del contexto o de la situación real. El predicado de nucl. En las OrCompSubBinucl, la OrPrinc es relativamente
estas oraciones se expresa igualmente en las LenComp por el independiente, pues no tiene el componente correlativo, la
verbo en la 3-a persona del pl. en cualquiera forma temporal idea expresada por ella es acabada desde el punto de vista
del modo Indic: Hablan de la política. Розмовляють про semántico y fonológico y, por consiguiente, pueda funcionar
політику. Muy a menudo, en calidad del sujeto pueden de modo autónomo, sin la OrSub. El RasgUniv para las
intervenir los pronombres indefinidos uno/una; хтось, lo LengComp abarca las OrCompSubBinucl que se diferencian
que da a la oración el valor impersonal muy fuerte y el carác- entre sí por el nexo (nexus) que determina el tipo contextual
ter generalizador, lo que produce el efecto estilístico. Como del MarcEstructOr. El papel de las conjunciones en las Or-
las OrSimplMononuclImp representan la acción realizada CompSubBinucl es exclusivamente importante, su significa-
28
do es semántico. MODELO ADVERBIAL, o CIRCUNS- por los verbos de predicación incompleta. Se trata aquí de los
TANCIAL. En las LengComp este tipo está presentado por verbos que exigen con regularidad en el contexto su desen-
gran variedad de las OrCompSubBim de diferente signafica- volvimiento posterior por la OrSub complementaria. En los
ción semántica y formal que debe estudiarse en varios aspec- ejemplos: Digo que voy a venir mañana y Кажу, що зби-
tos: lógico-gramatical, cognitivo, estilístico, psicológico, раюся прийти завтра los verbos decir y казати no pueden
textual, que será el tema de otro artículo. Existen ocho sub- emplearse sin el complemento directo, expresado por la
modelos adverbiales: SUBMODELO DE CAUSA, SUB- OrSub que voy a venir mañana o що збираюся прийти
MODELO DE TIEMPO, SUBMODELO DE MODO, завтра. SUBMODELO CORRELATIVO 2. En las Len-
SUBMODELO DE LUGAR, SUBMODELO DE CONSE- Comp, unos adverbios y pronombres[16] seirven de elemen-
CUENCIA, SUBMODELO DE CONDICIÓN, SUBMO- tos correlativos empleados en la OrPrinc en los que se apo-
DELO DE CONCESIÓN, SUBMODELO DE FIN. yan las OrSub, en este caso se establece el nudo significativo
MODELO IV de MarcEstructOr de las OrCompSubMo- de alto grado de dependencia sintáctica. Forman las oracio-
nonucl. En las OrCompSubMononucl, la OrPrinc exige con nes atributivas, o de relativo: El que no trabaja, no come.
necesidad el empleo de la OrSub, que está destinada a con- Хто не працює, той не їсть. Estas oraciones son más
cretizar un término oracional de la OrPrinc. Con la ayuda de divulgadas en la LengUcr.
varios componentes correlativos empleados en la OrPrinc se Conclusiones. La comparación de las lenguas española y
hace una relación muy fuerte entre ambas partes de la Or- ucraniana al nivel oracional nos permitió revelar tres tipos de
CompSub. El significado de las conjunciones y de las pala- las equivalencias: completas, parciales y nulos, que es el
bras conjuntivas en las OrCompSubMononucl es sintáctico. resultado del grado del analitismo o sintetismo de la lengua
SUBMODELO CORRELATIVO 1. En las OrCompSub- en comparación. Los rasgos semejantes y diferenciadores
Mononucl el sentido generalizador de la oración está acumu- dependen del factor semántico, formal, esilístico y funcional
lado en el componente correlativo de la OrPrinc expresado de la oración y su localización en el contexto.
REFERENCES
1. Аракин В.Г. Сравнительная типология английского и русско- кої мов.− Вінниця, 2004.
го языков. − М. 2005. 10. Лалаян Н.С., Подвойська О.В. Порівняльна граматика німе-
2. Артемчук Г.І. Порівняльна типологія німецької та української цької та української мов. − К., 2013.
мов. − К., 1987. 11. Левицький А.Е. Порівняльна граматика англійської та укра-
3. Венгренівська М.А., Гнатюк А.Д. Порівняльна граматика їнської мов. − К., 2008.
французької та української мов. − К., 2008. 12 .Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енци-
4. Гак В.Г. Сравнительная типология французского и русского клопедія. − Полтава, 2006.
языков. − М., 1969. 13. Diccionario de uso del español actual. − Madrid, 2002.
5. Грищенко А.П., Мацько Л.І., Тоцька Н.І., Уздиган І.М. Сучас- 14. Esbozo de una nueva gramática española. − Madrid: RAE, 1973.
на українська літературна мова. − К., 2002. 15. Garrido Vílchez, G.B. La Gramáticas de la Real Academia
6. Загнітко А.П. Український синтаксис: теоретико-прикладний Española: teoría gramatical, sintaxis y subordinación (1854-
аспект. − Донецьк, 2009. 1924). Tesis Doctoral
7. Карамишева І.Д. Контрастивна граматика англійської та //www.contrastiva.it/baud…/Gramática%20española/Garrido%2
української мов. − Вінниця., 2012. 0Gramatica%20RAE.pd... − Salamanca, 2008 (recurso e.).
8. Корбозерова Н.М., Серебрянська А.О., Скробот А.М. Порів- 16. Matte Bon, Fr, Gramática Comunicativa del español. En 2 tomos.
няльна типологія іспанської та української мов. − К., 2014. − Madrid, 1995.
9. Корунець І.В. Порівняльна типологія англійської та українсь- 17. Diccionario de uso del español actual. − Madrid, 2002.
REFERENCES
1. Arakin V.G. Comparative Typology of English and Russian Lan- an Languages. − Vinnytsia, 2012.
guages. − M., 2005. 8. Korbozerova N.M., Serebrianska A.O., Skrobot A.I. Comparative
2. Artemchuk G,I. Comparative Typology of German and Ukrainian Tipology of Spanish and Ukrainian Languages. − K., 2014.
Languages. − K., 1987. 9. Korunets I.V. Contrastive Typology of English and Ukrainian
3. Vengrenivska M.A., Gnatiuk A.D. Comparative Grammar of Languages. − Vinnytsia, 2012.
French and Ukrainian Languages. − K., 2008. 10. Lalayan N.S., Podvoyska O.V. Contrastive Grammar of German
4. Gak V.G. Comparative Typology of French and Russian Lan- and Ukrainian Languages. − K., 2013.
guages. − M., 1969. 11. Levitskiy A.E. Comparative Grammar of English and Ukrainian
5. Gryshchenko F.P., Matsko L.I., Totska N.I., Uzdygan I.M. Mod- Languages. − K., 2008.
ern literary Ukrainian. − К., 2002. 12. Selivanova O.O. Modern linguistics: terminologycal encyclo-
6. Zagnitko A.P. Ukrainian syntax: applied aspect. − Donetsk, 2009. paedia. − Poltava, 2006.
7. Karamysheva I.D. Contrastive Grammar of English and Ukraini-
Equivalence/No Equivalence Structural Sentence Scope (Typologycal Analyses)

N. M. Korbozerova
Abstract: The article deals with the sentence, as a basic unit of communication, in Spanish language in comparison to Ukrainian one. Are
investigated similar and differential features in both languages, that allows to the students to study easily the foreign language.
Keywords: semantics, form, simple sentence, complex sentence, Spanish language, Ukrainian language.
Эквивалентность/Неэквивалентность Структурной Рамки Предложения (Типологический Анализ)

Н. Н. Корбозерова
Аннотация: В статье проанализировано предложение как основная единица коммуникации в испанском языке в сравнении с
укра- инским. Выявлены сходные характеристики в обоих языках, а также исследованы дифференциальные черты, что
позволяет сту- дентам с легкостью изучать иностранный язык.
Ключевые слова: семантика, форма, простое предложение, сложное предложение, испанский язык, украинский язык.
29
Мовний пуризм як суспільне явище в сучасній Туреччині

К. А. Корнієць
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Corresponding author. E-mail: Ekaterina.kasha@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена вивченню поняття мовного пуризму як засобу боротьби із запозиченнями й нормалізації туре-
цької мови. У дослідженні вказуються причини проникнення іншомовних слів, підкреслюється їхній позитивний і негатив-
ний вплив на турецьку мову й розвиток культури, а також аналізується проблематика мовної політики, яка спрямована на
очищення літературної турецької мови від іншомовних запозичень.
Ключові слова: пуризм, запозичення, мовна політика, застаріла лексика, неологізми.
Слово "пуризм" – французького походження, похо- дена на латинську абетку, що прискорило процес
дить від латинського "пурус" – чистий. Відповідно до уведення нових, споконвічних турецьких слів та вира-
Словника іноземних слів у болгарській мові, "пуризм" зів.
– боротьба за "очищення" мови від тих запозичених Основоположниками турецького найактивнішого
слів і виразів, які можна замінити споконвічними. пуристичного руху прийнято вважати О. Сейфеттіна
Однак сам термін "пуризм", незважаючи на всі спроби та А. Джаніпа, які в 1911 р. організували націоналіс-
пуристів знайти йому підходящу заміну, запозичений тичний рух "Гурток молодих літераторів". Турецькі
майже всіма європейськими мовами. мовознавці залучали до пошуку прадавніх тюркських
Перші прихильники мовного пуризму вели, пере- коренів і слів, які, будучи доповненими безліччю
важно, практичну діяльність по втіленню своїх погля- аглютинативних суфіксів, характерних для мов тюрк-
дів і підкріплювали її лише ідеологічними аргумента- ської групи, послужили основою для "карбування"
ми. Коли ж стали з'являтися теоретичні суто турецьких слів та виразів [3].
роботи з пуризму, то й тоді необхідність у його ви- Ще одним важливим кроком у мовній реформі бу-
значенні виникла не відразу через семантичну прозо- ло створення Ататюрком Турецького Мовного Суспі-
рість самого терміна. Якщо ж і робилися спроби сфо- льства (Turk Dil Kurumu) в 1932 році (пізніше – Туре-
рмулювати визначення, то це, найчастіше, зводилося цька Лінгвістична Асоціація), однієї з найголовніших
до розширеного опису окремих його характерних наукових організацій сучасної Туреччини, чия діяль-
ознак. ність та публікації тривають і до сьогодні.
Загальновизнаним авторитетом в сфері загальної Метою Мовного Суспільства було виявлення само-
теорії пуризму є Дж.Томас, автор фундаментального бутності та багатства турецької мови й надання їй
дослідження "Лінгвістичний пуризм" (1991) [10]. У міжнародного статусу серед мов світу. Для здійснення
цій праці Дж.Томас, об'єднавши й розвивши уявлення цієї мети Турецьке Мовне Суспільство протягом 85
своїх попередників, визначає пуризм як "Прагнення з років вело дослідницьку роботу. За 85 років діяльнос-
боку мовного співтовариства (або його частини) убе- ті воно опублікувало чимало книг, серйозних творів.
регти мову (або позбавити її) від припустимих іншо- Так, в 1998 році Тлумачний Словник турецької мови
мовних або інших небажаних елементів (включаючи перевидавався 9 раз, кількість слів досягла 75.000 [4].
слова, створені в діалектах, у мові окремих соціаль- Ця організація очистила турецьку мову від інозем-
них груп і мовних стилях). Він може проявлятися на них запозичень, запропонувавши використовувати в
усіх рівнях мови, але, в основному, у його лексичному мові споконвічні турецькі еквіваленти, тим самим
складі. Головним чином, пуризм – це кодифікація, зробила величезний внесок, розбудовуючи й збагачу-
культивування й планування мовних норм" [10, с. 12]. ючи мову. Не володіючи санкціонованою силою,
Більшість сучасних дослідників уважають дане ви- будучи академічною організацією, усю свою діяль-
значення мовного пуризму найбільш повним. ність Лінгвістичне Суспільство направляло на захист і
У турецькій мові це явище позначають, в основно- освіту суспільства.
му, двома термінами, одне арабського, інше – персь- В 20-30-і роки було досягнуто чимало успіхів в по-
кого походження: " tasfiyecilik" і " sadeleştirme", від- збавленні турецької мови від іншомовних, у першу
повідно [5, с.12]. чергу арабських і перських, запозичень та в створенні
Масштаби пуризму в турецькій мові такі, що за нової тюркської лексики й термінології. Нова тюрксь-
останні 100 років вона стала найбільш мінливою мо- ка лексика, з одного боку, повинна була замінити
вою у світі. У певні історичні періоди явище зіграло арабізми, з іншого боку – дати засоби для вираження
позитивну роль, але зараз воно іноді заважає мові нових понять, що дало можливість турецькій мові
виконувати свою головну функцію – служити засобом стати в один ряд з розвиненими сучасними мовами.
спілкування. Пропонувалися три методи одержання необхідних
Усю другу половину 19 та початок 20 століття в слів, покликаних зробити турецьку мову незалежною
Османській імперії було чимало дискусій із приводу від іншомовної лексики: вивчити ресурси розмовної
поліпшення мови. Закінчилися суперечки вже в рес- мови, зібрати потрібні слова, знайдені в старих текс-
публіканській Туреччині мовною реформою 1928 тах, і, якщо необхідно, створити нові слова з існуючо-
року, після якої була створена, по-суті, абсолютно го кореня та суфіксів.
нова турецька мова [8, с.43]. Писемність була переве-
30
У жовтні 1932 року почався збір слів. Кожний про- yazdı". Уведення ж у неї застарілих, арабських слів
вінційний губернатор головував у колекційному комі- відразу виправляє стиль: "edip makale yazdı" [7].
теті. Протягом року більш ніж 35.000 слів було запи- Практично майже в кожного турецького слова є сино-
сано. Тим часом, учені, у пошуках слів, що вийшли з нім-двійник. Причому він не має, як це зазвичай буває
ужитку або, що ніколи не використовувалися в Туре- в синонімії, трохи іншого значеннєвого або стилісти-
ччині, прошурхотіли словники тюркських мов і більш чного відтінку. Уся відмінність зводиться до похо-
ніж 150 стародавніх текстів. Їх видобуток за рік склав дження слова – застаріле воно або нове, тюркське або
90.000 слів. В 1934 році результати обох заходів були запозичене. Іноді таких синонімів навіть декілька.
опубліковані в книзі під назвою Tarama Dergisi [2]. Так, значення "космос" мають три однакові за змістом
Журналісти писали свої статті османською мовою, слова: "feza" (арабізм), "kozmos" (європейське запози-
а потім передавали їх у спеціальні комісії (ikameci). чення), "uzay" (неологізм від тюркського "uzak" –
Ikameci користувались копією Tarama Dergisi і замі- далекий). І таких слів з синонімами-двійниками без-
няли слова з османської мови еквівалентами, обрани- ліч. Велика кількість однозначної лексики призводить
ми із цієї книги [2]. У той самий час, в іншому видав- до того, що не всякий турок може опанувати її запаси,
ництві, інша комісія вибирала інші еквіваленти, які не говорячи вже про іноземців, що вивчають турецьку
виявлялись тими ж словами з османської мови . мову.
У той момент Ататюрк зрозумів, що реформа за- Консервативна частина турецького суспільства
йшла в глухий кут, і що розумніше було б зберегти в вкрай негативно ставиться до цих мовних новацій.
мові всі іноземні слова, для яких не було знайдено Вилучення арабських і перських слів та синтаксичних
турецьких синонімів, забезпечивши їх турецькою конструкцій неминуче призводить до відмежування
етимологією. Приміром, застаріле слово "цивілізація" турецької культури, від культур, що традиційно пере-
– "medeniyet" – арабського походження. Але це пода- бували під її впливом, інших ісламських країн і наро-
валось так, начебто араби запозичили його в турків дів. Тому консервативні турецькі видання, газети й
[1]. журнали, особливо ісламістського напряму, свідомо
Однак, багато хто з реформаторів замість того, щоб зберігають на своїх сторінках колишні арабські й
вигадувати етимологію для приречених арабських і перські слова, що пов'язані з мусульманською культу-
перських слів, чесно намагалися знайти суто турецькі рою, ісламським світоглядом.
аналоги для них, і зробили кілька грубих помилок. З народженням нової мови зародилися й нові про-
Наприклад, не було турецького еквівалента арабсько- блеми. Старше покоління не завжди розуміє цю мову.
му "maarif" – "освіта". Реформатори замінили його А молодь із труднощами аналізує класиків, навіть
словом "eğitim", яке, нібито, походить від прадавньо- твори авторів 20-30-х років, хоча вони надруковані
го дієслова "eğitimek" – "виховувати". Але дієслова новим алфавітом. Щоб такі твори були зрозумілі мо-
"eğitimek" ніколи не існувало. Однак це не перешко- лодим поколінням, їх потрібно ще "перекласти" на
дило "eğitim" стати сучасним турецьким словом для нову мову, а це – справа трудомістка й дорога.
позначення поняття "освіта" [8, с.63]. У турецьких інтелігентних родинах різні покоління
Конструюючи нові слова замість старих, турецькі часом розмовляють різними мовами. Часто дідусь не
лінгвісти виявили неабияку винахідливість. Є багато може зрозуміти й пояснити онукові завдання, задане в
вдалих знахідок. Ці неологізми прийняті народом, школі додому: підручники написані незнайомою йому
увійшли в літературну мову. Тепер уже, мабуть, ніхто мовою. Насправді, у тому підручнику геометрії, на-
в Туреччині не назве літак арабським словом приклад, за яким вчився дід, трикутник називався
"tayyare", або, ввійшовшим у мову в 20-і роки євро- "müselles", а кут – "zaviye". А в підручнику онука всі
пейським "aeroplan": для цього є досить доречно ці арабські слова замінені зовсім несхожими тюрксь-
знайдене слово "uçak", від дієслова "uçmak" – літати. кими: "üçgen", "açı" [3].
Вдало утворене й нове слово для позначення школи – Для подолання лінгвістичного бар'єра між поколін-
"okul", від дієслова "okumak" – вчитися. Давно вже в нями в країні видані спеціальні словники – "османсь-
сучасній Туреччині не почуєш колишнього арабсько- ко-турецькі", у яких застарілі слова пояснюються
го "mektep", що теж означає "школа" [9]. новими, і навпаки. За допомогою цих словників бага-
Тим не менш, багато арабізмів залишилися недото- то літніх людей читають газети, а молодь – твори
рканими й пуристами: "devlet" (держава), "cumhuriyet" письменників, написані до 30-х років [4].
(республіка), "milliyet" (національність). Та й навряд Однак очищення турецької мови від іноземних за-
можливо повністю очистити якусь мову від іноземних позичень, часом виливалося, особливо під натиском
запозичень. Якщо переслідувати таку мету, то в туре- крайніх націоналістів, у непримиренний пуризм. На-
цькій мові, приміром, довелося б міняти майже всі магаючись позбутися арабоперської лексики, яка в
слова, що стосуються житла, на якісь інші, вигадані. уявленні прогресивних діячів культури асоціювалася
Тому що такі повсякденні слова, як "dam" (дах), із середньовічною відсталістю Османської імперії, з
"duvar" (стіна), "pencere" (вікно) – це іранізми, архаїчністю феодально-теократичних пережитків,
"sandalye" (стілець) – арабізм, "iskemle" (лава) – запо- турецькі пуристи впали в крайність. Запозичення, що
зичення із грецької мови, "masa" (стіл) – з румунської, давно й міцно ввійшли в побут, вони стали заміняти
"karyola" (ліжко) – з італійської і т.д. [6]. штучно створеними неологізмами. Так, арабізми "
Також застаріла лексика служить резервом синоні- istiklâl» (незалежність), "inkılâp" (революція), "millet"
мів, що пояснюється й вимогами гарного стилю. На- (нації), перське слово "şehir" (місто) намагалися замі-
приклад, фраза "літератор написав статтю", укладена нити новими словами – "bağımsızlık", "devrim", "ulus",
по-новому, звучить стилістично некрасиво: "yazar yazı "kent" [9].
31
Разом з тим, незважаючи на старання пуристів, і же всі дієслова руху, багато назв предметів домаш-
нині в розмовній мові турків арабізми становлять до нього побуту, небесних світил, засобів пересування,
30%. Багато з них історично пов'язані з поширенням металів і мінералів, харчових продуктів – це тюркські
арабської мусульманської культури: "harf" (буква), за походженням слова [3].
"rakam" (цифра), "kitap" (книга). Збереглися арабізми Хоча пуризм прагне до досягнення деяких непри-
й у державно-адміністративній термінології: родних цілей, сам же він явище цілком природнє.
"hükümet" (уряд), "idare" (керування), "vali" (губерна- Часто він виникає як зрозуміла й пояснена реакція
тор). Майже всі абстрактні поняття передаються араб- групи захисників мови, які, намагаючись зберегти
ськими словами: "hakikat" (істина), "fikir" (думка), своєрідність своїх культур, борються проти чужих
"insaf" (справедливість), "adalet" (правосуддя) [7]. елементів в головному провіднику культури – мові.
Арабські й перські елементи, що збереглися в су- Однак, останні події на "мовному фронті" Турець-
часній турецькій літературній мові, повністю освоєні кої республіки цілком алогічні. Міністерство освіти
мовою-реципієнтом. Вони підпорядковуються всім час від часу публікує переліки "морально застарілих"
фонетичним законам турецької мови й починають або "неприйнятних" слів, використання яких у почат-
сприйматися як власні. Інакше кажучи відбувається ковій і середній школі заборонене. Рекомендується
"тюркізування" цих слів. Турки дуже вибірково став- замість них уживати "споконвічні" турецькі, причому
ляться до іншомовної лексики й відкидають слова, які деякі з них просто винайдені філологами-ерудитами
жодним чином не пасують турецькій фонетиці й є [1].
незручними у вимові. Таким чином, якщо слово не Усі перераховані різновиди пуризму стрімко від-
зазнає процесу "тюркізування”, воно автоматично чужують мову сучасної Туреччини від інших тюрксь-
відкидається. Процес тюркізування припускає не ких мов, діалектів і говірок. Це відчуження відчува-
тільки фонетичну асиміляцію. Найчастіше трансфор- ється навіть між турецькою мовою Стамбула, що є
мується й їх семантика. Наприклад, арабське слово майже еталоном, і зовсім близькими їй говорами
"safak" у мові-джерелі означає "захід сонця", у туре- турків Болгарії, не говорячи вже про тюркські мови
цькій же мові воно набуває протилежного значення Середньої Азії, Татарстану, Чувашії.
"схід сонця". Або слово "pes" в арабській означає Підбиваючи підсумок, можна виділити три причи-
"перед", у турецькій – "позаду, за", слово "hasta" в ни, через які реформи стали катастрофічними. По-
арабській – поранений, у турецькій – хворій [5, с.26]. перше: реформатори не ліквідували розрив між інте-
В XX ст., особливо після кемалiстської революції, у лігенцією й не інтелектуалами – вони зробили все,
турецьку мову ввійшло багато слів із західноєвропей- щоб створити новий розрив. По-друге: мова зубожіла,
ських мов, переважно наукові, технічні, культурні не знайшлося турецької заміни для всіх арабських та
терміни: "üniversite" (університет), "gazete" (газета), перських слів. Ці втрати впливають на кожного турка,
"radyo" (радіо), "sinema" (кіно), "kültür" (культура), який при розмові або листуванні, шукає слова, щоб
"otomobil" (автомобіль) тощо [6]. Це так звана інтер- виразити свої почуття, але не знаходить їх, тому що
національна лексика, зрозуміла без перекладу людям слова мертві. По-третє: більшість турків у віці до 50
різних національностей. років відрізані від літературних праць 1920-х і 1930-х
Останнім часом разом з технічним прогресом при- років, одного з найвагоміших періодів своєї літерату-
плив інтернаціональної лексики все збільшується: ри. Переклад на сучасний турецький не може заміни-
"roket" (ракета), "kompüter" (комп'ютер) тощо. Однак ти реальні першоджерела.
якщо до другої світової війни турки брали цю лексику Отже, турецький народ, як і інші тюркські народи,
головним чином із французької мови, то в 50-60-ті пройшов складний історичний шлях розвитку, і на
роки, коли Туреччина потрапила під вплив США, його формуванні відбився в певній мірі вплив різних
різко зросла кількість американізмів. До них належать мов, як із числа споріднених, так і неспоріднених.
й багато побутових запозичень останніх років: Лексика, будучи найбільш рухомим розділом мови,
"marketing" (маркетинг), "bluejeans" (джинси), "night включила в себе всі види цього впливу. У запозиче-
club" (нічний клуб), "boyfriend" (приятель), "weekend" них турецькою мовою іншомовних словах у різні
(вихідний). Виникли навіть американо-турецькі лек- епохи відбилася історія турецького народу. Економі-
сичні гібриди: "love yapmak" – любити, "drink almak" чні, політичні, культурні контакти з іншими країнами,
– випити, "okay vermek" – погодитися, "дати добро" воєнні сутички накладали свій відбиток на розвиток
[6]. Американізми потіснили колишні запозичення із мови.
французької мови, особливо в середовищі інтеліген- Словниковий склад турецької мови є результатом
ції. тривалого розвитку, продуктом цілого ряду епох.
Проте основним пластом словникового матеріалу Серед слів, якими користуються зараз люди, що гово-
турецької мови (незважаючи на численність іншомов- рять турецькою мовою, спостерігаються відмінні за
них слів) є споконвічні слова, які належать до єдиного часом виникнення й за походженням слова. Поруч зі
загальнотюркського фонду. Це не тільки важлива словами, що виникли в далекій давнині (köpek "соба-
частина слів сучасної турецької лексики в кількісному ка", eş "чоловік, дружина", erkek "чоловік", gibi "поді-
відношенні, але й слова, що визначають специфіку бно", göl "озеро", keçi "коза", düş "сон"), ми спостері-
словникового складу турецької мови, особливості гаємо слова нового часу: dondurma "морозиво", pasta
його системи, шляхів його розвитку й збагачення. "торт", göktaş "метеорит" тощо. Поруч зі споконвічно
Так, приміром, назви частин і органів тіла, терміни тюркськими словами (orta "середина", bakır "мідь" та
родства, назви тварин і птахів, числівники (за винят- ін.) є слова, що прийшли з інших мов: lâzım "необхід-
ком запозичень у новий час – мільйон, мільярд), май- ний", liman "порт", lüks "розкіш", vazo "ваза" [9]. Та-
32
ким чином, лексика турецької мови є сукупністю двох міжтюркські лексичні елементи, а також новоутворе-
основні шарів: споконвічного, куди ми відносимо ного (неологізми) і запозиченого.
слова, що належать до алтайської мовної спільності, й
1. Баскаков А.Н. Языковая политика Турецкого лингвисти- ческие проблемы развивающихся стран. – М.: Наука,
ческого общества // Социолингвистические проблемы 1975. – С. 208-213.
развивающихся стран. – М.: Наука, 1975. – С. 20-25. 5. Aksoy О. A. Atatürk ve Dil Devrimi. – Ankara: Millı̂ Eğitim
2. Баскаков А.Н. Проблемы языкознания в (турецком) жур- Basımevi, 1963. – 35 s.
нале Türk Dili (1960-1970) //Вопросы языкознания. – М.: 6. Demiray K. Batı Dilleri Sözcüklerine Karşılık kılavuzu. –
Наука, 1970. – С. 105-109. Ankara: TDK yayını, 1972. – 71 s.
3. Орлов С.А. Основные направления языкового планирова- 7. Eyuboğlu I.Z. Türk Dilinin Etimoloji Sözlüğü. – Istanbul:
ния в развитии турецкого литервтурного языка в совре- Sosyal Yayınlar, 1988. – 512 s.
менной Турции (обзор) // Языковая политика и языковое 8. Heyd U. Language Reform in Modern Turkey. – Israel: Orien-
планирование в развивающихся странах (сборник обзо- tal society, 1954. – 116 p.
ров). – М.: ИНИОН, 1982. – С. 72-93. 9. Timurtaş F. K. Yeni Kelimeler Sözlüğü. – Ankara: Umur
4. Юсипова P.P. О некоторых путях "очищения" современ- Kitapçılık, 2006. – 214 s.
ного турецкого литературного языка // Социолингвисти- 10. Thomas G. Linguistic Purism. – N.Y: Longman, 1991. – 250
p.
REFERENCES
1. Baskakov A.N. Language policy of Turkish linguistic society Turkey (review) // Language policy and language planning in
// Sociolinguistic problems of developing countries. – developing countries (a collection of reviews). – Moscow:
Moscow: Nauka, 1975. – P. 20-25. INION, 1982. – P. 72-93.
2. Baskakov A.N. Problems of Linguistics in Turkish Journal 4. Yusipova P.P. About some ways of purification of the modern
"Türk Dili" (1960-1970) // Questions of Linguistics. – Turkish literary language // Sociolinguistic Problems of
Moscow: Nauka, 1970. – P. 105-109. Developing Countries. – Moscow: Nauka, 1975. – P. 208-
3. Orlov S.A. The main directions of language planning in the 213.
development of the Turkish literary language in modern
Language purism as a social phenomenon in modern Turkey

K. A Korniyets
Abstract. The article is devoted to the study of the concept of linguistic purism as a means of combating borrowings and normalizing
the Turkish language. The study identifies the reasons for the penetration of foreign words, emphasizes their positive and negative
impact on the Turkish language and the development of culture, and also analyzes the problems of language policy, which is aimed at
cleaning the literary Turkish language from foreign borrowing.
Keywords: purism, borrowing, language policy, obsolete lexicon, neologisms.
Языковой пуризм как общественное явление в современной Турции

К. А. Корниец
Аннотация. Статья посвящена изучению понятия языкового пуризма как средства борьбы с заимствованиями и нормализа-
ции турецкого языка. В исследовании указываются причины проникновения иноязычных слов, подчеркивается их положи-
тельное и отрицательное влияние на турецкий язык и развитие культуры, а также анализируется проблематика языковой
политики, которая направлена на очистку литературного турецкого языка от иноязычных заимствований.
Ключевые слова: пуризм, заимствования, языковая политика, устарела лексика, неологизмы.
33
33
Finding the common ground: phraseological

theory and terminology revisited
Y. Kovalyuk
Yuriy Fedkovych Chernivtsi National University, 2, Kotsiubynsky St., Chernivtsi 58012, Ukraine

Abstract. The present paper is a state of the art review of the contemporary theory of phraseology. The field of phraseology has now been
known to deal with ‘the formulaic nature of language, the psycholinguistic reality of holistically stored multi-word expressions and the im-
portance of phraseological units in second-language acquisition’, among others [Hoffmann et al. 2015: 1]. Two major challenges, however,
stand in the way: the ever-expanding list of terms pertaining to phraseology and a plethora of approaches regarding its scope. In an attempt to
resolve these issues, the present paper will first focus on two major approaches to the study of phraseology: the traditional approach and the
frequency-based approach. Then, a survey into phraseological terminology will be conducted. Further, connections between phraseology and
four influential disciplines, i.e. construction grammar, semantics, pragmatics and cultural linguistics will be explored. It will finally be con-
cluded with a discussion of the points under analysis.
Keywords: phraseology, construction grammar, semantics, pragmatics, cultural linguistics.
1 definition is rooted in the Russian phraseology, it becomes
1 Introduction. Phraseology has always been a tough nut
to crack ever since Charles Bally, the founding father of evident that it could be otherwise identified as “the tradition-
phraseological theories, invoked the notions of fixed and al lexicological approach” [Gledhill 2011]. Howarth’s [1996]
loose phraseological units. According to the Cambridge characterization of the phraseological approach is one of the
Dictionary of Linguistics, phraseology refers to “the study of most cited [Granger & Paquot 2008: 28; Laso and Salazar
phrases, focusing on collocations and fixed expressions”. 2013: 6]:
Whereas Granger and Paquot argue that “phraseology has it sees no watertight division between the various types of
only recently begun to establish itself as a field in its own collocation and idiom, rather a continuum from, at one ex-
right” [Granger and Paquot 2008: 27], Zykova maintains that treme, the most freely co-occurring lexical items and trans-
it has undergone three major stages – “the classical stage”, parent combinations to, at the other, the most cast-iron and
“the non-classical stage”, and “the post non-classical stage” opaque idiomatic expressions. [Howarth 1996: 32]
[Zykova 2014: 110-115].23 Simplifying considerably, to make that continuum idio-
The present paper aims to bridge the theoretical and ter- matic expressions normally have to conform to three major
minological gap in the contemporary theory of phraseology. characteristics: polylexicality [involving at least two lexical
The study is initially aimed at the description of the two components], fixedness [stability of form, convention], and
principal approaches to phraseology: the traditional and the idiomaticity [semantic non-compositionality]. Albeit clear-
frequency-based. It will then examine the current termino- cut and well-defined at the first glance, these criteria prove
logical inventory in phraseology and identify major chal- plenty ambiguous if applied rigorously. In the first place, the
lenges herewith. In addition, spotlight will be put on the links polylexicality characteristic often falls into the trap of ortho-
between phraseology and four major disciplines: construc- graphic conventions, e.g. dead end and dead-end, which
tion grammar, semantics, pragmatics and culture. results in the cases in which “…linguists often make quite
2 Major approaches to phraseology. In the last decade, arbitrary decisions as to what they include and exclude”
the ongoing debate in the field of phraseology produced two [Granger and Paquot 2008: 33]. Yet one possible rationale
principal approaches: ‘the phraseological approach’ and ‘the for the polylexical nature of phraseological units is its ‘prac-
frequency-based approach’ [Nesselhauf 2004; Granger & ticality’ [Buerki 2016: 17]. As to the idiomaticity characteris-
Paquot 2008]. The ‘phraseological approach’ is by default tic, traditional approaches tend to link it unequivocally to
identified as a descriptive framework established in the Rus- non-compositionality: “…the overall meaning is often not
sian phraseology. The ‘frequency-based approach’, as its identical with the sum of the literal meanings of its constitu-
name suggests, has to do with the notions of ‘frequency’ and ents” [Jaki 2014: 10]. One issue with idiomaticity is that
‘collocation’ in corpora. Today, however, the above classifi- literal and figurative senses cannot be easily divorced from
cation, in our humble opinion, does not completely reflect one another [Burger 2007; Wulff 2008; Philip 2011; Bybee
the true picture of phraseology and hence should be supple- 2013; Buerki 2016]. Moreover, idioms and idiomatic expres-
mented by a ‘cognitive approach’, a ‘cultural approach’ and sions, to say the least, seldom come fully non-compositional
an ‘applied approach’. In other words, four main strands of in discourse4, giving grounds to regard idiomaticity as a cline
research should be pinned down in the theory of phraseolo- from the semantic standpoint. In cognitive linguistics, in an
gy: the traditional [the phraseological] strand, the cognitive attempt to prove the point on the absolute semantic opacity
strand, the cultural strand and the applied strand. or non-transparency of idioms wrong, some theorists
If we turn to the traditional approach, which by its mere [Langlotz 2006; Gibbs 2007 and others] have convincingly
argued that they are not uniform attributes across the entire
idiomatic repertoire of a language. In addition, today there is
1
This paper is based in part on work presented at the 7 th Formulaic hard evidence that formulaic sequences, idioms among them,
Language Research Network (FLaRN), held at Vilnius University, 28-30 are processed quicker than their literal [non-formulaic] coun-
June 2016 terparts. L1 speakers and L2 [proficient] users do not have to
2
See also Teliya 1996 for a review. first retrieve the literal meaning to then activate the idiomatic
3
Such disparity is a matter of tradition: Zykova’s account is largely meaning of a sequence [Conklin and Schmitt 2008; Siyano-
entrenched in the Soviet scholarship drawing on the conceptions put
forth by the likes of Vinogradov, Amosova, and Kunin, to name a few,
whereas Granger and Paquot most likely refer to the foundation of The 4
Fernando’s case of pure idioms, semi-idioms, and literal idioms
European Society of Phraseology (Europhras). (Fernando 1996: 33-36) attests to that.
34
va-Chanturia 2015]. Finally, as regards fixedness, it is tradi- of well-defined characteristics, e.g. compositeness, fixedness
tionally argued that idiomatic expressions only allow for and idiomaticity, in their analyses of idioms in the narrow
restricted variation [Langlotz 2006; Prodromou 2007; Jaki sense. A fresh look at the problem of idioms and idiomaticity
2014], nevertheless corpus data show that variation is much was offered by Philip [2011]. The researcher argues that four
commoner than some models suggest [Moon 1998: 7]. defining criteria of idioms, such as compositionali-
In contrast, where the phraseological approach had failed ty/analysability, salience, semantic transparency, and adher-
to gain ground, the “frequency-based approach” came in. ence to truth conditions can make the difference when it
Hence, with respect to the data driven approach, phraseology comes to distinguishing between idiomatic [idioms and
has been treated as “… the more abstract tendency for words collocations] and non-idiomatic [lexical bundles] expres-
to co-occur non-randomly and for the selection of particular sions. Again, these criteria are characterized as clines, inas-
lexical items to alter the probability of other lexical and much as pure idioms, like in the doghouse, are expected to
grammatical choices” [Thompson and Hunston 2006: 10 ].” exhibit all of them. On the other hand, phraseological unit is
This view derives from Sinclair’s “idiom principle” [1991], a good term that comes to rescue where idioms come short.
who, based on the previous studies of J. R. Firth and M. A. Indeed, despite its proliferation in the Eastern European
K. Halliday, had put forth five criteria of idiomaticity for linguistics, it has been recently employed among a growing
lexical items: semantic prosody and the invariable core number of Western European researchers [Naciscione 2010;
[obligatory criteria], as well as semantic preference, colloca- Jaki 2014; Rodríguez Martín 2014]. Take, for example,
tion and colligation [alternative criteria]. The principle reads Kunin’s definition: “a phraseological unit is a stable combi-
that “a language user has available to him a large number of nation of words with a fully or partially figurative meaning”
semi-preconstructed phrases that constitute single choices, [1970: 210]. In terms of theoretical and practical applica-
even though they might appear to be analyzable into seg- tions, such structural definition could be good enough to
ments” [Sinclair 1991: 110]. Essential preconditions for this account for the entire scope of phraseology: from non-
principle to be put to work are “frequency and predictability phraseological word combinations to proverbs. Nonetheless,
of multiword units” [Siyanova-Chanturia & Martinez 2014: Anglophone researchers were [and still are] reluctant to
552]. Consequently, definitions of phraseological units with- embrace the term, nor is it to be codified by any major Eng-
in the frequency-based approach stand in stark contrast with lish language dictionary5. Phraseme is yet another term used
those of the phraseological one: “co-occurrence of a form or outside British and American English linguistics [Mel’čuk
a lemma of a lexical item and any other kind of linguistic 2015]. Burger et al. [2007: 3], however, advise against its
element” [Gries 2008: 5]. As to corpus approaches to phra- superordinate use due to the suffix –eme, which puts a strong
seology, they have been essentially twofold [Tognini-Bonelli emphasis on the systemic aspect of figurative language units.
2001: 84–87]: corpus-based, with a focus on a pre-selected It fares well with idioms, collocations and speech formulae,
inventory of potentially relevant phraseological [multi-word] but should best not be used in a broader sense.
units [e.g., Moon 1998; Levin and Lindquist 2015], and The corpus linguistics enterprise has bumped into a
corpus-driven, with corpus serving as a repository for the powerful ally in terms of phraseology to give rise to some
retrieval of a whole set of multi-word units under analysis important concepts otherwise overlooked by the mainstream
[Biber 2009; Gray and Biber 2015]. approaches. First and foremost, the notion of collocation,
3 Phraseology and terminology. The contemporary re- which can be loosely defined as “…statistically significant
search in the area of phraseology is by all means manifold co-occurrences of specific lexical items” [Fellbaum 2014:
and so is its terminology. As a matter of fact, phraseology is 777], has found itself in the limelight of corpus linguistics.
no longer a “thing-in-itself”, but rather an interdisciplinary Unlike the phraseological approach, which takes the view
phenomenon, with corpus linguistics, applied linguistics, that collocations are grammatically determined word combi-
cognitive linguistics, construction grammar, and formulaic nations [see for example Nesselhauf 2005], the term most
language, to name a few, providing the backdrop for its often goes under the name of n-grams [for alternative uses
current research. see lexical bundles, lexical chunks, clusters and lexical
The problem of terminology has already been given am- phrases] in corpus studies [Hoey 2005, Biber 2009,
ple attention in [Barkema 1996; Cowie 1998: 1; Moon 1998: O’Donnell et al. 2012, and others]. N-grams [also known as
1; Burger et al. 2007: 2; Granger & Paquot 2008: 27; Nacis- bigrams and trigrams, depending on the number of words]
cione 2010: 17, etc.], yet, given the recent developments in are phrases or patterns of use characterized by frequent oc-
the field, a more rigorous account is needed. As Barkema currence and contiguity of words like Would you like ...?, it
[1996: 125] points out, “by adding a new set of terms to one follows that, etc. Skipgrams, as opposed to n-grams, stand
which has become firmly established, one inevitably runs the for non-contiguous word associations, e.g. many believe vs.
risk of causing confusion where one intended to bring about many people believe. Concgrams, for their part, were elabo-
clarity”. rated to compensate for the contiguity issues that arose with
In traditional phraseology, idiom has always been the n-gram and skipgram analysis. Cheng, Greaves & Warren
most comfortable term, at least in the Anglo-Saxon and [2006] define concgrams as follows: “a ‘concgram’ is all of
American traditions [Nunberg et al. 1994; Fellbaum 2007, the permutations of constituency variation and positional
etc.]. In phraseological theory, the term has traditionally been variation generated by the association of two or more words”
applied with respect to its following meaning: “A speech [Cheng et al. 2006: 414]. In layman terms, what Cheng et al.
form or an expression of a given language that is peculiar to argue is that concgrams allow for positional variation of
itself grammatically or cannot be understood from the indi- words otherwise inaccessible with n-grams and skipgrams.
vidual meanings of its elements” [OED]. Moon [1998], Regarding multi-word units, the consensus holds among
however, warns of potential perils concerning its narrower
and broader senses. To avoid terminological bewilderment
5
and lengthy discussions, some researchers [Gibbs 2007; The dictionaries meant here are Oxford English Dictionary, Cambridge
Baranov and Dobrovolskij 2008] prefer to conform to a set Advanced Learner’s Dictionary, The American Heritage Dictionary and
others.
35
linguists that they are the best umbrella term for the extended Dobrovol’skij [2016].
units of meaning, n-grams, patterns, clusters, etc. included The now prevalent “usage-based approach” [Boas 2013:
[Greaves and Warren 2012], whilst multi-word expressions 176-183, Bybee 2013: 53-56; Perek 2015: 6-9, Diessel 2016:
is a coverall for all word combinations with varying degrees 296-300] argues for the convergence, rather than well-
of idiomaticity and syntactic fixedness, e.g. idioms, prefabs, defined division, of grammar and usage on the one hand, and
collocations, prefabricated chunks, etc. [Evert 2008, Hüning semantics and pragmatics on the other hand. This, in turn,
and Schlücker 2015]. results in taking the view that it is usage that determines
As regards formulaic sequence, its original definition grammar and not vice versa. Until quite recently, central to
proposed by Wray [2002: 9]6 entails at least two important the entire discipline of phraseology was the premise that
implications: first, the formulation such as “sequence, con- idioms, along with other fixed units [similes, proverbs, etc.]
tinuous or discontinuous, of words or other elements…” are relatively infrequent in language, as was convincingly
points, as Wray herself observes, to the broadest possible proved in corpus-based studies by Moon [1998] and Grant
inclusion, where “other elements” most probably refer to [2005]. From the broader standpoint of usage-based con-
what Wray later describes as “morpheme equivalent unit” struction grammar, however, it is quite the opposite, accord-
[Wray 2008]; second, the wording such as “prefabricated” ing to Hilpert [2014]:
pertains to the processing of formulaic sequences as holistic …ordinary language is fully permeated by a large number
units on the grounds that formulaic language is inherently of idiomatic expressions whose forms and meanings are not
psychological in nature [Hoey 2005]. Furthermore, formula- entirely predictable on the basis of either the word meanings
ic language has now taken a firm hold in the lingua franca of recorded in a dictionary or the rules of syntax provided by a
applied linguistics [Wood 2015; Bardovi-Harlig and Stringer grammar. Hilpert [2014: 11]
2017] to represent all kinds of formulaic sequences7. The ‘idiomatic expressions’ presented in the analysis by
4.1 Phraseology and construction grammar. For both Hilpert are as follows: in winter, coming into bloom, and as
structuralist and transformation-generative grammar ac- little as 0.5°C. All three expressions mentioned manifest
counts of language and linguistics, idioms were long seen as idiomaticity of some kind, however they are not idioms
marginal and “anomalous” [Chafe 1968] linguistic phenom- proper – hence the careful wording ‘idiomatic expressions’
ena. One possible rationale behind this is that idioms clearly by Hilpert. As a matter of fact, in winter is fully composi-
depart from the traditional combinatory rules governing the tional and falls, most obviously, under the category of habit-
formation of linguistic structures. The issue has grown in ual collocations. As regards coming into bloom, this expres-
importance in light of recent developments in the theory of sion, which in Hilpert’s terms ‘would almost count as a real
syntax, which all go under the name of Construction Gram- idiom’ [2014: 10], is in fact an idiom of a ‘semi-idiom’ type
mar. This overarching family of approaches has proved [Fernando 1996]. In the case of as little as 0.5°C, a compara-
compatible with idioms, and, most importantly, with the tive construction as…as is at work here. Yet what Hilpert is
entire field of phraseology. One important tenet of Construc- trying to convey is that it should be counted as an idiomatic
tion Grammar when applied to phraseology is that it licenses expression only when used emphatically to denote ‘the large
“no strict division between lexicon and syntax” [Goldberg amount/quantity’, as in …during the month of November as
1995: 7]. Although it may sound pedestrian, constructions, at weather data shows that seas can reach as much as 10 me-
least by their definition8, are generally agreed to have much ters in the Gulf of Alaska, or ‘the small amount/quantity’, as
in common with idioms, most obviously in the department of in …a spark can happen at lightning speed and then as little
non-compositionality. Herbst [2015: 92] describes the status as 90 seconds, etc. This indicates a need to raise a relevant
of idioms in Construction Grammar as follows: “Idioms in question: are the uses of, say, as long as your arm and its
the classical sense present a prototypical case of construc- literal counterpart idiomatic in the light of Hilpert’s theory?
tions”. In the meantime, it is now more or less widely ac- The answer remains open to debate10, but what becomes
cepted that Construction Grammar is a theory that was and is apparent is that usage-based construction grammar is now
being tailor-made for how idioms fit in the grammar of a pushing the boundaries of phraseology even further, largely
language9. Nonetheless, from a broader perspective, the case through taking a fresh look at the compositionality and con-
on the apparent convergence between Construction Gram- ventionality of constructions.
mar as “the cognitive linguistic approach to syntax” [Croft 4.2 Phraseology and semantics. If there is one area
and Cruse 2004: 225] and phraseology as “the tendency of central to the study of phraseology, it is semantics. In natural
words, and groups of words, to occur more frequently in language semantics, the principle of compositionality is what
some environments than in others” [a view adopted from lies at the heart of meaning construction. In phraseology, on
Hunston 2011: 5] does seem to make sense today, given that the contrary, “lack of compositionality has indeed generally
idioms are no longer regarded as “complex lexemes” [Lipka been considered an essential property of idioms and a good
1992] and, most importantly, phraseology itself is seldom indicator of idiomaticity” [Vega Moreno 2007: 144]. Con-
viewed as a branch of lexicology dealing with lexicon and sider the following examples from The Corpus of Contem-
lexical semantics of phraseological units, as advocated by porary American English [COCA], which is virtually the
largest corpus of American English currently available:
6
“a sequence, continuous or discontinuous, of words or other elements, 1. But Franklin, who grew up in Clarksville, stayed in her
which is, or appears to be, prefabricated: that is, stored and retrieved East Austin home, over time becoming the sole remaining
whole from memory at the time of use” Wray (2002: 9). member of the original group - the only person eligible to
7
See Wray (2002) and Siyanova-Chanturia (2015) for a review.
8
I hereby refer to Goldberg’s definition (Goldberg 1995: 4): ‘Phrasal
10
patterns are considered constructions if something about their form or At face value, there seems to be a consent in the Construction Gram-
meaning is not strictly predictable from the properties of their compo- mar theory that ’formulaic sequences’ (Buerki 2016: 21), idioms includ-
nent parts or from other constructions’ ing, are commensurate with ‘the comparative correlative construction,
9
For a detailed discussion see Croft and Cruse (2004: 225); Wulff particular clause types such as the passive, and fully productive gram-
(2013: 274). matical patterns such as basic declarative sentences’ (Diessel 2016: ).
36
buy a house under the arrangement; 2014], Hunston [2007], Bednarek [2008] and others. In
2. King takes pride in not screening calls but they're simplest terms, semantic prosody stands for ‘posi-
screened by his temperament, letting anyone bend his ear tive/negative connotation as well as more complex attitudinal
who comes calling hat in hand, posing flattering questions in connotations, affecting both single words and larger units of
fawning tones. meaning such as phrases’ [Bednarek 2008: 132]. The seman-
Naturally, the phrases to buy a house under the arrange- tic prosodies of set in, sit through, undergo, budge, persis-
ment and bend his ear will end up in the opposing camps tence/persistent, break out, outbreak, end up, cause, fuel,
when scrutinized from the phraseological vantage point. It true feelings, etc. have been among the most frequently
follows that to buy a house under the arrangement is fully discussed in the literature. It is against the background of
compositional as the meanings of the individual words used corpus-based studies in the field of phraseology that Levin &
add up to the overall [global] meaning of the phrase. Moreo- Lindquist [2013], for example, have explored the semantics
ver, each of the words in the above phrase can be replaced by of ADVl constructions, like again and again and over and
the appropriate synonymous equivalent, like to purchase a over. Based on historical and synchronic corpus data, they
property under the contract, without damaging the meaning have found that such combinations tend to establish negative
of the phrase to a greater extent. As evidenced from to bend semantic prosodies over time. By a similar token, Partington
one’s ear, which by definition is an idiom, the substitution of and colleagues have observed, for instance, that, as evi-
any word, viz. flex for bend and ear for nose, will evidently denced from SiBol newspaper corpus, the word orchestrate,
lead to the loss of the idiomatic meaning and thus run coun- albeit having a positive meaning “combine harmoniously
ter to native-like selection. Language comprehension ap- like instruments in an orchestra” [OED] at first glance, tends
proaches have always favoured the literal/figurative dichot- to develop highly negative semantic prosodies in discourse,
omy [Giora 1999; Beck & Weber 2016]. Burger [2007] i.e. “covert, secretive engineering of something apparently
contends that describing and explaining if and how the literal spontaneous for strategic purposes” [Partington et al. 2013:
and the figurative levels of meanings are connected is one of 89-90]. Closely related to semantic prosody, yet quite dis-
the main semantic problems in phraseology. As Philip [2011: tinct from it, is the concept of semantic association [Hoey
23] observes, “corpus linguistics copes with this fact rather 2005]. In its essence, semantic association “exists when a
well because its methodology is based on Firth’s [1957] word or word sequence is associated in the mind of a lan-
contextual theory of meaning; theoretical, philosophical, guage user with a semantic set or class, some members of
cognitive and psycholinguistics fare rather worse, because which are also collocates for that user” [Hoey 2005: 24]. To
they consider context to be of secondary importance”. One exemplify, Schönefeld [2013] has explored the intertwining
relatively recent solution to account for the problem was put nature of semantic prosody and semantic association by
forth by Giora [1997, 1999, 2003] in the form of the Graded looking at the verbs go, come, and run. In the case of the
Salience Hypothesis, according to which meaning is salient verb go, it was found that its depictive uses ‘mainly report
[is the first one to spring to mind] provided it had become unexpected states predicated of the [moving] subject, which
part of the mental lexicon. Hence, the most important as- are often felt to be negative [unnoticed, unchallenged],
sumption made by Giora is that ‘salient [e.g., conventional] whereas adjunct uses of go strongly attract one negative
interpretation has unconditional priority over less salient collexeme [wrong] [Schönefeld 2013: 228].
[e.g., novel] interpretation: the salient meaning of a word or 4.3 Phraseology and pragmatics. A brief survey into the
an utterance is always activated’ [Giora 1997: 186]. This main fora of pragmatic research12 in search of phraseologi-
claim is diametrically opposed to the traditional pragmatic cal, not to mention formulaic, accounts of language is always
model which prioritizes literal meaning activation, contrary going to be next to fruitless. As befits any far-side pragmat-
to non-literal meaning. It follows that in the Graded Salience ics model, which is focused on what is said-what is conveyed
Hypothesis the figurative/literal divide gives way to the perspective, it will rather disregard than deal with phraseo-
salient/non-salient split. In one of the recent attempts to put logical units of any kind. Tables turn, however, with the
the Graded Salience Hypothesis to test, Cies´licka et al. claim made by Erman and Warren [2000] that corpus texts
[2014] in a study of idiomatic language processing found are good 50% prefabricated language. Of all the areas, Inter-
evidence of literal salience preference, although not con- cultural Pragmatics [Kecskes 2013] and the usage-based
sistent, for Spanish-dominant vs. English-dominant bilin- approach [Colston 2015] have evidently managed to put
guals. In a similar fashion, the Graded Salience Hypothesis phraseology in the limelight of pragmatics. For Intercultural
was found only partially compatible with English-dominant Pragmatics phraseology is part and parcel of ‘pragmatic
bilinguals, showing that the figurative meanings of idioms competence, reflections of native-like behavior and often
were at times more easily activated than literal ones. expresses cultural values, social expectations, and speaker
Theoretical [traditional] approaches put a special empha- attitude’ [Kecskes 2013: 105]. Consider the following pas-
sis on such secondary meaning dimension as connotation. sage from COCA:
Connotations are speaker’s attitudes, associations and non- 3. Kate also regularly travels for paid speaking engage-
descriptive meanings attached to a word or phrase, e.g. hand ments and has authored two books about life with multiples.
implies the act of giving, help, control, involvement, availa- Yet it’s just this success, Kate says now, that has driven a
bility, close proximity, responsibility, etc. In this connection,
the semantics of a phraseological unit was regarded to com-
prise several components: denotative, grammatical, emotive, of semantic prosody is manifest in the terminology employed in his
stylistic, cultural, etc. [Teliya 1996; Vasilenko 2011]. Cor- latter works (Partington et al. 2013, Partington 2014), whereby ‘seman-
tic prosody’ is abandoned in favor of ‘evaluative prosody’. Hunston
pus-inspired studies, instead, argue for the concept of seman- (2007), for her part, criticizes such approach, inasmuch as ‘treating
tic prosody11, most notably in the works of Partington [2013, evaluative meaning as a simple distinction between ‘good’ and ‘bad’ can
be over-simplistic’ (Hunston 2007: 267).
12
For instance, The Oxford Handbook of Pragmatics 2017, Introduction
11
Partington’s ‘essentialist dualistic, bi-dimensional sense of ‘the indica-
tion of whether the speaker thinks that something (a person, thing, to Pragmatics 2012, latest volumes of Journal of Pragmatics, Interna-
action, event, situation, idea, etc.) is good or bad’ (Partington 2014: 279) tional Review of Pragmatics and others.
37
wedge into her marriage. ‘I have always made more money ume edited by Skandera [2007] and the Europhras confer-
than Jon, ‘she explains. ‘That doesn't bother me at all; it all ence held in Maribor [2012], along with other developments
goes into the same pot. But it obviously, at this point, really in the field. The cultural element in phraseology is frequently
matters to him. He hates to speak, he doesn't write, he doesn't undervalued because it can give the impression that “phrase-
do public appearances--all those things I love. And now he’s ological units generally have an idiosyncratic structure or
resenting me for it. My point is I could care less if this all meaning” [Gledhill 2011: 9]. True, if you come across word-
died tomorrow, for my sake. It’s for my kids. I feel if we put ings as follows: “Phraseological semantics can play a key
ourselves out there, it’s got to be worth it, for them. For a role in representing axiological relations as bedrock of na-
while I was saying we’re not just on different pages, we're in tional linguistic culture…” [Georgieva 2016: 92, my transla-
different books. But now I think we’re in different libraries. tion]. This brings us to the fundamental question: what are
[COCA] phraseology and culture all about? Lee [2007] provides the
At face value, the text piece is quite ordinary and typical answer in part:
of contemporary media discourse. That said, a second in- Conventional ways of saying things are subtle indices of
spection, however, exposes the fact that it is literally imbued cultural preoccupations and values, subtle because their
with the finest examples of English phraseology aplenty. automatic, routine, habitual nature renders them largely out
Easily recognizable are idioms like to drive a wedge, of awareness for members of the culture, just as any other
couldn’t care less, on the same page, speech formulae such routine behavioural pattern, socially acquired in the course of
as my point is that, for my sake, lexical bundles such as I feel enculturation, may remain out of awareness until violated in
if we, for a while I was, but now I think and even metaphori- some way by cultural rebels, visitors or novices. The ability
cal expressions like in different books and in different librar- to reproduce and participate in strongly entrenched patterns
ies. All these are part of shared linguistic knowledge. For of cultural behaviour, whether these be realized in the form
non-native speakers, nonetheless, they might be something of relatively ephemeral social markers or trends persistent
of an unknown quantity. And this is where pragmatic com- across generations, is fundamental to being recognized as a
petence comes into play. To illustrate, take the phrase I could member of any social group [Lee 2007: 471].
care less. Quite surprisingly, it owes its provenance to I Evidently, this view is consonant with what was laid out
couldn’t care less “used to say, often rudely, that you do not in the previous section [Remember the awkward situation the
think that sb/sth is important or worth worrying about” Korean student found himself in?] and comes down to the
[OED]. I could care less, on the other hand, means “that one fact the combination of phraseology and culture matters in
still has care left to give”. What it comes down to is that cross-cultural communication rather than in mundane and
native speakers of English often elect to replace the former routine situations, members of culture having more im-
[i.e., I couldn’t care less] with the latter [i.e., I could care portant business to attend to.
less], which is exactly the case in the quoted passage. For a Linguists, meanwhile, have been trying to bridge the cul-
non-native speaker, who is not well-versed in linguistic tural gap in phraseology. Wierzbicka [2009, 2010] argues for
creativity, and from the standpoint of Intercultural Pragmat- the term collocational construction as a new analytical con-
ics, the what is said-what is conveyed view does not appar- cept and a new conceptual tool in looking at English colloca-
ently hold, since the mechanism of psychological salience tions with sense, such as a deep sense of shame, a sharp
[the exposure to and the interpretation of the phrase in the sense of relief and a deep sense of embarrassment. In an
appropriate context] may not come into operation. One more attempt to substantiate Locke’s idea that ‘knowledge is ulti-
case of linguistic creativity evidenced from the passage mately dependent on the senses’, she maintains that “this
above is the use of a modified idiom on different pages [the idea has not been absorbed by other European cultures to
canonical form reads on the same page]. Hence, a question anything like the extent to which it has been absorbed by
arises: how is a non-native speaker able to appreciate the Anglo culture” [Wierzbicka 2009: 114]. Kovshova [2012] is
precise meaning in the context? Colston [2015] suggests that a description of Russian phraseological units from a linguis-
common ground is what defines the successful use and com- tic-cultural perspective. The researcher developed a linguis-
prehension of idioms. Meanings of transparent idioms are tic-cultural method in phraseology, aimed at the description
relatively easy to arrive at. When it comes to opaque idioms, of the role of phraseological units in linguistic conceptualisa-
their successful comprehension “would seem to depend on tion. It is claimed that phraseological units both belong to
hearers having learned those meanings in some cultural figurative language and embed symbols, stereotypes, icons
context” [Colston 2015: 113]. Let us consider the following and mythologemes, thus acting as cultural markers. In anoth-
taken from Kecskes [Kecskes 2013: 110]: er major study, Manca [2010] compared the phraseology of
4. LEE: Could you sign this document for me, please? tourism in English and Italian. The findings confirm the
CLERK: Come again . . . ? initial hypothesis that the British and the Italians use different
LEE: Why should I come again? I am here now. forms of promotion. As regards the British corpus, texts are
This exchange between Lee [Korean student] and a clerk rather “content-oriented”, i.e. containing detailed and explicit
at the Registrar’s office is an illustrative example of the information. In the case of the Italian corpus, the texts are
above points discussed. What is obvious from the piece of “form-oriented”, aiming to “create a fairytale aura and a
conversation is that the student has failed to initially establish dream atmosphere around the holiday in order to let people
the common ground with the existing linguistic community. know that this holiday is really different from their everyday
Having encountered the idiom for the first time and shy of life” [Manca 2010: 119].
relevant cultural experience, he resorted to the literal inter- Conclusions. The present paper has followed in the foot-
pretation of the phrase. As a result, no successful idiom steps of Wray [2002] and Granger and Paquot [2008] in
comprehension was in place. describing what has been earlier referred to as ‘the fuzzy
4.4 Phraseology and culture. Having briefly touched borders of phraseology’ [Granger and Paquot 2008: 29],
upon the issue of culture in phraseology, we cannot forgo it construction grammar, semantics, pragmatics and culture in
in the present paper, given the recent eponymous hefty vol- the limelight herein. The study conducted calls for the fol-
38
lowing conclusions. seological terminology one should go about descriptively

For one, the recent rise of the formulaic dimension in rather than prescriptively over the matter. From the broader
phraseology cannot be neglected. This, in turn, should mani- vantage point of interdisciplinary phraseology, claims that,
fest itself in the fundamental terminology employed. There- say, ‘phraseological unit’, ‘formulaic sequence’ or ‘multi-
fore, we propose to supplement the conventional division of word expression’ should fill the role a superordinate term in
approaches to phraseology, i.e. ‘the phraseological approach’ phraseology seem overrated.
and the ‘frequency-based approach’ [Nesselhauf, 2004; Thirdly, as Buerki [2016] puts it, ‘as the importance of
Granger and Paquot, 2008], with ‘the formulaic approach’ non-idiomatic formulaic sequences was increasingly recog-
[Wray 2002, 2008; Wood 2015]. This, in our view, will help nised, new models of the relationship to the rest of linguistic
account for the production, comprehension and acquisition knowledge surfaced [Buerki 2016: 21].’ The herein explored
of phraseological units, largely beyond the scope of the phra- links between phraseology and construction grammar, se-
seological approach and the frequency-based approach. mantics, pragmatics and culture attest to that fact, yet we do
Secondly, taking into consideration that phraseology is recognize that the job done is only akin to that of a tip of an
now more interdisciplinary than ever, it seems reasonable to iceberg. Hence, provided further bridges are crossed in this
suggest that when dealing with the Pandora’s box of phra- respect, this paper has served its purpose.
REFERENCES
1. Baranov, Anatolij N. & Dmitrij Dobrovol'skij. 2008. Aspekty Merja Kytö [eds.], Corpus linguistics: an international handbook,
teorii frazeologii. Moscow: Znak. Vol. 2, 1212-1248. Berlin & New York: Mouton de Gruyter.
2. Bardovi-Harlig, Kathleen & David Stringer. 2017. Unconvention- 20. Fellbaum, Christiane. 2014. The syntax and grammar of idioms.
al expressions: Productive syntax in the L2 acquisition of formu- In Tibor Kiss & Artemis Alexiadou [eds.], Handbook of syntax,
laic language. Second Language Research. 33[1]. 61-90. 776-802. Berlin & New York: Mouton de Gruyter.
3. Barkema, Henk. 1996. Idiomaticity and terminology: A multi- 21. Fernando, Chitra. [1996]. Idioms and idiomaticity. Oxford:
dimensional descriptive model. Studia Linguistica 50 [2]. 125-160. Oxford University Press.
4. Bednarek, Monika. 2008. Semantic preference and semantic 22. Georgieva, Stefka I. 2016. Narodnaya kul'tura v zerkale kogni-
prosody re-examined. Corpus Linguistics and Linguistic Theory tivnoy frazeologii. In Elena Ogneva, Elena Ozerova, Kira Ste-
4 [2]. 119-139. bunova & Irina Chumak-Zhun [eds.], Kognitivno-diskursivnyye
5. Biber, Douglas. 2009. A corpus-driven approach to formulaic strategii razvitiya yazyka, 92-96. Belgorod: Epitsentr.
language: Multi-word patterns in speech and writing. Interna- 23. Gibbs, Raymond W. 2007. Idioms and formulaic language. In
tional Journal of Corpus Linguistics 14. 275-311. Dirk Geeraerts & Hubert Cuyckens [eds.], The Oxford handbook
6. Boas, Hans C. 2013. Cognitive construction grammar. In Thomas of cognitive linguistics, 697-726. New York: Oxford University
Hoffmann & Graeme Trousdale [eds.], Oxford handbook of con- Press.
struction grammar, 233–252. Oxford: Oxford University Press. 24. Giora, Rachel. 1997. Understanding figurative and literal lan-
7. Buerki, Andreas. 2016. Formulaic sequences: a drop in the ocean guage: The graded salience hypothesis. Cognitive Linguistics 8
of constructions or something more significant? European Jour- [3]. 183-206.
nal of English Studies 20 [1]. 15-34. 25. Gledhill, Cristopher. 2011. The ‘lexicogrammar’ approach to
8. Burger, Harald. 2007. Semantic aspects of phrasemes. In Harald analysing phraseology and collocation in ESP texts. Asp la revue
Burger, Dmitrij Dobrovol'skij, Peter Kühn & Neal R. Norrick du GERAS 59. 5-23.
[eds.], Phraseologie/ Phraseology. Ein internationales Handbuch 26. Goldberg, Adele. 1995. Constructions: A Construction Gram-
zeitgenössischer Forschung / An international handbook of con- mar Approach to Argument Structure. Chicago: University of
temporary research, 90–109. Berlin & New York: Mouton de Chicago Press.
Gruyter. 27. Granger, Sylviane & Magali Paquot. 2008. Disentangling the
9. Bybee, Joan L. 2013. Usage-based theory and exemplar represen- phraseological web. In Sylviane Granger & Fanny Meunier
tations of constructions. In Thomas Hoffmann & Graeme [eds.], Phraseology: An interdisciplinary perspective, 27-51.
Trousdale [eds.], Oxford handbook of construction grammar, Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins.
49–69. Oxford: Oxford University Press. 28. Grant, Lynn. 2005. Frequency of ‘core idioms’ in the British
10. Chafe, Wallace L. 1968. Idiomaticity as an anomaly in Chom- National Corpus [BNC]. International Journal of Corpus Lin-
skyan paradigm. Foundations of Language 4 [2]. 109-127. guistics 10 [4]. 429–451.
11. Cheng, Winnie, Chris Greaves & Martin Warren. 2006. From n- 29. Gray, Bethany & Douglas Biber. 2015. Phraseology. In Douglas
gram to skipgram to concgram. International Journal of Corpus Biber & Randy Reppen [eds.], The Cambridge handbook of Eng-
Linguistics 11 [4]. 411-433. lish corpus linguistics, 125-145. Cambridge: Cambridge Univer-
12. Cies´licka, Anna B., Roberto R. Heredia & Marc Olivares. 2014. sity Press.
It’s all in the eyes: how language dominance, salience, and con- 30. Greaves Chris & Martin Warren. 2012. What can a corpus tell us
text affect eye movements during idiomatic language processing. about multi-word units? In Anne O’Keeffe & Michael McCarthy
In Mirosław Pawlak & Larissa Aronin [eds.], Essential topics in [eds.], The Routledge handbook of corpus linguistics, 212-226.
applied linguistics and multilingualism, 21-41. Berlin: Springer. London: Routledge.
13. Colston, Herbert L. 2015. Using figurative language. New York: 31. Gries, Stefan. 2008. Phraseology and linguistic theory: a brief
Cambridge University Press. survey. In Sylviane Granger & Fanny Meunier [eds.], Phraseol-
14. Conklin, Kathy & Norbert Schmitt. 2008. Formulaic sequences: ogy: An interdisciplinary perspective, 3-25. Amsterdam & Phila-
are they processed more quickly than nonformulaic language by delphia: John Benjamins.
native and nonnative speakers? Applied Linguistics 29 [1]. 72-89. 32. Herbst, Thomas. 2015. Why construction grammar catches the
15. Cowie, Anthony P. 1998. Phraseology: Theory, analysis, and worm and corpus data can drive you crazy: accounting for idio-
applications. Oxford: Oxford University Press. matic and non-idiomatic idiomaticity. Journal of Social Sciences
16. Croft, William & D. Alan Cruse. 2004. Cognitive Linguistics. 11[3]. 91-110.
Cambridge: Cambridge University Press. 33. Hilpert, Martin. 2014. Construction Grammar and its Applica-
17. Diessel, Holger. 2016. Usage-based construction grammar. In tion to English. Cambridge: Cambridge University Press.
Ewa Dabrowska & Dagmar Divjak [eds.], Handbook of cognitive 34. Hoey, Michael. 2005. Lexical priming: A new theory of words
linguistics, 296-322. Berlin & New York: Mouton de Gruyter. and language. London: Routledge.
18. Dobrovol’skij, Dmitrij. 2016. Constructions grammar and phra- 35. Hoffmann, Sebastian, Bettina Fischer-Starcke & Andrea Sand.
seology. Voprosy Yazykoznaniya 3. 7-21. 2015. Current Issues in Phraseology. Amsterdam & Philadelph-
19. Evert, Stefan. 2008. Corpora and collocations. In Anke Lüdeling & ia: John Benjamins.
39
36. Howarth, Peter A. [1996]. Phraseology in English academic Idioms. Language 70 [3]. 491-538.
writing: Some implications for language learning and dictionary 56. Partington, Allan, Alison Duguid & Charlotte Taylor. 2013.
making. Berlin & New York: Mouton de Gruyter. Patterns and meanings in discourse: Theory and practice in cor-
37. Hüning, Matthias & Barbara Schlücker. 2015. Multi-word ex- pus-assisted discourse studies. Amsterdam & Philadelphia: John
pressions. In Peter O. Müller, Ingeborg Ohnheiser, Susan Olsen Benjamins.
& Franz Rainer [eds.], Word-Formation: An international hand- 57. Partington, Allan. 2014. Evaluative prosody. In Karin Aijmer &
book of the languages of Europe, Vol. 1, 450–467. Berlin & Bos- Christoph Rühlemann [eds.], Corpus pragmatics: A handbook,
ton: De Gruyter Mouton. 279-303. Cambridge: Cambridge University Press.
38. Hunston, Susan & Geoff Thompson. 2006. System and corpus: 58. Perek, Florent. 2015. Argument structure in usage-based con-
Two traditions with a common ground. In Geoff Thompson, Su- struction grammar. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins.
san Hunston & Charis Thompson [eds.], System and corpus: Ex- 59. Philip, Gill. 2011. Colouring Meaning: Collocation and conno-
ploring connections, 1-15. London: Equinox. tation in figurative language. Amsterdam & Philadelphia: John
39. Hunston, Susan. 2007. Semantic Prosody Revisited. Internation- Benjamins.
al Journal of Corpus Linguistics 12 [2]. 249-268. 60. Prodromou, Luke. 2007. Bumping into creative idiomaticity.
40. Hunston, Susan. 2011. Corpus Approaches to evaluation: Phra- English Today 23 [1]. 14-25.
seology and evaluative language. London: Routledge. 61. Rodríguez Martín, Gustavo A. 2014. Canonical modified phra-
41. Jaki, Sylvia. 2014. Phraseological Substitutions in Newspaper seological units: Analysis of the paradox. Yearbook of Phraseol-
Headlines: More than Meats the Eye. Amsterdam & Philadelph- ogy 5 [1]. 3-24.
ia: John Benjamins. 62. Schönefeld, Doris. 2013. Go mad – come true – run dry: Meta-
42. Kesckes, Istvan. 2013. Intercultural Pragmatics. New York: phorical motion, semantic preference[s] and deixis. Yearbook of
Oxford University Press. the German Cognitive Linguistics Association. 1 [1]. 215–236.
43. Kovshova, Maria. 2012. Lingvokul'turologicheskiy metod vo 63. Sinclair, John. 1991. Corpus, concordance, collocation. Oxford:
frazeologii: kody kul'tury. Moscow: LIBROKOM. Oxford University Press.
44. Kunin, Aleksandr. 1970. Angliyskaya frazeologiya. Moscow: 64. Siyanova-Chanturia, Anna & Ron Martinez. 2014. The idiom
Vysshaya shkola. principle revisited. Applied Linguistics. 36 [5]. 549-569.
45. Langlotz, Andreas. 2006. Idiomatic creativity: A cognitive lin- 65. Siyanova-Chanturia, Anna. 2015. On the ‘holistic’ nature of
guistic model of idiom-representation and idiom-variation in formulaic language. Corpus Linguistics and Linguistic Theory 11
English. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. [2]. 285–301.
46. Laso, Natalia J. & Danica Salazar. 2013. Collocations, lexical 66. Teliya, Veronika. 1996. Russkaja frazeologija: semanticheskij,
bundles and SciE-Lex: A review of corpus research on multi- pragmaticheskij i lingvokulturologicheskij aspekty. Moscow:
word units of meaning. In Isabel Verdaguer, Natalia J. Laso & Jazyki russkoj kultury.
Danica Salazar. Biomedical English: A corpus-based approach, 67. Tognini-Bonelli, Elena. 2001. Corpus linguistics at work. Am-
1-21. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. sterdam & Philadelphia: John Benjamins.
47. Lee, Penny. 2007. Formulaic language in cultural perspective. In 68. Vasilenko, Anatolij. 2011. Aspekty semantiki frazeologizmov [na
Paul Skandera [ed.], Phraseology and culture in English, 471- materiale russkogo i frantsuzskogo yazykov] [Doctoral disserta-
497. Berlin & New York: Mouton de Gruyter. tion]. Orel: Orel State University.
48. Levin, Magnus & Hans Lindquist. 2013. Like I said again and 69. Vega Moreno, Rosa E. 2007. Creativity and convention: The
again and over and over: On the ADV1 and ADV1 construction pragmatics of everyday figurative speech. Amsterdam & Phila-
with adverbs of direction in English. International Journal of delphia: John Benjamins.
Corpus Linguistics 18 [1]. 7-34. 70. Wierzbicka, Anna. 2009. Exploring English phraseology with
49. Manca, Elena. 2010. From phraseology to culture: Qualifying two tools: NSM semantic methodology and Google. Journal of
adjectives in the language of tourism. In Ute Römer & Rainer English Linguistics 37 [2]. 101-129.
Schulze [eds.], Patterns, meaningful units and specialized dis- 71. Wood, David. 2015. Fundamentals of formulaic language: An
courses, 105-122. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. introduction. London: Bloomsbury Academic.
50. Mel’čuk, Igor. 2015. Clichés, an understudied subclass of 72. Wray, Alison. 2002. Formulaic language and the lexicon. Cam-
phrasemes. Yearbook of Phraseology 6 [1]. 55-86. bridge: Cambridge University Press.
51. Moon, Rosamund. 1998. Fixed expressions and idioms in Eng- 73. Wray, Alison. 2008. Formulaic Language: Pushing the Bounda-
lish: A corpus-based approach. Oxford: Clarendon Press. ries. New York: Oxford University Press.
52. Naciscione, Anita. 2010. Stylistic use of phraseological units in 74. Wulff, Stefanie. 2008. Rethinking Idiomaticity: A Usage-based
discourse. Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. Approach. London & New York: Bloomsbury Academic.
53. Nesselhauf, Nadja. 2004. What are collocations? In David J. Aller- 75. Wulff, Stefanie. 2013. Words and Idioms. In Thomas Hoffmann
ton, NadjaNesselhauf&Paul Skandera [eds.], Phraseological Units: & Graeme Trousdale [eds.], Oxford handbook of construction
Basic Concepts and Their Application, 1–21. Basel: Schwabe. grammar, 274–289. Oxford: Oxford University Press.
54. Nesselhauf, Nadja. 2005. Collocations in a Learner Corpus. 76. Zykova, Irina. 2014. Rol’ konceptosfery kultury v formirovanii
Amsterdam & Philadelphia: John Benjamins. frazeologizmov kak kulturno-jazykovykh znakov [Doctoral disser-
55. Nunberg, Geoffrey, Ivan A. Sag & Thomas Wasow. 1994. tation]. Moscow: Russian Academy of Sciences.
DICTIONARIES AND DATABASES

77. Corpus of Contemporary American English. 78. Brown, Keith & Jim Miller. [Eds]. 2013. The Cambridge Dic-
http://corpus.byu.edu/coca/ tionary of Linguistics. New York: Cambridge University Press.
Finding the common ground: phraseological theory and terminology revisited

Ю. Ковалюк
Abstract. Настоящая работа представляет собой обзор современной теории фразеологии. Известно, что область фразеологии имеет
дело с «формульной природой языка, психолингвистической реальностью целостно запоминаемых многословных выражений и
важностью фразеологических единиц при изучении второго языка» [Hoffmann et al. 2015: 1]. Тем не менее, существуют две основ-
ные проблемы: постоянно расширяющийся список терминов, относящихся к фразеологии, и множество подходов к ее описанию.
С тем чтобы решить эти проблемы в настоящей статье основное внимание будет уделено двум основным подходам к изучению
фразеологии: традиционному подходу и частотностному подходу. Затем будет проведен обзор фразеологической терминологии.
Кроме того, будут продемонстрированы связи между фразеологией и четырьмя влиятельными дисциплинами: грамматикой кон-
струкций, семантикой, прагматикой и лингвокультурологией. В конечном итоге будет осуществлено обсуждение затронутых в
иссследовании вопросов.
Ключевые слова: фразеология, грамматика конструкций, семантика, прагматика, лингвокультурология.
40
Функціонування іменних форм предикатів з семантикою

Темпоральності в сучасній українській мові
Е. А. Леонтьева
Придністровський державний університет ім. Т.Г. Шевченка
Corresponding author. E-mail: lenastarke@mail.ru

Анотація. У статті подається обґрунтування двоскладності речень з іменною формою предикатів, що виражають семантику
темпоральності. У роботі також презентується семантична класифікація аналізованих одиниць та короткий огляд формальних
засобів їх вербалізації.
Ключові слова: предикат, суб’єкт, темпоральність, класифікація, способи вираження, семантичний тип.
Жодна людина не народжується із сформованими зага- помогою якої люди сприймають дійсність і будують
льнофілософськими категоріями. Процес їх становлен- образ світу, що існує в їхній свідомості» [1, с. 19].
ня у свідомості мовця відбувається протягом всього У лінгвістиці темпоральне значення презентується
його життя, детермінуючись численними фактами як досить складна система, що характеризується різно-
культури та об’єктивної дійсності. У цьому контексті манітними взаємозв'язками граматичних та лексичних
особливого звучання набуває твердження, що такі ба- засобів, або як «функціонально-семантична категорія,
зові категорії як темпоральність, локалізація, кваліта- що виражає сутність фізичного та філософського аспе-
тивність, квантитативність, оцінка, стан та інші, відби- ктів часу, яка реалізується різними мовними засобами
ваючись у свідомості мовця, та реалізуючись у мовних вираження часу: сукупністю граматичних, лексичних і
одиницях різних рівнів, формують мовну картину світу комбінованих засобів, де ядром темпоральності є гра-
не тільки конкретної особистості, а й нації у цілому. Це матичний час» [4, с. 19].
й зумовлює актуальність нашого дослідження. На окрему увагу заслуговують предикати з темпора-
Дослідженням категорії темпоральності займалися льним значенням, які вербалізують час реалізації або
М. В. Всеволодова, І. О. Москальська, Г. О. Золотова, тривання явища, процесу, дії.
Н. Д. Арутюнова, О. В. Бондаренко, Г. В. Звездова, Розглянемо речення за зразком А потім – знов ме-
Л. Р. Ахмерова, Д. Р. Гильфанова, О. М. Роговський та телиця (І. Микитенко). На ранній весні провесні, гей, на
інші. світанню гук (П. Тичина), які І. К. Білодід кваліфікує
Мета нашого дослідження – аналіз структурно- як неповні еліптичні з формально невираженим прису-
семантичної специфіки функціонування іменних форм дком екзистенційної семантики [3, с. 280].
предиката зі значенням темпоральності в сучасній Для визначення структури вказаних синтаксичних
українській мові. одиниць пропонуємо реалізувати часову парадигму:
Поставлена мета може бути реалізована шляхом ви- Другого дня знов іграшки, сміх, ласощі (М. Коцюбинсь-
конання таких завдань: кий). Другого дня знов були іграшки, сміх, ласощі. Дру-
- з’ясувати сутність терміна темпоральність; гого дня знов будуть іграшки, сміх, ласощі. Як показу-
- проаналізувати структуру речень з іменною фор- ють реалізовані трансформації, всі три речення зберег-
мою предикатів, що презентують часову характеристи- ли своє значення та є структурно та семантично пов-
ку суб’єкта; ними. Нагадаємо, що пропуск неповнозначної зв’язки у
- виявити засоби вербалізації іменних форм преди- теперішньому часі є абсолютною нормою для всіх
катів з часовою семантикою; східнослов’янських мов.
- представити семантичну класифікацію іменних Якщо припустити, що у аналізованих синтаксичних
форм предикатів з аналізованим значенням. одиницях функціонує не дієслово-зв’язка, а повнознач-
Мета та задачі зумовили вибір комплексу емпірич- не дієслово бути, яке вербалізує значення буття, то при
них та теоретичних методів дослідження: спостере- зміні граматичного часу спостерігаємо трансформацію
ження та опис, структурно-семантичний метод, елеме- структури речення з повної у минулому та майбутньо-
нти компонентного, трансформаційного аналізу та му часі на еліптичну в теперішньому. Небажання інте-
синонімічної заміни. Методом суцільної вибірки з рпретувати речення з опущеним повнозначним дієсло-
текстів різних стилів сучасної української мови було вом бути як еліптичні, змушує визнати за ним особли-
виявлено понад 300 випадків вживання іменних форм вий статус, який би якісно вирізняв його на фоні всіх
предикатів із семантикою темпоральності. інших дієслів сучасної української мови. Нагадаємо,
Категорія часу є «однією з основних об’єктивних що пропуск будь-якого повнозначного дієслова у дво-
форм існування матерії, яка виявляється в тривалості складному реченні одностайно визначається вченими
буття» [2, с. 274]. Аналізоване поняття перебуває у як еліпсис, а нормативне функціонування у нульовій
нерозривному зв'язку із категоріями простору та руху і формі визнається тільки за неповнозначною дієслівною
тлумачиться як базова філософська категорія, яка гли- зв’язкою бути. До того ж, при дослівному перекладі
боко проникла у свідомість homo loquens. речень із так званим нульовим присудком на мови, в
А. Я. Гуревич наголошує, що час у сукупності з ін- яких пропуск неповнозначної зв’язки недопустимий,
шими поняттями, такими як простір, причина та доля зв’язка знаходить своє формальне втілення. Порівняй-
належать до категорій людської свідомості, які «в кож- мо: укр.: Сьогодні свято; нім.: Der Feiertag ist heute;
ній культурі пов’язані між собою, утворюючи свого англ.: Today is а holiday.
роду «модель світу» – ту «систему координат», за до- У реченнях із семантикою буття особливе місце по-
41
сідає інтонація та порядок слів. На нашу думку, типо- ○ прислівниками: Кубок – незабаром (газ.). Нове
вою позицією присудка із семантикою буття, вираже- століття уже от-от (газ.);
ною дієсловом бути, є абсолютний кінець або абсолю- ○ фразеологізмами: Передзахист – не за горами
тний початок речення при умові їх виділення логічним (розм.). Свято – на носі (розм.);
наголосом: Я сьогодні є. Є проблеми з комунікацією. - часову характеристику суб’єкта в плані його нере-
Підкреслимо, що предикати з семантикою темпора- гулярної реалізації, що презентується:
льності та предикати зі значенням буття нетотожні як ○ прикметниками: Платня – нерегулярна (розм.). Фі-
за значенням, так і за граматичною структурою. Вони зичні вправи несистематичні (розм.). Обстеження
мають різні комунікативні цілі та посідають різне місце хворих – епізодичні (розм.). Участь у дебатах була
в структурі тексту. Предикати зі значенням буття стве- спорадичною (газ.);
рджують або заперечують існування в об’єктивній ○ фразеологізмами: Покращення – від часу до часу
дійсності певного суб’єкта: Царя немає. Є ріка Діала. (розм.). А дощі – як коли (розм.);
Немає Кіра. А Діала є (Ліна Костенко). Порівняйте: Усе - часова характеристика суб’єкта в плані його періо-
було тоді (Л. Костенко). А тепер – свято для всіх (газ.); дичності. Вербалізатори – прислівники: Передчуття
На нашу думку, логічним буде висновок, що опуще- біди – щохвилини (розм.). Плач – щодня (розм.). Нерво-
не дієслово у останніх двох конструкціях є не само- вий зрив – щомісяця (розм.), а також прономінально-
стійним головним членом речення, а лише його скла- субстантивною сполукою: Перевірка була кожного
довим компонентом, ізольоване функціонування якого тижня (розм.). Кожні два місяці будуть чергування
неможливе, оскільки втрачається основна ознака ре- (розм.);
чення його смислова та інтонаційна завершеність. - характеристику суб’єкта в плані його часової реалі-
Таким чином, у реченнях з іменним предикатом, що зації щодо моменту мовлення. Основні презентанти:
презентує семантику темпоральності неповнозначна ○ прислівниками: То ж тепера весна золота! (Леся
дієслівна зв’язка, як вже було зазначено раніше, висту- Українка). Давно колись була ріка Діала (Л. Костенко).
пає вербалізатором виключно граматичного значення Щойно була книгарня, а вже – бутік (Л. Костенко).
способу, часу, роду та числа. Основне значення вира- Цікавими є випадки презентації темпоральної характе-
жає іменна частина, екзистенційна семантика дієслова ристики на базі метафори: В інтер’єрі Історії ще одна
бути нівелюється: Мітинги були щороку. Основний шафа зі скелетом (Л. Костенко) або синекдохи: Усе на
логічний наголос припадає на іменний компонент що- сіті було позавчора (Л. Костенко). Він летить, мов
року (Мітинги були щороку), а не на дієслово-зв’язку експрес, не встигнеш озирнутися, а ти вже вчорашній
були, яке презентує значення існування, тобто головне, (Л. Костенко);
що мітинги відбувались щороку (не щотижня, не щомі- ○ прикметниками: А справи дуже древні
сяця, а саме щороку), а не те, що мітинги відбувались, (Л. Костенко);
адже предикатом вважається той компонент, який пре- ○ іменниками: Та це – минуле (Л. Костенко);
зентує те, що говориться про предмет думки. ○ субстантивно-ад’єктивною сполукою: Історія діло
Оскільки структурна інтерпретація речень з преди- давнє (Л. Костенко);
катами темпоральної семантики характеризується ви- ○ прийменниково-відмінковими конструкціями: у
соким ступенем дискусійності, питання їх семантичної (в) + субстантив з темпоральної семантикою давнина:
типології досі лишається відкритим і перебуває лише Та ті часи вже у минулому (газ.);
на початковій стадії свого формування. ○ фразеологізмами: За плечима були вже мільйони
Детальний аналіз ілюстративного матеріалу показав, років генетичної та чималий період культурної еволю-
що предикати з темпоральною семантикою можуть ції (газ.). Початок всьому – у тьмі віків (газ.);
презентувати: На окрему увагу заслуговує презентація часового
- часову характеристику суб’єкта в плані тривалості значення давно/скоро прислівниками з первинним
його реалізації. Найчастіше такі предикати презенту- локативним значенням: Війна уже десь там далеко, в
ються: минулому тисячолітті (Л. Костенко). І ось непростий
○ прикметниками: Суд був короткий (Л. Костенко). період становлення позаду (газ.). Значить в тебе ще
Ця казка днів – вона була недовгою (Л. Костенко). все попереду (О. Гаврош);
Людське життя було нетривалим, отож старих лю- - часова характеристика суб’єкта в плані його не-
дей було мало (газ.). Моя промова буде короткою, як і очикуваності. Іменні форми предикатів аналізованої
все геніальне (С. Росовецький). Правління було успіш- семантики презентуються прислівниками: Аж раптом
ним і довгим (газ.). Усі сприятливі події, які трапля- – грім (газ.) або фразеологічними одиницями: А от
ються, будуть вагомими і тривалими (газ.). Зараз сухий рахунок у зустрічі «Сперанця» – «Ністру» був як
прилади різні, радіозв'язок постійний… (О. Гончар). грім серед ясного неба (газ.);
Шум безперервний (розм.). Діяльність безупинна - характеристика суб’єкта в плані його фазової реа-
(розм.); лізації у певний відрізок часу найчастіше реалізується
○ прислівниками: Любов – назавжди (розм.). Поря- трикомпнентною прийменниково-відмінковою конст-
дність буде завжди (газ.); рукцією, облігаторним компонентом якої виступає
○ фразеологізмами: Сльози – денно і нічно (розм.). субстантив фазової семантики: Трагедія буде під кінець
Робота – від рана до рана (розм.). Шлюб раз і на все року (газ.). Під завісу літа, як завжди, кілька нещасть
життя (розм.). Клятва на віки вічні (розм.). Практики (Л. Костенко). На початку місяця – іспити (розм.). В
– без року три дні, а він повчає (розм.); середині року – сніг (газ.);
- часову характеристику суб’єкта в плані його реалі- - точну темпоральну характеристику суб’єкта, що
зації через дуже короткий час. Основними вербалізато- може презентуватися:
рами виступають: конкретними часовими рамками. Як правило, пре-
42
дикати цього підтипу виражаються прийменниково- (Л. Костенко). Сьогодні одинадцятий день нашого
відмінковими конструкціями: протистояння (Л. Костенко). Сьогодні день поминаль-
за + знахідний відмінок імені: А вже за тиждень – ний (Л. Костенко). Завтра буде ясна погода
три аварійні зупинки (Л. Костенко). За цей рік багато (О. Гаврош). Назавтра буде ожеледь (Л. Костенко);
було хорошого (газ.). За один тільки місяць – три ава- назвою частини доби. Аналізована семантика презе-
рії на шахтах (Л. Костенко); нтується:
з (від) + родовий відмінок імені … по + знахідний ○ прислівниками: Вночі заморозки на ґрунті, а мо-
відмінок імені (до + родовий відмінок імені): З 2000 по релька уже цвіте (Л. Костенко). Світанком труд, і
2004 роки було до 180 договорів на навчання студентів труд важкий вночі… (А. Малишко). Вдень ще літо, а
(газ.). З першого вересня до двадцять п’ятого травня – надвечір – осінь (Л. Костенко). Ввечері теж вода і
навчальний період (газ.); кусень хліба (газ.);
конкретною датою або часом: Початок о ○ фразеологічними одиницями: Побачення – на схилі
п’ятнадцятій годині (газ.). 14 жовтня – день українсь- дня (розм.). Після других півнів – пробудження (розм.);
кого козацтва (газ.). 14 жовтня – Покрова Пресвятої ○ прикметниками: Час надвечірній (Л. Костенко);
Богородиці (газ.). конкретною порою року: Цього літа є перебої з во-
Іноді презентація точної темпоральної характерис- дою (газ.). Що то Грузія – у них і глибокої осені Рево-
тики реалізується описово, тобто замість конкретної люція троянд! (Л. Костенко). Весілля – весною (розм.).
дати вказується назва релігійного свята або назва іншої День знань – восени (розм.);
визначної історичної, соціальної або політичної події: - часова характеристика суб’єкта в плані вихідної
«На Іллі – новий хліб на столі» – сказала б моя теща або кінцевої точки його реалізації. Предикати цього
(Л. Костенко). І в маю сніг, і на Різдво дощ типу виражаються прийменниково-відмінковою конст-
(Л. Костенко). Але якщо перший був на Геловін, де за рукцією після, до + родовий відмінок імені: З понеділка
означенням панує нечиста сила, то другий, навпаки, нова програма (розм.). Були до ранку в тому селищі
припадає на Архистратига Михаїла, покровителя великі ігри, танці і веселощі (Л. Костенко). І дзвін мечів
Києва, який розганяє нечисту силу (Л. Костенко). До до третьої весни… (Л. Костенко).
виборів 111 днів (Л. Костенко). До нового тисячоліття Результати нашого дослідження показали, що іменні
17 днів (Л. Костенко). До дня народження два місяці форми предикатів з темпоральною семантикою висту-
(розм.). До закриття Чорнобильської атомної п’ять пають важливим компонентом лінгвочасової картини
днів (Л. Костенко); світу, в якому репрезентується глибоке філософське
назвою конкретного дня тижня. Презентанти – при- осмислення часу. Предикати з аналізованим значенням,
йменниково-іменникові конструкції у (в) + знахідний характеризуючи суб’єкт в плані його всебічної часової
відмінок відповідного субстантиву: У вівторок, 19 реалізації, представляють досить велику підсистему
вересня, празник Господнього Преображення, а в наро- іменних форм предикатів і мають широкий конотатив-
ді Другого Спаса (газ.). В неділю був базар ний спектр.
(Л. Костенко). Але за календарем свято – у неділю Перспективу подальших досліджень бачимо у більш
(газ.); ґрунтовній розробці єдиної комплексної семантичної
хронологічною аппозицією вчора/сьогодні/завтра: класифікації іменних форм предикатів, яка б у повній
Вчора була хляпа, сьогодні снігове царство мірі відображала зв’язки та явища об’єктивної дійсності.
1. Гуревич, А. Я. Категорії середньовічної культури / І. К. Білодіда. – К.: «Наукова думка», 1972 – 516 с.
А. Я. Гуревич. М.: Искусство, 1972. – 318 с. 4. Тураева З. Я. Категория времени: время грамматическое и
2. Словник української мови: в 11 т. / під ред. І. К. Білодід, времяхудожественное (на материале английского
А. А. Бурячок. – К.: «Наукова думка», 1980. – Т. 11. – языка): Учебное пособие [для институтов и факультетов
700 с. иностранных языков]. – М.: Высшая школа, 1979. – 219 с.
3. Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / під ред.
REFERENCES
1. Gurevich A. Y. The categories of ancient culture / A. Y. Bilodid – K.: "Scientific thought", 1972 – 516 p.
Gurevich. M.: Art, 1972. – 318 p. 4. Turaeva Z. Y. The category of time: grammatical and art time
2. Dictionary of Ukrainian language: in 11 v. ed. I. K. Bilodid, (on the material of the English language): educational supplier
A.A Buryachok. – K.: "Scientific thought", 1980. – V. 11. – [for institutes and faculties of foreign languages]. – M: Higher
700 p. School, 1979. – 219 p.
3. Contemporary Ukrainian Literary Language. Syntax / ed. I. K.
Functioning of nominal forms of predicates with the semantics of temporality in modern Ukrainian language
E. A. Leontieva
Abstract. The article presents the reasons of two-member sentences with the nominal form of predicates expressing the semantics of
temporality. The paper also presents the semantic classification of the analyzed units and a brief overview of the formal means of their
verbalization.
Keywords: predicate, subject, temporality, classification, ways of expression, semantic type.
Функционирование именных форм предикатов с семантикой темпоральности в современном украинском языке
Е. А. Леонтьева
Аннотация: В статье дается обоснование двусоставности предложения с именной формой предикатов, выражающих семанти-
ку темпоральности. В работе также представляется семантическая классификация анализируемых единиц и краткий обзор
формальных средств их вербализации.
Ключевые слова: предикат, субъект, темпоральность, классификация, способы выражения, семантический тип.
43
Компрессированные монопредикативные высказывания с адъективной,

причастной и деепричастной ключевыми лексемами
(на материале современной французской художественной прозы)
А. В. Лепетюха
Кафедра романской филологии Харьковского национального педагогического университета имени Г.С. Сковороды,
г. Харьков, Украина

Аннотация. В статье выделяются синтаксические типы и анализируются функциональные особенности компрессирован-
ных монопредикативных конструкций с синтаксической синонимией на уровне синтагмы и высказывания с адъективной,
причастной и деепричастной ключевыми лексемами. Посредством обратной реконструкции (речь → язык) выявляются ви-
ртуальные (языковые) трансформационные процессы, в результате которых образуются монопредикативные речевые инно-
вации. Для определения степени ко(н)текстуальной пертинентности первичной пропозиции и вторичных синонимических
трансформов используется альтернативный лингвистический эксперимент-языковая игра адресата.
Ключевые слова: ключевая лексема, ко(н)текстуальная пертинентность, лингвистический эксперимент, монопредика-
тивное высказывание, речевая инновация, синтаксическая синонимия.
Компрессированные монопредикативные высказыва- вой игры адресата-"альтернативного" ((термин Л.В.

ния (далее – МПВ) с синтаксической синонимией (да- Щербы) [6, с. 276]) лингвистического эксперимента,
лее – СС) являются результатом трёхэтапного фено- при котором "слово или фраза анализируемого худо-
менологического реконструирования бытия и его жественного текста искусственно заменяются сино-
структур и категорий: формирование подсознатель- нимичными словом или фразой" [3, с. 30].
ных сублингвистических схем [9, с. 371] (типовых В данной статье выделяются такие типы адъектив-
моделей, по образцу которых воссоздаются многочи- но-вербальных МПВ с компрессией стержневой стру-
сленные языковые знаки) → построение первич- ктуры: а) эллиптические адъективно-вербальные ха-
ных(стержневых) структур (денотативных ядер) → рактеризующие ((термин В.Г. Гака) [1, с. 351]) МПВ;
реконструкция или редукция первичных структур в б) аппозитивные адъективно-вербальные МПВ; в)
процессе трансформации, конечным продуктом кото- адъективно-вербальные монопредикативные струк-
рой являются одно- (с одной терминальной цепочкой) туры с перцептивным предикатом-инициатором
и двухбазовые(с двумя и более терминальными цепо- (prédicat introducteur [23, c. 65]); г) адъективно-
чками) синтаксически и семантически нюансирован- вербальные конструкции с инициальной или (реже)
ные синонимические структуры (приблизительная, финальной ядерной лексемой, вводимой адвербиаль-
приближающаяся, близкая, подобная, адекватная). ным стимулятором (déclencheur [10, c. 127]) иденти-
Последняя актуализируется в определённом фикации референта une fois; д) адъективно-
ко(н)тексте в виде преференциальной опции-речевой вербальные МПВ со стимулятором-подчинительным
инновации, в зависимости от прагматического плани- союзом bien que.
рования повествования и идиостиля автора. При фо- В первых двух типах речевых инноваций обособ-
мировании монопредикативных конструкций, семан- ленное прилагательное, по мнению
тическое значение которых реализуется адъективной, Р.Г. Пиотровского, "обычно обозначает непостоянный
причастной и деепричастной ключевыми лексемами, признак предмета" и "выявляет тенденцию
в большинстве случаев, на уровне синтагмы или к превращению в обстоятельственное (наречное) сло-
высказывания происходит редукция стержневых мо- во" [4, с. 203].
но- или полипредикативных пропозиций. В эллиптических адъективно-вербальных МПВ ак-
Целью статьи является выделение структурных ти- тантный и признаковый компоненты выражаются
пов, анализ функциональных особенностей МПВ с СС двумя способами: 1) актуализацией субъекта действия
с адъективной, причастной и деепричастной клю- и его признака (двухкомпонентные характеризующие
чевыми лексемами в современной французской худо- МПВ); 2) актуализацией признака невыраженного
жественной прозе и определение степени (имплицитного) агенса (однокомпонентные характе-
ко(н)текстуальной пертинентности актуализирован- ризующие МПВ).
ных структур и обратно реконструированных членов (1) Intéressant, l’analyste. [11, с. 130]
виртуального синонимического ряда. (2) Vrai, tu lui as dit tout ça? [15, с. 189]
Материалом статьи послужили 13 примеров МПВ с Анализируемые примеры представляют собой
СС французской художественной прозы ХХ-го – нач. ко(н)текстуально пертинентные преференциальные
ХХІ-го столетий. опции с медиальной импликацией предиката-копулы
Виртуальные трансформационные процессы выяв- (être). В примере (1) с СС на уровне высказывания,
ляются реципиентом информации с помощью метода который является однобазовым трансформом стерж-
обратной реконструкции (от физического (речь) до невой пропозиции: L’analyste est intéressant, наблюда-
афизического (язык)), точкой отсчёта которой являе- ется речевое катафорическое представление номина-
тся наблюдение речевых инноваций. льного референта, выражающего моментальный, не-
Ко(н)текстуальную пертинентность каждого члена постоянный признак, то есть выполняющего
системного (языкового) синонимического ряда пред- экспрессивную ко(н)текстуальную функцию. Изучая
ставляется возможным определить с помощью языко- синтаксическую структуру таких МПВ, П. Ле Гоффик
44
считает, что она "является единственным возможным (Quand elle fut rentrée / étant rentrée) Rentrée chez
порядком без выражения глагола" [17, c. 513]. Перти- ellе, elle se rendit compte qu’il lui restait une semaine à
нентность актуализированного МПВ обосновывается passer dans ces conditions assez particulières, en tout cas
содержащейся в посттексте экспликацией вывода, nouvelles pour elle.
который делается автором по поводу аналитика: Е. Базен и Ж. Ноли также имплицируют некоторые
Intéressant, l’analyste. Créant un climat de sagesse компоненты виртуального комплекса референтов,
sensible une sorte de sérénité qui contrastait avec les отдавая предпочтение компрессированным МПВ с
problèmes de son métier et les bizarreries de son milieu. разными ключевыми лексемами, избегая реактуали-
L’analyste est intéressant (констатация факта объек- зации предиката être (пример 4) и синтаксически
тивной реальности). упрощая стержневые пропозиции различных структу-
Intéressant, l’analyste (вывод, сделанный из опре- рных типов, согласно прагматическому планирова-
делённой ситуации объективной реальности). нию повествования (пример 5), что объясняет выбор
В примере (2) с инициальным эллипсисом на уров- анализируемых синонимических структур:
не синтагмы автор имплицирует экзистенциальную (4) "De quelle provenance (est) ce billet? demande sè-
структуру с "демиактивным" [2, с. 153], детерминиро- chement la dame en gris, qui ne désarme pas.
ванным в ко(н)тексте агенсом (c’est) с целью передать – Si vous la croyez litigeuse (si vous croyez qu’elle est
особенности диалогической интеракции, в которой litigeuse), rétorque vivement maître Millet, c’est à la jus-
коммуниканты с общей "апперцепционной базой" [5, tice de le prouver."
с. 48] часто используют конденсированные струк- Madame Salouinet, (bien qu’elle soit / étant) très
туры. Имплицированные элементы таких конструк- digne, se résigne.
ций легко реконструируются из ко(н)текста: (5) – (Je dis) Bonjour à tous. J’ai une grande joie à
– (C’est) Vrai, tu lui as dit tout ça? vous retrouver (que je vous retrouve).
– Oui, pour l’amadouer. Il les regarde, (et il est / étant) heureux.
В аппозитивных адъективно-вербальных МПВ Адъективно-вербальные МПВ с перцептивными
ключевая лексема синонимической синтагмы- предикатами-инициаторами являются синонимиче-
двухбазового трансформа денотативного ядра зани- скими конструкциями с одинарной (непрономиналь-
мает инициальную, медиальную или финальную по- ные и невозвратные прономинальные предикаты) и
зицию. При этом "глагол утрачивает свою предикати- двойной (возвратные прономинальные предикаты)
вную остроту, которая переходит к обособленному референциацией с экспликативным семантическим
прилагательному" [13, с. 182]: значением:
(3) Hautaine, Claire avait repris toute son assurance. (6) Vous vous croyez peut-être intelligent, monsieur?
[16, с. 117] [22, с. 188]
(4) Madame Salouinet, très digne, se résigne. [8, с. 79] (7) Il paraissait déjà un peu calme. [19, с. 19]
(5) Il les regarde, heureux. [20, с. 150] Оба примера представляют собой однобазовые
Все приведённые выше преференциальные опции с трансформы денотативного ядра-полипредикативной
синтагматической CC являются двухбазовыми периф- пропозиции (Vous croyez peut-être que vous êtes intelli-
разами стержневой структуры с причинно- gent, monsieur? и Il paraissait déjà qu’il était un peu
следственным (3), уступительным (4) семантическими calme). Выбор автором анализируемых
значениями и темпоральным семантическим значе- ко(н)текстуально пертинентных структур обусловлен
нием одновременности (5). Для примера (3) виртуаль- контактным (интрафрастическим) ко(н)текстом, в
ный синонимический ряд может быть обратно рекон- котором эксплицируется субъект действия: в примере
струирован, приблизительно, так: comme elle était hau- (6) его реактуализация семантически и синтаксически
taine / elle était hautaine, donc… (стержневая структу- избыточна; в примере (7) прономинальный компонент
ра) → étant hautaine (приблизительная структура) → il обозначает разных референтов (демиактивного не-
hautaine (адекватная структура); для МПВ (4): bien определённого и активного определённого актантов),
qu’elle soit très digne (стержневая структура) → étant актуализация которых на уровне одного высказыва-
très digne (приблизительная структура) → très digne ния усложняет интерпретацию сообщения.
(адекватная структура); для синонимической синтаг- В современной французской художественной прозе
мы примера (5): et il est heureux (денотативное ядро) иногда встречаются компрессированные адъективно-
→ étant heureux (приблизительная структура) → вербальные монопредикативные конструкции с ини-
heureux (адекватная структура). циальными или финальными синонимическими син-
Ко(н)текстуальная пертинентность первой синтаг- тагмами, вводимыми темпоральным адвербиальным
мы обусловлена, с одной стороны, идиостилем автора, стимулятором une fois:
реализующего, главным образом, редуцированные (8) Une fois seul avec la Mamma, il l’entraîna vers la
структуры, позволяющие избежать многоразовой реа- baie vitrée. [7, с. 97]
ктуализации предиката-копулы être; с другой сто- Инициальная синтагматическая преференциальная
роны, в посттекстуальном фрагменте присутствует опция, пертинентность которой обосновывается при-
сложное полипредикативное высказывание. Таким сутствием в пре- и посттекстах сложноподчинённых
образом, автор выбирает конденсированную структу- полипредикативных высказываний и стремлением
ру с целью синтаксически "разгрузить" ко(н)текст: писателя избежать реактуализации прономинального
– (C’est) Inutile, laissons les choses en l’état, nous en референта il в контактном ко(н)тексте, является одно-
avons, semble-t-il, décidé ainsi. базовым трансформом первичной пропозиции: une
(Comme elle était / Étant) Hautaine, Claire avait re- fois qu’il eut été seul avec la Mamma.
pris toute son assurance.
45
– Il pense que tout ira bien, dit Kovask pour le rassu- дикатива). Монопредикативная конструкция (11) с
rer. причастием-катафорой представляет собой перифразу
Une fois seul (une fois qu’il eut été seul) avec la денотативного ядра Ses jambes sont repliés sous elle.
Mamma, il l’entraîna vers la baie vitrée. МПВ (12), построенное по редчайшей в современной
– Je suppose qu’il y a un autre appareil téléphonique французской художественной прозе структурной мо-
dans leur chambre. дели, выступает однобазовым трансформом первич-
В последнем типе выделенных адъективно- ной пропозиции Nabuco a obéi. Выбор компрессиро-
вербальных речевых инноваций после стимулятора- ванных структур объясняется (для примера 11) идиос-
подчинительного союза bien que имплицируется пре- тилем автора, отдающим предпочтение МПВ
дикат-копула être: с деепричастной ядерной лексемой:
(9) Bien qu’étranger au conflit, il était parti faire le (11) Et vous, petits pieds, chaussés de mules? (...)
coup de feu. [18, с. 16] Pourquoi m’avez-vous abandonnée?
Инициальная синтагма представляет собой одноба- Sa tête entourée de linges blancs repose sur ses pattes
зовый трансформ стержневой субъюнктивной струк- de devant. Repliées sous elle, ses jambes.
туры bien qu’il fût étranger au conflit с уступительным В примере (12), согласно определённой комму-
семантическим значением. Коммуникативное намере- никативной интенции, автор актуализирует МПВ
ние автора – актуализация компрессированного МПВ с семантическим значением вывода (результата дей-
– объясняется тем фактом, что реализация денотивно- ствия):
го ядра повлекла бы за собой реактуализацию одного (12) – Tu danses? demande-t-elle à Nabuco...
и того же референта (il) и синтаксически усложнила Nabuco obéi. Ils dansent (...)
бы ко(н)текст, в котором реализуются сложные поли- Nabuco a obéi ( = obéit) (констатация факта).
предикативные высказывания: Nabuco obéi (Et Nabuco obéit / Et voilà que Nabucо
Au cas où la défense avancerait quelques arguments obéit) (результат действия).
d’ordre patriotique aux fins d’accorder à Langer des cir- Среди анализируемых типов высказываний только
constances atténuantes, Lespinasse rappelle encore à la в романе Р. Кено "Последние дни" выявлено синони-
Cour que le prévenu est apatride, qu’il a préféré aban- мическое МПВ, неусложнённое деепричастным обо-
donner sa femme et sa petite fille en Espagne. (Bien qu’il ротом, с деепричастной ядерной лексемой, что свиде-
fût étranger au conflit) Bien qu’étranger au conflit, il тельствует о единичных случаях реализации таких
était parti faire le coup de feu. La France, dans sa man- структур:
suétude, l’avait accueilli, mais pas pour venir ici, chez (13) En ne me couchant pas. [22, c. 222]
nous, porter désordre et chaos. Это МПВ является редуцированной преферен-
МПВ с ключевыми причастными лексемами, в ко- циальной опцией виртуальной пропозиции
торых актуализируется субъект и его процессуальный с причинным семантическим значением Parce que je
или результативный качественный признак, представ- ne me coucherai pas. Выбор компрессированного дее-
ляют собой характеризующие одно- и двухкомпонен- причастного МПВ обусловлен стремлением автора
тные синонимические структуры с инициальным и избежать реактуализации автореферентного место-
медиальным эллипсисом предикатов être и (реже) имения je и синтаксического усложнения ко(н)текста,
avoir в разных темпоральных планах: содержащего сложноподчинённые структуры, пар-
(10) Bien avancé, monsieur. [21, с. 181] целлированным придаточным высказыванием:
(11) Repliées sous elle, ses jambes. [14, с. 86] – Mes amis, je vais vous faire une confidence. Moi, je
(12) Nabuco obéi. [12, с. 122] ne mourrai pas.
В примере (10) наблюдается инициальная импли- – C’est bien possible, dit Tuquedenne.
кация референтно детерминированного активного – N’est-ce pas? Savez-vous pourquoi et comment?
агенса (je) и глагола être в настоящем времени инди- (…)
катива, которые легко восстанавливаются из пре- – En ne me couchant pas. Je dors assis. (…) Si je me
текста. Стержневая монопредикативная пропозиция couchais pour dormir, je mourrais. (…)
не актуализируется автором, поскольку Таким образом, обратная реконструкция и альтер-
в диалогической речи персонажи романа используют нативный лингвистический эксперимент позволяют
эллиптические конструкции: адресату восстановить виртуальные трансформацион-
– Alors, où en êtes-vous? ные процессы, в результате которых формируются и
– (Je suis) Bien avancé, monsieur. актуализируются ко(н)текстуально адекватные сино-
– Un suspect? нимические конструкции, и определить степень
– De fortes présompions. Un certain Malaussène… ко(н)текстуальной пертинентности всех членов сино-
Примеры (11) и (12) являются речевыми инноваци- нимического ряда с целью распознать коммуникатив-
ями с медиальным эллипсисом предиктов être (для ную интенцию автора и правильно интерпретировать
МПВ (11)) (в настоящем времени индикатива) и avoir высказывание.
(для МПВ (12)) (в сложном прошедшем времени ин-
[1] Гак В.Г. Теоретическая грамматика французского языка [3] Пешковский А.М. Русский синтаксис в научном освеще-
// М.: "Высшая школа", 2000. 1220 с. нии // М.: "Языки славянской культуры", 2001. 544 с.
[2] Копров В.Ю. Семантико-функциональный синтаксис [4] Пиотровский Р.Г. Очерки по стилистике русского языка.
русского языка в сопоставлении с английским и венгер- Морфология и синтаксис // Л.: Государственное учебно-
ским // Воронеж: Издатель О.Ю. Алейников, 2010. 328 с. педагогическое издательство министерства просвещения
РСФСР, 1960. 224 с.
46
[5] Формановская Н.И. О смысловой объёмности текста с [15] Duhamel, G. Le désert de Bièvres // P.: Mercure de France,
коммуникативно-прагматической точки зрения // Русский 1984. 256 p.
язык за рубежом: "Деловые Медиа", 1988. №5, С. 44–49. [16] Faure, L. Le malheur fou // P.: René Julliard, 1970. 350 p.
[6] Щерба Л.В. Языковая система и речевая деятельность // [17] Le Goffic, P. Grammaire de la phrase française // P.: Ha-
М.: "Едиториал УРСС", 2004. 432 с. chette, 1993. 592 p.
[7] Arnaud, G.-J. Le commander enterre la hache // Р.: Fleuve [18] Levy, M. Les enfants de la liberté // P.: Éditions Robert
noir, 1997. 224 p. Laffont, 2007. 152 p.
[8] Bazin, H. L’église verte // P.: Éditions du Seuil, 1981. 256 p. [19] Littell, J. Les Bienveillantes // P.: Éditions Gallimard, 2006.
[9] Boone, A., Joly, А. Dictionnaire terminologique de la systé- 537 p.
matique du langage // P.: Harmattan, 1986. 443 p. [20] Noli, J. La marée de l’ombre // P.: Plon, 1985. 160 p.
[10] Charolles, M. La référence et les expressions référentielles [21] Pennac, D. La fée carabine // P.: Éditions Gallimard, 1987.
en français // P.: Éditions Ophrys, 2002. 285 р. 320 p.
[11] Chonez, C. L’ascenseur // P.: Albin Michel, 1993. 224 p. [22] Queneau, R. Les derniers jours // P.: Éditions Gallimard,
[12] Coupry, F. Mille pattes sans tête // P.: Éditions Hallier, 1963. 238 p.
1975. 228 p. [23] Rabatel, A. Les verbes de perception en contexte
[13] Galichet, G. L’adjectif peut-il exercer la fonction d’effacement énonciatif: du point de vue représenté aux dis-
d’apposition? // Français moderne, 1967. T. ХХV, P. 181– cours représentés // "Travaux de linguistique": De Boeck Su-
185. périeur, 2003. n°46, рр. 49–88.
[14] Duguёl, A. Le chien qui rit //P.: Éditions Denoёl, 1995. 190 p.
REFERENCES
[1] Gak V.G. Theoretical grammar of French // M.: "Vyisshaya pedagogicheskoe izdatelstvo ministerstva prosvescheniya
shkola", 2000. 1220 s. RSFSR, 1960. 224 s.
[2] Koprov V.Yu. Semantico-functional syntax of Russian in [5] Formanovskaya N.I. On the semantic bulk of the text from a
comparison with English and Hungarian // Voronezh: Izdatel communicative-pragmatic point of view // Russkiy yazyik za
O.Yu. Aleynikov, 2010. 328 s. rubezhom: "Delovyie Media", 1988. №5, S. 44–49.
[3] Peshkovskiy A.M. Russian syntax in scientific coverage // [6] Scherba L.V. Language system and speech act // M.: "Edito-
M.: "Yazyiki slavyanskoy kulturyi", 2001. 544 s. rial URSS", 2004. 432 s.
[4] Piotrovskiy R.G. Essays on the stylistics of Russian. Mor-
phology and Syntax // L.: Gosudarstvennoe uchebno-
Compressed monopredicative utterances with adjectival, participial and gerundial key lexems (on the material of modern
French fiction)
A. V. Lepetiukha
Abstract. In this paper the structural types are highlighted and the functional peculiarities of monopredicative constructions with
syntactical synonymy at the level of syntagm and of utterance with adjectival, participial and gerundial key lexems are analyzed. By
the medium of inverse reconstruction (discourse → language) they revealed the virtual (linguistic) transformational processes as a
result of which the monopredicative discourse innovations are formed. The alternative linguistic experiment-language game of ad-
dressee is used to determine the level of co(n)textual pertinence of primary structure and of secondary synonymic transforms.
Кeywords: co(n)textual pertinence, discourse innovation, кey lexem, linguistic experiment, monopredicative utterance, syntactical
synonymy.
47
Фантастичний модус чеської постмодерністської прози

О. П. Палій
Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка
Corresponding author. E-mail: oksap@ukr.net
Анотація. У розвідці зроблено спробу описати основні особливості фантастичного модусу художньої творчості доби пост-
модерну. Використання письменниками-постмодерністами проблемного поля та жанрових структур фантастичної оповіді
продемонстровано на прикладі прози чеських письменників Ї.Кратохвіла, М.Айваза, М.Урбана, А.Беркової, Я.Кржесадла.
Ключові слова: фантастика, постмодернізм, чеська проза.
Вступ. Характеристиками фантастичного художнього емпіричного інструменту, який дозволяє порівнювати

модусу є онтологічна невпевненість, епістеміологічна різні дійсності, досліджувати грані та межі буття.
двоїстість, химерна образність, екзистенціальна три- Утім постмодерністська епістема, руйнуючи звичні
вога. Отже, використання у постмодерністській прозі коди сприйняття та пізнання, не стільки зсуває кордо-
прийомів фантастичного уявляється цілком закономі- ни реального та можливого, скільки стирає їх, нібито
рним, враховуючи орієнтацію прихильників постмо- прагнучи скасувати саму основу існування фантасти-
дернізму на деконструкцію, децентралізацію та плю- чного. Постмодернізм чутливий до надзвичайного у
ралістичність дійсності. Мінлива реальність худож- найрізніших проявах, але передусім до фантасмагорії
нього тексту пов’язана з особливим сприйняттям сві- і гротеску, сполученню у тексті буденних реалій з
ту, що згідно концепції постмодернізму позбавлений винятковими подіями. Погоджуючись із О.Ковтун
причинно-наслідкових зв’язків і системності, тобто, вважаємо, що термін «фантастика» для таких творів є
чим менш реалістичними виглядають описувані події, завузьким і коректніше визначати їх як «метафоричну
тим вдаліше вони відтворюють дійсність – такою, як прозу з елементами фантасмагорії і абсурду» [2, с.
її бачать постмодерністи. У чеському літературному 434].
процесі кінця ХХ ст. критика зафіксувала дві лінії Фантастична умовність плідно використовується
розвитку – фактографічну (мемуари, щоденники, спо- прозаїками для критичної рефлексії тоталітарного та
гади) та містично-фантастичну. Автори останнього посттоталітарного суспільства. Художній світ роману
напряму є в переважній більшості представниками Александри Беркової «Божевілія або історія великого
постмодерністського літературного мейнстриму 1990- кохання» (1991) є прозаїчною метафорою абсурдного
х років. існування у звироднілому суспільстві. Божевілія –
Стислий огляд публікацій з теми. Творчість бага- мініатюрна країна під каменем, населена комахоподі-
тьох сучасних чеських письменників підіймає цікаву бними істотами, що навіть гадки не мають про існу-
проблему використання елемента фантастичного (не- вання іншого, «великого» світу. Оповідь є колажем
звичайного, нереального) в літературі зламу ХХ-ХХІ комунікативних ситуацій, монологів, страхітливих
ст. у річищі поетики постмодернізму. У чеському лі- історій, снів. Читач спостерігає за життям однієї ро-
тературознавстві таким творам приділяється увага у дини крізь призму сприйняття головного героя, спо-
працях П.Гртанека, О.Неффа, Ї.Голого, Л.Махали, чатку навіть не здогадуючись, що йдеться про чудер-
В.Новотного, втім вони й досі не стали об’єктом ок- нацький, неіснуючий світ. У обмеженому просторі
ремого теоретичного дослідження. В українській нау- міні-держави запроваджуються усі силові практики
ковій думці сучасну слов’янську фантастику вивча- тоталітарної влади, але вдячні громадяни розуміють,
ють Д.Айдачич, С.Філоненко, Т.Бовсунівська, що «краще жити під плескатим каменем, ніж мати
С.Олійник, Н.Логвіненко тощо. Нечисленні розвідки закрите майбутнє» [5, с. 19]. Навіть час у країні під-
сучасної чеської прози з елементом незвичайного порядкований контролю: «законодавчо відміняються
представлені дисертацією Ю.Польової. Для російсь- парні дні, правомірними вважаються лишень дні не-
кого слов’янознавства велике значення мають праці парні» [5, с. 44]. Така «акселерація» часу має створити
О.Ковтун. Дослідниця зазначає, що постмодернізм у мешканців перманентне відчуття стрімкого набли-
наповнює новим змістом «класичні» типи вимислу – ження до кращого майбутнього, тому обивателі пере-
science fiction та fantasy, чарівну казку та літератур- бувають у кольорових снах про нього, тоді як дійс-
ний міф. Руйнуючи важливу для традиційної фантас- ність забарвлена лише сіро-чорним тоном. А.Беркова
тики ілюзію достовірності, він виводить на перший організує складну жанрову парадигму контамінацій-
план не менш важливий для заснованої на вимислі ного характеру, поєднуючи елементи антиутопії, со-
оповіді принцип – філософського іномовлення, гри з ціальної сатири, політичного памфлету, авантюрно-
реальністю, карнавального переосмислення буття [1, пригодницького роману. Письменниця уводить казко-
с.123]. Мета статті – дослідити методи та прийоми ві мотиви – подорож і блукання героя, його зустріч із
функціонування фантастичної умовності в постмоде- бабусею-чародійкою, які супроводжуються виразами
рністських текстах на матеріалі романів сучасних «за давніх часів…», «був собі один…», але казка зго-
чеських авторів. дом перетворюється на трилер.
Виклад основного матеріалу. У постмодерну добу До поетики «жахної казки» вдається і Ян Кржесад-
фантастичне мистецтво опинилося перед принципово ло, тексти якого вирізняє фантасмагоричне світоба-
новим вибором. Очевидно, що фантастична літерату- чення, містичний та гротесковий дискурс. У романі
ра завжди маніфестує уявлення культури про кордони «Будинок. Повчальна небувальщина» (1998) на пери-
реальності, виступаючи у якості художньо- ферії Метрополії, яка немає визначених параметрів
48
часу та простору, стоїть кількаповерховий будинок, менниці К.Брук-Роуз про те, що постмодерністський
який населяють незвичайні мешканці – мутанти лю- роман та наукова фантастика схожі саме тим, що
дей і тварин (птахи-емігранти, собака-письменник), представляють персонажів, які є уособленням ідеї, а
геральдичні фігури (двоглавий орел), міфологічні іс- не втіленням індивідуальності: «Розчинення характе-
тоти (мінотавр, грифон). Серед них є і зовсім химерні: ру – це свідома жертва постмодернізму, яку він при-
«… др. Взлетний був якимось створінням, яке нагаду- носить, звертаючись до техніки наукової фантастики»
вало популярного Снупі, але водночас тасманського [6, с. 194].
сумчастого диявола…» [10, с. 126]. Паноптикум жи- У романі Міхала Айваза «Друге місто» (1993) ная-
льців будинку представляє алегоричний перелік хара- вність фантастичного паралельного світу Праги пода-
ктерних типів, породжених тоталітарною ідеологією, ється як даність, норма, навіть буденність, що поси-
які легко пристосувались до нових умов – підлабуз- люється апеляцією до читача, до мрій людини про
ники, дворушники, зрадники, боягузи, інтригани, ко- існування таємничого десь зовсім поряд: «як і кожен
ристолюбці. Наративне поле створено іронічним дис- із нас, я багато разів у житті проходив повз напівроз-
курсом: двірник-мінотавр, колишній агент державної чинені двері до іншого світу…» [4, с. 10]. Таке при-
безпеки, вміло використовує особистісні риси сусідів, пущення, що приймає незбутнє без жодних пояснень
щоб вижити їх і здавати кімнати в оренду. Еклектичне або логічної мотивації, є характерним для жанру fan-
поєднання форм і стилів різних епох у архітектурному tasy. Автор пропонує читачеві самостійно домислити
рішенні будівлі з розбитим годинником наштовхує на причини існування надзвичайного та, разом із тим,
думку про застиглість часу. Замкнений хронотоп дому дає зрозуміти, що у його художньому світі можливо
символізує суспільство, яке, незважаючи на соціальні усе. Знайдена в букіністичній крамниці книга невідо-
зміни, залишається ментально деформованим – народ, мою мовою відкриває герою існування іншого виміру
до якого застосовувались поліцейські методи прав- Праги, перехід до якого чекає допитливого перехожо-
ління, деморалізується та втрачає здатність до спро- го у несподіваних закутках нічного міста. Подорож
тиву [8, с. 46]. Простір за межами будинку описано героя до незнаного сповнена авантюрних пригод: він
невиразно, розпливчасто, але деякі натяки та алюзії стає свідком ритуального обряду у празькому підзе-
дозволяють ідентифікувати реальний прообраз фанта- меллі, перемагає акулу у двобої на вежі храму, блукає
стичного міста (Прага), змалювання якого має інфер- лабіринтом бібліотеки-джунглів, з’ясовує, що у пос-
нальний відтінок: «Найцікавіші для туристів частини таментах статуй на Карловому мості вирощують ло-
міста якось гнили та розкладалися…» [10, с. 34]. сів, а біля його ліжка б’ються хвилі океану, тікає краї-
Урбаністичний хронотоп є полігоном для магічних ною матраців та простирадл тощо. Усе це – заради
подій і фантасмагоричних експериментів у переваж- того, щоб зробити вибір між буденністю та фантасти-
ній більшості авторів містично-фантастичної лінії чним простором, де не працюють закони логіки і мо-
чеського постмодернізму. Уміщення дії до місцевості, жна реалізувати найбожевільнішу фантазію («…ми
яка визначається цілком конкретними та водночас зможемо по-справжньому жити лише тоді, коли побу-
містичними рисами притаманна поетиці магічного ваємо по той бік» [4, с. 21]). Варто лише стрибнути у
реалізму. Творчість Даніели Годрової ріднить із магі- зелений трамвай-фантом, який відвозить пасажирів
чним реалізмом стирання кордонів між життям і сме- туди, де мешканці «не настільки тупоголові, щоб пот-
ртю, вільне пересування персонажів між реальним і ребувати дійсність» [4, с. 144].
потойбічним світами, фантастичні подорожі у часі та Фантастичне мистецтво традиційно примушувало
просторі; винахідливо сконструйована сітка лейтмо- людину зробити вибір між природними та надприро-
тивів та інтертекстуальних натяків; варіації та перму- дними поясненнями описуваного, одночасно підкрес-
тації позиції оповідача. Світом текстів Годрової пра- люючи неможливість такого вибору. З постмодерні-
вить психологія творчого вимислу – письменниця не стської точки зору цей вибір не стільки неможливий,
описує дійсність, а занурюється у художній всесвіт, скільки несуттєвий. Тому виникає абсолютна свобода,
яким керують не фізичні, а психологічні закони. У художня анархія, елементи невірогідного стають ком-
трилогії «Болісне місто» (1999) закарбовані справжні понентами естетичної гри – рафіновано інтелектуаль-
події доби «нормалізації», протекторату, голокосту, ної або відкрито пародійної. Ця гра, правила якої ви-
воєнної інвазії 1968 року, поряд із якими на правах значає автор, не вимагає співвіднесення вигаданих
реальності існує вигаданий космос. Тексти романів подій із реальністю. Її завдання – не породжувати
вирізняє міфологічна символізація предметної реаль- сумніви стосовно справжності того, що відбувається у
ності разом із фантастично-алегоричними мотивами, художньому світі, а приносити задоволення – або ін-
проектованими на дійсність. У художньому світі до- телектуальне (від розгадування енігматичних конс-
мінують закони міфологічного часу: не існує ані ми- трукцій), або чуттєве, що має витоки в дитячій радості
нулого, ані теперішнього, ані майбутнього – все аку- пізнання та карнавального перетворення. Автор наві-
мулюються у єдиній складній мультичасовій формі. ює: зняття обмежень дивитися на світ лише в рамках
Тому речі у просторі тексту знаходяться у постійному здорового глузду відкриває нові обрії для пізнання
русі, примхливо трансформуються, з’являються та світу та себе самого.
зникають; персонажі приймають різні подоби, які за- З провідного принципу постмодернізму – гри з ре-
звичай мають особливий символічний зміст: лялька, альністю та вимислом на просторі художнього тексту
лебідка, янгол, метелик, арфа. Учасниками дії та опо- – неминуче витікає принципове поєднання у рамках
відачами стають предмети, місцевості, навіть субста- даної естетики окремих типів другорядної умовності,
нції (комора, цвинтар, інструмент шевця, душі помер- а фантасмагорія та гротеск уособлюють вищі ступені
лих). Герої творів є скоріше символічно- втілення художнього вимислу. З цієї точки зору ціка-
алегоричними образами, ніж певними психологічни- ва та показова проза Їржі Кратохвіла. Практично у
ми типами, що підтверджує думку англійської пись- кожному творі письменник використовує традиційні
49
фантастичні сюжети та образи: перевтілення, чарівні вихователькою дівчинки, яка має стати її реінкарно-
речі, магічні локуси, пересування у часі, надзвичайні ваною подобою та передати зашифроване космічне
здібності героїв. Однак, універсальні теми вміщені послання людям ХХІ століття; під час війни вона опі-
автором у культурний контекст, у якому нова, нестан- кується зграєю вовків, які насправді є перевтіленими
дартна система перехресних смислових зв’язків дете- радянськими диверсантами; врешті, від одного з них
рмінує незвичне прочитання звичних міфологем. Так, народжує дитину. Її сина виховує освічена риба-
у «Ведмежому романі» (1990) герой шляхом трену- вчитель, а двадцятилітню добу застійної «нормаліза-
вань навчився перевтілюватись у ведмедя, щоб набли- ції» Соня переживає уві сні в коконі зі старого крино-
зитись до владної верхівки та зробити політичний ліну. Автор відверто попереджає: «Я завжди повто-
переворот. У романі «Спів посеред ночі» (1992) опо- рюю: намагання все розуміти є жалюгідним та заслу-
відач має дві подоби: фантастичної дитини, народже- говує на зневагу» [9, с. 31]. Безумовно, фантазіям
ної від чародія, та звичайного хлопчика, життя якого Кратохвіла можливо надавати різноманітні інтерпре-
сповнено образ і принижень із-за батька-емігранта. тації, утім, прагнення все зрозуміти в його творах на-
Перший оповідач успадкував надзвичайні здібності справді є легковажним – стосовно читача він притри-
(він може контролювати поведінку тварин і зупиняти мується саме такого принципу.
час), інший оповідає про долю звичайного хлопчика, Онтологічно притаманна постмодернізму іронія
який розшукує батька за допомогою таємничого при- простирається і на сферу фантастичного. Для постмо-
строю. дернізму не існує «серйозних» тем і проблем, типових
Трансформується у пародію і жанр альтернативної для наукової фантастики, для нього природнім є кар-
історії: текст роману «Нічне танго» (1999) супрово- навальне переосмислення та тотальне пародіювання.
джується переліком імен історичних осіб, але читач Уся традиція фантастичного мистецтва стає предме-
не має «пійматися» на цю конкретність, тому що під том постмодерністської гри – запозичуються образи,
тим самим ім’ям виступають зовсім різні герої і навіть сюжети та мотиви, конструюються нові смисли зі ста-
тварини, час і місце постійно змінюються, сучасні рого матеріалу, використовуються прийоми цитуван-
президентські вибори перемежаються з польотом пер- ня, колажу, пастишу [3, с. 111]. Парадом стилізацій,
сонажів – живих і мертвих – над Сибіром, врятовани- імітацій та пародій є творчість Мілоша Урбана. Автор
ми виявляються нащадки російської династії Романо- майстерно монтує різноманітні жанри від фентезійно-
вих. Персонажі, незважаючи на конкретні імена, не го епосу до інтелектуальної антиутопії, від шпигунсь-
претендують на історичну достовірність та представ- кого трилера до гностичного апокрифу. Твір «Сім
лені скоріше як архетипні фігури політичної або літе- костелів» (1999) має всі ознаки готичного роману –
ратурної міфології. У романі «Безсмертна історія» зачарованість середньовіччям, напружена детективна
(1997) у такому ж ключі «вповні реалістично» зобра- дія, криваві таємниці, мотив посвячення, характерні
жено гру в шахи В.Леніна з гросмейстером персонажі. Автор явно іронізує над обраним жанром:
О.Альохіним або діалог Т.Ґ.Масарика з російським головний герой читає «Замок Отранто» Уолпола, ко-
емігрантом, який описує звичаї батьківщини: у селах ментує його та оголює штучність романної конструк-
жителі взимку утримують у сараях ведмедів і годують ції, демонструючи читачеві прийоми написання готи-
їх вівцями та козами, владу ж уявляють собі не в уо- чної оповіді. В основі сюжету – детективна історія,
собленні більшовиків, а тварин – ведмедя, вовка і тиг- розслідування низки жорстоких сакральних убивств.
ра. Таким іронічно-фантастичним образам читач може В епілозі герой нарешті потрапляє в омріяну реаль-
давати різну інтерпретацію – наприклад, Росії як каз- ність – у центрі сучасної Праги з’являється осередок
кової країни «у тридев’ятому царстві». Оповідь стилі- середньовіччя, який живе за власними законами і стає
зована під автобіографію Соні Троцької, дочки росій- своєрідним, гротесковим варіантом реалізації «міфо-
ського православного священика та австрійки шляхе- логічного коду» міста. Фантастичний чинник дозво-
тного походження; дівчинка народилася у мить, коли ляє розкрити філософську основу роману – негативне
настало ХХ ст. (у цьому контексті поєднання німець- ставлення до сучасного споживацького суспільства,
кої та російської крові героїні є символічним), і мала до втрати етичних і моральних цінностей, агітацію до
призначення втілити людську мрію про ідеальне ко- захисту архітектурної спадщини та історичного мину-
хання, проте її суджений Бруно Млок (mlok – чеськ. лого. У двох використаних автором кодах (готичного
саламандра) потонув у Дунаї невдовзі після її наро- роману та інтелектуального детективу) знаки обох
дження. Згідно з теорією реінкарнації Бруно семіотизують топос міста, включають його у дію тво-
з’являється коханій у подобах різноманітних тварин – ру – місто виступає водночас як стилізовані лаштунки
шимпанзе, оленя, слона, леопарда – а вона живе сто і як суб’єкт, який впливає на розвиток сюжету.
років, очікуючи сьомого, людського втілення свого Героями книжок Урбана стають привиди празького
«вічного коханця». На тлі особистої долі Соні автор єврейського гетто («Лорд Морд», 2008), міфологічні
відтворює історію Європи протягом минулого століт- істоти («Водяник», 2001), потойбічні янголи-демони
тя, вповні реалістично та пізнавано простежуючи її («Міхаела», 2004). Автор використовує синтез філо-
основні моменти: «кривава неділя» 1905 року, замах у софського, детективного, пригодницького романів,
Сараєві, жовтнева революція, обидві світові війни, додаючи до цих жанрових структур елементи любов-
серпень 1968 року в ЧРСР; серед персонажів фігуру- ної та історичної прози. Проте головне, безумовно, не
ють Ленін, Троцький, Масарик та ін. Прибульці з ко- в жанрових експериментах, а у беззаперечному талан-
смосу вклали у свідомість героїні послання майбутнім ті письменника, якій уміє інтерпретувати, здавалося б,
поколінням, зміст якого так і залишиться для читача зовсім несприйнятливу для сучасного раціонального
невідомим. Кратохвіл вдається до алюзій, мотивів пізнання міфологічну концепцію буття. І це знову
ляльок, дзеркал, фотографій, підкресленого алогізму переконує у тому, що фантастичне і незвичайне не-
та доведеного до абсурду гротеску. Так, Соня працює від’ємно притаманні високій літературі та можуть
50
бути плідно використані навіть у її найбільш «елітар- мистецтва, поп-культури, засобів масової інформації.
них» прошарках. Постмодернізм загострює провідний принцип оповіді
Висновки. Філософія та естетика постмодернізму про незвичайне – конструювання вигаданих світів, які
привнесла суттєві корективи в основні принципи на сюжетному рівні суперечать реальності, але за змі-
створення оповіді про незвичайне – вона зруйнувала стом є їй адекватні. Автори свідомо руйнують ілюзію
іманентно притаманну художньому вимислу ілюзію вірогідності з виходом при конструюванні фантастич-
достовірності та сумістила в літературному тексті них гіпотез на грань абсурду, легко переходять кор-
«пряме» та «опосередковане» зображення реальності дони можливого, потрапляючи з «побутового» у «ма-
(моделювання вигаданих конструкцій із включенням гічний» план сюжету. Взаємне накладання моделей
художніх світів, створених раніше людською уявою). реальності, які створюються окремими типами вими-
Доба постмодерну здійснила інтертекстуальну асимі- слу, призводить до розширення тематико-
ляцію історичних форм, стилів і жанрів фантастично- проблемного діапазону, а в результаті до синтезу різ-
го. Процеси жанрової дифузії та взаємодії різних сти- них типів умовності, завдяки чому оповідь про незви-
лів стали потужним імпульсом для оновлення худож- чайне отримує глибину змісту та досконалість форми,
ньої структури фантастичної оповіді. У чеській прозі викликаючи у читача ілюзію адекватності вигаданого
останніх десятиліть присутні елементи не тільки світу за складністю та повнотою самій дійсності.
усталених літературних жанрів, але й інших видів
1. Ковтун Е.Н. Чешская фантастика 1990-х гг.: преодоление Berková. – Praha : Eroika, 2006. – 103 s.
кризиса / Е.Н.Ковтун // Литературы стран Центральной и 6. Brooke-Rose, Chr. The dissolution of character in the novel /
Юго-Восточной Европы: 1990-е годы. – М. : ИСл РАН, Christine Brooke-Rose // Reconstructing individualism. –
2002. – С. 118-127. Stanford, 1986. – P. 184-196.
2. Ковтун Е.Н. Художественный вымысел в литературе ХХ 7. Holý J. Problémy nové české epiky / Jiří Holý. – Praha : ÚČL
века / Е.Н.Ковтун. – М. : Высшая школа, 2008. – 484 с. AVČR, 1995. – 99 s.
3. Михайлов А.Н. Фантастическое в эпоху постмодерна: 8. Hrtánek P. Negativní utopie v české prόze druhé poloviny 20.
русская фантастика на сломе культурных парадигм / století / Petr Hrtánek. – Ostrava : FFOU, 2004. – 123 s.
А.Н.Михайлов // Иные времена: эволюция русской фан- 9. Kratochvil J. Nesmrtelný příběh aneb Život Soni Trocké-
тастики на рубеже тысячелетий. – Челябинск : Энцикло- Sammlerоvé čili Román karneval / Jiří Kratochvíl. – Brno :
педия, 2010. – С. 106-115. Atlantis, 1997. – 224 s.
4. Ajvaz M. Druhé město / Michal Ajvaz. – Brno : Petrov, 2005. 10. Křesadlo J. Dům. Mravoučná bajka / Jan Křesadlo. –
– 172 s. Olomouc : Votobia, 1998. – 137 s.
5. Berková A. Magorie aneb příběh velké lásky / Alexandra
REFERENCES
1. Kovtun J.N. Czech fantastic of 1990’s: overcoming of crisis / Berková. – Praha : Eroika, 2006. – 103 s.
Jelena Kovtun // Literatury stran Centralnoj i Jugo- 6. Brooke-Rose, Chr. The dissolution of character in the novel /
Vostochnoj Evropy: 1990 gody. – M. : ISl RAN, 2002. – S. Christine Brooke-Rose // Reconstructing individualism. –
118-127. Stanford, 1986. – P. 184-196.
2. Kovtun J.N. Artistic fiction in the literature of XXth century / 7. Holý J. Problems of the new Czech epic / Jiří Holý. – Praha :
Jelena Kovtun. – M. : Vysshaja shkola, 2008. – 484 s. ÚČL AVČR, 1995. – 99 s.
3. Michajlov A.N. Fantastic in the age of postmodern: Russian 8. Hrtánek P. Anti-utopia in the Czech prose of the second half
fantastic in the break of cultural paradigms / A.N. Michajlov of the XX century / Petr Hrtánek. – Ostrava : FFOU, 2004. –
// Inyje vremena: evolucija russkoj fantastiki na rubezhe 123 s.
tysjacheletij. – Cheljabinsk : Enciklopedia, 2010. – S. 106- 9. Kratochvil J. Immortal story or The life of Sonja Trockaja-
115. Sammlerova or Carnival novel / Jiří Kratochvíl. – Brno :
4. Ajvaz M. Another city / Michal Ajvaz. – Brno : Petrov, 2005. Atlantis, 1997. – 224 s. 1
– 172 s. 10. Křesadlo J. House. Moral tale / Jan Křesadlo. – Olomouc :
5. Berková A. Madness or the story of big love / Alexandra Votobia, 1998. – 137 s.
The fantastic modus of the Czech postmodern prose
O. P. Palij
Abstract. Main peculiarities of the fantastic modus of postmodern artistic creativity are described in the article. Using of the prob-
lematic field and genre structures of the fantastic tale by postmodern writers is demonstrated at the example of Czech prose writers
J.Kratohvil, M.Ajvaz, M.Urban, A.Berkova, J. Kresadlo.
Keywords: fantastic, postmodernism, Czech prose.
Фантастический модус чешской постмодернистской прозы
О. П. Палий
Аннотация. В исследовании сделана попытка описать основные особенности фантастического модуса художественного
творчества постмодерного периода. Использование писателями-постмодернистами проблемного поля и жанровых структур
фантастического повествования продемонстрировано на примере прозы чешских писателей Й.Кратохвила, М.Айваза,
М.Урбана, А.Берковой, Я.Кржесадло и др.
Ключевые слова: фантастика, постмодернизм, чешская проза.
51
Засоби вираження категорії оцінки на прикладі

(на матеріалі українського та російського перекладів
англомовної драми Е.Олбі “Who’s Afraid of Virginia Woolf?”)
Н. В. Пасенчук
Херсонський державний університет, м. Херсон, Україна
Corresponding author. E-mail: natanatanata19@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена дослідженню проблеми вираження категорії оцінки на прикладі російського та українського
перекладів англомовної драми Е.Олбі “Who’s Afraid of Virginia Woolf?”. Увага приділяється засобам вираження оцінки в
залежності від емоційного компоненту та експресивності повідомлення у тексті оригіналу. Встановлено, що важливим
засобом мовленнєвого відображення почуттів та емоцій людини є фразеологізми. Відзначено, що трансформації, до яких
удаються перекладачі на лексико-семантичному рівні, ведуть до зміни сприйняття образів та оцінних значень тексту оригі-
налу.
Ключові слова: переклад, категорія оцінки, експресивність, емоційний компонент, лексико-семантичні засоби.
Дослідження категорії оцінки є важливим напрямком понятійним ядром, із предметно-логічною частиною

сучасної лінгвістики. Науково-практичні розвідки лексичної семантики слова і входить, таким чином, у
демонструють широкий спектр підходів до вивчення денотативний аспект значення. Емоційна оцінка від-
цієї категорії, серед яких особливе місце посідають биває емоційне ставлення суб’єкта до об’єкта, і, від-
роботи Н.Д. Арутюнової [2], О.Л. Бессонової [4], О.М. повідно, міститься в конотативному аспекті значення
Вольфа[5], Т.А. Космеди [6], Г.Г. Кошеля [7], О.М. [11, c. 5].
Островської [12], Г.І. Приходько [13], В.М. Телії [16]. Оцінний компонент не виступає постійним для пе-
Проте до сьогодні вчені по-різному трактують ка- вної мовної одиниці. Він проявляється на конкретно-
тегорію оцінки, оскільки це складний феномен для му історичному етапі розвитку мови і, залежно від
наукового опису й теоретичного пояснення. Так, О.С. контекстуальної реалізації значення слова, зазнає змін
Ахмановою категорія оцінки трактується як «явище, в відповідно до рівня матеріальної та духовної культури
основі якого лежить спеціальний відбір засобів мови суспільства та кожного індивіда, зокрема [11, c. 6].
(мовлення) для найточнішого вираження оцінного Мовна оцінка характеризується особливою струк-
значення з урахуванням усіх чинників, які впливають турою – модальною рамкою, яка нашаровується на
на формування цього аксіологічного смислу» [3, с. висловлювання і не збігається ні з його логіко-
128]. О.В. Селіванова розглядає оцінку «як складник семантичною, ні з синтаксичною побудовою, – голов-
конотативного компонента семантичної структури ними елементами якої є суб’єкт (соціум, частина со-
мовної одиниці, який репрезентує ставлення носіїв ціуму, індивід), об’єкт оцінки (особа, предмет чи
мови до позначеного за абсолютною шкалою «добре – явище об’єктивної дійсності), оцінний предикат (вла-
нейтрально (байдуже) – погано» й відносною шкалою сне оцінка), а також другорядними – підґрунтя оцінки
«краще – так само добре – так само нейтрально – так (критерій, еквівалент, мотив оцінки), оцінна шкала
само погано – гірше» [14, с. 106]. Р.М. Якушина тлу- (градуйоване порівняння зі стандартом), оцінний
мачить оцінку як «ставлення носіїв мови до об’єкта, стереотип (еталон, зразок норми) [5, c. 185].
зумовлене визнанням чи невизнанням його цінності з Складна багатокомпонентна структура оцінки має
погляду відповідності чи невідповідності його якос- засадничий характер, бо від неї безпосередньо зале-
тей певним ціннісним критеріям» [18, с. 12]. жить потенціал засобів реалізації оцінного значення
Сферою локалізації оцінки в слові лінгвісти нази- [5, c. 186].
вають його денотативне значення, коли оцінка висту- Смисл оцінки в тексті залежить не лише від зна-
пає як поняття, а слова стають оцінними знаками, чення її мовних реалізаторів, важливими тут постають
тому що мають оцінне значення. Поряд із оцінним контекстуально-ситуативні умови її вираження, а
значенням виділяють оцінний компонент лексичного також соціокультурні чинники. Необхідно також вра-
значення, який визначають як вираження словом по- ховувати подвійну природу оцінки, що поєднує суб'-
зитивного чи негативного судження про те, що нази- єктивний і об'єктивний аспекти.
ває слово, тобто «вираження схвалення чи несхвален- Завданням перекладача є здійснити свідомий вибір
ня» [1, с. 87], як «схвальну чи несхвальну оцінку, що адекватних лексичних засобів вираження емоцій мов-
міститься в значенні слова» [15, с. 112], як закладену ця у конкретній ситуації. Картина відтворення емо-
в слові позитивну чи негативну характеристику лю- ційно-психологічного стану мовця включає безпосе-
дини, предмета, явища [17, с. 66]. реднє та опосередковане вираження емоцій, яке він
Неоднорідність оцінного компонента зумовлює йо- здійснює за допомогою емотивних компонентів та
го різну взаємодію з іншими компонентами в семан- всього обсягу просторових повідомлень. Однак такі
тичній структурі мовного знака. Оцінний компонент емотивні моделі неминуче зазнають змін та трансфо-
може бути виділений як у денотативній, так і в коно- рмацій під впливом індивідуальності перекладача,
тативній частині семантики. Це зумовлено існуванням який трактує емотивний зміст такого висловлювання
інтелектуально-логічної (раціональної) та емоційної із власної точки зору.
оцінок. Інтелектуально-логічна оцінка пов’язується з З емоціями можуть бути пов’язані різні види оці-
52
нок, як-от сенсорні, етичні, естетичні, тощо. Однак плані порівняно зі слов’янами. У російському варіанті
емоційний компонент не дорівнює емотивному (оцін- перекладу репліки I thought I'd bust a gut [19, c. 8]
ному), який є більш загальним та включає в себе і простежуємо уяскравлення емоційно-експресивного
раціональну, і емоційну оцінку. компонента цільового тексту. Відтворюючи цю ідіо-
Велике значення відіграють засоби вираження оці- му, російська перекладачка Н.Волжина зупиняє свій
нки при перекладі художніх текстів, за допомогою вибір на фразі Я думала, у меня кишки лопнут [9, c.
яких перекладач здійснює перехід від одиниць оригі- 9]. Вживання просторічно маркованої лексики поси-
налу до комунікативно рівноцінних їм одиницям пе- лює відчуття певної грубості у мовленні персонажа та
рекладу. Перекладач застосовує перекладацькі транс- надає надмірної розкутості. У тексті перекладу чітко
формації, під якими слід розуміти дії перекладача, які простежується, що жінка забуває про свій статус і
він здійснює для подолання контекстуальної невідпо- освіченість. Такий варіант перекладу очевидно не
відності оригіналу відносно тексту перекладу. Ці дії сприяє втіленню авторського бачення персонажа. В
включають у себе: оцінку характеру та класифікацію українському варіанті перекладу Я думала, що лусну
явища (конструкції, звороти, тощо) в тексті оригіналу, зо сміху Я. Стельмаха [10, c. 7] використано аналогіч-
яка викликає контекстуальну невідповідність віднос- ну зі змістом українську ідіому, що робить переклад
но тексту перекладу, а також вибір одного або декіль- влучним.
кох перекладацьких прийомів, який дозволяє адекват- Використання фразеологізмів у репліках головних
но перекласти одиницю тексту оригіналу, що викли- персонажів не тільки робить мовлення живим, але й
кала контекстуальну невідповідність. допомагає авторові створити образи героїв, відобра-
Слід зауважити, що перекладацькі прийоми варію- зити їхній соціальний статус, передати їхній внутріш-
ються також залежно від жанрових ознак твору – ній світ, показати їхню приналежність до певної куль-
епічного, драматичного або ліричного. Особливо тури. Ефективність відтворення прагматичної функції
складним творчим процесом є переклад драматичного в тексті залежить від багатьох чинників. Адже перек-
твору. Важливу роль відіграють фонові знання перек- ладач повинен провести ретельний і цілеспрямований
ладача, адже не маючи ерудованості або, принаймні, відбір тих чи інших мовних засобів, які допомагають
достатніх для перекладу знань у галузях філософії, авторові досягти низки поставлених завдань, зокрема
естетики, етнографії перекладач не зможе досягти вплинути на читача, викликати в нього різні емоції,
адекватності. З цією проблемою пов’язане і співвід- реакції тощо.
ношення між контекстом автора та контекстом перек- У наступному прикладі аналіз першотвору й пере-
ладача, а також питання адекватності перекладу. кладу також виявив певні розбіжності розмовного
Надзвичайно гострою проблемою постає переклад забарвлення мовлення персонажів. У тексті російсь-
фразеологічних одиниць. Як відомо, найістотнішим є кого перекладу фразеологізм a real scream (те, що
вживання ідіом у прямому мовленні персонажів (діа- здатне розсмішити, викликати сміх) [19, c.5] відтво-
логах, монологах) драматичного твору, як-от у наве- рено розмовно-просторічною лексемою прямо-таки
деному нижче прикладі з англомовної драми Е.Олбі животики надорвешь [9, c. 4], яка не забезпечує пов-
«Who’s afraid of Virginia Woolf» : «Unless you carry on не відтворення оригіналу через внесення в переклад
like a hyena you aren't having any fun» [19, c. 8] - «Если експресивного відтінку, а говорить про наявність
человек не ржет как жеребец, значит, ему не весе- просторіччя в мові персонажів. Водночас, бачимо, що
ло» [9, c. 9] - «Поки ти не іржеш, мов жеребець, в українському варіанті перекладу Я. Стельмаха роз-
тобі зовсім не смішно» [10, c. 7]. Український перек- мовна лексема сміхота… справжнісінька сміхота
ладач Я.Стельмах та російська перекладачка [10, c. 5] передає не лише формальну і семантичну
Н.Волжина відтворюють ідіому carry on like a hyena інформації, а й стилістичну маркованість розмовної
(пронизливо, верескливо реготати) розмовною зни- одиниці. Такий варіант перекладу слід розглядати як
женою лексикою (ржет как жеребец; іржеш, мов прояв прагматичної адаптації художнього тексту,
жеребець), знижуючи рівень відповідності зіставлю- коли перекладач прагне зробити текст перекладу час-
ваних одиниць, та збільшуючи ступінь експлікації тиною цільової культури.
живого мовлення головного персонажа через застосу- Наведений нижче приклад свідчить про те, що пе-
вання просторіччя, що призводить до ампліфікації рекладачі не надто замислюються над сенсом слів,
емоційності у мовленні персонажів. Варто зазначити, використовуючи прямі відповідники при перекладі, та
що український та російський варіанти цієї ідіоми змінюючи зміст твору : For the mind's blind eye, the
отримують надлишково грубе та емоційне звучання в heart's ease, and the liver's craw [19, c. 8] - Пьем за
перекладі, що не є властивим ВТ. Натомість, в оригі- слепое духовное око, за сердечный покой и за цирроз
налі мовлення персонажа є одним із основних засобів печени [9, c. 8] За сліпе духовне око, за сердечний
створення образу, за допомогою якого читачі та гля- супокій і за цироз печінки [10, c. 7]. У тексті оригіна-
дачі мають розпізнати додаткові характеристики ге- лу життя персонажів сповнене переживань та стресів,
роя, що випливають з особливостей його мовлення. через що вони мають проблеми морально-етичного
Такий підхід до перекладу персонажного мовлення характеру. У фразеологічному словнику російської
можна вважати не адекватним, оскільки він не відпо- мови духовне око – це алегоричний образ, який сим-
відає нормам соціального середовища, представника- волізує духовне бачення людини. Наше духовне око
ми якого є головні герої п’єси. має бути сліпим, щоб не розгледіти духовні цінності
Процес перекладу ускладнює культурно- [8]. Таким чином, прямий переклад лексичного ком-
національна специфічність вияву емоцій. Так, англій- поненту the mind's blind eye із точки зору збереження
ців характеризує більша стриманість в емоційному гумористичного ефекту та розуміння іншомовною
53
культурою є не досить вдалим. Найбільш доречно в цироз печінки. Однак варто зазначати, що у тексті
даному випадку перекласти російською невидимый оригіналу це словосполучення виражає негативні
«третий глаз» та українською невидиме «третє око», емоції та імпліцитно демонструє негативне ставлення
тобто ввести у переклад символ ока, яке спить, за Джорджа до того, що Марта намагалася приховати
допомогою якого людина може приховати внутрішні свої тривоги та відчай, вживаючи спиртні напої. Тому
переживання. Внутрішній світ кожної особистості її чоловік – Джордж – проголошує тост, який він вва-
повинен знаходитися у стані гармонії з власним «я» жає найкраще пасує для характеристики образу життя
людини. Дослівний варіант перекладу лексеми the Марти, оскільки вона завжди здається незворушною,
heart's ease як сердечный покой та сердечний супокій завжди не звертає уваги на свої внутрішні переживан-
знебарвлює експресивність повідомлення. «Раціона- ня, тримає себе в стані душевного спокою і втамовує
льний» варіант перекладу цього компоненту є засто- спрагу печінки (вживає спиртні напої).
сування прикметника душевний душевное спокойс- Отже, відтворення засобів вираження оцінки в про-
твие та душевний спокій зі збереженням насмішки, аналізованих прикладах в українському та російсько-
оскільки головних персонажів драми позбавляють му перекладах драми Е.Олбі характеризуються пев-
душевного спокою сімейні проблеми. Наступний ними трансформаціями, зокрема досить часто перек-
компонент the liver's craw демонструє те, що україн- ладачами було застосовано прийом контекстуальної
ський та російський перекладачі використали прямий заміни та дослівний переклад. Трансформації, до яких
відповідник при перекладі, не врахувавши комуніка- вдавались перекладачі, вели до зміни сприйняття
тивної ситуації, поданої в оригіналі – цирроз печени, образів та оцінних значень тексту оригіналу.
1. Арнольд И.В. Эмоциональный, экспрессивный, оценоч- 10. Олбі Е. Не боюсь Вірджiнії Вульф / Е. Олбі / [Пер. Я.
ный и функционально-стилистический компоненты зна- Стельмах] // Всесвіт. 1994. № 10. 47 c.
чения // ХХІІ Герценовские чтения. Иностр. языки. Мате- 11. Онищенко І. В. Категорія оцінки та засоби її вираження в
риалы межвузовской конференции. — Л.: ЛГПИИЯ, публіцистичних та інформаційних текстах : автореф. дис.
1970. — С. 87–90. … канд. філол. наук / І. В. Онищенко. – Дніпропетровськ,
2. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений: Оценка. Со- 2004. – 20 с.
бытие. Факт. – М.: Наука, 1988. – 341 с. 12. Островська О. М. Лінгвостилістичні засоби реалізації
3. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов / О.С. категорії оцінки (на матеріалі американської художньої
Ахманова. – 2-е изд., стер. – М. : Советская энциклопе- прози) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. фі-
дия, 1969. – 608 с. лол. наук : спец. 10.02.04. Англійська мова / О. М. Ос-
4. Бессонова О.Л. Оцінний тезаурус англійської мови: когні- тровська. – Львів, 2001. – 20 с.
тивний і гендерний аспекти : автореф. дис. на здобуття 13. Приходько Г.І. Способи вираження оцінки в сучасній
наук. ступеня доктора філол. Наук / О.Л. Бессонова. – Ки- англійській мові / Г.І. Приходько. – Запоріжжя: Вид-во
їв: Вид-во Київського національного університету імені ЗДУ, 2001. – 362с.
Тараса Шевченка, 2003. – 28 с. 14. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика : термінологічна
5. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки. – М.: енциклопедія / О. О. Селіванова. – Полтава : Довкілля-К,
Наука, 1985. – 232 с. 2006. – 716 с.
6. Космеда Т.А. Аксіологічні аспекти прагмалінгвістики: 15. Стернин И.А. Проблемы анализа структуры значения
формування і розвиток категорії оцінки / Т.А. Космеда. слова. — В. : Изд-во Воронежского ун-та, 1979. — 156 с.
— Львів : ЛНУ імені І. Франка, 2000. — 305 с. 16. Телия В.Н. Коннотативний аспект семантики номинати-
7. Кошель Г. Г. Оценочные предикатные номинации в вных единиц / В.Н. Телия ; отв. ред. А.А. Уфимцева. – М.
современном английском языке (на материале дерогатив- : Наука, 1986. – 139 с.
ных наименований лица) : автореф. дис. на соискание уч. 17. Харченко В.К. Розграничение оценочности, образности,
степени канд. филолог. наук : спец. 10.02.04. "Германские экспрессии и эмоциональности в семантике слова //
языки" / Г. Г. Кошель. – М., 1980. – 27 с. Русский язык в школе. — 1976. — № 3. — С. 66–71.
8. Міхельсон М.І. Великий тлумачно-фразеологічний слов- 18. Якушина Р.М. Динамические параметры оценки (на
ник російської мови / М.І. Міхельсон. – М : ETS материале современного английского языка) : автореф.
Publishing house, 2004. – 2208 с. дисс. … канд. филол. наук : спец. 10.02.04 / Р.М. Якуши-
9. Олби Э. Не боюсь Вирджинии Вулф (Кто боится Вир- на. – Уфа : Башкир. гос. ун-т, 2003. – 24 с.
джинии Вульф) / Э.Олби / [Пер. Н. Волжина]. М. ; Про- 19. Albee E. Who’s Afraid of Virginia Woolf? / E. Albee.
гресс, 1976. 78 c. Bristol : Penguin Books, 1971. 73 p.
REFERENCES
1. Akhmanova, O.S. Slovar' lingvisticheskikh terminov [Dic- 6. Kharchenko V.K. Razgranichenie eotsenochnosti, obraznosti,
tionary of linguistic terms] / O.S. Akhmanova. – M.: ekspressii i emotsionalnostiv semantike slova [Differences
KomKniga, 2005. – 576 s. Between Evaluative,Metaphoric, Expressive and Emotive
2. Albee E. Who’s Afraid of Virginia Woolf? / E. Albee. Bristol Components in the Semantics of the Word]. Russkiy yazyk v
: Penguin Books, 1971. 73 p. shkole, 1976, no. 3, pp. 66-71.
3. Arnold I.V. The English Word / I.V. Arnold. – M., 1986. 7. Koshel G. G. Otsenochnye predikatnye nominatsii v sov-
4. Arutyunova N. D. Tipy yazykovykh znacheniy: Otsenka. remennom angliyskom yazyke (na materiale derogativnykh
Sobytie. Fakt. [Types of Linguistic Meanings: Evaluation. naimenovaniy litsa) : avtoref. dis. na soiskaniye uch. stepeni
Event. Fact] / N. D. Arutyunova. – M. : Nauka, 1988. – 341 s. kand. filolog. Nauk : spets. 10.02.04. "Germanskiye yazyki"
5. Bessonova O.L. Evaluative Thesaurus of the English Lan- [Evaluative Predicative Nominations in Modern English (on
guage: Cognitive and Gender Aspects. Manuscript. Disserta- the Material of Derogative Nominations of a Person)] / G. G.
tion for a doctoral degree in philology: speciality 10.02.04 – Koshel. – M., 1980. – 27 s.
Germanic Languages. – Taras Shevchenko National Universi- 8. Kosmeda Т. А. (2000). Axiological Aspects of Pragmalinguis-
ty of Kyiv. – Kyiv, 2003. tics:Formation and Development of the Category of Evalua-
54
tion. Lviv: Ivan Franko LNU, 350 p. [in Ukrainian]. modern English language / H. I. Prihod’ko. – Zaporizhya:
9. Michelson M.I. Great explanatory phraseological dictionary: – ZSU, 2001. – 362 p.
SPb., type. AK. Sciences, 2004. – 2208 p. 15. Selivanova, E. A. (2004). Osnovy lingvisticheskoj teorii
10. Ne boius Virdzhynii Vulf [ N.Volzhyna]. – M., 1976. teksta i kommunikacii. K.: Brama. – 2004.
11. Ne boius Virdzhynii Vulf [Ya. Stelmah]. – Vsesvit, 1994. Selivanova, O.O. Modern Linguistics: Terminological
12. Onyshchenko I. V. The category of evaluation and means of Encyclopaedia. – Poltava-Kiev, 2006. – 716 p.
its expression in the publicistic and informative texts : thesis 16. Sternin, I.A. Some Peculiarities of the Russian Intercommu-
for scientific degree of Candidate of Philological sciences : nication // Communicational Culture and Its Formation. – Vo-
speciality 10.02.01 «Ukrainian language» / I. V. Onyshchen- ronezh: VOIPKRO, 1994. – P.27
ko. – Dnipropetrovsk, 2005. – 21 p. 17. Teliya, V.N. Connotative Aspect of Semantic Nominative
13. Ostrovska O.M. The Linguo-Stylistic Means of Realization Units. –M. : Science, 1986. – P. 55.
of the Category of Evaluation (on the material of American 18. Volf E. M. Funktsionalnaya semantika otsenki [Functional
Fiction). Manuscript. A thesis for the Scholarly Degree of Semantics of Evaluation] / E. M. Volf. – [2-e izdanie]. – M. :
Candidate of Philology in Speciality 10.02.04 Germanic URSS, 2002. – 247 s.
Languages. Lviv Ivan Franko National University - L'viv – 19. Yakushina, R.M. Dinamicheskie parametry otsenki: dis. …
2001. kand. filol. nauk: 10.02.04 [Dynamic parameters of evalua-
14. Prihod’ko H. I. The means of expression of evaluation in tion] / Yakushina Roza Mikhaylovna. – Ufa, 2003. – 24 p.
The means of expressing the category of evaluation in translation (case study of Ukrainian and Russian translations of the
English drama of Edward Albee "Who's Afraid of Virginia Woolf?")
N. V. Pasenchuk
Abstract. The article focuses on the problem of the analysis of different means of verbalization of the category of evaluation in the
Ukrainian and Russian translations of the English drama by E.Albee “Who’s Afraid of Virginia Woolf?”. It has been outlined that
there are different lexical means that express emotional components. The research has shown that the phraseological units are an
effective means of denoting emotions and emotional state. It has been highlighted that the transformations have influenced the evalu-
ative character of the source text in its translation.
Keywords: category of evaluation, emotional component, evaluative meanings, expressiveness, lexical means.
Средства выражения категории оценки на примере (на материале украинского и русского переводов англоязычной
драмы Э.Олби "Who's Afraid of Virginia Woolf?")
Н. В. Пасенчук
Аннотация. Статья посвящена исследованию проблемы выражения категории оценки на примере переводов англоязычной
драмы Э.Олби "Who's Afraid of Virginia Woolf?". В статье анализируются средства выражения оценки в зависимости от эмо-
ционального компонента и экспрессивности сообщения в тексте оригинала. В процессе исследования выявлено, что важным
средством речевого отражения чувств и эмоций человека являются фразеологизмы. Отмечено также, что трансформации,
использованные переводчики на лексико-семантическом уровне, влияют на восприятие образов и оценочных значений
текста оригинала.
Ключевые слова: категория оценки, лексические средства, оценочные значения, экспрессивность, эмоциональный ком-
понент.
55
Функціонально-стильовий розподіл національно-маркованої

лексики на матеріалі англомовних корпусів
К. А. Разумна
Житомирський національний агроекологічний університет
Corresponding author. E-mail: mardza.kr@gmail.com

Анотація. У статті досліджено національно-марковані лексичні одиниці британського та американського варіантів англій-
ської мови. Розглянуто поняття безеквівалентної, фонової лексики, реалій та уточнено визначення національно культурного
компоненту. Наведено приклади лексичних одиниць, які відображають національні особливості культури. На матеріалі
корпусів англійської мови встановлено основні сфери функціонального розподілу національно-маркованої лексики.
Ключові слова: національно-маркована лексика, національно-культурний компонент, мовний корпус, безеквівалентна лек-
сика.
Вступ. В останні роки в лінгвістичних розвідках осо- значення яких вміщає (в плані бінарного зіставлення)
блива увага приділяється вивченню мовних картин традиційно закріплений за ними комплекс етнокуль-
світу [В. Телія, Т. Григоренко], взаємозв’язку мови та турної інформації, чужої для об’єктивної дійсності
культури [Є. Верещагін, В. Костомаров, В. Воробйов, мови-сприймача [5, с. 58]. При цьому якщо про без-
В. Жайворонок,], проблемам лексичної семантики веквівалентність певного слова можна говорити лише
[Л. Щерба, В. Виноградов, А. Вежбицька], особливо для певної пари мов, (слово, яке є безеквівалентним
питанням національно маркованих лексичних оди- порівняно з лексикою однієї мови, може виявитися
ниць [С. Влахов, С. Флорін, Р. Зорівчак, повністю еквівалентним у застосуванні до іншої мови
В. Ощепкова], адже саме цей шар лексики відображає [2, с. 45]), то реалії певної мови складають більш-
національно-культурну специфіку певної нації або менш постійне коло слів і можуть виступати реаліями
народу, особливості звичаїв, побуту, мистецтва, сус- одночасно для декількох мов [4, с. 43].
пільного ладу та усіх інших сфер життя носіїв певної Поруч з терміном безеквівалентна лексика часто
мови. вживається поняття фонова, яка тлумачиться як лек-
Актуальність дослідження зумовлена спрямовані- сика, що несе інформацію національно-культурного
стю сучасної германістики до дослідження взає- характеру і потребує лінгвокраїнознавчого коментаря,
мозв’язку мови та культури, необхідністю встанов- оскільки поняття, що виражаються словами іноземної
лення сфер концентрації національно маркованої мови, яка вивчається, відсутні в рідній мові або їх
лексики в мові, вивчення лексичних одиниць з націо- знання в двох мовах не співпадають [1, с. 99]. Ці лек-
нально-етнічним компонентом. сичні одиниці містять цінну інформацію про специфі-
Об’єктом нашого дослідження є лексичні одиниці чно національну позамовну діяльність [12].
британського та американського варіантів англійської З одного боку, лексика з національно-культурним
мови з національно культурним компонентом, зафік- компонентом значення поділяється на два основні
совані в лексикографічних джерелах з приміткою про розряди: безеквівалентну та фонову, в якій окремо
їх національну приналежність одному чи іншому виділяється ще сім груп: «совєтизми», слова нового
варіанту мови. побуту, найменування предметів і явищ традиційного
Предмет нашого дослідження – це сфери концент- побуту, історизми, лексика фразеологізмів та афориз-
рації національно-маркованої лексики в сучасній анг- мів, фольклорна лексика, слова неросійського похо-
лійській мові, виявлені за допомогою використання дження [3, с. 45-51]. З іншого боку, національно-
корпусів англійської мови. маркована лексика класифікується за ступенем безек-
Короткий огляд публікацій по темі. Досліджен- вівалентності: 1) понятійно-безеквівалентні слова –
ню національно маркованої лексики присвячені праці звукова оболонка у конкретних зіставлюваних мовах
багатьох вчених, таких як А. Вежбицька, однакова, а значення відрізняється понятійними се-
Є. Верещагін, С. Влахов, І. Голубовська, Р. Зорівчак, мами чи лексичним поняттям; 2) частково безеквіва-
В. Костомаров, О. Тупиця, С. Флорін, та ін. Однак, не лентні слова – значення їх відрізняється денотативно-
існує однієї загальноприйнятої класифікації націона- сигніфікативними зв’язками; 3) інші слова з націона-
льно-маркованих одиниць, це пояснюється тим, що у льно-культурним компонентом – відрізняються коно-
лінгвістичній практиці на позначення лексичних оди- таціями, прагматикою тексту, засобами передачі по-
ниць з культурним компонентом використовується нять [11].
широкий діапазон термінів. Одним з найпоширеніших Незважаючи на те, що існує багато понять, які поз-
є безеквівалентна лексика, яку визначають як лекси- начають національно марковані одиниці (безеквівале-
чні (та фразеологічні) одиниці, що не мають еквівале- нтна лексика, реалії, фонова лексика екзотизми, лаку-
нтів у мові перекладу [4, с. 42]. Не менш поширеним є на, тощо), всі вони безперечно містять в собі особли-
поняття реалій, які є словами (і словосполученнями), вий елемент структури значення слова – національно-
що називають об’єкти, характерні для життя (побуту, культурний компонент. У вітчизняних розвідках його
культури, соціального та історичного розвитку) одно- визначають як семантичні складники слів, словоспо-
го народу та чужі для іншого [4, с. 47]. За іншим ви- лук, слова-поняття, за допомогою яких український
значенням – це моно- і полілексемні одиниці, основне мовний код фіксує національні особливості у світо-
56
сприйнятті довкілля [6, с. 4], а також як елемент се- сі. Основною метою цих законів було запобігти моно-
мантичної структури слова, який найповніше відо- поліям або контролювати їх [16, с. 57]. За іншим дже-
бражає особливості національного характеру й релом це закони, прийняті в основному між 1980 та
сприйняття світу [8]. На нашу думку, національно 1915 роками з метою не дозволити об’єднання круп-
маркована лексика має в своїй семантичній структурі них корпорацій-трестів в монополії, що підривало
національно-культурний, або національно-етнічний конкуренцію. Задачею законодавства було заохочення
компонент, який містить певні фонові знання прита- вільного підприємництва [10, с. 34]. Або, наприклад,
манні для певної нації (носіїв мови), які, в свою чергу, слово chicanos, яке вживається для позначення людей,
зумовлені культурою і побутом, суспільним ладом, які живуть в США і чия сім’я походить з
традиціями та звичаями даної нації. Мексики [16, с. 254]. Це слово є скороченням від іс-
Метою статті є виявлення лексичних одиниць, ма- панського Mexicanos, яке іноді вимовляється як
ркованих як специфічно британські чи американські Mechicanos [10, с. 103].
та встановлення сфери їх вживання. Крім того, поширеними є приклади лексичних оди-
Матеріали та методи дослідження. Для дослі- ниць, які відображають специфіку побуту, зокрема,
дження були використані матеріали таких лексиког- національні страви, елементи одягу, дитячі ігри тощо.
рафічних джерел: Oxford Advanced Learner’s Diction- Так, в британському варіанті слово elevences означає
ary, Longman Dictionary of Contemporary English, Ox- сніданок об 11-й годині, «перекус», зазвичай чай або
ford Guide to British and American Culture, Dictionary of кава з печивом або бутербродами [9, с. 178] або чашку
Great Britain, Dictionary of the USA. З них методом чаю чи кави з печивом або бутербродом, яку зазвичай
суцільної вибірки було відібрано 100 лексичних оди- випивають в середині ранку [15, с. 577]. А також лек-
ниць, які мали примітку про національну належність сична одиниця knees up, яка визначається як шумна
слова до британського або американського варіанту вечірка [15, с. 1008], ще як жвава вечірка, на якій
англійської мови, по 50 лексичних одиниць для кож- співають популярні пісні й танцюють (від початкових
ного варіанту. Для встановлення сфер вживання да- слів популярної пісні 30-х рр. «Knees up, Mother
них лексичних одиниць використовувалися корпуси Brown» – «Вище коліна, місіс Браун» [9, с. 274]. В
англійської мови British National Corpus (BYU-BNC) американському варіанті англійської мови існує діє-
та Corpus of Contemporary American English. слово brown-bag, яке означає приходити на роботу зі
Для відбору ілюстративного матеріалу дослідження своїм сніданком, зазвичай складеним в невеликий
з лексикографічних джерел був використаний метод пакет із щільного паперу коричневого кольору
суцільної вибірки. Для визначення сфер найбільшої [10, с. 76] чи приносити свій обід с собою на роботу, в
концентрації національно маркованої лексики вико- школу зазвичай у пакеті із коричневого паперу
ристовувався метод кількісних підрахунків та порів- [16, с. 189]. Іншим прикладом є coffee cake. Ця лекси-
няльного аналізу. чна одиниця визначається як солодкий, схожий на
Результати та їх обговорення. У словниковому хліб кекс до кави [10, с. 115], а також як маленький
складі будь-якої мови або її національного варіанта кекс з розтопленим цукром зверху, який зазвичай
дослідники виділяють основні шари лексики, які най- їдять з кавою [16, с. 287].
більш яскраво відображають національну своєрідність Зустрічаються і лексичні одиниці, які є національ-
культури. Сюди входять слова, які відображають но-маркованими для обох варіантів, але мають різне
особливості природно-географічного середовища, значення. Наприклад, лексична одиниця city desk в
культури, політичної структури суспільства, суспіль- британському варіанті має значення розділу газети, в
но-політичного життя, побуту, звичаїв, традицій, якому містяться фінансові новини [16, с. 266], а в
слова, пов’язані з народними повір’ями, фольклором, американському варіанті це розділ газети, в якому
міфологією, культурно-побутовими та культурно- висвітлюються місцеві новини [15, с. 306]. Також,
історичними асоціаціями тощо [7, с. 93]. слово backwoodsman в британському варіанті викори-
У відібраному для дослідження матеріалі зустріча- стовується в розмовній мові та означає члена Палати
ються приклади слів, які відображають особливості лордів, який рідко відвідує її засідання [9, с. 58] чи
суспільно-політичного життя. Зокрема, у британсько- члена політичної партії, парламенту, особливо Палати
му варіанті таким прикладом є слово backbencher. За лордів, який не дуже політично активний і лише іноді
різними лексикографічними джерелами воно визнача- відвідує засідання та бере учать у голосуванні
ється як звичайний член британського парламенту, [16, с. 115]. В американському варіанті ця лексична
який не має важливої офіційної позиції [15, c. 113] або одиниця вживається для позначення жителів віддале-
як член Палати громад в Британії та в деяких інших них від населених пунктів місцевостей [10, с. 48], а
парламентах, який сидить на задніх рядах і який не також на позначення людини, яка живе у віддаленій
має важливої позиції в уряді або опозиції [16, с. 95]. від міст місцевості з невеликою кількістю мешканців,
Інший приклад такої лексичної одиниці – market town. особливо якщо ця людина не має освіти та гарних
Це місто з щотижневим базаром (торгівельний центр манер [15, с. 98]. Таким чином, лексична одиниця
даної місцевості) [9, с. 308], або за іншим джерелом backwoodsman в британському варіанті відображає
це місто, де є відкритий ринок, який працює один чи особливості політичного життя суспільства, а в аме-
два рази на тиждень [15, с. 1120]. Для американського риканському варіанті – особливості структури суспі-
варіанту прикладом лексичних одиниць, які відобра- льства.
жають особливості суспільно-політичного життя мо- Для визначення сфер функціонування національно
же бути antitrust legislation. Це означає закони, забарвленої лексики були використані матеріали двох
прийняті в США для заохочення конкуренції в бізне- корпусів англійської мови – британського національ-
57
ного корпусу (British National Corpus (BYN-BNC)) та американському варіанті найбільш вживаними такі
корпусу сучасної американської англійської мови лексичні одиниці є в мові газет (27,7%), а найменш
(Corpus of Contemporary Americal English). Сфери вживаними – також в науковому стилі (14,3%). Крім
використання лексики в цих корпусах поділяються на того, достатньо часто така лексика використовується
такі підрозділи: розмовна мова, художня література, в газетах в британському варіанті, в журналах в аме-
журнали, газети, науковий, ненауковий, та різне риканському варіанті, а також в розмовній мові в обох
(останні два виділяються лише в британському націо- варіантах.
нальному корпусі). Результати отриманих розрахунків Висновки. Отже, дослідження особливостей наці-
наведені в таблиці 1. онально-маркованої лексики є надзвичайно важливим
з огляду на останні тенденції розвитку мовознавчої
Таблиця 1. Сфери використання національно маркованої науки, коли особлива увага приділяється вивченню
лексики в британському та американському варіантах анг-
лійської мови
зв'язку між мовою та культурою, оскільки саме такі
Підрозділ (сфера Британський Американський лексичні одиниці несуть в собі національно-
використання) варіант варіант культурний компонент, який містить інформацію про
розмовна мова 13,4 % 23,3 % особливості культури, суспільного життя, традицій,
художня література 26,2 % 15,3 % побуту тощо. За допомогою корпусів англійської
журнали 6,1 % 19,3 % мови було встановлено, що в британському та амери-
газети 21,2 % 27,7 % канському варіантах англійської мови найменша кіль-
науковий 3,3 % 14,3 % кість національно-маркованої лексики вживається в
ненауковий 10,9 % - науковому стилі. Найбільш поширеною сферою фун-
різне 18,8 % - кціонування лексики з національно-культурним ком-
Джерело: власні розрахунки на матеріалах британського понентом в британському варіанті є художня літера-
національного корпусу та корпусу сучасної американської тура, а в американському – газети. Крім того, досить
англійської мови. часто така лексика вживається в журналах і в розмов-
Таким чином, в британському варіанті англійської ній мові. Перспектива дослідження полягає у подаль-
мови найбільша кількість національно маркованої шому вивченні більшої вибірки національно-
лексики використовується в художній літературі маркованої лексики та розробленні її тематичної кла-
(26,2%), а найменша – в науковому стилі (3,3%), а в сифікації.
1. Бацевич Ф. С. Словник термінів міжкультурної комуніка- 9. Рум А. Р. У. Великобритания: Лингвострановедческий
ції / Бацевич Ф. С. – К.: Довіра, 2007. – 205 с. словарь / А. Р. У. Рум. – 3-е изд., стереотип. – М.: Рус яз.,
2. Верещагин Е. М. В поисках новых путей развития линг- 2002. – 560 с.
вострановедения: концепция речеповеденческих тактик / 10. Томахин Г. Д. США: Лингвострановедческий словарь /
Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. – М.: Институт рус- Г. Д. Томахин. – 3-е изд., стереотип. – М.: Рус яз., 2001. –
ского языка им. А. С. Пушкина, 1999. – 84 с. 576 с.
3. Верещагин Е. М. Язык и культура: Лингвострановедение 11. Тупиця О. Безеквівалентна лексика: проблеми визначен-
в преподавании русского языка как иностранного / ня / О. Тупиця, Л. Зімакова // Рідне слово в етнокультур-
Е. М. Верещагин, В. Г. Костомаров. – 4-е изд. перераб. и ному вимірі. – 2012. – С. 251-258. – [Електронний ресурс]
доп. – М.: Русский язык, 1990. – 246 с. – Режим доступу:
4. Влахов С. Непереводимое в переводе / С. Влахов, http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsev_2012_2012_34.
С. Флорин. – М.: Международные отношения, 1980. – 343 12. Шумагер Е. И. Фоновая лексика, ее своеобразие и связь с
с. культурой / Е. И. Шумагер // Лексика и культура. –
5. Зорівчак Р.П. Реалія і переклад / Р.П. Зорівчак. – Л.: Вид- Тверь: Тверской государственный университет, 1990. –
во при ЛНУ, 1989. – 216 с. С.124-129
6. Масло О. В. Національно-культурний компонент у лекси- 13. British National Corpus (BYU-BNC). – Режим доступу:
ці українських народних казок: автореф. дис. на здобуття https://corpus.byu.edu/bnc/
наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.01 «Україн- 14. Corpus of Contemporary American English. – Режим до-
ська мова» / О. В. Масло. – Х., 2008. – 22 с. ступу: https://corpus.byu.edu/coca/
7. Ощепкова В. В. Язык и культура Великобритании, США, 15. Longman Dictionary of Contemporary English for Advanced
Канады, Австралии, Новой Зеландии / В. В. Ощепкова. – Learners (6th edition). – Harlow, Essex: Pearson Education
М./СПб.: ГЛОССА/КАРО, 2004. – 336 с. Limited, 2014. – 2161 p.
8. Радько О. Національно-культурні елементи в семантичній 16. Oxford Advanced Learner’s Dictionary of Current English
структурі індивідуально-авторських прикметників / (9th edition). – Oxford: Oxford University Press, 2015. –
О. Радько // Науковий вісник Східноєвропейського наці- 1820 p.
онального університету імені Лесі Українки. Філологічні 17. Oxford Guide to British and American Culture for Learners
науки. Мовознавство. – 2014. – № 2. – С. 42-46. – [Елект- of English. – Oxford: Oxford University Press, 2005. – 576 p.
ронний ресурс] – Режим доступу:
http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnuflm_2014_2_11.
REFERENCES
1. Batsevych F. S. Dictionary of terms of intercultural communi- iour tactics / E. M. Vereschagin, V. G. Kostomarov. – М.:
cation / Batsevych F. S. – К.: Dovira, 2007. – 205 p. Pushkin Russian Language Institute, 1999. – 84 p.
2. Vereschagin E. M. In the search of new ways of development 3. Vereschagin E. M. Language and culture: linguistic and cul-
of linguistic and cultural studies: conception of speech behav- tural studies in teaching Russian as a foreign language /
58
E. M. Vereschagin, V. G. Kostomarov. – 4th edition, revised porter of Lesya Ukrainka Eastern European National Univer-
and enlarged. – М.: Russkii Yazyk, 1990. – 246 p. sity. Philology. Linguistics. – 2014. – No 2. – P. 42-46. –
4. Vlakhov S. Untranslatable in translation / S. Vlakhov, [Electronic source] – Available at:
S. Florin. – М.: Mezhdunarodnyie Otnosheniia, 1980. – 343 http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nvvnuflm_2014_2_11.
p. 9. Room A. R. W. Dictionary of Great Btitain / A. R. W. Room.
5. Zorivchak R. P. Realia and translation / R. P. Zorivchak. – Л.: – 3rd stereotype edition. – М.: Rus Yaz., 2002. – 560 p.
Publishing House of LNU, 1989. – 216 p. 10. Tomakhin G. D. Dictionary of USA / G. D. Tomakhin. – 3rd
6. Maslo O. V. National-cultural component in the lexis of stereotype edition. – М.: Rus Yaz., 2001. – 576 p.
Ukrainian folk tales: extended abstract of dissertation to get 11. Tupytsia O. Non-equivalent vocabulary: problems of defini-
PhD degree in Philology: speciality 10.02.01 “Ukrainian tion / O. Tupytsia, L. Zimakova // Native vocabulary in the
Language” / O. V. Maslo. – Kh., 2008. – 22 p. ethnocultural determination. – 2012. – P. 251-258. – [Elec-
7. Oschepkova V. V. Language and Culture of Great Britain, tronic source] – Available at:
USA, Canada, Australia, New Zealand / V. V. Oschepkova. – http://nbuv.gov.ua/UJRN/rsev_2012_2012_34.
М./SPb.: GLOSSA/KARO, 2004. – 336 p. 12. Shumager E. I. Background vocabulary, its distinction and
8. Radko O. National-cultural elements of the semantic structure connection with culture / E. I. Shumager // Lexis and Culture.
of individual author’s adjectives / O. Radko // Scientific Re- – Tver: Tver State University, 1990. – P.124-129
Functional and Stylistic Distribution of Nationally Marked Vocabulary Using the Data of the English Corpora
K. A. Razumna
Abstract. Nationally-marked vocabulary of the British and American variants of English is investigated in the article. The concepts
of non-equivalent vocabulary, background vocabulary and realia are discussed. The definition of the national-cultural component is
specified. The examples of vocabulary that reflect national and culture specifities are provided. The main areas of functional distribu-
tion of nationally-marked vocabulary are established with the help of the English language corpora.
Keywords: nationally-marked vocabulary, national-cultural component, language corpus, non-equivalent vocabulary.
Функционально-стилистическое распределение национально-маркированной лексики на материале англоязычных

корпусов
К. А. Разумная
Аннотация. В статье исследуются национально-маркированные лексические единицы британского и американского вари-
антов английского языка. Рассмотрены понятия безэквивалентной, фоновой лексики, реалий и уточнено определение наци-
онально-культурного компонента. Приведены примеры лексических единиц, отображающих национальные особенности
культуры. С помощью корпусов английского языка выявлены основные сферы функционального распределения националь-
но-маркированной лексики.
Ключевые слова: национально-маркированная лексика, национально-культурный компонент, языковой корпус, безэкви-
валентная лексика.
59
Репрезентація ієрархічних відношень іхтіонімів

при визначенні їх мотиваційної основи
Н. В. Швець
ДВНЗ “Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди”,
Переяслав-Хмельницький, Україна
Corresponding author. E-mail: nathalie.chvets@gmail.com

Анотація. У статті проаналізовано ієрархічні відношення англійських, французьких та українських іхтіонімів. Зроблено
спробу розподілити назви риб за гіперо-гіпонімічним та еквонімічним рівнями. Визначено мотиваційну основу найменувань
риб кожного з виділених рівнів, інтерпретовано етимологічно непрозорі назви, виявлено спільні та відмінні риси мотивації
іхтіонімів в англійській, французькій та українській мовах.
Ключові слова: іхтіонім, гіперонім, гіпонім, еквонім, порівняльно-історичний метод.
Вступ. Сучасні науковці активно досліджують особ- нувань) та зіставно-типологічний (для зіставної інтер-
ливості мотивації лексичних одиниць загалом та зок- претації мовного матеріалу).
рема тих найменувань явищ навколишньої дійсності, Результати і їх обговорення. Номенклатурні назви
що найбільшою мірою відображають зв’язки первіс- риб підпорядковані системі гіперо-гіпонімічних від-
ної і сучасної свідомості носіїв різних мов, з-поміж ношень, тобто родо-видових зв’язків, які вважаються
яких вирізняються назви представників тваринного універсальною моделлю репрезентації наукових
світу – іхтіоніми. знань, оскільки у ній якнайкраще простежується бага-
Короткий огляд публікацій. У лінгвістичній літе- тоступеневість, ієрархічність і певним чином асоціа-
ратурі можна простежити різні підходи до вивчення тивність наукового знання [6].
іхтіологічної лексики, найбільш розробленим з яких є Іхтіологічна класифікація є ієрархічною системою,
етимологічний. Так, етимологічний аналіз як основ- що входить до складу класифікації тварин, тому най-
ний метод дослідження було застосовано у роботах В. вищим рівнем категорії є царина “Тварини”. Риби
Усачової [4] та W. Sayers [19] для з’ясування похо- перебувають на найнижчому рівні серед хребетних.
дження назв риб та встановлення семантичних Вони відносяться до типу Хордових (Chordate /
зв’язків з іхтіонімами споріднених мов. У праці K. Chordés), підтипу Хребетних (Vertebrate / Vertébrés)
Rensch [17] поряд з іншими методами, використано або Черепних (Craniate / Crâniates), надкласу Риби
порівняльно-історичний, що дозволив реконструюва- (Fish / Poissons). Надклас Риби, у свою чергу, поділя-
ти праформи назв риб. Варто також відзначити ком- ється на три класи: Хрящові риби (Cartilaginous fishes /
плексну методику С. Стройкової, яку було застосова- Poissons cartilagineux), Безщелепні (Jawless fishes / des
но у дисертаційному дослідженні “Номенклатура Agnathes) та Кісткові риби (Bony fishes / Poissons
іхтіофауни в сучасній німецькій мові”. Як основний osseux), підкласи, ряди, родини й роди. Найнижчим
метод при аналізі мотивації іхтіонімів дослідниця рівнем є вид, найменування якого співвідноситься з
використала когнітивно-ономасіологічний аналіз, конкретним зоровим образом [9].
який “уможливив встановлення типів та різновидів Виходячи з вищезазначеного, зауважимо, що до гі-
мотивації німецьких номенів риб на підставі інтерп- перонімічного різновиду мотивації належать іхтіоні-
ретації їхньої ономасіологічної структури та когніти- ми, які містять компонент-гіперонім fish / poisson /
вного моделювання структур знань про позначене” [3, риба. Такі назви потребують найменших когнітивних
с. 9]. Як допоміжні було використано методи польо- затрат при їх сприйнятті й обробці, тому вони легше
вого моделювання, структурно-семантичну методику, засвоюються й запам’ятовуються. Серед них виділяє-
методики морфемного, словотворчого, етимологічно- мо:
го та синтаксичного аналізу, які дали змогу всебічно 1) назви класів риб (Cartilaginous fishes, Poissons
дослідити мотиваційні зв’язки іхтіонімів. osseux, Хрящові риби);
Мета статті – проаналізувати роль ієрархічних від- 2) підкласів (ray-finned fishes, променепері риби,
ношень англійських, французьких та українських poissons à nageoires rayonnées);
найменувань риб (іхтіонімів) при визначенні їх моти- 3) рядів (lungfishes, відкритоміхурні риби);
ваційної основи. У процесі аналізу розв’язуються такі 4) родин (Clingfishes, риби-папуги, poissons-scies);
завдання: 1) розглянути іхтіологічну класифікацію 5) родів (pipefishes, cavefishes);
відповідно до схеми “гіпероніми – гіпоніми – еквоні- 6) видів (Northern cavefish, риба-повзун, poisson-
ми”; 2) визначити мотивацію англійських, французь- poumon africain) [9].
ких та українських іхтіонімів, підпорядкованих зазна- Мотиваційну основу таких іхтіонімів визначаємо
ченій схемі. через реконструкцію первинного значення ключових
Матеріалом дослідження є номінативні одиниці на лексем fish, poisson, риба в етимологічних джерелах
позначення риб, відібрані з англомовних, франкомов- англійської, французької та української мов.
них та україномовних лексикографічних джерел. За даними Online Etymology Dictionary [14] та
Для досягнення поставленої мети застосовано такі Comprehensive Etymological Dictionary of the English
методи: порівняльно-історичний (для інтерпретації Language [10, p. 594], англійська лексема fish похо-
первісного мотиву етимологічно непрозорих найме-
60
дить від пгерм. *fiskaz зі значенням “риба” (пор. з історичного методу, послуговуючись якими було
дангл. fisc, шв. fisk, гот. fisks, нім. Fisch). виявлено:
Ю. Покорний виводить пгерм. *fiskaz з іє. основи 1) спільні для трьох мов архетипи гіперонімічних
*peisk- (*pisk) “риба” [16, p. 796] (співвідноситься з найменувань риб: англ. pike “щука” (< фр. piquer “ко-
лат. piscis, ірл. iask, рос. пескарь, болг. piskal). За да- лоти, проколювати” < нар.-лат. *piccare “колоти, про-
ними словників В. Пфайфера [15] та Ф. Клуге [12, колювати” [11, p. 1185; 14]) // фр. brochet “щука” (<
S. 296], основа *peisk- може бути співвіднесена з фр. broche “шип, спиця” < лат. broccus “гострий” < іє.
іє. *peitos- “харчування, корм, їжа” і таким чином *bhr̥- “вістря, гострий кінець” [7, p. 108; 8, p. 81; 16, p.
пов’язана з рос. пища “їжа”, лит. piẽtūs “обід”, д-ірл. 108–109]) // укр. щука (< псл. *ščuka < іє. *skeu- “гос-
ith “зерно”, лат. pānis “хліб”, англ. food “їжа” та нім. трий, різати” [1 (Т.6), с. 515; 16, p. 954]); англ. carp
Futter “корм”. “короп” (< двн. karpfo < гот. *karpa [10, p. 242; 14]) //
Французька лексема poisson сягає лат. piscis, про фр. carpe “короп” (германського походження [8,
що свідчать дані словників Petit Robert [18, p. 1337], p. 101]) // пор. укр. короп (< псл. *korpъ < двн. karpfo
Petit Larousse [13, p. 796], Dictionnaire étymologique de [1 (Т.3), с. 41]);
la langue française [8, p. 513; 7, p. 417] та співвідно- 2) спільні для англійської та французької мов архе-
ситься з іт. pesce, ісп. pez та англ. fish. Оскільки лат. типи гіперонімічних найменувань риб: англ. salmon
piscis виводиться з іє. основи *peisk- (*pisk), що за- “лосось” (< дфр. salmun < лат. salmonem “лосось” (<
значено вище, робимо припущення про спільне похо- лат. salire “стрибати”< іє. *sal-(4) “стрибати” [11, p.
дження англійської та французької лексем. 1375; 14; 16, p. 899]) // фр. saumon “лосось” (< лат.
Етимологічний словник української мови у 7 томах salmonem “лосось” < лат. salire “стрибати” [7, p. 485;
співвідносить лексему риба з рос. та бр. рыба, слц. 14]) // пор. укр. лосось (< псл. lososь < іє. *laƙs-,
ryba, полаб. raibe, болг. риба, схв. рüба, слн. riba та *laƙsos “лосось” [1 (Т.3), с. 291; 16, p. 653]; англ.
псл. ryba та виводить її з псл. ryba [1 (Т.5), с. 72], за- herring “оселедець” (< дангл. hæring < дангл. har “сі-
значаючи, що походження укр. риба остаточно не рий, сивий”) [10, p. 725; 14] // фр. hareng “оселедець”
з’ясоване. (< нім. Hering < дангл. har “сірий, сивий”) [7, p. 278; 8,
Одна з версій пов’язує лексему риба з двн. ruppa, p. 329; 15] // пор. укр. оселедець (< дісл. sild “оселе-
rupa “гусениця, минь” та свн. ruppе, rupе “минь”; дець”) [1 (Т.4), с. 218]; англ. bream “лящ” (< франк.
реконструкція основи типу *rumba (з суфіксом -ba < *brahsima < зах.-герм. *brahsm- < пгерм. *brehwan
*bha) зі значенням чогось пістрявого, рябого, луско- “сяяти”, іє. bherek̂- “сяяти”) [10, p. 197; 14; 16, p. 139–
вого (пор. лит. rumbas “рубець, шрам”, лтс. robs “ви- 140] // фр. brème “лящ” (< дфр. bresme < нім. Brachsme
боїна, щербина”, рос. рубить, укр. рябий) [1 (Т.5), с. < пгерм. *brehwan “сяяти”, іє. bherek̂- “сяяти”) [7,
72]. p. 102; 16, p. 139–140] // пор. укр. лящ (< псл. lešk-
На думку М. Фасмера, лексема рыба є табуїстич- jь/lаsk-jь “лящ” < lesk-ati, lešč-ati (*ljałčati) “ляскати”)
ною і замінила давніше зъвь, яке відповідало лит. [1 (Т.3), с. 345];
zuvis – риба, гр. ihdos, вірм. jukn, оскільки рибаки 3) відмінні у трьох мовах архетипи гіперонімічних
уникали вживати це слово через співзвучність із діє- найменувань риб: англ. bass “окунь” (< пгерм. *bars-
словом звати [5, с. 526]. “гострий” < іє. *bhar- “щетина” [10, p. 150; 14; 16, p.
Проте найбільш вірогідним видається зв’язок з псл. 108–109]) // фр. perche “окунь” (< лат. perca “окунь” <
ryba, що виводиться з *jryba, яке могло з’явитися іє. *perk- “плямистий, строкатий” [7, p. 404; 8, p. 488;
внаслідок метатези з *jyrba, пов’язаним з іє. *ūr- “во- 16, p. 820–821] // укр. окунь (< псл. okunь < псл. oko
да” (пор. з лит. jures та лтс. jūra “море”, вірм. jur “во- “око” [1 (Т.4), с. 177]); англ. shark “акула” (< нім.
да”) [1 (Т.5), с. 72]. Schurke “шахрай” < свн. Schürgen “штовхати, штрика-
Проаналізувавши первинну мотивацію ключових ти”) [11, p. 1431; 14] // фр. requin “акула” (неясного
лексем fish, poisson та риба, робимо припущення про походження) [7, p. 464] // укр. акула (< дісл. hákarl.
спільну архетипну природу англійського fish та фран- “акула” < дісл. karl “людина, чоловік” [1 (Т.1), с. 58]);
цузького poisson, яка пов’язана з уявленням про рибу англ. flounder “камбала” (< дфр. flondre < д-сканд.
як їжу (іє. *peitos- “харчування, корм, їжа”), та від- flydhra < пгерм. *flunthrjo “камбала”) [10, p. 603; 14] //
мінну архетипну суть українського слова риба, що фр. plie “камбала” (лат. platessa) [7, p. 415]) // укр.
асоціювалося у слов’ян з водою як середовищем існу- камбала (< рос. камбала < фін. kampala, kampela,
вання риби (іє. *ūr- “вода”). kampelo “камбала” [1 (Т.2), с. 357]).
До гіперонімічного різновиду мотивації відносимо Номенклатурні назви риб базуються на знаннях не
також випадки, коли назва виду містить компонент, лише про градацію рівнів класифікації, а й про суміж-
спільний із найменуваннями ряду, роду чи родини, ність видів риб у межах різних груп узагальнення.
тобто вищого класифікаційного рівня. До прикладу, Відношення між членами родини розглядаються
ряд Окунеподібні має у своєму складі родину Окуневі, відносно об’єднувальних родових назв як гіпоніми, а
рід Окунь та види окунь звичайний та окунь жовтий відносно один одного – як еквоніми. М. Нікітін квалі-
[9]. фікує еквоніми як слова одного рівня узагальнення зі
Найменування вищих класифікаційних рівнів є ре- спільним гіперонімом [2, с. 393]. Він уважає еквонімі-
зультатом первинної номінації, а їх внутрішня форма, чні зв’язки слабшими, оскільки на їхній підставі виді-
зазвичай, непрозора, оскільки втрачено первісний ляється гіперонім, до складу еквонімів якого можуть
мотив, що слугував першоосновою номінації. Такі входити відносні поняття, що потребують інтеграції й
назви для уточнення їх мотиваційної основи потре- розмежування з іншими класами понять [2, с. 393].
бують застосування процедур порівняльно-
61
Еквонімічний різновид мотивації спостерігається У французькій мові до еквонімічного різновиду

при перенесенні назви однієї родини чи роду, ряду на мотивації належать такі іхтіоніми, як truite fario,
найменування риб іншої родини (роду, ряду). pangasius-requin, merlan poutasou, requin saumon,
На еквонімічний статус мотиватора, як правило, limande sole, bar-perche, morue-lingue, maquereau-
вказують спільні риси риб. У таких випадках до уваги bonite, conger-brochet.
береться аналогія з певною ознакою (розмір, забарв- В українській мові еквонімічний різновид не є над-
лення, будова тіла) риби іншого ряду чи родини. Ви- то чисельним і реалізується в таких назвах, як макре-
нятками є англійський іхтіонім salmon shark та фран- лещука, коропозубоподібні, сиг-марена, тунець скум-
цузький requin saumon мотивовані об’єктом харчу- брійовидний та тунець макрелевий.
вання (акула отримала назву виду риби, якою вона Як показав зіставний аналіз, мотиваційною озна-
харчується). кою найменування є аналогія за розміром, забарвлен-
В англійській мові найбільш продуктивними для ням, будовою тіла риби іншого ряду чи родини. Проте
еквонімічного різновиду мотивації є найменування в англійській та французькій мові, на відміну від ук-
ряду sharks, що переноситься на іхтіоніми black раїнської, як мотиваційна ознака використовується
sharkminnow та giant sharkminnow родини minnows та також об’єкт харчування риби.
на представників родини guitarfishes (shark ray) і Висновки. Результати проведеного дослідження
remoras (shark sucker). Не менш поширеними є також підтвердили підпорядкованість найменувань риб в
найменування родини pike, використане для утво- англійській, французькій та українській мові ієрархіч-
рення назв видів риб pike killifish, pike smelt, pike ним відношенням. Найвищим рівнем таких відношень
characoid та pike conger. виявився гіперонімічний, сюди відносимо іхтіоніми,
Англійська назва родини eel стала основою для що містять ключові лексеми fish, poisson, риба, або ж
найменування видів cusk-eel, eel catfish, eel blenny, eel- мають у складі назви найменування вищого класифі-
barbel. Назва риби родини mackerels переноситься на каційного рівня. Виявлено, що гіпероніми в основно-
представника ряду sharks (mackerel shark) та tuna му мають непрозору внутрішню форму, тому для
(mackerel tuna), а найменування родини mullet вико- визначення їх мотиваційної основи слід застосовувати
ристане для утворення іхтіонімів mullet silverside та елементи порівняльно-історичного методу. Наймену-
mullet snapper. вання представників одного класифікаційного рівня
Використання назви іншої родини при утворенні розглядаються відносно об’єднувальних родових назв
англійських іхтіонімів прослідковується також у на- як гіпоніми, а відносно один одного – як еквоніми.
звах trout-perch, least killifish, loach minnow, tomcod, Тобто цей рівень передбачає отримання назви іншого
salmon shark, gar pike. ряду чи родини і мотивація таких найменувань, на
відміну від попереднього рівня, є прозорою.
1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / [за ред. New York : Elsevier Publishing Company, 1966. – Volume I
О. С. Мельничука]. – К. : Наукова думка, 1985 – 2012. – : A – K. – P. 1–854.
Т. 2. – 1985. – 571 с. ; – Т. 3. – 1989. – 552 с. ; – Т. 4. – 11. Klein E. A comprehensive etymological dictionary of the
2003. – 656 с. ; – Т. 5. – 2006. – 704 с. ; – Т. 6. – 2012. – English language / Ernest Klein. – Amsterdam – London –
586 с. New York : Elsevier Publishing Company, 1967. – Volume II
2. Никитин М. В. Курс лингвистической семантики / Ми- : L – Z. – P. 854–1776.
хаил Васильевич Никитин. – СПб. : Изд-во РГПУ им. А. 12. Kluge F. Etymologische Wörterbuch der deutschen Sprache /
И. Герцена, 2007. – 819 с. Friederick Kluge / [bearbeitet von E. Seebold]. – Berlin –
3. Стройкова С. А. Номенклатура іхтіофауни в сучасній New York, 2002. – 1023 S.
німецькій мові : когнітивно-ономасіологічний аспект : 13. Larousse P. Petit Larousse illustré / Pierre Larousse. – Paris :
дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.04 / Світлана Ана- Librairie Larousse, 1977. – 1790 p.
толіївна Стройкова. – Черкаси, 2012. – 208 с. 14. Online etymology dictionary [Електронний ресурс]. –
4. Усачева В. В. Славянская ихтиологическая терминология Режим доступу : http://www.etymonline.com/
: Принципы и способы номинации : обратный словарь / 15. Pfeifer W. Etymologisches Wörterbuch des Deutschen [Еле-
Валерия Васильевна Усачева. – М. : Индрик, 2003. – 352 ктронний ресурс] / Wolfgang Pfeifer / [bearbeitet von W.
с. Klein]. – Berlin–Brandenburg : Academie der
5. Фасмер М. Этимологический словарь русского языка : в 4 Wissenschaften, 1993. – Режим доступу :
томах / Макс Фасмер. – М. : Прогресс, 1987. – Том III : http://www.dwds.de/
Муза – Сят. – 832 с. 16. Proto-Indo-European Etymological Dictionary. A Revised
6. Berlin B. Ethnobiological classifications : principles of Edition of Julius Pokorny’s Indogermanisches
categorizations of plants and animals in traditional societies / Etymologisches Wörterbuch [Електронний ресурс] /
Brent Berlin. – Princeton, NJ : Princeton University Press, [Revised and Published by the Dnghu Association]. – Indo-
2014. – 354 p. European Language Revival Association, 2007. – 3441 p. –
7. Brachet A. Dictionnaire étymologique de la langue française / Режим доступу : http://dnghu.org/en/Indo-
Auguste Brachet. – Paris : Hetzel, 1870. – 560 p. European%20etymological%20dictionary/
8. Clédat L. Dictionnaire étymologique de la langue française / 17. Rensch K. H. Fish names of Wallis Island (Uvea) [Елект-
Léon Clédat. – Paris : Librairie Hachette, 1920. – 686 p. ронний ресурс] / K. H. Rensch // Pacific Studies. – Vol. 7. –
9. ITIS : Integrated Taxonomic Information System [Електрон- Number 1. – Режим доступу :
ний ресурс]. – Режим доступу : http://www.itis.gov/ https://ojs.lib.byu.edu/spc/index.php/PacificStudies/article/vie
10. Klein E. A comprehensive etymological dictionary of the w/9312.
English language / Ernest Klein. – Amsterdam – London –
62
18. Robert P. Le Petit Robert : Dictionnaire alphabétique et journal of English studies. – 2009. – Vol. 8, Number 3. – Ре-
analogique de la langue française / Paul Robert. – Paris : жим доступу : http://ojs.ub.gu.se/ojs/index.php/njes
S.N.L., 1976. – 1971 p. /article/view/365
19. Sayers W. Trusty Trout, Humble Trout, Old Trout : A
Curious Kettle [Електронний ресурс] / W. Sayers. – Nordic
REFERENCES
1. The etymological dictionary of the Ukrainian language: 7 Vol. aspect: diss. ... candidate of filological sciences: specialty
/ [Ed. by O. S. Melnichuk]. – K.: Naukova Dumka, 1985 – 10.02.04 / Svitlana Anatoliivna Stroykova. – Cherkasy, 2012.
2012. – Vol. 2. – 1985. – 571 p. ; – Vol. 3. – 1989. – 552 p. ; – 208 p.
– Vol. 4 – 2003. – 656 p. ; – Vol. 5 – 2006. – 704 p. ; – Vol. 4. Usacheva V.V. Slavic ichthyological terminology: principles
6. – 2012. – 586 p. and methods of nomination: reverse dictionary / Valeriya Va-
2. Nikitin M.V Course of linguistic semantics / Mikhail silievna Usacheva. – M.: Indrik, 2003. – 352 p.
Vasilievich Nikitin. – St. Petersburg. : Publishing House of 5. Fasmer M. Etymological dictionary of the Russian language:
the Herzen Russian State Pedagogical University, 2007. – in 4 volumes / Max Fasmer. – M.: Progress, 1987. – Volume
819 p. III. – 832 p.
3. Stroykova S.A. Nomenclature of ichthyofauna in
contemporary German language: cognitive-onomasiological
The representation of ichthyonyms hierarchic relations in the course of defining their motivation
N. V. Shvets
Abstract. In the article, the author analyzed English, French and Ukrainian ichthyonyms hierarchic relations. An attempt to classify
fish names into hyper-hyponymic and equonymic types was made. Fish names motivational basis was defined on mentioned levels,
etymologically vague names were interpreted, common and specific features in English, French and Ukrainian ichthyonyms motiva-
tion were revealed.
Keywords: ichthyonym, hyperonym, hyponym, equonym, comparative method.
Репрезентация иерархических отношений ихтионимов при определении их мотивационной основы

Н. В. Швец
Аннотация. В статье проанализированы иерархические отношения английских, французских и украинских ихтионимов.
Сделана попытка распределить названия рыб по гиперо-гинонимическому и эквонимическому уровням. Определена моти-
вационная основа наименований рыб на каждом уровне, интерпретированы этимологически непрозрачные названия, выяв-
лены общие и отличительные черты мотивации ихтионимов в английском, французском и украинском языках.
Ключевые слова: ихтионим, гипероним, гипоним, эквоним, сравнительно-исторический метод.
63
Прометей як культурний герой українського

письменства 20-х років ХХ століття
Л. В. Скорина
Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького, Черкаси, Україна
Corresponding autor. E-mail: skoryna@ukr.net

Анотація. Титан Прометей – один із традиційних образів світового письменства. Доволі широко побутує цей образ і в
українській літературі 20 рр. ХХ ст. З’ясовано, що найчастіше Прометей репрезентується як революціонер – борець за щастя
людства; поширені також інтерпретаційні моделі, в яких Прометей фігурує як символ технічного прогресу, викрадач вогню,
творець людини, символ нестерпного страждання. Окрема увага в статті приділяється особливостям інтерпретації
прометеївського міфу в поемі В. Поліщука «Прометей і людство», а також у циклі творів П.Тичини (поезіях і поемі-феєрії
«Прометей»). З’ясовано, що в літературі 1920-х поруч з ідеологізованими варіантами інтерпретації традиційного образу
співіснували оригінальні індивідуально-авторські моделі. Більшість досліджуваних творів датується початком 1920-х рр.;
вочевидь, інтерес до постаті Прометея був інспірований історичними подіями. Наприкінці 1920 – на початку 1930-х рр. під
тиском колективістських тенденцій відбувається витіснення образу Прометея як символу індивідуального бунту на
маргінеси образного світу.
Ключові слова: традиційні образи, Прометей, прометеївський міф, індивідуально-авторська інтерпретація, українська
література 20-х років ХХ ст., антична література.
Вступ. Образи й мотиви античної міфології та Прометея. Якщо соціалістичний Прометей

літератури зберігають свою значимість і статус виявляється в образі надлюдського героя праці, то
«ядерних» в українській літературі протягом ХІХ – націонал-соціалістичний – в образі духовно-
ХХ ст. Письменство 1920-х рр. у цьому сенсі не є героїчного носія факела “вищої арійської
винятком. У цьому можна переконатися, людяності”…» [7]. Наведені міркування більшою
звернувшись, приміром, до творів М.Зерова й мірою стосуються радянської літератури 1930-х рр.,
М.Рильського, а також Г.Брасюка й К.Гордієнка, коли відбувалося утвердження соцреалістичного
М.Івченка й В.Підмогильного, Є.Плужника й канону; протягом 1920-х однозначної пролетарської
І.Сенченка, П.Тичини й П.Филиповича та ін. Митці заангажованості в потрактуванні образу Прометея ще
апелюють до образів Антея, Аполлона, Ахілла, не було. Поруч з ідеологізованими варіаціями
Геракла, Дедала й Ікара, Діоніса, Едіпа, Зевса, традиційного образу співіснували й оригінальні
Лаокоона, Одисея, Орфея… Однак найбільшою індивідуально-авторські моделі. Підтвердженням цієї
популярністю, як засвідчило проведене дослідження, тези є текстові матеріали, репрезентовані в цій статті.
користувався у вітчизняній літературі Прометей. В українському літературознавстві специфіку
Огляд публікацій за темою дослідження. інтерпретації прометеївського міфу досліджували
Інтерпретація цього традиційного образу в художній здебільшого на матеріалі творчості Тараса Шевченка
літературі вже була предметом наукових студій. (часто – у порівнянні з концепціями польських і
Цікаві міркування з цього приводу можна знайти, російських романтиків; у цьому контексті варто
приміром, у монографії Р.Tруссона («Le Thème de згадати праці Є. Нахліка, Ю.Вавжинської).
Prométhée dans la littérature européenne»), наукових П.Филипович свого часу звертав увагу на прометеїзм
студіях О.Лосєва [12] й Г.Г.Гадамера [3]. Зважаючи у творчості Лесі Українки. Сучасна дослідниця
на значимість прометеївського міфу в історії О.Турган студіювала прометеївські мотиви в
європейської культури, Г.-Г.Гадамер вважав за українській літературі ХІХ – початку ХХ ст.
доцільне надати йому статус міфу європейської долі. Найближчим до нашої студії є дослідження
У «пролетарській» літературі України 1920-х рр. О. Гальчук [4], у її статті містяться цікаві міркування
інтерес до образу Прометея частково був про особливості опрацювання прометеївського міфу в
інспірований творцями нової ідеології. Так, М.Геллер поезії Павла Тичини. Однак вказані студії не
пише про три головні лінії в утопічній системі вичерпують обрану проблему. Пропонована стаття
К.Маркса, одна з них – «прометейсько-фаустівський покликана заповнити лакуни у вивченні української
мотив, віра в необмежені можливості людини» [6, літератури 20-х років ХХ ст.; це зумовлює її
с.106]. Відомо також, що К. Маркс у передмові до актуальність і певну наукову новизну.
своєї докторської дисертації назвав Прометея Мета студії – з’ясувати особливості інтерпретації
«найшляхетнішим святим і мучеником у образу титана Прометея в українській літературі 20-х
філософському календарі». Така інтерпретація рр. ХХ століття. Матеріали й методи. Об’єктом
«вічного» образу поширилася і в масовій свідомості дослідження є твори Г.Брасюка, О.Влизька,
«Країни Рад». Образ Прометея трактувався як символ К.Гордієнка, М. Драй-Хмари, М.Йогансена,
світла, розуму, жертовності в ім'я людства, тирано- й М.Івченка, О.Копиленка, В.Поліщука, М.Рильського,
богоборства [див. докл.: 4]. Порівняння Маркса й І.Сенченка, О.Слісаренка, П. Тичини, П.Филиповича,
Леніна з Прометеєм стало одним зі поширених В.Чередниченко, Л.Чернова. У цьому переліку
топосів радянської масової культури. Х. Гюнтер фігурують імена не тільки класиків «української
підкреслює: «Не можна не помітити особливу радянської літератури», а й маловідомих авторів. Це
пристрасть тоталітарних культур до міфу про зумовлене прагненням до повноти й системності
64
дослідження, виявлення різних варіантів рецепції символом технічного прогресу. Як відомо з

прометеївського міфу. давньогрецької міфології, саме він показав людям, як
Результати дослідження та їх обговорення. В видобувати метали й обробляти їх; створив науку про
українському письменстві 1920-х рр. була числа, відкрив мистецтво письма. Він приручив
виокремлена низка творів, у яких фігурує образ тварин, збудував перший корабель, дав хворим ліки...
Прометея. Уважаємо за доцільне поділити їх на дві Апелюючи до античного міфу, українські
більші групи. До першої віднесемо твори, в яких цей письменники надають Прометею статус покровителя
традиційний образ згадується принагідно – у тому чи науки й винахідництва. Один із персонажів роману
іншому історико-культурному контексті, до другої – Гордія Брасюка «Донна Анна» працює над
більші за обсягом твори, що являють собою винаходом, який має змінити життя людства; аби
розгорнуту варіацію прометеївського міфу. патетично відтінити значимість його праці, белетрист
У творах, що належать до першої групи, найбільш застосовує античну алюзію: «Ганна побожно
поширеним є концепт «Прометей – бунтівник дивилася на Ніка. Він був той Прометей, що мав дати
(революціонер)». Це безпосередньо пов’язане із нову іскру людству» [1, с.231].
суспільно-політичними реаліями доби. Один із У культурній свідомості людства Прометей більш
прикладів цього концепту наявний у поезії Михайла відомий як викрадач вогню. У циклі Максима
Драй-Хмари (1921): «Хмеліють хмари, хвилюють в Рильського «Адоніс і Афродіта» замість прямої
трансі./ Повстань, титане молодий!/ Хай запалають номінації персонажа застосовується парафраз, що
протуберанці:/ На бій, на бій!» [8, с.61]. Замість містить вказівку на вказаний традиційний мотив:
прямої номінації традиційного образу поет застосовує «…Накресливши суворо й строго / Сплетіння голубих
перифраз «молодий титан», який, поєднуючись із шляхів, / В які нас поведеш чертоги / Ти, що красу
мотивом повстання, асоціюється у свідомості огню живого / Украв у сп'янених богів?» [14, с.251].
реципієнта з Прометеєм. Майк Йогансен у першій Символіка вогню, який викрав Прометей і подарував
поезії циклу «Революція» кваліфікує бунт Прометея безсилому, змученому хворобами й труднощами
проти самодержця Зевса як першу світову революцію людству, тлумачиться в літературі й філософії по-
[9, с.77]. У такий спосіб відбувається легітимація різному. Вважається, що мова йде не про звичайне
Жовтневого перевороту; він репрезентується як багаття, а про іскру божественного вогню, сакральний
кульмінаційний епізод цілої серії народних повстань, дар, світло знання [12]. Цікаве потрактування
ватажки яких ведуть свою генеалогію від прабатька символіки прометеївського вогню зустрічаємо в
всіх «революціонерів» – античного титана Прометея. згаданій повісті М.Івченка. Її герой-протагоніст Іван
Прикметно, що в художніх творах 1920-х Семенович рефлексує: «Плюс родить Прометеїв
віддзеркалена також практика самоототожнення вогонь, що силою своєю пронизує всі щілини єства
персонажів-протагоністів (революціонерів- світового, що дає провід людському життю, що кидає
підпільників, а також науковців) із Прометеєм. Так, вогняні думки на тисячоліття вперед. І виходить, що
один із персонажів повісті Михайла Івченка «У це не так і погано. Але другий кінець цієї сили просто
сонячнім колі» заявляє: «Я мушу перемагати світ, гнітить і розкладає людську істоту. /…/ По-моєму,
робити його покірним своїй волі, дарма що він сучасній людині треба більше спортів, полювань,
випорскує з-під моїх рук, дарма що я й сам від себе змагань... Тоді з неї випариться там уся лють. А
випорскую. Я є бунтар, син Прометея, і на бунті Прометеїв вогонь вона пустить на творення нового
складу собі голову» [10, с.554]. Схожі сентенції життя» [10, с.569]. Як бачимо, прометеївський вогонь
виявлені в нарисі Олександра Копиленка «Ecce homo» мислиться тут як певна форма життєвої енергії, що
(«Я часто фантазував: мені здавалось, що я великий має бути скерована на досягнення суспільно значимої
Прометей, вирвався з неволі і сховався в печері на мети.
верхівлі найвищої гори і в самотині готуюсь до У добу еллінізму здобуває популярність міф про
нового виступу – нести в грудях людству іскру творення людей Прометеєм. Г.-Г. Гадамер констатує:
полум’яну» [15, с.59]), «Записках Холуя» Івана «Прометей стає антропопластом, митцем-творцем
Сенченка, оповіданні Олекси Слісаренка «Останнє людини, а це означає: людина уже не співвіднесена з
слово» («Я, до революції затиснений у куток своїм божественним порядком, проти якого вона здатна
оточенням, одразу відчув себе звільненим піти і від якого може зазнати краху, але вона передана
Прометеєм…» [16, с.238]). Найвиразніше цей концепт самій собі й наділена здатністю усвідомлювати свої
репрезентований у романі Варвари Чередниченко «За знання й уміння» [3]. В українському письменстві
плугом». Один із його героїв власну статтю, в якій іде 1920-х цей мотив фігурує в поезії Павла Филиповича
мова про культурну відсталість, бюрократизм та інші «З античних барельєфів» (1923). Поет художньо
негативні явища сільського буття, підписав не відображає фінальну стадію творення Прометеєм
справжнім прізвищем, а промовистим псевдонімом – людства, коли в тіла «холодних, нерухомих
«Житняківський Прометей» [19, с.99]. Наразі йдеться немовлят» ясномудра Мінерва вдихає свій «дар іще
не лише про бажання зберегти анонімність, щоб недовідомий» – розум, дух життя [18, с.76]. Образ
уникнути помсти фігурантів сатиричного допису, а й титана-богоборця подибуємо також у поезії
про прагнення дистанціюватися від примітивності Филиповича «Тремтіла тінь, і вечоріли хмари».
оточуючих, засвідчити власну винятковість. Антична алюзія застосована як декоративний елемент
Інший важливий аспект інтерпретації у структурі ліричної пейзажної замальовки – картини
прометеївського міфу в українській літературі настання вечора, боротьби світла й темряви [18, с.22].
вказаного періоду – оголошення античного титана Цікавою з огляду на актуалізовану наукову проблему
65
видається також поезія Олекси Влизька «Рейд» намовляють страдника покаятися. Мотив зустрічі
(1930). Поет асоціативно пов’язує маяк із прикутим Прометея з безумною рогатою Йо (Іо) В.Поліщук
Прометеєм, а велич розбурханої стихії – з повстанням також запозичив в Есхіла. Подібними є й фінали обох
титанів [2, с.71]. Мотив страждання закутого творів: до Прометея з’являється Гермес, вимагає
Прометея принагідно згаданий у поемах Леоніда розповісти Зевсові таємницю його долі. Не
Чернова («Кобзар на мотоциклі») й Миколи отримавши відповіді, Громовержець насилає на
Хвильового («В електричний вік»), «Запільних бунтівного титана орла, який має клювати його
нарисах» Костя Гордієнка [5, с.40] (щоправда, і тут, і печінку, а потім скидає його в Тартар (у Поліщука
в романі «Славгород» антична алюзія набуває фігурує лише перший мотив). Фінальні рядки
бурлескного відтінку). аналізованих творів суттєво відрізняються,
Найцікавішими з огляду на інтерпретацію образу відображаючи різні художні завдання авторів. В
Прометея видаються твори Валер’яна Поліщука й Есхіла скеля з прикутим Прометеєм провалюється в
Павла Тичини, віднесені до другої групи. «Оновлена безодню (це має викликати в глядачів емоційний
легенда» (авторський жанровий маркер) В.Поліщука шок). В.Поліщук вкладає в уста античного титана
«Прометей і людство» датується жовтнем 1929 р. У пророцтво про грядуще визволення людства від
цій авторській моделі прометеївського міфу помітні тиранії. Читач має переконатися, що саможертовність
сліди двох ключових прототекстів – класичної Прометея не була марною, її логічним завершенням
міфологічної матриці й трагедії Есхіла «Прометей став «Великий Жовтень».
закутий». Авторський домисел оприявнюється в «Прометеївський цикл» Павла Тичини в
монументальних пейзажних замальовках, українському письменстві 20-х рр. ХХ ст. стоїть
психологічному нюансуванні поведінки персонажів, осібно. Найперше тому, що твори, які до нього
моделюванні окремих фабульних ситуацій. Поема належать, позбавлені пафосу героїзації античного
В.Поліщука тяжіє до поетики кіно. Перший «кадр» титана. Цікаві штрихи щодо рецепції прометеївського
репрезентує читачеві урочисту красу Кавказьких гір; міфу в поезії П.Тичини наявні в статті О.Гальчук [4],
за мить перед його зором постає Прометей однак не всі аспекти проблеми там розкриті.
(скориставшись термінологією О.Білецького, Найперше, варто звернути увагу на хронологію: над
лаконічний опис його зовнішності можна поемою-феєрією «Прометей» автор працював у 1917-
кваліфікувати як «архітектурний портрет», візуально 1923 рр., цикл «В космічному оркестрі» датується
подібний до роденівського «Мислителя»). Наступний 1921 р., поезія «Прометей» – 1921 / 1922, «Ходить
«кадр» – потік мислення протагоніста – демонструє Фауст» – 1923, «Слався» – 1926. Як бачимо, більшість
його протест проти застиглості, «математично- зазначених творів з’явилася на початку 20-х років
рівноважного блага» олімпійських богів. За версією (вочевидь, інтерес до постаті Прометея був
В.Поліщука, Прометей бунтує не лише проти влади інспірований подіями революції і громадянської
Зевса, а й проти всього застиглого, мертвотного, того, війни); у другій половині 1920-х він поволі «вигасає».
що гальмує потік буття. Наслідком цих рефлексій стає Як слушно вказує О.Гальчук, ранній П.Тичина в
рішення створити людей. На відміну від античної образі Прометея «побачив не пафосно-оптимістичний,
міфології, Прометей у В. Поліщука є одноосібним а трагічний знак сучасної епохи» [4, с.72].
деміургом, який усі «свої найкращі соки» втілив у Найповніше тичининська версія прометеївського
«росток крихкого людства» [13, с.148]. Однак міфу репрезентована у двох незавершених текстах:
новостворені істоти виявилися слабкими, не здатними перший анонсується у дванадцятитомнику як «уривки
опиратися стихіям; перші труднощі кидають їх у із незакінченої феєрії», другий – як «уривки з поеми».
безодню відчаю. Захищаючи своє творіння, Прометей Елементи класичного прометеївського міфу
вступає в конфлікт із Зевсом. У палку промову титана з’являються у цих творах П.Тичини спорадично, на-
органічно вплітаються окремі фрагменти приклад, у монолозі героя («Очима я огонь ясний
міфологічної матриці: згадка про те, що саме побачив. / Почув я серцем, як страждав народ./ Рука-
Прометей допоміг Зевсові перемогти батька й здобути ми виборов, одняв у бога/ і бідним людям зніс на
верховну владу; сюжет про створення Пандори і її землю світ...» [17, с.468]). Перед читачем постає при-
зловісну скриньку; про викрадення вогню й інші кутий Прометей, який кілька тисяч років чекає на
дарунки Прометея людям. визволення. Тичина традиційно ігнорує поширений у
Надалі Поліщукова поема із незначними варіаціями міфології мотив звільнення Прометея Зевсом (оскіль-
ретранслює провідні мотиви Есхілової трагедії: ки це може принизити героїчний статус персонажа).
Прометея карають, приковуючи до скелі (в Есхіла це За версією українського поета, титана ціною власного
роблять Влада, Сила й Гефест, у В.Поліщука – Гермес життя визволяє німфа Етео . З античного міфу
і Гефест). В Есхіла Гефест прохромив Прометеєві П.Тичина запозичив лише образи Прометея й німф-
груди залізним клином; В.Поліщук тяжіє до пафосної океанід, згадки про подвиг титана задля порятунку
орнаментальності, тому в його версії міфу фігурує людства, мотив покарання за бунт. Український поет
алмазна паля. В Есхіла прикутого Прометея творить оригінальний художній світ, що розгортаєть-
відвідують Океаніди й Океан (повелитель стихій ся в координатах символічно-притчового часопросто-
обіцяє ублагати Зевса пробачити Прометеєві ру. У його поемі люди знаходять Прометея, але від-
непослух). Натомість у поемі Поліщука до страдника мовляються його звільнити. Для «нової людини» (мо-
спочатку приходить його дружина Азія (в одній із ва йде про ключову фігуру пролетарського мистецтва)
версій античного міфу вона вважається матір’ю античний герой є анахронізмом, «цікавим маніяком»
Прометея), а вже потім Океаніди й Океан, які [17, с.474]. Розчарування змушує титана замислитися:
66
«Чи не прийдеться знов огонь той красти, / бороться, мовна партія Прометея становить лише 3 [17, с.180]. З
однімать — лиш не в богів,/ а в вас, лихії люди?» [17, висловлювань Фауста його опонент постає як бунтів-
с.478]. Художнє завдання П.Тичини – не тільки (й не ник, котрий прагне «світ творить новітній». Однак той
стільки) презентувати читачеві чергову версію антич- же Фауст висловлює сумнів, що новітнім прометеям
ного міфу, а попередити людство про небезпеку тота- вдасться ощасливити людство. На противагу опонен-
літаризму. «Прометей» сприймається як твір- тові, Прометей поводиться як типовий люмпен-
застереження, набуваючи, як твердить О.Гальчук, революціонер – звинувачує його й погрожує фізич-
жанрових прикмет антиутопії. Усвідомлюючи похму- ною розправою. Завершальним акордом у системі
рість змальованого майбутнього, у першому фрагмен- «метаморфоз» тичинівського Прометея О.Гальчук
ті – уривку «феєрії» рабам (Чорним і Білим) та аполо- називає поезію «Слався!». Ім’я Прометея у творі не
гетам тоталітарного ладу поет протиставляє проме- згадується, однак рядки «Сам ти був до скелі кутий»
тейців, які піднімають повстання проти тиранії. прямо натякають на нього. Від трагедійності образу
У другій поезії із циклу «В космічному оркестрі» Прометея в однойменній поемі-феєрії й «пародіюван-
(1921), характеризуючи вітальну енергію всесвіту, ня» (у поезіях «Прометей», «Ходить Фауст») автор
поет мимохіть згадує античних титанів. Безпосередня переходить до принципів абсурду. Образ Прометея
згадка про міфічного героя оприявнюється в четвертій втрачає тілесно-образну визначеність і перетворюєть-
поезії циклу. Змальовуючи містерію буття, поет но- ся на порожній символ-імітацію, оживити який не
тує: «Вічно юний, первісний і дикий, / творець, на здатні псевдореволюційні риторичні конструкти на
власнім творі розіп'ятий, – / це він на незглибній гли- кшталт: «Вічний, вічний, нерозгадний, / нерозривний
бині шаліє й казиться/ без берегів! /…/ Безумний ко- наш, / скрізь твоє дихання бурі, /скрізь твоя душа»
рабель, нагрудений вітрилами,/ якір, що в пісні над [17, с.400].
безоднями заякорить не може,— /це він прометейно в Висновки. Антична міфологія й література нале-
майбутнє ридає / і не вертається ніколи» [17, с.158]. жать до ключових («ядерних») прототекстів українсь-
Образ «прометейно» асоціативно пов'язаний із понят- кого письменства. В літературі 20-х років ХХ століття
тями стихії, бунту, перебудови світу. Поезію «Проме- одним із найпоширеніших образів античної міфології
тей» П Тичина датує початком 1920 рр. О.Гальчук є Прометей. Елементи прометеївського міфу віддзер-
слушно вважає цей твір завершальним акордом од- калилися в прозі Г.Брасюка, К.Гордієнка, М.Івченка,
нойменної «поеми-симфонії». Структурується він як О.Копиленка, І.Сенченка, О.Слісаренка,
монолог прикутого Прометея, який тисячоліттями В.Чередниченко, поезіях О.Влизька, М. Драй-Хмари,
терпів муки. Змінювалися царі, титан сподівався на М. Йогансена, М.Рильського, П.Филиповича,
визволення, однак кожен наступний тиран надсилав Л.Чернова. Однак у творах вказаних письменників
йому нових «орлів та коршаків». Бунт Прометея, який цей традиційний образ фігурує лише принагідно й
«рвонув усе це к чорту, аж камінь закричав!...» [17, репрезентується як борець за щастя людства, символ
с.362], асоціюється з революцією, на переможному технічного прогресу, викрадач вогню, творець люди-
шляху якої – без ліку людських жертв. Бунтівний ни, символ нестерпного страждання. Більш ґрунтовно
титан усвідомлює власну моральну провину, однак не прометеївський міф опрацьований у поемі
зупиняється: «Піду життя творить нове – хоч би й по В.Поліщука «Прометей і людство» й циклі творів
трупах – Сам! Так мусить буть» [17, с.362]. У струк- П.Тичини. У літературі 1920-х поруч з ідеологізова-
туру давнього міфу інкорпорується ідеологія новітніх ними варіантами інтерпретації традиційного образу
революціонерів, для яких мета виправдовує засоби. співіснували оригінальні індивідуально-авторські
«„Новий" Прометей, – висновує О. Гальчук, – страш- моделі. Більшість досліджуваних творів датується
на пародія на того, чиє ім'я – знак любові до людей, початком 1920-х рр.; вочевидь, інтерес до постаті
сміливості духу й поступу» [4, с.74]. Утім, пародією Прометея був інспірований масштабними історични-
Тичинівська версія античного міфу стає хіба що у ми подіями. Наприкінці 1920 – на початку 1930-х рр.
свідомості сучасних реципієнтів. Автор подібних під тиском колективістських тенденцій відбувається
варіантів прочитання передбачити не міг. витіснення образу Прометея як символу індивідуаль-
Прикмети «пародіювання» помічаємо і в наступній ного бунту на маргінеси образного світу. Елементи
поезії – «Ходить Фауст» (1923) із збірки «Вітер з Ук- автентичного прометеївського міфу розчиняються в
раїни». Прикметно, що із 29 рядків поетичного тексту ідеологічній риториці соцреалізму.
1. Брасюк Г. Донна Анна / Г.Брасюк // Беладонна. Любовний 5. Гордієнко К. Запільні нариси / К.Гордієнко // Гарт. – 1927.
роман 20-х років. – Київ: Темпора, 2016. – С.209-508. – №8.– С.39-45.
2. Влизько О. Поезія. Проза / О. Влизько; [упоряд. та 6. Геллер М. Утопия в советской идеологии / М.Геллер //
передм. В.Т.Поліщука]. – Черкаси : Вид. Чабаненко Revue des études slaves.– t. 56. – fascicule 1, 1984. – Режим
Ю.А., 2008. – 352 с. доступа : http://www.persee.fr/doc/slave_0080-
3. Гадамер Г.Г. Прометей и трагедия культуры / Г.- 2557_1984_num_56_1_5389.
Г.Гадамер // Гадамер Г.-Г. Актуальность прекрасного. – 7. Гюнтер Х. Архетипы советской культуры / Х.Гюнтер. –
Москва: Искусство, 1991. – С.242-255. – Режим доступа : Режим доступа : http://www.fedy-diary.ru/?page_id=4533.
http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000022/index.s 8. Драй-Хмара М. Поезії / М. Драй-Хмара, [вст. ст.
html. В.Т. Поліщука]. – Черкаси, 2004. – 168 с.
4. Гальчук О. Трагічний Прометей: від Есхіла до Павла 9. Йогансен М. Вибрані твори / М. Йогансен; [упоряд. і вст.
Тичини / О.Гальчук // Київська старовина. – 2006. – №2. – ст. Р. Мельниківа]. – Київ : Смолоскип, 2009. – 768 с.
С.67 – 77.
67
10. Івченко М. Робітні сили / М.Івченко; [упоряд. 15. Сенченко І. Із записок / І.Сенченко // ВАПЛІТЕ. – 1927. –
С.А.Гальченка, В.О.Мельника]. – Київ : Дніпро, 1990. – №1. – С.3-11.
823 с. 16. Слісаренко О. Чорний Ангел: Вірші. Новели. Повісті.
11. Копиленко О. Ecce homo / О.Копиленко // Червоний Роман / О.Слісаренко; [упоряд. та передм. М.К. Наєнка].
шлях. – 1923.– №3.–С.59-68. – Київ: Дніпро, 1990. – 557 с.
12. Лосев А. Проблема символа и реалистическое искусство 17. Тичина П. Зібрання творів : у 12 т. / П. Тичина; [упорядк.
/ А.Лосев. – М.: Искусство, 1976. – 367 с. – Режим О.І. Кудіна; ред. О.Т. Гончар]. – Київ : Наукова думка,
доступа : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/ 1983 – . – Т. 1 : Поезії 1906-1934. – 736 с.
Culture/Los_PrSimv/07.php. 18. Филипович П. Поезії. Переклади / П.Филипович;
13. Поліщук В. Вибрані твори / В.Поліщук; [упор. [упоряд., передм. В.Т.Поліщука]. – Черкаси : Брама-
О.Омельчук]. – Київ: Смолоскип, 2014. – 680 с. Україна, 2007. – 256 с.
14. Рильський М. Зібрання творів : у 20 т. / М.Рильський; 19. Чередниченко В. За плугом / В.Чередниченко //
[редкол. : Л.М. Новиченко (голова) та ін.]. – Київ : Червоний шлях. – 1926. – №10. – С.68-115.
Наукова думка, 1983 – . – Т. 1 : Поезії, 1907-1929 ; Проза, 20. Чернов Л. Кобзар на мотоциклі: вірші, гуморески,
1911-1925. – 534 с. оповідання / Л. Чернов-Малошийченко; [упорядк.
І. Задої]. – Одеса : Барбашин, 2005. – 320 с.
REFERENCES
1. Brasiuk, H. Donna Anna in Belladonna. Love-story novel of 10. Ivchenko,М. Labour Forces. Kyiv: Dnipro, 1990.
1920s. Kyiv: Tempora, 2016. 11. Kopylenko,О. Ecce homo. A Red Road. 1923. №3. P.59-68.
2. Vlyzko, O. Poetry. Prose. Cherkasy: Publisher 12. Losev, А. The problem of a symbol and realistic art.
ChabanenkoYu.A., 2008. Retrieved from. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/
3. Hadamer, H.H. Prometheus and the cultural tragedy. Culture/Los_PrSimv/07.php.
Retrieved from 13. Polishchuk, V. Selected works. Kyiv: Smoloskyp, 2014.
http://filosof.historic.ru/books/item/f00/s00/z0000022/index.s 14. Rylskyi, М. The complete works. Т.1.Kyiv: Naukova dumka,
html. 1983.
4. Halchuk, O. Tragic Prometheus: from Aeschylus to Pavlo 15. Senchenko, І. From the Notes. VAPLITE. 1927.1.P.3-11.
Tychyna. Kyiv Antiques. 2006, 2, P.67 – 77. 16. Slisarenko,О. The Black Angel: Poems. Novels. Stories.
5. Hordijenko, K.Outfield Sketches. Gart, 1927, 8, P.39-45. Romance. Kyiv: Dnipro, 1990.
6. Heller, М. Utopia in soviet ideology. Revue des études slaves, 17. Tychyna, P. The complete works. Т.1.Kyiv: Naukova dumka,
tome 56, fascicule 1, 1984.Retrieved from 1983.
http://www.persee.fr/doc/slave_0080- 18. Fylypovych, P. Poems. Translations.Cherkasy : Brama-
2557_1984_num_56_1_5389. Ukraina, 2007.
7. Hiunter, Kh. Archetype of soviet culture in socialist realistic 19. Cherednychenko, V.For the plough. The Red Road. 1926.
canons. Retrieved from: http://www.fedy- №10.P.68-115.
diary.ru/?page_id=4533. 20. Chernov, L. Kobzar on the bike: poems, jokes, tales. Odesa:
8. Drai-Khmara, M. Poetry. Cherkasy, 2004. Barbashyn, 2005.
9. Yohansen,М. Selected works. Kyiv: Smoloskyp, 2009.
Prometheus as a cultural hero of Ukrainian literature of 1920s

L. V. Skoryna
Abstract. Titan Prometheus is one of the traditional figures in world literature. His image is also widespread in the Ukrainian litera-
ture of 1920s. It was revealed that Prometheus is most often represented as a revolutionary: the fighter for the happiness of mankind.
Interpretative models where Prometheus appears as a symbol of technological progress, a fire thief, the creator of a man, a symbol of
unbearable suffering, are also common. Particular attention is paid to the peculiarities of the Promethean myth interpretation in the
poem by V. Polishchuk "Prometheus and Mankind", as well as in the cycle of works by P.Tychyna (poetry and fairy poem "Prome-
theus"). It was clear that in the literature of 1920s, along with ideologically-interpreted versions of the traditional image, the original
individual author's models coexisted. Most of the studied literature works date back to the 1920's; obviously, interest in the figure of
Prometheus was inspired by large-scale historical events. At the end of 1920s - in early 1930s, under the pressure of collectivism
tendencies, the image of Prometheus as a symbol of individual rebellion on the margins of a figurative world was ousted.
Keywords: traditional images, Prometheus, Promethean myth, individual and author's interpretation, Ukrainian literature of
1920s, antique literature.
Прометей как культурный герой украинской литературы 20-х годов ХХ века

Л. В. Скорина
Аннотация. Титан Прометей – один из традиционных образов мировой литературы. Довольно широко используется этот
образ и в украинской литературе 1920-х годов. Выяснено, что чаще всего Прометей изображается как революционер – борец
за счастье человечества. Также распространены интерпретационные модели, в которых Прометей фигурирует как символ
технического прогресса, похититель огня, творец людей, символ нестерпимого страдания. Отдельное внимание в статье
отведено особенностям интерпретации мифа о Прометее в поэме В. Полищука «Прометей и человечество», а также в цикле
произведений П.Тичины (стихах и поэме-феерии «Прометей»). Установлено, что в литературе 1920-х рядом с
идеологизированными вариантами интерпретации традиционного образа сосуществовали оригинальные индивидуально-
авторские модели. Большинство произведений, взятых для анализа, датируется началом 1920-х гг.; очевидно,
заинтересованность фигурой Прометея была вызвана масштабными историческими событиями. В конце 1920 – в начале
1930-х гг. под натиском коллективистских тенденций происходит вытеснение образа Прометея как символа
индивидуального бунта на маргинес образного мира.
Ключевые слова: традиционные образы, Прометей, миф о Прометее, индивидуально-авторская интерпретация,
украинская литература 20-х годов ХХ в., античная литература.
68
Теоретичні засади дослідження жанру чарівної казки:

перекладознавчий аспект
А. А. Воловик
Київський національний лінгвістичний університет, Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: volovyk.anna@gmail.com

Анотація. Статтю присвячено висвітленню теоретичних засад дослідження перекладу жанру чарівної казки в перекладі. За
підсумками проведеного теоретичного аналізу встановлено, що на сьогодні не існує єдиного комплексного підходу щодо
визначення жанрово-специфічних рис чарівної казки, а також не сформульовано основні критерії адекватного відтворення
чарівної казки як окремого фольклорного жанру, що потребує більш детального вивчення з точки зору теорії та практики
перекладу.
Ключові слова: переклад, чарівна казка, адекватність, казковий колорит, національно-культурний компонент.
Вступ. У сучасних умовах міжкультурної комунікації Мета та завдання статті полягають у висвітленні
кожному представнику окремого етносу необхідно основних теоретичних засад дослідження перекладу
володіти достатнім запасом знань для виокремлення чарівної казки, розроблених дослідниками в галузі
подібних та відмінних ознак власної та світових лінг- теорії та практики перекладу, а також у визначенні
вокультур, що сприятиме ефективному спілкуванню домінувальних ознак чарівної казки, які необхідно
та обміну інформацією. Особлива роль при цьому передати та зберегти у перекладі для досягнення аде-
відводиться чарівній казці як своєрідній єднальній кватності відтворення казки в цільовій мові.
ланці між культурою стародавніх часів та сьогодення. Матеріали та методи. Матеріалом дослідження
У цьому фольклорному типі казки закладені відмін- слугували сучасні теоретично-практичні розвідки
ності устрою різних народів, багатовікова самобутня лінгвістів у сфері перекладу жанру чарівної казки. З-
історія, традиції, звичаї та переконання [1, с. 70]. поміж методів, які використовувалися під час напи-
Короткий огляд публікацій з теми. У лінгвістиці сання статті, слід виокремити загальнонаукові мето-
чарівна казка досліджувалась у різних напрямках. З- ди, а саме методи аналізу, синтезу, та системний під-
поміж них у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці хід для виділення визначальних ознак жанру чарівної
слід виділити вивчення структурно-композиційних казки, а також залучення зіставного і перекладознав-
особливостей чарівної казки (Г.В. Давиденко (2009), чого аналізу для формулювання основних критеріїв
А. Дандис (1995), О.І. Нікіфоров (2008), О.Г. Олійник адекватного відтворення цього фольклорного жанру в
(2007), Е.В. Померанцева (1956), В.Я. Пропп (1969; цільовій лінгвокультурі.
1998; 2000), тощо. У межах історико-генетичного Результати та їх обговорення. У межах сучасної
підходу слід зазначити праці таких дослідників, як лінгвістики чарівна казка має багато потрактувань. За
Н.О. Вікторова (2011), В.Г. Волочай (2010), визначенням Академічного тлумачного словника
І.Ю. Мауткіна (2006), Е.М. Мелетинський (1958) та української мови, чарівна казка трактується як «казка,
інші. Лексико-семантичні, синтаксичні та стилістичні в якій дія розгортається за допомогою магічних засо-
особливості досліджувалися А.О. Алемп’євим (2002), бів чи чарівників» [2, с. 269]. Окрім зазначених у ви-
В.І. Борковським (1979), Т.І. Вавринюк (1997), значенні рис, що відрізняють чарівну казку від інших
О.І. Лещенко (1996), О.Д. Нефьодовою (2001), типів фольклорних текстів, слід наголосити на націо-
С.І. Сотниковою (1996; 2010) тощо. Особливу увагу нально-культурному компоненті, відображеному у
слід приділити дослідженням чарівної казки у межах сюжеті чарівної казки. Як зазначає Е.В. Померанцева,
лінгвокогнітивного та лінгвокультурологічного під- в чарівних казках «національна специфіка відчуваєть-
ходів: А.В. Бойко (2008), Й. Больте (1930), Н.Б. Годзь ся особливо конденсовано: у виборі улюблених сюже-
(2004), О.Н. Гронська (1998), К.П. Єсипович (2006), тів, в образах позитивного героя, казкових чудовиськ,
Н.Ф. Єремеєва (1997), С.В. Кирилюк (2016), в конкретних казкових формулах» [3, с. 71]. Таким
К.І. Сімонов (2003), Ф. Панцер (1986), О.С. Путій чином, враховуючи зазначені вище особливості чарі-
(2011) та інші. вної казки, які відмежовують її від інших фольклор-
У межах комплексного перекладознавчого підходу них типів, слід наголосити на тому, що саме магіч-
чарівна казка майже не досліджувалась. З-поміж нау- ність як відмінна характеристика чарівної казки, а
кових розвідок, присвячених вивченню фольклорного також її національно-культурне тло повинні бути
жанру казки у перекладі, слід виділити роботи таких адекватно відтворенні у перекладі.
дослідників, як Т.Н. Богрданова (2010), Г.І. Капніна Дослідники перекладу народної казки акцентують
(2015), Н.І. Кушина (1998), Ю.В. Лиморенко (2013), увагу на виокремленні певних аспектів відтворення
С.О. Скороходько (2015; 2017). Відсутність комплек- цього фольклорного типа тексту в цільовій мов.
сного аналізу основних аспектів перекладу чарівної Т.Н. Богрданова, досліджуючи переклади російсь-
казки з виокремленням ключових понять, притаман- ких фольклорних текстів поряд із текстами народних
них такому фольклорному типу, і виявлення особли- чарівних казок в межах писемно-літературної британ-
востей їх відтворення у цільовій мові визначають ської традиції, встановила, що відтворення змісту
актуальність статті. чарівної казки характеризується двома тенденціями:
точний, буквальний переклад та літературно-
69
художній переказ. Дослідниця зазначає, що «у пер- Особливої уваги заслуговують роботи

шому випадку вибір матеріалу для перекладу, комен- С.О. Скороходько, яка зосереджує увагу на дослі-
тарі, а також точне слідування оригіналу підкреслю- дженні локальних та універсальних рис чарівної каз-
ють безпосередньо науковий характер перекладу», в ки, на варіативності жанру та виділенні національного
той час як у випадку літературно-художнього перека- та казкового колориту як «релевантних інваріантних
зу «спостерігається трансформація казкового жанру у жанроутворювальних та стилеутворювальних ознак
зв’язку з направленістю на дитячу аудиторію і, відпо- чарівної казки, які безпосередньо беруть участь у
відно, актуалізацією розважально-пізнавальної та створенні національно-культурного та локального
виховної функцій» [4, с. 268]. фона» [8, с. 8]. Саме одиниці казкового колориту на
Г.І. Капніна, аналізуючи, насамперед, перекладаць- різних рівнях тексту є універсальними, або такими,
кі трансформації, які використовуються під час пере- що «дають перекладачу можливість адекватних за-
кладу казки, зазначає, що одним з головних завдань мін» [Там само]. На сюжетному рівні дослідниця з-
перекладача повинно бути передача «культурного поміж таких універсалій казкового колориту виділяє
впливу» оригіналу у цільовій мові. При цьому вона «використання традиційний казкових сюжетів та мо-
наголошує на тому, що оригінал не повинен зазнавати тивів», на композиційному – «наявність повторів та
надмірної культурної адаптації [5, с. 86]. Дослідниця паралелізмів, традиційних казкових формул», на мов-
також підкреслює, що такі «неточності» у перекладі ному рівні – «використання одиниць, в значенні яких
народної казки, як «введення нових уточнень, поси- є семи «чарівно-фантастичне» та «фольклорне», наяв-
лення експресивної конотації (як позитивної, так і ність антропоморфізму та зооморфізму» [8, с. 9-10].
негативної) окремих елементів тексту, втрата експре- Велике значення також відіграє особлива фонетична
сивно забарвленими лексемами додаткового емоцій- організація фольклорного тексту, яка забезпечує ста-
ного навантаження, а також синтаксичні адаптації», є лість традиції, та полегшує запам’ятовування і відт-
цілком виправданими, якщо мета, яку ставить перед ворення тексту. Така характеристика фольклору як
собою перекладач, полягає в адаптуванні оригіналу до варіативність, за словами дослідниці, «дозволяє вико-
певної читацької аудиторії [там само]. ристовувати в перекладі замість такої одиниці тради-
Н.І. Кушина у дисертації наголошує на тому, що ції оригіналу, яку важко або неможливо передати
важливим завданням перекладача під час перекладу адекватно, іншу одиницю, яка схожа на першу за
народної казки слід вважати передачу етномовного семантикою, функціями або асоційованістю, та одно-
компоненту оригінала у мові перекладу. Етномовний часно більш відома» [8, с. 12]. С.О. Скороходько на-
компонент дослідниця визначає як «сукупність етно- голошує на тому, що «збереження казкового колориту
мовних одиниць чи мікрокомпонентів різних його в тексті перекладу допомагає відтворити національно-
рівнів, що надають йому яскраво вираженого націо- культурний фон у той час як така риса фольклорного
нального характеру» [6, с. 4]. Етномовний компонент тексту, як варіативність, дозволяє ефективно викорис-
вважається «невід’ємною частиною» змісту казки, що товувати компенсацію» [9, с. 21] як один з основних
містить «додаткові фонові семи «фольклорне», «чарі- способів перекладу одиниць, що не мають еквівален-
вно-фантастичне», «казкове» [6, с. 6]. Дослідниця тів у мові перекладу.
зазначає, що етномовний компонент можна зберегти в Висновки. Таким чином, проаналізувавши основні
перекладі народної казки насамперед завдяки відтво- теоретичні розробки у сфері перекладу текстів народ-
ренню «надзвичайно інформативного лексичного й ної казки, слід узагальнити, що досі не існує єдиного
фразеологічного шару етномовних одиниць» [там комплексного підходу щодо аналізу перекладу основ-
само]. Н.І. Кушина висновує, що знехтування етномо- них жанрово-специфічних рис казки, зокрема чарівної
вним компонентом позначається на «композиції та казки. Дослідження варіюються від аналізу перекладу
архітектоніці казки» й призводить до «послаблення окремих казок до визначення інструментарію, який
напруженості зображуваної ситуації та стиранню повинен використовувати перекладач для відтво-
національно-казкового колориту, народної манери рення, насамперед, змістовної сторони оригіналу
казкової оповіді» [6, с. 11]. чарівної казки як жанру в цілому. Одним з важливих
Ю.В. Лиморенко, насамперед, зосереджує увагу на завдань для перекладача залишається відтворення у
досліджені перекладу чарівної казки для академічних перекладі національно-культурного компоненту ори-
видавництв та визначає основний інструментарій, гіналу.
яким повинен користуватись перекладач для адекват- Найбільш повними та чітко структурованими, з
ного відтворення сюжету, композиції, мовного напов- нашої точки зору, слід вважати дослідження
нення чарівної казки оригіналу. Основними інструме- С.О. Скороходько, яка наголошує на важливості відт-
нтами дослідниця вважає двомовні словники. Дослід- ворення національної специфіки чарівної казки, її
ниця зазначає, що перекладачу потрібні словники, які національно-культурного фону, який формується за
включають в себе фольклорну та застарілу лексику. рахунок як загально-фольклорних, так безпосередньо
Крім цього, «вивчення теоретичних праць з етногра- казкових одиниць на різних рівнях тексту. Особливу
фії та фольклору дає відчуття культурного контексту, увагу дослідниця приділяє казковому колориту, пере-
реалії, етноконтактів, етногеографії» [7, с. 159]. Особ- дача якого в перекладі дозволяє зберегти національ-
ливого значення в сучасних умовах здійснення перек- но-культурний компонент оригіналу в цільовій мові.
ладу набувають програми-аналізатори текстів, які Окреслюючи перспективи подальшого досліджен-
можуть значно полегшити роботу перекладача [7, с. ня специфіки перекладу чарівної казки, слід зазначи-
159]. ти, що у світлі теорії та практики перекладу увагу
необхідно приділити розробці комплексного підходу
70
щодо дослідження не лише жанрово-специфічних рис беруть участь у формуванні національно-культурного

чарівної казки та їх відтворення у цільовій мові, але й фону окремого етносу в межах такого фольклорного
визначенню казкових одиниць, які безпосередньо типу текстів, як чарівна казка.
1. Нечай Ю.П., А.Г. Шишкина. Немецкие и русские волшеб- 6. Кушина Н.І. Відтворення етномовного компонента
ные сказки: национальный колорит // Журнал «Вестник українських народних казок в англомовних перекладах:
АГУ», 2017. 1, Is. 192, С. 69-74. автореф. дис... канд. філол. наук. Нац. ун-т ім.
2. Академічний тлумачний словник української мови // Т. Шевченка, 1998. 16 с.
Словник української мови: в 11 томах, 1980, 11, С. 269. 7. Лиморенко Ю.В. Проблемы перевода фольклорных тек-
Режим доступа: http://sum.in.ua/s/charivnyj стов // Вестник НГУ: История, филология, 2013. V. 2, Is.
3. Померанцева Э.В. Русская народная сказка. М., АН СССР, 12, С. 157-160.
1963. 128 с. 8. Скороходько С.А. Фольклорные универсалии как фактор
4. Богрданова Т.Н. Русская сказка в англоязычной традиции свободы выбора и ограничитель при переводе фольклор-
перевода // Вестник ТГУ, 2010. 4, Is. 84, С. 268-274. ной волшебной сказки // Вопросы русской литературы,
5. Капніна Г.І. Особливості перекладу казкового твору (на 2015. 2, Is. 32, С. 5-15.
матеріалі казки Братів Грімм «Вовк і семеро козенят») // 9. Скороходько С.А. Компенсационные ресурсы народной
Теоретичні й прикладні проблеми сучасної філології, волшебной сказки и перевод реалий // Assonance: A Jour-
2015. 1, С. 83-89. nal of Russian & Comparative Literary Studies, 2017. 17, C.
9-22.
REFERENCES
1. Nechay, Yu.P., Shishkina, A.G. German and Russian fairy 6. Kushyna, N.I. The rendering of ethnolingual component of
tales: the national peculiarities // “Vestnik AGU” Journal, Ukrainian folk-tales in Anglophone translations: extended ab-
2017. 1, Is. 192, P. 69-74. stract of Cand. of Philol. Sc. Diss. Taras Shevchenko Nation-
2. Akademichnuy tlumachnuy slovnyk ukrains’koi movy // al University of Kyiv, 1998. 16 p.
Slovnyk ukrains’koi movy: in 11 Vol., 1980, V. 11, P. 269. 7. Limorenko, Yu.V. problems of translation of folk texts //
Available at: http://sum.in.ua/s/charivnyj Vestnik NGU: Istoriya, Philologiya, 2013. V. 2, Is. 12, P.
3. Pomeranceva Ye.V. Russian folk tale. Moscow, AN SSSR 157-160.
Publ., 1963. 126 p. 8. Skorokhodko S.A. Translating fairy tale: folclore universals as
4. Bogrdanova, T.N. Russian fairy tales in the English translation a factor of limitation and freedom of choice for a translator //
tradition // Vestnik TGU, 2010. 4, Is. 84, P. 268-274. Voprosy russkoy literatury journal, 2015. 2. Is. 32, P. 5-15.
5. Kapnina, G.I. The peculiarities of the fairytale translation 9. Skorokhodko S.A. Russian fairy tale compensation resources
(based on the material of Brothers Grimms’ tale “The wolf and realia translation // Assonance: A Journal of Russian &
and the seven little kids”) // “Teoreticheskie i prikladnye Comparative Literary Studies, 2017. 17, P. 9-22.
problemy sovremenoy philologii” journal, 2015. 1, P. 83-89.
Fairy tale in translation studies: theoretical perspective

A. A. Volovyk
Abstract. The article focuses on the analysis of the theoretical basis of translation of fairy tales. The work deals with the description
of the principal tendencies in the analysis of the fairy tale in translation. According to the results of the conducted research, it is
possible to conclude that there is no complex approach to the establishing the peculiar features of fairy tales and defining the main
criteria for the faithful translation of this folklore genre that requires a detailed analysis from the perspective of translation studies.
Keywords: translation, fairy tale, adequacy, fairy-tale colouring, national and cultural component.
Теоретические основы исследования жанра волшебной сказки: переводоведческий аспект

А. А. Воловик
Аннотация. В данной статье рассмотрены теоретические основы исследования перевода жанра волшебной сказки в перево-
де. Описаны ведущие направления исследования волшебной сказки, как фольклорного жанра, в переводоведении. Основы-
ваясь на результатах проведенного исследования, следует заключить, что в переводоведении до сих пор не разработано
комплексного подхода к определению жанрово-специфических свойств жанра волшебной сказки, а также к формулирова-
нию основных критериев адекватного перевода волшебной сказки как отдельного фольклорного жанра.
Ключевые слова: перевод, волшебная сказка, адекватность, сказочный колорит, национально-культурный компонент.
71
Подходы к обучению профессионально ориентированному иностранному

языку в техническом ВУЗе
Л. М. Бабакова
Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е.Жуковского «Харьковский авиационный институт»

Аннотация. В статье актуализирована необходимость изучения иностранного языка профессиональной направленности в

современной системе высшего образования. Определены основные принципы и особенности профессионально ориентиро-
ванного обучения. Обозначены некоторые требования к уровню знаний студентов в сфере информационных и компьютер-
ных технологий.
Ключевые слова: профессионально ориентированное обучение, информационные технологии, иностранный язык, эф-
фективность обучения.
Высшее образование во всем мире претерпевает серь- культуры языка, семантики и динамичности общения
езные качественные изменения. Они нашли отраже- на основе функциональнопонятийного подхода [7].
ние в основных декларациях Болонского процесса и Как результат, особую актуальность приобретает
получили подтверждение в принятых европейскими профессионально ориентированный подход к обуче-
странами (в том числе и Украиной) документах [1]. К нию иностранного языка в технических вузах, кото-
числу основных тенденций таких изменений следует рый предусматривает формирование у студентов спо-
отнести: взаимосвязь высшей школы с практической собности иноязычного общения в конкретных про-
профессиональной деятельностью выпускника, ди- фессиональных и научных сферах и ситуациях, с уче-
версификация высшего образования, демократизация, том профессионального мышления, то есть професси-
интернационализация, личностно ориентированное онально ориентированное обучение. Под профессио-
обучение, индивидуализация обучения и труда сту- нально ориентированным обучением понимают обу-
дента, компьютеризация образования. чение, основанное на запросах и потребностях сту-
Интеграция отечественного образования в евро- дентов в изучении иностранного языка, с учетом бу-
пейское образовательное пространство выдвигает дущей специальности или профессии, которые, в
новые требования к подготовке профессионалов: свою очередь, требуют его изучения. Термин профес-
повышение конкурентоспособности современного сионально ориентированное обучение употребляется
специалиста на рынке труда и свободное владение для обозначения процесса преподавания иностранно-
своей профессией на уровне международных стандар- го языка в вузе, ориентированного на чтение специа-
тов. лизированной литературы, изучение профессиональ-
В свете этих требований особое значение приобре- ной лексики и терминологии, а также общение в про-
тает успешное овладение выпускником вуза ино- фессиональной среде[6].
странным языком [2, 3]. Иностранный язык становит- Главной целью изучения иностранного языка есть
ся средством повышения уровня знаний в рамках формирование у студентов общих и профессионально
своей специальности и формирования профессио- ориентированных коммуникативных иноязычных
нальной направленности студентов. Сегодняшнее компетентностей, направленных на обеспечение эф-
профессионально ориентированное обучение должно фективного общения в академической и профессио-
быть направлено на формирование способности к нальной среде, умений самостоятельного освоения
профессиональному общению в мультикультурном научно-технической и общественно-политической
пространстве. информации, разработки документов и проектов.
Еще в 90-е годы XX века произошло изменение от- Подготовка специалистов в технических вузах подра-
ношения к иностранному языку как к учебной дисци- зумевает формирование таких коммуникативных
плине в связи с изменением политико-экономической умений, которые позволят будущему специалисту
ситуацией в стране. Основной целью его изучения на осуществлять профессиональные контакты на ино-
неязыковых факультетах вуза становится обучение странном языке в различных ситуациях и профессио-
иностранному языку как реальному средству общения нальных отраслях.
между специалистами разных стран. Развитие всех Сущность профессионально-ориентированного
языковых навыков (чтение, говорение, письмо и обучения иностранному языку заключается в его ин-
аудирование) приобретает профессионально- теграции со специальными дисциплинами с целью
ориентированный характер. По мнению ученых, обу- получения дополнительных профессиональных зна-
чение востребовало внедрения новых методов и тех- ний и формирования профессионально значимых
нологий способствующих расширению кругозора и качеств личности. Иностранный язык в данном случае
повышению профессиональной компетентности бу- выступает средством повышения профессиональной
дущих специалистов. Адекватность процесса обуче- компетентности и личностно-профессионального
ния реальному процессу коммуникации становится развития студентов и является необходимым услови-
одним из методических требования к процессу про- ем успешной профессиональной деятельности специ-
фессионально-ориентированного обучения иностран- алиста - выпускника современной высшей школы,
ному языку. Описание коммуникации с точки зрения
72
способного осуществлять деловые контакты с ино- ными языковыми знаниями (знания фонетических
язычными партнерами. явлений, грамматических форм, правил словообразо-
Основополагающая цель обучения иностранному вания, лексических единиц). Языковые знания приоб-
языку в техническом вузе состоит в достижении ретаются на протяжении всего курса, так как каждая
уровня необходимого для практического его приме- тема или ситуация общения соотносится с определен-
нения в профессиональной деятельности. ными языковыми и речевыми средствами. 3- форми-
Профессионально ориентированное обучение ино- рование социокультурных знаний, которые приобща-
странному языку в технических вузах требует также ют обучающихся к культуре народа-носителя изучае-
нового подхода к содержанию дисциплины. Она мого языка, помогают адаптироваться к иноязычной
должна быть ориентирована на последние достиже- среде, избежать недопонимания в общении. Но при
ния в той или иной сфере человеческой деятельности, этом главным является не зазубривание фактов, а
актуально отражать научные достижения в отраслях, умение сравнивать социокультурный опыт народа,
связанных непосредственно с профессиональными говорящего на изучаемом языке, с собственным опы-
интересами студентов, что обеспечит им в будущем том, с культурными ценностями своей страны, что
перспективу профессионального роста. способствует формированию общей культуры студен-
Опыт общения с кафедрами факультета радиоэлек- тов. 4- овладение определенным набором единиц
тронных систем летательных аппаратов «ХАИ» пока- профессиональной лексики, специальной терминоло-
зывает, что поступают многочисленные заявки на гией на иностранном языке. Изучение языка специ-
выпускников радиоэлектронной, компьютерной, ин- альности требует усвоения большого количества тер-
формационно-коммуникационной направленностей от минов и специальных понятий, необходимых буду-
престижных фирм с неизменным требованием доста- щему специалисту. Но за время, отведенное на изуче-
точно свободного владения английским языком. ние иностранного языка в вузе, невозможно овладеть
Анализ научно-методических источников показал, всей терминологией, поэтому очень важным является
что термин «профессионально-ориентированное обу- развитие у студентов навыков работы со специальны-
чение» употребляется для обозначения процесса пре- ми словарями, глоссариями, справочниками по специ-
подавания иностранного языка в неязыковом вузе, альности». (Кучерявая, Т.Л., 2012г., с.336-337) [8]
ориентированного на чтение литературы по специ- Сегодня наиболее продуктивными и перспектив-
альности, изучение профессиональной лексики и тер- ными являются профессионально ориентированные
минологии, а в последнее время и на общение в сфере образовательные технологии, которые позволяют
профессиональной деятельности. организовать учебный процесс с учетом профессио-
Профессионально-ориентированное обучение ино- нальной специализации, а также с ориентацией на
странному языку на неязыковых факультетах вузов не личность обучающегося, его интересы, склонности и
сводится только к изучению «языка для специальных способности. При этом немаловажную роль имеет
целей». Существуют некоторые особенности, харак- создание условий комфортности обучения [3,4].
терные для специфического контекста использования Все это требует учета особенностей профессио-
языка, с которыми студенты, вероятно, встретятся в нальной направленности обучения. Применительно к
реальных ситуациях общения. Вместе с тем, необхо- техническому образованию к таковым можно отне-
димо учитывать, что знание профессиональной лек- сти: достаточно свободное владение студентами ком-
сики и грамматики не могут компенсировать отсут- пьютером, привлекательность использования сети
ствие знаний и умений, позволяющих его осуще- Internet, освоение специфических информационных
ствить, т.е. несформированность коммуникативной технологий, склонность к образному восприятию
компетенции. информации в виде схем, графиков, диаграмм и др.
«Профессионально-ориентированное обучение Их и целесообразно использовать для повышения
иностранному языку должно быть направлено на привлекательности и эффективности изучения ино-
решение следующих задач: 1- развитие коммуника- странного языка.
тивных умений по видам речевой деятельности (гово- Компьютеризация образования, использование
рение, аудирование, чтение, письмо). Успешное овла- всемирной мировой паутины, Internet и Skype и др. не
дение навыками диалогической речи заключается в только для устного обучения, но и для проведения
умении вести беседу на различные темы, обменивать- семинаров, презентаций, видеоконференций, e-mail
ся информацией профессионального характера. Мо- проектов, сегодня должно стать неотъемлемой частью
нологическая речь предполагает умение выступить с процесса обучения. Использование информационных
докладом, сообщением, высказать свою точку зрения технологий есть один из наиболее эффективных путей
в дискуссии. Целью обучения аудированию является повышения качества технического образования. При-
формирование умений восприятия и понимания вы- менение таких технологий позволяет выйти на новый
сказываний собеседника на иностранном языке, в уровень взаимодействия студента и преподавателя, а
соответствии с определенной ситуацией и сферой также позволяет следующие задачи: индивидуализа-
общения. Результатом обучения чтению становится ция учебного процесса, наглядность, сочетание инди-
владение всеми видами чтения публикаций различ- видуальных и групповых форм обучения, интенсифи-
ных жанров, в том числе и специальной литературы. кация познавательной деятельности.
Целями обучения письму являются умение составле- Широкое использование компьютеров и других но-
ния аннотации, реферативного изложения прочитан- вых технологических возможностей стало причиной
ного, перевод, а также написание деловых писем, разработки типологий учебных материалов[5]: а)
оформление договоров и т.д. 2- овладение определен- создаваемые педагогом (компьютер служит посред-
73
ником в их реализации); б) создаваемые компьютером странном языке, а также особенность самого языка
(имеются в виду упражнения как бы формируемые сайтов. Например, для вузов инженерно-технической
компьютером непосредственно в учебном процессе направленности, одним из самых известных профес-
посредством манипуляций с языковым и текстовым сиональных обществ является IEEE. Оно объединяет
материалом, хранящимся в отдельном файле); в) очень широкий спектр научно-инженерных областей.
создаваемые самими студентами (информация, вво- Все виды профессиональной коммуникации осу-
димая в память компьютера в процессе подготовки ществляются преимущественно на английском языке
письменных и устных сообщений, собственные про- (как периодические издания, так и электронные).
изведения студентов, которые они сами печатают и Поэтому владение необходимым коммуникативным
редактируют с помощью компьютера). минимумом, обеспечивающим будущему специалисту
В техническом вузе профессионально ориентиро- возможность реализовать себя в профессиональной
ванное обучение иностранному языку должно вклю- сфере, представляется базовым элементом содержа-
чать некоторые особо важные ориентиры, а именно: ния обучения иностранному языку в техническом
профессионально ориентированный контекст обуче- вузе.
ния и развития профессиональной мотивации студен- Кроме печатных текстов в электронной форме в се-
тов; максимальное задействование самостоятельной ти представлены аудио и видеозаписи аутентичных
работы учащихся; источник профессионально ориен- научных конференций, выступлений, лекций, презен-
тированного текстового материал, выявление эффек- таций руководителей научных проектов, представите-
тивного способа сочетания аудитивного и визуально- лей популярных компаний и организаций, что также
го каналов поступления и восприятия информации; становится сегодня неотъемлемым источником мате-
организацию внеаудиторной самостоятельной работы риалов для обучения и повышения качества изучения
студентов. иностранного языка в интересах специальности. Осо-
Применение компьютера и информационных тех- бенно следует подчеркнуть важность привлечения
нологий повышает интерес студентов к иностранному студентов к участию в конференциях с выступлением
языку, особенно в техническом вузе, где изучение и публикациями на иностранном языке.
любого предмета предусматривает, прежде всего, Опыт такого участия показывает, что, обучение
профессиональную подготовку специалиста для его иностранному языку в современном техническом вузе
дальнейшей профессиональной деятельности и разви- невозможно без использования компьютера, инфор-
тия в рамках индивидуальной специализации. мационных технологий и разнообразных мультиме-
Если рассматривать идею профессиональной дийных средств. Это повышает эффективность обуче-
направленности обучения, компьютер и информаци- ния, помогает студенту самореализовываться и само-
онные технологии помогают формировать среду со- обучаться, способствуя его участию в межкультурной
здания и обновления профессионально значимых коммуникации, а именно это, в свою очередь, являет-
средств и продуктов учебной деятельности в виде ся главной задачей обучения иностранному языку в
банков информации, словарей, таблиц, схем, что, современных реалиях и запросах общества.
безусловно, способствует быстрому и качественному Однако, следует подчеркнуть, что в обучении ино-
освоению материала именно в техническом вузе. странному языку вообще и в профессионально ориен-
Практика преподавания на факультете РТС ЛА тированном обучении английскому языку, в частно-
«ХАИ» подтверждает, что активное и всесторонне сти, реализуются в первую очередь принципы, обес-
привлечение наглядных видов информации, исполь- печивающие целесообразность и результативность
зуемых при обучении специализированным предме- его изучения. Несмотря на то, что содержание обуче-
там, таких как блок-схемы, диаграммы, графики, кар- ния различается, не существует каких-либо основа-
ты, помогают учащемуся понять суть, а преподавате- ний, позволяющих предположить, что процессы изу-
лю быстрее и глубже вовлечь его в процесс изучения чения и овладения языком в профессионально ориен-
иностранного языка. тированном курсе должны быть иными, нежели в
Сегодня, зачастую, необходимую для него инфор- общеобразовательном курсе. Иными словами, не су-
мацию студент может найти только в Internet, причем, ществует методик обучения языку для специальных
на сайтах профессиональных сообществ, коим при- целей, чуждых обучению языку вообще.
сущи специфические особенности только на ино-
[1] Байденко В.И. Болонский процесс [Текст]/ В.И. Байден- вузе как один из путей модернизации образования
ко. – М.: Логос, 2004.-207с. [Текст] / Г.Г.Рядчикова // «Развитие образовательного
[2] Дмитренко Т.А. Профессионально- ориентированные процесса на основе современной системы интерактивно-
технологии обучения иностранным языкам[Текст]/ Т.А. го обучения в условиях модернизации образования»: ма-
Дмитренко. - Монография. М.: Прометей. МПГУ. 2009. териалы 77-й международной научно-технической кон-
[3] Каменская Л.С. Приоритетные направления в обучении ференции АДИ. «Автомобиле и тракторостроение в Рос-
иностранным языкам (неязыковые вузы) [Текст] / сии: приоритеты развития и подготовка кадров». секц.14
Л.С.Каменская // Инновационные подходы в обучении – М.:МГТУ «МАМИ»,2012. – с.222-225.
иностранным языкам. – М.: МГЛУ, 2010. – с. 9-23. [5] Т.Борова. Створення системи професійно-орієнтованої
(Вестн. Моск. гос. лингвист. ун-та; вып.12 (591);( сер. іншомовної підготовки студентів ХНЕУ імені Семена
Педагогические науки). Кузнеця [Текст]/ Т.Борова// Вища школа. – 2016. - №2. –
[4] Рядчикова Г.Г. Применение электронных учебных мате- с.10-12.
риалов при обучении иностранному языку в неязыковом
74
[6] Обучение профессионально ориентированному языку в ния иноязычной речевой деятельности / Межвуз. сб.
техническом вузе. Покушалова Л.В., Серебрякова Л.Т. науч. тр. Пермь, 1988.
Обучение профессионально ориентированному языку в [8] Кучерявая Т. Л. Проблемы профессионально-
техническом вузе // Молодой ученый. – 2012 - №5. – С. ориентированного обучения иностранному языку студен-
305-307. тов неязыковых специальностей [Текст] // Теория и прак-
[7] Серова Т.С. Лексические упражнения в профессионально тика образования в современном мире: материалы Меж-
ориентированном чтении на иностранном языке. Лекси- дунар. науч. конф. (г. Санкт-Петербург, февраль 2012 г.).
ческие аспекты в системе профориентированного обуче- — СПб.: Реноме, 2012. — С. 336-337.
REFERENCES
[1] Baydenko V.I. Bologna Process [Text]/V.I. Baydenko. – orities and Staff Training”. Session 14 – M.:MSTU “MAMI”,
M.:Logos, 2004.-207p. 2012. – p.222-225.
[2] Dmitrenko T.A. Profession oriented technologies of foreign [5] T. Borova. Formation of Profession Oriented Foreign Lan-
language teaching [Text]/T.A. Dmitrenko.-Monograph. M.: guage Student’s Training. KhNEU Semena Kuznetsia
Prometei. MPSU. 2009 [Text]/T.Borova// Vyshcha shcola. – 2016 № 2. – p. 10-12.
[3] Kamenskaya L.S. The priorities in foreign language teaching [6] Profession Oriented Foreign language Teaching at a Tech-
(nonlanguage universities) [Text]/L.S. Ka- nical University. Pokushalova L.V., Serebriakova l.T. Pro-
menskaya//Innovative approaches in foreign language teach- fession Oriented Foreign language Teaching at a Technical
ing. – M.: MSLU, 2010. – p. 9-23 (Bulletin of Moscow State University // Molodoy Uchenyy. – 2012 - №5. – P. 305-307.
Language University; issue 12 (591); (session: Pedagogikal [7] Serova T.S. Lexical Exercises in Foreign Language Profes-
Sciences). sion Oriented Reading. Lexical Aspects in the System of
[4] Riadchikova G.G. Usage of Electronic Educational Stuff in Foreign Language Profession Oriented Speaking Activity /
Foreign Language Teaching in Nonlanguage University as Mezhvuz. Sb. Nauch. Tr. Perm, 1988.
one of Ways to Modernize Education [Text]/G.G. Riadchiko- [8] Kucheriavaya T.L. Problems of Profession Oriented Foreign
va // “Developing of Education Process on the Basis of Mod- Language Teaching of Students of Nonlanguage Specialities
ern Interactive Education System in Terms of Modernization [Text] // Theory and Practice of modern Education: stuff of
of Education “: 77th International Sience-Technical ADI. International scientific conference (St. Petersburg, February
“Automobile and Tractor building in Russia: Developing Pri- 2012). - SPb.: Renome, 2012. – P. 336-337.
Approaces to Profession Oriented Foreign Language Teaching at a Technical University.

Babakova L.M.
Abstract. The article deals with the necessity of teaching a profession oriented foreign language in modern higher education system.
The main principles and features of profession oriented education have been determined. Some quality requirements to students’
knowledge in the field of information and computer technologies have been defined.
Keywords: profession oriented teaching, information technologies, foreign language, teaching efficiency.
75
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
76

Seanewdim Philology VI 42 Issue 149

Hochgeladen von

Dokumentinformationen

Copyright

Verfügbare Formate

Dieses Dokument teilen

Dokument teilen oder einbetten

Freigabeoptionen

Stufen Sie dieses Dokument als nützlich ein?

Sind diese Inhalte unangemessen?

Copyright:

Verfügbare Formate

Seanewdim Philology VI 42 Issue 149

Hochgeladen von

Copyright:

Verfügbare Formate

www.seanewdim.

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

VI(42), Issue 149, 2018

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING

ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY

UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK

Универсальное и национальное в метафорической картине мира

Подходы к обучению профессионально ориентированному иностранному языку в

Универсальное и национальное в метафорической картине мира

Paper received 02.01.18; Revised 09.01.18; Accepted for publication 10.01.18.

ния народов исходного и переводящего языков. В Մի ճերմակ աղավնի իջավ ստորգետնյա

Теоретичні засади дослідження мовленнєвого жанру

Paper received 06.12.17; Revised 14.12.17; Accepted for publication 16.12.17.

132]. жанри поділяються на особистісно релевантні, які

Theoretical principles of research of speech genre

АГАТ-словники як компонент автоматичного

Paper received 28.12.17; Revised 05.01.18; Accepted for publication 07.01.18.

Головним компонентом комп’ютерного опрацювання характеристики необхідні для визначення значення

сифікації, зводяться до наступного. Семантизація сло- матерії, а їх взаємозв’язок підкреслюється наявністю

AGAT-dictionaries as a component for automated Ukrainian text content management

АГАТ-словари как компонент автоматической обработки смысла украинскоязычного текста

Знакова природа паремії

Paper received 19.01.18; Revised 22.01.18; Accepted for publication 25.01.18.

Знаковая природа паремии

Категорія ALTÉRITÉ у французькій науковій рефлексії

Equivalencia/No Equivalencia Del Marco Estructural Oracional

Equivalence/No Equivalence Structural Sentence Scope (Typologycal Analyses)

Эквивалентность/Неэквивалентность Структурной Рамки Предложения (Типологический Анализ)

Мовний пуризм як суспільне явище в сучасній Туреччині

Paper received 20.01.18; Revised 23.01.18; Accepted for publication 25.01.18.

Language purism as a social phenomenon in modern Turkey

Языковой пуризм как общественное явление в современной Турции

Finding the common ground: phraseological

Paper received 01.01.18; Revised 06.01.18; Accepted for publication 08.01.18.

lowing conclusions. seological terminology one should go about descriptively

DICTIONARIES AND DATABASES

Finding the common ground: phraseological theory and terminology revisited

Функціонування іменних форм предикатів з семантикою

Paper received 01.12.17; Revised 05.12.17; Accepted for publication 07.12.17.

Компрессированные монопредикативные высказывания с адъективной,

Paper received 09.01.18; Revised 13.01.18; Accepted for publication 15.01.18.

Компрессированные монопредикативные высказыва- вой игры адресата-"альтернативного" ((термин Л.В.

Фантастичний модус чеської постмодерністської прози

Вступ. Характеристиками фантастичного художнього емпіричного інструменту, який дозволяє порівнювати

Засоби вираження категорії оцінки на прикладі

Paper received 14.12.17; Revised 18.12.17; Accepted for publication 22.12.17.

Дослідження категорії оцінки є важливим напрямком понятійним ядром, із предметно-логічною частиною

Функціонально-стильовий розподіл національно-маркованої

Paper received 19.01.18; Revised 22.01.18; Accepted for publication 25.01.18.

Функционально-стилистическое распределение национально-маркированной лексики на материале англоязычных

Репрезентація ієрархічних відношень іхтіонімів

Paper received 12.01.18; Revised 15.01.18; Accepted for publication 19.01.18.

Еквонімічний різновид мотивації спостерігається У французькій мові до еквонімічного різновиду

Репрезентация иерархических отношений ихтионимов при определении их мотивационной основы

Прометей як культурний герой українського

Paper received 14.01.18; Revised 17.01.18; Accepted for publication 19.01.18.

Вступ. Образи й мотиви античної міфології та Прометея. Якщо соціалістичний Прометей

дослідження, виявлення різних варіантів рецепції символом технічного прогресу. Як відомо з

Prometheus as a cultural hero of Ukrainian literature of 1920s

Прометей как культурный герой украинской литературы 20-х годов ХХ века

Теоретичні засади дослідження жанру чарівної казки: