Seanewdim Philology V 46 Issue 159

www.seanewdim.
com
Science and Education a New Dimension. Philology, VI(46), Issue: 159, 2018 www.seanewdim.com
p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996
VI(46), Issue 159, 2018 Apr.
SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2018-159VI46
Philology
www.seanewdim.com
Editorial board
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
Honorary Senior Editor:
Jenő Barkáts, Dr. habil. Nina Tarasenkova, Dr. habil.
Andriy Myachykov, PhD in Psychology, Senior Lecturer, Department of Oleg Melnikov, Doctor of Science in Pedagogy, Belarusian State
Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Northumbria University, University, Belarus
Northumberland Building, Newcastle upon Tyne, United Kingdom Perekhrest Alexander, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan
Edvard Ayvazyan, Doctor of Science in Pedagogy, National Institute of Khmelnitsky National University in Cherkasy, Ukraine
Education, Yerevan, Armenia Riskeldy Turgunbayev, CSc in Physics and Mathematics, associated
Ferenc Ihász, PhD in Sport Science, Apáczai Csere János Faculty of the professor, head of the Department of Mathematical Analysis, Dean of the
Universityof West Hungary Faculty of Physics and Mathematics of the Tashkent State edagogical
Ireneusz Pyrzyk, Doctor of Science in Pedagogy, Dean of Faculty of University, Uzbekistan
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Roza Uteeva, Doctor of Science in Pedagogy, Head of the Department of
Włocławek, Poland Algebra and Geometry, Togliatti StateUniversity, Russia
Irina Malova, Doctor of Science in Pedagogy, Head of Department of Seda K. Gasparyan, Doctor of Science in Philology, Department of
methodology of teaching mathematics andinformation technology, English Philology, Professor and Chair, Yerevan State University,
Bryansk State University named after Academician IG Petrovskii, Russia Armenia
Irina S. Shevchenko, Doctor of Science in Philology, Department of ESP Sokuriaynska Liudmyla, Doctor of sociological science. Prof. Head of
and Translation, V.N. Karazin Kharkiv National University, Ukraine Department of Sociology. V.N. Karazin Kharkiv National University,
partment of Psychology, Faculty of Health and Life Sciences, Ukraine
Northumbria University, Northumberland Building, Newcastle upon Svitlana A. Zhabotynska, Doctor of Science in Philology, Department of
Tyne, United Kingdom English Philolgy of Bohdan Khmelnitsky National, University of
Kosta Garow, PhD in Pedagogy, associated professor, Plovdiv University Cherkasy, Ukraine
„Paisii Hilendarski”, Bulgaria Tatyana Prokhorova, Doctor of Science in Pedagogy, Professor of
László Kótis, PhD in Physics, Research Centre for Natural Sciences, Psychology, Department chair of pedagogics andsubject technologies,
Hungary, Budapest Astrakhan state university, Russia
Larysa Klymanska, Doctor of Political Sciences, associated professor, Tetiana Hranchak, Doctor of Science Social Communication, Head of
Head of the Department of Sociology and Social Work, Lviv Polytechnic department of political analysis of the Vernadsky National Library of
National University, Ukraine Ukraine
Liudmyla Sokurianska, Doctor of Science in Sociology, Prof. habil., Valentina Orlova, Doctor of Science in Economics, Ivano-Frankivsk
Head of Department of Sociology, V.N. Karazin Kharkiv National National Technical University of Oil and Gas, Ukraine
University Vasil Milloushev, Doctor of Science in Pedagogy, professor of
Marian Wloshinskі, Doctor of Science in Pedagogy, Faculty of Departament of Mathematics and Informatics, Plovdiv University „Paisii
Pedagogical Sciences, University of Humanities and Economics in Hilendarski”, Plovdiv, Bulgaria
Włocławek, Poland Veselin Kostov Vasilev, Doctor of Psychology, Professor and Head of the
Melinda Nagy, PhD in Biology, associated professor, Department of department of Psychology Plovdiv University „Paisii Hilendarski”,
Biology, J. Selye University in Komarno, Slovakia Bulgaria
Alexander Perekhrest, Doctor of Science in History, Prof. habil., Bohdan Vladimir I. Karasik, Doctor of Science in Philology, Department of
Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine English Philology, Professor and Chair, Volgograd State Pedagogical
Nikolai N. Boldyrev, Doctor of Science in Philology, Professor and Vice- University, Russia
Rector in Science, G.R. Derzhavin State University in Tambov, Russia Volodimir Lizogub, Doctor of Science in Biology, Head of the
Oleksii Marchenko, Doctor of Science in Philosophy, Head of the department of anatomy and physiology of humans andanimals, Bohdan
Department of Philosophy and Religious Studies, Bohdan Khmelnitsky Khmelnitsky National University of Cherkasy, Ukraine
National University of Cherkasy, Ukraine Zinaida A. Kharitonchik, Doctor of Science in Philology, Department of
Olga Sannikova, Doctor of Science in Psychology, professor, Head of the General Linguistics, Minsk State LinguisticUniversity, Belarus
department of general and differential psychology, South Ukrainian Zoltán Poór, CSc in Language Pedagogy, Head of Institute of Pedagogy,
National Pedagogical University named after K.D. Ushynsky, Odesa, Apáczai Csere János Faculty of the Universityof West Hungary
Ukraine
Managing editor:
Barkáts N.
© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

The journal is published by the support of Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
BUDAPEST, 2015
Statement:
By submitting a manuscript to this journal, each author explicitly confirms that the manuscript meets the highest
ethical standards for authors and co-authors. Each author acknowledges that fabrication of data is an egregious
departure from the expected norms of scientific conduct, as is the selective reporting of data with the intent to mislead
or deceive, as well as the theft of data or research results from others. By acknowledging these facts, each author
takes personal responsibility for the accuracy, credibility and authenticity of research results described in their
manuscripts. All the articles are published in author's edition.
THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

INDEX COPERNICUS: ICV 2014: 70.95; ICV 2015: 80.87
GLOBAL IMPACT FACTOR (GIF): 2013: 0.545; 2014: 0.676; 2015: 0.787
INNO SPACE SCIENTIFIC JOURNAL IMPACT FACTOR: 2013: 2.642; 2014: 4,685;
2015: 5.278; 2016: 6.278
ISI (INTERNATIONAL SCIENTIFIC INDEXING) IMPACT FACTOR: 2013: 0.465; 2014: 1.215
GOOGLE SCHOLAR
CROSSREF (DOI prefix:10.31174)
DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING
ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY
UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK
SCRIBD
ACADEMIA.EDU
Content
Rendering allusions and intertextual lacunae

T. Anokhina…………………………………………….…………………………………………………... 7
Թարգմանության մեջ անփոփոխակի ուսումնասիրության որոշ հայեցակերպերի շուրջ
Հ. Գ. Բաղդասարյան……………………………………………………….……………………………… 10
Stylistic means of the cohesion implementation in Stephen King’s fiction (case study of the novel
"Storm of the Century")
T. Borysova….……………………………………………………………………………………………... 15
Міфопоетична космологія в символістській поезії В. Свідзінського
Д. О. Чистяк…………..…………………………………………………………………………………... 18
Вербальне відображення ґендерних стереотипів (на матеріалі українських паремій)
І. М. Гапєєва, О. В. Коваль………………………………...……………………………………………... 21
Метафоричне моделювання англомовної геологічної термінології
Т. М. Галай, І. М. Осовська……………………….……………..………………………………………... 25
Ресурси відтворення англомовних архаїзмів та історизмів українською мовою
Т. А. Ласінська…………………..…………….…………………………………………………………... 31
Особливості структурного і семантичного співвідношення різних підкласів топонімної лексики (в
межах Слобожанщини)
Т. О. Лук’янчук………………………..…………………………………………………………………... 34
Українська мова в інтернет-просторі: соціально-правовий та лінгвальний виміри
Ю. С. Макарець…………………………………………………………………………………………… 38
Образ жінки-стоїка в австралійській художній прозі в лінгвокогнітивному висвітленні
О. А. Макарова……………………………………………………………………………………………. 44
Семіотична структура твіт-текстів (на матеріалі Твітеру Дональда Трампа)
О. О. Мелещенко……...……………………………………………….…………………………………... 48
Фоностилістика вірша Е. А. По «The Raven» та її відтворення в українських перекладах
О. В. Науменко……………………………………………………………………………………………. 52
Анжамбеман як тригер імплікатів у лірико-поетичному дискурсі Р.М. Рільке
В. О. Остапченко………………..………………………………………………………………………... 56
Особливості реалізації дитячої авторитарності у контексті рольової гри
А. В. Пахаренко………………….………………………………………………………………………... 60
Postmodernism literary text: tendencies towards intermediality (based on the novel “Origin” by Dan
Brown)
O. Pieshkova……………………………………………………………………………………………….. 64
Образ ворога-чужинця – складова українського “національного міфу”
О. О. Тищенко……………………………………………………………………………………………... 68
Література Закарпаття у науковому доробку Олекси Мишанича
К. Р. Вакуленко…………..………………………………………………………………………………... 72
Rendering allusions and intertextual lacunae

T. Anokhina
Kyiv National Linguistic University, Kyiv, Ukraine
Corresponding author. e-mail: anokhina_mail@yahoo.com
Paper received 22.02.18; Revised 25.02.18; Accepted for publication 28.02.18.

https://doi.org/10.31174/SEND-Ph2018-159VI46-01
Abstract. The paper has revealed how lacunae can be rendered if they are allusions or intertextual lacunae. The problem of lacunae
interpretation is still open and is making the object of the article. The way lacunae are eliminated in translation is the subject of the
article. Lacunology and Translation Studies have different techniques how to render allusions, relalia, intertexual lacunae and cultural
specifics. What technique to choose is the current problem of Lacunology and Translation Studies. The cultural and semantic equiva-
lence are the techniques among many for translators to choose. Upon their choice of addition or omission depends the true storytell-
ing.
Keywords: lacunae, intertextual lacunae, allusions, cultural equivalence, semantic equivalence
Introduction. Translation Studies and Lacunology are from that encyclopedia: He had written a part of an arti-
aiming at finding ways to eliminate lacunae and to find cle about gorillas being the grandfathers of men; he
better ways in rendering the information of the original wrote in those days that the incredible advances of the
[0;0; 0; 0]. The purpose of our article is to ana- sciences in the West had now made God's existence a
lyze allusions and intertextual lacunae in translations, to ridiculous question to be cast aside [0].
choose the best technology to render them. This is also an illusion in that while no direct reference
Such scholars as U. Eco, R. Barthes, M. Bakhtin con- is made to Darwin and his evolution theory, the reader
tributed to understanding of intertextuality, pointing out comes up against “gorilla as the grandfather of men” [0,
that every text is open to different interpretations by read- p. 210]. This ungrammaticality serves to trigger the reader
ers and the readers bring their own experiences to a text in to make a retroactive reading and find that there is refer-
which different interpretations are readily available. Ac- ence to Darwin's theory here.
cording to Umberto Eco’s view a reader-oriented ap- Darwin put forward that men had a lot of genetic simi-
proach and place a great importance on the reader who is larities toother animals and he preferred a gorilla as the
either “ideal reader” who is expected to notice all the ancestor of mankind. In the translation. Darwin and his
intertextual allusions in a text or “empiric reader” who is theory are not explicit given: therefore, the allusion in the
expected to try to understand only what the writer of the original novel can also be witnessed in the translated
text narrates without referring to their experiences and product. This allusion can be categorized as “ordinary
allusions. R. Barthes, the founder of another reader- intextextuality” because the animal gorilla is being the
oriented approach, considers that if the writer tells every- grandfather of mankind is well-known, as a result of
thing in a text, then the interpretation potential of that text which the reader can easily determine the allusion here [0,
is lost, however it is the reader of the text that makes it p. 210].
meaningful as a result of constant re-writing of the text Intertextuality is not be limited to literature analysis
while reading it. This approach in terms of intertextuality only: it can also be applied in translation act or translation
suggests that a text comprises thousands of cultural ele- analysis. A competent translator should be able to provide
ments in it. According to this view, since a text bears the same satisfaction to the target language readers as the
various cultural and social elements in itself, a reader source culture readers get from the text. When there is an
could activate his experiences of those cultural and social implicit message like an allusion in an original text, a
elements in interpreting a particular text thus eliminating translator could allow room for a similar gap in the target
thesaurus lacunae. It is beyond doubt that incorporation of language, compelling the readers to try to find the allu-
cultural and social elements into a text makes it a multi- sion thereby allowing them to get as much pleasure as
layered structure and inevitably brings forth the term of possible from the text [0, p. 212].
intertextuality [0, p. 207]. Thus, lacunae are intertextual references and allusions
According to M. Bakhtin intertextuality is seen in a that can be the starting point for translators, translation
prose that is a complex web of literary elements, where no editors and translation studies researchers [0, p. 213].
word can be neutral, but rather every discourse is created The national psychological traits, the specificity of cre-
as a response to the previous discourses in the particular ative thinking, genre constructs were often left out of the
text [0, p. 206]. translator attention. Partly this factual information rele-
Intertextual lacunae are being decoded by the experi- vant to the interior color, and traditions were compensated
enced reader, who is able to read the allusions. If the by footnotes, annotations [0, p. 120].
reader has lee empirical data he or she has hidden lacunae Sometimes translators have to work on texts making
that can be open and encoded later on. The translated clarification notes or extensive commentary. The result of
version of allusions may require readers to make a retro- a translation may be successful or not depending on how
active reading and find that allusion, to illustrate there is lacunae will be eliminated or compensated in translation.
allusion to a Darwin's theory cited by M. Kuleli, cf.: The adequate translation translates the idea truly, with
Having read her deceased husband's unpublished en- lacunae (e.g. puzzles/allusions) stay lacunae in transla-
cyclopedia, the old lady recounts what she can remember tion, while gaps (difficult places) in translation (e.g. the-
7
saurus lacunae) may be omitted in translation (e.g. trans- tic mediation, in which the created text is communicative-
lation mistake), lacunae as obscure or unknown infor- ly equivalent to the original, and its equivalence is evident
mation may be perfectly interpreted (e.g. commentary) or in functional, contextual and structural levels [0, p. 122].
substituted (e.g. domesticated). Some translators claim that the translator changes some
When lacunae stay lacunae after translation people call details in the structure of the text, it can be done only in
it foreignization (e.g. borsch), the adding technique usual- order to convey the original content better (substitution).
ly accompanies foreignization for the word is usually Others claim that clarification works better for lacunae
transcribed or transliterated preserving the original pro- elimination (footnote, remark or translator’s notes).
nunciation and stressing on the uniqueness of the phe- The culturally marked words are called lacunae. Lacu-
nomenon. Other translators argue what domestication is nae can be rendered differently. One of the first taxono-
better working from multilingual source texts, and doing mies was suggested back in 1953 by A.V. Fedorov who
translations very easy to comprehend, cf. green borscht is proposed to render lacunae by (1) full or partial translit-
sorrel soup (The Ukrainian borsch is a soup of Ukrainian eration or transcription; (2) creation of a new word or
origin that is popular in many Eastern and Central Euro- word combination on the basis of existing language ele-
pean cuisines, including those of Poland, Russia, Ukraine ments and morphological relations and (3) using a unit
and Belarus. In most of these countries, it is made with which fulfils a similar (even though not identical) func-
beetroot as the main ingredient. In some countries, tomato tion in the target language [0, p. 139]. Later on, the author
is used as the main ingredient, while beetroot acts as a completed the presented classification with the fourth
secondary ingredient). category (4) the use of a hyperonym [0, p. 171].
The success of a translation may be at the same time a Facing cultural transfer, the translator usually chooses
failure for many traditional and not-so-traditional ways of between three main options, namely (1) to borrow the
looking at translation [0, p. 207]. foreign term, (2) to use an existing word or collocation
The source texts obviously present problems for any with a new sense, or (3) to use an existing word comply-
translator who has to render a text from a particular lan- ing as much as possible with the suggested pragmatic
guage or culture. Indeed, the cultural phenomenon can be functions [0, p. 108].
lacunar to another culture. So the question is whether to All in all, the choice seems to be wavering between
preserve specifics by giving the italics of the lacunar two main strategies: foreignization or naturaliza-
artifact (e.g. tet-a-tet) without translating (1), to cut the tion/domestication – between evidencing the fact that the
lacuna off (2) or to compensate the lacuna by commentary concept in question is alien to the target culture and en-
or footnote (vis-à-vis). Cf.: *Vis-à-vis is a French phrase hancing the acceptability of the target text for the readers,
meaning “face to face”, often used as “in relation to”, but at the same time eliminating its cultural specifics.
“counterpart”. Thus the borrowing [0, p.108] in Romanian, and tran-
At least four different strategies to render lacunae An- scription or transliteration in Slavic languages [0, p. 171],
thony Pym describes in his article “Multilingual Intertex- stand for the same procedure which is, in the second case,
tuality in Translation”. The theorist and a translator give a slightly adapted to the use of a different alphabet. In such
few examples on translation and nontranslation revealing a way it would be probably more just to say “borrowing
that could be described as translational or peri- by means of transliteration or transcription”, specifying
translational: (1) source-language phrases are rendered at that the word does not suffer any modification, except for
word level; (2) source-language cultural items are re- the transition to a different graphic form.
placed with functionally equivalent target-language items; Vlahov and Florin [0, p. 92] make a general differen-
(3) source-language phrases are explained; (4) new mate- tiation between word transcription and any kind of trans-
rial is added. The important point is that all four strategies lation, the latter being divided into several categories: (1)
work in unison, producing a text that is restricted to nei- transcription of realia; (2) translation of realia; (3) Intro-
ther one language nor the other. The result is a commen- ducing a neologism (calques, semi-calques, assimilations,
tary on political correctness in at least two cultures [0, p. semantic neologisms); (4) approximate translation (the
209]. use of hyponyms/hyperonyms; functional analogies; de-
The task of translation is to ensure cross-language scription, explication, interpretation); (5) contextual trans-
communication in the text created in the language of lation (zero translation (omission) with the transfer of the
Recipient (on “target language”) which can act as a com- unit’s meaning in the context) [0, p. 885].
plete replacement of the original text (on “source lan- The ability to choose the correct translation technique
guage”) in the functional, structural and content relation- is an indispensable skill; therefore it is essential for trans-
ships. It can be challenging because the texts as part of the lation students to be aware of why a particular technique
same message are based on different language systems is used. The ability to choose the correct translation tech-
with units that do not match, either in form or in content. nique is an indispensable skill; therefore it is essential for
The possibility of the translated patterns is determined by translation students to be aware of why a particular tech-
the ability of multilingual texts to be communicatively nique is used [0, p. 328].
equivalent in the process of information exchange. The Today, many translators referring to translation tech-
equivalence of the original and target text is achieved in niques regard (1) semantic equivalence, Thus, within the
case when the translation reproduces the original content context, the word “outcome” may be translated as “result-
transmitted by means of another language. Translator has ed”. Regarding idiomatic equivalence (2), the idiomatic
to convey accurately the structure and the content in the expressions necessitated adaptations. Regarding cultural
original text without any deliberate structured transfor- equivalence (3), some items may be slightly modified in
mations. A translation can be defined as a kind of linguis-
8
translation for greater coherence with the cultural context choice of addition or omission depends the true storytell-
of the target language population, which is sufficient to ing, provided in the original and occasionally preserved in
transmit the idea. Regarding conceptual equivalence (4), translation. Translation Studies and Lacunology have
there is need for conceptual adaptations [0, p. 303]. many other problems on lacunae to research in later ob-
The cultural and semantic equivalence are the tech- servations.
niques among many for translators to choose. Upon their
REFERENCES
1. Burbekova, Saule, Nurzhanova Aisulu. (2014). Problems of 7. Lungu Badea, G. (2004). Teoria culturemelor, teoria traduce-
Translation Theory and Practice: Original and Translated rii. Timisoara: Editura Universitatii de Vest.
Text Equivalence. Procedia - Social and Behavioral Sciences, 8. Pym, Anthony. Multilingual Intertextuality in Translation.
Volume 136, 9 July 2014, pp. 119-123. Beatriz Penas Ibáñez, ed. The Intertextual Dimension of Dis-
2. Fedorov, A.V. (1953). Vvedenije v teoriju perevodovedenija. course. Universidad de Zara-goza, 1996. 207-218. Discourse.
Moskva: Izdatelstvo literatury na inostrannyh jazykah. Universidad de Zaragoza, 1996. pp. 207-218. URL :
3. Fedorov, A.V. (2002). Osnovy obščej teorii perevoda. Ling- http://usuaris.tinet.cat/apym/on-
vističeskije problemy. Moskva: Filologia Tri. line/translation/multilingual.pdf
4. Florin, S. (1993). Realia in Translation. In Zlateva P. (Ed.) 9. Shiryaeva, Valentina, Lungu Badea, Georgiana. (2014). Subti-
Translation as Social Action: Russian and Bulgarian per- tling: The Transfer of Culture-specific Words in a Multidi-
spective (pp.122-128). London: Routledge. mensional Translation. Procedia - Social and Behavioral Sci-
5. Kuleli, Mesut. (2014). Intertextual Allusions and Evaluation ences, Volume 149, 5 September 2014, pp. 883-888.
of their Translation in the Novel Silent House by Orhan 10. Venuti, Lawrence (1995). The Translator's Invisibility. A
Pamuk. Procedia - Social and Behavioral Sciences, Volume History of Translation. London and New York: Routledge.
158, 19 December 2014. pp 206-213. 11. Vlahov, S., Florin, S. (1980). Neperevodimoje v perevode.
6. Liszt Palmeira de Oliveiraa, Themis Moura Cardinotb, Letícia Moskva: Meždunarodnyje otnošenija.
Nunes Carreras Del Castilloa, Marcelo Cavalheiro Queirozc, 12. Zainudin, Intan Safinaz, Awal, Norsimah Mat. (2012).
Giancarlo.(2014). Translation and cultural adaptation of the Translation Techniques: Problems and Solutions. Procedia –
Hip Outcome Score to the Portuguese language // Revista Social and Behavioral Sciences, Volume 59, 17 October
Brasileira de Ortopedia (English Edition), Volume 49, Issue 2012, pp. 328-334.
3, May-June 2014. pp. 297-304.
Аллюзии и интертекстуальные лакуны в переводе

Т. А. Анохина
Аннотация. В статье проанализировано, каким образом передавать в переводе лакуны, если они являются аллюзиями либо
интертекстуальными лакунами. Проблема интерпретации лакун остается открытой и является предметом данной статьи. То,
как лакуны устраняются в переводе, является объектом статьи. Лакунология и переводческие исследования имеют разные
методы для устранения аллюзий, реалий, интертекстуальных лакун, а также культурной специфики. Какой метод выбрать –
текущая проблема лакунологии и исследований переводческих студий. Культурная и семантическая эквивалентность – это
актуальные методы среди многих других, используемые переводчиками. Именно их выбор касательно элиминации лакун
путём добавления пояснения либо делитации лакун влияет на истинность повествования.
Ключевые слова: лакуны, интертекстуальные лакуны, аллюзии, культурная эквивалентность, семантическая эквива-
лентность.
9
Թարգմանության մեջ անփոփոխակի ուսումնասիրության որոշ

հայեցակերպերի շուրջ
Հ. Գ. Բաղդասարյան
Երևանի պետական համալսարանի ռոմանական բանասիրության ամբիոն, Երևան, Հայաստան
Corresponding author. E-mail: h.baghdasaryan@ysu.am

Ամփոփագիր: Հոդվածը նվիրված է թարգմանության մեջ անփոփոխակի քննությանը` հիմնվելով այս խնդրի
ուսումնասիրության տարբեր հայեցակերպերի վրա: Քննությունը թույլ է տալիս եզրակացնել, որ անփոփոխակը
բնագրի և թարգմանության տեքստերի այն ընդհանուր տարրն է (իրադրություն, տեղեկատվություն, գործառույթ, ոճ,
կառուցվածք և այլն), որը որոշվում է բնագրի տեքստի հեղինակի հաղորդակցական դիտավորությամբ, տվյալ ասույթի
գործառական-հաղորդակցական բնութագրումներով, ինչպես նաև թիրախ լեզվի և մշակույթի
առանձնահատկություններով:
Բանալի բառեր. անփոփոխակ, թարգմանություն, նույնականություն, հաղորդակցական դիտավորություն, ասույթի
գործառական-հաղորդակցական հայեցակերպ
Թարգմանության տեսության հիմնական համակարգի հետ, ապա այն, ինչ թարգմանական

հասկացությունը նույնականությունն է, որը հայեցակերպում կարելի է առանձնացնել որպես
սահմանվում է որպես թարգմանության տեքստի անփոփոխակ, չի առնչվում լեզվի
ճշգրիտ համապատասխանություն ելակետային համակարգայնության գաղափարի հետ և չի կարող
տեքստին, ինչը ենթադրում է նրանց լիակատար լինել լեզվի վերացական համակարգի տարր կամ էլ
համընկնումը իմաստային, գործառական–ոճական հիմք հանդիսանալ որևէ ենթահամակարգի
և գործաբանական հայեցակերպերում: Իսկ ո՞րն է համար:
այն ընդհանուրը, որը թույլ է տալիս Ռ. Մինյար-Բելորուչևը նշում է, որ
նույնականացնել թարգմանության տեքստը թարգմանության մեջ անփոփոխակի մասին կարող
բնագրի տեքստի հետ, և այն համարժեք համարել ենք պատկերացում կազմել միայն բնագրի և
բնագրին: Ի՞նչն է անփոփոխ մնում բնագրի ելակետային իրադրության միջոցով [8, էջ 32]:
տեքստի միջլեզվական վերափոխումների Մյուս իրացումների (թարգմանության
արդյունքում: տարբերակների) միջոցով կարելի է գաղափար
Այն ինչ մնում է անփոփոխ բնագրի տեքստի կազմել բնօրինակի մասին, որը հանդես է գալիս
վերափոխումներից հետո, թարգմանության որպես անփոփոխակի իրացումներից մեկը՝
տեսության մեջ ընդունված է անվանել բնականաբար առաջինը: Մյուս իրացումները
անփոփոխակ: Անփոփոխակը ենթադրում է ինչ-որ (թարգմանության տարբերակները) կապված են
անփոփոխ, համընդհանուր տարր, որն առկա է անփոփոխակի հետ միջնորդավորված ձևով՝
թարգմանության բոլոր տարբերակներում: Հ. Զ. առաջին իրացման՝ բնօրինակի միջոցով: Ինչպես
Պետրոսյանը «Հայերենագիտական բառարանում» տեսնում ենք, թարգմանության անփոփոխակի
նշում է, որ անփոփոխակը լեզվի տարբերակ է համարվում և՛ բնագրի տեքստը, և՛
«կառուցվածքային տարր է. տվյալ միավորի այդ տեքստի բոլոր թարգմանությունները այլ
վերացական (վերացարկված) լեզվով կամ լեզուներով: Այս խնդիրը այլ ձևով է
արտահայտությունը` վերառնված նրա խոսքային մեկնաբանում հայտնի թարգմանաբան
մասնավոր, կոնկրետ դրսևորումներից»: Բարխուդարովը` նշելով, որ անփոփոխակը
Կառուցվածքային լեզվաբանության ելակետային և թարգմանության տեքստերի
տերմինաբանության մեջ անփոփոխակների իմաստային բովանդակության ընդհանրությունն է
անունները բաղադրվում են -ema (օր.՝ fonema, [2, էջ 11]: Տվյալ դեպքում, մեր կարծիքով, այս
morfema, semema, semantema և այլն), իսկ հարցի թյուրըմբռնումը պայմանավորված է
հայագիտական աղբյուրներում համապատաս- լեզվական և խոսքային իմաստների ոչ
խանաբար՝ -ույթ վերջածանցով (oր.՝ հնչույթ, տարբերակված ընկալմամբ:
ձևույթ, իմաստույթ, շարահյուսույթ և այլն) [1, էջ Կարևորելով լեզվաբանական և
49]: թարգմանաբանական ուսումնասիրություններում
Եթե լեզվաբանական գրականության մեջ անփոփոխակի տարբերակման հարցը`
անփոփոխակն անմիջականորեն այնուամենայնիվ, պետք է նշել, որ անփոփոխակի
հարաբերակցվում է լեզվի վերացական մեկնաբանման շուրջ թարգմանաբանության մեջ
10
դեռևս չկա միասնական կարծիք: Առաջին հերթին որպես թարգմանության անփոփոխակ [3, էջ 274]:
դժվար է որոշել տեքստի այն բնութագրիչները, Քննվող խնդրին այլ տեսանկյունից են մոտենում
որոնք անփոփոխ են մնում թարգմանության ռուս հայտնի թարգմանաբաններ Գ. Ստրելկովսկին
ժամանակ: Թարգմանաբանական գրականության և Լ. Լատիշևը [4, էջ 23-26]: Ըստ այս
մեջ գործածվում են անփոփոխակի էությունը տեսաբանների՝ անփոփոխակ է համարվում «մտքի
բնութագրող մի շարք հասկացություններ՝ անփոփոխ բովանդակությունը՝ իր բոլոր
«իմաստային անփոփոխակ», «գործառական նրբերանգներով», ընդ որում, մտքի այդ
անփոփոխակ», «իրադրային անփոփոխակ», ելակետային բովանդակությունը ամբողջապես
«տեղեկատվական անփոփոխակ», պահպանվում է թարգմանության մեջ:
«կառուցվածքային անփոփոխակ» և այլն: Սակայն Անփոփոխակը մի այնպիսի հասկացություն է, որ
նշված բնութագրիչներից ո՞րի պահպանումն է մարդը ստեղծել է իր գիտակցության մեջ՝
ապահովում ելակետային և թարգմանության ուսումնասիրելով արտահայտության
տեքստերի նույնականությունը: վերափոխման գործընթացները: Անփոփոխակը չի
Մինյար-Բելորուչևը գտնում է, որ կարող նյութական թաղանթ՝ կերպավորում
թարգմանության ժամանակ պետք է պահպանել ոչ ստանալ, այն կարելի է միայն մտովին զգալ, քանի
միայն ելակետային տեքստի բովանդակությունը որ նյութապես այն ներկայացվում է միայն իր
կամ ձևը, այլ նաև այն տեղեկատվությունը, որը տարբերակներում: Այսպես, օրինակ, հայտնի է, որ
հաղորդման աղբյուրի կողմից նախատեսված է տարբեր լեզվամշակութային համայնքներում
փոխանցել թարգմանության լեզու` այն անվանելով ավանդաբար կնոջ գեղեցկությունը գովերգելու
հաղորդում (сообщение): Այս տեսանկյունից համար օգտագործվում են տարբեր
հաղորդման և իմաստի համընկնման մասին խորհրդանիշներ: Իսպանական գրականության
կարելի է խոսել միայն պայմանականորեն, քանի մեջ և ժողովրդական հեքիաթներում գեղեցկության
որ իմաստը տեղեկատվության երկու հիմնական վառ խորհրդանիշներ են վարդը, աստղը, արևը,
տեսակների՝ իմաստային և իրադրային լուսինը, արքայադուստրը և այլն: Քննենք մի քանի
տեղեկատվության փոխազդեցության ածանցյալն է, օրինակ Էսպինոսայի իսպանական ժողովրդական
հասցեատիրոջ ուղեղում դրանց վերափոխման հեքիաթներից [10].
«պրոդուկտը», մինչդեռ հաղորդումը այն
Y la madre le escribió a su hijo que su mujer había dao
տեղեկատվությունն է, որը նախատեսված է a luz dos niños como dos rosas (La niña sin
փոխանցել թարգմանության հասցեատիրոջը: brazos, p. 350).
Ելնելով տեղեկատվության տեսության Y se puso en la carta que gorviera porque su mujé
սկզբունքներից` Մինյար-Բելորուչևը անփոփոխակ había dao a lu do niño mu guapito, mu guapito, que
է համարում «փոխանցման համար նախատեսված parecían dos estrella. (La cueva del dragón, p. 401)
La niña tuvo dos niñitos más hermosos que el sol. (El
հաղորդումը կամ տեղեկատվությունը» [8, էջ 36]:
cisquero y el demonio, p. 354)
Դա կարող է լինել միայն իմաստային կամ
իրադրային տեղեկատվություն, այդ երկու Հայ իրականության մեջ նույն իրադրության մեջ
տեղեկատվության զուգակցումը կամ էլ սոսկ նույնպես գործածվում են արև, աստղ, ջեյրան
տեղեկատվություն կառուցվածքի մասին: Բոլոր (վայելչակազամ և գեղեցիկ կին՝ աղջիկ), վարդ և այլ
դեպքերում հաղորդման կառուցվածքը միշտ բառեր: Հետաքրքիր է նշել, որ եթե Կուբայում
փոփոխուն է և կախված է հաղորդակցության աղջկա գեղեցկությունը նկարագրելու համար
նպատակադրումից: կարելի ասել eres tan bella como la rosa de invierno
Ինչպես տեսնում ենք, Մինյար–Բելորուչևի (բառացի` գեղեցիկ ես, ինչպես ձմեռային վարդը),
տեսակետից անփոփոխակ է համարվում ապա մեր իրականության մեջ այդ
հաղորդման համար նախատեսված արտահայտության բառացի թարգմանությունը
տեղեկատվությունը՝ հաշվի չառնելով կարող է առաջ բերել բացասական
գործաբանական հարմարեցման հարանշանակություններ` տվյալ դեպքում
անհրաժեշտությունը, որը կատարվում է բնագրի նախապատվությունը տալով գեղեցիկ ես, ինչպես
հեղինակի հաղորդակցական դիտավորությունը մայիսյան վարդը արտահայտությանը` հաշվի
պահպանելու համար և պայմանավորված է առնելով նաև գրական ավանդույթի դերը:
լեզվական և արտալեզվական տարբեր Վերը քննարկված օրինակներում մտքի նույն
գործոններով: Ըստ Վ. Սդոբնիկովի և բովանդակությունը արտահայտվում է զանազան
Օ. Պետրովայի՝ գործաբանական հարմարեցման տարբերակներով, այսինքն՝ խոսքը միևնույն
արդյունքում փոխվում է հաղորդվող անփոփոխակի տարբերակների մասին է: Այն ինչ
տեղեկատվության (այն է՝ հաղորդման) կազմը և անվանում են մտքի անփոփոխ բովանդակություն,
կառուցվածքը, հետևաբար և հաղորդումը փոխվում այսինքն` տվյալ դեպքում գեղեցկության
է թարգմանության մեջ և չի կարող դիտարկվել խորհրդանիշը տարբեր լեզվամշակութային
11
համայնքներում, անփոփոխակն է, իսկ նրա հաղորդողի հաղորդակցական դիտավորությունը՝

տարբեր դրսևորումները լեզուներում` դրա «գնե՛ք այս ապրանքատեսակը», այսինքն` տվյալ
տարբերակները: Փոփոխակ-անփոփոխակ այս տեքստի առանձնահատուկ գործառույթը,
հարաբերակցությունն ունի նաև խորը միաժամանակ պետք է հաշվի առնել, որ ընկալողի
լեզվաբանական հիմնավորում: Ակադ. Ջահուկյանը հոգեբանությունը, հետևաբար և փաստարկման
նշում է, որ ինչպես բնության մեջ կան տրամաբանությունը կարող են տարբեր լինել
տարբերություններ և իրերի ու երևույթների միջև տարբեր լեզվամշակութային համայնքներում:
ընդհանուրը բացահայտվում է ճանաչողության Ինչպես նշում են Վ. Սդոբնիկովը և Օ. Պետրովան,
գործընթացում, այդպես էլ փոփոխականությունը գոյություն ունի դիալեկտիկական կապ ասույթի
լեզվի ընդհանուր բնութագիրն է, իսկ տրամաբանական կարգերի՝ հաղորդման, իմաստի
անփոփոխականությունը դիտվում է որպես և գործառույթի միջև, որի շնորհիվ անփոփոխակը
վերացարկում [5, էջ 16]: ձեռք է բերում ամբողջական բնույթ և ներառում
Շատ թարգմանաբանների կարծիքով տեքստի տարբեր հայեցակերպեր [3, էջ 278-279]:
թարգմանության անփոփոխակը ասույթի իմաստն Տեքստի գործառույթը հարաբերական
է՝ հաշվի առնելով, որ թարգմանության տեքստը, կախվածություն ունի ստորին աստիճաններից՝
որպես կանոն, բովանդակում է նույն իմաստը, ինչ իմաստից և հաղորդումից: Իսկ դա նշանակում է,
և բնագիրը, մինչդեռ իմաստային որ տեքստի գործառույթը վերարտադրելու համար
տեղեկատվությունը կարող է փոխվել: Կարելի է հարկ է վերարտադրել նաև հաղորդումն ու
կարծել, որ իմաստը տեքստի այն անփոփոխ իմաստը, ինչպես, օրինակ գիտատեխնիկական,
որակն է, որը միշտ պետք է պահպանվի՝ անկախ վարչագործարարական տեքստերը թարգմանելիս,
նրանից, թե բովանդակային առումով (այսինքն՝ որտեղ տեքստում ներառված տեղեկատվության
իմաստային տեղեկատվության առումով) տեքստը հաղորդումը տեքստի գործառույթի հաղորդման
ինչպիսի փոփոխություններ է կրել նախապայմանն է: Գովազդային տեքստերի
թարգմանության մեջ: թարգմանության ժամանակ կարևոր է բնագրի
Այնուամենայնիվ, եթե թարգմանության տեղեկատվության պահպանումը, սակայն պետք է
անփոփոխակը համարենք իմաստը, ապա հաշվի առնել, որ անփոփոխակի բաղադրիչների
թարգմանության հաղորդակցական-գործառական կապը խիստ պայմանական է: Որոշ դեպքերում
բնորոշման տեսակետից ի հայտ են գալիս հակա- հարկ է հրաժարվել հաղորդումից՝ իմաստը,
սություններ: Իմաստը միշտ չի պահպանվում, հետևաբար և տեքստի գործառույթը
քանզի թարգմանչի գործաբանական գերխնդիրը վերարտադրելու համար:
ենթադրում է տեքստի իմաստային կառուցվածքի Անփոփոխակի քննությունը, նախ և առաջ,
փոփոխություններ: Այսպես, հայտնի է, որ առնչվում է տեքստի իմաստային և
գովազդային տեքստը նաև առևտրային գործաբանական հայեցակերպերին: Անփոփոխակի
քարոզչության ձև է և նպատակ է հետապնդում իր սահմանման մեջ Ա. Շվեյցերը նշում է, որ
հորդորելու տվյալ անձին՝ գնելու տվյալ թարգմանության ժամանակ անփոփոխ է մնում
ապրանքատեսակը: Թարգմանության ժամանակ ելակետային հաղորդման բովանդակությունը (ոչ
փոխվում է դրա իմաստային կառուցվածքը, քանի միայն իմաստային, այլ նաև գործաբանական), որը
որ միևնույն գովազդային խորհրդանիշները որոշվում է տվյալ հաղորդակցական ակտի
տարբեր ձևով են ընկալվում տարբեր գործառական բնութագրումներով, ինչպես նաև
լեզվամշակութային համայնքներում: Այսպես, նրանց միջև հարաբերակցությամբ [9, էջ 39]: Նման
օրինակ, Ծննդյան տոներին կազմակերպվող դիրքորոշում է որդեգրել նաև Զ. Լվովսկայան, որը
ազգային վիճակախաղը իսպանական մշակույթի անփոփոխակի իր բնորոշման մեջ հիմնվում է Ա.
անքակտելի մասն է կազմում, որի ամենահայտնի Լեոնտևի տեսակետի վրա, ըստ որի անփոփոխակը
գովազդներից վերջին տարիներին առանձնանում խոսքային արտահայտության ներքին ծրագիրն է,
են El mayor premio es compartirlo (բառացի` այն է` առարկայական-արտահայտչական կոդի
լավագույն շահումը այն կիսելն է), En navidad, todos գործառական առումով «ծանրաբեռնված»
somos un poco más humanos (Ծննդյան տոներին իմաստային տարրերի համակարգը կամ էլ
բոլորս մի քիչ ավելի մարդկային ենք) գովազդները, գործողությունները նման տարրերի հանդեպ [6, էջ
որոնք աչքի են ընկնում իրենց ընդգծված 72]: Ընթերցողի վրա որոշակի ներգործություն
հումանիստական բնույթով, թեև այն թողնելու նպատակով հեղինակը մշակում է իր
մշակույթներում, որտեղ վիճակախաղը կենսական խոսքային գործունեության ներքին ծրագիրը, որը
խնդիրներ լուծելու մեծ հույսեր է ներշնչում, կազմում է տեքստի գործաբանական
բառացի թարգմանելիս կորցնում են իրենց ենթակառուցվածքը: Ըստ Լվովսկայայի` տեքստի
գործաբանական ներուժը: Նման տեքստերի իմաստային կառուցվածքում կարելի է
թարգմանության ժամանակ, պահպանելով առանձնացնել 3 բաղադրիչ՝ խոսքային
12
իրադրություն, գործաբանական և լեզվական հայեցակերպի, այն է` անփոփոխակի շուրջ առկա

(առարկայական-հասկացական) են տարբեր մեկնաբանություններ: Տվյալ
ենթակառուցվածք, որոնցից առաջին երկուսը միշտ քննությունը հնարավորություն է ընձեռում
պետք է անփոփոխ մնան թարգմանության կատարել հետևյալ եզրակացությունները.
ժամանակ [7, էջ 154-156]: Իսկ իմաստային 1.Լեզվաբանության մեջ անփոփոխակը
ենթակառուցվածքը կարող է փոխվել՝ հաշվի դիտարկվում է որպես լեզվական միավոր (հնչույթ,
առնելով տեքստի հեղինակի հաղորդակցական ձևույթ, բառույթ, իմաստույթ, շարահյուսույթ), որն
դիտավորությունը և խոսքային իրադրությունը, ի հայտ է գալիս վերացարկման արդյունքում, ունի
այսինքն` անփոփոխակը թարգմանության մեջ ոչ իդեալական էություն և ներառում է իր կոնկրետ
թե բացարձակ, այլ հարաբերական հասկացություն իրացումների բոլոր ընդհանուր հատկանիշները:
է՝ տեքստի իմաստային բաղադրիչի Բացի այդ, լեզվաբանության մեջ հայտնի է նաև
հարաբերակցությունը գործաբանական և անփոփոխակի մի այլ ընկալում, երբ այն դիտվում
իրադրային բաղադրիչների նկատմամբ: է որպես լեզվական մի իրողություն, որը
Թարգմանության մեկնողական դրսևորվում է իմաստի ընդհանրությամբ կամ
կաղապարներում հանդիպում ենք անփոփոխակի վերաբերության նույնականությամբ:
ընկալման այլ դիրքորոշման: Հայտնի է, որ 2. Թարգմանաբանության մեջ ակնհայտ է
թարգմանությունը նախ և առաջ մեկնողական ակտ անփոփոխակի ընկալման՝ մեկը մյուսից
է: Այսպես, ըստ Լ. Վենուտիի` լեզուն երբեք չի տարբերվող երկու մոտեցում: Մի կողմից՝ այն
կարող պարփակել կամ առաջ բերել որևէ ընկալվում է որպես մտքի անփոփոխ մեծություն,
անփոփոխակ. այն ակտիվ և կաղապարող ուժ է, որոշակի վերացարկում, որն արտահայտվում է
որն իր հերթին կաղապարվում է տվյալ լեզվակրի մտքի բովանդակության և նրա խոսքային
կողմից: Ներմուծելով իր մեկնաբանությունը՝ արտահայտության բազմազանության միջև առկա
թարգմանիչը փորձում է ֆիքսել այդ անհամապատասխանությամբ` հաշվի առնելով, որ
փոփոխելիությունը՝ նկատի ունենալով նաև լեզուն և մտածողությունը փոխկապակցված,
հնարավոր այլ՝ նույնիսկ մրցակից փոխպայմանավորված, բայց և միաժամանակ
մեկնաբանությունների գոյությունը: Զուտ տարբեր երևույթներ են: Մյուս կողմից՝
մեկնողական այս կաղապարը ներկայացնելով՝ անփոփոխակը բնագրի և թարգմանության
Վենուտին չի ժխտում թարգմանող և թարգմանվող տեքստերի այն ընդհանուր տարրն է (ըստ տարբեր
տեքստերի միջև ձևական և իմաստային հեղինակների` իրադրություն, կառուցվածք,
համապատասխանության գոյության գաղափարը, տեղեկատվություն, գործառույթ, ոճ և այլն), որն
ավելին, նա պնդում է, որ այս տիպի ամեն մի անփոփոխ է մնում բոլոր թարգմանական
համապատասխանություն ենթարկվում է որոշակի վերափոխումների արդյունքում և որոշվում է
մեկնողական վերլուծության, որն արմատապես հաղորդման իմաստային ու գործաբանական
որոշվում է թիրախ լեզվի և մշակույթի կողմից [11, հայեցակերպերի և խոսքային իրադրության
էջ 164-165]: յուրահատուկ հարաբերակցությամբ:
Այսպիսով, կարելի է եզրակացնել, որ 3. Թարգմանության մեկնողական
անփոփոխակի ընկալումն ու մեկնաբանությունը տեսությունների տեսանկյունից անփոփոխակը
տարբերվում է լեզվաբանական և հարաբերական հասկացություն է, որն
թարգմանաբանական գրականության մեջ, իսկ անպայմանորեն ենթադրում է որոշակի
թարգմանաբանության մեջ թարգմանող և մեկնողական ակտ` թիրախ լեզվի և մշակույթի
թարգմանվող տեքստերի համընդհանուր առանձնահատկությունների տեսանկյունից:
ԳՐԱԿԱՆՈՒԹՅՈՒՆ
1. Պետրոսյան, Հ. Զ. Հայերենագիտական բառարան, 6. Леонтьев А. А. Психолингвистические единицы и
Երևան, Հայաստան, 1987: порождение речевого высказывания. М., 1969.
2. Бархударов Л.С. Общелингвистическое значение 7. Львовская З. Д. Теоретические проблемы перевода (на
перевода.- В кн. Теория и практика перевода. М., 1962. материале испанского языка). М.: Высшая школа, 1985.
3. Сдобников В.В., Петрова О. В., Теория перевода. Москва: 8. Миньяр-Белоручев, Р. К. Теория и методы перевода. М.:
Восток-Запад, 2006. Московский лицей, 1996.
4. Стрелковский Г.М., Латышев Л. К. Научно-технический 9. Швейцер А. Д. К проблеме лингвистического изучения
перевод. М.: Просвещение, 1980. процесса перевода //«Вопросы языкознания», 1970, N4..
5. Джаукян Г. Б. Универсальная теория языка. Пролегомены 10. Espinosa A. M. Cuentos populares recogidos de la tradición
к субстанциональной лингвистике. М.: Институт oral de España. Madrid: Editorial Consejo superior de
языкознания РАН, 1999. investigaciones científicas, 2009.
11. Venuti, L. La traducción: entre lo universal y lo local. en
Tópicos del seminario (25), Puebla, 2011.
13
REFERENCES
1. Petrosyan H. Z. Armenological dictionary. Yerevan: 6. Leontev A. A. Psycolinguistic units and speech generation.
«Hayastan», 1987. Moscow, 1969.
2. Barkhudarov L. S. General linguistic meaning of translation // 7. Lvovskaya Z. Theoritical problems of translation (based on
Theory and practice of translation. Moscow, 1962. Spanish language material). Moscow: Vyshaya shkola, 1985.
3. Sdobnikov V. V., Petrova O. V. Theory of translation. 8. Menyar-Beloruchev R. K. Translation theory and methods.
Moscow: «Vostok-Zapad», 2006. Moscow: Moskovyskiy Licey, 1996.
4. Strelkovsky G. M., Latishev L. K. Scientific-technical 9. Shveycer, On the problem of the linguistic study of the
translation. Moscow: «Prosvecheniye», 1980. translation process// Linguistic issues, 1970, N4.
5. Djaukian G. B. Universal theory of language. Prolegomena to
substantial linguistics. Moscow: The Institute of linguistics,
Russian Academy of Sciences, 1999.
On some aspects of study of invariant in translation

A. G. Baghdasaryan
Abstract. The article is dedicated to the study of the equivalent in translation based on different aspects regarding the issue. The
study let to come to the conclusion that the equivalent is a common element of the source and translated texts (situation, information,
function, style, structure, etc), which is determined by the communicative intention of the author of the original text, the functional-
communicative characteristics and also by the peculiarities of the translated language and culture.
Keywords: equivalent, translation, adequacy, communicative intention, functional-communicative aspect of utterance.
О некоторых аспектов изучения инварианта в переводе

А. Г. Багдасарян
Аннотация. Данная статья посвящается изучению инварианта в переводе, основываясь на разных аспектах этого вопроса.
Исследования заключаются в установлении, что инвариант является общим элементом текстов подлинника и перевода
(ситуация, информация, функция, стиль, структура и т.д.), который определяется коммуникативной интенцией автора текста
оригинала, функционально-коммуникативными характеристиками данного высказывания, а также особенностями
переводящего языка и его культуры.
Ключевые слова: инвариант, перевод, адекватность, коммуникативная интенция, функционально-коммуникативный
аспект высказывания.
14
Stylistic means of the cohesion implementation in Stephen King’s fiction

(case study of the novel "Storm of the Century")
T. Borysova
Kherson State University, Kherson, Ukraine
Corresponding author. E-mail: taipi13ram@bigmir.net

Abstract. The article is devoted to the issue of the cohesion as the text category in modern linguistics and stylistic means of its imple-
mentation on the material of the story by Stephen King "Storm of the Century". The different types of linguistic units that are used to
create explicit connectivity in the literary text are identified, their functions in fiction are analyzed in the course of our investigation.
Particular attention is paid to the repetition and personalization as well, that dominate in the text that serves as our study material.
Keywords: category of coherence, cohesion, personification, repetition, implicity, explicity.
Our investigation is devoted to the issue of the cohesion as have common semantic (meaningful) indicators in terms of
the text category (the category of coherence) in modern the implementation of global implicit connectivity.
linguistics and stylistic means of its implementation on the Investigating coherence as a linguistic category of the
material of the novel by Stephen King "Storm of the Cen- text, many authors agree that in contrast to connectivity it
tury". The study of the specifics of the implementation of is a purely informative property of the text (V.O. Lukin,
the category of coherence is an important aspect that has A.I. Novikov, N.S. Valgina, etc. [4; 5; 2]). Emphasizing
been actively developing in the last decades in such field the semantic characteristics of coherence, researchers
of linguistics as Textology. A distinctive feature of the contrast these two categories as meaningful (integrity) and
theory of the text is the approach to the text as a structural formal (cohesion). Since the text itself is a multi-
unity - the hierarchy of interrelated elements, while the dimensional phenomenon, an association consisting of
constituent text units, having the dual nature of the word linguistic units of different levels, the category of coher-
sign, which has a meaning and a formal embodiment, can, ence functions at different levels of the text, combining the
in some cases, coincide in volume with the text itself or elements of the text (and not only the linguistic signs) into
associate with such units as a paragraph or a period. a single whole. The basic text-forming function of this
There is a certain system of implementation of the cate- category is the semantic correlation of the components of
gory of coherence, which reflects the basic characteristics the text.
of the text as a multidimensional unit, correlated simulta- The category of coherence reflects the logical-semantic
neously with the structure and with the syntagmatic indica- relations and relations between units of different language
tors of the language. The study of ways to implement the levels, which function in the structure of the text, and has
category of coherence in the literary text is necessary both two main methods of implementation: explicit and implic-
in theoretical terms (as one of the stages of complex inter- it. The dominant type of cohesion within a literary text is
pretation of the text), and in the pragmatic (the study of the the implicit connectivity based on the unexpressed mean-
linguistic nature of the text). ings arising in syntagmatic relations and expressiveness
Topicality of the problem of this article is determined (components of the general knowledge of the author and
by the fact that on the material of the literary text we in- the reader, that is, information that is known to the partici-
vestigate the problems of identifying the linguistic nature pants of the communication). Explicit connectivity is tradi-
of the text in general, the relation of the category of coher- tionally explored taking into account several types, based
ence and the category of integrity, the relationship of im- on the linguistic medium, serving as a brace of utterances
plicit and explicit means of connectivity, which leads to in the text. Different types of connectivity are thoroughly
the general problem of meaning in linguistics. Studying explored in Textology investigations (L.G. Babenko, K.A.
various means of implementing the category of coherence Filippov, N.V. Shevchenko and others. [1; 6; 8]). There are
in a literary text we also take into account the achieve- traditionally distinguished:
ments of other sciences: psycholinguistics, which studies 1) Phonetic means of cohesion, which do not relate to
the processes of perception and formation of language; linguistic signs, but in literary texts, especially in poetic,
semiotics, which explores the most common features in the the phonetic consonance is often the main means of creat-
structure and functioning of various sign systems that ing a coherent text. Then we speak of the sound recording,
operate in human society; literary studies, which task is to which consists in picking up words with repeating sounds -
study the imagery and ideological content of the work of vowels and consonants. Depending on the repetition of
art, its connection with a certain epoch and the reflection specific sounds, assonance (repetition of vowels), allitera-
of this connection in specific linguistic features. Ap- tion (repetition of consonants) and sound repetitions are
proaches to the study of the peculiarities of the psychology differentiated.
of the author, which is hidden in the text, is also taken into 2) Lexical means of implementing a category of con-
account; formal logic that studies the general laws of hu- nectivity; they are more significant in the semantic and
man thinking and reveals the connection between lan- functional aspects, as it is at the lexical level of the text
guage, thinking and other sciences. The main categories of that the main semantic load lies in the implementation of
the text are categories of integrity and coherence, which the idea of the work. This structural duality of the word
allows it to act in various relations with other identical,
15
similar, correlated or opposed units. To lexical means of A repeated use of capitalization in the text of the novel
cohesion various types of repetition are usually included. (more than 2000 fragments registered) serves to the emo-
3) Explicit grammatical means of connectivity (traditional amplification and the effect of increasing the expres-
tionally combining the morphological and syntactic braces sion voltage:
of statements, between which it is not always possible to Now there is only the WIND and the BLOWING SNOW.
draw a definite boundary: the prevailing of certain parts of WIND is SHRIEKING.
speech in the text fragment; aspectual-temporal and modal The WIND RISES in a SHRIEK.
correlation statements in the fragment of the text; syntactic The WIND SCREAMS.
parallel structures etc. The WIND SHRIEKS, the SNOW SHEETS…
The novel under our analysis – "Storm of the Century" …a WILDERNESS OF SNOW…
– is written in unusual format, actually it is a screenplay, SNOW SWIRLS and the WIND HOWLS..
so here are no vast descriptions, just characters’ dialogues The storm is HOWLING
and the author’s remarks concerning the setting. The story DRIVING SNOW
depicts a small island community experiencing a terrible BLINDING SNOWSTORM.
winter storm. Having dealt with storms like that before, the He opens the door and gets out into the HOWLING
town wasn’t too worried about it at first. Unfortunately, STORM.
the new one is bringing in more than just snow and wind, …HOWLING WIND and DRIVING SNOW just outside.
with the arrival of the storm Andre Linoge, the mysterious As we see from the examples given above, the effect of
murderer, comes. Thus, the snow is not just used the basic the repetition and capitalization is intensified with the
element of the setting, but embodies the danger, horrific stylistic device of personification (it causes the readers'
threat as well. association of the snow and the wind with a wild danger-
The analysis of S. King’s novel shows that strain and ous beast), which plays an important role in creating the
emotions in the descriptions of the snow storm “of the image of the predatory snow world, where the characters
century” are primarily transmitted by the author through have appeared in the novel:
the use of different types of repetition. Repetition is an The WIND SHRIEKS.
important means of achieving the textual coherence and WIND HOWLS.
unity, with the help of which the author “switches” from WIND MOANS.
one subject to another [7]. Therefore, repetition becomes a The WIND RISES in a SHRIEK.
kind of background against which other semantic elements Screaming blizzard.
of the text seem brighter. Snow puffs.
According to D. Tannen, the stylistic device of repeti- …this place feels spooky, with the minimal lighting sup-
tion contributes to a better understanding of the message plied by the gennie and the WIND SCREAMING outside.
contained in the text, because "the reader's attention, in the In the author’s description of the threatening snow
first place, is attracted by new information, and the infor- storm which brought an eerie murderer to the town, we
mation already known serves as the background necessary also constantly find the image of Death and objects con-
for a better perception of the new material" [9, p. 167]. On nected with it (ghosts, burial, monster, death of choke etc.)
the base of the frequency of speech units in fiction new which produce terrible, frightening impression. In the
aesthetic signs emerge – the so-called key phrases or mo- following examples these scary images are intensified with
tifs. The re-emergence of any phrase makes the reader to the help of epithet, simile and metaphor:
return to its first application, causing the re-consideration …And leaning against the milk box, buried to half its
which shows differences in meaning. One of the means of length in a snowdrift, is LINOGE'S CANE.
distinguishing leitmotif in the text is a “through” repeti- Snow is beautiful; snow is deadly;…
tion, which also serves as a tool for architectonics and text The snowmobile … is almost buried in snow.
styling. The leitmotif is repeated in the text several times, …the lampposts are buried halfway to their light
and each time it may become variational. Such repetitions, globes.
located remotely, contribute to the enrichment of meaning, A cane comes down, burying itself in the snow…
emotional strain, leading the reader to the climax in the Three stages of snow-dressing, from a few inches to to-
book [3]. For example, in the text under analysis we found tal burial.
the following fragments in the function of key phrases: The BLINKER LIGHT GOES DEAD. So do all the other
…driving snow..( 13 fragments registered throughout the brave little lights…
text), …blowing snow..(17 fragments) …billowing The snow falling so fast and hard…that the buildings
snow…(7 fragments). Howling snow…(12 fragments). looked like ghosts.
The intensity of the flurry and the presence of the snow The streets are snow-choked.
everywhere is emphasized with numerous repetition of … Its headlights cut twin cones through the snow-
compounds with the component snow. Nouns: snowsteps choked air.
(1 unit registered in the text), snowsuit (2 units), snow- …the heaters are almost buried in snow.
friendly (1 unit), snowpants (1 unit), snowbank (3 units), …Main Street is buried under at least four feet of
snowshoes (3 units), snowmobiles (16 units), snowfield (4 snow...
units), snowstorm (3 units), snowbird (3 units), snowdrift …The stores have been all but buried under MONSTER
(4 units). Adjectives: snow-caked (2 units), snow-covered DRIFTS.
(6 units), snow-choked (2 units), snow-filled (1 unit), …She skis on toward the town hall, which is also buried
snow-clogged (1unit). in drifts.
16
The cupola with the memorial bell in it is almost buried, JOANNA… slips out the back door into the HOWLING
and the brick town hall building itself looks ghostly. DARK.
The lighthouse is hardly there, only a dim white ghost in The picture of a horrible disaster is also created with the
the swirling snow. help of hyperbole and metaphoric comparisons of snow
SNOW SWIRLS into the room, twisting in ghostly cy- with disturbing images of a tidal wave, a web of a danger-
clones. ous spider, a veil of a wizard:
The sheers billow like ghostly arms. We're talking hurricane-force winds and phenomenal
Snow falling so thick and fast that the store looks like a amounts of snow, combining to create the sort of drifting
ghost… you normally only see on the Arctic tundra.
…we really can't see much at all now except for a cou- Bearing down on it through the HOWLING SNOW is a
ple of houses and some ghostly trees… huge wave almost a tidal wave.
In the following examples of simile the snow, being Snow like like torn strands of cobweb.
traditionally a synonym of purity, is compared with not Snow is also a veil, like the one the magician uses to
dangerous, yet unpleasant, unclean objects: hide his sleight of hand
Snow…like bundles of dirty laundry. Thus, the analysis of the novel "Storm of the Century"
Snow…it’s scattered across the shoulders of his topcoat by Stephen King made it possible to come to the conclu-
like dandruff. sion that among the stylistic means of the coherence im-
Besides, in the text of the novel the snow is constantly plementation the use of repetition dominated throughout
unified with the darkness thus creating unusual association the text. Personification that allowed the reader to get a
(white darkness): holistic view of the threatening predatory snow storm that
He disappears into the dark and the snow. is able to kill, "choke", "bury" the characters was also
Then it got dark again. At first I thought it was night, extensively used, as well as the repeated epithets and simi-
but it wasn't. It was the storm clouds. le which, being intensified with the help of capitalization,
THE PREACHER melts into DARKNESS ... but a snowy created the image of the “deadly” supernatural force.
DARKNESS.
REFERENCES
1. Babenko L.G. Linguistic analysis of a literary text / 6. Filippov K.A. Text Linguistics: lectures / K.A.Filippov. – St.
L.G.Babenko, Yu.V.Kazarin. – M .: Flint Science. – 496 p. Petersburg: Publishing house of St. Petersburg University,
2. Valgina N.S. The theory of the text / N.S.Valgina. – M .: Log- 2003. – 336 p.
os, 2003. – 250 p. 7. Harlamova T.V. Text-forming means in oral speech (on the
3. Kozhevnikova K. On the connectivity aspects of the text as a material of Russian and English languages) / T.V.Harlamova.
whole / K. Kozhevnikova // Syntax of a text. – M., 1979. – – Saratov: Publishing House of Sarat. University Press, 2000.
№7. – P. 49 – 68. – 305 p.
4. Lukin V.A. Literary Text: Fundamentals of linguistic theory 8. Shevchenko N.V. Essentials of text linguistics: a tutorial/N.V
and analysis of elements. Textbook for philological specialties. Shevchenko. – M .: Prior-izdat, 2003. – 160 p.
/ V.A. Lukin. – M.: Publishing House "Os-89", 1999. – 192 p. 9. Tannen D. Transcription conventions from Talking Voices:
5. Novikov A.I. Text and its semantic dominants / Ed. N.V. Vasi- Repetition, Dialog and Imagery in Conversational Discourse /
lyeva, N.M. Nesterova, N.P. Peshkova. – M .: Institute of Lin- D. Tannen. – Cambridge: Cambridge University Press, 1989. –
guistics, 2007. – 224 p. 256 p.
10. URL:http://allking.ru/books/texts/storm_of_the_century/
Cтилистические средства реализации категории связности в художественных произведениях Стивена Кинга (на мате-
риале романа "Storm of the Century")
Т. Борисова
Аннотация. Статья посвящена вопросу категории связности в современной лингвистике и стилистическим средствам реали-
зации этой категории на материале рассказа Стивена Кинга "Storm of the Century". Определяются различные типы языковых
средств, используемых для создания эксплицитной связности, анализируются их функции в художественном тексте. Особое
внимание уделяется таким стилистическим средствам, как персонификация, метафора, образное сравнение, а также повтор,
который доминируют в произведении, служащем материалом исследования.
Ключевые слова: категория связности, когезия, персонификация, повтор, имплицитность, эксплицитность.
17
Міфопоетична космологія в символістській поезії В. Свідзінського

Д. О. Чистяк
Київський національний університет імені Тараса Шевченка
Corresponding author. E-mail: dmytro.tchystiak@gmail.com

Анотація. У статті здійснене моделювання вербалізації космологічної картини світу в поетичних текстах видатного україн-
ського письменника Володимира Свідзінського у контексті концептуальної картини світу в мові українських поетів-
символістів. У центрі картини світу поета постає СОНЦЕ як корелят ВОГНЮ, протиставлений БЕЗОДНІ ПІТЬМИ. У
мікрокосмічному змалюванні індивідуальних бачень ПРИРОДИ автор убачає макрокосм, а з погляду ВІЧНОСТІ авторська
опозиція МОРЕ–ПОЛЕ набуває не просторового, а часового значення; поряд із тим, від першоелементів буття невіддільні
ЛЮДИНА-ТВОРЕЦЬ і ТВОРЧЕ СЛОВО.
Ключові слова: символізм, космогонія, концептосистема, міф, текст.
У філологічній науці та суміжних наукових дисциплі- пов’язаного з ритуалом; ця особливість у більш або
нах зростає інтерес до проблеми виявлення структур- менш редукованому вигляді репрезентована й у тра-
них і семантичних зв’язків, генерованих у мовній сис- диційних фольклорних текстах. Вербалізуючи конце-
темі особливостями міфологічного світовідчуття. пти ЛЮДИНИ-ТВОРЦЯ і ТВОРЧОГО СЛОВА, поет і
Можна зауважити, що ці явища вписуються у шир- сам виступав як деміург-мовотворець [1].
ший контекст міждисциплінарних студій, які мають Е.С. Соловей відзначає, що в поетичних текстах
на меті розкрити закономірності функціонування В. Свідзінського «звідусіль обступає людину таємни-
структур, що генерують процес знакоутворення на чий космос природного буття у його незбагненній
ментальному рівні. Актуальність виявлення міфопое- «доцільності без цілі»: щедрості народжень, незумис-
тичної космогонії в мові художнього тексту обґрунто- ній жорстокості неминучих умирань і зникнень… Вся
вується нуклеарною структурою міфопоетичного суб- веремія цвітінь, дозрівань, зов’явань і позірних зник-
страту в процесі художньої концептуалізації. Остан- нень постає перед взором поета у стрункій упорядко-
нім часом у філологічній науці активізуються актуа- ваності природних ритмів, у невимушеній та грацій-
льні дослідження мовних картин світу, етнічних кон- ній неподібності денних і нічних, весняних, літніх чи
цептосфер і «міфів етносу», які розкривають специфі- осінніх своїх подоб» [5, с. 7]. Іншими словами, як бу-
ку взаємодії мовних явищ через аналіз різних рівнів де показано нижче, йдеться міфологічну космологію
семіосфери культури, розглянуті в міфопоетичному світобачення з посиленою увагою до першопочатків,
аспекті у працях П. Брюнеля, О. Веселовського, М.-К. фольклорно-епічне відчуття часу, діалектику ЖИТТЯ
Гюе-Брішар, Ж. Дюрана, М. Еліаде, Р. Жірара, і СМЕРТІ, МИНУЛОГО і МАЙБУТНЬОГО, МАК-
І. Зварича, О. Колесника, О. Косарєва, Н. Лисюк, РОКОСМУ-ВСЕСВІТУ і МІКРОКОСМУ-ЛЮДИНИ з
Є. Мелетинського, А. Слухай, Н. Слухай, її індивідуальними інтимними почуттями. Зазначена
В. Топорова, І. Франк-Каменецького, Н. Фрая, дослідниця підкреслює, що досліджуваний автор зба-
О. Фрейденберг. У цьому контексті перспективним гачував національну поезію новими темами й форма-
видається поширення запропонованої нами методики ми, привносив у неї «небувалі мотиви, нечувані інто-
лінгвопоетичного аналізу [6; 7] давньогрецького мі- нації» й водночас поглиблював зв’язки з традицією,
фологічного інтертексту у франкомовному худож- зокрема фольклорно-міфологічною; «метаморфози та
ньому тексті (на матеріалі драматургії М. Метерлінка) перевтілення в його поезії позначені міфологічною
на ширші текстові масиви, передусім на дослідження первісною справжністю» [5, с. 14].
художньої мови представників українського символі- Нами опрацьовано 330 поетичних текстів
зму, що дозволить розпочати вирішення проблеми В. Свідзінського загальним обсягом понад 25000 сло-
космологічної семантики в художньому тексті. вовживань за виданням [3]. Виокремлено тексти, де
Метою даної статті є моделювання вербалізації ко- своєрідність ККС і МКС автора вербалізована найбі-
смогонічної картини світу в поетичних текстах видат- льшою мірою індивідуально, репрезентуючи здійсне-
ного українського поета В. Свідзінського, визначено- не ним творче переосмислення як народної, так і літе-
го Я. Славутичем як «тонкий майстер символістичних ратурної традицій. З’ясовано, що ККС і МКС Воло-
мініятюр (з великою домішкою імпресіонізму)» [4, с. димира Свідзінського зазнали істотного впливу фоль-
17]. клорного світобачення (де домінантним залишається
Як зауважила С. Белевцова, автор послугується не дохристиянський вектор) із відповідним арсеналом
тільки міфологемами першоелементів буття як про- вербалізаторів, з одного боку, і античної (греко-
явів первісної єдності світу, а й людину-творця вмі- римської) культури, з другого боку. Здійснюючи ху-
щує в міфологізований простір, бо саме в ньому слово дожнє моделювання народнопоетичних текстів (зок-
набуває особливої здатності [2, с. 113]. Іншими сло- рема, веснянок), автор продовжує мовну стихію
вами, ідеться про вербалізацію космологічних конце- фольклору, входить у неї і водночас дає власний інди-
птів, включаючи не тільки ПЕРШОЕЛЕМЕНТИ відуальний варіант тексту, реалізуючи можливість
БУТТЯ, а й ЛЮДИНУ-ТВОРЦЯ і ТВОРЧЕ СЛОВО. своєрідної вербалізації тією або тією мірою пере-
Космологізм – типова риса міфологічного тексту, осмислених фольклорних (у своїй основі міфологіч-
18
них) концептів. В. Свідзінський – також автор трьох плив» із вищезгаданої збірки [3, с. 26]. Його концеп-
віршованих (ритмічно оформлених як епічні тексти, туальна формула МІСЯЦЬ – НЕБО (вербалізатор бла-
подібні до давньокиївських билин та українських на- кить) – ЧАРИ – МОРЯ, ВОДИ, ХВИЛІ – БЕРЕГ,
родних дум) казок «Сопілка», «Чудесна тростка» та КАМІНЬ, СКЕЛІ – МРЕЦЬ – Я – ТИ – ЛЮБОВ. У
«Кий» [3, с. 278–295]. Серед різноманітних результа- заключній строфі автор прямо ототожнює ліричного
тів перекладацької діяльності автора слід відзначити героя з буйним морем, а об’єкт його кохання з холод-
твори Гесіода, вірменський епос «Давид Сасунський» ним нечутливим місяцем. Є підстави зробити висно-
і особливо «Слово о полку Ігоревім», концептуальна вок про космологізм інтимних почуттів авторського
картина світу і виражальні засоби якого поєднують ліричного героя, що цілковито відповідає принци-
потужну фольклорну спадщину з глибоким язичниць- повій ритуалознавчій і міфознавчій тезі М. Еліаде про
ким корінням, загальноєвропейські й сусідні східні відтворення в кожному ритуалі (який тією або іншою
літературні традиції та творчу, зокрема й мовну, інди- мірою може заступати міфологічна оповідь про свя-
відуальність автора. щеннодії) першопочаткового космогонічного акту.
Вірш «Вже хутко день» зі збірки 1922 р. «Ліричні Поетичний текст «У тьмі, як море, сад шумів» [3, с.
поезії» [3, с. 15] постає як сакральний текст, імплі- 30] так само сполучає епічну космогонію-космологію
цитно орієнтований на стародавні (зокрема, давньог- і мікрокосм інтимної лірики. Концептуальна формула
рецькі) культові тексти, де міф нероздільний із ритуа- першої строфи ТЬМА – МОРЕ – САД – ОГНЕННІ
лом, оповідь – зі священнодією. Концептуальна фор- КРИЛА – ВОДА – ГРІМ. Далі текст поступово зосе-
мула першої строфи ДЕНЬ – МІСЯЦЬ – СОН – НЕ- реджується на вербалізації концептів, що репрезен-
БЕСА – СХІД – СУЗІР’Я ОРІОН, четвертої – ПІТЬ- тують інтимні почуття ліричного героя.
МА – КРОВ – ЗЕМЛЯ – ЦВІТ – ПЛІД. Визначені Іще один приклад синтезу макрокосму й мікро-
формули дозволяють зробити висновок про космо- косму, епічного масштабу і психологічної ліричності
гонічність як семантичну домінанту тексту: автор мо- – поезія «Із огневого джерела» зі збірки 1927 р. «Ве-
делює світанок як щоденне народження природи, що ресень» [3, с. 57]. Концептуальна формула тексту:
певною мірою корелює з давньоєгипетською ідеєю ВОГОНЬ (огневе джерело) – НЕБО (небесне поле) –
щоденної появи сонця-бога після тяжкої боротьби з ДЕРЕВА (древа лісові) – ПРОМЕНІ – НІЧ (погаслий
підземними темними силами і давньогрецькою філо- день) – СНІГ (позолотився мертвий сніг) – ТИ –
софською ідеєю щоденного відродження денного ВЕСНА – СОНЦЕ (сонячний пожар) – СНИ –
світила, найчіткіше сформульованою Гераклітом СВІТАЧ. Поезія «В часи давньоминулі» (Свідзінсь-
(«Сонце новее щоденно»). Такі паралелі набувають кий, с. 36–37) вербалізує концептуальну опозицію
особливої релевантності в контексті загальноприйня- МОРЕ – ПОЛЕ, однак не як просторову, а як часову:
тої ідеї про домінантність сонячної символіки в пое- море на місці теперішнього поля існувало мільйони
тичних текстах досліджуваного автора. років тому – так підкреслений масштаб утіленого в
Вірш «Як важко дихає ся ніч» із тієї самої збірки тексті епічного світобачення. Перетворення моря на
[3, с. 24] містить послідовність концептів НІЧ – ВО- поле – тривалий космогонічний акт. Поряд із тим на-
ГОНЬ – ЛОНО – ПЛЕЧІ – КОСА – БЛИСКАВКА – явні приклади поетичних текстів В. Свідзінського, як-
БЕЗОДНЯ ПІТЬМИ – ХМАРА – ЗІР – ПОЛУМ’Я – от «На заході» (Свідзінський, с. 39) де мікрохроно-
УСТА – БУРЯ – СВІТ – ПІТЬМА – МИЛА – СЕРЦЕ. логія (вечір певного дня) епічно інтерпретована в
Тут бачимо переплітання двох рядів концептів – кос- космогонічно-космологічному ключі. На підтвер-
мологічного і антропного, синтез яких репрезентує дження сказанного розглянемо концептуальну фор-
основну форму втілення принципу психологічного мулу перших двох строф названого поетичного тек-
паралелізму академіка О.М. Веселовського, що пе- сту: СНІГ – СТЕПИ – СЕРЦЕ – ЗАХІД – БЕЗОДНЯ
редбачає співвіднесення (у фольклорних текстах, які ОГНЕВА – СОНЦЕ – ЛІСИ – ЗОРЯ – ВІТЕР. Гімн
становлять результат вербалізації архаїчного міфо- сонцю, що моделює подібні давньогрецькі та давньо-
логічного мислення) ПРИРОДИ, МАКРОКОСМУ і римські тексти, включений до поетичного тексту
ЛЮДИНИ, МІКРОКОСМУ – пор. філософську кон- «Давніх літ сон солодкий» зі збірки 1927 р. «Вере-
цепцію Г.С. Сковороди. Перший концептуальний сень» [3, с. 53–54]: І от розкривається небо, // І тися-
ланцюжок репрезентує зазвичай епічні тексти, які чі сонць закружляли вгорі, // Тисячі сонць, над полями
нагадує й урочиста ритміка розгляданої поезії (вось- зеленими, // Плавлють, палають, гудуть веретенами,
мистопний ямб). Автор вплітає образ людини, кон- // І пожовкла земля, // Почорніла, дихнула вогнем.
кретно дівчини, інтимних почуттів в епічне космо- Інтерпретуючи глибинні фольклорно-міфологічні
логічне полотно, підкреслюючи вагомість кожного джерела концептуалізації СОНЦЯ В. Свідзінським,
поруху людського серця. Два відзначені вектори – слід звернути увагу на те, що в язичницькому пантео-
макрокосмічний і мікрокосмічний – певною мірою ні Володимира Великого, згідно з повідомленням
ізоморфні міфопоетичному світобаченню Гесіода, «Повісті временних літ» під 980 р., було 6 богів (Пе-
який у поемі «Походження богів» уплітає елементи рун, Хорс, Дажбог, Стрибог, Симаргл та Мокош), се-
мікрокосму (подробиці біографій богів і героїв) у ши- ред яких перший – бог грому і покровитель князівсь-
роке макрокосмічне полотно, а в поемі «Роботи і дні», кої дружини (образ і ім’я праіндоєвропейського похо-
навпаки, скралізує описуваний мікрокосм елементами дження), тоді як другий і третій – боги Сонця, що сві-
макрокосму (передусім історією п’яти людських ге- дчить про особливу увагу до цього світила в дохрис-
нерацій). тиянській ідеології й культі Київської Русі. Культ Со-
Близьким за семантикою міфопоетичних концептів нця посідає особливе місце й у «Слові о полку Ігоре-
і виражальними засобами їх вербалізації є вірш «При- вім», що зберігає глибинну язичницьку міфопоетичну
19
концептосферу навіть через два століття після держа- ційних фольклорних виражальних засобів із індивіду-
вного запровадження християнства у 988 р. Не випад- ально-авторськими вербалізаторами міфопоетичної
ково два головні свята дохристиянської Русі – Коляда концептосистеми письменника – на лексико-
і Купала – прив’язані до двох ключових подій соняч- семантичному рівні; набір концептів, що моделюють
ного року, а саме зимового і літнього сонцестоянь. космогонію-космологію першопочатків буття всесвіту
Отже, «сонцепоклонництво» В. Свідзінського є по – на рівні концептуальних формул поетичних текстів;
суті відживленням (авторською ревербалізацією) ва- уплетення людини як мікрокосму, людської долі, ін-
жливого концепту дохристиянської міфології, ство- тимних почуттів у макрокосмічний часопростір уні-
ренням новітньої «вторинної міфології», очевидно, й версуму – на рівні вербалізації концептуальної карти-
не без впливу концептосистеми греко-римської анти- ни світу в цілому. Отже, центр космології
чності. В. Свідзінського – СОНЦЕ. З ним корелює ВОГОНЬ,
Таким чином, дослідження поетичного мовлення протиставлений БЕЗОДНІ ПІТЬМИ. У МІКРО-
символістських текстів В. Свідзінського дозволяє ви- КОСМІЧНИХ картинах індивідуальних бачень ПРИ-
ділити такі їх риси, як: фольклорний міфологізм, пог- РОДИ автор убачає МАКРОКОСМ. З погляду ВІЧ-
либлений індивідуально-авторським сприйняттям НОСТІ авторська опозиція МОРЕ–ПОЛЕ набуває не
діалектики бутя ЛЮДИНИ і КОСМОСУ, – на рівні просторового, а часового значення. Від ПЕРШО-
світоглядної основи творчості; епічна ритміка – на ЕЛЕМЕНТІВ БУТТЯ невіддільні ЛЮДИНА-
рівні складової будови рядка (довгі рядки, переважно ТВОРЕЦЬ і ТВОРЧЕ СЛОВО.
ямбічний розмір або амфібрахій); поєднання тради-
ЛІТЕРАТУРА
1. Белевцова С.О. Мовотворчість Володимира Свідзінсько- 4. Славутич Я. Модерна українська поезія. – Філадельфія:
го: перспективи і розвиток // Лінгвістичні дослідження. – Америка, 1950. – 71 с.
2006. – Вип. 20. – С.90–94. 5. Соловей Е.С. Поезія як свобода // Свідзінський В.Ю. Пое-
2. Белевцова С.О. Особливості реалізації міфологем у межах зії. – Харків: Фоліо, 2013. – С. 3–12.
естетики символізму й неокласицизму (на матеріалі твор- 6. Чистяк Д.О. Лінгвоміфопоетичний аналіз художнього
чості В. Свідзінського та М. Драй-Хмари) // Лінгвістичні тексту. – К.: Журнал «Радуга», 2015. – 138 с.
дослідження. – 2014. – Вип. 37. – С. 110–116. 7. Чистяк Д. Міфопоетична картина світу в бельгійському
3. Свідзінський В.Ю. Поезії. – Харків: Фоліо, 2013. – 348 с. символізмі. – К.: Журнал «Радуга», 2016. – 272 с.
REFERENCES
1. Belevtsova S. O. Linguistic innovations of Volodymyr Svi- 4. Solovey E. S. Poetry as liberty // Svidzinskyi V. Y. Poetry.
dzinskyi: perspectives and development // Linguistic Studies, Kharkiv, Folio, 2013. P. 3-12.
2006. Vol. 20. P. 90-94. 5. Svidzinskyi V. Y. Poetry. Kharkiv, Folio, 2013. 348 p.
2. Belevtsova S. O. Peculiarities of realization of mythologemes 6. Chystiak D. O. Linguomythopoeic analysis of the literary text.
in the neoclassical and symbolist aesthetics // Linguistic Stud- Kyiv, Raduga, 2015. 138 p.
ies, 2014. Vol. 37. P. 110-116. 7. Chystiak D. O. The mythopoeic worldview in the Belgian
3. Slavutych Y. Modern Ukrainian poetry. Philadelphia: Ameri- Symbolism. Kyiv, Raduga, 2016. 272 p.
ca, 1950. 71 p.
Мифопоэтическая космология в символистской поэзии В. Свидзинского

Д. А. Чистяк
Аннотация. В статье проведено моделирование вербализации космогонической картины мира в поэтических текстах выда-
ющегося украинского писателя Владимира Свидзинского в контексте концептуальной картины мира в языке украинских
поэтов-символистов. В центре концептосистемы автора фигурирует СОЛНЦЕ как коррелят ОГНЯ, противопоставленный
БЕЗДНЕ ТЬМЫ. В микрокосмическом выделении индивидуальных образов ПРИРОДЫ автор представляет макрокосм, а с
позиции ВЕЧНОСТИ авторская оппозиция МОРЕ–ПОЛЕ обретает не пространственное, а временное значение. Таким обра-
зом, от первоэлементов бытия неотделимы ЧЕЛОВЕК-ТВОРЕЦ и ТВОРЧЕСКОЕ СЛОВО.
Ключевые слова: символизм, космология, концептосистема, миф, текст.
Mythopoeic cosmology in the symbolist poetry of Volodymyr Svidzinskyi

D. O. Chystiak
Abstract. The article deals with the modeling of the verbalization of the cosmological worldview in the poetic texts of the prominent
Ukrainian writer Volodymyr Svidzinskyi in the context of the conceptual worldview in the language of other Ukrainian symbolist
poets. The central place in the conceptual system is occupied by SUN as the correlate of FIRE in the opposition to the PRECIPICE of
DARKNESS. In the microcosmic delimitation of the individual imagery of NATURE the author shows the macrocosm whereas in
the search of ETERNITY the opposition SEA–FIELD is reflecting not the meaning of space but the meaning of time. In that context
the concepts MAN-CREATOR and CREATIVE WORD are linked to the poetics of the natural elements.
Keywords: symbolism, cosmology, conceptual system, myth, text.
20
Вербальне відображення ґендерних стереотипів

(на матеріалі українських паремій)
І. М. Гапєєва, О. В. Коваль
Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького, м. Мелітополь, Україна
Corresponding author. E-mail: gapeeva.irina.1979@gmail.com

Анотація. Стаття презентує дослідження пареміологічного фонду української мови на предмет вербального відображення в
ньому ґендерних стереотипних уявлень про чоловічу й жіночу поведінку та образ життя. Авторами визначено та описано спо-
соби формування ґендерних стереотипів, які свідомо або несвідомо закладаються у світосприйняття людини під час прочитан-
ня нею квінтесенцій народної мудрості – прислів’їв та приказок. Висновки доводять, що мовленнєві стереотипи є комунікатив-
ними ідіомами, за якими ситуативно закріплюється ґендерно марковане функціональне значення.
Ключові слова: вербальний, пареміологія, стереотип, ґендер.
Вступ. Культурно вагомим фрагментом відображення виражена в пареміях, ідіомах, фразеологізмах, крила-
дійсності є не тільки сам образ людини, але і його сте- тих виразах та мовних кліше. Семантична стереотипі-
реотипні характеристики, що їх зафіксовано в мові зація, на його думку, допомагає зменшити кількість
відповідними одиницями. Мова завжди відображає семантичних значень фраз, що значною мірою полег-
картину світу із глибинною логікою, продиктованою шить комунікантові вибір влучного засобу для передачі
життєвим досвідом багатьох поколінь. Важливу роль у необхідної інформації, а реципієнтові – сприйняття цієї
трансляції соціокультурної інформації у процесі ґенде- інформації [2, с. 12].
рної соціалізації індивіда відіграє фольклорна спадщи- Мета. Аналіз змісту та способів мовного конструю-
на народу. Відносна стабільність ґендерних стереоти- вання ґендерних стереотипів у науковій літературі та
пів, їхня здатність дуже повільно змінюватись під порівняння їх з ідеальними зразками маскулінної та
впливом соціокультурних факторів підсилює перспек- фемінної поведінки, репрезентованими у текстах укра-
тивність вивчення регулятивного потенціалу україно- їнських народних прислів’їв та приказок.
мовних фольклорних текстів, які активно функціону- Матеріали й методи. Теоретичним підґрунтям дос-
ють у дискурсі сучасної української культури. лідження слугують наукові роботи, що стосуються
Огляд публікацій за темою. Поняття “стереотип” актуальних питань лінгвоґендерології, лінгвокультуро-
активно вивчають когнiтологи, етнолiнгвiсти, пси- логії, психолінгвістики, соціолінгвістики та ін. Практи-
холiнгвiсти, лiнгвокультурологи, соцiолiнгвiсти, пред- чні матеріали зібрано авторами шляхом суцільної вибі-
ставники теорiї мiжкультурної комунікації. Зацікавле- рки з різних збірників українських народних прислів’їв
ність проблемою ґендерних стереотипів підвищилася в та приказок. Для досягнення поставленої мети викори-
західній соціології в 1970-х роках і не спадає дотепер. стано комплекс загальнонаукових і спеціальних мето-
Для формування нашого погляду на проблему ґендер- дів, першорядну роль серед яких відіграє описовий та
ної стереотипізації ми зверталися до робіт сучасних аналітичний методи, а допоміжну - метод лінгвістично-
дослідників психології та лінгвістики. Так, В. Агєєв [1] го спостереження, семантичного та концептуального
та Т. Репіна [6] дослідили психологічні й соціальні аналізу. Під час систематизації фактичного матеріалу
функції статеролевих стереотипів. Це дало їм підстави вжито структурний метод.
констатувати, що соціальний контекст накладає відби- Результати та їх обговорення. Поняття ґендерного
ток не тільки на зміст статеролевих стереотипів, але й стереотипу нам видається логічним розглядати й ви-
на загальний пафос і характер присвячених їм науко- значати в контексті теорії соціального конструювання
вих робіт. Також вони з’ясували, що більшість дослід- ґендеру. Психологія у межах цієї теорії визначає його
ників цієї проблеми на Заході – це жінки, тому в робо- як стандартизоване уявлення про моделі поведінки та
тах чітко простежується вплив феміністичної ідеології, риси характеру, які відповідають поняттям чоловіче й
причому часто в її перебільшених формах, коли запе- жіноче. Уявлення про конструювання ґендеру дозво-
речується будь-яка різниця й висуваються вимоги аб- ляє враховувати історичний і культурний контекст під
солютної рівності й повної симетрії у стосунках між час аналізу ґендерних стереотипів. Так, А. Кириліна
статями. І. Грошев досліджував жіночий образ у рек- розуміє під ґендерними стереотипами культурно та
ламі, де він є одним із основних методів привернення соціально обумовлені погляди на якість, атрибутику й
уваги. Список популярних образів невеликий і найчас- норми поведінки представників обох статей і відобра-
тіше презентує традиційний розподіл ґендерних ролей ження їх у мові, вона також зауважує, що ґендерна
у суспільстві, що призводить до безособовості жінки, стереотипізація фіксується в мові на всіх її рівнях [4,
перетворює її на товар, обмежує її соціальну активність с. 99]. Під час розвитку й засвоєння мовлення, дитина
та самореалізацію. Реклама розкриває перед глядачем засвоює особливості культури, людського способу дій
систему відносин у суспільстві, у тому числі й ґендер- та образу життя. Багато з цього занурюється у підсві-
них, які дуже спрощуються, стандартизуються, ство- домість і дитина власне соціалізується. Стереотип аку-
рюються за шаблонами соціальних стереотипів та пе- мулює певний стандартизований колективний досвід і,
реконань [3]. Є. Бартмінський говорить про етноцент- навіяний індивіду в процесі навчання і спілкування з
ризм стереотипів. Він упевнений, що мовні стереотипи іншими, допомагає орієнтуватися в житті й направляє
передбачають семантичну стереотипізацію, яка чітко його поведінку. Пареміологічний фонд української
21
мови – важливе джерело інтерпретації, оскільки це який кущ, така й хворостина, який батько, така й
стереотипи народної самосвідомості. дитина; який дуб, такий тин; який батько, такий син.
У прислів’ях і приказках відображено переважно Тільки в повноцінній сім’ї, де з дитинства прищеплю-
чоловічу картину світу та чоловічу владу в ньому, де ються належні стереотипи внутрішніх сімейних взає-
чоловіки як адресанти або адресати домінують кількіс- мин, можливо підготувати дитину до майбутнього
но. Зробивши вибірку прикладів із збірників прислів’їв дорослого життя. Стереотип “Чоловіча робота” розк-
та приказок, можемо узагальнити, які стереотипні уяв- ривається такими прислів’ями, які передають нам давні
лення зафіксовані у народній мудрості. Так, із вибра- людські переконання, що чоловіки більш сильні, стійкі
них нами чоловічих стереотипів негативну конотацію та вправні, відповідно й з роботою вони справляються
має лише схильність чоловіків зловживати алкоголем краще: для нашого Федота не страшна робота; не
та їхня пристрасть до їжі. Всі інші приклади спрямова- той молодець, що починає, а той, що кінчає. У більшо-
ні на підкреслення чоловічої значущості, розуму та сті паремій зустрічаємо лише згадку про певну профе-
звитяги. Розмір чоловічого простору в пареміях значно сію, але й це уже дає змогу зробити висновок про при-
більший за жіночий. Навіть у тих прислів’ях, які мо- належність її чоловікам: коваль клепле, доки тепле;
жуть бути застосовані до обох статей, імпліцитно фігу- Мусій, гречку сій, як хочеш кашу їсти; добре тому
рує саме чоловічий рід: не спиться – хліб сниться; ковалеві, що на обі руки кує; без сокири не тесляр, без
плаває, як вареник в маслі; голодному і хрущ – м’ясо. У голки не кравець; в умілого й долото рибу ловить. Сте-
наведених прикладах окрім чоловічого роду слів, які реотип “Чоловіки наполегливі та завзяті” знаходить
входять до складу паремій, на ґендер вказує стереотип відображення у таких прислів’ях: такий, що із вареної
“Чоловіча пристрасть до їжі”: як молодим бував, то крашанки курча висидить; сказав, як сокирою одрубав;
сорок вареників їдав, а тепер хамелю-хамелю і насилу сказав, як гвіздка забив; став, як окунь проти води;
п’ятдесят умелю; дурний Грицько млинці пекти, він уперся, як кілок в тин; ти йому про Тараса, а він –
краще тістечко з’їсть. У кожної людини є природня півтораста. Завзятість допомагає людині завжди три-
потреба в їжі, як у джерелі енергії для нормальної жит- мати перед очима кінцеву мету і зупинитися тільки
тєдіяльності людського тіла, проте саме жінки найчас- після того, як вона буде досягнута. Однак чоловіча
тіше дотримуються дієт і їжа розглядається ними пере- впертість часто має і негативну конотацію, що також
важно як задоволення фізичних потреб, тому в народ- відображено у прислів’ях: упертий, як цап; ти його
ному арсеналі ми майже не знайшли приклади паремій хрести, ти його святи, а воно в болото лізе. У ХV ст.,
на підтвердження жіночої пристрасті до їжі. Натомість коли на вільні прикордонні землі Польсько-Литовської
багато зразків указують на те, що місце жінки біля печі держави приходили найбільш сміливі й відчайдушні
(тобто готувати їсти та годувати родину). У досліджу- люди, яких умови тодішнього життя примушували до
ваних пареміях має місце опозиція “чоловіче – жіноче” військової організації, починає зароджуватися україн-
з конотаціями “правильне – неправильне”, адже за ське козацтво. Саме відтоді укріплюється стереотип
стереотипом “Чоловіки розумніші за жінок” теж “Чоловіки козаки” або принаймні мають ними бути,
маємо достатньо прикладів: під його й комар носа не що підтверджує цілий масив прислів’їв, які розповіда-
підточить; не бажай синові багатства, а бажай ро- ють про козацьку звитягу та свободу: козача потилиця
зуму; козак мовчить, а все знає. Серед прислів’їв на панам ляхам не хилиться; що буде, те й буде, а козак
підтвердження цього стереотипу виділяємо й ряд паре- панщини робить не буде; коли козак у полі, то він на
мій, що вказують на чоловічу мудрість у стосунках із волі; де козак, там і слава; береженого бог береже, а
жінкою: гарний чоловік і погану жінку красить; як козака шабля стереже. До цієї ж групи відносимо й
чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде; прислів’я про чоловічу стійкість, терплячість та непо-
за хорошим чоловіком і свинка господинька. Часто в хитність: козак – душа не вередлива, в пеклі не мерзне, в
українських пареміях зустрічаємо стереотип “Сила в ополонці не пріє; не той козак, що за водою пливе, а
родині”, де чоловік висувається переважно на перший той, що проти води; хліб та вода – козацька їда; козак
план: найлучча спілка – чоловік і жінка; не потрібен і із пригорщі нап’ється, а з долоні пообіда. Ще один
клад, коли у чоловіка з жінкою лад; чоловік у домі – різновид чоловічих стереотипів, закріплений у народ-
голова, а жінка – душа, а звідси й поради чоловікам: і в ній мудрості, – це стереотип “Чоловіки п’яниці”.
лиху годину не кидай дружину; вчи жінку до дітей, а Уміння багато випити – це помилкова ознака чоловічої
дітей без людей. Сюди ж відносимо прислів’я, які по- сили. Добре відомо, що жіноча залежність від алкого-
казують інший бік подружнього життя, коли щось лю сильніша та зловживання жінками теж має місце,
складається не так: як оженився, так зажурився: тре- однак українські народні прислів’я та приказки демон-
ба горшка, миски і колиски; не лихо журить і чужа струють нам лише андроцентричний погляд на цю
сторона, а невдала жона. Відображається не тільки проблему: не братайся з козаками пити; крамар, що
залежність жінки від чоловіка, але й зворотнє: краще комар, – де не сяде, там п’є; і монахи люблять пить,
сім раз горіти, аніж один раз овдовіти; вдовець – ді- та уміють скрить; іноки в трапезниці їдять, а в келії
тям не отець, бо й сам круглий сирота. У сучасному запивають.
українському суспільстві роль чоловіка в сім’ї часто У жіночій картині світу, наявній в українських при-
буває недооцінена. Дуже важливу роль він має у вихо- слів’ях та приказках, виділяємо дев’ять семантичних
ванні синів, адже хто, як не справжній чоловік, своїм груп, які формують стереотипні уявлення про роль
прикладом навчить дитину тому, як треба ставитися до жінки в суспільстві. Так, візьмемо нейтральну групу із
жінки, піклуватися про сім’ю, ділити між усіма члена- означених нами стереотипів “Жіноча робота”. Значна
ми сім’ї тягар господарських турбот, вирішувати конф- частина щоденних жіночих обов’язків не були сезон-
лікти та створювати гармонію. Тут бачимо наступний ними, їх належало виконувати безперервно протягом
стереотип “Чоловічий приклад”: які самі, такі сини; усього року, витрачаючи багато часу та зусиль [5, с. 67].
22
Про це свідчать і прислів’я: жіноча робота ніколи не на плаче, а матері боляче; у дитини заболить пальчик,
лягає спати; жіноча праця пропадає у помиях. У нашій а в мами – серце; матері кожної дитини жаль, бо
вибірці чи не найбільша кількість паремій стосується котрого пальця не вріже, то все болить; матері своїх
приготування їжі та догоджанню чоловікам: вміла дітей жаль, хоч найменшого, хоч найбільшого. Мате-
готувати, та не вміла подавати; доки баба спече ринство з погляду соціуму розглядається як джерело
книші, в діда не буде душі; видно, що кума пироги пек- комфорту та піклування: на сонці тепло, а біля матері
ла, бо й ворота в тісті; піч варила, а я солила; що добре; доти ягнятка скачуть, доки матір бачать; у
зварила, те й на стіл поставила; дарма, що кума бліда, кого є ненька, у того й голівонька гладенька. Також
аби пиріг спекла. Інші різновиди жіночої роботи, які у суспільна думка вимагає від дітей такої ж повноцінної
наш технологічний вік залишаються у минулому, але віддачі, шанобливого ставлення до батьків, застерігає
зафіксовані у прислів’ях та приказках – це прання, від помилок у спілкуванні з ними: без любові до матері
прядиво та деякі польові роботи: влітку і качка прачка, немає і любові до людей; шануй батька й неньку, то
а зимою і Тереся не береться; як прялось, так спалось, буде скрізь гладенько; нема того краму, щоб купити
а як перестала прясти, то не хочеться спати; пішла маму. Моделювання поведінки жінки-матері відбува-
Настя в поле жати та й забула серп узяти. Серп узяла ється упродовж століть і за стереотипними уявленнями
– хліб забула, так-то Настя вдома була. Семантично бути матір’ю – покликання жінки, її головна мета як
близькі групи стереотипів із позитивною конотацією це продовжувачки роду, одна з її найдавніших ролей, але
певним чином залежні одна від одної категорії “При- сьогодні у гонитві за сучасними феміністичними тен-
ваблива зовнішність”, “Заміжжя”, “Материнство”, денціями все більше жінок із різних причин позбавля-
“Хазяйновитість”. Ідеальна суспільна думка саме ють себе радості материнства. Прислів’я та приказки,
такими упередженнями веде молоду дівчину дорогою які ілюструють стереотип “Хазяйновитість”, відобра-
життя; тобто за стереотипами дівчина-красуня вихо- жають домінуючу роль жінки у веденні домашнього
дить заміж, народжує дітей та добре порається по гос- господарства. Ця традиція дуже давня, притаманна не
подарству. Отже, стереотип “Приваблива зовніш- лише українському, але й переважній більшості інших
ність” представлений прислів’ями та приказками, які суспільств, вона пов’язана зі стереотипним уявленням
окрім констатації факту краси, дають поради, як обира- про жінку – хранительку домашнього вогнища: госпо-
ти наречену: гарна дівчина, як у лузі калина; нашій дар без жінки, як без очей; без господаря двір плаче, а
Горпині гарно і в хустині; і воза не возила, а двір укра- без господині – хата; газду можна пізнати по дворові,
сила; хороша, вродлива, тільки біда, що сварлива; тра- а газдиню по коморі. Навички господарювання україн-
ву дивись вдень, як обсохне роса, а дівку – в будень, як ці цінують вище за дівочу красу і це неодмінно відо-
невбрана та боса. У сучасному світі ми можемо спос- бражено в народній мудрості: не в цім хороша, що
терігати, як жінки у гонитві за ідеальною красою здатні чорноброва, а в тім, що діло робить; з красивого лиця
занапастити себе та як вони на догоду міфові, що чоло- води не пити, аби вміла їсти варити. Переважна біль-
віки полюбляють красивих та не дуже розумних, пере- шість прислів’їв і приказок наголошують на тому, що
ступають через власну гордість та амбіції: дарма що основне місце перебування та діяльності жінки – дім, і
дурна, аби чорноброва. Одна з найбільших груп при- її завдання підтримувати його в належному стані: без
слів’їв та приказок відображає ґендерні стереотипи, господині хата – що день без сонця; за господинею у
пов’язані із “Заміжжям”. Оскільки в традиційній укра- хаті всі кути плачуть; господиня в дому – покрова
їнській культурі статус жінки визначався через її сто- всьому; у доброї господині і півень несеться; у доброї
сунок до чоловіка, то за його відсутності жінка випада- господині нема ніколи по обіді. Народна мудрість помі-
ла зі звичайних соціальних мереж, стаючи певною тила також, що наявність в одній хаті декількох госпо-
маргіналкою: її майнові права були обмежені, для неї динь не є запорукою порядку та злагоди, а швидше
були повністю чи частково недоступні інші соціальні навпаки: де дві газдині, там каша несолена і хата не
чи ритуальні жіночі ролі [5, с. 78]. Така сумна перспек- метена; де багацько господинь, то ту хату хоч по-
тива формувала серед дівчат переконання у тому, що кинь; де дві газдині, там голодні й свині. Стереотипи із
слід неодмінно вийти заміж, створити сім’ю за будь- негативною конотацією почнемо розглядати з найпо-
яку ціну: хоч за вола, аби дома не була; хоч за старця, ширенішої групи зі значенням “Балакучість”. Народ-
аби не остаться; засватана дівка усім гарна; тоді на мудрість зберігає приклади жіночої лінгвістичної
дівка пишна, як заміж вийшла; за старого піду – соло- активності ще з давніх часів: гомоніла, доки одубіла;
мкою накрию, а молодого сама нагрію. У давні часи знає кума – знає пів села; вмішалася як середа в тиж-
жінок часто віддавали заміж без їхньої згоди, або з день; хоч варила не варила, аби добре говорила; ледве
часом побут перекреслював кохання і тоді прислів’я від сімох відгавкалась. Балакучість жінки полягає у
передавали гіркий жіночий досвід: в дівках сиділа – звичайному обговоренні певних життєвих ситуацій,
плакала, заміж пішла – вити стала; заміж іти – не проте через надмірну вербальну активність суспільство
дощову годину перестоять. Поширеність уявлень про приписує їм і такі якості як брехливість та пліткарство,
жінку як істоту, нерівну чоловікові, свідчать приказки, що й відбивається у народних прислів’ях та приказках:
у яких жінка порівнюється з тваринами сумнівної вда- наговорила: на осиці кислиці, а на вербі груші; одна
чі: не вір жінці, як чужому собаці; не вір ніколи жінці, збрехала, друга не розібрала, а третя по-своєму переб-
коняці й собаці; свинка та жінка єдин мають нрав. рехала. Стереотип “Безглуздий та непередбачуваний
Позитивних конотацій, які пов’язані з поняттями емо- характер” застосовується теж тільки до жінок, хоча дії
ційного тепла, уваги та піклування, сповнений жіночий чоловіків також не завжди виглядають логічними:
стереотип “Материнство”. З образом матері асоцію- невигода нашій бабці ні на печі, ні на лавці; ще книжки
ються такі якості жінки як материнська турбота, спів- в сумці, а вже хлопці на думці; варися борщ, а я побіжу
чуття, ніжність, мудрість та духовне піднесення: дити- москаля побачу; сама б собі на це їсти не давала; то й
23
не жінка, як сім раз на день не обманить чоловіка; де Висновки. Мовне конструювання ґендеру має різні
чорт не зможе, там баба поможе. Стереотип “Підс- рівні експлікації. Найбільш очевидним (семантично
тупність” також представлений в українських паремі- прозорим) є номінативний спосіб – використання ґен-
ях переважно жіночими варіантами: в середу постила, дерно маркованих лексичних одиниць, що містять в тій
а кобилу вкрала; сама баба сметану злизала, а на кота чи тій формі вказівку на стать референта. Такий спосіб
сказала. Також частина прислів’їв, порівнюючи жінку супроводжується виробництвом ґендерних смислів у
із чортом, показуючи її норовливий характер, замовчує вигляді дискурсивних значень, створюваних у процесі
самі причини такої поведінки – безвідповідальних комунікації з опорою на ґендерні стереотипи, асоціації,
чоловіків-п’яничок, які знаходяться поруч і потребу- уявлення. Так, у нашому дослідженні задля визначення
ють постійного контролю з боку жінки: баба і чорт, приналежності висловлювання певній статі ми покла-
то собі рідня; відпусти Боже гріха, в кого жінка лиха: далися на наявні в них мовні засоби; рід використаних
і моя недобра; де дідько не посіє, там ся баба вродить; лексем – це найперший показник. В українській паре-
з бабою і дідько справу програв. Найпоширеніший міології андроцентричність посідає основне місце та
серед чоловіків жіночий стереотип “Слабкий та нело- відображає чоловічий погляд на світ, однак і образ
гічний розум” досить популярний і в сучасному суспі- жінки не подається із негативною та повністю проти-
льстві. Чоловіки здатні зараховувати жінок не зовсім лежною конотацією. Негативізм стереотипів стосується
до дієздатних осіб, приписуючи їм нісенітність та на- переважно концептів жінка / баба, але в жодному разі
віженість: недогода бабиній дівці! Захотілося мерзлого не концепту мати, який скрізь має позитивний, підне-
в петрівку; вибирала дівка, та вибрала дідька; жарту- сений контекст. Чітке несприйняття має місце лише по
вала баба з колесом, доки у спицях застрягла; не йде відношенню до процесу жіночого говоріння. Він коно-
дівка до церкви богу молиться, а йде на хлопців ди- тується майже лише негативно. Андроцентричність
виться. Трапляється це переважно через жіночу часом мови в українській пареміології має місце, однак жіно-
неконтрольовану емоційність, яку сильна стать просто ча картина світу в ній також не є маргінальною й засві-
не розуміє: бабині сльози чим більше спиняй, тим біль- дчує певну самостійність жінок навіть у давній період.
ше вони ллються; баб’ячий розум – баб’яче коромисло: Урахування ж ґендерного параметра в лінгвістичному
і криве, і зазубрите, і на обидва боки; собака розумні- описі дозволяє краще розуміти як мову, так і суспільство.
ша від баби: на хазяїна не гавка.
[1]. Агеев В. С. Психологические и социальные функции [4]. Кирилина А. В. Гендерные аспекты массовой коммуника-
полоролевых стереотипов / В. С. Агеев // Вопросы психо- ции / А. В. Кирилина // Гендер как интрига познания:
логии. – 1987. – №2. – С. 47–53. Сборник научных трудов. – М., 2000. – С. 47–80.
[2]. Бартминский Е. Этноцентризм стереотипа: польские и [5]. Кісь О. Жінка в традиційній українській культурі (друга
немецкие студенты о своих соседях / Е. Бартминский // половина ХІХ – початок ХХ ст.) / О. Кісь. – Львів, 2012. –
Славяноведение. – 1997. – №1. – С. 12–24. 287 с.
[3]. Грошев И. В. Женский образ в рекламе / И. В. Грошев // [6]. Репина Т. А. Анализ теорий полоролевой социализации в
Гендер LAND: Московский центр гендерных исследова- современной западной психологии /
ний. – 1998. – №3(7). – С. 19–20. Т. А. Репина // Вопросы психологии. – 1987. – № 2. –
С. 158–166.
REFERENCES
[1]. Ageev V. S. Psychological and social functions of gender [4]. Kirilina A. V. Gender aspects of mass communication /
stereotypes / V. S. Ageev // Questions of psychology. – 1987. – A. V. Kirilina // Gender as an intrigue of cognition: Collection
№2. – P. 47–53. of scientific works. – Мoskov, 2000. – P. 47–80.
[2]. Bartminskiy E. Ethnocentrism of the stereotype: Polish and [5]. Qis O. A woman in traditional Ukrainian culture (second half
German students about their neighbors / E. Bartminskiy // Slav- ХІХ and early XX centuries) / O. Qis. – Lviv, 2012. – 287 p.
ic Studies. – 1997. – №1. – P. 12–24. [6]. Repina T. A. Analysis of theories of gender socialization in
[3]. Groshev I. V. Female image in advertising / I. V. Groshev // contemporary Western psychology / T. A. Repina // Questions
Gender LAND: Moscow Center for Gender Studies. – 1998. – of psychology. – 1987. – № 2. – P. 158–166.
№3(7). – P. 19–20.
Verbal reflection of gender stereotypes (on the material of Ukrainian Proverbs)

I. N. Gapyeyeva. O. V. Koval
Abstract. This article deals with a study of Parameological Fund of the Ukrainian language for the verbal reflection of gender stereo-
types about male and female behavior and lifestyle. The authors define and explain the ways of formation of gender stereotypes that are
consciously or unconsciously placed in the person's world while reading the quintessence of folk wisdom – proverbs and sayings. The
conclusions summarize that speech stereotypes are communicative idioms, on which the gender-marked functional significance is situa-
tionally fixed.
Keywords: verbal, paremiology, stereotype, gender.
Вербальное отображение гендерных стереотипов (на материале украинских паремий)

И. Н. Гапеева, О. В. Коваль
Аннотация. Статья презентует исследование паремиологического фонда украинского языка на предмет вербального отобра-
жения в нём гендерных стереотипных представлений о мужском и женском поведении и образе жизни. Авторами определяют-
ся и описываются способы формирования гендерных стереотипов, которые осознанно или неосознанно закладываются в миро-
воззрение человека при прочтении им квинтэссенций народной мудрости – пословиц и поговорок. Выводы обобщают, что
речевые стереотипы являются коммуникативными идиомами, за которыми по ситуации закрепляются гендерно маркирован-
ные функциональные значения.
Ключевые слова: вербальный, паремиология, стереотип, гендер.
24
Метафоричне моделювання англомовної геологічної термінології

Т. М. Галай, І. М. Осовська*
Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича, м. Чернівці, Україна
*Corresponding author. E-mail: i.osovska@chnu.edu.ua

Анотація. Стаття присвячена реконструкції метафоричних моделей у термінології сучасної англійської фахової мови геоло-
гії за методикою А. Чудінова. Встановлено, що для сучасної англійської фахової мови геології характерне розмаїття джерел
метафоризації. Метафоричному переосмисленню піддаються різні об’єкти геологічної науки (рельєф, породи, мінерали,
водойми, льодовики, поклади, геологічні тіла а також геологічний інструментарій), які концептуалізуються крізь призму 16
сфер-джерел (світ людини, архітектура, економіка, транспорт та ін.). Метафоричні терміни згруповані за чотирма специфіч-
но структурованими когнітивними моделями – антропоморфною, артефактною, природоморфною та суспільною.
Ключові слова: термінологія, фахова мова, фахова мова геології, метафоризація, сфера-джерело, сфера-ціль, когнітив-
на модель.
Вступ. Глобальне освоєння надр землі та космосу, найменування вузькопрофесійних спеціальних понять
зростання попиту на видобуток мінеральної сировини, і особливі норми їх вибору [4, с. 87].
нафти, газу та сланцю, бажання людства передбачити Попри те, що в сучасному світі геологічні знання
та запобігти смертельним катастрофам призвело до відіграють надзвичайно важливу роль у вирішенні
швидкого та динамічного розвитку геологічної науки багатьох нагальних проблем, які постали перед людс-
у ХХІ ст. Такий розвиток геології знайшов відбиток, твом (забезпечення природними ресурсами, вплив
насамперед, в її фаховій мові, покликаній забезпечити ближнього і далекого Космосу на еволюцію Землі,
ефективне, якісне та точне спілкування між фахівця- попередження руйнівних катастроф, розуміння похо-
ми в даній галузі. Англійська фахова мова геології дження життя на Землі), мусимо констатувати, що
(далі – АФМГ) сьогодні перебуває в активному періо- контекст дослідження АФМГ не відрізнявся осяжніс-
ді розвитку, характеризується однією з найбільш ди- тю та глибиною. Незначна кількість праць присвяче-
намічних терміносистем, що постійно розвивається, на: аналізу семантичних та структурних особливостей
збагачуючись новими термінами. Одним з найефекти- термінології загальної геології [3]), аналізу семантич-
вніших та продуктивних механізмів поповнення тер- ної та словотвірної структур російської термінології
мінології в АФМГ є метафорична номінація, якій сейсмічної розвідки [14], розгляду структури та сема-
присвячене це дослідження. нтики назв мінералів [15]), порівняльному аналізу
Короткий огляд публікацій по темі. Наразі дослі- геологічної термінології в російській та таджицькій
дженням фахових мов, відомих також під назвами мовах [16], особливостям перекладу англійських та
„мов для спеціальних цілей” (К. Я. Авербух, російських геологічних абревіатур [6]), дослідженню
А. С. Герд, О. О. Зяблова, Ф. Ф. Кадиров, способів номінації та лексико-семантичних процесів в
А. І. Комарова, В. М. Лейчик, О. В. Раздуев, сучасній французькій геологічній термінології [8]).
Т. М. Хомутова, J. Engberg, J. Sager), „підмов” АФМГ, зокрема пласт її метафоризованих термінів,
(А. І. Глазиріна, С. О. Массіна, А. В. Шевлякова), досі не були об’єктом дослідження.
„субмов” (Ю. М. Скребньов, О. В. Суперанська, У сучасному термінознавстві немає єдиного зага-
L. Hoffmann), „професійних мов” (Н. Б. Гвішиані, льноприйнятого вичерпного визначення терміна, то-
Т. Р. Кияк) займаються багато і продуктивно му, узагальнюючи дискусії, вважаємо, що геологічний
(В. О. Кашперська, А. Л. Міщенко, О. В. Туркевич, термін – це, по-перше, лексична одиниця (слово або
R. Beier, L. Hoffmann, D. Möhn, T. Roelcke, словосполучення), що позначає загальні, реально
W. Schmidt, W. von Hahn). Беручи за основу визна- наявні геологічні поняття, вживається в науково-
чення фахової мови як засобу для адекватної, ефекти- теоретичній, науково-популярній фаховій, методичній
вної (вербальної та невербальної) комунікації спеціа- та навчальній літературі, закріплена в лексикографіч-
лістів стосовно проблем своєї фахової галузі та для них джерелах з чітко визначеною дефініцією та пере-
отримання, відображення та збереження об’єктивної буває в системних відношеннях з іншими лексичними
наукової інформації про навколишню дійсність, дос- одиницями даної галузі; по-друге − необхідний ін-
лідники вважають основними її ознаками: співвідне- струмент ефективної професійної комунікації геоло-
сеність з певною науковою галуззю, обмежену порів- гів, засіб одержання, закріплення, зберігання, опра-
няно з національною мовою кількість функцій, більшу цювання, переробки, актуалізації професійних знань
точність, недвозначність, нейтральність, практичний та досвіду в процесі діяльності.
(прикладний) характер, специфічний набір мовних Однією з особливостей сучасних фахових мов зага-
одиниць, дотриманням фаховою мовою морфологіч- лом та АФМГ зокрема є метафоризація термінологіч-
них, лексичних, синтаксичних і текстових норм зага- ного характеру, тобто наявність множини метафорич-
льновживаної мови, міжрегіональний характер, наяв- них термінів, утворених в результаті вторинної номі-
ність писемної та усної форм [9, с. 11–12]. Отже, ви- нації, основою якої є асоціативність людського мис-
ходимо з того, що, попри наявність загальновживаної лення.
та загальнонаукової лексики, основу будь-якої фахо- Саме недостатнє вивчення АФМГ, що обслуговує
вої мови складає специфічна лексика (терміни) для таку значущу в умовах сучасної цивілізації та глоба-
25
льного дослідження ресурсів землі науку, а також ричної моделі служить родо-видове поняття, що
особливостей вторинної номінації (метафори) в лінг- об’єднує елементи її таксонів” [12, с. 31].
вістиці ХХІ століття, і зумовив вибір АФМГ як пред- Утворення продуктивних метафоричних моделей
мета дослідження. Об'єктом дослідження є процеси здійснюється за допомогою фреймо-слотових опера-
метафоризації в термінології АФМГ. Мета дослі- цій. Привабливість використання фреймового аналізу
дження полягає у реконструкції метафоричних моде- для вивчення мовних явищ полягає в тому, що фрейм
лей у сучасній геологічній термінології. дозволяє чітко структурувати уявлення про об’єкт.
Матеріал та методи дослідження. Матеріалом до- А. П. Чудінов визначає фрейм як одиницю знань,
слідження слугував корпус із 1175 метафоричних структура якої вибудовується навколо деякого поняття
термінів, дібраних із сучасних англомовних терміно- і містить дані, що відносяться до цього поняття.
логічних словників геології, виданих з 2001 по 2013 Фрейми структурують наше розуміння світу в цілому,
роки: “A Dictionary of Earth Sciences” Allaby M. (Ox- це своєрідний каркас знань для представлення стерео-
ford University Press, 2008), “General Dictionary of типної ситуації [19, с. 132]. Схоже визначення знахо-
Geology” Alva Kurniawan (2009), Dictionary of geology димо у О. О. Селіванової, де фрейм – це структура
and mineralogy (McGraw-Hill Professional, 2003), Dic- репрезентації знань, у якій відображено набуту дос-
tionary of Earth Science (McGraw-Hill Companies, відним шляхом інформацію про деяку стереотипну
2003), “Dictionary of Geology and Earth Sciences” (Ox- ситуацію та про текст, що її описує, а також інструк-
ford University Press Print, 2013), “Dictionary of geology цію щодо її використання [13, с. 771].
and mineralogy” William Humble (Forgotten Books, Кожен фрейм складають типові слоти – елементи
2013), “Illustrated dictionary of geology” Cindy Jones ситуацій, певного типу інформації, релевантної для
(2005), “Penguin Dictionary of geology” Philip Kearey фрагмента описуваної дійсності [1, с. 106]. Слот є
(Penguin reference, 2001), “Glossary of Geology” Klaus однією з ланок фрейма. Зміна змісту слота, перене-
K. E. (2005), “Dictionary Applied Geology English – сення змісту з одного слота в інший, розширення або
French – German – Spanish” Merkel B. (2001). Загалом звуження складу фрейма шляхом включення або ви-
проаналізовано 4268 сторінок. ключення нового слота, знищення змісту слота – це ті
У сучасній науковій парадигмі розуміння метафори операції над знаннями, які і супроводжують процес
виключно як поетичного тропу або ж суто мовного метафоризації [5, с. 21].
явища, пов’язаного, власне, тільки зі словом, відійшло Розгляд кожної метафоричної моделі в АФМГ ґру-
на задній план. Метафора – це явище не лінгвістичне, нтується на методиці аналізу і класифікації метафо-
а ментальне: мовний рівень лише відображає мислен- ричних моделей, розробленій А. П. Чудіновим [20],
нєві процеси. Метафори в мові – це лише поверхневе який вважає, що для опису метафоричної моделі пот-
відображення концептуальних метафор, які закладені рібно охарактеризувати вихідну поняттєву сферу
в понятійній системі людини та структурують її (тобто сферу-джерело), нову поняттєву сферу (сферу-
сприйняття, мислення і діяльність [19, с. 49]. ціль) та компонент, який зв’язує первинні та вторинні
У когнітивній лінгвістиці процес метафоризації – значення, охоплені даною моделлю. Характеризуючи
це „ментальний процес, що полягає у встановленні цей компонент, можна з’ясувати, що дає основу для
відношення подібності між різними реаліями та прое- метафоричного використання відповідних концептів,
ктуванні структур знання з однієї сфери в іншу і заве- чому понятійна структура сфери-джерела виявляється
ршується експлікацією та фіксацією в мові…” [10, с. відповідною для позначення елементів зовсім іншої
45]. сфери; типову для даної моделі фреймо-слотову стру-
Встановлено, що когнітивний потенціал метафори ктуру [20, с. 29-30]. Схематично зв’язок між цими
полягає в уможливленні осмислення одних понять сферами представлено у вигляді метафоричної моде-
(абстрактних чи раніше не відомих людству) з опо- лі, яка має свою особливу ієрархією: модель → фрейм
рою на інші (конкретні, добуті досвідом людини) на → слот. Така структура дозволяє чітко та доступно
базі аналогій [7, с. 474]. У теорії концептуальної ме- відобразити зв’язки між первинними та вторинними
тафори Дж. Лакоффа і М. Джонсона когнітивний значення геологічних термінів, які охоплюються цією
механізм об'єднання двох понятійних сфер інтерпре- моделлю.
тується в зіставлюваних термінах „сфера-ціль” і „сфе- Таким чином, дослідження метафоризованих
ра-джерело” [11, с. 390]. термінів АФМГ з когнітивного погляду здійснюємо в
Бінарні звʼязки між визначеною сферою-джерелом і декілька послідовних етапів. На першому етапі аналі-
певною сферою-ціллю можна розглядати як когнітив- зуємо джерела метафоризації, що дає змогу визначити
ну або метафоричну модель. Варто розрізняти поняття найтиповіші для осмислення геологічних явищ, про-
метафоричної моделі та концептуальної метафори, які цесів та об’єктів сфери-джерела. На другому етапі
є нетотожними. Концептуальна метафора є результа- розглядаємо метафоричні найменування за їхньою
том ментальної операції, в результаті якої пород- приналежністю до сфери-цілі, наприклад „гірські
жується нове знання, а метафорична модель лише породи”, „мінерали та мінеральні утворення” та інші.
відзеркалює цей механізм [17, с. 10]. На третьому етапі аналізуємо фреймо-слотову струк-
У нашому дослідженні під метафоричною мо- туру 4 груп концептуальних метафор (антропоморф-
деллю, услід за А. П. Чудіновим, розуміємо „наявну і / ної, природоморфної, артефактної та суспільної). При
або таку, що складається у свідомості носіїв мови характеристиці метафоричної моделі оцінюємо її
схему зв’язку між понятійними сферами, яку можна продуктивність (тобто здатність до розгортання та
представити формулою: „X − це Y”. Назвою метафо- утворення фреймо-слотових структур) та частотність
26
(кількість прикладів когнітивної метафори в рамках інші), „Internals, muscles and sceleton” (bone, bony coal,
кожної групи). liver rock, kidney stone, blood stone, bleeding rock, capil-
Результати та їх обговорення. Перший етап ана- lary stalagmite та інші), „Skin” (hair zeolite, Pele’s hair,
лізу засвідчив, що найбільшим джерелом метафорич- skin friction, thick skin structure). Фрейм „Властивості
ної експансії в АФМГ є світ людини (антропоморфна людини” реалізується у слотах „Physiological state of
метафора), тобто геологічні процеси явища та об’єкти health” (dead cliff, dead ground, live cave, blind coal та
пізнаються через проектування найменувань номіна- інші), „Physical state of health” (carbon breathing, swal-
цій частин тіла людини, її фізичного, фізіологічного low gypsum, feeding channel, feeder beach, running sand,
та психологічного стану, соціальної активності на kick off, climbing dune, singing sand, travelling dune,
геологічні явища, об’єкти та процеси. Геологічні ме- dancing dervish, ice rafting), „Psychological state of
тафори включають також такі понятійні сфери- health” (active fault, passive earth pressure, aggressive
джерела як „артефакти” (архітектура, текстиль, їжа, magma, friendly ice, sensitive clay та інші). Фрейм
побутові речі, транспорт) та „природа” (флора, фау- „Сімейні зв’язки людини” об’єднує геологічні тер-
на). Геологічна сфера метафорично моделюється й за міни daughter mineral, three sister, mother coal, mother
аналогією з предметами та поняттями, взятими з сус- geosyncline, rock baby, parent rock, bastard coal.
пільної сфери життя людства (спорт, військова сфера, Артефактна метафора у АФМГ охоплює 443 тер-
музика, міфи та релігія, економіка). міни (37,7%) і концептуалізується у метафоричних
Другий етап дав змогу зробити наступні висновки. моделях „ГЕОЛОГІЧНІ ОБ’ЄКТИ ТА ПРОЦЕСИ
У сферу-ціль метафоричної номінації потрапили тер- – ЦЕ ТЕКСТИЛЬНІ ВИРОБИ” (85 одиниць, 7,2%)
міни на позначення рельєфу різної форми, структури та „ГЕОЛОГІЧНІ ОБ’ЄКТИ ТА ПРОЦЕСИ – ЦЕ
та типу, геологічних процесів (вивітрювання та еро- ОБ’ЄКТИ ГАСТРОНОМІЇ” (76 одиниць, 6,5%).
зії), складчастих порушень (складка, скид, насув), Перша структурована фреймами „типи одягу”, „скла-
мінералів (кристалів мінералів, мінеральних агрегатів, дові частини одягу” та „матеріали для виробництва
мінералоїдів), гірських порід (осадові, вулканічні та одягу”. Геологічні терміни фрейму „Типи одягу”
метаморфічні), геологічних тіл (пласти, шари, жили), входять до складу слотів „Clothes” (skirt), „Hat” (cap
геологічних формацій (пляж), хімічних елементів, rock effect, snow cap, iron hat), „Shoes and their
органічних сполук, капілярної води, виробки корис- components” (shoestring rill, shoe stone). Фрейм
них копалин, покладів цих копалин та мінералів у „Складові частини одягу” реалізується в низці гео-
пластах колекторах та природних резервуарах, катас- логічних термінів, які входять до слотів „Parts of
трофічні процеси (вулканів, затоплень чи землетру- clothes” (mountain apron, fault apron та інші),
сів), Крім цього, у сферу досліджень геологів потрап- „Elements of clothes” (clay pocket, map collar та інші),
ляють різного типу водойми та їх складові, льодови- „Accessories” (ribbon jasper, ribbon rock, belt of no
ки, атмосферні явища, небесні тіла; тектонічні струк- erosion, bow-tie reflection та інші). У складі фрейму
тури, дорогоцінне каміння; солі фосфатної кислоти; „Матеріали для виробництва одягу” виділяємо слоти
метали; гравітаційне поле; географічні координати та „Fabric” (cotton ball, velvet copper ore, silk, satin spar,
природні утворення. woolpack, knitted texture) та „Instruments for sewing”
Нижче презентуємо результати третього етапу дос- (needle ironstone, needle zeolite та інші).
лідження, а саме аналіз фреймо-слотової структури Метафорична модель „ГЕОЛОГІЧНІ ОБ’ЄКТИ
зафіксованих груп концептуальних метафор – антро- ТА ПРОЦЕСИ – ЦЕ ОБ’ЄКТИ ГАСТРОНОМІЇ”
поморфної, природоморфної, артефактної та суспіль- об’єктивується у АФМГ гастрономічними метафора-
ної. ми (76 одиниць, 6,5%), які упорядковуються шляхом
Антропоморфна метафора цілком логічно відзна- трьох фреймів „Продукти харчування”, „Готові виро-
чається надзвичайною поширеністю (19 термінів, 2,7 би” та „Посуд”. Фрейм „Продукти харчування”
%) і різноманітністю, оскільки „людина закарбувала в структурований слотами „Vegetables” (mushroom rock,
мові свій образ, … свій фізичний образ, свій внутріш- onion-skin weathering, potato stone, pea coal, bean ore
ній стан, свої емоції і свій інтелект, своє відношення та інші), „Fruits” (gooseberry stone, grape stone, banana
до предметного та непредметного світу, природи (зе- hole, raspberry spar, blueberries, apple coal), „Dairy
мної та космічної), свої дії, своє відношення до колек- products and meat” (bacon stone, egg coal, butter rock),
тиву людей та до іншої людини” [Арутюнова, с. 3]. „Drinks” (milk opal, coffee shale, rock milk), „Spices”
Основною в межах антропоморфної метафори є ме- (mustard-seed coal, honey stone, sugar stone, salt and
тафорична модель „ГЕОЛОГІЧНІ ОБ’ЄКТИ ТА pepper). Фрейм „Готові страви” вербалізуються
ПРОЦЕСИ – ЦЕ СВІТ ЛЮДИНИ”, що володіє термінами слотів „Bakery products” (breadcrust bomb,
високим ступенем продуктивності та отримує свою bread crust), „Desserts” (lolly ice, lake biscuit, vegetable
реалізацію завдяки фреймам „Анатомія людини”, jelly, pancake ice, plum cake rock). Фрейм „Посуд”
„Властивості людини”, „Сімейні зв’язки людини”. об’єднує слоти „Plates and dishes” (dish structure, ice
Фрейм „Анатомія людини” включає лексичні оди- pan, potash kettle, biscuit board topography, sun cup),
ниці, які номінують органи людини та мають основ- „Cutlery” (knife edge, jack knife, fork), „Reservoirs”
ним призначенням підтримку життєдіяльності, верба- (bottleneck bay, bottle spring).
лізуючись в слотах „Head” (artesian head, face of coal, Транспорт, як сфера-донор, стимулювала виник-
eye agate, eye-and-eyebrow structure, structural nose, нення метафоричної моделі „ГЕОЛОГІЧНІ
water mouth, glacier tongue та інші), „Body” (volcanic ОБ’ЄКТИ ТА ПРОЦЕСИ – ЦЕ ТРАНСПОРТ” (36
neck, spring neck), „Limbs” (failed arm, hand lens, finger одиниць, 3,1%), структурованої фреймами „Транспор-
gully, foot cave, foot layer, leg, knee fold, lava toe та тні засоби” та „Складові частини машин”. Фрейм
27
„Транспортні засоби” охоплює найменування геоло- turtle stone), „Fish” (mica fish). Фрейм „Частини тіла
гічних об’єктів та процесів, метафорично інтерпрето- тварин” включає слоти „Head and its parts” (falcon’s
ваних як назви водних та наземних транспортних eye, mule’s ear cave, sand horn, dogtooth spar, elephant
засобів та вміщених до слотів „Тransport movement” head), „Quarters and its parts” (horseshoe bend, dogleg,
(shipping ore, tectonic transport, traffic pan), „Sea cat claw, bird-foot delta), „Body and its parts” (whale-
vehicles” (boat channel, submarine cave, сanoe fold), back dune, goose neck, horse tail), „Internal” (horseflesh,
„Overland transport” (oil train, rock train та інші). pigeon’s blood ruby), „Integument” (feather quartz, dino-
Фрейм „Складові частини машин” представлений saur leather, sharkskin pahoehoe). До фрейму „Пове-
термінами cogwheel ore, wheel ore та ін. дінка тварин” можемо віднести геологічний термін
Метафорична модель „ГЕОЛОГІЧНІ ОБ’ЄКТИ roaring sand, що позначає форму рельєфу – співаючі
− ЦЕ ПРЕДМЕТИ ПОБУТУ” (53 одиниці, 4,5%) піски пустель, що видають низькі звуки, нагадуючи
концептуалізує геологічні об’єкти та предмети за рев лева. До фрейму „Місце проживання тварин”
допомогою найменувань предметів побуту, упорядко- відносимо, наприклад, термін honeycomb structure із
вуючись фреймами „Контейнер” (box-stone, magma прямим значенням «бджолині стільники», позначаю-
chamber, cistern rock, reservoir rock), „Канцелярське чи структуру метаморфічних порід, яка їх нагадує.
приладдя” (paper clay, mountain paper, mica book, Фрейм „Ставлення до тварин” об’єднує терміни
pencil cleavage, inkstone) та „Побутова хімія” (soap типу fishhook із прямим значення „a small curved piece
stone, toothpaste lava). of metal that is attached to the end of a piece of fishing
line and used to catch fish”, що внаслідок метафорич-
Метафорична модель „ГЕОЛОГІЧНІ ОБ’ЄКТИ
ного перенесення значення на основі подібності фор-
ТА ПРОЦЕСИ – ЦЕ АРХІТЕКТУРНІ СПОРУДИ”
ми позначає в АФМГ дюну (fishhook dune) з довгим
(193 одиниці, 16,4%) пропонує опис об’єктів в термі-
вигнутим сигмоідальним гребнем, який утворює „жи-
нах архітектури та структурується фреймами „Архіте-
вець”, і добре виражений відріг у формі півмісяця,
ктурні споруди”, „Конструкція будинку”, „Будівницт-
схожий на „гак”.
во та руйнування будинку”, „Інтер’єр та декоративне
Метафорична модель „ГЕОЛОГІЧНІ ОБ’ЄКТИ
оздоблення”. Фрейм „Архітектурні споруди” струк-
ТА ПРОЦЕСИ – ЦЕ ЦАРСТВО РОСЛИН” (26
турований слотами „Public buildings and its parts”
одиниць, 2,2%) реалізується за допомогою концепту-
(cirque, cirque platform, cirque floor та інші),
альних метафор фреймів „Склад світу рослин”,
„Architectural monuments” (chinese wall glacier),
„Складові частини рослин (морфологія рослин)”,
„Equipment for recration” (bench gravel, river terrace),
„Життєвий цикл розвитку рослин”. Фрейм „Склад
„Sculptures” (fire fountain, sculpture), „Engineering and
світу рослин” охоплює родові та видові назви тва-
technological buildings” (tower coral, natural arch, land
рин, птахів, риб, інших нижчих тварин, що входять до
bridge, tunnel та інші). Фрейм „Конструкція будин-
слотів „Wild animals” (hedgehog stone, elephant rock,
ку” представлено слотами „Outer construction” (roof
camel back), „Domestic animals” (dog hole, cat clay,
pendant, basement fold, columnar crystal, room and pil-
glacier mouse, sheep rock, bull quartz, coral horse, swine
lar, karst window, chimney rock, foehn wall, dome moun-
stone), „Birds” (bird, eagle stone), „Crawlers” (rattle-
tain та інші), „Inner construction” (ladder lode, glacial
snake ore, beetle stone, toad stone, snake hole, turtle
stairway, cyclopean stairs, rock floor, ceiling cavity та
stone), „Fish” (mica fish). Фрейм „Складові частини
інші). Фрейм „Будівництво та руйнування будин-
(морфологія) рослини” має слоти „ Root” (root clay,
ку” включає слоти „Вuilding instruments” (scissors
rootless vent), „Seed” (seed crystal) та „Leaf” (leaf, leaf
fault, nailhead spar, screw axis, nailhead striation) та
clay, leaf old, leaf peat). Фрейм „Життєвий цикл
„Мaterials” (wood coal, muller’s glass). Фрейм „Ін-
розвитку рослин” представлений номінацією
тер’єр та декоративне оздоблення” представлений
blossom.
слотами „Decorations” (tritium clock, hour-glass valley,
Суспільна метафора репрезентована у АФМГ ме-
curtain of fire, firn mirror, wallpaper effect), „Linen”
тафоричною моделлю „ГЕОЛОГІЧНІ ОБ’ЄКТИ
(blanket vein, salt pillow), „Furniture” (marker bed, car-
ТА ПРОЦЕСИ – ЦЕ ОБ’ЄКТИ СУСПІЛЬНО-Ї
bonate shelf, bookshelf fault, ice table).
СФЕРИ” (204 одиниці, 17,4%), що об’єднує терміни
Природоморфна метафора є значним джерелом
зі сфер-джерел релігії, економіки, військової справи,
метафоризації в АФМГ (163 одиниці, 13,9%) та дає
географії, музики та спорту. Фрейм „Військова
можливість сконструювати метафоричні моделі
справа” (35 термінів) можна розмежувати на слоти
„ГЕОЛОГІЧНІ ОБ’ЄКТИ ТА ПРОЦЕСИ – ЦЕ
„Weapon” (water gun, lake gun, ore shoot), „Active ser-
ЦАРСТВО ТВАРИН” (137 одиниць, 11,7%) та „ГЕ-
vice” (mobilization), „Crime” (fluid escape structure,
ОЛОГІЧНІ ОБ’ЄКТИ ТА ПРОЦЕСИ – ЦЕ ЦАРС-
thief formation, capture, imprisoned), „Protective cover”
ТВО РОСЛИН” (26 одиниць, 2,2%).
(camouflage, desert armor), „Device” (fault trap, gas trap
У першій можна виділити фрейми „Склад світу
та інші), фрейм „Економіка” (97 термінів) – на слоти
тварин”, „Частини тіла тварин”, „Поведінка тварин”,
„Financе” (budget year, winter balance, net accumulation
„Місце проживання тварин”, Фрейм „Ставлення до
та інші), „Trade” (trade-wind desert, trade winds), „Eco-
тварин”. Фрейм „Склад світу тварин” умовно діли-
nomic cycle” (depression storage, recessional moraine,
мо на слоти „Wild animals” (hedgehog stone, elephant
deflation basin та інші), „Finance instruments” (barite
rock, camel back), „Domestic animals” (dog hole, cat
dollar, alluvial ore deposit та інші). Фрейм „Спорт”
clay, glacier mouse, sheep rock, bull quartz, coral horse,
репрезентовано 35 термінами типу ball ironstone, sul-
swine stone), „Birds” (bird, eagle stone), „Crawlers”
fur ball, coal ball. Фрейм „Музика” – 19 термінами
(rattlesnake ore, beetle stone, toad stone, snake hole,
типу flute, що позначає a narrow, elongated, straight,
28
parallel ridges generally consisting of till, but sometimes (3%), спорт (3%), музика (1,6%), релігія та міфи
composed of sand or silt/clay. Фрейм „Міфи та релі- (1,6%).
гія” – 19 термінами, наприклад, monk rock, Bishop’s Метафоричні терміни встановлених сфер-джерел
stone, devil’s slide, neptunik rock, ghost coal, plutonism. згруповані за чотирма когнітивними моделями – ан-
Висновки. Викладене вище дозволяє стверджува- тропоморфною, артефактною, природоморфною та
ти, що для сучасної англійської фахової мови геології суспільною, структурованими таким чином. Антро-
загалом характерним є різноманіття джерел метафо- поморфна метафора, де основним джерелом метафо-
ризації. Метафоричному переосмисленню піддаються ризації є людина, представлена 1 метафоричною мо-
різні об’єкти геологічної науки (сфера-ціль): рельєф деллю та 3 фреймами. Найбільш розгалуженою (5
земної поверхні (22%), гірські породи (18%), мінера- метафоричних моделей та 14 фреймів) є артефактна
ли, мінеральні агрегати та мінералоїди (12,8%), во- метафора, в якій геологічні об’єкти та процеси отри-
дойми (6,9%), лід та льодовики (6,4%), поклади кори- мують метафоричне осмислення крізь призму образів
сних копалин (4,9%), геологічні тіла (3,7%), складчас- предметів побуту, гастрономії, текстилю, транспорту
ті порушення (3,7%), геологічні утворення (3,2%), та архітектури. Природоморфну метафору, що
інструменти, методи, теорії, карти та діаграми (4,5%), об’єднує сфери-джерела „світ тварин” та „світ рос-
геологічні процеси (2,4%) та інше. лин”, складють 2 метафоричні моделі з 8 фреймів.
Як результат концептуального аналізу виділено 16 Структуру суспільної метафори формує 1 метафорич-
сфер-джерел: світ людини (27%), світ текстилю на модель, утворена 5 фреймами.
(7,2%), архітектура (16,4%), побут (4,5%), транспорт Перспективним у даному ракурсі досліджень вва-
(3,1%), гастрономія (6,5%), світ рослин (3%), світ жаємо застосування представленої методики для ког-
тварин (13,7%), економіка (9,4%), військова справа нітивного аналізу метафоричних термінів інших фа-
хових мов.
1. Андрейченко О. Артефактна метафора в сучасному полі- 10. Кравцова Ю. В. Семантико-когнітивне моделювання
тичному дискурсі : когнітивний аспект / Оксана Андрей- метафоризації / Ю. В. Кравцова // Мовознавство. – 2011.
ченко // Лінгвістичні студії : зб. наук. праць / Донецький – №1 – С. 43–54.
нац. ун-т; наук. ред. А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 11. Лакофф Дж. Метафоры, которыми мы живем / Дж. Ла-
2011. – Вип. 23. – С. 106–110. – Режим доступу : кофф, М. Джонсон // Теория метафоры. – М. : Прогресс,
http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2011_23_25. 1990. – С. 387–415.
2. Арутюнова Н. Д. Вступление / Н. Д. Арутюнова // Образ 12. Мишланова С. Л. Когнитивный аспект метафоризации в
человека культуре и языке. – М. : Индрик, 1999. – С. 3– медицинском дискурсе / С. Л. Мишланова // Научно-
10. техническая терминология. – М., 2003. – Вып. 1. – С. 30–
3. Бессонова Е. В. Семантика и структура русской общегео- 36.
логической терминологии : дис. на соискание ученой 13. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія / О. О. Селі-
степени канд. филол. наук : 10.02.01 – русский язык / Е. ванова. – Полтава : Довкілля-К, 2010. – 844 с.
В. Бессонова. – Москва, 1985. – 206 c. 14. Стемковская Е. П. Семантическая и словообразователь-
4. Буженников А. Э. LSP как обьект обучения в неязыковом ная структура русской терминологической лексики: Тер-
вузе (на примере LSP гомеопатии) / А. Э. Буженников // минология сейсмической разведки: автореф. дис. на со-
Педагогическое образование в России, 2014. – № 6. – С. искание научной степени канд. филол. наук : 10.02.01. –
87–89. русский язык / Е. П. Стемковская. – М., 1971. – 21 с.
5. Вершинина Т. С. Метафорические модели с исходной 15. Стрижевская О.И. Структура и семантика названий
биологической сферой в современном политическом дис- минералов : автореф. дис. на соискание научной степени
курсе : дис. на соискание ученой степени канд. филол. канд. филол. наук : 10.02.01 – / О. И. Стрижевская. – М.,
наук : 10.02.01 – русский язык / Т. С. Вершинина. – Ека- 1975. — 25 с.
теринбург : Уральский государственный педагогический 16. Султанова Р. М. Сопоставительный анализ геологиче-
университет, 2002. – 207 с. ской терминологии в русском и таджикском языках : ав-
6. Волкова Т. А. Перевод английских и русских геологиче- тореф. дис. на соискание научной степени канд. филол.
ских аббревиатур / Т. А. Волкова, Т. Н. Великода // Вест- наук : 10.02.20 – Сравнительно-историческое, типологи-
ник Пермского национального исследовательского поли- ческое и сопоставительное языкознание / Р. М. Султано-
технического университета. Проблемы языкознания и ва. – Душанбе, 2013. – 27 с.
педагогики. – 2015. – Вип №3 (13) – С. 44–53. – Режим 17. Філатенко І. О. Сучасна політична метафора в російсь-
доступу : http://cyberleninka.ru/article/n/perevod-angliyskih- комовній газетній комунікації України: когнітивно-
i-russkih-geologicheskih-abbreviatur). прагматичний опис : автореф.дис. на здобуття наук. сту-
7. Гак В. Г. Мовні перетворення : Деякі аспекти лінгвістич- пеня канд. філол. наук : 10.02.02 / І. О. Філатенко. – К.,
ної науки у кінці XX століття : Від ситуації до висловлю- 2003. – 20 с.
вання / В. Г. Гак. – М. : Едиториал УРСС, 2009. – 474 с. 18. Чудинов А. П. Очерки по современной политической
метафорологии : монография / А. П. Чудинов. – Екатери-
8. Журавлева И. А. Способы номинации и лексико- нбург, 2013. – 176 с.
семантические процессы в современной французской ге- 19. Чудинов А. П. Политическая лингвистика / А. П. Чу-
ологической терминологии : дис. на соискание ученой динов. – М. : Флинта, 2006. – 248 с.
степени канд. филол. наук : 10.02.05 – романские языки / 20. Чудинов А. П. Финансовая метафора в современной
И. А. Журавлева. – Киев, 1991. – 27 с. политической речи / А. П. Чудинов // Известия Уральск.
9. Комарова А. И. Теория и практика изучения языка для гос. пед. ун-та. – Лингвистика. – Екатеринбург : Уральск.
специальных целей : дис. на соискание научное степени гос. пед. ун-т, 2001. – Вып. 7. – Режим доступа :
канд. филол. наук : 10.02.04 – германские языки / А. И. http://www.philology.ru/linguistics2/chudinov-01.htm.
Комарова. – М., 1995. – 289 с.
29
REFERENCES
1. Andreychenko O. An artifact metaphor in contemporary polit- 10. Kravtsova Yu. V. Semantic-cognitive modeling of metapho-
ical discourse : cognitive aspect / Oksana Andreychenko // rization / Yu. V. Kravtsova // Linguistics. – 2011. – №1 – P.
Linguistic studios: Sb. sciences works / Donetsk national un- 43-54.
t; sciences Ed. A. P. Zagnitko. – Donetsk : DonNU, 2011. – 11. Lacoff J. Metaphors That We Live / J. Lacoff, M. Johnson //
Ed. 23. – P. 106-110. – Access mode : Theory of Metaphors. – M. : Progress, 1990. – P. 387-415.
http://nbuv.gov.ua/UJRN/lingst_2011_23_25. 12. Mishlanova S. L. The Cognitive Aspect of Metaphorization
2. Arutyunova N. D. Introduction / N.D. Arutyunova // The in Medical Discourse / S. L. Mishlanova // Scientific and
image of a person in culture and language. – M. : Indrik, Technical Terminology. – М., 2003. – Ed. 1 – P. 30-36.
1999. – P. 3-10. 13. Selivanova O. O. Linguistic Encyclopedia / O. O. Selivano-
3. Bessonova E. V. Semantics and structure of Russian general va. – Poltava : Dozvillia-K, 2010. – 844 p.
geological terminology : diss. for obtaining a scientific degree 14. Stemkovskaya E. P. Semantic and word-formation structure
Cand. filol Sciences: 10.02.01 – Russian language / E. V. of the Russian terminology vocabulary : Terminology of
Bessonova. – Moscow, 1985. – 206 p. seismic exploration : author's abstract. dis for obtaining a sci-
4. Buzhennikov A. E. LSP as an Object of Study in a Non- entific degree of candidate. filol Sciences: 10.02.01. – Rus-
Linguistic High School (on an Example of LSP Homeopathy) sian language / E. P. Stemkovskaya. – M., 1971. – 21 p.
/ A. E. Budzhennikov // Pedagogical Education in Russia, 15. Strizhevskaya O. I. Structure and semantics of mineral
2014. – No. 6. – P. 87-89. names : author's abstract. dis for obtaining a scientific degree
5. Vershinina T. S. Metaphorical Models with the Original Bio- of candidate. filol Sciences : 10.02.01 – / O. I. Strizhevskaya.
logical Sphere in Contemporary Political Discourse : Diss. for – Moscow, 1975. – 25 p.
obtaining a scientific degree Cand. filol Sciences : 10.02.01 – 16. Sultanova R. M. Comparative analysis of geological termi-
Russian language / T. S. Vershinina. – Yekaterinburg : Ural nology in Russian and Tajik languages : author's abstract. dis
State Pedagogical University, 2002. – 207 p. for obtaining a scientific degree of candidate. filol Sciences :
6. Volkova T. A. Translation of English and Russian geological 10.02.20 – Comparative-historical, typological and compara-
abbreviations / T. A. Volkov, T. N. Velkoda // Vestnik Per- tive linguistics / R. M. Sultanova. – Dushanbe, 2013. – 27 p.
mian National Research Polytechnic University. Problems of 17. Filatenko I. O. Contemporary political metaphor in Russian-
Linguistics and Pedagogy. – 2015. – Tip # 3 (13) – P. 44-53. language newspaper communication in Ukraine : cognitive-
– Access mode : http://cyberleninka.ru/article/n/perevod- pragmatic description : author's dissertation. for obtaining
angliyskih-i-russkih-geologicheskih-abbreviatur). sciences. Degree Candidate filol Sciences : 10.02.02 / I. O.
7. Gak V.G. Linguistic Transformations : Some Aspects of Filatenko. – K., 2003. – 20 p.
Linguistic Science at the End of the 20th Century : From the 18. Chudinov A. P. The Essays on Modern Political Metapho-
Situation to the Statement / V.G. Gak. – M. : Editorial URSS, rology : A Monograph / A.P. Chudinov. – Yekaterinburg,
2009. – 474 p. 2013. – 176 p.
8. Zhuravleva I. A. Methods of nomination and lexical-semantic 19. Chudinov A. P. Political Linguistics / A. P. Chudinov. – M. :
processes in modern French geological terminology : diss. for Flint, 2006. – 248 p.
obtaining a scientific degree Cand. filol Sciences: 10.02.05 – 20. Chudinov A. P. Financial metaphor in the modern political
Romance languages / I. A. Zhuravleva. – Kiev, 1991. – 27 p. speech / A. P. Chudinov // Izvestiya Uralsk. state ped un-that
9. Komarova A. I. Theory and practice of language learning for – Linguistics. – Ekaterinburg : Uralsk. state ped Unt., 2001. –
special purposes : diss. for obtaining a scientific degree of Issue 7. – Access mode :
Candidate. filol. Sciences : 10.02.04 – Germanic languages / http://www.philology.ru/linguistics2/chudinov-01.htm.
A.I. Komarova. – Moscow, 1995. – 289 p.
Metaphorical modeling of English geological terminology

T. М. Halai, I. M. Osovska
Abstract. The article is devoted to the reconstruction of metaphoric models in the terminology of the modern English LSP of geolo-
gy by A. Chudinov's method. It is established that for modern English LSP of geology is characterized by a variety of sources of
metaphorization. Different objects of geological science (relief, breeds, minerals, reservoirs, glaciers, deposits, geological bodies as
well as geological tools) are subjected to metaphorical rethinking which are conceptualized through the prism of 16 spheres of
sources (human world, architecture, economy, transport, etc.). Metaphorical terms are grouped by four specifically structured cogni-
tive models – anthropomorphic, artefact, natural, and social.
Keywords: terminology, language for specific purposes, metaphorization, cognitive model, geology.
Метафорическое моделирование англоязычной геологической терминологии

Т. М. Галай, І. Н. Осовская
Аннотация. Статья посвящена реконструкции метафорических моделей в терминологии современного английского про-
фессионального языка геологии по методике А. Чудинова. Установлено, что для современного английского профессиональ-
ного языка геологии характерно разнообразие источников метафоризации. Метафорическом переосмыслению подвергаются
различные объекты геологической науки (рельеф, породы, минералы, водоемы, ледники, залежи, геологические тела, а
также геологический инструментарий), которые концептуализируются сквозь призму 16 сфер-источников (мир человека,
архитектура, экономика, транспорт и др.). Метафорические сроки сгруппированы по четырем специфически структуриро-
ванными когнитивными моделями – антропоморфной, артефактной, природоморфной и общественной.
Ключевые слова: терминология, профессиональный язык, метафоризация, когнитивная модель, геология.
30
Ресурси відтворення англомовних архаїзмів

та історизмів українською мовою
Т. А. Ласінська
Кафедра теорії та практики перекладу з англійської мови, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ, Україна
Corresponding author. E-mail: Lasinskat@ukr.net

Анотація. Стаття містить опис основних літературних, словникових та мовленнєвих ресурсів україномовної лексики, які є
джерелами ефективного відтворення англійських архаїзмів та історизмів у разі перекладів українською, з урахуванням стиліс-
тичних особливостей та функцій обсолітизованої лексики мов оригіналу та перекладу.
Ключові слова: архаїзми, обсолетизована лексика, застаріла лексика, історизми, архаїчна лексика, переклад історизмів та
архаїзмів.
Вступ. Самобутність та відмінність від сучасної мови, творення різних стилістичних фігур архаїзми та істори-
наповненість знаннями, перенесеними з певної епохи, і зми української мови.
є основною цінністю хронологічно маркованої лекси- При відборі архаїзмів та історизмів та було застосо-
ки, яку слід зберігати та передавати при перекладі, вано метод стилістичного та семантичного аналізу.
осучаснюючи чи архаїзуючи її. Функцією перекладу Результати дослідження та їх обговорення. Ресур-
таких текстів є їхнє оновлення та осучаснення, при си української мови, теоретичні наукові знання з пере-
цьому – збереження їхньої самобутності, оскільки вони кладознавства та практичні надбання перекладу скла-
передаються у спадок наступним поколінням та збага- дають мовний потенціал, що дозволяє відтворити будь-
чують мову інших культур. Завдання перекладача при які нюанси, що зумовлює історично маркована лекси-
відтворенні тієї чи іншої стилістичної фігури чи стиліс- ка.
тичного відтінку, створеного архаїзмом, варіює в зале- Теоретики перекладу вирізняють одним з етапів
жності від його значення (першо- чи другорядність, праці над перекладом “шукання в мові перекладу і в
значимість для перенесення у перекладений твір) та традиції літератури, що існує цією мовою, еквівалент-
функції, якої набув архаїзм у художньому творі, якою них засобів відтворення найважливіших рис оригіналу.
наділив його автор та якою його бажає наділити перек- Основне на цьому етапі – визначення шляху, що ним
ладач. Відтворення всіх нюансів архаїзованих елемен- піде перекладач, вибір засобів, які він використає на
тів твору, утворених завдяки використанню стилістич- завершальному етапі своєї роботи” [1 с. 72].
них можливостей архаїчної лексики мови оригіналу, На нашу думку, джерелами, до яких звертається ав-
вимагає використання щонайширшого спектру засобів тор перекладу при відтворенні історично маркованої
передачі відтінків у мові перекладу. лексики, можуть бути:
Короткий огляд публікацій. У разі перекладу арха- – різноманітні словники та довідники;
їзмів та історизмів постають завдання відтворити своє- – глосарії лексики певних історичних періодів;
рідність мови та культурну своєрідність часу, віднайти – словниковий склад творів відомих українських пи-
такі слова, які б могли передати безеквівалентні оди- сьменників, багатих на архаїчну та рідкісну лексику.
ниці мовлення, не порушивши при цьому цілісність Розширенню практичної та теоретичної дослідниць-
твору, зробити його читабельним як для підготовлено- кої роботи у сфері перекладознавства сприяє наявність
го, так і для непідготовленого читача, при цьому збері- розмаїття словників, потужний науковий потенціал
гаючи відчуття дистанції часу, яка виражена у контрас- сучасних мовознавців. У більшості словників англійсь-
тності до мови сучасної і яку відчуває носій мови ори- кої та української мов використовується також архаїч-
гіналу. Дослідженням та вирішенням таких завдань не значення, словники містять довідки, які дозволяють
займалися такі теоретики перекладу: А. Андерс, розкрити семантику та особливості вживання архаїч-
А. Федоров, С. Флорин, А. Попович, Б. Хохел, них слів в англійській та українській мовах.
І. Левий, Ю. Найда, В. Коміссаров. Серед українських Дослідження джерел, семантики й структури архаїз-
фахівців перекладу практичний внесок у розв’язок мів та історизмів створили міцну теоретичну базу для
завдань темпорального перекладу зробили: Г. Кочур, вивчення особливостей діалектних сталих висловів – у
М. Рильський, В. Мисик, які перекладали В. Шекспіра, цьому напрямку працювали Л. Г. Авксентьєв,
Р. Бернса та ін. А. С. Аксамитов, М. Ф. Алефіренко,
Мета. Метою цієї статті є дослідження практичних В. Л. Архангельський, Н. Д. Бабич, А. М. Бабкін,
рішень та існуючих інструментів перекладача, які заді- Л. А. Булаховський, Ф. П. Медведєв, В. М. Мокієнко,
яні при перекладі архаїзованої лексики англійської Г. М. Удовиченко, В. Д. Ужченко та ін.
мови українською, якими є словники, літературні дже- Упродовж останніх десятирічь архаїзми та істориз-
рела та різні зразки сучасного мовлення, що дозволя- ми вивчаються досить інтенсивно, незважаючи на тру-
ють відтворити історичну маркованість лексики оригі- днощі. Цінний матеріал, що містить архаїзми, зафіксо-
налу. вано у лексичних словниках за редакцією
Матеріали та методи. При дослідженні М. М. Онишкевич, С. Панцьо, В. А. Чабаненко,
20 словників, 50 літературних творів класиків україн- М. М. Корзонюк, А. Т. Сизько, у матеріалах до тлумач-
ської літератури, таких як Т. Шевченко, Л. Українка, них словників та словників фразем А. П. Грищенко,
П. Куліш, виявлено як рідковживані так і типові для М. Т. Доленко, Н. Д. Бабич, О. С. Юрченко,
31
Л. І. Ройзензон, С. І. Ройзензон, А. О. Івченко, ків. Так, Шевченко вживає архаїзми, які, з одного боку,
В. С. Калашника. позначені піднесеністю, що поєднується з героїзацією,
Архаїзми подаються й у регіональних фразеологіч- романтизованою гіперболізацією подій минувщини,
них словниках Н. Вархол, А. О. Івченко, іронією, зневагою (жупани). Архаїзми, навіяні історією
О. С. Юрченко, В. Д. Ужченко. Поряд з нагромаджен- часів Київської Русі, виконують у Шевченкових текс-
ням сучасних записів зразків використання архаїзмів тах функцію відтворення минувшини: русичі, шелом,
здійснюються апробації найрізноманітніших підходів улуси, злато, отроки, списи, дружина. У прямому та
та методів досліджень у сфері семантики. У дослі- переносному значенні Шевченко вживає: орда, вель-
дженні архаїзмів значну роль відіграли праці можная пані, отаман (як форма звертання до козаків –
Б. Грінченка в унормуванні української літературної брати-отамани), сатрап, візантійство.
мови в галузі фонетики, лексики, граматики, стилістики. Архаїзми у поезії Шевченка виконують різні худож-
З погляду походження джерела аналізованої лексики ні функції: лексичні архаїзми: вертоград (сад), чертог
різноманітні. Її основу складають власне слов’янські (палац), ретязь (ланцюг), оливо (олівець), лиця (щоки),
лексеми, частина яких бере початок з епохи спільнос- вої (вояки), ланіти (щоки), живот (життя), пря (спір),
лов’янської мовної єдності, частина – старос- глаголи (слова, мова); лексико-словотвірні архаїзми:
лов’янського походження: во дни они, возвысили, глас, возлісся (узлісся), подружіє (подружжя, подруга), пра-
отверзнутся уста, ввергнуть. Частина ресурсної лек- вдалюбіє (правдолюбність), телець (теля), возвістити
сики виникла на спільному східнослов’янському мов- (сповістити), возвеселити (звеселити), воспівати (оспі-
ному ґрунті ще в епоху Київської Русі, частина ж – вувати); лексико-фонетичні архаїзми: врата (ворота),
пізнішого (власне українського) походження. Серед враг (ворог), глава (голова), древо (дерево), злото (зо-
ресурсних лексем багато запозичень з російської, поль- лото); семантичні архаїзми: подлий (незнатний), позо-
ської та тюркських мов, що пояснюємо тісними геопо- рище (видовище), витати, вітати (бути присутнім де-
літичними контактами українців із сусідніми народами, небудь). Серед архаїзмів, використаних Шевченком,
а також латинізми: урядники, становий, барон, граф, значну частину становлять церковнослов’янізми, зок-
князь, цар, боярин, холоп, поміщик, кріпак, феодал, рема – створені поетом за лексотвірними взірцями
шляхтич. давньоруської мови. Органічним елементом є архаїзми,
Природним є використання в перекладі архаїчної що мають жанрові ознаки молитви, гімну. Для збере-
лексики з релігійної літератури, хоча вона є досить спе- ження стилістики першоджерела у переспівах зі “Слова
цифічною: рече, глаголе, воїнство, гласи, печалі й т. ін. о полку Ігоревім” Шевченко використовує лексичні та
Перекладач може використовувати низку окремих лексико-словотвірні архаїзми: “В Путивлі-граді вранці-
слів-старослов’янізмів: древо, глас, власть, рече, утро- рано”, зигзицею, рукав боборовий, отру, ладо, веселіє,
ба, блажен муж, рече Господь, глаголючи, благосло- незнаємому полі, на пригоду (на допомогу), господине
венна, рече, рци, аз. (звертання до богів у древніх русичів з дохристиянсь-
Ресурсами для творчого відбору лексики при відтво- ких часів), огненний (Плач Ярославни), єси – функціо-
рення історично маркованої лексики може бути про- нально навантажує, увиразнюючи авторську іронію,
шарок, пов'язаний з добою козаччини. Це назви чинів посланіє. По-різному реалізує семантику офіційно-
військової ієрархії – гетьман, отман, кошовий, есаул, шанобливого називання знаті – ясновельможний [7].
старшина, козак лейстровий, капітан; різного роду Твори П. Куліша й по сьогодні є джерелом дослі-
військових угрупувань – військо, табір, кіш, товарис- джень архаїчної лексики та кладезем її ресурсів. Запо-
тво, обоз, компанійці; атрибутів влади – клейноди, зичення з давньої української мови разом із запозичен-
булава, бунчук, знамено, труба; зброї, військового нями з інших мов, на думку П. Куліша, повинні були
спорядження – гаківниця, спис, ратище, чайка, байдак, сприяти збагаченню лексичного фонду мови, розши-
панцир, намет, соцький, тисяцький, волосний, писар, рювати її семантичні горизонти. Архаїчна лексика
гетьман (виборний ватажок козацького війська Запорі- посіла чільне місце і в епістолярії письменника. У лис-
зької Січі). тах темперамент і думка Куліша вимагали нового сти-
Ще одним цікавим ресурсом є пласт лексики, пов'я- лю. Його головним засобом знову ж таки стали цер-
заний з подіями 1930–70 років, які спричинили нівеля- ковнослов’янізми: благий, благодатний, блаженний,
ційну динаміку лексичного складу української мови. В вовіки, восхвалити, во спасєніє, глаголити, глас, жизнь,
результаті для сучасників вони є рідковживаними, збагащати, оглашати, празник, рождати, скудельний
частково обсолетизованими в результаті архаїзації, яку сосуд, совіт, стезя, сторицею, труждатися.
хоча і називають штучною, та вона іноді виступає дже- Ресурсами відтворення історично маркованої лекси-
релом передачі архаїзмів і могла б застосовуватися в ки можуть бути: неологізми; рідко вживані слова; кни-
таких цілях частіше: горішній, долішній, враз, всенький, жна лексика – глас, во дні они; слова з забарвленням
достоту, звіхневий (косий), зизий (косоокий), напозір, урочистості: воїн, корифей, стражденний [3, с. 85];
наметень (валун), нараз (раптом), небавом, робітня застарілі слова, що використовуються в сучасній літе-
(майстерня), сливе (майже), цебро, цаль (дюйм), чер- ратурній мові – інквізиція, кольчуга, лучник; поетичні
нявець, чудуватися (дивуватися), шанець (окоп), спиж слова – блакить, борня, злотокосий, захмарний, вітро-
(бронза), тамувати (зупиняти), філіжанка (чашка), віння, живодайний [3, с. 85]; стилістичні архаїзми – вия
чинш (оброк), чота (рій), щирий (про речовину), виміна (шия), ланіти (щоки), ликувати (радіти), зріти (бачи-
(обмін), баляда (балада), бережина (лінія берегова), ти), відати (знати); словотворчі – творитель (творець),
вертепа (ущелина), горбовина (височінь) [2]. возвеличувати (звеличувати), словеса (слова); лексико-
Щодо літературних ресурсів історично маркованої фонетичні – глас (голос), прах (порох), храм (хороми),
лексики, вони невичерпні у творах Т. Шевченка, вольний (вільний); фонетичні – братік (братик), збіра-
Л. Українки, П. Куліша та багатьох інших письменни- ти (збирати), зіма (зима), крівавий, кровавий (крива-
32
вий) [3, с. 81]; семантичні (застарілі в одному значенні) нітнити варіанти перекладу, окрім словникового відпо-
– живіт (життя), братися (одружуватися), староста відника іншими варіантами. Як наприклад, лексема
(голова сільської громади) [3, с. 81]; а також слова, що «бойовище», вживана у перекладах [5].
виконують важливу називну функцію, поширені й З метою стилізації перекладачі вживають історизми,
тривалий час використовуються в мові, вступають в які відтворюють потрібну атмосферу на рівні тексту –
активні семантико-словотворчі зв’язки з іншими сло- там, де переклад фрази чи речення не вимагає істориз-
вами, менше підлягають процесові старіння, наприклад му, тоді як в оригіналі маємо інші історизми в інших
– воістину, глагол, боріння, брань (битва), уста, чоло та реченнях:
ін. [3, с. 80]. “There was no want of distinguished and noble
Розвиток системи лексикографії та літератури спри- candidates …” [8].
яє розумінню англійської архаїчної лексики фахівцями “З обох боків не було нестачі в доблесних і знатних
з перекладу та функціонуванню архаїчної лексики у лицарях …” [4].
перекладах. На рівні тексту історизми відтворюються такими ук-
Історично маркована лексика є основою явища істо- раїнськими історизмами та архаїзмами, як чоло, вінець,
ричної стилізації художнього тексту. В основу ство- зіниці, правиця, ратища, й такими рідковживаними
рення прийомів, що акумулюють загальний часовий словами, як носаки, опріч, сплигнув, румак та ін. [6].
фон тексту, покладені певні лінгвістичні явища та вла- Висновки. Принципом перекладу архаїзмів має бу-
стивості, які, як ми вважаємо, слід відслідковувати та ти варіативність підбору засобів перекладу та їхнє
використовувати при відтворенні історичної стилізації поєднання, що сприяє відтворенню всіх відтінків, фун-
у перекладах. кцій, експресивних та смислових значень, які утворює
При виборі засобів перекладу передусім слід зважа- архаїчна лексика у результаті вияву своєї інтертекстуа-
ти на засоби, які могли б відтворювати ефект контрасту льності. Варіативність, як принцип вибору засобів
(до загального лексичного фону) у перекладеному відтворення обсолетизованої лексики, сприяє відтво-
творі, а саме – на слова з низькою частотністю вживан- ренню всіх нюансів, що має архаїчна лексика внаслідок
ня, тобто незвичні для читача, слова, що відтворюють своєї інтертекстуальності, здатності бути прийомом
інформативні історичні конотації, закладені в слово, стилізації та експресивності.
характерні морфологічні особливості, емоційну скла- Джерелами, до яких звертається автор українського
дову лексики. перекладу при відтворенні історично маркованої лек-
При виборі засобів перекладу вищезазначені факто- сики, можуть бути: словники та довідники; лексеми
ри є визначальними, оскільки дозволяють перекладати старослов’янського та східнослов’янського походжен-
безеквівалентну історично марковану лексику, відтво- ня, доби козаччини; запозичення з інших мов, релігій-
ривши одну з її визначних характеристик на рівні сло- ної літератури; глосарії творів відомих українських
ва, речення чи тексту, до того ж дозволяють урізнома- класиків; рідковживана лексика.
1. Бектурганова С. Д. Национально-культурная специфика Країна Мрій, 2014, 400 с.
слова и перевод // Лингвостилистические особенности фу- 5. Скотт В. Айвенго, переклад з англ. Ю. Лісняка та
нкциональных жанров. Переводческий аспект, Ташкент, Г. Лозинської, Київ, Школа, 2007, 494 с.
1986, С. 69–72. 6. Скотт В. Талісман, переклад з англ. H. Ткаченко-Ходкевич,
2. Белова А. Д. Лингвистические аспекты аргументации, Харків, Рух, 1930, 183 с.
Киев, Логос, 2003, 304 с. 7. Шевчук Ю. І. Лексичні архаїзми. Лінгвістична суть та
3. Брандес М. П. Стиль и перевод, Москва, Высшая школа, характерні риси // Мовознавство, 1985. № 1, С. 68–71.
1988, 126 с. 8. Scott W. Ivanhoe, accessed
4. Скотт В. Айвенго, переклад з англ. І. Давиденко, Київ, http://www.publicbookshelf.com/regency/ivanhoe/ivanhoe12
REFERENCES
1. Bekturganova S. D. Nacional'no-kul'turnaja specifika slova i Mrij, 2014, 400 s. [in Ukrainian].
perevod. Lingvostilisticheskie osobennosti funkcional'nyh 5. Skott V. Ajvengo, pereklad z angl. Ju. Lisnjaka ta
zhanrov. Perevodcheskij aspekt, Tashkent, 1986, s. 69–72. [in G. Lozyns'koi'. Kyi'v, Shkola, 2007, 494 s. [in Ukrainian].
Russian]. 6. Skott V. Talisman, pereklad z angl. H. Tkachenko-Hodkevych.
2. Belova A. D. Lingvisticheskie aspekty argumentacii. Kiev, Harkiv, 1930, 183 s. [in Ukrainian].
Logos, 2003, 304 s. [in Russian]. 7. Shevchuk Ju. I. Leksychni arhai'zmy. Lingvistychna sut' ta
3. Brandes M. P. Stil' i perevod. Moskva, Vysshaja shkola, 1988, harakterni rysy. Movoznavstvo 1 (1985), s. 68–71. [in
126 s. [in Russian]. Ukrainian].
4. Skott V. Ajvengo, pereklad z angl. I. Davydenko. Kyi'v, Krai'na
Resources of reproducing English archaic and historic words into Ukrainian
T. A. Lasinska
Abstract. The article contains the description of main sources of effective reproducing English archaic and historical words in Ukrainian
translations which are taken from literature springs, dictionaries and spoken language. Some stylistic specificities of the target and the
source language are considered.
Keywords: archaisms, obsolete words, old words, historical words, archaic vocabulary, translating historical and archaic words.
Ресурсы воссоздания англоязычных архаизмов и историзмов на украинском языке
Т. А. Ласинская
Аннотация. Статья содержит описание основных литературных, словарных и языковых ресурсов украинской лексики, кото-
рые являются источниками эффективного воссоздания английских архаизмов и историзмов для украинских переводов, с уче-
том стилистических особенностей и функций обсолетизированной лексики языка оригинала и перевода.
Ключевые слова: архаизмы, обсолетизированная лексика, устарелая лексика. историзмы, архаическая лексика, перевод ар-
хаизмов и историзмов.
33
Особливості структурного і семантичного співвідношення

різних підкласів топонімної лексики (в межах Слобожанщини)
Т. О. Лук’янчук
Донецький національний університет імені Василя Стуса
Corresponding author.E-mail: bugovoe@gmail.com
Анотація. У статті проаналізовано особливості структурного і семантичного співвідношення різних підкласів топонімної лексики
в межах Слобожанщини та прилеглих територій, яка реалізувалася у вигляді назв населених пунктів, а також природних географі-
чних об’єктів – річок, озер, колодязів, ярів, балок тощо. Принагідно окреслено шляхи структурного перетворення похідних назв
поселень та чинники впливу на вибір певного структурного типу й семантичного наповнення первинного топоніма і вторинного
ойконіма.
Ключові слова: гідронім, ойконім, топонімне словосполучення, еліпсис, ойконімна синтаксема, топонімічна конверсія.
У топонімії Слобожанщини наявна така особливість кореневих частин вищ-/верх- (пор.: Сула, р. → Вища
ономастичної номінації, як перехід власної назви із гід- Верхосулка, сл. [Хр Лбд, ХГ СНМ, с. 143]). Маємо і про-
ронімного об’єкта на суміжну ойконімну географічну тилежну за значенням структуру із поєднанням слово-
одиницю. Як наслідок цього маємо різні структурні типи складання ~ основоскладання (Сула, р. → Нижча
назв поселень на відміну від твірних топонімів, які мо- Верхосулка, сл. [Хр Лбд, ОИКСОМГ, с. 552] із основами,
жуть бути як однослівними, так і двослівними у вигляді які означають несумісні поняття – нижч-/верх-).
гідронімних словосполучень. Стаття присвячена дослі- Деякі приклади засвідчують семантичну зв’язаність
дженню структурних та семантичних особливостей гід- ойконімів на основі різних семем, які можуть бути вті-
ронімно-ойконімного ряду і зокрема окремих її лексем, лені в головному слові ойконімного словосполучення
оскільки в таких назвах втілені закономірності функціо- (Готня, р. → Монастирська Готня, д. [Кр Грв, КГ
нування та загальний розвиток топонімії регіону в цілому. СНМ, с. 37], Введенська Готня, с. [Кр Грв, СССКГ. ГУ,
Явище взаємодії гідронімів та ойконімів, або топоні- с. 42, с. 176] - Ведійська Готня, с. [Кр Грв КГ СНМ,
мічна метонімія, багаторазово висвітлювалося у працях с. 36] - Октябрська Готня, с. [Бгр Брс, БО АТД, с. 32])
Є. С. Отіна [4; 5; 6], аналізувалося також у статтях або ж зафіксованими на рівні підрядних частин ойконі-
Л. Т. Масенко [2], Є. М. Черняхівської [7; 8], мної синтаксеми (Вовча, р. → Вовчі Води, м. [Хр Ввч,
Н. Є. Михайличенко [3], у дисертації М. М. Юркова [9] ОХН, с. 49] - Вовча Олександрівка, с. [Бгр Вол, ТКХБО]
та ін. - Вовчанські Хутори, х. [Хр Ввч, ХГ СНМ, с. 65] - Мала
Виявлення різних особливостей структурного спів- Вовча, с. [Хр Ввч, АСУГ] - Мала Вовча Перша, сл. [Хр
відношення вихідних топонімів (гідронімів, оронімів) та Жвт-2, СЗПКО, с. 24] - Мала Вовча Друга, с. [Хр Ввч,
похідних ойконімів, а також семантики топонімних СВСХГ, с. 12]).
означень власних назв на теренах Слобожанщини стано- Ойконіми можуть бути позбавлені такого взає-
вить мету нашого дослідження. Крім того, ми ставимо мозв’язку через відсутність його на рівні первинних
завдання виявити, якими причинами зумовлено фор- структур (гідронімів), і кожна назва поселення існує
мування номінаційних моделей «простий топонім – незалежно від іншої, хоча формально ойконіми і гідро-
складений ойконім» та «складений топонім – складений німи є етимологічно спорідненими і становлять замкне-
ойконім». ну топонімну систему. У географічному аспекті вони
У результаті безпосередньої взаємодії гідронімів та функціонують нарізно, становлячи окремі гідронімно-
ойконімів відбуваються процеси, що впливають на стру- ойконімні ряди: Суха Голтва, р. → Суха Голтва, х. [Плт
ктурні особливості вторинних географічних назв. При Знк, ПГ СНМ, с. 54], Середня Голтва р. → Середня
цьому один із компонентів гідронімно-ойконімного ряду Голтва, х. [Плт Знк, ПГ СНМ, с. 55], Грузька Голтва, р.
може втрачати свою складову частину або ж поповню- → Грузька Голтва, х. [Плт Знк, ПГ СНМ, с. 55]. Частко-
ватися новими топонімними засобами, внаслідок чого ву відсутність семантичних мотивувальних зв’язків спо-
утворюється власна назва із відповідним типом зв’язку. стерігаємо на рівні гідронімних та ойконімних означень
Одне із таких явищ, як атрибуція, зумовлює появу двос- вихідних та похідних топонімних синтаксичних оди-
лівної (рідше – трислівної) форми назва поселення на ниць: Біла Плата, р. → Вільхова Плота, д. [Кр Бгр, КГ
відміну від простої співвідносного гідроніма: Івани, р. → СНМ, с. 24], Суха Балаклійка, р. → Волоська Балаклійка,
Бирдини Івани, с. [Хр Бгд, СВСХГ, с. 4], Орчик, р. → с. [Хр Куп, АСУГ–ПКупУ], Сіверський Донець, р. →
Російський Орчик, с. [Плт Кнгр, ПГ СНМ, с. 105], Дон, р. Червоний Донець, смт [Хр Блк, АТП-67, с. 408], Чорна
→ Тихий Дон, х. [Вр Бгч, АТД-59, с. 28], Ворожба, р. → Калитва, р. → Нижня Калитва, с. [Вр Остр, КОУ] тощо.
Сумська Ворожба, сл. [Хр Лбд, ХГ СНМ, с. 137], Дер- Але якщо відсутність мотивального, а отже, й семан-
кул, р. → Красний Деркул, с. [Врш Стлг, АТУ-87, с. 46] тичного зв’язку між ойконімними означеннями із голов-
та ін. Випадки ойконімного творення, що рідко можна ним компонентом, як уже було зазначено, можна пояс-
зустріти в регіоні, становлять собою складну структуру, нити його відсутністю у твірних гідронімних словоспо-
коли до ойконімного словосполучення входить, крім лученнях, то в ряді випадків, коли гідронім має одноко-
топонімного означення у вищому ступені порівняння, реневу будову, між новоутвореними на його основі ой-
іменникова форма другої частини, утворена суфіксаль- конімізованими ад’єктивами такі смислові відношення
ним основоскладанням від першофіксації (наприклад, порушені у зв’язку з різними причинами номінації: Ко-
Верхня Сула) і в якому є тавтологічне повторення одно- зачок, р. → Гур’їв Козачок, с. [Хр Злч, ТКХБО] ~ Сот-
34
ницький Козачок, с. [там само], Лопань, р. → Козача Усічення однієї із складових частин назви поселення,
Лопань, сел. [Хр Дрг, ТКХБО] ~ Весела Лопань, с. [Бгр що має місце в місцевій топонімії, – це тенденція до ма-
Бгр, ТКХБО], Лисиця, р. → Велика Лисиця, сл. [Хр Хтм, ксимального спрощення імен різних класів та підкласів.
ОХН, с. 163] ~ Іванівська Лисиця, сел. [Бгр Грв, ТКХБО] Як правило, еліпсису зазнають залежні компоненти то-
~ Козацька Лисиця, сел. [там само] та ін. понімних словосполучень, оскільки виявляють більшу
Крім приєднання ойконімного означення, виявлено й аморфність: Ближні Івани, р. → Івани, х. [Хр Бгд,
іншу модель видозміни твірного гідроніма, коли до на- АСУГ–ПБгдУ], Великий Лиман, оз. → Лиман, сл. [Хр
зви річки в ойконімній частині приєднуєтьтся топонімі- Зм, Р. ПГОНО, с. 269], Гола Долина, р. → Долина, с. [Дц
зований апелятив і переважно із гідронімною семанти- Сл, ТКДО], Нижня Дворічна, р. → Дворічне, сел. [Хр
кою: Вовча, р. → Вовчанські Хутори, х. [Хр Ввч, ХГ Дврч, ТКХО], Сіверський Донець, р. → Донець, сел. [Хр
СНМ, с. 65], Лозова, р. → Лозова Рудка, с. [Бгр Рвн, Зм, АТУ-87, с. 276] та ін., хоча інколи від’ємні процеси
ТКХБО], Білий, кол. → Білий Колодязь, с. [Хр Ввч, ХГ діють на рівні визначальних компонентів ойконімної
СНМ, с. 69], Грем’ячий, кол. → Грем’ячий Колодязь, с. синтаксеми: Березова Стінка, яр → Березів, х. [Вр Остр,
[Хр Чг, ОХН, с. 141], Кам’яний, кол. → Кам’яний Коло- ВГ СНМ, с. 119], Бузівський Яр, ур. → Бузів, х. [Хр Ввч,
дязь, х. [Хр Стрб, СВСХГ, с. 38] та ін. В останніх наве- ХГ СНМ, с. 87], Глибока Долина, р. → Глибоке, сц. [Хр
дених прикладах спостерігаються явища, де поряд із Зм, ХГ СНМ, с. 84], Гремучий Колодязь, р. → Гремучий,
переміщенням контактної назви з природного географі- х. [Бгр Бгр, БО АТД, с. 23] та ін.
чного об’єкта на суміжне поселення відбувається ойко- Утворення ойконімів поряд із спрощенням лексеми
німізація апелятива, що позначає цю географічну оди- супроводжується різними деривативними процесами:
ницю (пор. у зв’язку з цим оронімно-ойконімний тип префіксацією (Тиха Сосна, р. → Засосна, сл. [Вр Остр,
взаємодії, подібний до гідронімно-ойконімного): Куца, НМВГ-28, с. 94], Сіверський Донець, р. → Задонець, х.
б.→ Куца Балка, х. [Плт Кнгр, ПГ СНМ, с. 103], Крута, [Хр Зм, СВСХГ, с. 19]), суфіксацією (Глибока Мака-
б.→ Крута Балка, с. [Плт Кнгр, ПГ СНМ, с. 107], Соко- тиха, р. → Макатишка, д. [Хр Із, АСУГ–ПИзУ], Серед-
лова, б.→ Соколова Балка, д. [Плт Кнгр, ПГ СНМ, ня Котелва, р. → Котелівський, х. [Хр Охт, Кордт–
с. 107], Гола, б.→ Гола Балка, х. [Хр Стрб, ХГ СНМ, КХН], Мокрі Ровеньки, р. → Ровенський, х. [Хр Із,
с. 151], Волохів, яр→ Волохів Яр, с. [Хр Зм, ХГ СНМ, АСУГ–ПИзУ]), конфіксацією (Сіверський Донець, р. →
с. 81] та ін. Задонецький, х. [Хр Із, ХГ СНМ, с. 87] ~ Наддонецький,
Наступна номінаційна особливість полягає в тому, що х. [Хр Із, ПКХГ, с. 55] ~ Піддонецький, х. [Хр Із, СВСХГ,
географічна лексема поєднується із видозміненою фор- с. 22], Тиха Сосна, р. → Засосенська, сл. [Вр Брч, ВГ
мою гідроніма, яка при переході на ойконімний об’єкт СНМ, с. 26], Тишанська Грунь, р. → Загрунівка, с. [Плт
набуває граматичних ознак прикметника: Самара, р. → Знк, ПГ СНМ, с. 65]), спрощенням суфікса (нульовою
Самарські Пруди, сц. [Хр Із, ХГ СНМ, с. 98], Болгара, р. суфіксацією) (Мокрий Ізюмець, р. → Ізюм, м. [Хр Із,
→ Болгарське Пустище, х. [Хр Влк, ХГ СНМ, с.52], Ко- ИСОХЕ-5, с. 1], Середня Балаклійка, р. → Балаклія [Хр
рінь, р. → Коренська Дача, с. [Бгр Шбк, ТКХБО], Гаври- Блк, ИСОХЕ-4, с. 117], Кривий Торець, р. → Тор, м. [Хр
ло, р. → Гаврильські Сади, с. [Вр Пвл, АТД-59, с.79] та ін. Із, ХУ–КС] та ін.).
Разом із структурною перебудовою гідроніма відбу- Втрата визначального компонента призводить до пе-
вається процес приєднання видозміненою формою на ретворення ойконімного словосполучення в ойконімну
фіксовану позицію у складі топонімного словосполу- лексему та субстантивації ад’єктивної форми – топоні-
чення ойконімної лексеми, наприклад, Дон, р. → Донсь- мічної конверсії: Амбарний Яр, р. → Амбарний, х. [Хр
ка Негочівка, с. [Вр Здн, ВГ СНМ, с. 91]. Цю особли- Ввч, ХГ СНМ, с. 67], Веселий Яр, ур. → Веселий, х. [Хр
вість у топонімії Слобожанщини не можна вважати при- Зм, ХГ СНМ, с. 84], Гридякін Колодязь, р. → Гридякін, х.
єднанням назвою Негочівка (а їх у регіоні п’ять, і кожна [Вр Брч, ОИКСОМГ, с. 553], Зайцева Дубрава, ур. →
має факультативний варіант вираження) розрізнюваль- Зайців, х. [Хр Влк, ХГ СНМ, с. 51], Савченків Байрак,
ного означення, що структурно змінюється при переході ур. → Савченків, х. [Хр Влк, ХГ СНМ, с. 51] та ін. Особ-
до назви поселення і твірною основою для якої став гід- ливість такої тенденції підтверджується словами
ронім Дон. Така деталь, як розміщення населеного пунк- Ю. О. Карпенка: «Субстантивовані прикметники розви-
ту при річці, дає підставу вважати в топонімній зв’язці нулись із топонімічних словосполучень. Сліди цього
основною позицією саме позицію прикметника, а не зберігаються переважно у відносній стійкості родових
іменника (пор. також: Фоминка, р. → Фомина Негочівка, форм таких топонімів» [1, с. 22]. Такі прикметники у
с. [Вр Здн, ВГ СНМ, с. 91], Берека, р. → Берецька Вер- функції власних назв Слобожанщини демонструють зро-
шина [Слб. Хр. п., КСП: ХС-9], Кисляй, р. → Кислейські стання внутрішньо системних елементів через зміну спів-
Виселки, д. [Вр Пвл, ВГ СНМ, с. 129], Коломак, р. → відношення між субстантивами з еліпсованих сполучень.
Коломацький Шлях, с. [Хр Кркт, АТП-67, с. 423], Корінь, Якщо в сучасній топонімії спостерігається тенденція
р. → Коренська Дача, х. [Бгр Шбк, БО АТД, с. 105]. до спрощення географічної назви, то в минулому деякі
У результаті контактного переходу гідроніма в ойко- ойконіми мали при собі прийменники із значенням міс-
нім виявлено таке явище, як еліпсис. Його об’єктом мо- ця і вказували на розташування невеликого населеного
же бути або головна частина складеної ойконімної лек- пункту поблизу річки або у якійсь її частині, зазвичай,
семи, або синтаксично підпорядкована. Трапляються витоках. У цьому разі особливо актуалізується ойконім-
випадки, коли спрощення зазнає власна назва, в якій на модель, за допомогою якої виражено географічну
обидва компоненти є іменниками. Формально і семан- прив’язку поселення до певної місцевості (Козинка, р. →
тично такі складні утворення нагадують прикладку, де На-Козинці, х. [Хр Стрб, ХГ СНМ, с. 146], Істороп, р. →
еліпсизація охоплює, здебільшого, географічну лексему: За-Історопом, х. [Хр Лбд, ХГ СНМ, с. 134], Мошенка, р.
Журавка Суходол, р. → Журавка, д. [Хр См, ХГ СНМ, → По річці Мошенці, х. [Хр Охт, ХГ СНМ, с. 25], Крива,
с. 170], Яр Бабка, верш. → Бабка, х. [Вр Остр, ВГ СНМ, р. → Хутір на річці Кривій [Хр Мрпл, ОХН, с. 156], Іви-
с. 122] та ін. ця, р. → Верхів’я Івиці, х. [Кр Крч, КГ СНМ, с. 59], Кро-
35
вна, р. → Вершина Кровної, х. [Хр См, АСУГ–ПСмУ] ~ Отже, взаємодія топонімів і ойконімів, реалізована в
Вершина річки Кровної, д. [Хр См, ХГ СНМ, с. 163]). асиметричних топонімних моделях, завдячує своєму
Окремі ойконімні конструкції вказують на локалізацію існуванню таких явищ, що пов’язані з динамікою вто-
населеного пункту відносно об’єкта на позначення хара- ринного ойконіма і функціонують у двох напрямах:
ктеру рельєфу (Болоховець, б. → На Балці Болоховець, х. а) атрибуційному, спрямованому на появу відсутньої у
[Вр Бгч, СНМВГ, с. 56], Мала, б. → Мельників на Малій гідронімі лексеми із прикметниковими або іменникови-
балці, х. [Хр Влк, ПКХГ, с. 116], Суха, б. → Урочище по ми ознаками в результаті «чистої» та суфіксальної атри-
Сухій Балці, х. [Хр Влк, СВСХГ, с. 9], Велика, яруга → буції, де відбувається морфологізація відтопонімної на-
При Великій Ярузі, х. [Вр Кртк, ВГ СНМ, с. 96]). Частина зви поселення, утвореної у вигляді словосполучення за
невеликих поселень, як правило хуторів, з’являлася поб- допомогою ойконіма; б) еліптичному, коли на відміну
лизу інших населених пунктів, про що засвідчують такі від твірного топонімного словосполучення зникає один
ойконіми, як При селі Гвазді, х. [Вр Пвл, ВГ СНМ, із засобів лексичного рівня номінації і залишається або
с. 130] (← Гвазда, р.), Могриця із хутором Софіївкою, с. іменниковий еквівалент, що виконує роль власної назви,
[См Юнк, НПСО, с. 80] (← Могриця, р.), Мала Комишу- або ж прикметниковий із подібною функцією.
ваха з хуторами [Хр Із, ССОВХГ, с. 66] (← Комишува- У подальшому планується аналогічне дослідження
ський, прот.), Кровне із Заріччям, с. [См Хтн, НПСО, назв суто природних географічних одиниць лінійного ха-
с. 68] (← Кровна, р.) та ін. рактеру – річок як головних об’єктів і назв балок, ярів, ру-
чаїв тощо, співвідносні об’єкти яких впадають у ці річки.
1. Карпенко Ю. А. Топонимия Буковины: автореф. дис. … д-ра домственный сборник/Е. С. Отин. – К.: Изд-во КГУ, 1989. –
филол. наук: 10.02.02/Ю. А. Карпенко ; АН УССР, ИЯ С. 124–129.
им. А. А. Потебни. – К., 1967. – 29 с. 6. Отин Е. С. Топонимическая метонимия: вид связи «гидроним
2. Масенко Л. Т. Проблеми взаємодії гідронімії та ойконімії: на – ойконим»/Е. С. Отин // Перспективы развития славянской
матеріалі басейну Південного Бугу/Л. Т. Масенко // Мовоз- ономастики. – М.: МФГО СССР, 1980. – С. 106–121.
навство. – 1972. – Вип. 1. – С. 32–37. 7. Черняхивская Е. М. Взаимоотношения между названиями
3. Михайличенко Н. Є. Взаємодія гідронімії та ойконімії (на населённых мест и гидронимами/Е. М. Черняхивская // До-
матеріалі центрального та східного регіонів Украї- клады и сообщения Львовского отдела Географического
ни)/Н. Є. Михайличенко // Λογος όνομαστική. – 2009. – № 1 общества УССР за 1964 год. – Львов, 1965. – С. 82–84.
(3). – С. 36–41. 8. Черняхівська Є. М. Питання гідронімо-топонімічної метоні-
4. Отин Е. С. Ряжск или Рясск?/Е. С. Отин // Русская речь. – мії // 3 Українська Республіканська ономастична (гідронімі-
1996. – № 2. – С. 84–91. чна) конференція [тези]/Є. М. Черняхівська. – К.: Наук. дум-
5. Отин Е. С. Структурно-семантические отношения в топони- ка, 1965. – С. 91–95.
мических парах: гидроним-аугментатив и гидроним- 9. Юрків М. М Гідронімно-ойконімні паралелі в західноукраїнсь-
деминутив // Русское языкознание: республиканский межве- кому ономастиконі: дис.. …канд. філол. наук: 10.02.01/Юрків
Мирослав Михайлович. – Тернопіль, 2000.–244с.
REFERENCES
1. Karpenko Yu. A. Toponimiia Bukoviny: avtoref. dis. … d-ra filol. domstvennyi sbornik/Ye. S. Otin. – K., Izd-vo KHU, 1989. –
nauk: 10.02.02./Yu. A. Karpenko ; AN USSR, IYa. im. S. 124–129.
A. A. Potebni. – K., 1967. – 29 s. 6. Otin Ye. S. Toponimicheskaia metonimiia: vid sviazi «hidronim –
2. Masenko L. T. Problemy vzaiemodiii hidronimiii ta oikonimiii: na oikonim»/Ye. S. Otin // Perspektivy razvitiia slavianskoi ono-
materiali baseinu Pivdennoho Buhu/L. T. Masenko // Movoz- mastiki. – M.: МFHO SSSR, 1980. – S. 106–121.
navstvo. – 1972. – Vyp. 1. – S. 32–37. 7. Cherniakhivskaia Ye. M. Vzaimootnosheniia mezhdu nazvani-
3. Myhailychenko N. Ye. Vzaiemodiia hidronimiii ta oikonimiii (na iami naselennykh mest i hidronimami/Ye. M. Cherniakhivskaia //
materiali tsentralnoho ta shidnoho rehioniv Ukrai- Doklady i soobshcheniia Lvovskoho otdela Heohraficheskoho
iny)/N. Ye. Myhailychenko // Lohos onomastiky. – 2009. – № 1 obshchestva USSR za 1964 hod. – Lvov, 1965. – І. 82–84.
(3). – S. 36–41. 8. Cherniakhivska Ye. M. Pytannia hidronimo-toponimichnoii
4. Otin Ye. S. Riazhsk ili Riassk?/Ye. S. Otin // Russkaia rech. – metonimii // 3 Ukraiinska Respublikanska onomastychna (hi-
1996. – № 2. – S. 84–91. dronimichna) konferentsia [tezy]/Ye. M. Cherniakhivska. – K.:
5. Otin Ye. S. Strukturno-semanticheskiie otnosheniia v toponimich- Nauk. dumka, 1965. – S. 91–95.
eskikh parakh: hidronim-auhmentativ i hidronim- 9. Yurkiv M. M. Hidronimno-oikonimni paraleli v zakhidno-
deminutiv//Russkoie iazykoznaniie: respublikanskii mezhve- ukraiinskomu onomastykoni: dys. … kand. filol. nauk:
10.02.01/M. M. Yurkiv . – Tеrnоpіl, 2000. – 244 s.
УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ
а) джерел: АТД-59 – Воронежская область: административно-
АСУГ – Атлас Слободской украинской губернии, сочинён по территориальное деление на 1 апреля 1959 года. – Воронеж:
разделений оной вновь на десять уездов в 1802 году. Книжное изд-во, 1959. – 251 с.
АСУГ–ПБгдУ – План Богодуховского уезда // Атлас Слобод- АТП-67 – Українська РСР: адміністративно-територіальний
ской украинской губернии, сочинён по разделений оной поділ на 1 квітня 1967 р. (З додатком відомостей про зміни
вновь на десять уездов в 1802 году. до 1 січня 1969 року): у 2-х т. – К.: Вид-во політ. літ-ри Ук-
АСУГ–ПИзУ – План Изюмского уезда // Атлас Слободской раїни, 1969. – Т. 1. – 540 с.
украинской губернии, сочинён по разделений оной вновь на АТУ-87 – Українська РСР: адміністративно-територіальний
десять уездов в 1802 год устрій на 1 січня 1987 року. – К.: Головна редакція УРЕ,
АСУГ–ПКупУ – План Купянского уезда // Атлас Слободской 1987. – 504 с.
украинской губернии, сочинён по разделений оной вновь на БО АТД – Белгородская область: административно-
десять уездов в 1802 году. территориальное деление на 1 января 1959 года. – Белгород:
АСУГ–ПСмУ – План Сумского уезда // Атлас Слободской Книжное изд-во, 1959. – 155 с.
украинской губернии, сочинён по разделений оной вновь на
десять уездов в 1802 году.
36
ВГ СНМ – Списки населённых мест Российской империи. СВСХГ – Список волостей и селений Харьковской губернии. –
Т. IX. Воронежская губерния: список населённых мест по Харьков: Типография «Печатное дело», 1909. – 56 с.
сведениям 1859 года. – СПб.: Издан ЦСК МВД, 1865. – 157с. СЗПКО – Список заселених пунктів Куп’янської округи 1925
ИСОХЕ-4 – Историко-статистическое описание Харьковской року. – Куп’янськ: Друкарня «Червоний друк», 1926. – 57 с.
епархии: уезды Змиевский и Волчанский. – Харьков: В Уни- СНМВГ – Сведения о населённых местах Воронежской губер-
верситетской типографии, 1857. – Отд. 4. – 336 с. нии. – Воронеж: Типолитография губернского правления,
ИСОХЕ-5 – Историко-статистическое описание Харьковской 1906. – 196 с.
епархии: Изюмский, Купянский и Старобельский уезды. Ку- ССОВХГ – Список сельских общин и волостей на территории
пянский и Старобельский округи военного поселения. – Харьковской губернии. – Харьков: Типография М. Гордона,
Харьков: В Университетской типографии, 1858.–Отд. 5.–461с. 1876. – 112 с.
КГ СНМ – Списки населённых мест Российской империи. СССКГ. ГУ – Сборник статистических сведений по Курской
Т. XX. Курская губерния: список населённых мест по сведе- губернии: Грайворонский уезд. – Курск: Типография Кур-
ниям 1862 года – СПб.: Издан ЦСК МВД, 1868. – 206 с. ского губернского земства, 1885. – Вып. 9. – 324 с.
Кордт–КХН – Карта Харьковского наместничества (Карта ТКДО – Донецкая область: [топографічна карта]. – К.: ВКФ
№. 38) // Кордт В. О. Матеріали до історії картографії Украї- ТСВС Украины, 1995. – М 1:200 000.
ни. – К.: ВУАН, 1931. – Ч. 1. – XXXIX с., 41 к. ТКХБО – Харьковская и Белгородская области: обзорно-
КОУ – Карта Острогожского уезда Воронежской губернии. – топографические карты территорий Украины и сопредель-
СПб.: Изд-во А. Ильина, Б. г. М 1:420 000. ных государств. – Харьков: СПАЭРО плюс, фактор ЛТД,
КСП: ХС-9 – Карта Слободских полков на 1764 год // Харьков- 1996. – Вып. 1. – М 1:200 000.
ский сборник: литературно-научное приложение к «Харь- ТКХО – Харьковская область: [топографічна карта]. – К.: ВКФ
ковскому календарю» на 1895 г./под ред. В. В. Иванова. – ТСВС Украины, 1997. – М 1:200 000.
Харьков: Типография губернского правления, 1895. – ХГ СНМ – Списки населённых мест Российской империи.
Вып. 9. – 494 с. Т. XLVI. Харьковская губерния: список населённых мест по
НМВГ-28 – Населённые места Воронежской губернии: система- сведениям 1864 года. – СПб.: Издан ЦСК МВД, 1869. – 210с.
тический перечень и алфавитный указатель к карте Воронеж- ХУ–КС – Харьковский уезд. Карта спорных с Азовской губер-
ской губернии с приложением окружного и районного рас- нией селений Харьковского и Изюмского уездов Слобод-
пределения населённых мест по данным на 23 мая 1928 г. – ской губернии, находящихся по р. Донцу на Крымской сто-
Воронеж: Издание Воронежского губстатотдела, 1928. – 190 с. роне с показанием их угодий. – Б. м., XVIII ст.
НПСО – Населённые пункты Сумского округа. Предваритель- б) губерній/областей:
ные итоги переписи населения 1926 года. – Сумы: Сумское Бгр – Бєлгородська, Вр – Воронезька, Врш –
окружное статистическое бюро, 1927. – Вып. 2. – 80 с. Ворошиловградська, Дц – Донецька, Кр – Курська, Плт –
ОВН – Описание Воронежского наместничества 1785 года/ред. Полтавська, См – Сумська, Хр – Харківська
В. П. Загоровский. – Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, в) повітів/ районів:
1982. – 147 с. Бгд – Богодухівський, Бгр – Бєлгородський, Бгч – Богучарсь-
ОИКСОМГ – Багалей Д. И. Очерки из истории колонизации кий, Блк – Балаклійський, Брс – Борисівський, Брч – Бірю-
степной окраины Московского государства/Д. И. Багалей. – чинський, Ввч – Вовчанський, Влк – Валківський, Вол – Во-
М.: В Университетской типографии, 1887. – 614 с. локонівський, Грв – Грайворонський, Дврч – Дворіченський,
ОХН – Описи Харківського намісництва кінця XVIII ст.: описо- Дрг – Дергачівський, Жвт-2 – Жовтневий Другий, Здн –
во-статистичні джерела/АН УРСР. Археограф. комісія та ін. Задонський, Злч – Золочівський, Зм – Зміївський, Знк – Зінь-
Упоряд.: В. О.Пірко, О. І. Гурій. –К.: Наук. думка, 1991.– 221с. ківський, Із – Ізюмський, Кнгр – Костянтиноградський, Кркт
ПГ СНМ – ПГ СНМ – Списки населённых мест Российской – Краснокутський, Кртк – Коротояцький, Крч – Корочансь-
империи. Т. XXXIII. Полтавская губерния: список населён- кий, Куп – Куп’янський, Лбд – Лебединський, Мрпл – Ми-
ных мест по сведениям 1859 года. – СПб.: Издан ЦСК МВД, ропільський, Остр – Острогозький, Охт – Охтирський, Пвл –
1862. – 262 с. Павлівський, Рвн – Ровеньківський, Сл – Слов’янський, См
ПКХГ – Памятная книжка Харьковской губернии на 1865 – Сумський, Стлг – Станичнолуганський, Стрб – Старобіль-
год/сост. Я. Голяховский. – Харьков: В Университетской ський, Хтм – Хотмизький, Хтн – Хотінський, Чг – Чугуївсь-
типографии, 1865. – 393 с. кий, Шбк – Шебекінський, Юнк – Юнаківський
Р. ПГОНО – Россия. Полное географическое описание нашего г) інші:
Отечества: настольная и дорожная книга для русских лю- б. – балка, верш. – вершина, д. – деревня, кол. – колодязь, м. –
дей/под ред. В. П. Семёнова. – СПб.: Издание місто, оз. – озеро, р. – річка, с. – село, сел. – селище, Слб. Хр.
А. Ф. Девриена, 1903. – Т. 7: Малороссия. – 517 с. п. – Слобідський Харківський полк, сл. – слобода, смт – се-
лище міського типу, сц. – сільце, ур. – урочище, х. – хутір.
Features of the structural and semantic correlations of different subclasses of toponymic vocabulary
(within the area of Slobozhanshchina)
T. A. Lukianchuk
Abstract. The article analyzes the ftatures of the structural and semantic correlation of different subclasses of toponymic vocabulary within
Slobozhanshchyna and adjacent territories,which was realized in the form of names of settlements, as well as natural geographical objects –
rivers, lakes, wells,gullies,ravines, etc. In addition, the ways of structurai transformation of derived settlement names and factors of influence
on the choice of a certain structural type and semantic content of the primary toponym and secondary oikonym have been outlined.
Keywords: hydronym, oikonym, toponymic wjrd combination, ellipsis, oikonymic syntaxeme, toponymic conversion.
Особенности структурного и семантического соотношения различных подклассов топонимной лексики
(в пределах Слобожанщины )
Т. А. Лукьянчук
Аннотация. В статье проанализированы особенности структурного и семантического соотношения различных подклассов топо-
нимной лексики в пределах Слобожанщины и прилегающих территорий, которая реализовалась в виде названий населённых пун-
ктов, а также природных географических объектов – рек, озёр, колодцев, оврагов, балок и т.д. Попутно намечены пути структур-
ного преобразования производных названий поселений и факторы влияния на выбор определённого структурного типа и семанти-
ческого наполнения первичного топонима и вторичного ойконима.
Ключевые слова: гидроним, ойконим, топонимное словосочетание, эллипсис, ойконимная синтаксема, топонимическая конве-
рсия.
37
Українська мова в інтернет-просторі:

соціально-правовий та лінгвальний виміри
Ю. С. Макарець
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова (Україна, Київ)
Corresponding author. E-mail: makarets_iuliia@ukr.net

Анотація. Стаття присвячена проблемі функціонування української мови в українському сегменті Інтернету та з’ясуванню
причин і видів лінгвальних девіацій, які трапляються на локалізованих українською мовою версіях веб-сайтів. Основна увага
зосереджена на аналізі мовної екології новинних порталів як таких, що не тільки повідомляють адресатові про певні події, а й
відображають сучасний стан суспільства, його інтереси, цінності й устремління та водночас мають здатність впливати на них, а
отже, і на мовну поведінку членів суспільства.
Ключові слова: уанет, мовна політика, екологія мови, лексичні девіації, граматичні девіації.
Важливий складник мовної політики держави – просу- рі, про що свідчать проведені соціологічні опитування,
вання офіційної мови в інтернет-середовищі. Всесвітня результати яких періодично з’являються у мережі.
мережа стала простором, у якому людина працює, Однак на часі потреба створення синтетичної праці, яка
навчається й відпочиває й перетворилася на чи не най- поєднає різні виміри аналізу функціонування українсь-
важливіше джерело інформації. Інтернет-ЗМІ, інтер- кої мови в Інтернеті, зокрема правовий, економічний,
нет-магазини, корпоративні сайти та інтернет- соцологічний і власне лінгвістичний, що й є метою
спільноти, визначаючи власну мовну політику (основ- пропонованої статті.
ну мову, можливість перекладу іншими мовами тощо), Становище української мови в українському сегмен-
намагаються охопити якнайширше коло реципієнтів, ті інтернету кілька років поспіль (з 2015 р.) вивчав
зважаючи на той економічний ресурс, який вони готові запорізький активіст С.Свідлов. Дослідивши у 2016 р.
вкласти у переклад та підтримку веб-сайту. Тож мовне топ-1000 найвідуваніших сайтів «уанету» за рейтинга-
питання набуває комерційного виміру, і на його вирі- ми top.bigmir.net, top.i.ua, liveinternet.ru, він виявив, що
шення впливають два прагматичні чинника: можлива тільки 11% з них україномовні, частка ж російськомов-
вигода і закони держави. Тому на українських теренах них – 66,8%. Решта 22,2% двомовні, для них основною
Інтернету російська мова впевнено домінує: власники здебільшого є російська, а україномовна версія лиша-
не відчувають потреби вкладати кошти у створення ється вторинною «і в більшості випадків є якісно та
україномовної версії сайту, якщо українські користува- функціонально неповноцінною. Так, за рейтингом
чі коли не розмовляють, то принаймні розуміють ро- top.bigmir.net українською мовою користується 13,2%
сійську, а отже, українська мова набуває статусу коме- сайтів, двома мовами 28,8%, російською 58%. За
рційно менш вигідної й інвестиційно непривабливої. top.i.ua 28% сайтів користуються українською, є дво-
Вплинути на рішення власників сайтів, створивши мовними 20% і 52% використовують російську. За
сприятливі умови для функціонування й розвитку дер- рейтингом liveinternet.ru україномовні сайти складають
жавної мови, мала би саме держава через систему 14%, двомовні 24,8% та російськомовні 61,2%» [6].
прийнятих нормативно-правових актів та створених Порівняння одержаних результатів із даними 2015 року
інституцій для контролю за їх дотриманням. Однак виявило незначну динаміку мовної ситуації: у топ-250
Закон України «Про засади державної мовної політи- українських сайтів частка російськомовних зменшила-
ки» замість зміцнити позиції української мови фактич- ся на 4,8%. «За даними каталогу українських виробни-
но скасував будь-яку регламентацію мовного формату ків «Зроблено в Україні», тільки на 33% сайтів україн-
засобів масової інформації. Відповідно до п.3 ст.24 ських виробників є українська мова» [Там само].
«телерадіоорганізації України можуть на власний роз- Згадані рейтинги дають також змогу простежити, як
суд вести мовлення державною мовою, регіональними різниться частка україномовних сайтів залежно від
мовами або мовами меншин, мовами міжнародного сфери, якої вони стосуються. Згідно з даними
спілкування та іншими мовами – як однією, так і кіль- top.bigmir.net переважно україномовними є сайти адмі-
кома мовами» [3]. Про мову інтернет-ресурсів взагалі ністрацій (90% від загальної їх кількості), освітянські й
не йдеться. Як наслідок, українська мова не має належ- наукові сайти (62%), літературні (51%) та ті, що стосу-
ного представлення в мережі ні в кількісному, ні в ються політики (51%). Найменше суто україномовних
якісному вимірах. серед сайтів ЗМІ (18% при 55% російськомовних та
Поширення української мови в Інтернеті вже неод- 27% двомовних), розважальних (16%, 79% і 5% відпо-
норазово ставало предметом зацікавлення як вітчизня- відно), тих, що стосуються бізнесу та фінансів (15%,
них науковців, так і громадських діячів. Однак увагу 59% і 26%), сайтів компаній (14%, 66% і 20%), сайтів
лінгвістів переважно привертали мова інтернет- знайомств (6,74%, 89,89% та 3,37%), інтернет-
спілкування та мовні деформації, які в ньому виника- магазинів (6%, 88% і 6%), сайтів, що стосуються будів-
ють. Цю проблематику розробляють С.Гладковський, ництва (4%, 66% та 30%) і комп’ютерів (4%, 85% та
О.Дмитрієва, О.Рибалко, О.Тищенко, С.Чемеркін та ін. 11%), серед чатів і форумів (11,83%, 86,02% та 2,15%)
Інтерес громадських активістів викликає питання по- тощо [Там само]. Навіть на українських теренах Інтер-
пулярності й захищеності мови у віртуальному просто- нету українська мова переважає тільки в обмежених
38
сферах, а російська продовжує демонструвати вищу них, №5670-д від 09.06.2017 «Про забезпечення функ-
економічну вартість, пануючи у сферах інформації, ціонування української мови як державної», передба-
комерції, відпочинку та розваг. Така тенденція має під чає, що інтернет-представництва (зокрема інтернет-
собою не тільки комерційну й політико-правову осно- сайти, сторінки в соціальних мережах тощо) органів
ву. Вплив має і статистика про мовні уподобання кори- державної влади, підприємств, установ і організацій
стувачів, яку отримують завдяки тому, що браузер та державної та комунальної власності, зареєстрованих в
операційна система передають цю інформацію на від- Україні ЗМІ, юридичних осіб приватного права та фі-
відуваний сайт (аби «витягти» потрібну інформацію з зичних осіб-підприємців, які реалізовують товари й
інтернета, браузер відправляє на сервер, де вона збері- послуги в Україні, мають бути виконані державною
гається, HTTP-запит, у кому вказані, зокрема, і мовні мовою (п.6 ст. 23) [4]. Також зазначено, що ці веб-
налаштування). Наприклад, через неправильно встано- сторінки можуть мати й версії іншими мовами, але
влені в них мовні параметри навіть україномовні члени саме україномовна має завантажуватися за замовчу-
Інтернет-спільноти рахуються як такі, кому читати ванням і мати не менший обсяг інформації, ніж інші.
текст зручніше російською. У підсумку формується Прийняття такої норми стало би вирішальним для
статистика, за якою україномовних користувачів Інте- ствердження позицій української мови у вітчизняному
рнету небагато, і це також впливає на те, що власники секторі інтернету.
сайтів не поспішають їх українізувати. Про таку необхідність свідчить статистика. За дани-
За даними проекту W3Techs, який фіксує статистику ми дослідження на початок 2018 року з-поміж 55 про-
щодо використання веб-технологій (розроблений авст- відних інтернет-магазинів, послугами яких користу-
рійською компанією Q-Success Web-based Services), ються українці, жоден не підтримує тільки україномо-
станом на 10 січня 2018 року українська мова посідає вну версію, натомість понад 63% доступні тільки ро-
29 місце (у рейтингу з 39 позицій) за поширеністю в сійською, решта двомовні.
інтернеті: її використовують 0,18% сайтів (статистика Мовне представлення інтернет-магазинів – важли-
складена на основі аналізу топ-10 000 000 веб-сайтів за вий показник використання мови в бізнес-сфері, її
даними Alexa). Потрібно відзначити хоч і незначне, але економічної вартості, а також ілюстрація того, що мова
зростання показника: станом на 1 січня 2017 року він справді є дієвим «маркетинговим гачком»: мова стає
становив 0,13%. Лідерами рейтингу очікувано є англій- вагомим чинником вибору вебсайту, на якому замовля-
ська (51,2%) та російська (6,8%) мова. Непокоїть те, що ти продукт. Спіймавши людину на цей гачок, «можна
українську в цьому рейтингу випереджають мови з продавати свої [у випадку України російські – Ю.М.]
меншою кількістю носіїв: чеська, грецька, угорська, книжки, фільми, музику, театральні вистави, квитки на
данська, словацька, болгарська та ін. [9]. концерти, туристичні путівки…» [1]. Перелік можна
З 2014 року україномовні версії почали з’являтися у продовжити, адже йдеться також про російськомовне
все більшої кількості веб-сайтів, у 2016 році її нарешті програмне забезпечення, техніку з росіянізованим інте-
запустив один із найбільших на теренах України інтер- рфейсом тощо – усе це сфера економіки, а отже, дер-
нет-магазинів «Rozetka», з’явилася вона й у магазину жавна мова перестає бути суто нематеріальною цінніс-
«Алло», інформаційного порталу «Цензор.НЕТ» тощо. тю й категорією культури й духовності. Її стан є чин-
Однак локалізація цих та багатьох інших вебсайтів ником і економічного життя держави.
стала результатом не державного регулювання, а втру- Не менш важливою законодавча регламентація мов-
чання громадськості. Так, представники громадської ного питання має стати й для інтернет-ЗМІ. Станом на
ініціативи «И так поймут» ще з 2012 р. неодноразово 10 січня 2018 року більшість інформаційних і новин-
зверталися до керівництва магазину «Rozetka» з про- них порталів українського інтернету залишаються
ханням зробити для його україномовних користувачів російськомовними. З-поміж досліджених 25 з них, які є
україномовну версію. Однак у перші роки їм відпові- провідними постачальниками новин для українських
дали, що українізувати веб-магазин компанія не має користувачів (UNN, УНІАН, Інтерфакс-Україна, Укр-
наміру, бо його і так відвідує достатня кількість клієн- інформ, Цензор.НЕТ, ТСН, Капитал, Фокус, Zaxid.net,
тів. Тільки завдяки кампанії, яку розгорнули в межах ZIK та ін.) 40% російськомовні, 36% мають і українсь-
ініціативи, у 2016 все ж веб-сайт отримав україномовну ку, і російську версії, 12% українськомовні і ще 12%
версію (яка проте не стала основною). Учасники «И так двомовні – друкують матеріали і українською, і україн-
поймут» доклали рук і до того, що один із провідних ською мовами паралельно без перекладу.
банків України «ПриватБанк» українізував обслугову- Серед інформаційних порталів значна частка таких,
вання клієнтів. Розробили україномовні версії офіцій- що пропонують користувачам і україномовну, і росій-
них сайтів і українізували сторінки в соцмережах і ськомовну версії. Однак це не означає, що вони є тото-
автомобільні компанії «Toyotа» i «Lexus», вони також жними: деякі матеріали доступні тільки однією із цих
зробили українським меню автомобілів [5]. мов, переважно російською, а україномовна версія
Та тільки силами громадськості кардинально зміни- часто є неповною (як, наприклад, у випадку УНІАН).
ти мовну ситуацію на теренах української частини До того ж у більшості випадків спочатку вантажиться
всесвітньої мережі не вдасться. Нагальним питанням російськомовна версія, українську ж можна обрати як
залишаються зміни в законодавстві, які б дали змогу її опцію. Якщо портал друкує матеріали і російською, і
врегулювати, зокрема зобов’язавши агентів уанету українською, то не йдеться про пропорційне викорис-
мати україномовну версію сайту. тання обох мов. Так, наприклад, станом на 6 січня 2018
У 2017 році у Верховній Раді України зареєстровані р. на «двомовному порталі» «Хвиля» з 24 текстів, ано-
кілька законопроектів, що спрямовані на врегулювання нсованих у стрічці новин, тільки 2-4 протягом дня
мовних відносин в українському суспільстві. Один з написані українською, на сайті «Багнет» з 32 – тільки 2.
39
Портал «Newsone» пропонує користувачам можливість до міста зимові аварійні служби…», – говорить мер
обрати українську мову, але при цьому в перекладі Нью-Йорка Білл де Блазіо; Ризикнеш вийти – і дого-
можна побачити тільки назви рубрик. диш [у рос. варіанті «угодишь» – Ю.М.] в крижаний
Для мови важлива не тільки кількість сайтів, які нею басейн (11) (1) залучив; 2) втрапиш, попадеш); І кожну
виконані або перекладені, а й їхня якість. Поява укра- зі страв, які опинилися на столі, обов'язково треба
їнського перекладу багатьох раніше російськомовних спробувати. Не можна залишати хоч якусь їжу недо-
сайтів сама по собі є явищем позитивним, однак неякі- торканою (12) (неторканою); «Без мирного вирішення
сне його виконання завдає шкоди і мові, й уявленню ситуації в Україні, яке має починатися з прихильнос-
про неї, що формується у користувачів. Тому особлива ті [у рос. варіанті «приверженности» – Ю.М.] Росії
увага має бути звернена на редагування матеріалів. Та Мінським угодами, повернення до business as usual
аналіз текстів україномовних версій інформаційних бути не може», – пише Рекс Тіллерсон (15) (з дотри-
порталів, для яких основною є мова російська, засвід- мання Росією Мінських домовленостей); «Санкції (вве-
чує значний рівень їх девіативності. Якщо в одних дені за російську агресію проти України – Авт.)…
випадках причиною цього є недогляд або недостатня нададуть довгостроковий вплив на видобуток нафти
мовна компетентність редактора, то в інших ідеться в Росії»… (15) (матимуть вплив); Адже якщо принц
про відсутність редакторського опрацювання після Джордж виросте «таким», це перекреслить усі споді-
автоматичного перекладу з російської мови. вання на те, що в майбутньому він справить на світ
Девіативність текстів перекладних інтернет-ЗМІ ви- нового спадкоємця британського престолу з жінкою,
являється на граматичному, лексичному й навіть гра- яку любить (22) (стане батьком спадкоємця); Прези-
фічному рівнях. Лексична девіативність перекладених дент України Петро Порошенко заявляє, що старт
українською текстів інтернет-ЗМІ має дві основні при- створенню Антикорупційного суду буде надано протя-
чини: калькування зворотів російської мови та непра- гом року (24) (стартує).
вильне слововживання через нерозуміння семантичних Серед порушень граматичних норм типовими є такі:
відтінків слова. Знаково, що виявлені у текстах помил- - помилки узгодження, координації (форма присуд-
ки є типовими, зауваженнями про неправильність по- ка) та дейксису, зумовлені зокрема й дослівністю пере-
дібних лексичних одиниць рясніють ледь чи не всі кладу та різною родовою належність опорного слова в
посібники і порадники зі стилістики та культури укра- українській і російській мовах: Заява командування 54-
їнської мови. Це свідчить, що ті, хто працює над текс- ої ОМБр опубліковано на офіційній сторінці бригади в
там, ігнорують подібну літературу. Наприклад: Facebook (1) (опублікована або заяву опубліковано);
калькування: Крім того, 21 грудня посол Франції в Речниця МЗС Франції прокоментувала ситуацію з
Україні Ізабель Дюмон в інтерв’ю "Європейській «представництвом ДНР» у Марселі, що відкрився у
правді" заявляла, що в ЄС стежать за розвитком Марселі під виглядом громадської організації (4) (відк-
ситуації (мова йде про справу Діни Пімахової…)… рилося); Згідно з постановою, МЗС Білорусі повинен
«Якщо наші підозри підтвердяться, це матиме дуже вжити заходів щодо закриття генконсульства... (8)
важливе значення з точки зору безвізового режиму», – (повинне або має); Незважаючи на те, що зараз ця
застерегла посол… (5) (1) ідеться, 2) з погляду)*; Біз- зірка – всього лише образ, вона відкриває один з найго-
несмени стверджують, що найбільше турбот до- ловніших християнських свят (12) (одне з); У 2017
ставляє довгий розгляд заяв про видачу віз і посвідки році Росія стала чинником внутрішньої американської
на проживання (7) (завдає); Саме тому в Різдво ні в політики, яка переживає найгостріший за останній
якому разі не можна лихословити і лаятися (12) (у час кризу (15) (найгострішу); На прем’єрі фільму «Зо-
жодному разі); Це, в свою чергу, призведе до просідан- ряні війни: Останні джедаї», яка відбулася днями в
ня курсу рубля, так як під час розпродажу облігацій Лос-Анджелесі, знаменитість з’явилася в закритій
зросте попит на валюту (15) (1) своєю чергою; 2) бо, сукні, за допомогою якого спробувала приховати свою
тому що); Слід пам'ятати, що Закон Магнітського фігуру (29) (якої); В результаті перевірки було затри-
носить глобальний характер і може застосовуватися мано трьох чоловіків у віці 31-39 років, підозрювані в
до людей будь-якої національності (15) (має); Через те, участі в незаконних збройних формуваннях (13) (підоз-
що випускники педагогічних вузів не хочуть працювати рюваних); При цьому медики зазначили, що за 11 міся-
в школах, в країні не вистачає вчителів, особливо в ців 2017 року Україна зареєстрували 29 спалахів віру-
селах (16) (вишів); У даний час про храм піклуються сного гепатиту А, і ці показники захворюваності не
дві францисканських громади… Таким чином, собор перевищують середніх багаторічних рівнів… (9) (в
Лас-Лахас став запорукою миру і союзу між двома Україні); У ній також розповідається… як його коли-
південноамериканськими народами (22) (1) зараз, те- шній старший радник Стів Беннон назвав дочку Трам-
пер, 2) тож, тому, отже); Під час спілкування з інвесто- па Іванка та її чоловіка Джареда Кушнера – «Джава-
рами Disney Айгер заявив наступне… (37) (таке); Ще нкою» за їхні «легкість буття» (18) (1) Іванку, 2) їх-
однією причиною даної заборони є те, що раніше роз- ню);
топити баню було вкрай важким заняттям… (12) - помилки керування й координації (форма підмета),
(цієї); Це їх золотий час – в шторм платять майже в зумовлені дослівністю перекладу й омонімічністю
два рази більше: замість 15 доларів на годину – 26 (11) відмінкових форм у самій російській мові (це привело
(удвічі); до неправильного визначення граматичного значення й
неправильне словоживання: «Це дуже серйозний помилки в перекладі), відмінностями керування в ро-
шторм... Я привернув [у рос. варіанті привлек – Ю.М.] сійській і українській мовах тощо: Глава держави під-
креслив, що економіка падала через війну, втрати
*
У дужках наведений правильний варіант.
значної частини індустріального потенціалу та еко-
40
номічної агресії з боку РФ (2) (економічну агресію); - неправильне вживання дієслівних предикативних
ЄС вимагає визнати незаконною заборони на експорт форм на -но, -то (вживання прии них іменника в О.в. на
свинини, введений ще на початку 2014 року (6)† (забо- позначення суб’єкта): «Уряд і ЦБ питання пропрацю-
рону); У МОЗ додали, що в основному спалаху були вали і мною дано доручення визначити необхідні умови
пов'язані з недотриманням заходів профілактики… (9) і параметри випуску таких паперів для російських
(спалахи); …Для росіян потрапляння в звіт може при- інвесторів…», – говорив Путін на зустрічі з бізнесом
вести до майбутніх санкцій і загрозу бути відрізаним (15) (дане доручення або я доручив); Згідно з ним, Ка-
від долара і американської банківської системи (15) бміном схвалено приєднання «Укрзалізниці» на правах
(зумовити); За його словами, по чутливих для Росії постійного члена до об’єднання юридичних осіб «Між-
видів діяльності цей інструмент дуже підходить (15) народна асоціації «Транскаспійський міжнародний
(для або щодо); І не важливо, чи є у людини педагогіч- транспортний маршрут» (45) (Кабмін сзвалив).
ну освіту (16) (чи має людина педагогічну освіту); Серед інших помилок – неправильне утворення фо-
Прикордонники Сумського загону затримали і переда- рми найвищого ступеня порівняння прикметника (Щоб
ли Національної поліції громадянина РФ, який запро- зустріти свято правильно потрібно знати, що можна,
понував їм хабар у розмірі 5 тис. російських рублів (17) а чого не можна робити в Святий вечір і самі перші
(Національній поліції); Крім цього, Україна ще необхі- години Різдва (12) – перші), присвійного займенника
дно ухвалити законодавство про створення антикору- (Їх історії послужать прикладом для інших учасників
пційного суду (19) (Україні); Стаття 241 санкцій за- (10) – їхні), місцевого відмінка іменника (Конгрес явно
кону «Про протидію противникам Америки через сан- хоче побачити звіт по тим, хто може потрапити під
кції» дає Мінфіну, Нацрозвідка і Держдепу 180 днів на санкції (15) – тих; Інцидент трапився в міжнародному
подання профільним комітетам Конгресу звіту про аеропорті Пірсона (27) – в аеропорту; Санкції ударили
олігархів-друзях Путіна (15) (1) Нацрозвідці, 2) олігар- по декільком ключовим енергетичним проектам…
хів-друзів); Трамп заявив про рішучість в цьому пи- (15) – по декількох ключових енергетичних проектах)
танні і твердості своєї позиції (17) (твердість); Крім та родового відмінка (Рейс компанії WestJet, який при-
цього, за інформацією The New York Times, в надії летів з мексиканського курорту Канкун, очікував мож-
обійти санкції російський уряд хоче створити свою ливості під'їхати до терміналу (27) – термінала), на-
криптовалюта, щоб розплачуватися її з західними казового способу дієслова («Якщо вони починають
інвесторами (15) (1) криптовалюту; 2) нею); виконувати концерт… годуєте їх грудьми, не бійтеся,
- використання активних дієприкметників теперіш- годуєте їх, тому що це теж мова кохання», – сказав
нього часу, властивих сучасній російській мові, але він (Папа Римський – Ю.М.) (25) – годуйте) під впли-
нетипових для української: Однак, за його словами, вом російської мови. Крім того, частими є й порушення
також дуже важливо і утримати існуючі результати українських норм словотворення, наприклад: нерозріз-
– адже, коли є ризик погіршення, прогрес неможливий ненням назв процесів і їх результату (Наприклад, у
(2) (наявні або досягнуті); У Запоріжжі банда, яка Франції в результаті сходу лавини загинули три люди-
складалась із шістьох діючих та колишніх поліцейсь- ни (14) – сходження); збереження суфікса -ір у дієсло-
ких, займалась розбійними нападами (41) (чинних); вах іншомовного походження (Автором глави можна
Вранці 1 жовтня, в Каталонії почали збиратися черги вважати Джеймі Бро з Botnik Studios – студії, яка на
з бажаючих проголосувати на референдумі про неза- початку цього року також представила автогенері-
лежність від Іспанії (42) (охочих чи бажальників); рованний сценарій «Scrubs» (35) – автогенерованих) та
Британські науковці знайшли новий спосіб омоло- ін
дження старіючих клітин, які провокують розвиток Підвищує складність розуміння текстів інтернет-
вікових захворювань (43) (клітин, які старіють); Компа- новин і їхнє пунктуаційне оформлення, яке часто стає
нія Uber показала відео з концепцією роботи літаючо- просто довільним, а не мотивованим приписами укра-
го таксі, яке можна буде викликати за допомогою їнського правопису. Це виразно ілюструє хоча б такий
додатка для замовлення автомобіля (44) (таксі, яке уривок: Бомбо-шторм – як прозвали стихію амери-
літає); канці рухається на Південь. І його наближення вже
- зловживання пасивними формами дієслів на -ся та відчувається… У полоні низьких температур – на-
пасивними конструкціями, що містять дієслово із пос- віть сонячна Флорида: в штаті масове падіння ігуан
тфіксом -ся та іменник на позначення об’єкта у формі з дерев: від холоду їх паралізує. Якщо морози про-
називного відмінка, характерними для книжних стилів тримаються кілька днів – ігуани можуть загинути,
російської мови, але нетиповими для української мови: кажуть зоологи. Ситуація справді загрозлива: адже
Зазначається, що температура в регіоні знизилася різкого потепління в найближчі дні не обіцяють.
майже до мінус 40 градусів за Цельсієм. А морози ще й Також повідомлялося, що згідно з прогнозами, до
значно ускладнюються сильним вітром та рясними кінця цього тижня на північному сході США буде хо-
снігопадами… Також повідомляється про закриття лодніше, ніж на Марсі (11). У виділених фрагментах
низки аеропортів, зокрема, аеропорту ім. Джона Кен- автор ігнорує правила пунктуаційного виділення вста-
неді в Нью-Йорку, де рейси на виліт скасовуються, а вних конструкцій і навпаки, виділяє як вставні ті ком-
літаки, що летять до Нью-Йорку, перенаправляють- поненти, які такими не є, не враховує мотивованість
ся до інших міст (3) (зазначено; ускладнені, повідом- розділових знаків у складнопідрядних реченнях відно-
ляють, рейси скасовують, літаки перенаправляють); шеннями між предикативними частинами тощо. І такі
випадки не поодинокі, особливо складною є ситуація з
†
відокремленими компонентами речення (які часто
Наведені речення можуть містити водночас і помилки інших
типів.
пунктуаційно не виділяють) та вставними компонента-
41
ми (їх то не виділяють, то виділяють як вставні ті ком- хелскі, постановник першого та другого «Джона Уі-
поненти, які такими не є). ка», вже довів, що дещо знає про те, як ефектно зні-
Подекуди в аналізованих текстах речення настільки мати б'ють один одного людей (34); Боб Айгер, глава
перевантажені неправильними словоформами, що це Disney, підтвердив, що тепер, після придбання Fox, у
затемнює зв’язки й семантико-синтаксичні відношення Marvel дійсно є плани включити Людей Ікс, Дедпула і
між його компонентами й робить його значення майже Фантастичну четвірку в кіновсесвіту MCU (37);
незрозумілим: Більше двадцяти років гримуча суміш з Якщо угода відбудеться, Вуді Харрель-
охоплених протиріч, образи, нерозуміння, розчарування сон приєднається до Тому Харді в екранізації марвело-
і відсутність віри в Бога опановуються героєм (30); вского коміксу "Веном", спін-оффа "Людини-павука",
Так, до списку санкцій законі згадуються секторальні і пише Variety (38); Студія братів Руссо викупила права
персональні санкції проти російської верхівки і еконо- на Артбук Саймона Стеленхага "The Electric State",
міки, введені у відповідь на збройний напад Кремля гроші на реалізацію якого він збирав за допомогою
проти України (15). краудфандінговой платформи Kickstarter… Сценарної
Якщо в багатьох текстах виявлені помилки можуть адаптацією вже займаються Крістофер Маркус і
бути потлумачені як недогляд чи недбалість редактора, Стівен МакФеллі... (39); Сюжет фільму розповідає
то рівень мовної девіативності матеріалів деяких веб- про доктора Алексе Мёррі (Кріс Пайн), який безслідно
сайти виразно свідчить про те, що вони публікують зникає під час одного з експериментів (31).
україномоні переклади, зроблені автоматично, без З огляду на таку недобросовісність у перекладі ма-
жодного редакторського опрацювання. У таких випад- теріалів для україномовних версій сайтів необхідною є
ках ідеться не просто по порушення певних лексичних державна мовна сертифікація останніх. Рівень девіати-
чи граматичних норм. Подекуди російські слова просто вності, який засвідчують тексти новин інтернет-
записуть по-українському, із заміною деяких літер, що порталів, загрожує екології української мови й часто
їх українська мова не має, або ж навіть і без такої замі- спонукає україномовних користувачів робити вибір на
ни, ігноруючи й графіку української мови. Показовим користь російськомовної версії, аби мати змогу читати
щодо цього є сайт kinoafisha.ua, де публікують зокрема неспотворений текст. Тому замість розширити сферу
і новини про кінозірок та огляди фільмів. Наприклад: функціонування мови й ствердити її позиції, україно-
Однак ці зусилля по вживанию в образ явно не пропали мовні версії багатьох сайтів через недбалий до них
даром: Гарі Олдман був номінований на премію «Золо- підхід мають протилежний ефект. Тільки за умови
тий глобус 2018» і, ймовірно, буде претендувати і втручання держави й законодавчого регулювання мов-
нагороду Американської Кіноакадемії (30); Розмовляю- ного питання в інтернет-середовищіможна виправити
чи з The Hollywood Reporter, глава Disney Боб Айгер дав цю ситуацію, зокрема шляхом зобов’язання агентів
зрозуміти, що ніхто не збирається пом'якшувати українського сектору інтернету мати україномовну
насильство в «Дедпула» і що франшиза про балакучим версію сайтів, сторення органу, який би контролював
найманця благополучно стане частиною всесвіту якість локалізованих веб-сайтів та здійснював їхню
Marvel, не змінюючи свій рейтинг R. «"Дедпул" був і мовну сертифікацію, та впровадження системи штраф-
буде брендом Marvel. Але тепер у нас з'явилась слушна них санкцій, надходження від яких до державного
нагода створити марвеловскій бренд з рейтингом R», - бюджету можна було б спрямовувати на розвиток дер-
прокоментував Айгер (32); Роузі Хантінгтон-Уайтлі жавної мови.
позує в пікантному білизна (33; заголовок); Чад Ста-
1. Ільків О. Як громадська ініціатива вплинула на створення 5. Рибка А. Українська мова й комерція: несумірність чи перс-
україномовного сайту // Режим доступу: пектива // Режим доступу: http://language-
http://tvoemisto.tv/news/yak_gromadska_initsiatyva_vplynula_n policy.info/2016/03/ukrajinska- mova -j-komertsiya-nesumirnist-
a_stvorennya_ukrainomovnogo_ saytu__81607.html chy-perspektyva/
2. Михальченко А. Чи українським є інтернет-простір в Украї- 6. Свідлов С. Становище української мови в українському
ні? // Режим доступу: http://zrada.today/prognozi-i- сегменті інтернету // Режим доступу: http://language-
dumki/cikavo-znati/chi-ukrayinskim-ie-internet-prostir-v- policy.info/2016/10/stanovysche-ukrajinskoji-movy-v-
ukrayini ukrajinskomu-sehmenti-internetu/
3. Про засади державної мовної політики: Закон України від 7. Тищенко О. Мова інтернет-спілкування: стиль, норма, освіта
03.07.2012 // Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/ // Дивослово, 2012, №11, С.35-39.
show/5029-17 8. Чемеркін С. Українська мова в інтернеті // Режим доступу:
4. Проект закону «Про забезпечення функціонування українсь- http://www.interklasa.pl/portal/
кої мови як державної» №5670-д від 09.06.2017 // Режим до- dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=rm26_05
ступу: 9. Usage of content languages for websites // Режим доступу:
http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61994 https://w3techs.com/technologies/overview/content_language/all
REFERENCES
1. Ilkiv, O. How the public initiative influenced the creation of a 3. On the principles of the state language policy: Law of Ukraine
Ukrainian-language site // Access mode: from 03.07.2012 // Access mode: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/
http://tvoemisto.tv/news/yak_gromadska_initsiatyva_vplynula_n show/5029-17
a_stvorennya_ukrainomovnogo_saytu__81607.html 4. Draft law ‘On ensuring the functioning of the Ukrainian language
2. Mykhalchenko, A. Is there Ukrainian Internet space in Ukraine? // as a state one’ №5670-д from 09.06.2017 // Access mode:
Access mode: http://zrada.today/prognozi-i-dumki/cikavo- http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=61994
znati/chi-ukrayinskim-ie-internet-prostir-v-ukrayini 5. Rybka, А. The Ukrainian language and commerce:
incommensurability or prospect // Access mode: http://language-
42
policy.info/2016/03/ukrajinska- mova -j-komertsiya-nesumirnist- 7. Tyshchenko O. The Language of Internet communication: style,

chy-perspektyva/ norm, education // Dywoslowo, 2012, №11, С.35-39.
6. Swidlov S. The situation of the Ukrainian language in the 8. Chemerkin, S. The Ukrainian language in the Internet // Access
Ukrainian Internet sector // Access mode: http://language- mode: http://www.interklasa.pl/portal/
policy.info/2016/10/stanovysche-ukrajinskoji-movy-v- dokumenty/ridna_mowa_uk/index.php?page=rm26_05
ukrajinskomu-sehmenti-internetu/
SOURCES
1. https://ukr.segodnya.ua/ukraine/skandal-s-gruzinskim-legionom- 22. https://religions.unian.ua/religionsworld/2329501-duhivnik-
poyavilas-reakciya-armeycev-1103654.html; korolevi-elizaveti-vidpoviv-episkopu-scho-zaklikae-molitisya-
2. https://ukr.segodnya.ua/economics/enews/net-osnovaniy-dlya- schob-spadkoemets-ziyshov-na-prestol-yak-gey.html;
feyerverka-poroshenko-opisal-ekonomicheskuyu-situaciyu-v- 23. https://religions.unian.ua/religionsworld/2331700-the-telegraph-
ukraine-1103649.html; sklav-spisok-naykrasivishih-tserkov-svitu.html;
3. https://tsn.ua/svit/blizko-100-mln-amerikanciv-poterpayut-vid- 24. https://religions.unian.ua/religionsworld/2331700-the-telegraph-
ekstremalnogo-holodu-1080255.html; sklav-spisok-naykrasivishih-tserkov-svitu.html;
4. https://tsn.ua/svit/u-franciyi-dolyu-predstavnictva-dnr- 25. https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/01/7/7075768/;
virishuvatime-vischiy-tribunal- 26. https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/01/7/7075767/;
1080305.html?_ga=2.45374244.1016928254.1515341713- 27. http://www.pravda.com.ua/news/2018/01/7/7167692/;
1837190162.1515341713; 28. https://tsn.ua/svit/blizko-100-mln-amerikanciv-poterpayut-vid-
5. https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/01/6/7075747/; ekstremalnogo-holodu-1080255.htm;
6. https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/01/7/7075759/; 29. https://kinoafisha.ua/ua/news/dita-fon-tiz-poteryala-ble-form;
7. https://www.eurointegration.com.ua/news/2018/01/7/7075767/; 30. https://kinoafisha.ua/ua/news/mest-otstupnika;
8. http://interfax.com.ua/news/tag/56.html; 31. https://kinoafisha.ua/ua/news/tresxina-vo-vremeni-nove-kadr-
9. https://ukr.segodnya.ua/ukraine/v-minzdrave-sdelali-zayavlenie- filma;
naschet-epidemii-gepatita-1103625.html; 32. https://kinoafisha.ua/ua/news/v-disney-obesxauat-sohranit-
10. https://ukr.segodnya.ua/ukraine/telekanal-ukraina-segodnya-i- dedpulu-vzrosli-reiting;
kievstar-ishchut-zvonok-kotoryy-izmenil-zhizn-1100755.html; 33. https://kinoafisha.ua/ua/news/rouzi-hantington-uaitli-poziruet-v-
11. https://ukr.segodnya.ua/world/usa/v-ssha-ledyanoy-shtorm-unes- pikantnom-bele;
dva-desyatka-zhizney-1103607.html; 34. https://kinoafisha.ua/ua/news/rejisser-djona-uika-ekraniziruet-
12. https://ukr.segodnya.ua/lifestyle/fun/prazdnik-rozhdestva- komiks-ubei-ili-bud-ubit;
gospodnego-chego-ne-v-koem-sluchae-nelzya-delat- 35. https://kinoafisha.ua/ua/news/napisana-esxe-odna-kniga-o-garri-
1103662.html; pottere;
13. https://ukr.segodnya.ua/regions/donetsk/siloviki-otrabotali- 36. https://kinoafisha.ua/ua/news/vozluablennaya-ricsarda-gira-
prifrontovuyu-avdeevku-zaderzhany-troe-boevikov- pohvastalas-roskoshnm-kolcom;
1103672.html; 37. https://kinoafisha.ua/ua/news/dedpul-i-luadi-iks-prisoedinyatsya-
14. https://ukr.segodnya.ua/regions/lvov/v-karpatah-obyavlena- k-kinovselennoi-marvel;
opasnost-shoda-lavin--1103663.html; 38. https://kinoafisha.ua/ua/news/vudi-harrelson-sgraet-v-filme-o-
15. https://ukr.segodnya.ua/ukraine/chernyy-spisok-pochemu-putin- venome;
i-ego-druzya-tak-boyatsya-novyh-amerikanskih-sankciy- 39. https://kinoafisha.ua/ua/news/rejiss-r-ono-i-bratya-russo-
1103496.html?utm_medium=referral&utm_source=lentainform porabotauat-nad-novm-filmom;
&utm_campaign=segodnya.ua&utm_term=1259974&utm_conte 40. https://kinoafisha.ua/ua/news/polunocsni-cselovek-uje-v-
nt=1; kinoteatrah-ukrain;
16. https://ukr.segodnya.ua/ukraine/molodye-uchitelya-menyayut- 41. http://www.unn.com.ua/uk/news/1669657-diyuchi-ta-kolishni-
ukrainskoe-obrazovanie-kak-vse-brosit-i-stat-uchitelem- politseyski-zaporizhzhya-zaymalis-rozbiynimi-napadami;
1101422.html; 42. http://www.unn.com.ua/uk/news/1690668-na-dilnytsiakh-v-
17. http://ua.interfax.com.ua/news/general/475271.html; katalonii-zibralysia-bazhaiuchi-proholosuvaty-na-referendumi;
18. http://ua.interfax.com.ua/news/political/475246.html; 43. https://24tv.ua/vcheni_viznachili_produkti_yaki_zdatni_omolod
19. http://ua.interfax.com.ua/news/political/475120.html; zhuvati_klitini_n887496/amp;
20. https://www.unian.ua/politics/2334383-u-stokgolmi-bilya- 44. https://espreso.tv/news/2017/11/08/v_uber_pokazaly_robotu_lita
stantsiji-metro-stavsya-vibuh-zmi.html; yuchogo_ taksi_yake_zapustyat_u_2020_roci;
21. https://economics.unian.ua/agro/2330229-v-ukrajini-pochali- 45. https://ua.112.ua/suspilstvo/kabmin-skhvalyv-vstup-
diyati-vimogi-es-do-yakosti-shokoladu.html; ukrzaliznytsi-v-asotsiatsiiu-transkaspiiskyi-transportnyi-
marshrut-431147.html
The Ukrainian Language in the Internet Space: Socio-Legal and Linguistic Dimensions
Y. S. Makarets
Abstract. The article is devoted to the problem of functioning of the Ukrainian language in Ukrainian segment of the Internet and to the
explanation of the causes and types of linguistic deviations that occur on localized versions of Ukrainian websites. The focus is made on
language ecology of news portals that not only inform an addressee about certain events, but also reflect the current state of society, its
interests, values and aspirations, and at the same time have the ability to influence them, and, consequently, to influence language behavior of
individuals.
Keywords: UAnet, language policy, language ecology, lexical deviations, grammatical deviations.
Украинский язык в интернет-пространстве: социально-правовое и лингвальное измерения
Ю. С. Макарец
Аннотация. Статья посвящена проблеме функционирования украинского языка в украинском сегменте Интернета и выяснению
причин и видов лингвальных девиаций, которые возникают на локализированных на украинском языке версиях веб-сайтов. Ос-
новное внимание сосредоточено на анализе языковой экологии новостных порталов как таких, которые не только сообщают адре-
сату об определенных событиях, но и отражают современное состояние общества, его интересы, ценности и устремления и одно-
временно обладают способностью влиять на них, а следовательно, и на языковое поведение членов общества.
Ключевые слова: уанет, языковая политика, экология языка, лексические девиации, грамматические девиации.
43
Образ жінки-стоїка в австралійській художній прозі

в лінгвокогнітивному висвітленні
О. А. Макарова
Херсонський державний університет, Херсон, Україна
Corresponding author. E-mail: aleksandra.mak29@gmail.com

Анотація. Дослідження присвячено визначенню специфіки образу жінки-стоїка в австралійській художній прозі в лінгвоко-
гнітивному висвітленні, встановленню лінгвокогнітивних механізмів, задіяних у формуванні зазначеного образу. Основою
дослідження слугує розроблена в когнітивній поетиці на основі положень когнітивної лінгвістики теорія словесного поети-
чного образу.
Ключові слова: австралійська проза, художній образ, образ жінки, жінка-стоїк, лінгвокогнітивні механізми.
Дослідження присвячено визначенню специфіки об- Загалом образ характеризуємо як естетичну катего-
разу жінки-стоїка в австралійській художній прозі в рію, яка характеризує особливий, притаманний мис-
лінгвокогнітивному висвітленні, встановленню лінг- тецтву спосіб відтворення сформованого фантазією
вокогнітивних механізмів, задіяних у формуванні письменника уявного світу до певної міри співвіднос-
зазначеного образу. Основою дослідження слугує ним з реальним світом читача на рівні суспільних,
розроблена в когнітивній поетиці на основі положень культурних, історичних, психологічних, інших явищ.
когнітивної лінгвістики теорія словесного поетичного Слідом за Л.І. Бєлєховою, художній образ ми розу-
образу [2]. Актуальність статті зумовлена загальною міємо як триєдність передконцептуальної, концептуа-
спрямованістю лінгвістичних досліджень у когнітив- льної та вербальної іпостасі, для усвідомлення його
ному вимірі, що має на меті розкриття механізмів концептуальної іпостасі проводимо реконструкцію
взаємодії мови та мислення, зокрема у процесі конст- концептуальних схем, що лежать у підґрунті словес-
руювання образу жінки-стоїка в австралійській худо- них образів, які актуалізують художній образ жінки.
жній прозі. Окреслення характеру взаємодії між різ- Словесний образ визначається як відрізок мовлення,
ними видами художнього мислення та способами що несе образну інформацію, значення якої не є екві-
їхнього втілення в тексті сприятиме подальшому роз- валентним значенню окремо взятих елементів цього
витку теорії образності, яка активно описується в відрізка [2, с. 30].
працях багатьох вчених: M. Freeman, M. Johnson, G. Передконцептуальна іпостась словесного образу –
Lakoff, M.Turner, Z. Kоveсses, G.Fauconnier, Л.І. Бєлє- це його глибинний смисл, що вилучається через ана-
хової, С.А. Андреєвої, Л.В. Димитренко, С.О. Хахало- ліз образ-схем архетипів і базових концептів. Образ-
вої, Н.А.Чес, О.Й. Філіпчик, Н.В. Яро- схеми – це когнітивні моделі, які опредметнені у се-
вої. Актуальності дослідженню додає й той факт, що мантиці номінативних одиниць художнього тексту
воно здійснюється на теренах лінгвокультурологічно- [7].
го підходу до образу жінки. Цей підхід представлений Концептуальна іпостась словесного образу – це
у працях В. І. Карасика, Е. А. Ярмахової, О. А. Дмит- внутрішньоформний образ, структурований концеп-
рієвої, Л. П. Селіверстової, А. Ю. Коровиної, В. В. туальними схемами, які вилучаються чи реконструю-
Дерев’янського, І. А. Мурзінової та ін. і пов’язаний з ються шляхом концептуального аналізу складників
моделюванням лінгвокультурних типажів. царини мети і джерела образу на основі теорії концепту-
Кінець XIX - початок XX століття характеризуєть- альної метафори [2, c.34].
ся активністю жінок на всіх рівнях діяльності суспіль- Вербальна іпостась образу є втіленням його перед-
ства. Слід зазначити, що така активна позиція призве- концептуальної й концептуальної структури в словес-
ла до певних результатів: жінкам вдалося домогтися ну тканину тексту шляхом різних лінгвокогнітивних
значних змін «у правовій системі щодо цивільного операцій і процедур, серед яких конструктивно-
шлюбу, розлучення, в питаннях захисту материнства і творче мапування є ведучим [2, c.36].
дитинства, трудового та сімейного права, тобто фак- Натомість лінгвокультурний типаж є узагальне-
тично повної рівноправності з чоловіками» [4, c.19]. ним типом особистості, що виділяється за соціально-
Жінка в Австралії сьогодні дуже часто годувальник значущими параметрами в межах певного соціально-
сім’ї. Це обумовлено декількома обставинами. Одна з етнічного суспільства, що має певні характеристики і
них – зміна характеру праці. Фізична, «чоловіча» сила впізнається носіями конкретної етно- або соціокуль-
має все менше значення. Вивчені дослідження засвід- тури за специфічними характеристиками вербальної і
чують, що дівчата / жінки входять в сферу ділової невербальної поведінки [3, c.20]. Лінгвокультурний
активності швидше і охочіше, ніж молоді люди / чо- типаж може робити істотний вплив на поведінку
ловіки, наприклад в сферу домашнього господарства, представників відповідної культури. Відмінною особ-
що вважається суто жіночою [5, c.119]. Таким чином, ливістю терміна «лінгвокультурний типаж» є те, що
відбувається затвердження чоловічого зразка поведін- він акцентує увагу на культурно-діагностичній зна-
ки для жінок, що закономірно відображається й у чущості типізованої особистості для розуміння куль-
художній літературі шляхом формування образу жін- тури і на вивчення цієї особистості з позицій лінгвіс-
ки-стоїка. тики [3, c.22].
44
В. І. Карасик розглядає основні характеристики по- прикладах відхилення від загальноприйнятих стерео-
ведінки (в тому числі і мовної) лінгвокультурного типів не заважає сприймати жінку в позитивному
типажу через призму мовної свідомості представників світлі, що, тим не менш, тільки підсилює детерміна-
соціуму, при цьому вчений робить акцент на цінніс- цію андроцентрічность спрямованості австралійської
них характеристиках типажу, ставлячи на чільне міс- картини світу.
це ставлення представників соціуму до досліджувано- В австралійській міфології відомо багато сильних
го типу особистості. Тобто, вивчення лінгвокультур- персонажів жіночої статі, з якими пов’язували уяв-
ного типажу – один з підходів до вивчення мовної лення про певні сили природи, явища та образи. Люди
особистості, особливістю якого є встановлення цінні- вірили у богинь, що берегли гармонію світу, прино-
сної значущості цього типу особистості в культурі сили красу, тепло і світло. Кожна з них відповідала за
соціуму. Комплексне дослідження типажу здійсню- певні процеси і втілювала образ одного з найважливі-
ється за рахунок вивчення колективної свідомості ших аспектів буття:
(колективної мовної особистості) носіїв тієї чи іншої For a moment she said nothing, her hands gripping the
лінгвокультури. При цьому при моделюванні деяких chair arms hard; then she began to relax, and opened her
типажів мовні характеристики можуть виявитися eyes. They glittered in the lamplight redly, but not with
нерелевантними. Опис мовних характеристик типажу tears; with something harder, more brilliant. He caught
– це лише один з безлічі аспектів, що характеризують his breath, felt fear. She looked like a spider [9].
лінгвокультурний типаж, багатовимірний феномен в У наведеному прикладі автор підкреслює, що кміт-
лінгвокультурі. ливість Меггі у тому, що вона подолала слабкості
З точки зору лінгвоконцептологіі, лінгвокультур- жінки (not with tears). Екстраполюючи положення
ний типаж, як ментальним утворенням, є різновидом праці Л.І.Бєлєхової щодо триєдності художнього об-
концепту, змістом якого є типізована особистість [3, разу, вважаємо, що образ жінки-стоїка актуалізується
c.25]. Таким чином, лінгвокультурні типажі можна в прийменниковому словосполученні not with tears як
віднести до числа предметних концептів. його вербальна іпостась, натомість передконцептуа-
У змісті концепту В. І. Карасик виділяє три основні льна іпостась реконструюється через концептуальну
складові: понятійну, образну і ціннісну. Понятійна модель TEAR IS WEAKNESS. Авторка роману «Ті,
сторона концепту - це мовна фіксація концепту, його що співають у тернії» підкреслює, що в Меггі немає
позначення, опис, ознакова структура, дефініція, по- сліз, тим самим створюючи образ сильної жінки, жін-
рівняльні характеристики цього концепту по відно- ки-стоїка. Надалі К.Маккалоу продовжує with
шенню до того чи іншого ряду концептів. Образна something harder, more brilliant, використовуючи
сторона - це зорові, слухові, тактильні, смакові харак- прикметники у вищому порівняльному ступені
теристики предметів, явищ, подій, які в тому чи ін- (harder, more brilliant) авторка підводить читача до
шому вигляді відображені в нашій свідомості. Цінніс- «кульмінації» образу сильної жінки – She looked like a
на сторона концепту характеризує важливість цього spider. Авторка порівнює жінку з павуком She looked
утворення, як для індивідуума, так і для колективу [3, like a spider , тим самим підкреслюючи її силу та на-
с. 154]. Такі ж складові можна виділити і у лінгвоку- діляючи особливими якостями, оскільки згідно з Авс-
льтурних типажів. тралійською міфологією павук є творцем Всесвіту і
Присутність понятійної, образної та, найважливі- йому належить влада.
ше, ціннісної складових характеризує і лінгвокульту- Під гнітом життєвих випробувань Меггі стала
рний типаж як концепт типізованої особистості. Ак- справжніми стоїком, мужньо переносить всі негараз-
центуація ціннісного елемента відрізняє лінгвокуль- ди. Члени сім’ї її навчилися стримувати свої почуття,
турний концепт від інших ментальних одиниць, вико- таке їхнє виховання. У важких сімейних обставинах
ристовуваних в різних областях науки (наприклад, Меггі подорослішала дуже рано та перетворилась у
фрейм, поняття, когнітивний концепт, сценарій, жінку-стоїка, образ якої об’єктивується в епіграфі до
скрипт, образ, архетип і т.п.). Центром концепту зав- роману:
жди є цінність, оскільки концепт служить досліджен- There is a legend about a bird which sings just once in
ню культури, а в основі культури лежить саме цінніс- its life, more sweetly than any other creature on the face
ний принцип. Отже, лінгвокультурний типаж жінки – of the earth. From the moment it leaves the nest it search-
узагальнені образи особистостей, чия поведінка і чиї es for a thorn tree, and does not rest until it has found
ціннісні орієнтації істотно впливають на лінгвокуль- one. Then, singing among the savage branches, it impales
туру в цілому і є показниками етнічної та соціальної itself upon the longest, sharpest spine. And, dying, it
своєрідності суспільства. rises above its own agony to outcarol the lark and the
Матеріал дослідження дозволяє стверджувати, що nightingale. One superlative song, existence the price.
чоловіча норма поведінки, реалізована в жінці, надає But the whole world stills to listen, and God in His
їй позитивну конотацію, що підкреслює її сильний heaven smiles. For the best is only bought at the cost of
характер. У багатьох легендах дуже точно зображу- great pain… Or so says the legend.
ється пихатість і непокірність жінок, гідно конкурували Так, загальний іменник a thorn tree є уособленням
з чоловіками. проблем та складнощів у житті людини. Цей образ
Як показав аналіз матеріалу, домінуюча роль еле- реконструюємо за допомогою концептуальної схеми
ментів чоловічої культури (чоловічого світобачення, THORN IS PAIN. Авторка підкреслює, що не дивля-
оцінковості, авторських позицій) не виключає прису- чись на біль пташка співає But the whole world stills to
тності в австралійській картині світу жіночого «голо- listen, and God in His heaven smiles, отже проявляєть-
су» і жіночого світовідчуття. У всіх представлених ся жага до життя та подолання труднощів. Пташка –
45
це Меггі, головна героїна роману К.Маккілоу «Ті, що батьків і дитини. К. Юнг виділяє подвійну природу
співають у тернії», була щасливою, хоча б мить, стій- міфів про матір: з одного боку вона любляча, яка пік-
ко боролася за своє щастя. лується про зростання і родючості, з іншого боку,
Образ пташки неодноразово зустрічається в романі страшна, таємна, загадкова, що поглинає, отруйна.
як символ самопожертви та витривалості заради щасли- Описуючи сильну жінку, австралійські автори не-
вої миті: рідко наділяють її рисами сміливості та кмітливості:
The bird with the thorn in its breast, it follow an im- The gaunt, sun-browned bushwoman dashes from the
munatable law; it is driven by it knows not what to impale kitchen, snatches her baby from the ground, holds it on
itself, and die singing. At the very instant the thorn enters her left hip, and reaches for a stick….
there is no awareness in it of the dying to come; it simply She thinks how she fought a flood during her hus-
sings and sings until there is not the life left to utter an- band's absence. She stood for hours in the drenching
other note. But we, when we put the thorns in our downpour, and dug an overflow gutter to save the dame
breasts, we know. We understand. And still we do it. Still across the creek. …
we do it. She also fights the crows and eagles that have designs
На відміну від пташки сильна жінка знає ціну сво- on her chickens. The plan of campaign is very original
єму щастю, про що йдеться в романі: [8].
We can know what we do wrong even before we do it, Дуже часто образ жінки-стоїка формується у тво-
but self-knowledge can't affect or change the outcome, рах, де описується відсутність чоловіка, жінка зали-
can it? Everyone singing his own little song, convinced шається дома з дітьми та змушена вирішувати «чоло-
it's the most wonderful song the world has ever heard. вічі» питання. Так, наприклад, як у вищенаведеному
Don't you see? We create our own thorns, and never stop фрагменті оповідання Г.Лоуренса.
to count the cost. All we can do is suffer the pain, and tell Австралійські міфи про Велику Матір – це міфи
ourselves it was well worth it. про жіноче начало світу, що представляють
Отже, інтерпретуємо образ жінки-стоїка як той, об’єктивну істину природи, втілює в образах жінки-
який актуалізується в лексемі bird (WOMAN IS матері, богині, жриці. Жінка виступає як Аніма (Ду-
BIRD), натомість образ кохання – в лексемі thorn ша) і як духовний провідник. Основне завдання жін-
(LOVE IS THORN). ки-матері – це створення умов для духовного розвит-
Створюючи образ жінки-стоїка австралійські пись- ку тих, кого вона народила, за кого взяла відповідаль-
менники зверталися до теми материнства, адже саме ність, з ким близька.
воно доводить неймовірну силу жінки. Одне з голов- В австралійській художній мовній картині світу
них місць в австралійській культурі відводиться Ве- намітилася тенденція до паритетності чоловіків і жі-
ликій Богині-Матері — жіночому началу родючості, в нок в тому плані, що жінки, які мають чоловічі якості,
якому відображається уявлення про відтворюючі оцінюються позитивно.
функції Землі, жінки, Природи. Культ матері, який в Одним з когнітивних класифікаторів, що детермі-
австралійців пов’язується з обожнюванням землі, став нують концептуальний образ жінки-стоїка в австра-
основою етнічної домінанти австралійського націона- лійській художній картині світу, є матиринство. До-
льного характеру. мінантними екстернальними константами жіночих
Жіноче і чоловіче в австралійській лінгвокультурі – образів виступають – їх оціночно-естетичні характе-
це швидше за все принципи, символ протилежних сил ристики, з становленням (дорослішанням) жінки змі-
в повсякденній свідомості, які реалізуються в образах нюються і розширюються її сутнісні і соціально-
жінки і чоловіка, в міфологічній свідомості – в обра- вікові детермінанти і, відповідно, корпус мовних за-
зах жіночого і чоловічого. собів, що характеризують її, стає різноманітніше.
Материнство є розуміння, що душа дитини – це са- Характерологічні ознаки внутрішнього світу образів
мостійна душа, яка б вимагала тільки допомоги, а не жінок-стоїків в індивідуально-авторській картині
нав’язування думки і тим більше диктату. Зречення австралійських авторів базуються, переважно, на їх
жінки, яка народила дитину від самої себе є усвідом- морально-етичних, ментально-інтелектуальних і емо-
лення і прийняття окремо душі дитини, виконання ційно-психологічних якостях, які виступають, зако-
свого завдання в цьому світі. Міф материнства є ос- номірним чином, когнітивними класифікаторами
новою побудови не тільки відносин батьків і дітей. Це вербалізованого психологічного портрета жіночих
основа побудови відносин між людьми в позиціях образів.
1. Апресян Ю. Д. Образ человека по данным языка: попытка 5. Скутнева С. В. Тендерные аспекты жизненного самоопре-
системного описания [Текст] / Ю. Д. Апресян // Избран- деления молодежи: дис. . канд. филол. наук Текст. / С. В.
ные труды. Т. 2. Интегральное описание языка и систем- Скутнева. – Тольятти, 2004. – С. 119.
ная лексикография. - М., 1995. – С. 317-354. 6. Croft W. Cognitive Linguistics. – Cambridge: Cambridge
2. Бєлєхова Л. Словесний образ в американській поезії: лінг- University Press, 2004. – 356 p.
вокогнітивний аспект. – М.: ООО “Звездопад”, 2004. – 7. Lakoff G. Women, fire, and dangerous things: What catego-
376 с. ries reveal about the mind [Text] / G. Lakoff. - Chicago: Uni-
3. Карасик В.И. Языковой круг: личность, концепты, дис- versity of Chicago Press, 1987.
курс – Волгоград: Перемена, 2002. – 477 с. 8. Lawson H. The Drover’s Wife [Режим доступу] –
4. Крашенинникова Н., Жидкова О. История государства и https://belvoir.com.au/productions/the-drovers-wife/
права зарубежных стран [Текст]. / Н. Крашенинникова, 9. McCullough C. The Thorn Birds. Mass Market Paper-
О. Жидкова. М., 1998. – 480 с. back, Avon Books, - 1978. – 692p.
46
REFERENCES
1. Аpresyan Y. D. The image of Man in language: the probe of 3. Karaik V.I. Yazykovoj krug: lichnost, koncepty, discurs [Lan-
systemic description [Text]/ Аpresyan Y. D.// Collected guage sphere: personality, concepts, discourse ] – Volgograd:
Works. T.2. Integral description of language and systemic Peremena, 2002. – 477 s.
lexicography. – M., 1995. – P.317-354. 4. Krashennikova N., Zhidkova O. History of State and Law of
2. Belekhova L.I. Slovesnyi obraz v amerikanskyi poezii: foreign countries [Text] / Krashennikova N., Zhidkova O. –
lingvokognityvnyi aspect [Verbal image in American poetry: M., 1998. – 480 p.
linguistic and cognitive perspective]. – M.: OOO 5. Skutneva S.V. Gender aspects of life course of youth : PhD
“Zvezdopad”, 2004. – 376 s. Thesis. / Skutneva S.V. – Toliatti, 2004. – P.119.
The image of Stoic Woman in Australian literary prose in linguocognitive perspective
O. A. Makarova
Abstract. The research is devoted to the definition of the specific character of the Stoic woman in the Australian prose in linguocog-
nitive perspective, to the defining of linguocognitive mechanisms involved in the formation of the image. The basis of the study is
the theory of verbal poetic image developed in cognitive poetry on the basis of the positions of cognitive linguistics. The relevance of
the article is determined by the general orientation of linguistic research in a cognitive dimension, which aims to reveal mechanisms
for the interaction of language and thinking, in particular, in the process of constructing the image of Stoic woman in Australian
prose.
Keywords: Australian prose, image, Image of Stoic woman, linguocognitive mechanisms.
Образ женщины-стоика в австралийской художественной прозе в лингвокогнитивном ключе
А. А. Макарова
Аннотация. Исследование посвящено определению специфики образа женщины-стоика в австралийской художественной
прозе в лингвокогнитивном освещении, установлению лингвокогнитивных механизмов, задействованных в формировании
указанного образа. Основой исследования служит разработанная в когнитивной поэтике на основе положений когнитивной
лингвистики теория словесного поэтического образа. Актуальность статьи обусловлена общей направленностью лингвисти-
ческих исследований в когнитивном измерении, что имеет целью раскрытие механизмов взаимодействия языка и мышле-
ния, в частности в процессе конструирования образа женщины-стоика в австралийской художественной прозе.
Ключевые слова: австралийская проза, художественный образ, образ женщины, женщина-стоик, лингвокогнитивный
механизмы.
47
Семіотична структура твіт-текстів

(на матеріалі Твітеру Дональда Трампа)
О. О. Мелещенко
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Corresponding author. E-mail: olga.o.meleshchenko@gmail.com

Анотація. Стаття присвячена дослідженню семіотичної структури твіт-тексту як основної комунікативної одиниці інтернет-
жанру твітінг, що породжується на платформі Твітер. Визначено мультимодальне семіотичне наповнення жанрового формату
твітінгу, виявлено та схарактеризовано вербальний та зображальний модуси як конститутивні семіотичні компоненти твіт-
тексту, а також виділено основні моделі сполучення цих семіотичних ресурсів у межах твіт-тексту.
Ключові слова: жанровий формат, мультимодальність, семіотичний модус, семіотична структура, твітінг, твіт-текст.
Вступ. З появою глобальної комп’ютерної мережі Ін- послідовності знакових одиниць, основними властиво-
тернет комунікативні ресурси природної мови допов- стями якої є зв’язність і цілісність» [2]. Мультимодаль-
нюються ресурсами інших знакових систем, які відіг- ність передбачає взаємодію різних «модусів» (англ.
рають усе важливішу роль у комунікації. Ще на почат- modes), де модус постає як «соціально сформований і
ку 1960х років минулого століття Г. М. Маклюен звер- культурно обумовлений ресурс для породження зна-
нув увагу на те, що сама форма нових електронних чення» [5, с. 79]. У комунікації взаємодіють такі моду-
засобів комунікації впливає на зміст повідомлення, си, як зображення, вербальний текст, музика, жести,
посилюючи ступінь впливу [3]. Виникнення нових поза, вираз обличчя тощо. У парадигмі мультимодаль-
інтернет-технологій, зокрема стрімкий розвиток таких ності відзначається не лише необхідність дослідження
соціальних медій як Твітер, породили нові інтернет- одночасної присутності і взаємодії різних способів
жанри, у яких стало можливим спілкування за допомо- створення смислу (модусів), але і також і те, що кожен
гою текстів, що комбінують ресурси різних семіотич- модус має різні можливості і обмеження у цьому про-
них модусів. До таких інтернет-жанрів відноситься і цесі [4, c. 3].
твітінг. Результати та їх обговорення. Твітінг як інтернет-
Мета дослідження полягає у виявленні семіотичної жанр має незмінний набір обов’язкових компонентів –
структури мономодальних і бімодальних твіт-текстів. так би мовити «рамку», в яку власне і поміщається
Поставлена мета передбачає розв’язання таких за- кожне твіт-повідомлення. За семіотичним наповненням
вдань: 1) визначити семіотичне наповнення жанрового ця «рамка», яку ми визначаємо як жанровий формат
формату твітінгу; 2) виявити конститутивні семіотичні твітінгу, є бімодальним текстом, який містить верба-
компоненти твіт-тексту; 3) встановити основні моделі льний і зображальний компоненти. Ці компоненти
сполучення ресурсів різних семіотичних модусів у розглядаються як континууми, тобто кожен текст
межах твіт-тексту. включає як вербальні, так і зображальні символи, проте
Об’єктом дослідження є комунікативні одиниці тві- отримує назву за позначенням символів, які переважа-
тінгу – твіт-тексти, а предметом – їх семіотична струк- ють.
тура. Вербальний компонент включає ім’я автора твіту
Матеріалом дослідження є 200 твітів-повідомлень з (Donald J. Trump), електронну адресу (@realDonald
інтернет-платформи Твітеру Дональда Трампа. Trump), дату (наприклад, Nov 14) [12] (рис. 1). Заува-
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Ви- жимо, що у вербальному компоненті літерний спосіб
вчення способів взаємодії мультимодальних ресурсів в об’єктивації повідомлення поєднується із зображаль-
комунікації є однією з найбільш активно досліджува- ним, а саме: цифровим (14) та електронним (@). Зо-
них проблем сучасних лінгвістичних студій [4; 5], оскі- бражальний компонент охоплює фотографію автора
льки ця проблема безпосередньо пов’язана із соціаль- твіту (зображально-образний спосіб об’єктивації пові-
ними та комунікативними практиками, які спрямовані домлення) та спеціальні абстрактні символи роботи з
на формування образу світу людини і регуляцію її інформацією: 1) символ повідомлення – кількість від-
соціальної поведінки. Швидке зростання кількості повідей у коментарях; 2) стрілки – кількість ретвітів,
користувачів та об’єму спілкування, що здійснюється тобто ретрансляцій повідомлення; 3) серце – кількість
за допомогою інформаційних технологій та, зокрема, «лайків»; 4) конверт – функція «надіслати особисте
платформи Твітер, визначають актуальність аналізу повідомлення». Ці абстрактні зображальні символи
взаємодії мультимодальних засобів комунікації в інте- супроводжуються цифровими і буквеними символами
рнет-жанрі твітінгу. (14К; 12; 85К), де К використовується на позначення
Твітінг є інтернет-жанром, який реалізується на пла- кількості виконаних дій у тисячах. Наприклад:
тформі сервісу мікроблогінгу Твітер [1]. Ця платформа
уможливлює утворення мультимодальної комунікати-
вної одиниці – твіту, яка власне і є матеріальним вті-
ленням твітінгу. Твіт розуміємо як мультимодальний Рис. 1. Мультимодальний жанровий формат твіту.
текст. Таке розуміння узгоджується із базовим визна-
ченням тексту як «об’єднаної смисловим зв’язком
48
Технічні особливості платформи Твітер дозволяють У контексті гіпертекстуальної ієрархії твітінгу набі-
створювати твіт-повідомлення за допомогою двох рне повідомлення і прикріпний компонент розглядає-
типів компонентів (рис. 2), які надходять за різними мо як гіпотексти, які, сполучаючись між собою у різні
каналами: набірного повідомлення довжиною до 140 способи, створюють мономодальний або бімодальний
символів, яке створюється комунікатором безпосеред- твіт-текст.
ньо на платформі Твітер, та прикріпного компонента, Мономодальний твіт-текст реалізується у межах
який запозичується (або створюється) комунікатором одного модусу – вербального або зображального. Від-
деінде і прикріплюється до набірного повідомлення у повідно, виділяємо вербальні і зображальні твіт-тексти.
готовому вигляді. Прикріпний компонент супроводжує Мономодальні вербальні твіт-тексти втілюються
набірний або виступає самостійним носієм інформації. як набірним, так і прикріпним компонентами.
Наприклад [12]: Прикладом мономодального набірного вербального
твіт-тексту є наступний твіт Дональда Трампа [12]
(рис. 3):
Рис. 3. Мономодальний набірний вербальний твіт-текст.
Різновидом мономодального вербального твіту є

мономодальний прикріпний вербальний твіт-текст,
Рис. 2. Компоненти твіт-повідомлення. який автор не набирає, а викладає готовим у Твітер, як
наприклад, відповідь користувача Listen Up на твіт
Набірне повідомлення може включати як вербаль-
Д. Трампа The only people who don’t like the Tax Cut Bill
ний, так і зображальний компоненти. Останній охоп-
are the people that don’t understand it or the Obstruction-
лює іконічні (наприклад, ) і символічні (напри- ist Democrats that know how really good it is and do not
клад, ) зображення, які називають емодзі. want the credit and success to go to the Republicans! [9]
Прикріпне повідомлення також може бути предста- (рис. 4):
вленим одним чи більше модусами, тобто бути моно-
модальним або бімодальним.
Рис. 4. Мономодальний прикріпний вербальний твіт-текст.
Користувач Listen Up висловлює незгоду із думкою світлі, так як використовується лексема Scam, що поз-
Д. Трампа за допомогою прикріпного твіту, що містить начає шахрайство [7]. У основному тексті висвітлю-
вербальний текст, який автор відповіді знайшов в ме- ються його недоліки та аргументується те, що переваги
режі Інтернет або створив за допомогою фото- чи текс- від цього законопроекту отримає тільки держава та
тових редакторів. У респонсивному твіті заголовок 16 заможний прошарок суспільства. Відсутність набірного
REASONS TO RESIST THE #GOPTaxScam розміщується компоненту відповіді, очевидно, обумовлено тим, що
на фоні червоного кольору та супроводжується текстом прикріпне повідомлення містить вичерпну аргумента-
на чорному фоні, де послідовно висвітлюються негати- цію проти твердження Д. Трампа. Відтак взаємодія
вні наслідки податкового законопроекту, запропонова- вербальної аргументації та контрастної оцінно-
ного представниками республіканської партії та емоційної символіки кольорів дозволяє автору створи-
Д. Трампом. Власне у назві заголовку, де цей податко- ти комунікативне повідомлення, яке впливає як на
вий законопроект позначається хештегом раціональне мислення, так і на емоції реципієнтів.
#GOPTaxScam, він вже виставляється у негативному
49
Мономодальні зображальні твіт-тексти також він уподібнює президента представнику нацистської

втілюються як набірним, так і прикріпним компонен- Німеччини.
тами. До групи бімодальних твіт-текстів належать ті
Мономодальні набірні зображальні твіт-тексти повідомлення, які реалізуються за взаємодії вербально-
охоплюють набірні повідомлення, які містять тільки го та зображального модусів. За семіотичною структу-
особливі символи, які у інтернет-комунікації мають рою виділяємо такі типи бімодальних твіт-текстів:
назву «емодзі» та визначаються як «невеликі цифрові 1) бімодальні набірні твіт-тексти; 2) бімодальні прикрі-
зображення або піктограми, що використовуються для пні твіт-тексти; 3) бімодальні набірно-прикріпні твіт-
вираження ідей чи емоцій» [7]. Прикладом даного типу тексти. Наводимо приклади перших двох типів.
твіт-текстів слугує відповідь на повідомлення Бімодальні набірні твіт-тексти ілюструємо від-
Д. Трампа Funny to hear the Democrats talking about the повіддю на твіт Д. Трампа DOW RISES 5000 POINTS
National Debt when President Obama doubled it in only 8 ON THE YEAR FOR THE FIRST TIME EVER – MAKE
years! [10] (рис. 5): AMERICA GREAT AGAIN! Користувач Rebekah Stearns
виражає задоволення за допомогою твіту, де вербаль-
ний текст доповнюється символами: PRAISE THE
LORD!! [11]. Символи, які використовує
автор відповіді, задають тон вербального висловлення
та вносять додаткові смисли: за допомогою зображення
Рис. 5. Мономодальний набірний зображальний твіт-текст. обличчя, що посміхається, автор виражає радість від
новини про підвищення індексу Доу-Джонса; іконічне
Представник спільноти Твітеру висловлює згоду із зображення прапору США символізує патріотизм;
президентом США за допомогою символів, які вира- символ серця показує задоволення цією новиною. На-
жають ставлення автора до написаного. Зображення бірне висловлення закінчується символом стиснутої
обличь, що сміються, корелюють із словом funny в руки із великим пальцем догори, що позначає підтрим-
ініціальному твіті Д. Трампа та слугують ознакою того, ку комунікатором Д. Трампа та схвалення написаного.
що автор респонсивного твіту поділяє емоції Д. Трампа Бімодальні прикріпні твіт-тексти представлені,
щодо розмов демократів про національний борг, оскі- зокрема, респонсивним твітом користувача #MAGA
льки під час перебування на посаді президента- Chocolate на ініціальний твіт Д. Трампа May God be w/
демократа Барака Обами борг подвоївся. Вживання the people of Sutherland Springs, Texas. The FBI & law
символів замість вербального тексту дозволяє автору enforcement are on the scene. I am monitoring the situation
зобразити, які саме емоції він відчуває. from Japan [13] (рис. 7):
Мономодальні прикріпні зображальні твіт-
тексти об’єктивуються статичним або динамічним
зображенням. Прикладом першого є відповідь корис-
тувача Kenny Herrick на твіт Д. Трампа Great day for
Tax Cuts and the Republican Party. But the biggest Winner
will be our great Country! [8] (рис. 6):
Рис. 7. Бімодальний прикріпний твіт-текст.
Користувач #MAGA Chocolate висловлює підтримку

Д. Трампу за допомогою бімодального прикріпного
тексту, де вербальний модус представлений вислов-
ленням We are with you President Trump. #America First.
Рис. 6. Мономодальний прикріпний зображальний твіт-текст. Зображальний модус є співзвучним змісту вербального
висловлення та представлений фотографією Д. Трампа,
Респонсивний твіт представлений іконічним зобра-
який виконує символічний жест «ми переможемо»,
женням – фотографією Д. Трампа у фірмовій кепці. Д.
іконічним зображенням прапору США у лівому куті та
Трамп тримає витягнуту руку із стиснутим кулаком та
зірок, розташованих з боків хештегу #America First.
великим пальцем догори. Цей символічний жест, що
Цей прикріпний бімодальний твіт-текст висловлює
означає схвалення або заохочення [6], корелює із сло-
закінчену думку, тому не потребує додавання набірно-
восполученнями Great day, great Country! та словом
го компоненту.
Winner. На перший погляд може здатися, що користу-
Висновки. Інтернет-жанр твітінг характеризується
вач Твітеру погоджується із висловленням Д. Трампа,
особливим мультимодальним жанровим форматом,
проте свастика на кепці замість звичайного гасла
семіотичне наповнення якого представлено вербальним
Д. Трампа Make America Great Again, свідчить про те,
та зображальним модусами, що робить його семіотич-
що відношення автора відповіді до Трампа негативне –
ну структуру бімодальною. До основних компонентів
50
твіт-тексту як комунікативної одиниці жанру твітінг сполучаються вербальний і зображальний модуси,

належать набірний і прикріпний гіпотексти, які, сполу- поділяються на бімодальні набірні, бімодальні прикрі-
чаючись у різні способи, породжують мономодальні і пні та бімодальні набірно-прикріпні твіт-тексти. Перс-
бімодальні твіт-тексти. Мономодальні твіт-тексти пективу дослідження вбачаємо у встановленні когніти-
представлені одним модусом – вербальним або зобра- вного підґрунтя взаємодії різних семіотичних модусів у
жальним, та реалізуються як набірними, так і прикріп- твіт-текстах в інтернет-комунікації.
ними твіт-текстами. Бімодальні твіт-тексти, у яких
1. Горошко Е.И. «Чирикающий» жанр 2.0 Твиттер или что пресс-Ц», «Кучково поле», 2003. – 464 с.
нового появилось в виртуальном жанроведении / Е. И. Го- 4. Jewitt C. Introducing Multimodality / C. Jewitt, J. Bezemer, K.
рошко // Вестник ТвГУ. Серия Филология. – 2011. – №3. – O'Halloran. – London: Routledge, 2016. – 220 p.
С. 11–20. 5. Kress G. Multimodality: A Social-Semiotic Approach to Con-
2. Лингвистический энциклопедический словарь [Э. ресурс] / temporary Communication / G. Kress. – London : Taylor &
[гл. ред. В. Н. Ярцева; редкол. : Н. Д. Арутюнова, Francis, 2010. – 212 p.
В. А. Виноградов, В. Г. Гак, Т. В. Гамкрелидзе и др.]. – М. : 6. Merriam-Webster Dictionary [E. resource]. – Access :
Советская энциклопедия, 1990. – Режим доступа: https://www.merriam-webster.com/dictionary/thumbs-up.
http://tapemark.narod.ru/les/507a.html. 7. Oxford Dictionaries [E. resource]. – Access :
3. Маклюэн Г. М. Понимание Медиа: Внешние расширения https://en.oxforddictionaries.com/definition/emoji.
человека / Г. M. Маклюэн. – М.; Жуковский : «КАНОН-
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

8. Herrick Kenny replying to @realDonaldTrump // Twitter [E. 11. Stearns Rebekah replying to @realDonaldTrump // Twitter [E.
resource]. – Access : resource]. – Access :
https://twitter.com/herrick_kenny/status/936579403194208256. https://twitter.com/rebekah_stearns/status/94373545821063577
9. Listen Up replying to @realDonaldTrump // Twitter [E. re- 6.
source]. – Access : 12. Trump Donald J. // Twitter [E. resource]. – Access :
https://twitter.com/listenup473/status/936039756399603713. https://twitter.com/realDonaldTrump.
10. Nothingr8terthanLove replying to @realDonaldTrump // 13. #MAGA Chocolate replying to @realDonaldTrump // Twitter
Twitter [E. resource]. – Access : [E. resource]. – Access :
https://twitter.com/laxmom1920/status/938383756703956992 https://twitter.com/Turningin2myMom/status/92727282850800
0257.
REFERENCES
1. Goroshko E. I. Twitting Twitter as Genre 2.0 or what is New in T. V. Gamkrelydze and others]. – M. : Sovetskaya Entsyklope-
Digital Theory of Genres / E. I. Goroshko // Vesnik TvGU. diya, 1990. – Access: http://tapemark.narod.ru/les/507a.html.
Seriya Philologiya. – 2011. – №3. – P. 11–20. 3. McLuhan H. M. Understanding Media: The Extensions of Man
2. Linguistic Encyclopaedia [E. resource] / [ed. V. N. Yartseva; ed. / H. M. McLuhan. – M. ; Zhukovsky : “KANON-press-C”,
board : N. D. Arutynova, V. A. Vynogradov, V. G. Gak, “Kutchkovo pole”, 2003. – 464 p.
Semiotic structure of tweet-texts (exemplified by Donald Trump’s Twitter)

O. O. Meleshchenko
Abstract. The article investigates the semiotic structure of the tweet-text as the main communicative unit of the Internet genre of twit-
ting, which is generated on the Twitter platform. The study throws light on the multimodal semiotic content of the genre format of twit-
tering and addresses the verbal and pictorial modes of generating meaning in communication as the constitutive semiotic components of
the tweet-text. The paper also suggests the main models of combining the semiotic resources of these two modes within the tweet-text.
Keywords: genre format, multimodality, semiotic mode, semiotic structure, twitting, tweet-text.
Семиотическая структура твит-текстов (на материале Твиттера Дональда Трампа)

О. О. Мелещенко
Аннотация. Статья посвящена исследованию семиотической структуры твит-текста как основной коммуникативной единицы
интернет-жанра твиттинг, порождаемого платформой Твиттер. Определено мультимодальное семиотическое наполнение жан-
рового формата твиттинга, выявлены и охарактеризованы вербальный и изобразительный модусы как конститутивные семио-
тические компоненты твит-текста, а также выделены основные модели сочетания этих семиотических ресурсов в пределах
твит-текста.
Ключевые слова: жанровый формат, мультимодальность, семиотический модус, семиотическая структура, твиттинг,
твит-текст.
51
Фоностилістика вірша Е. А. По «The Raven» та її

відтворення в українських перекладах
О. В. Науменко
Чорноморський національний університет імені Петра Могили, Миколаїв, Україна
Corresponding author. E-mail: tender14@gmail.com

Анотація. Статтю присвячено основним фоностилістичним прийомам вірша Е. А. По «The Raven», а саме: звукопису, ритму, римі,
інтонації, рефрену та звуковому символізму. У статті проаналізовано українські переклади П. Грабовського, Г. Кочура та А. Они-
шка. У ході порівняльного аналізу виявлено основні способи відтворення фоностилістичних прийомів у перекладі. Серед них
виділяємо: стилістичну відповідність, стилістичне посилення, стилістичне послаблення, стилістичну індивідуалізацію, стилістичну
субституцію, стилістичне нівелювання.
Ключові слова: звукопис, ритм, рима, інтонація, рефрен, звуковий символізм.
Вірш «The Raven» - один з найвідоміших творів Е. А. тації алітераціями та асонансами, анафорами та епіфо-
По. Італійський письменник та лінгвіст У. Еко називав рами. Українські переклади є досить вдалими у цьому
переклад цього вірша складним та відповідальним ви- плані, адже евфонія надзвичайно органічна для україн-
кликом, оскільки автор сам розказав нам у статті «Філо- ської поетичної мови, оскільки спирається на визнача-
софія творчості» про те, які, на його думку, основні льну інтонаційну основу української мови — вокалізм,
характеристики його тексту. У. Еко був переконаний, зумовлюючи тяжіння версифікаційних пошуків до му-
що Е. А. По хотів спровокувати нас, заявивши, що у зичності, виконує особливу стилістичну функцію у роз-
вірші «The Raven» «жоден елемент твору не виник за- маїтті симетричного звукового ладу поетичного мовлен-
вдяки щасливому випадку чи інтуїції», і що «робота ня, забезпечує міру кількості, частоти, комбінування та
крок за кроком рухалася до свого завершення з точністю тривання фонем.
та суворою послідовністю, з якими вирішують матема- Як показує порівняльний аналіз, П. Грабовський при
тичні задачі» [4]. Дійсно, позиція - дуже провокаційна, відтворенні звукопису вдавався до: стилістичної відпо-
оскільки Е. А. По «вводив елемент формального розра- відності: volume of forgotten lore - (Над) одним старин-
хунку у те середовище, де панувала романтична концеп- ним твором, / Над забутим мислі взором, / Що велику
ція поезії як результату раптового натхнення» [3, с. 342]. славу мав; стилістичного посилення: Eagerly I wished the
Одночасно ця позиція - дуже цікава, якщо врахувати те, morrow – Ждав я ранку, ждав я світу; стилістичного
що Е. А. По був одним з тих, хто ставив перед собою послаблення: From my books surcease of sorrow—sorrow
проблему впливу, який текст повинен справляти на читача. for the lost Lenore - Хоча б звістка об Ленорі, / Що втек-
У даній статті маємо на меті виявити основні фоно- ла з життя земного; стилістичного нівелювання: home
стилістичні прийоми вірша Е. А. По «The Raven» та by Horror haunted - Де панують смерть та зло; стиліс-
способи їх відтворення в українських перекладах. тичної індивідуалізації: doubting, dreaming dreams no
Для порівняльного аналізу обрано переклади П. Гра- mortal ever dared to dream before - Така туга дошкульна,
бовського, Г. Кочура та А. Онишка [1]. / Що ні одна душа в світі, / Не здолає зрозуміти, - / Тії
У ході дослідження було виявлено, що основні фоно- туги світ не зна.
стилістичні прийоми вірша – звукопис, ритм, рима, ін- Проте, багато фоностилістичних прийомів П. Грабов-
тонація, рефрен та звуковий символізм. ський лишив без уваги. Це пояснюється тим, що перек-
Один з перших публікаторів вірша зауважував: ладач, як відомо, робив свій переклад не з оригіналу, а з
«…мелодія «Ворона» побудована в основному на аліте- російського перекладу, і концентрувався перш за все на
рації, на продуманому використанні одних і тих самих передачі змісту першотвору.
звуків у несподіваних місцях». Переклад Г. Кочура у плані відтворення звукопису
Окрім алітерацій, Е. А. По активно використовував і помітно точніший за переклад П. Грабовського. При
інші прийоми звукопису, такі як асонанси, епіфори, відтворенні звукопису Г. Кочур так само вдавався до:
анафори тощо. Повторення однакових і близькозвучних стилістичної відповідності: And the only word there spo-
слів відіграє не лише естетичну, а й важливу смислову ken was the whispered word, “Lenore?” - Тільки слово, мов
роль: на них сконцентровується головна увага читача зітхання, промайнуло ледве чуть; стилістичного поси-
або слухача. лення: gently rapping – тихий стук (алітарація), late
Відомий український теоретик та практик перекладу visitor – пізній гість (асонанс); стилістичного послаб-
І. В. Корунець зауважує, що «завжди чи не найважче лення: From my books surcease of sorrow—sorrow for the
передати (якщо взагалі в якійсь мові перекладу можна lost Lenore - Марно я тоді в суворій книзі прагнув збу-
сповна передати) звуково-музикальний характер оригі- тись горя; стилістичного нівелювання: And the silken,
налу, тобто його евфонію. … Оскільки звукові/ фонема- sad, uncertain rustling of each purple curtain - Вітер коли-
тичні системи різних мов ніколи повністю не співпада- вав фіранку; стилістичної індивідуалізації: it was in the
ють, бо навіть ті самі звуки артикулюють у різних мовах bleak December - те в похмурім грудні сталось.
по-різному, то й евфонію/ музичне звучання вони мають А. Онишко був єдиним перекладачем, який сповна
в оригіналі і перекладі різне» [2, с. 345-346]. врахував домінуючі алітераційні та асонансні особливо-
Розуміючи важливість евфонії для віршів Е. А. По, сті твору. А. Онишко лише зрідка вдавався до стилісти-
перекладачі також намагалися наповнити свої інтерпре- чного послаблення. Частково чи повністю нехтуючи
52
авторським прийомом, перекладач завжди намагався Переклад А. Онишка максимально точно відтворює
певним чином його компенсувати. Так, наприклад, А. метричну структуру оригіналу.
Онишко в асонансі «he will leave me» замість чотирьох Вірш «The Raven» характеризується продуманою си-
разів лише два повторює звук [i] - ВІН піде – проте, стемою римування. У всіх строфах домінує одна рима,
замість курсиву використовує капіталізацію, аби зберег- яка утворює протяжливу мелодію. Схема римування –
ти акцент, який був у Е. А. По. АВСВВВ.
При відтворенні звукопису перекладач в основному У Е. А. По кінцева рима нерідко є частиною іншого
вдавався до стилістичних відповідностей, хоча подекуди звукового прийому – рефрену, - коли повторюється ціла
і змінював звукове оформлення прийому, відшукуючи в фраза: whom the angels name Lenore - whom the angels
українській мові такі звуки, які б справляли на читача name Lenore. Своєрідне римування у поєднанні з одна-
ідентичне враження. Прикладів майстерного насичення ковим звучанням та рефреном створюють особливий
рядків асонансами, алітераціями, анафорами, епіфорами монотонний ритм, який навіює відповідний настрій та
у А. Онишка чимало: And the silken, sad, uncertain емоції на читача, а отже має сугестивний вплив на нього.
rustling of each purple curtain - І непевність висне німо, в Окрім кінцевих рим, у вірші використано і внутрішні.
шовку штор живе незримо (алітерація); “Prophet!” said З урахуванням внутрішніх рим схема римування вигля-
I, “thing of evil!—prophet still, if bird or devil! - О пророче! дає наступним чином - АА, В, СС, СВ, В, В. Внутрішні
Зла появо! - Ти ж пророк, хоч би й диявол! (асонанс). рими додають твору динамічності та мелодійності. Вони
Здатність А. Онишка відтворити звукові ряди американ- спрощують сприйняття вірша, написаного восьмистоп-
ського романтика засвідчує не тільки особистий перек- ним хореєм, адже підсвідомо ділять рядок на два рядки
ладацький хист, але й стала доказом невпинного розвит- чотиристопного хорея.
ку українського перекладного художнього мовлення і Внутрішня рима міститься у першому рядку кожної
могла б слугувати хрестоматійним прикладом для теорії строфи: dreary – weary, remember – December, uncertain –
віршового перекладу. curtain і т.д. У третьому рядку кожної строфи також
Ритмічна організація звукового потоку виступає присутня внутрішня рима, яка сполучається з кінцевою і
важливим засобом створення експресії, настрою. У стат- до того ж має пару у середині четвертого рядка. Отже,
ті «Філософія творчості» Е. А. По зазначав, що він не виходить потрійний повтор однієї рими. До того ж пер-
претендував на оригінальність ні у відношенні метру, ні ший та третій рядки, які містять внутрішню риму, між
у відношенні розміру вірша «The Raven»: «Перший – собою не римуються, і тим самим вносять певний дисо-
хорей; другий – восьмистопний хорей з жіночими та нанс. Другий, четвертий, п’ятий та шостий рядки мають
чоловічими закінченнями (останні – у другому, четвер- спільну кінцеву риму: lore – door door – more, floor – Lenore
тому та п’ятому рядках), шостий рядок – чотиристопний – Lenore – evermore, before – door – door – more і т.д.
хорей з чоловічим закінченням. Загальна стопа для усіх У перекладі П. Грабовського маємо іншу кінцеву ри-
рядків – хорей, двоскладова, з наголосом на першому му - AABCCBDEDEE. Внутрішня рима перекладу не
складі. Перший рядок строфи складається з восьми по- властива, за винятком рядка: Об Лінорі, ясній зорі. Внут-
дібних стоп; другий – з восьми з усіченням останнього рішня рима певним чином компенсується у П. Грабов-
ненаголошеного складу; третій – з восьми; четвертий – з ського кінцевою римою, яка створює майже ідентичний
восьми з усіченням останнього ненаголошеного складу; ефект внутрішньої рими оригіналу, що сприяє динаміч-
п’ятий – так само; шостий – з чотирьох стоп з усіченням ності та милозвучності твору. Також подекуди для ком-
останнього ненаголошеного складу» [4]. Е. А. По зазна- пенсації внутрішньої рими з метою досягнення евфонії
чав, що кожен з цих рядків, взятий окремо, вживався і перекладач використовував лексичні повтори, напри-
раніше, і що оригінальність вірша полягає у поєднанні клад: Над одним старинним твором, / Над забутим
цих рядків, що утворюють строфу. Поет був переконаний, мислі взором; / Коли чую: стук роздався, / Стук роздав-
що нічого подібного до цієї комбінації раніше не було. ся з двору мого; Ждав я ранку, ждав я світу тощо. Про-
З усіх проаналізованих українських перекладів оригі- те, обидва варіанти компенсації впливають на розуміння
нальний розмір не збережено лише у перекладі П. Гра- індивідуального стилю Е. А. По, зокрема його фоности-
бовського. У цьому перекладі строфа налічує одинад- лістичних вподобань та намірів.
цять рядків, а не шість, як в оригіналі. Вірш написано У деяких рядках перекладач надає перевагу змісту ві-
чотиристопним хореєм, а не восьмистопним. Це пояс- рша, а не його звуковому оформленню, тому нехтує
нює перше зауваження до перекладу: аби вмістити увесь римою. Це, звичайно ж, впливає на ритм тексту, його
зміст у строфу, перекладач майже вдвічі збільшив кіль- місцями важко сприймати.
кість рядків. Змінивши розмір вірша, перекладач макси- Першим українським перекладачем, якому вдалося
мально спростив його розуміння та сприйняття україно- вдало відтворити кінцеві та внутрішні рими оригіналу,
мовним читачем. був Г. Кочур. Навіть на фоні більш сучасних українсь-
Г. Кочур максимально точно зберіг версифікаційну ких перекладів робота Г. Кочура є достойною та вартою
систему та ритмомелодику оригіналу. Перекладач був уваги. Г. Кочур максимально точно зберіг рими оригіналу.
переконаний, що ці дві складові є дуже суттєвими для А. Онишко також вдало відтворив кінцеві та внутрі-
поетичного перекладу, тому інколи свідомо вдавався до шні рими. Проте, перекладач уникнув деяких лексичних
деформації літературної норми, якщо вона була здатна повторів. На нашу думку, опускати даний прийом було
зберегти риму і ритм оригіналу. Так, наприклад, він не варто, адже він є одним з ключових, що автор вико-
використовував застарілі та рідковживані (вкруг, розс- ристав для створення загального ритму, інтонації та
тання, пойнятий, доладно, зловорожий), розмовні (на- евфонії. А. Онишко максимально намагався компенсу-
встіж, видко, ради), або ж взагалі неіснуючі форми слів вати свої опущення.
(миготива, одчай). Американський поет XX століття Деніел Хоффман
припустив, що «структура вірша та його метрика насті-
53
льки шаблонні, що він здається штучним, але його гіп- питання та оклику демонструє надмірну схвильованість
нотичний ефект перекриває цей недолік». та знервованість ліричного героя.
«Гіпнотичний ефект», про який писав класик, проди- В оригіналі ворон спокійно та непохитно відповідає:
ктовано меланхолійною інтонацією вірша, яку Е. А. По «Nevermore», у перекладі кричить: «Дарма!» Рефрен у
вважав «найбільш законною з усіх поетичних інтона- цьому випадку втрачає свою стилістичну функцію, адже
цій». Вона створюється за рахунок звукового символіз- не справляє того моторошного відчуття від непохитного
му, повторів, алітерацій, а також правильно розставле- спокою містичного птаха.
них розділових знаків. Що стосується тире, то всі перекладачі використали
Аби читач міг правильно визначити інтонацію вірша цей знак у меншій кількості, ніж Е. А. По. Це можна
та сповна її відчути, поет до деталей прораховував ко- пояснити тим, що тире не є часто вживаним в українсь-
жен розділовий знак. На емоційність твору впливають, кій віршованій мові. Більше всього до оригіналу за час-
перш за все, знаки оклику, знаки питання та тире. тотністю використання тире наблизився А. Онишко.
Знак оклику та знак питання переважно вжито у реп- Рефрен «Nevermore» - ключовий елемент проблема-
ліках ліричного героя, дев’ятнадцять та два рази відпо- тики вірша «The Raven», що дуже вдало підкреслює
відно. За знаком питання завжди слідує знак оклику, і це необоротність часу.
не випадково. Завдяки такому поєднанню розділових Слово Nevermore складається з двох прислівників,
знаків поет зобразив нестійкий душевний стан героя, один з яких заперечний: never – «ніколи» та more - «бі-
суперечливі почуття, що його переповнюють, невпевне- льше». Його буквальний переклад – «ніколи більше».
ність, відчай, переживання. Значення слова never ширше та абстрактніше за more,
Найбільша кількість знаків оклику міститься напри- але саме останнє підсилює заперечення. Рефрен є дуже
кінці твору, а саме у строфах, коли загальна напруга звучним завдяки «довгій о як найзручнішої голосівці в
сягає свого апогею. Останній рядок вірша також завер- поєднання з r як найпоширенішим приголосним» [4].
шується знаком оклику. Треба відмітити, що це єдиний Одинадцять строф з вісімнадцяти завершуються ви-
випадок, коли після наскрізного рефрену вжито цей щезазначеним рефреном. Саме через велику кількість
знак. Знак оклику робить слово «nevermore» не просто повторів слово справляє таке сильне враження.
вигуком, а відчайдушним криком душі. Е. А. По вважав рефрен «примітивним» прийомом та
Проте, і знак оклику, і знак питання поступаються ти- розумів, що його головним недоліком є одноманітність
ре за частотністю використання. У вірші знаходимо та монотонність, тому вирішив підсилити ефект від
сорок два тире. Е. А. По активно використовував тире, цього прийому, зробивши незмінним його звучання, але
адже за його допомогою можна створювати багатий постійно міняючи зміст та варіюючи застосування. Во-
інтонаційний малюнок. Треба зауважити, що Е. А. По рон шість разів відповідає «Nevermore» на питання опо-
використовував довге тире, яке вживається для позна- відача. Перший раз птах використовує це слово, коли у
чення різкої зміни ходу думки чи зміни тону. Викорис- нього запитують його ім’я. З кожним наступним повто-
таний цей знак переважно у репліках героя, він перери- ренням складається враження, що Ворон просто знуща-
ває потік свідомості героя, демонструє нерішучість та ється та глузує над героєм, який бажає почути у відпо-
вагання ліричного героя, його спроби зупинити свої відь заповітне «так», а чує категоричне «ні».
фантастичні марення. Також тире сприяє створенню Е. А. По обрав композиційну структуру «питання-
напруги. відповідь». Вона дуже добре підходить його задуму.
В англійській мові пунктуація допускає більше воль- Таким чином він досяг бажаного ефекту змістової варіа-
ностей, аніж пунктуація в українській мові, адже пунк- ції рефрену.
туація у слов’янських мовах будується значною мірою Відтворення славнозвісного рефрену вірша є чи не
на синтаксичній основі. найважчим з перекладацької точки зору. Від того, як
П. Грабовський помітно змінив інтонаційний малю- вирішується проблема рефрену, нерідко залежить успіх
нок першотвору, вдавшись до стилістичного посилення. перекладу в цілому.
У перекладі П. Грабовського спостерігається надмірна Складність перекладу рефрену українською мовою,
емоційність, спричинена активним використанням роз- перш за все, полягає в тому, що найточніший еквівалент
ділових знаків. Переклад насичений питальними речен- англійського слова nevermore - «ніколи більше» - не
нями, що відображають невпевненість та сумніви. У співпадає з ним за кількістю складів. Також необхідна
перекладі П. Грабовського знаходимо тринадцять пи- передача звука [r], характерного для імітації крякання
тань, тоді як в оригіналі лише два. Таке перекладацьке ворона у багатьох індоєвропейських мовах, адже саме
рішення, безсумнівно, впливає на адекватне сприйняття цей звук вплинув на вибір рефрену Е. А. По.
фоностилістики вірша «The Raven». П. Грабовський у перших семи строфах вживає слово
Г. Кочур, навпаки, використав стилістичне послаб- нічого, у наступних одинадцяти – ніколи. Відповідно,
лення і зробив свій переклад менш емоційним за оригі- «Ніколи» - це варіант, який перекладач обрав для відтво-
нал. Про це свідчить помітне зменшення кількості інто- рення містичного та трагічного вигуку ворона. Він вида-
наційних розділових знаків, зокрема знаків оклику. За- ється не дуже вдалим, адже семантично вужчий за ори-
мість дев’ятнадцяти знаків оклику Г. Кочур вжив лише гінальний прислівник nevermore та зовсім не зберігає
п’ять. Таке перекладацьке рішення також впливає на звукові характеристики, такі важливі для створення
адекватне сприйняття фоностилістики вірша Е. А. По. загальної атмосфери твору.
А. Онишко, як і П. Грабовський, зробив свій переклад Одним з найкращих перекладів вигуку ворона крити-
набагато емоційнішим за оригінал. Про це свідчить ки вважають «Не вернуть» Г. Кочура, адже він близький
більша кількість інтонаційних розділових знаків, зокре- до першотвору за звуковими, семантичними та метрич-
ма знаків питання та оклику. Збільшена кількість знаків ними якостями. Очевидною перевагою перекладу ре-
54
френу є збереження звуку [р], який, як вже зазначалося характером англійський та український звуки [r]/ [р] не є
вище, є наскрізним для всього твору. абсолютно тотожними.
Проте, критики одноголосно погоджуються, що най- Так, англійський звук [r] - приголосний, передньоязи-
вдаліший український переклад вигуку крука належить ковий, щільовий сонант. При його вимові кінчик язика
А. Онишку. Підібраний ним варіант «Дарма» перегуку- не вдаряється об альвеоли, а залишається нерухомим. З
ється з семантикою тексту оригіналу. Цей переклад українським англійський звук [r] можна порівняти лише
адекватно відтворює звукову композицію, символізм та умовно. Український звук [р] – приголосний, сонорний,
зміст першотвору. передньоязиковий, дрижачий, твердий.
Е. А. По не писав безпосередньо про звуковий сим- П. Грабовський вдався до стилістичного послаблення
волізм у вірші «The Raven» та не заявляв про «універ- та майже вполовину зменшив частотність вживання
сальну семантику» звуків, що домінують у цьому творі. звуку [р], що призвело до того, що переклад звучить не
Проте, багато дослідників зауважують, що поет викори- так різко та трагічно, як оригінал, а отже не передає
стовував сонорні приголосні в особливий спосіб. точного звукового оформлення першотвору.
Наскрізними для всього вірша є звуки [r] та [о]. Вони Очевидною перевагою перекладу Г. Кочура є збере-
створюють «гіпнотичний ефект», про який йшлося ви- ження звуку [р] у рефрені, який, як вже зазначалося
ще, загальну атмосферу твору, сприяють наростанню вище, є наскрізним для всього твору. Проте, як показує
напруги, тривожності та моторошності. порівняльний аналіз звукової картини вірша, частотність
Так, звук [r] знаходимо у назві вірша («The Raven»), вживання звуку [р] у перекладі Г. Кочура помітно пос-
він входить до складу рефрену (Nevermore), міститься в тупається оригіналу, а отже частково змінює загальний
імені героїні (Lenore), а також використаний для ство- звуковий малюнок першотвору.
рення яскравих алітерацій (For the rare and radiant Найточніше звуковий символізм оригіналу передано
maiden whom the angels name Lenore; Respite – respite and в українському перекладі А. Онишка. Цей перекладач
nepenthe from the memories of Lenore). намагався максимально точно відшукувати стилістичні
Звук [о] також присутній у рефрені (Nevermore), імені відповідності.
героїні (Lenore), використаний у виразних асонансах Частотність використання літери о та звуку [o] було
(volume of forgotten lore; by that God we both adore; And збережено у всіх перекладах.
the only word there spoken was the whispered word, У ході порівняльного аналізу було виявлено, що ос-
“Lenore?”). новні способи відтворення фоностилістичних прийомів
І. В. Корунець звертав увагу на те, що одні й ті самі оригіналу у перекладі наступні: стилістична відповід-
звуки по-різному артикулюють у різних мовах [2, с. 345- ність (передача оригінального прийому зі збереженням
346]. Саме тому абсолютно повністю відтворити звуко- звукового оформлення); стилістичне посилення (введен-
вий символізм оригіналу у перекладі неможливо. ня фоностилістичного прийому, якого не було в оригі-
Що стосується літери р та звуку [r], всі аналізовані налі); стилістичне послаблення (часткова передача фоно-
переклади більшою чи меншою мірою відтворюють стилістичного прийому); стилістичне нівелювання (нех-
звуковий символізм вірша завдяки наявності слів, що тування оригінальним прийомом у перекладі); стилістич-
містять у своєму складі звук [р]. Проте, навіть максима- на індивідуалізація (домінування індивідуального стилю
льне збереження домінантного звуку не може створити перекладача при відтворенні авторського прийому).
звукову картину, тотожну оригінальній, адже за своїм
1. Ельдорадо : Поетичні твори / Упоряд. А. Онишко. 3. Эко У. Сказать почти то же самое. Опыты о переводе. Санкт-
Англ.мовою з паралельним українським перекладом. Тер- Петербург : «Симпозиум», 2006. 574 с.
нопіль : Навчальна книга – Богдан, 2004. 304 с. 4. Poe E. A. The Philosophy of Composition. URL:
2. Корунець І. В. Вступ до перекладознавства. [англ./укр.]. : https://www.poetryfoundation.org/articles/69390/the-philosophy-
Підручник. Вінниця : Нова Книга, 2008. 512 с. of-composition (дата звернення : 1.03.2018).
REFERENCES
1. Eldorado : Poetic works / Ed. by A. Onyshko. Ternopil : Na- 3. Eco U. Saying Almost the Same Thing: Experiences in Transla-
vchalna Knyha – Bohdan, 2004. 304 pp. tion. St.Petersburg : Simpozium, 2006. 574 pp.
2. Korunets I. V. Introduction to Translation Studies [Eng-
lish/Ukrainian] : Vinnytsia : Nova Knyha, 2008. 512 pp.
Phonostylistics of the E. A. Poe’s Poem «The Raven» and Its Rendering in Ukrainian translations
O. V. Naumenko
Abstract. The given article is devoted to the main phonostylistic peculiarities of the E. A. Poe’s poem «The Raven». They are: phonetic
devices, rhythm, rhyme, intonation, refrain and sound symbolism. Ukrainian translations of P. Hrabovskyi, H. Kochur and A. Onyshko have
been analyzed in the article. In the course of comparative analysis the main ways of phonostylistic devices’ translation have been discovered.
They are: stylistic equivalence, stylistic strengthening, stylistic weakening, stylistic individualization, stylistic substitution, stylistic grading.
Keywords: phonetic devices, rhythm, rhyme, intonation, refrain, sound symbolism.
Фоностилистика стихотворения Э. А. По «The Raven» и её передача в украинских переводах
О. В. Науменко
Аннотация. Статья посвящена основным фоностилистическим приёмам стихотворения Э. А. По «The Raven», а именно: звукопи-
си, ритму, рифме, интонации, рефрену и звуковому символизму. В статье проанализированы украинские переводы П. Грабовско-
го, Г. Кочура и А. Онышко. В ходе сравнительного анализа выявлены основные способы передачи фоностилистических приёмов в
переводе. Среди них выделяем: стилистическое соответствие, стилистическое усиление, стилистическое ослабление, стилистиче-
скую индивидуализацию, стилистическую субституцию, стилистическое нивелирование.
Ключевые слова: звукопись, ритм, рифма, интонация, рефрен, звуковой символизм.
55
Анжамбеман як тригер імплікатів у

лірико-поетичному дискурсі Р. М. Рільке
В. О. Остапченко
Харківський національний університет міського господарства ім. О. М. Бекетова
Corresponding author. E-mail: victoryyy4@ukr.net
Анотація. У статті розглядаються особливості анжамбеману як синтаксичного тригеру імплікатів – імпліцитно вербалізованих
художніх концептів – у лірико-поетичному дискурсі Р.М. Рільке. Тригер – мовний засіб, який сприяє активації імпліката в свідо-
мості читача поетичного тексту. Домінантні концепти та їх асоціати активуються на ґрунті анжамбеману завдяки створюваній при
цьому сильній позиції тексту. Встановлено шість семантичних типів анжамбеману залежно від того, який елемент опиняється у
сильній позиції: 1) залишене слово, 2) перенесене, 3) залишене й перенесене, 4) римоване, 5) слово, що передує залишеному, 6)
слово, що передує залишеному, та перенесене слово/словосполучення.
Ключові слова: анжамбеман, імплікат, синтаксичний тригер, лірико-поетичний дискурс, Р.М. Рільке, художній концепт.
Вступ. До найважливіших наукових завдань сучасної У цій статті аналізується синтактико-стилістична фі-
лінгвістики належить дослідження лірико-поетичного гура анжамбеману як тригер імплікатів – імпліцитно
дискурсу (далі – ЛПД), який привертає увагу лінгвістів вербалізованих художніх концептів. Анжамбеман вва-
особливостями вираження поетичної функції мови. Дис- жається типовою рисою поетичного стилю Р.М. Рільке
курсивний підхід до поезії дозволяє вдосконалити вияв- [5; 18, c. 3; 20, с. 8]. У структурній поетиці встановлено
лення ролі мовних засобів у створенні її естетичного структурно-морфологічні моделі анжамбеману в зв’язку
ефекту. У центрі уваги цієї статті – ЛПД Р.М. Рільке. з римою (прийменник/артикль/займенник/числівник
Короткий огляд публікацій за темою. Поезія /частка і іменник; сполучник або сполучникове слово і
Р.М. Рільке отримала широке висвітлення в працях літе- речення; займенник/ допоміжне дієслово / модальне діє-
ратурознавців. Можливість скористатися даними літера- слово і дієслово) [20], але в когнітивно-дискурсивному
турознавства для лінгвістичного дослідження є виправ- аспекті ця фігура ще не привертала увагу лінгвістів.
даною з огляду на положення про комплексну природу Мета, матеріали та методи. Мета статті – встанови-
філології, обґрунтоване Ю.М. Лотманом, який ствер- ти особливості анжамбеману як синтаксичного тригеру
джував, що лінгвістика і літературознавство «в кожному імплікатів – імпліцитних художніх концептів – у ЛПД
конкретному аналізі бувають настільки тісно зв'язані, що Р.М. Рільке.
їх роз’єднання є дуже важким» [9, c. 106] (тут і далі – Об’єкт дослідження – поетичні тексти Р.М. Рільке, в
переклад іншомовних цитат мій, В.О.). яких актуалізуються імплікати, а його предмет станов-
Літературознавчі дослідження спираються на поняття лять когнітивно-стилістичні характеристики анжамбе-
мотиву, під яким розуміють «стійкий формально- ману та його роль у створенні імплікативного простору в
змістовий компонент літературного тексту» [8, с. 230]. ЛПД Р.М. Рільке.
Описуючи мотиви творчості Р.М. Рільке, літературозна- Матеріалом слугував 431 поетичний текст Р.М. Ріль-
вці залучають інтерпретацію його поезій, при чому їхні ке зі збірок «Книга годин», «Книга образів», «Нові пое-
висновки ґрунтуються не тільки на експліцитному сло- зії», «Нових поезій інша частина», «Вірші 1910 – 1922»,
весному матеріалі, але й на імпліцитних зв’язках і асоці- «Сонети до Орфея».
аціях. Приміром, К. Мюль пише у зв’язку з мотивом Під ЛПД розуміємо мовленнєво-мисленнєвий прос-
перетворення: «Прямим підтвердженням наявності «пе- тір, що створюється автором і читачем (інтерпретато-
ретворення» немає нестачі. До них належать структури, ром) поетичного тексту через посередництво цього текс-
аналіз яких дозволяє побачити «перетворення» у певно- ту. ЛПД ґрунтується на поетичній функції мови та має
му вірші, навіть якщо це поняття експліцитно не назива- провідною властивістю взаємодію автора й читача: «це
ється» [19, c. 215]. взаємодія складових «автор – текст» та «читач – текст»,
Отже, у працях літературознавців встановлено про- в якому текст є ланкою, що з'єднує естетичну діяльність
відні мотиви поезії Р.М. Рільке, що виражаються як екс- продуцента і реципієнта в гетерогенне ціле поетичного
пліцитно, так і імпліцитно. Ці мотиви ми класифікуємо дискурсу» [11, с. 4].
за семантичним критерієм у вісім груп: релігійні, філо- ЛПД охоплює поетичний текст і імплікативний прос-
софські, матеріальні, мистецькі, природні, урбаністичні, тір – сукупність імпліцитних смислів як окремого пое-
соціальні та психологічні. У кожній групі виокремлюємо тичного тексту, так і усього дискурсу, «лінгвокогнітив-
лейтмотив, тож основними лейтмотивами поезії Р.М. ний конструкт, що виявляється під час сприйняття та
Рільке постають мотиви Бога, буття, речі, мистецтва, осмислення поетичного тексту» [14, с. 40]. Імплікатив-
природи, міста, людини й почуття. Ці мотиви співвідно- ний простір складають – поряд із пресупозиціями й ім-
сяться з домінантними художніми концептами ЛПД плікатурами, тобто імпліцитними пропозиціями, – ім-
Р.М. Рільке, які досліджуються у когнітивній поетиці [3; плікати, під якими розуміються художні концепти, які
4; 15]. Зокрема, виокремлені Л.А. Єрофєєвою [6] конце- вербалізуються імпліцитно [14, с. 32].
птуальні сфери корелюють із встановленими нами гру- Експлікати – експліцитно вербалізовані концепти –
пами мотивів. У такий спосіб домінантними концептами встановлюємо на ґрунті ономасіологічного аналізу лек-
ЛПД Р.М. Рільке є концепти GOTT, DASEIN, DING, KUNST, сичного наповнення поетичних текстів із виявленням
NATUR, STADT, MENSCH і GEFÜHL. Художні концепти частості лексичних одиниць (повнозначних частин мо-
структурують авторську картину світу Р.М. Рільке, дос- ви), які є ключовими словами, що передбачає аналіз лек-
лідження якої є актуальним завданням лінгвопоетики. сичного значення та внутрішньої форми слова, виявлен-
56
ня синонімічного ряду лексеми та визначення способів ру, ідіостилю, ідіодискурсу, текстотипу та навіть окре-
вторинного переосмислення лексеми у метафорах і ме- мого тексту» [13, с. 228].
тоніміях. Натомість для аналізу імпліката залучаємо Як домінантні концепти, так і концепти-асоціати ак-
тригери – мовні одиниці, які викликають активацію ім- тивуються у свідомості інтерпретатора завдяки триге-
плікатів у людській свідомості [1, с. 11]. Тригерами ім- рам, серед яких одним із частотніших є анжамбеман
плікатів виступають мовні засоби різних рівнів – фоно- (Enjambement, Verssprung, Brechung, Verskoppel [20, c.
логічні, лексичні й синтаксичні. 8]), який визначається як відсутність збігу фразового й
У такий спосіб нами встановлено дискурсивну конфі- ритмічного членування віршованого тексту, «подолан-
гурацію концептів ЛПД Р.М. Рільке. Термін А.М. При- ня» синтаксисом смислового розподілу [17, с. 329], сми-
ходька «дискурсивна конфігурація концептів» вважаємо слове фразування – «незбігання ритмічних груп із син-
найбільш прийнятним для позначення наповнення дис- тактико-семантичними» [16].
курсу концептами, оскільки він указує на «абрис – зовні Із стилістичної точки зору, анжамбемани сприяють
видиме взаєморозташування певних елементів системи», поетичній виразності, динамічності й впливовому ефек-
а відтак, «не має жорсткої вимоги щодо ієрархічності ту вірша [20, с. 203], його музичному впливу, будучи
структурних елементів системи і разом з тим не виклю- подібним ritardando у музиці [20, с. 212]. З точки зору
чає її» [13, с. 199]. когнітивної семантики, вони маркують сильні позиції
Результати і їх обговорення. Дискурсивну конфігу- тексту, сприяючи у такий спосіб семантичному виділен-
рацію концептів ЛПД Р.М. Рільке складають домінантні ню лексем, які їх наповнюють, що зумовлює актуаліза-
концепти GOTT, DASEIN, DING, KUNST, NATUR, STADT, цію релевантних концептів. При цьому одні дослідники
MENSCH і GEFÜHL. Це «світотвірні» концепти поезії P.M. вважають, що «подібні розбіжності семантично виділя-
Рільке, «світ якої в першу чергу – це духовний світ лю- ють слова, що знаходяться «по ту та іншу сторону»
дини, як його зрозумів P.M. Рільке в контексті свого переносу» [16, с. 112], а інші – що вони слугують виді-
часу» [4, с. 9]. ленню саме наступних слів [20, с. 210].
Домінантні концепти картини світу автора структуру- Для встановлення особливостей анжамбеману як син-
ємо у вигляді парцел – мережі тематично близьких кон- таксичного тригеру імплікатів у лірико-поетичному дис-
цептів [7, с. 5]. Зокрема: 1) релігійному домінантному курсі Р.М. Рільке доцільно надати найменування елеме-
концепту GOTT підпорядковані концепти-асоціати нтам анжамбеману – словам, які беруть участь у ство-
ENGEL, GEBET, BIBEL, OBEDIENZ, ADVENT, WEIHNACHTEN ренні цієї фігури, утворюючи семантико-синтаксичну
тощо; 2) філософському домінантному концепту DASEIN групу. Слово або словосполучення, яке залишається в
– концепти-асоціати WELT, LEBEN, TOD, ZEIT, RAUM, WELT- рядку останнім, називаємо залишеним, слово, яке пере-
INNENRAUM, тощо; 3) матеріальному домінантному кон- носиться на інший рядок – перенесеним, а слово, яке
цепту DING – концепти-асоціати BEZUG, BEZIEHUNG, VER- утворює риму із залишеним словом, – римованим. Крім
WANDLUNG, UHR, WAAGE, SPIEGEL тощо; 4) мистецькому того, значущим виявляється також слово, що передує
домінантному концепту KUNST – концепти-асоціати MU- залишеному.
SIK, LIED, GEIGE, GEDICHT, DICHTER, SKULPTUR, BILD тощо; ЛПД Р.М. Рільке демонструє наступні властивості
5) природному домінантному концепту NATUR – концеп- анжамбеману залежно від того, який елемент опиняється
ти-асоціати ERDE, HIMMEL, STERN, LICHT, DUNKELHEIT, у сильній позиції (наводимо в порядку зменшення час-
BAUM, BLUME, TIER тощо; 6) урбаністичному домінант- тотності).
ному концепту STADT – концепти-асоціати HAUS, GARTEN, 1. У сильній позиції опиняється залишене слово,
ALLEE, BRUNNEN, TURM, LEERE, STILLE тощо; 7) соціаль- створюючи «віршовий міст» у наступний рядок, або
ному домінантному концепту MENSCH – концепти- «стрибок»: «речення дійсно стрибає через перепону –
асоціати FRAU, MANN, KIND, DU, ICH, HAND, MUND тощо; 8) кінець рядка» [20, с. 211]. Так, частотним імплікатом у
психологічному домінантному концепту GEFÜHL – кон- Р.М. Рільке є концепт GOTT – поет не називає Бога пря-
цепти-асоціати LIEBE, SEELE, HERZ, GEMÜHT, EINSAMKEIT, мо, але читач виводить цей концепт із дискурсивного
SEHNSUCHT тощо. контексту за допомогою залишеного займенника у ан-
Концепти-асоціати вербалізуються лексемами, які є жамбемані:
лексичними тригерами відповідного імпліката. Під асо- Er hat sie zu dem letzten Tisch entboten
ціатом в психолінгвістиці розуміється лексична реакція und (wie ein Schuß die Vögel aus den Schoten
на стимул; асоціативні зв'язки слів є важливими в спіл- scheucht) scheucht er ihre Hände aus den Broten
куванні та текстотворенні, а сукупність асоціатів ство- mit seinem Wort: sie fliegen zu ihm her;
рює асоціативні поля [10, с. 30]. При перенесенні дослі- sie flattern bange durch die Tafelrunde
дницького фокусу в когнітивну площину асоціат розгля- und suchen einen Ausgang. Aber er
дається як концепт, що асоціюється з іншим концептом ist überall wie eine Dämmerstunde. („Das Abendmahl“)
у свідомості суб'єкта. Асоціативні відносини між конце- Читач розуміє, що er – це Бог.
птами зберігаються в пам'яті суб'єкта, та, відображаю- У рольовому вірші „Die Kurtisane“ з венеціанського
чись у поетичному тексті, становлять своєрідний віртуа- циклу, крім концептів VENEDIG і FRAU, які є експліката-
льний мнемонічний ряд, який бере участь у створенні ми, актуалізується і імплікат MANN. Говорячи про свою
його імплікативного простору. За словами А.М. Прихо- еротичну привабливість, куртизанка думає про чолові-
дька, «виникаючи в місцях перетину вузлів асоціативних ків, і залишений займенник Wer у анжамбемані активує
мереж, концепти актуалізуються в дискурсі як «згустки» концепт MANN:
смислу, як екстракт певної ідеї. Групуючись шляхом <…> ob der lautlosen Gefahr
включення, доповнення, контрасту тощо, вони не тільки der Augen, die ein heimlicher Verkehr
утворюють концептуальну структуру тексту, а й стають an die Kanäle schließt, so daß das Meer
важливим чинником формування всього ментально- in ihnen steigt und fällt und wechselt. Wer
інформаційного простору дискурсу, мовленнєвого жан- mich einmal sah, beneidet meinen Hund <…> („Die
57
Kurtisane“). ка вживати в римі незначущі слова, які спричиняють

2. Сильну позицію створює перенесене слово або граматичне й семантичне поєднання віршового рядка з
словосполучення. Поет ніби прискорює темп, намагаю- іншим, видається особливою своєрідністю віршової тех-
чись скоріше завершити рядок, щоб після паузи акцен- ніки Рільке: римованими виявляються незначущі й нена-
тувати перенесене слово. Приміром, у першому сонеті голошені слова» [20, с. 8]. Приміром, імплікат VER-
другої частини «Сонетів до Орфея» імплікат VERWAND- WANDLUNG актуалізується на ґрунті римованого слова
LUNG актуалізується завдяки метафорі, а анжамбеман Lindenkrone у комплексі з метафорою у вірші
виділяє один із метафоричних концептів. Ідеться про „Sсhlaflied”:
створення вірша – вірш є єдиною хвилею, яка виступає Einmal wenn ich dich verlier, wirst du schlafen können,
частиною ліричного Я – поета, внутрішній простір якого ohne dass ich wie eine Lindenkrone mich verflüstre über dir?
співвідноситься з морем. Тож завдяки перенесеному („Sсhlaflied”)
словосполученню allmähliches Meer у свідомості читача Римоване слово може стояти і через два рядки, як у
активується імплікат VERWANDLUNG: вірші „Kindheit“, де актуалізується імплікат UNWISSEN-
Einzige Welle, deren HEIT:
allmähliches Meer ich bin; Es wäre gut viel nachzudenken, um
sparsamstes du von allen möglichen Meeren, – von so Verlornem etwas auszusagen,
Raumgewinn. („Atmen, du unsichtbares Gedicht“) von jenen langen Kindheit-Nachmittagen,
Імплікат GOTT актуалізується у наступному прикладі die so nie wiederkamen – und warum? („Kindheit“)
на ґрунті перенесеного словосполучення dich Vater nen- 5. У сильній позиції стоїть слово, що передує залише-
nen: ному, оскільки залишене слово не є повнозначним. На-
Das ist der Vater uns. Und ich – ich soll приклад, іменник Hände актуалізує концепт батьківсь-
dich Vater nennen? ких рук, що є суміжним концепту VATER:
Das hieße tausendmal mich von dir trennen. („Und seine <…> und vor der vollen schmückenden Verschnürung
Sorgfalt ist uns wie ein Alb“) der schlanken adeligen Uniform
Залишене слово в цьому випадку не є повнозначною der Säbelkorb und beide Hände –, die
частиною мови (deren, ich soll), але після нього робиться abwarten, ruhig, zu nichts hingedrängt. („Jugend-Bildnis
пауза, яка підкреслює семантику перенесеного слова, meines Vaters“)
тож «анжамбемани, скоріше, розривають, ніж Цей приклад ілюструє також, що анжамбеман є засо-
пов’язують, акцентуючи слово, що несе смисл» [12]. бом створення оригінальної ритміко-синтаксичної фігу-
3. Сильна позиція створюється обома словами – за- ри, що визнана основою віршованого мовлення [2, с. 29].
лишеним і перенесеним. Наприклад, імплікат VERWAND- 6. Сильна позиція належить слову, що передує зали-
LUNG виникає на ґрунті розірваного словосполучення шеному, та перенесеному слову або словосполученню.
Gegenstand da drin entstände: У вже згадуваному вірші „Die Kurtisane“ актуалізується
Er wußte jetzt, was er noch brauchte, також імплікат SCHÖNHEIT – куртизанка сповнена по-
damit der sehr erlauchte Gegenstand чуття самовдоволення своєю красою, чому сприяє розір-
da drin entstände. Zeiten brauchte er <…> („Der Alchimist“) ваний порівняльний зворот – брови порівнюються з мо-
Залишене і перенесене слова часто створюють атри- стами у серце чоловіка:
бутивне словосполучення, виражене двома іменниками Venedigs Sonne wird in meinem Haar
– в називному й родовому відмінках. У вірші „Liebesan- ein Gold bereiten: aller Alchemie
fang“ розірвані словосполучення die Kindheit des Lä- erlauchten Ausgang. Meine Brauen, die
chelns, des Schwanes Bewegung, in zwei Hälften lautlosen den Brücken gleichen, siehst du sie <…> („Die Kurtisane“)
Abends активують асоціати концептів LIEBE (LÄCHELN, Вважається, що анжамбеман створює напругу [20, с.
SCHWAN, HÄLFTE) і ANFANG (KINDHEIT): 214], в цьому прикладі – збудження.
In diesem Lächeln war Erinnerung Висновки. Таким чином, у ЛПД Р.М. Рільке встанов-
an einen Hasen, der da eben drüben лено шість семантичних типів анжамбеману залежно від
im Rasen spielte; dieses war die Kindheit того, який елемент опиняється у сильній позиції:
des Lächelns. Ernster schon war ihm des Schwanes 1) залишене слово, 2) перенесене, 3) залишене й перене-
Bewegung eingegeben, den wir später сене, 4) римоване, 5) слово, що передує залишеному, 6)
den Weiher teilen sahen in zwei Hälften слово, що передує залишеному, та перенесене сло-
lautlosen Abends. („Liebesanfang“) во/словосполучення. Анжамбеман є синтаксичним триге-
4. Сильну позицію має римоване слово – таке, що не ром імпліката – засобом, який сприяє активації імпліцитно
бере участі в анжамбемані, але створює риму зі словом вербалізованих художніх концептів у свідомості читача.
наступного рядка. Р.М. Рільке вживає у анжамбемані в Перспективним є дослідження інших мовних засобів,
якості залишених неповнозначні слова задля створення які є тригерами імплікатів у лірико-поетичному дискурсі
оригінальної точної рими. Як зазначає А. Вагнер, «звич- Р.М. Рільке.
1. Безуглая Л.Р. Импликатуры поэтического текста в аспекте данс и интерпретация): дис. … канд. филол. наук: 10.02.04.
перевода // Когниция, коммуникация, дискурс, 2017. 14, С. 8- Белгород, 2009.
18. 5. Вороневская Н.В. «Сонеты к Орфею» Р.М. Рильке в англий-
2. Брик О.М. Ритм и синтаксис (материалы к изучению стихо- ских переводах: исторические, стиховедческие и переводо-
творной речи) // Новый ЛЕФ: Журнал Левого Франта Искус- ведческие аспекты: дис. … канд. филол. наук: 10.02.20. Мага-
ств, 1927. 4, С. 23-29. дан, 2009.
3. Володина Д.Н. Концепт «ТОСКА» в структуре языковой лич- 6. Ерофеева Л.А. Метафорические репрезентации доминантных
ности Р.М. Рильке // Филологические науки. Вопросы теории концептов в поэтической картине мира Р.М. Рильке: дис. ...
и практики, 2012. 7(18): в 2-х ч. Ч. II, C. 52-56. канд. филол. наук: 10.02.04. Саратов, 2007.
4. Воробей И.А. «Бог» и «ангел» в поэзии Р.М.Рильке (конкор- 7. Жаботинская С.А. Модели репрезнтации знаний в контексте
58
различных школ когнитивной лингвистики : интегративный ровск: Белая, 2013.

подход // Вісник ХНУ ім. В. Н. Каразіна, 2009. 848, С. 3-10. 14. Проценко О.О. Імплікативний простір американської поезії
8. Литературный энциклопедический словарь / под общ. ред. ХХ століття: лінгвокогнітивний аспект: дис. … канд. філол.
В.М. Кожевникова, П.А. Николаева. М.: Сов. энцикл., 1987. наук: 10.02.04. Херсон, 2010.
9. Лотман Ю.М. Воспитание души. Воспоминания. Интервью. 15. Радчук О.А. Анализ слов-репрезентантов концепта «RAUM» в
Беседы о русской культуре (телевизионные лекции). Санкт- структуре языковой личности Р.М. Рильке // Филологические
Петербург: Искусство – СПБ, 2005. науки. Вопросы теории и практики, 2014. 4(34): в 3-х ч. Ч. III.
10. Матвеева Т.В. Полный словарь лингвистических терминов. C. 161-163.
Ростов-на-Дону: Феникс, 2010. 16. Тынянов Ю.Н. Проблема стихотворного языка. Статьи. М.:
11. Монгилева Н.В. Семантическое пространство поэтического Советский писатель , 1965. — 303 с.
дискурса: дисс. … канд. филол. наук: 10.02.19. Челябинск, 17. Эйхенбаум Б.М. О поэзии. Л.: Сов. писатель, 1969.
2004. 18. Grimm, R. Von der Armut und vom Regen: Rilkes Antwort auf
12. Павлова Н.С. О предметах в книге Р. М. Рильке «Сонеты к die soziale Frage. Königstein/Ts.: Athenäum, 1981.
Орфею» // Вестник РГГУ. Серия «История. Филология. Куль- 19. Mühl, K. „Verwandlung“ im Werk Rilkes: Studien zur inneren
турология. Востоковедение», 2007. CyberLeninka: Электрон- Genese der Duineser Elegien. Nürnberg: Hans Carl, 1981.
ный ресурс. Режим доступа: https://cyberleninka.ru/article/n/o- 20. Wagner, A. Unbedeutende Reimwörter und Enjambement bei
predmetah-v-knige-r-m-rilke-sonety-k-orfeyu-1 Rilke und in der neueren Lyrik. Bonn: Röhrscheid, 1930.
13. Приходько А.Н. Концепты и концептосистемы. Днепропет-
REFERENCES
1. Bezuglaja, L.R. (2017). Implikatury pojeticheskogo teksta v aspekte Moscow: Soviet encyclopedia.
perevoda [Implicatures of the poetic text in the aspect of transla- 9. Lotman, Ju.M. (2005). Vospitanie dushi. Vospominanija. Interv'ju.
tion]. Kognicija, kommunikacija, diskurs – Cognition, communica- Besedy o russkoj kul'ture (televizionnye lekcii) [Education of the
tion, discourse, 14. 8-18. soul. Memories. Interview. Conversations about Russian culture
2. Brik, O.M. (1927). Ritm i sintaksis (materialy k izucheniju stihot- (television lectures)]. Sankt-Peterburg: Iskusstvo – SPB.
vornoj rechi) [Rhythm and syntax (materials for the study of poetic 10. Matveeva, T.V.(2010). Polnyj slovar' lingvisticheskih terminov.
speech)]. Novyj LEF: Zhurnal Levogo Franta Iskusstv, 4, 23-29. [Complete Dictionary of Linguistic Terms].Rostov-na-Donu:
3. Volodina, D.N. (2012). Koncept «TOSKA» v strukture jazykovoj Feniks.
lichnosti R.M. Ril'ke [The concept of "TOSCA" in the structure of 11. Mongileva, N.V. (2004). Semanticheskoe prostranstvo pojetich-
the language personality of R.M. Rilke]. Filologicheskie nauki. eskogo diskursa: diss. … kand. filol. nauk : spec. 10.02.19 [Seman-
Voprosy teorii i praktiki. – Philological Sciences. Questions of the- tic space of poetic discourse. Dr. philol. sci. diss.] Cheljabinsk.
ory and practice, 7(18): v 2-h ch. Ch. II, 52-56. 12. Pavlova, N.S. (2007). O predmetah v knige R. M. Ril'ke «Sonety k
4. Vorobej, I.A. (2009). «Bog» i «angel» v pojezii R.M.Ril'ke Orfeju» [About things in R. Rilke's book "Sonnets to Orpheus"].
(konkordans i interpretacija): dis. … kand. filol. nauk: 10.02.04. Vestnik RGGU. Series "History. Philology. Culturology. Oriental
["God" and "angel" in R.M. Rilke’s poetry (concordance and Studies". Available at: http: https://cyberleninka.ru/article/n/o-
interpretation). Dr. philol. sci. diss] Belgorod. predmetah-v-knige-r-m-rilke-sonety-k-orfeyu-1
5. Voronevskaja, N.V. (2009). «Sonety k Orfeju» R.M. Ril'ke v an- 13. Prihod'ko A.N. (2013). Koncepty i konceptosistemy [Concepts and
glijskih perevodah: istoricheskie, stihovedcheskie i perevodoved- concept systems.]. Dnepropetrovsk: Belaja.
cheskie aspekty: dis. … kand. filol. nauk: 10.02.20. ["Sonnets to 14. Protsenko O.O. (2010). Implikatyvnyy prostir amerykans'koyi
Orpheus" by R.M. Rilke in English translations: historical, poetic poeziyi KhKh stolittya: linhvokohnityvnyy aspekt: dys. … kand..
and translational aspects. Dr. philol. sci. diss] Magadan. filol.. nauk : spets. 10.02.04 [Implicative space of American poetry
6. Erofeeva, L.A. (2007). Metaforicheskie reprezentacii dominantnyh of the twentieth century. Dr. philol. sci. diss.] Kherson.
konceptov v pojeticheskoj kartine mira R.M. Ril'ke: dis. ... kand. 15. Radchuk O.A. (2014). Analiz slov-reprezentantov koncepta
filol. nauk: 10.02.04. [Metaphorical representations of dominant «RAUM» v strukture jazykovoj lichnosti R.M. Ril'ke [Analysis of
concepts in Rilke’s poetic world picture. Dr. philol. sci. diss] the words representing the concept "RAUM" in the structure of
Saratov. R.M. Rilke’s language personality]. Filologicheskie nauki. Voprosy
7. Zhabotinskaja, S.A. (2009). Modeli reprezntacii znanij v kontekste teorii i praktiki. Philological Sciences. Questions of theory and
razlichnyh shkol kognitivnoj lingvistiki : integrativnyj pohod practice, 4(34): v 3-h ch. Ch. III. 161-163.
[Models of representation of knowledge in the context of various 16. Tynjanov, Ju.N. (1965). Problema stihotvornogo jazyka.
schools of cognitive linguistics: an integrative approach].Vіsnik Stat'i.[Problem of the poetic language. Articles]. Moscow: So-
HNU іm. V. N. Karazіna. 848, S. 3-10. vetskij pisatel' , 303 p.
8. Kozhevnikova, V.M. and Kozhevnikova, P.A. (1987). Literaturnyj 17. Jejhenbaum B.M.(1969). O pojezii [About poetry]. L.:Sov. pisatel'.
jenciklopedicheskij slovar' [Literary Encyclopedic Dictionary].
Enjambement as a trigger of implicats in R. M. Rilke’s poetic discourse
V. O. Ostapchenko
Abstract. This paper characterizes the use of enjambement as a syntactic trigger of implicats – implicitly verbalized fictional concepts – in R.M.
Rilke’s poetic discourse. Trigger is a language device that activates an implicature in the reader’s mind. Dominant concepts and their associates
are activated based on enjambement due to the created strong position of the text. Six semantic types of enjambement are distinguished according
to the element in the strong position: 1) the word left in current line, 2) the word taken down to next line; 3) the words left and taken down; 4) the
rhymed word; 5) the word preceding the left one; 6) the word preceding the left one, and the word/phrase taken down.
Keywords: enjambement, implicat, syntactic trigger, poetic discourse, R.M. Rilke, artistic concept.
Анжамбеман как триггер импликатов в лирико-поэтическом дискурсе Р. М. Рильке
В. А. Остапченко
Аннотация. В статье рассматриваются особенности анжамбемана как синтаксического триггера импликатов – имплицитно вербали-
зированных художественных концептов – в лирико-поэтическом дискурсе Р.М. Рильке. Триггер – языковое средство, которое способ-
ствует активации импликата в сознании читателя поэтического текста. Доминантные концепты и их ассоциаты активируются на ос-
нове анжамбемана благодаря создаваемой сильной позиции текста. Установлено шесть семантических типов анжамбемана в зависи-
мости от того, какой элемент оказывается в сильной позиции: 1) оставленное слово, 2) перенесенное, 3) оставленное и перенесенное,
4) рифмованное, 5) слово, предшествующее оставленному, 6) слово, предшествующее оставленному, и перенесенное сло-
во/словосочетание.
Ключевые слова: анжамбеман, импликат, синтаксический триггер, лирико-поэтический дискурс, Р.М. Рильке, художественный
концепт.
59
Особливості реалізації дитячої авторитарності у контексті рольової гри

А. В. Пахаренко
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, Харків, Україна
Corresponding author. E-mail: anastasia.mirgorodova@yahoo.com
Анотація. Стаття висвітлює основні вербальні та невербальні особливості реалізації дискурсивної поведінки дитини як
авторитарної особистості, яка знаходиться в ситуації рольової гри в англомовному діалогічному дискурсі. Апелюючи до
низки вербальних компонентів, які допомагають скеровувати сюжет гри та дії інших учасників у бажаному напрямку, дити-
на додає корелюючі з ними невербальні комунікативні компоненти задля встановлення ситуативного контролю у спілку-
ванні. В ігровій площині дитина реалізує себе у керуванні іншими гравцями як авторитарна дискурсивна особистість, котра
користується комунікативною владою, задаючи вектор діяльності інших гравців.
Ключові слова: авторитарна особистість, англомовний діалогічний дискурс, вербальні і невербальні особливості, дити-
на, домінування, рольова гра.
Вступ. Дитяча авторитарна поведінка знаходить вті- нікативної влади [11, p. 593]. Ті діти, які є більш ста-
лення у різноманітних сферах соціального життя ди- ршими і володіють вищим статусом, визначають пра-
тини. Зароджуючись на основі щоденного спостере- вила гри і розподіляють ролі між іншими учасниками,
ження за комунікативною взаємодією дорослих та обираючи для себе найголовніші або найкращі. Однак
індивідуальної схильності до домінування та лідерст- не виключенням є випадки домінування молодшої
ва [14; 3; 10;], авторитарність дитини формується та дитини у грі за умови, що вона має певні ситуативні
проходить своє «дорослішання» у процесі взаємодії переваги, як, наприклад, статус запрошеного гостя, по
дитини із членами суспільства. Рольова гра є влучним відношенню до якого слід проявити ввічливість.
полем для пізнання та покрокового становлення ди- Опанування тонкощами керування іншими відбу-
тини як особистості, яка проявляється у дискурсі вається у переважній більшості із представниками
(дискурсивної особистості) за допомогою поєднання соціального кола дитини, які становлять, за Л.В. Со-
на ряду із мовним інших семіотичних кодів [8]. Через лощук, ядерну зону дискурсивного оточення людини,
взаємодію комплексу вербальних та невербальних тобто із членами родини і найближчими родича-
сигналів [7, с. 66-78] і певних комунікативних ритуа- ми/друзями [8]. Поле «тренування авторитарності»
лів, характерних для її етнокультурного середовища дитини поширюється і на представників маргінальної
[9, с. 156], дитина вчиться оперувати ними для реалі- зони дискурсивного оточення, тобто відносно сталих
зації своїх бажань. Саме тому актуальним вважаємо комунікативних партнерів – друзів та знайомих.
дослідити, яким чином дискурсивно експлікується Останні (однолітки чи старші за віком співрозмовни-
бажання дитини керувати іншими під час залучення у ки) можуть приймати участь у спільній грі, яка дає
рольову гру. дитині можливість брати на себе ініціативу та вира-
Короткий огляд публікацій по темі. Рольова гра жати її вербально та невербально під час створення
традиційно визначається як така, що представляє власного сюжету.
собою кооперативну взаємодію щонайменше двох Результати та обговорення. Рольова гра зазвичай
дітей, які на вербальному та фізичному рівнях розіг- проходить у кооперативному руслі, коли обидві дити-
рують ролі за обов’язкових умов – імітації та вимислу ни грають злагоджено, створюючи координований
[19] / «неначебто»-характеру подій [15, p. 54] / інтер- спільний сценарій, який є подібним до оповідання [13,
претативної репродукції (активному доповненню p. 2]. Інколи ж вона містить прояви домінування, коли
дітьми відображення суспільства дорослих у своїх на рівні гри дитиною відпрацьовуються техніки під-
заняттях у межах власної культури однолітків [12, p. корення співрозмовника. Як плацдарм для розвитку
126]). Темою дослідження обумовлено вибір фактич- авторитарності рольова гра імітує взаємодію реальних
ного матеріалу – дискурсивних фрагментів з сучас- людей, які мають реальні комунікативні ролі, такі як
них творів англомовної художньої літератури, які БАТЬКО, МАТИ, ДИТИНА, ВЧИТЕЛЬ, ЛІКАР, або ж
відображають процес залучення дітей «віком до 6-8 вигадані – персонажі казок чи герої кінофільмів, як
років у цікаве та захоплююче заняття рольової гри ЗЛА ВІДЬМА, ПРЕКРАСНА ПРИНЦЕСА, СУПЕР-
один з одним» [16, p. 460]. Зазвичай рольову гру на- МЕН, СОБАКА, ЖАБА, СПАЙДЕРМЕН.
зивають «найвизначнішим досягненням» дошкільних Серед особливостей вербалізації авторитарності
років, оскільки вона дозволяє зрозуміти глибину дитини у рольовій грі, що складають предмет дослі-
знань дитини про соціум [11, p. 593]. Більш того, вона дження, найбільш характерними виявлено такі:
репродукує вертикальні владні відносини, що ґрун- 1) вживання в образ та вихід з нього, що реалізу-
туються на основі домінуючого дискурсу комунікан- ється дитиною за допомогою самореференції особо-
тів у грі [17, p. 22], який обрано за об’єкт розвідки. вим займенником 1-ї особи однини, який змінюється
Дитина змінює стиль свого мовлення в рольовій грі ім’ям персонажа:
в залежності від власних цілей та від ролі, яку грає я ↔ персонаж (I ↔ the wicked witch). Наприклад,
вона й інша дитина [5; 11, p. 605;]. Навіть у ранньому Дейзі та Рамона грають у відьму і принцесу:
віці дитині зрозуміле поняття статусу у рамках кому-
60
“I’m going to shut the beautiful princess in a dun- го характеру, реалізованих за допомогою модальних
geon!” Daisy made a witch face. “Where are you going дієслів (You can be my cat; You have to be the frog);
to find a dungeon to shut me in?” Ramona was a defiant простого майбутнього та теперішнього часу (I’ll be the
princess. “That’s easy. See!” cried Daisy. “The wicked lady; Bruce is the frog;); спонукальних конструкцій за
witch is going to shut the beautiful princess in the dark допомогою let’s (Let’s play it again!). Спонукальна
dungeon full of rats and feed her bread and water” [B. конструкція Let’s може вживатися дитиною, яка голо-
Cleary ‘Ramona’s World’, p. 76] вує у грі, як маркер її початку, так і як маркер продо-
Більш того, займенник I, який вживається багатора- вження гри або зміни основної лінії сюжету (Let’s
зово, «створює егоцентрованість висловлювань, що play, Let’s pretend, Let’s play it again). Наприклад,
часто буває пов’язано з надмірною увагою мовця до Карлі вчиться бути гарною сестрою своїм зведеним
себе та небажанням рахуватися з партнерами по ко- молодшим братам. Вона пропонує ідеї:
мунікації» [4, с. 67], що типово є характеристиками I get an idea. “Hey, guys, let’s play a different super-
мовця як авторитарної особистості. hero game. I can be the bad guy.” I lean over and look
Слід також зауважити типове для авторитарної по- into Michael Eric’s shimmering eyes. “And you can try
ведінки в рольовій грі, так і для спілкування автори- to catch me.” The boys jump around like they’re in the
тарної дитини в цілому, залучення опозицій особових end zone of the big game. I jump up [L.M. Hunt ‘One for
займенників інклюзивної семантики 1 та 2 особи од- the Murphys’, ch. 11].
нини чи множини I-You, I – The rest of you, які нале- 5) повтори синтаксичних конструкцій, які мають за
жать до «широкого семантичного поля «свої-чужі» на мету переконати іншого гравця у тому, що він має
позначення спорідненості» [1, с. 84] та задають спря- робити завдяки кількоразовому акцентуванню його
мованість на дистанціювання та нехтування інтереса- уваги на важливому, на думку авторитарного гравця,
ми один одного [2, с. 126-129]. Наприклад, 8-річна моменті. Наприклад, маленька Вілла-Джейн грає із
Вероніка назначила себе головною у грі і розподіляє Рамоною у гру, аби не заважати своїм батькам:
ролі між іншими дітьми: “and you be the dog,” directed Willa Jean. “But I
“I’ll be a princess getting ready for my wedding. You don’t want to be a dog,” said Ramona. …. “You have to
can be princesses too.” Veronica Grace points to Kimmy be the dog,” said Willa Jean [B. Cleary ‘Ramona ‘Age 8’,
Butler and Isabel Pike“The rest of you can be ladies-in- p. 36].
waiting” [K. Messner ‘Marty McGuire’, p. 8]. 6) залучення емоційно забарвленої лексики для збі-
2) коригування мовлення інших гравців у разі по- льшення бажаного перлокутивного ефекту підкорення
рушення ними умов сценарію гри та імен персонажів. співрозмовника (wicked, dark, dungeon, full of rats, feed
На відміну від сценарію у загальному розумінні який bread and water, cold oatmeal);
є конвенціоналізованим за своєю сутністю та водно- 7) ведення аргументації через маркери пояснення
час передбачає «можливість вільного вибору тактик і (because; I said it first; we can’t both be;); безапеляцій-
стратегій та мовленнєвого репертуару їх втілення у ності (I say so) чи цитування тексту твору, що розігру-
залежності від контексту, умов та обставин» [6, с. ється, для відстоювання своєї позиції (I’m Hansel
101-102], перебіг рольової гри жорстко контролюєть- leaving a trail of bread crumbs through the wood; I’m
ся домінантною дитиною-мовцем. Маленькі лідери не Gretel and she pushed the witch into the oven); маркери
лише ініціюють ідеї гри, але й регулюють та, у разі зміни виду дії (Now we…and now we…).
необхідності, підвищують якість ведення гри [18, p. При наведенні «доказової бази» своєї правоти ар-
313]. Наприклад, маленька Вілла-Джейн вимагає від гументація дитини може містити неузуальні грамати-
свого друга Брюса повного занурення у образ: чні форми, такі як порушення правил формування
“Say it,” Willa Jean ordered Bruce. “Willa Jean, will ступенів порівняння прикметників. Наприклад, Рамо-
you marry me?” sang Bruce. Willa Jean stamped her на намагається довести, що вона гідна грати красиву
foot. “Not Willa Jean! Miss Mousie.” Bruce started та багату пані:
over. “Miss Mousie, will you marry me?” he sang. “Why?” Ramona kept an eye on Mrs. Kemp as she
“OK,” said Willa Jean [B. Cleary ‘Ramona, Age 8’, p. wondered how far she dared go in resisting Willa Jean’s
39]. orders. “Because I’m a beautiful rich lady and I say
3) вживання МА менасивів, що виражаються конс- so,” Willa Jean informed her. “I’m a bigger, beautifuler,
трукціями передачі наміру be going to, які супрово- richer lady,” said Ramona, who felt neither beautiful nor
джуються невербальними комунікативними компоне- rich, but certainly did not want to crawl around on her
нтами кінесичного (making a witch face), проксемічно- hands and knees barking [B. Cleary ‘Ramona, Age 8’, p.
го (grabbing; pushing; twisting;) та просодичного хара- 36] або ‘I am the baddest witch in the world,’ Ramona
ктеру (crying out; ordering; directing). Наприклад, дві informed him, ‘and you can be my cat’ [B. Cleary ‘Ra-
дівчинки в образі відьми та принцеси борються одна з mona the Pest’, p. 143].
одною: 8) вживання цитат з казок із внесенням змін до них
She grabbed Ramona and pushed her toward the closet інвективного характеру з метою ураження партнера
within a closet. “No, she isn’t!” cried Ramona, twisting через глузування над ним. Голлі дратуєте її подруга
away from Daisy. “The princess is going to throw the Ханна, і вона поводиться доволі різко та саркастично:
witch in the dungeon and feed her cold oatmeal!” ‘Let me see if I can see my face,’ said Hannah, kneel-
“Yuck,” gagged Daisy. She shoved Ramona. Ramona ing down and peering into each mirror. ‘Mirror, mirror,
shoved back [B. Cleary ‘Ramona’s World’, p. 76] on the wall, who is the fairest of them all?’ ‘Mirror,
4) вдавання до директивних конструкцій експліци- mirror on her skirt, who is acting like a stupid little
тного (Say it! Take Bruce’s other hand!) та імпліцитно- squirt?’ I said, yanking Hannah upright. ‘Ouch! You’re
61
so grumpy now, Holly’ [J. Wilson ‘The Worry Website’, reached the door, she said Don’t you understand and I
p. 30]. said No. She was silent. I sighed like she was the most
9) Цікавою особливістю авторитарної поведінки boring person in the whole world and I turned my back as
дитини у рольовій грі є те, що вона може проявлятись if I was about to leave. Then she said Well, you should
не лише у класичному діалозі (такому, що складається understand because we are the same’ [A. Pitcher ‘My
із двох комунікантів), але й в уявному діалозі, в якому Sister Lives on the Mantelpiece’, p. 16].
має місце символічна гра. Остання характеризується Успішності тактики можуть сприяти просодичні
використанням одного предмета для заміщення іншо- (her laughter tickled like the bracelets on her wrist), кі-
го [16, p. 426], тобто адресатом може виступати не несичні (she touched my hand) або проксемічні невер-
дитина, а іграшка. Так, восьмирічна Джуді балакає з бальні компоненти скорочення дистанції між співроз-
ляльками, яких вона забрала з лікарні аби відремонту- мовниками (she walked over to me).
вати. Дівчинкою реалізовується тактика підтримки. Висновки та перспективи. Авторитарність як ри-
Вона приміряє на себе комунікативну роль «ДОРОС- са дискурсивної особистості дитини, що знаходиться
ЛИЙ/БАТЬКО/МАТИ», копіюючи їхні дії та ставлен- на шляху свого формування, має свої чисельні прояви
ня [2, с. 119] і заспокоює «постраждалих» ляльок: у її щоденному спілкуванні, в тому числі грі. Рольова
Judy bent the arm back and forth, back and forth, to гра не лише дозволяє дитині проявити свою креатив-
test it out. “Boo!” said the doll each time Judy lifted her ність, але й допомагає вчитися утверджувати свою
arm. “You don’t scare me!” Judy told the doll. “And for позицію, апелюючи до різних семіотичних кодів.
you,” she said to the headless doll. “A new head!” From Взаємопов’язаність вербальної складової із неверба-
all the heads on her bed, Judy chose one with brown hair льною за принципом координації допомагає дитині
and green eyes. “There you go,” said Judy, popping on забезпечити вищий рівень ефективності реалізації
the new head [M. McDonald ‘Judy Moody Gets Famous’, свого висловлення та переконати адресата діяти на
p. 57]. власну користь. Такий досвід може слугувати плацда-
На вербальному рівні вищезгадана тактика реалізу- рмом для появи у дитини у дорослому віці рис авто-
ється за допомогою маркерів надання підтримки, ритарного стилю спілкування та подальшому її стано-
заспокоєння та співчуття There you go, even вленні як авторитарної особистості завдяки закріпле-
Spiderman, but you are a superhero, вживання займен- ним знанням про правила «ведення гри» та вербалізо-
ника з інклюзивним значенням we. Наприклад, Санья вані особливості спрямування її учасників у бажаному
намагається потоваришувати із Джеймсом, в якого напрямку.
немає у школі друзів: Перспективним вважаємо дослідити подібності
‘The ring will protect you Sunya whispered and I мовленнєвого «арсеналу» авторитарної дитини під час
jumped a million metres off the floor. That is part of its ведення рольової гри із дорослим комунікантом та
magic. I said I don’t need protecting and Sunya laughed. виявлення притаманних тільки йому структурно-
Even Spider-Man needs a bit of help sometimes. . I семантичних та прагматичних особливостей.
1. Безугла Л.Р. Лінгвопрагматика дискримінації у публіцис- 9. Солощук Л.В. Взаємодія різних кодових систем в англо-
тичному дискурсі : [монографія] / Л.Р. Безугла, І.О. Ро- мовному казковому дискурсі / Л.В. Солощук // Каразін-
манченко. – Харків : ФОП Лисенко І.Б., 2013. – 182 с. ські читання: Людина. Мова. Комунікація. : Тези допові-
2. Звєрєва О.Г. Комунікативні стратегії сіблінгів в англомо- дей XVII наукової конференції з міжнародною участю. –
вному сімейному дискурсі: дисертація канд. філол. наук: Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2018. – С. 156-157.
10.02.04 / Звєрєва Ольга Геннадіївна. – Харків, 2014. – 10. Adler W.A. The Science of Living / W.A. Adler. – Eastford:
287 с. Martino Fine Books, 2011. – 266 p.
3. Крамер Дж. Маски авторитарности: Очерки о гуру / Дж. 11. Cook-Gumperz J. Child Discourse / J. Cook-Gumperz, A.
Крамер, Д. Олстед. – Пер. с англ. М. : Прогресс- Kyratzis // The Handbook of Discourse Analysis, 2001. – P.
Традиция, 2002. – 408 с. 590-611.
4. Крючкова П.Г. Авторитарний дискурс (на матеріалі су- 12. Corsaro W.A. We’re friends, right? Inside kids’ culture /
часної англійської мови). Дис. … на здобуття наукового W.A. Corsaro. – Washington, D.C. : Joseph Henry Press,
ступеня кандидата філологічних наук : 10.02.04 / Крюч- 2003. – 248 p.
кова Поліна Георгіївна. – К., 2003. – 193 с. 13. Schwartz U.V. Young children’s dyadic pretend play: com-
5. Моісеєнко О.Ю. Дискурсно-прагматичні особливості munication analysis of plot structure and plot generative
дитячого мовлення (на матеріалі сучасної англійської мо- strategies / U.V. Schwartz. – Amsterdam/Philadelphia: John
ви) : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Моісе- Benjamins Publishing Company, 1991. – 151 p.
єнко О.Ю. – Київ, 1999. – 16 с. 14. Waniganayake M. Being and Becoming Early Childhood
6. Пірог І.І. Сценарний підхід до дослідження аргументації / Leaders: Reflections on Leadership Studies in Early Child-
І.І. Пірог // Каразінські читання: Людина. Мова. Комуні- hood Education and the Future Leadership Research Agenda /
кація. : тези доповідей XVI наукової конференції з між- M. Waniganayake // Journal of Early Childhood Education
народною участю. – Х. : ХНУ імені В.Н. Каразіна, 2017. – Research, Vol. 3. – No.1, 2014. – P. 65−81.
С. 101-102. 15. Lester S. Play for a change. Play, policy and practice: A
7. Ревзина О.Г. Дискурс и дискурсивные формации / О.Г. review of contemporary perspectives. – Play England, 2008.
Ревзина // Критика и семиотика. –Новосибирск, 2005. – – 270 p.
Вып. 8. – С. 66-68. 16. Lillard A.S. The development of Play / A.S. Lillard // Hand-
8. Солощук Л.В. Вербальні і невербальні компоненти кому- book of Child Psychology and Developmental Science, 2014.
нікації в англомовному дискурсі / Л.В. Солощук. – Хар- – Vol. 2. – P. 425-468.
ків: Константа, 2006. – 300 с.
62
17. Martin B. Children at Play: Learning Gender in the Early 19. Smilansky S. Sociodramatic play: Its relevance to behavior
Years / B. Martin. – Stoke on Trent: Trentham Books, 2011. and achievement in school / S. Smilansky // Children’s play
– 147 p. and learning: Perspectives and policy implications. – Colum-
18. Recchia S. Understanding Early Childhood Leadership / S. bia University: Teachers College Press, 1990. – P. 18-42.
Recchia, L.S. Mullarkey // Journal of Early Childhood Re-
search, 2004. – Sage Publications. – Vol. 2(3). – P . 301-316.
REFERENCES
1. Bezuhla L.R. Lingvopragmatics of discrimination in the 6. Piroh I.I. The Scenario Approach to Argumentation Studies /
publicistic discourse: [Manuscript]. – L.R. Bezuhla, I.O. Ro- I.I. Piroh // Karazin Readings: Personality. Language. Com-
manchenko. – Kharkiv : Ltd. Lysenko I.B., 2013. – 182 p. munication. The Book of Abstracts of XVI Scientific Confer-
2. Zvereva O.H. Communicative strategies of siblings in English ence with International Participation. – Kh.: Karazin Kharkiv
family discourse: Thesis for a PhD degree in Philology: National University, 2017. – P. 101-102.
10.02.04 / Zvereva Olha Hennadiivna. – Kharkiv, 2014. – 7. Revzina O.H. Discourse and Discursive Formations / O.H.
287 p. Revzina // Critics and Semiotics. – Iss. 8. – Novosibirsk,
3. Kramer J. The Guru Papers: Masks of Authoritarian Power / J. 2005. – P. 66-68.
Kramer, D. Alstad – Progress-Traditsia, 2002. – 408 p. 8. Soloshchuk L.V. Verbal and Non-Verbal Components of
4. Kriuchkova P.H. Authoritarian Discourse (on the material of Communication in Modern English Discourse / L.V. So-
the modern English Language): Thesis for a PhD degree in loshchuk. – Kharkiv: Konstanta, 2006. – 300 p.
Philology: 10.02.04 / Kriuchkova Polina Heorhiivna. – K., 9. Soloshchuk L.V. Interaction of Different Code Systems in
2003. – 193 p. English Fairy Tale Discourse / L.V. Soloshchuk // Karazin
5. Moiseenko О.J. Discourse and pragmatic peculiarities of Readings: Personality. Language. Communication. The Book
children’s language (on the material of the modern English of Abstracts of XVII Scientific Conference with International
Language) : Abstract Thesis for a PhD degree in Philology : Participation. – Kh.: Karazin Kharkiv National University,
10.02.04 / Moiseenko O.J. – Kyiv, 1999. – 16 p. 2018. – P. 156-157.
Peculiarities of Children’s Authoritarianness Implementation in the Context of Pretend Play

A. V. Pakharenko
Abstract. The article highlights common verbal and non-verbal peculiarities of children’s authoritarian behavior as typical of an
authoritarian personality that is involved in pretend play in the English dialogical discourse. Appealing to a number of verbal compo-
nents which help steer the plot of the game and the other players’ actions in a desired direction, the child combines them with corre-
lating nonverbal communicative components to establish situational control in communication. In the play environment, the child
realizes their potential to manage others as an authoritative discoursive personality that exercises their communicative power vector-
ing the others’ actions.
Keywords: authoritarian personality, child, domination, English dialogical discourse, pretend play, verbal and non-verbal pecu-
liarities.
Особенности реализации детской авторитарности в контексте ролевой игры

А. В. Пахаренко
Аннотация. Статья освещает основные вербальные и невербальные особенности реализации дискурсивного поведения
ребенка как авторитарной личности, которая находится в ситуации ролевой игры в англоязычном диалогическом дискурсе.
Апеллируя к ряду вербальных компонентов, которые помогают продвигать сюжет игры и действия других участников в
желаемом направлении, ребенок добавляет коррелирующие с ними невербальные компоненты для установления ситуатив-
ного контроля в общении. В игровой плоскости ребенок реализует себя в управлении другими игроками как авторитарная
дискурсивная личность, которая пользуется коммуникативной властью, задавая вектор деятельности других игроков.
Ключевые слова: авторитарная личность, англоязычный диалогический дискурс, вербальные и невербальные особенно-
сти, доминирование, ребенок, ролевая игра.
63
Postmodernism literary text: tendencies towards intermediality

(based on the novel “Origin” by Dan Brown)
O. Pieshkova
Zaporizhzhija national university, Zaporizhzhija, Ukraine
Corresponding author. E-mail: elena.andreevna828@gmail.com

Abstract. The article focuses on the interaction of different kinds of art within the framework of a literary text stipulated by the
increasing value of encoding and transcoding texts as semiotic systems. The results obtained demonstrate the tendencies in interme-
dial nature of postmodernism literary texts observed both implicitly and explicitly. On a lingual level, explicit means are evident
whereas implicit ones require critical analysis which implements sensory perception and reassessing the semantics of ART through
the prism of conceptual metaphor, imagery, and symbols.
Keywords: literary text, postmodernism, intermediality, art.
Introduction. Speaking about the current trends of the Looking at it from this perspective the combination of
postmodernism times, it is important to remember that media is unavoidable.
postmodernists do not place their philosophy in a defined There are two possible ways to combine different types
box or category. Their beliefs and practices are personal of art codes in the literary text. Within the first variant, in
rather than being identifiable with a particular establish- the literary text, the author may appeal to a certain work
ment or special interest group. of art or submit elementary information about the work of
Postmodernism is all about the connections between art, or its author to create a background, atmosphere, a
texts, including various ways in which one text refers to certain psychological effect, features of the character,
another or many others. There are all kinds of techniques environment, and situation. The merger of several works
that authors can use in order to highlight these connec- of various types of art, in this context of the literary text
tions with other texts, including quotes, and direct refer- and various arts, is called synthesis. The basis of the sec-
ences, as well as subtler nods to other material. There is a ond method of incorporation of types of art into literary
current tendency of involving implication of various arts text is formed due to superimposition of the principles of
in the system of a literary text. Such phenomenon is organizing a work of another type of art, and literature.
termed as “intermediality”. The term ‘intermediality’ This is seen on the linguistic level in the reproduction in
gains relevance as it represents the interaction of various the artistic word, for example, the color scale of a paint-
codes in a literary text. Intermediality plays an important ing. In this case, it becomes possible to speak of the in-
role in the understanding of literary text, because it helps termedial nature of the relations between the works of
to perceive the intended meaning of the selection of various types of arts [3].
words, the special way of text organization and the inter- The novel belongs to the postmodern because it com-
action of codes of various arts, and the creation of a holis- prises characteristic features such as the tendency towards
tic poly-artistic space in the culture system [5, p. 28]. the maximalism which gives the author the chance to
A brief review of publications on the issue. A con- experiment, metafiction adds, fragmentation, which Dan
siderable attention of researchers is focused today on Brown uses to create playful text that reflects and ex-
linguistic analysis of literary texts. This fact is stipulated plores the chaos of the world and intermediality which
by the complexity of literary texts as a semiotic system enriches the composition of the text.
that borrows, interprets and assimilates the codes of other There are several ways how the author may refer to the
media [1, 4, 5]. The text becomes a kind of "information art in the text. Firstly, on the denotative, level the inclu-
generator" that is able to store various codes, transform sion of art descriptions can be easily noticed. The tenden-
the messages it receives and generates new ones. Inter- cy towards the usage of onyms, terms belonging to the art
mediality is an essential feature of a postmodernism liter- categories, the description of art objects with the refer-
ary text which describes it as a combination of other nu- ence to the reader’s experience and sensory systems
merous texts or their fragments, a combination of incon- through visual and audial codes. Secondly, it is the image-
gruous, sometimes paradoxical, unpredictable and inex- ry-symbolic level when the description of art objects is
haustible variations. more implicit when art forms are rethought through acti-
This research is aimed at the examination of manifes- vation of sensory codes or conceptual metaphors.
tation of artistic codes within a literary text. 1) The following text extracts chosen from the novel,
The object of the research is the verbal and narrative demonstrate the appealing to the art on the denotative
means of intermediality of a postmodernism literary text. level. Here the author refers to postmodern installations
Methods of narrative and conceptual analysis are ap- and outstanding representatives of the current movement.
plied for the study, which is carried out the material of Moreover, Dan Brown emphasizes the opposition of tradi-
the novel “Origin” by Dan Brown. tional view on art and more modern.
Results and discussion. For postmodernists, it's clear Langdon followed Winston’s directions through an ex-
that no text exists in isolation and that works of literature pansive gallery displaying a series of bizarre art installa-
can only be created using material that already exists [1]. tions: a steel cannon that apparently shot gooey globs of
red wax at a white wall; a wire-mesh canoe that clearly
64
would not float; an entire miniature city made of bur- the same manner as well. The Fog Sculpture outside is a
nished metal burnished metal blocks [6, p. 64]. There is perfect example of conceptual art. The artist had an idea
the stereotype about modern art that sometimes it is rather – to run perforated pipes beneath the bridge and blow fog
tough for understanding. Here the examples of modern art onto the lagoon – but the creation of piece was performed
objects are presented and described by such words as by local plumbers. Although I do give the artist high
series of bizarre art installations. I’ve found the strangest marks for using her medium as a code. Frank O. Gehry
piece in the museum <…> a multitude of timber wolves [6, p. 37]. The sculpture mentioned in the text is actually
were dynamically posed, sprinting in a long line across dense fog which that envelops the museum outside, this
the gallery where they leaped high in the air and collided explains the ironic urge of specialist to create the installa-
violently with the transparent glass wall, resulting in a tion: the creation of piece was performed by local
mounting pile of dead wolves [6, p. 65]. The issue with plumbers. And we see the example of coding the message
postmodern art is that it demands a certain decoding due in the piece: the artist’s name is used as a core for the
to the deep symbolism: it’s called Head On <…> ninety- masterpiece idea: Frank O. Gehry.
nine wolves racing blindly into a wall to symbolize a herd Another entertaining sculpture mentioned in the novel
mentality, a lack of courage in diverging from the norm is a massive black widow placed outside the museum on
[6, p. 65]. the plaza. Maman. She is a perfect example of the classi-
The following text fragment represents the reference to cal notion of juxtaposition [6, p. 38]. The author refers to
the outstanding artist and his style of work: Langdon the sculpture using the pronoun ‘she’ as of an animated
spotted the brightly colored painting up ahead and in- creature. The sculpture of spider is thought to be an ex-
stantly recognized the trademark squiggles, primary ample of juxtaposition and at the same time, it is an ex-
colors, and playful floating eye. Joan Miró <…> playful ample of a comparison of two views on art: traditional
work, which felt like a cross between a child’s coloring and modern. Langdon eyed the spider, seeing nothing of
book and a surrealist stained-glass window [6, p. 65]. the sort. When it came to teaching juxtaposition, Langdon
The author mentions Joan Miró, the outstanding artist of preferred something a bit more traditional <…> David.
surrealism and personal, experimental movements, whose Michelangelo is the gold standard, brilliantly posing
works are distinguished by their brightness, abruptness, David in an effeminate contrapposto, his limp wrist cas-
and unpredictability. His style is determined by such ually holding a flaccid slingshot, conveying a feminine
words as squiggles, primary colors, and playful floating vulnerability. And yet David’s eyes radiate a lethal de-
eye. The latter is the particular sign of the artist’s creation termination, his tendons and veins bulging in anticipa-
which is also emphasized by the author: trademark and tion of killing Goliath. The work is simultaneously deli-
floating eye. cate and deadly [6, p. 38]. Eventually, the opposition lies
The issue of modern art and understanding art produc- in the masculine and feminine beginnings in one charac-
tion are highlighted in the text: Although Langdon had ter: effeminate contrapposto, feminine vulnerability, and
devoted the better part of his career to studying art, it eyes radiate a lethal determination.
troubled him that he had never quite learned how to ap- The modern sculpture of a huge spider can be seen as
preciate the art world’s more avant-garde offerings. The confrontation, however. Again, the idea of perceiving the
appeal of modern art remained a mystery to him <…> I art and its justification is key here: Maman is no different
often find it hard to know when something is ‘modern art’ from David. An equally bold juxtaposition of opposing
and when something is just plain bizarre [6, p. 37]. The archetypal principles. In nature, the black widow is a
author highlights this idea because it has been noticed by fearful creature – a predator who captures victims in her
many that human mind seems to have no boundaries web and kills them. Despite being lethal, she is depicted
when it goes about the creation of artworks. And then he here with a burgeoning egg sac, preparing to give life,
continues speaking about the real purpose of art designs: making her both predator and progenitor – a powerful
in your world of classical art, pieces are revered for the core perched atop impossibly slender legs, conveying
artist’s skill of execution – that is, how deftly he places both strength and fragility. Maman could be called a
the brush to canvas or the chisel to stone. In modern art, modern-day David, if you will [6, p. 38].
however, masterpieces are often more about the idea In the novel, we observe the tendency of blurring the
than the execution [6, p. 37]. boundaries between different fields of knowledge. As
The understanding of music in modern artistic society postmodern proclaims the principle of the multiplicity of
has changed as well. The author includes the reference to interpretations, assuming that infinity of the world has, as
the performance of music piece created by Yves Klein: a natural consequence, an infinite number of interpreta-
Klein also composed the musical piece Monotone- tions, this multiplicity of interpretations determines the
Silence, in which a symphony orchestra performs a sin- appealing to the codes of cultural and historical eras.
gle D-major chord for a full twenty minutes [6, p. 37]. 2) Within the imagery-symbolic level, the aspects of
The idea of this masterpiece was to make people experi- intermediality can be represented in two possible direc-
ence musicology of one tune with all the senses. And the tions: via verbal synesthetic imagery which is revealed
one chord is just the first movement. In the second move- due to appealing to sensory experience and via literary
ment, the orchestra sits motionless and performs ‘pure symbolism when the types of art are rethought through
silence’ for twenty minutes. The music is considered to be the involvement of conceptual metaphors.
followed by the silence, in this quietness the continuation a) Verbal synesthetic imagery
of music must be found. Verbal imagery is often perceived due to sensory sys-
Within the frame of modern art every its type can be tem. On the language level, it is seen through the sensory
presented differently and of course, can be interpreted in code: visual code, tactile code and, and audial code.
65
It had taken Langdon several moments to realize this model of the world; help to realize, create an assumption
was all an illusion – a tremendous work of art <…> about the essence of an object.
marveling at the impeccable attention to detail. The star- The holy seat of the Roman Catholic Archdiocese of
filled sky above was a projection, complete with a moon, Madrid – Cathedral de la Almuena – is a robust neoclas-
scudding clouds, and distant rolling hills. The rustling sical cathedral <…>. Almuena Cathedral derives its
trees and grasses were truly there – either superb fakes name from the Arabic al-mudayna, meaning “citadel” [6,
or a small forest of living plants in concealed pots. This p 59]. Here the architectural construction (which belongs
nebulous perimeter of vegetation cleverly disguised the to one of the types of art) acquires the symbolic meaning,
enormous room’s hard edges, giving the impression of a the cathedral is regarded as something sacred, safe and
natural environment. Langdon crouched down and felt indestructible. This symbolism is revealed on the lan-
the grass, which was soft and life-like [6, p. 76]. guage level with the usage of the word citadel.
Here is the idea that art can make people believe into A precious lost icon of the Virgin Mary that had been
what they feel, see, sense or experience. Whatever turns entombed in the walls of citadel for safekeeping. Unable
to be a result of a creative process is a piece of art. The to locate the hidden Virgin, Alfonso prayed intently until
text fragment is full of details referring to the art installa- a section of the citadel’s wall exploded, falling away, and
tion, which a reader can perceive if only the imagination revealed the icon inside, still lit by the burning candles
and the sensory systems are activated: vegetation cleverly with which she had been entombed centuries before [6,
giving the impression of a natural environment. The p 59]. If to consider the icon not only as a religious por-
details which describe the atmosphere make the reader trait depicting God but also as His graphic representation,
understand the depth of the situation: star-filled sky, a you can refer it to a work of art. The author activates
moon, scudding clouds, rolling hills, rustling trees and conceptual metaphor ART IS POWER because in the text
grasses, enormous room’s hard edges. The illusion of extract we can see the hidden emphasis of the power of
reality is realized thanks to such words as life-like, truly the art which reveals the idea that art is something that
there. The words like rustling trees belong to audial code, can never be hidden, that it is created to be seen and ad-
while understanding of the created atmosphere is due to mired icon lit by the burning candles and the power of
the visual code: moon, scudding clouds, and distant roll- art can eventually overrule any obstacles. This can be
ing hills. The word combinations felt the grass, soft and understood on the language level through the implication
life-like are recognized by tactile code. of such metaphor as WALL IS A DIFFICULTY which
Again, the author emphasized the idea that art can lead should be overcome. The process of revealing the art
to wherever its creator wants it: tonight, the effect was image and opposition to difficulties is represented by the
staggeringly realistic, and as the guests around him took words wall exploded, fall away and revealed the icon
it in, Langdon could see that their wonder and delight inside.
mirrored his own [6, p. 76]. The words wonder and de- ART IS ORDER is the metaphor which reveals the
light reflect the response to the installation which is de- purpose of art: to create something aesthetically valuable
scribed as staggeringly realistic. and organized and this very order is hidden in a human’s
The breezy meadow inside the Guggenheim Museum DNA: the room trembled suddenly with a cacophony of
had grown quiet <…> hundreds of guests were reclined discordant piano notes <…> Langdon and those around
on the blankets, gazing up into a dazzling sky of stars. him tensed involuntarily [6, p. 86]. Here, we observe the
Robert Langdon lay near the center of the field, caught absence of order which is embodied through the music. It
up in the growing anticipation. Langdon could feel the tenses not only the characters of the story (those around
excitement rippling through the crowd [p. 81]. Here the him tensed involuntarily) but the reader as well, due to
interaction of art installation and the guests are depicted: the choice of words with the negative connotation: trem-
breezy meadow inside the Guggenheim Museum, guests bled, suddenly, cacophony, discordant, banging random-
were reclined on the blankets, gazing up into a dazzling ly, unbearable.
sky of stars. It is very notable that the author uses the “The sound of someone banging randomly on a piano
word combination had grown quiet to refer to guests’ is unbearable! And yet, if we take those same notes and
growing anticipation and excitement. The analyzed text arrange them in a better order…” <…> The haphazard
fragments are full of sensory codes: visual code – daz- din immediately halted, supplanted by the soothing melo-
zling sky of stars, audial code – quiet, tactile code – dy of Debussy’s “Clair de lune”. Langdon felt his mus-
breezy meadow. cles relax. Our brains rejoice [6, p. 86]. Reorganized
The tendency towards implication of sensory code is a cords use the same notes, but the impression is the oppo-
peculiar feature of postmodernist text as well as the slant site: instead of the haphazard din the soothing melody of
towards the involvement of use of vocabulary with vivid Debussy was heard and it is all due to the order: take
emotional coloring, in order to create a realistic plot and same notes and arrange them in a better order. Our
make the reader understand the atmosphere of what is predisposition to organization is written into our DNA [6,
happening. p. 87].
b) Literary symbols that imply reassessing the se- The symbolic and imagery level plays a very important
mantics of ART. role in the literary text. It helps the reader to fill some-
Images and symbols are multifunctional in the literary thing well-known with a new content. The text is under-
text: they are used to affect the imagination of the reader; stood as multidimensional space where different mediums
form a figurative image of the world, make the image compete and argue with each other. The postmodernism
more vivid and visible; represent the individual author's text is woven from numerous cultural codes that allow
each text to acquire a unique and refined character.
66
Conclusion. The analyzed text extracts demonstrate implicitly and the latter initiates the process of decoding
that postmodernism literary text is open to various au- of the meaning. Lingvo-cognitive aspects of intermediali-
thor’s experiments. There has been suggested the meta- ty are revealed on language level in two possible man-
phor that the literary text is a container that can be filled ners: either appealing to the art directly, on the denotative
with any type of filler. This idea explains the reason the level, or art and its functions are decoded through the
modern writers address towards the phenomenon of in- incorporation of conceptual metaphors. The interrelation
termediality when they include different medium into the of the art and the literary text has been noticed in the
structure of the literary text and appeal to the reader’s postmodern literary text, it could be understood through
background knowledge. The issue of interpretation of the firstly the description of the art object and secondly via
literary text written in postmodern period obtains even a hidden meaning of every art installation and the way it is
deeper meaning as the authors tend to place their message presented in the text.
on several levels of understanding, either explicitly or
REFERENCES
1. Barry P. Beginning Theory: an Introduction to Literary and 4. Rajewsky I. Intermediality, Intertextuality, and Remediation:
Cultural Theory. [Electronic resource]. – Access mode: A Literary Perspective on Intermediality. [Electronic re-
https://leonardafinchie.files.wordpress.com/2014/09/beginnin source]. – Access mode:
g-theory-peter-barry.pdf http://cri.histart.umontreal.ca/cri/fr/intermedialites/p6/pdfs/p6
2. Kelly M. Encyclopedia of Aesthetics / Michael Kelly // Sec- _rajewsky_text.pdf
ond Edition. – New York, Oxford: Oxford University Press, 5. Wolf W. Intermediality Revisited: Reflections on Word and
2014. – 3288 p. Music Relations in the Context of a General Typology of
3. Lotman Y. The Structure of the Artistic Text. [Electronic Intermediality / W. Wolf // Word and Music Studies. – N. Y. :
resource]. – Access mode: Rodopi, 2002. – Vol. 4 : Essays in Honor of Steven Paul
https://monoskop.org/images/3/3e/Lotman_Jurij_The_Structu Scher and on Cultural Identity and the Musical Stage.
re_of_the_Artistic_Text_1977.pdf Amsterdam. – P. 13-34.
LIST OF ILLUSTRATION MATERIALS

6. Brown D. Origin / D. Brown. – New York : Doubleday
Books, 2017. – 463 p.
Постмодернистский художественный текст: тенденции интермедиальности (на материале романа «Origin» Дэна
Брауна)
Е. Пешкова
Аннотация. В статье рассматривается актуальная проблема взаимодействия различных видов искусств в рамках художест-
венного текста, которая обусловливается растущим значением кодирования и перекодирования произведений как семиоти-
ческих систем. Полученные результаты демонстрируют тенденцию постмодернистского художественного текста к интер-
медиальности, которую можно увидеть как имплицитно, так и эксплицитно. На лингвальном уровне эксплицитные средства
проявляются на денотативном уровне, тогда как имплицитные требуют критического анализа, который вовлекает в себя
сенсорное восприятие и переосмысление понятия искусства как такового через призму концептуальной метафоры, образно-
сти и символизма.
Ключевые слова: художественный текст, постмодернизм, интермедиальность, искусство.
67
Образ ворога-чужинця – складова українського “національного міфу”

О. О. Тищенко
Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»
Corresponding author. E-mail: ukrkafedra@ukr.net

Анотація. Наприкінці 80-х років ХХ ст. вірші поетів празької школи звернули на себе увагу критиків і літературознавців.
Відтоді залишається актуальним вивчення еміграційної літератури в період між двома світовими війнами. Упродовж остан-
нього десятиліття поезію празької школи було літературознавцями досліджено в багатьох аспектах. Особливістю українсь-
кого “національного міфу”, внаслідок історичних та інших зовнішніх факторів постала проблема самоідентифікації. Міф
складається не тільки з сакральних орієнтирів, а й із застережень оминати шляхи, що можуть призвести до хаосу; важливим
уявлялось змалювання фальшивих зразків, які, з погляду міфопоетики, не просто викривлюють дійсність, а й призводять до
антикосмосу. Для України 20-х років вирішити питання орієнтації було життєво необхідним. Їй слід було вибрати шлях
розвитку, що, як зауважують культурологи, визначається трьома факторами: внутрішнім потенціалом нації, культурою, що
оточує націю, і культурою, яка виступає символом прогресу. Адаптація українця до свого простору залежала від визначення
домінанти культури сусіда, від стосунків з ним.
Ключові слова: міф, самоідентифікація, міфопоетика, образ, “поети-пражани”.
Вступ. Термін “Празька школа” використовується коло”, російські емігранти). Місце (Прага) та час (між
багатьма літературознавцями і сприймається вже як двома світовими війнами) Ю. Шерех називає зовніш-
спроба об’єднання певного кола українських поетів в німи обставинами. Особливої уваги заслуговують
одну групу. Празька група українських письменників розвідки Ю. Шереха, в яких висловлено багато думок:
існувала не стільки як літературний гурток, скільки як свідоме ілюзієтворення празької школи, спільна ідео-
специфічне об’єднання творців нової ідентичності логія в “пражан” внутрішня вичерпаність їхньої піз-
української нації. Згаданий гурток відповідав лише нішої поезії, синтез неокласицизму і неоромантизму в
деяким ознакам школи, серед яких – особисті контак- поетичній творчості 20-х років як початок нового
ти, наявність ідеолога, подібність тематики. А також руху, комплекс батька в житті і творчості
сам топонімічний принцип назви шкіл. Слід вказати, О. Лятуринської, уявний світ в її пізній творчості.
що Прага на той час була великим культурним цент- Мета дослідження полягає у розкритті феномену
ром, з представниками чеського модернізму мали празької школи як відображення складних процесів
“пражани” особисті контакти. Українська інтелігенція пошуку нового національного обличчя, аналізі меха-
вела в Чехословаччині активне життя, брала участь в нізмів створення міфу про “чужинця”, процесі пошу-
культурно-просвітницькій роботі, влаштовувала ви- ків нової державницької ідеології «пражан».
ставки, аби познайомити чехів з українською культу- Матеріали та методи. Об’єктом дослідження є лі-
рою; водночас і сама дуже цікавилася чеською куль- рика празької школи та поетична творчість окремих
турною спадщиною. Крім того, не можна не згадати представників української діаспори. Для досягнення
значний вплив на українське національне відроджен- мети у роботі застосовано структурний, порівняльно-
ня національно-виховної діяльності чеських патріотів. історичний, історико-генетичний методи наукового
Українців, що після тимчасового, як здавалося, пере- вивчення явищ художньої літератури.
бування в Чехословаччині мали повернутися в Украї- Результати та їхнє обговорення. Західна картина
ну, закликали набиратися чеського досвіду. світу весь час змінювалася, що давало Україні можли-
Короткий огляд публікацій з теми. Під празькою вість сподіватися й самій коли-небудь опинитися в
поетичною групою розуміють українських екзильних центрі. Додаткові сподівання вселяв той факт, що в
письменників міжвоєнного періоду, чия творчість європейській свідомості українці практично були
почалася л в еміграції – переважно у Празі та в відсутні, отже “нас” ще могли б оцінити, на заваді
Подєбрадах (М. Неврлий). До “пражан” зараховують чому не стануть жодні стереотипи стосовно України.
Ю. Дарагана, М. Гриву, Є. Маланюка, Л. Мосендза, Та, на жаль, не було враховано те, що символом про-
О. Стефановича, О. Лятуринську, О. Ольжича, гресу європейська культура тоді вже перестала бути,
Ю. Клена, О. Телігу, Г. Мазуренко, І. Ірлявського, саму її захопили східні ідеали, вона страждала від
І. Колоса, А. Гараскевича, а також прозаїків браку віри у власні сили, від руйнування культурної
М. Чирського, Н. Королеву, У. Самчука, критика парадигми та європейських філософських систем,
М. Мухіна. Самі представники цього угруповання релятивізму, загальної кризи цивілізації й культури.
(Є.Маланюк, Н.Лівицька-Холодна) існування празької Розвиток українських традиційних елементів і куль-
школи не визнавали, а назву вважали штучною (її турних цінностей пов’язував Д. Донцов із повернен-
було накинути В. Державиним). Топонімічний прин- ням українців обличчям до Заходу з його системою
цип у назві школи дійсним фактам не відповідав цінностей, ближчими українцям, і прикметами, необ-
(адже Ю.Липа взагалі у Празі не був; Н.Лівицька- хідними для повноцінного суспільства. Захід уявлявся
Холодна та Є.Маланюк мешкали також у Варшаві, де не стільки духовною скарбницею, скільки засобом
стали учасниками групи “Танк” або так званої Вар- відділитися та самоідентифікуватися.
шавської), і навіть може виникнути непорозуміння, Водночас із творенням міфу про власну значущість
оскільки в Празі на той час перебували також і повноцінність відбувалася містифікація зовнішнього
О. Олесь, М. Вороний, учасники групи “Жовтневе оточення, міфологізація образу сусіда. Національне
68
відродження супроводжував перегляд культурних розумні й відповідальні елементи й розтрощує вкінці

орієнтацій та зв’язків, основою якого були не раціона- саму себе. Небезпечно плекати міфи “стихії”, що
льні політичні чи економічні міркування, а побудова слушного часу зробить усе... Культ непомильно дію-
нової картини світу, в центрі якої мав постати власний чої “стихії”, що його пропагують у націоналістичному
народ. Більш ніж за півсторіччя, за умов нового наці- середовищі, – це шлях дуже небезпечної самоомани”
онального відродження, подібні центристські тенден- [4, с. 373].
ції знову спалахнули з новою силою, породжуючи Другому поколінню емігрантів в американській
нові міфи, зокрема спекулятивні теорії про прабатькі- дійсності присвятив окрему статтю В. Ісаїв. Він вико-
вщину аріїв. ристовує класифікацію асиміляційних процесів аме-
Слід згадати поетичну, вільну форму українського риканськими соціологами, які розрізняють культурну
націоналізму, яку В. Рудко характеризує так: “Між (в основному поведінкову із засвоєнням способів
обома світовими війнами повелася у нас мода писати мислення, звичок, вартостей), структуральну (утво-
на теми суспільні, політичні, а там далі навіть на теми рення зв’язків з людьми нової країни) та ідентифіка-
формотворчого процесу українства “поетично”, “ві- ційну асиміляцію (ототожнення з даним народом,
льно”. За давніших десятиліть українська історична психологічне прийняття для себе іншої національнос-
наука мала поважний вплив на наше життя. Між обо- ті).
ма війнами він страшенно змалів, як змаліло значення Взагалі слово “нація” для української молоді не має
досліду й пізнання нашого життя. Зате набрали пере- вже того символічного значення, якого йому надавало
можного значення “ідеології”, це великою мірою старше покоління. “Під цим словом молодь назагал не
незалежне від пізнання і на нетерпимій та завжди розуміє духом поєднаної, персоніфікованої цілості, а
більш чи менш містичній “вірі” будовані системи просто, як американці це розуміють, державну органі-
“поглядів” на засадничі справи українського буття. зацію. Тому й поняття двох батьківщин тут не зовсім
Що ці “системи поглядів” довільністю своїх твер- відповідає дійсності, бо не вказує воно на різниці в
джень нагадують дещо “поетичну свободу”, не треба ототожнюванні. Це поняття більш нормативне, ніж
дивуватись. “Ідеології'” почали щораз більше прихо- аналітичне” [1, с. 108]. Ідеальний образ нації створю-
дити до голосу на нашому Заході між обома війнами; ється не з марнославних мотивів, він виконує функ-
серед нашого громадянства на чужині вони всемогут- цію провідника, а вигадані складові колективного “я”
ні. Пів- і чверть поезія на теми суспільного життя й сприяють усвідомленню нацією власної неповторнос-
політики, що її проповідували різні групи націоналіс- ті як основної рушійної сили національного розвитку.
тичного середовища, – це тільки блідий відблиск па- Бажання нації записати себе до певного культурного
нівного в нас “ідеологічного”, отже, утопійного, слі- контексту, ідентифікувати себе з деякими категоріями
пою вірою наснаженого й позбавленого елементів й реаліями - основа її, нації, життя, форма самовира-
політичної культури думання” [4, с. 353–354]. ження та джерело подальшого розвитку, ґрунт для
Оскільки національна ідентифікація охоплює весь політичних досягнень і здійснення сьогочасної мети
колектив, поступово концепція переорієнтації Украї- або мрії про майбутнє. Румунський компаративіст
ни з Росії на Європу охопила національну свідомість і О. Дима як на один із недоліків праць, у яких дослі-
стала основою для створення масових міфів. Як будь- джується віддзеркалення “національних типів” у літе-
який масовий феномен, національний рух був ратурі, вказує на , зосередження уваги переважно на
пов’язаний з колективним проявом архетипів даної історії й соціології. Справді, суспільні чинники дуже
нації. Ту небезпеку, що виникає при створенні масо- важливі, та необхідно зважати й на психологічний
вих явищ, переборював яскравий індивідуалізм нео- момент: міф про сусіда – обов’язковий елемент влас-
романтиків 20-30-х років, і поступово індивідуаліст- ного “національного міфу”, отже, перший має
ські тенденції заволодівали людиною колективу, тим з’ясувати незрозумілу силу, непереможність, владу
більше, що певні міфи свідомо культивувалися і для сильнішого етносу; цей міф може мати свідому спря-
їхнього існування потрібні були маси. Витісненню мованість, виконувати функцію консолідації нації.
підсвідомим реального сприяло те, що надії не справ- К. Майноуґ стверджує, що націоналізм – це політич-
дилися, мрії не здійснилися, а міфологічна віра в силу ний рух, який залежить від почуття колективної обра-
слова виявилися безплідною. Все це виявляло почуття зи на чужоземців. Образа повинна бути спричинена
спустошеності та розгубленості ї ставало благодатним іноземцями. На думку цього дослідника, анатомія
матеріалом для дослідження архетипів національного націоналізму має три ступені. Перший з них – збу-
менталітету. Але, з іншого боку, ця ситуація дуже дження, період, упродовж якого певна нація усвідом-
небезпечна, їй притаманні екстремістські настрої, лює себе нацією, що страждає від гноблення. Зазви-
втрата почуття гумору і відстороненість, внаслідок чай це період рішучого відвертання від чужих ідей та
чого втрачається здатність розрізняти правду й вигад- всього чужоземного. Це час тривожних пошуків куль-
ку, та і реальність, міфологічні витвори вважалися турної ідентичності... Другій ступінь – боротьба за
дійсністю. незалежність і останній – консолідація. До того ж не є
Про небезпеку підкорення націоналізму стихіям важливим, чи відповідає образ ворога дійсності. Іно-
писав В. Рудко, проаналізувавши націоналістичні земний гніт може бути не тільки реальним, а й уяв-
рухи молодих у 30-х роках: “Великий зрив молодого ним. Найголовніше – розвинути теорію нації та
покоління нашого Заходу обернувся на сліпу силу, що об’єднати усіх її членів в органічне ціле, яке б мисли-
роздирає сама себе. Загроза полягала не в недостачі ло й почувало себе чимось єдиним.
“стихійної”, наскрізь чуттєво наснаженої волі до дії, а Виводячи формулу нації, Ю. Липа разом із “влас-
в зловісній недостачі видючої, “розумної” й відпові- ним тереном” та “власного місією”, які виникають
дальної, на довшу мету діючої волі. “Стихія” нищить поперемінно (адже кордони можуть змінитися під час
69
війни, а місію еліта нації може не відчути), називає Шлюб (цілком очевидний, прямолінійний символ
також обов’язкову домінанту – “почування нехоті до єднання). Через кожну зі своїх спільнот, заангажова-
чужих”. Національна свідомість у тих народів, яким них у ці метафоричні ритуали єднання, нація набуває
доводиться ще тільки виборювати свою національну атрибутів суспільного атома – родини. Метафори з
державу, спрямована, принаймні тимчасово, проти минулого, спільного походження та неповторних рис
уявного супротивника, проти іншої нації, проти бага- є багатосуттєвими. Метафора спирається на єдність
тонаціональної держави. Ці народи визначають свою активності оцінки, заснована на емоційно-вольовому
національну тотожність або національну свідомість у взаємозв’язку та спорідненості слів. Єдність у мета-
негативний спосіб: відмежуватися від сусідів або форі створюється не логічністю думки, а почуттям
прирівнювати себе до них. “У конфронтації з чужим – активності при оцінюванні. Це не предметно необхід-
іншою мовою чи релігією, іншими звичаями, іншою ний зв’язок, який позбавляє суб’єкта почуття та волі
політичною системою – вони можуть усвідомлювати поза собою, це – суто суб’єктивні зв’язки, що потре-
свої власні тісні зв’язки, свою спільність, на основі бують єдності почуття та волі суб’єкта. Оцінка, ви-
яких їм легше спілкуватися одне з одним, ніж із тим у словлена в метафорі, справді формує предмет.
вірші “Народи” Ю.Липа, охарактеризувавши францу- Поряд з метафоризацією “пражани” на початку
зів, англійців, німців, радить: “...Пізнай їх. Кожен з творення “національного міфу” зверталися до таких
них є собою, а ти – Українець” [2, с. 46]. У другій художніх засобів, як відмінність та контраст, цілкови-
частині твору автор змальовує росіян, які протистав- та відокремленість через розрізнення й протиставлен-
лені власній нації (чого не було зроблено стосовно ня. Засобом самоствердження, компенсацією компле-
українців та народів Західної Європи): ксу неповноцінності, волі, невротичної невлаштова-
А – Москвин той – як з лісу, кричить – як з болота, ності був механізм перенесення. Фантазія перенесен-
То безецний і голий, то – тхір, от як мить! ня може мати два аспекти – сексуальний і жадобу
То надмірна в нім вірність, то – бунт. В нім охота влади. Певні часові проміжки змусили переглянути ці
То ридать перед кимсь у гримасах, то знову палить. стосунки. Більше того, потяг сприймався як щось
...Українець – не крик, він не любить суєт... [2, с. брудне, що призводить до втрати сили. “Кожна нена-
47]. висть росте з любови й може ненависть до Росії є
Образ “ворога” і міф про власну націю створюва- тільки метафорою зрадженої любови”, – розміркову-
лися за допомогою різних моделей – метонімії та вав Ю.Шерех [5, с. 340].
метафори. Метафора і метонімія представляють два Відзначимо, що непохитності національної свідо-
поетичних типи – поезію асоціації на основі порів- мості (яка часто співвідноситься з релігійним елемен-
няння, що залучає множинність світів, породжує том) навчаються і в інших “чужинців”. У вірші
множинність інтерпретацій, та поезію асоціації на Г. Мазуренко “Бранка татарка” розповідається, як
основі суміжності, що будується за певною моделлю у татарку дівчиною захопили в полон, хрестили, та вона
межах дискурсу одного світу. Дані типи – це набір та розмовляла про Коран з сином своєю мовою і вірила,
поєднання, парадигма та синтагма. Оскільки міф про що її душа після смерті перелетить на батьківщину.
українську ідентичність будувався на пошуках, то Поема Ю. Клена “Жанна д’Арк” побудована на про-
продуктивною моделлю стала метафора. тиставлені французької революційності українській
Прикметно, що ідентифікація, пошук самоототож- млявості, шампанських ланів сарматським широким
неня, створення міфів здійснюються за допомогою просторам”. Портрет героїні змальовано з викорис-
метафори, а метонімії належить стислість стилю, танням релігійної символіки, а образ України – за
психологічні перенесення. Метафоричними вважа- допомогою мотивів “Слова про Ігорів похід”, які до-
ються, зокрема, такі стилі, як романтизм та необаро- помагають висловити негативну оцінку українського
ко, до художніх систем яких зверталися “пражани”. життя. Сюжет оповідання Л. Мосендза “Хазарин” –
Поетичні моделі – це не просто художні тропи, а й вбивство жида-агітатора, який приїхав до села читати
стилі мислення і навіть фундаментальні способи атеїстичні лекції. Для селян неприйнятним було те,
конструювання ідентичності. Національний дискурс що цей агітатор, виступаючи проти християнської
будується за чотирма конкурентними парадигмами, релігії, сам дотримувався своєї віри, носив ритуаль-
які наперед визначають репрезентацію ідентичності. ний одяг, мав яскраві ознаки своєї нації.
Ці стилі можна інтерпретувати як результати чоти- Відповіддю на пацифізм і небажання “чужої гнути
рьох підставових архетропів та їхніх відповідних, свободи” стала ідея боротьби, експансії, насильства,
менш показових, фігуральних субваріантів. Метафора або просто – “імперіалізм”. “Нація, що замикається у
є підставовим тропом анархічного націоналізму що своїх межах, не тужить за духовою і державною екс-
передбачає сутнісну єдність індивіда та колективу, панзією, не знає імперіальної тенденції, – нація нежи-
взаємну щиру прихильність, єдність конкретного й ва, – стверджував О.Ольжич. – Імперіяльний ідеал
абстрактного, перцепції та концепції, діяльного та ніколи не покидав нації, що створила свого часу най-
споглядального ще до їхнього поділу на антиномії. більшу й наймогутнішу європейську імперію, від
Метафоризація – це і є той процес мислення, з якого Юр’єва до Ярослава й Тьмутаракані, опановуючи
постає дискурс колективної ідентичності. Дух батькі- Каспій і Чорне море, зводячи бої від Білої Вежи до
вщини становлять символи та персоніфікації, зосере- Кракова, Опави і Братислави і від Німану до Пересла-
джені довкола ідеалу свободи, – такі, як Мати (уособ- вця і Доростола” [3, с. 247].
лення рідного краю, natio, етимологічно пов’язане з Такий ненависний колоніальний дискурс не запе-
поняттям народження), Дитя (початкова, невинна, речується у випадку власної нації, а прибирається
спрощена версія як індивіда, так і суспільного онов- собі, примірюється на себе, адже, на думку
лення, крізь яке проходять усі члени спільноти) і Д. Донцова, слабші нації не прилучаються до прогре-
70
су і тому нездатні на незалежне життя. Право на са- римлян, а для світу.

мовизначення мають тільки ті нації, в яких є сильним Висновки. Поезія празької школи була пошуком
“імперіалістичний дух”. Д. Донцов часто користував- нової національної ідентичності і творенням нового
ся прикладом росіянина та його вдачі, очевидно, вва- обличчя нації за допомогою міфу.
жаючи позитивними окремі властивості російського Національна ідентичність – конструкція, що скла-
характеру. дається з багатьох взаємопов’язаних компонентів.
Окрім “імперіалізму”, привабливою уявляється, зо- Завдяки багатовимірності національна ідентичність
крема, й ідея “третього Риму”. На перетворення сон- стає гнучкою і може ефективно поєднуватися з інши-
ного Києва на залізне місто-державу, на “третій Рим”, ми ідеологіями та рухами. Це категорія рухлива, вона
“наш неминучий Рим” чекає Є. Маланюк. І це тоді, змінюється залежно від актуальних потреб самовиз-
коли сам Рим був пов’язаний з ідеєю не націоналізму, начення нації у світі.
а космополітизму. В історичному Римі найбільше Творення нового “національного міфу” та нової
шанованою була людина, вільна від зовнішніх уподо- ідентичності української нації стало основним
бань, хибних думок та пристрастей, тому будь-який об’єднуючим фактором діяльності празької школи,
поділ ззовні – громадянський, національний тощо – що виявився у співзвучності мотивів і міфологем, у
визнавався умовним та уявним: Рим існував не для спільній тематиці й антиколоніальному пафосі.
1. Ісаїв В. Друге покоління емігрантів в американській дійс- 4. Рудко В. Чинний націоналізм: активність versus культура /
ності / В.Ісаїв // Сучасність. – 1969. – № 4. – С.102–110. Упор. О. Проценко, В. Лісовий // Націоналізм: Антологія.
2. Липа Ю. Поезії : [Текст] / Упор. Є. Маланюк. – Торонто: – К.: Смолоскип, 2000. – С.350–385.
Накладом Укр. Лікарського Товариства Північної Аме- 5. Шерех Ю. Про самвидав на іншому континенті, про нена-
рики, 1967. – 292 с. висть, про новітню поезію і про інші речі і нації /
3. Ольжич О. Незнаному воякові: [Текст] / О. Ольжич. – К.: Ю.Шерех // Третя сторожа. – Балтимор – Торонто, 1991.
Фундація імені О.Ольжича, 1994. – 432 с. – С.331 – 349.
REFERENCES
1. Іsaїv V. Druge pokolіnnya emіgrantіv v amerikans'kіj 4. Rudko V. CHinnij nacіonalіzm: aktivnіst' versus kul'tura /
dіjsnostі / V.Іsaїv // Suchasnіst'. – 1969. – № 4. – S.102–110. Upor. O. Procenko, V. Lіsovij // Nacіonalіzm: Antologіya. –
2. Lipa Y. Poezії : [Tekst] / Upor. Є. Malanyuk. – Toronto: K.: Smoloskip, 2000. – S.350–385.
Nakladom Ukr. Lіkars'kogo Tovaristva Pіvnіchnoї Ameriki, 5. Sherekh Y. Pro samvidav na іnshomu kontinentі, pro
1967. – 292 s. nenavist', pro novіtnyu poezіyu і pro іnshі rechі і nacії /
3. Ol'zhich O. Neznanomu voyakovі: [Tekst] / O. Ol'zhich. – K.: Y.Sherekh // Tretya storozha. – Baltimor – Toronto, 1991. –
Fundacіya іmenі O.Ol'zhicha, 1994. – 432 s. S.331 – 349.
The image of the enemy-stranger is part of the Ukrainian "national myth"

O. O. Tishchenko
Abstract. In the late 80's of the XX century poems by the poets of the Prague school attracted the attention of literary critics. Since
then, the study of emigration literature in the period between the two world wars has become relevant. During the last decade the
poetry of the Prague School was studied by literary scholars in many aspects. A feature of the Ukrainian "national myth" due to
historical and other external factors was the problem of self-identification. The myth consists not only of sacred landmarks, but also
of the precautions to avoid paths that can lead to chaos; an important depiction of false samples, which, in terms of mythopoetics is
not just distorting reality, but also leads to anticosmosis. For Ukraine the 20-ies to decide the issue of orientation was vital. It should
have chosen the path of development, which, as observers of cultural studies, are determined by three factors: the internal potential of
the nation, the culture surrounding the nation and the culture that serves as a symbol of progress. The adaptation of a Ukrainian to his
space depended on the definition of the dominant culture of a neighbor, from relations with him.
Keywords: myth, self-identification, mythopoetics, image, "poets of the Prague School".
Образ врага-чужеземца – составляющая украинского “национального мифа”

О. А. Тищенко
Аннотация. В конце 80-х годов. стихи поэтов пражской школы обратили на себя внимание критиков и литературоведов. С
тех пор остается актуальным изучение эмиграционной литературы в период между двумя мировыми войнами. В течение
последнего десятилетия поэзию пражской школы литературоведами было исследовано во многих аспектах. Особенностью
украинского “национального мифа”, в результате исторических и других внешних факторов встала проблема самоиденти-
фикации. Миф состоит не только из сакральных ориентиров, но и с предупреждений обходить пути, которые могут приве-
сти к хаосу важным представлялось изображения фальшивых образцов, которые, с точки зрения мифопоэтики, не просто
искажают действительность, но и приводят к антикосмосу. Для Украины 20-х годов решить вопрос ориентации было жиз-
ненно необходимым. Ей следовало выбрать путь развития, что, как отмечают культурологи, определяется тремя факторами:
внутренним потенциалом нации, культурой, окружающей нацию и культурой, которая является символом прогресса. Адап-
тация украинца к своему пространству зависела от определения доминанты «культуры соседа», от взаимоотношений с ним.
Ключевые слова: миф, самоидентификация, мифопоэтика, образ, “поэты-пражане”.
71
Література Закарпаття у науковому доробку Олекси Мишанича

К. Р. Вакуленко
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, м. Харків, Україна
Corresponding author. E-mail: karinavakulenko@gmail.com

Анотація. Статтю присвячено дослідженню літератури Закарпаття у науковому доробку Олекси Мишанича. Визначено
напрямки його розвідок з цієї теми, окреслено етапи розвитку літературного процесу та різні підходи науковців до вивчення
історії літератури Закарпаття. Дослідження дозволило з’ясувати й увиразнити шляхи розвитку української науки про
літературу Закарпаття XІV–XХ століть та висвітлити місце та роль Мишанича у справі дослідження літературного процесу
Закарпаття XІV–XХ століть.
Ключові слова: взаємодія національних літератур, Закарпаття, Олекса Мишанич, українська література, літератур-
ний процес.
Література Закарпаття має багатовікову історію. Пе- приділяв вивченню історії Закарпатської літератури.
рші, відомі нині пам’ятки датуються ХІV –ХVІ ст. Він поєднав у собі два компоненти: локальний та со-
Писані вони церковно-словянською мовою і мають борний. Не даремно Василь Маркусь, учений із Чика-
переважно культовий характер. Подальший період го, назвав його «закарпатцем із душею соборника».
охоплює ХVII – XVIII ст. Майже всі пам’ятки цього Велику роль відіграють праці Олекси Мишанича
часу написано староукраїнською мовою із значною «Література Закарпаття XVII–XVIII ст.» (1964), «Ук-
домішкою живої народнорозмовної мови. Тематична і раїнська література другої половини XVIII ст. і усна
жанрово-стильова структура цього письменства пов- народна творчість» (1980), «З минулих літ», у яких
ністю вписується в умовно назване вченими карпато- автор описує історію дослідження Закарпатської літе-
руське письменство, що творилося і поширювалося в ратури, висвітлює основні етапи розвитку закарпатсь-
Українських Карпатах – Прикарпатті і Закарпатті. На кого письменства. Зокрема, книга «Література Закар-
відміну від друкованої продукції Східної України, це паття XVII–XVIII ст.» стала новим словом в українсь-
була рукописна література, що обслуговувала все на- кій медієвістиці. У ній уперше було глибоко й усебіч-
селення як духовного, так і світського стану. Твори но проаналізовано закарпатський літературний процес
культової літератури, учительні євангелія і збірники, часів бароко. Мишанич детально дослідив маловідомі
апокрифи і легенди, слова і казанія, перекладні повісті рукописні пам’ятки з території Пряшівщини: т. з.
і оповідання, духовні і світські пісні і вірші, літописні «учительні» Євангелія із Пряшева, Ладомирової,
замітки, полемічні трактати ось такий жанровий Няґова й Грабського; «Литманівський збірник», пісню
спектр цього народного і давньонародного письмен- про Стефана-воєводу «Дунаю, Дунаю, чему смутен
ства, що залишило великий слід в історії української течеш?», записану в селі Венеція біля Лукова, та цілу
літератури та проіснувало фактично аж до XX ст. До- низку інших документів. Крім того, Мишанич подав
слідженню літератури Закарпаття присвячені числен- огляд просвітянської діяльності Краснобрідського
ні наукові праці багатьох українських дослідників, монастиря і по-новому оцінив літературні твори Ар-
серед яких І. Франко, І. Мацинський, В. Гнатюк, сенія Коцака з Буківця, Петра Лодія із Збоя, Михайла
О. Духнович, Г. Стрипський, П. Феєрчак, Є. Сабов, В. Ольшавського з Ольшави. Велику увагу у своїй книзі
Бірчак, Є. Надзельский, А. Бачинський. Значний вчений приділив книгодрукуванню, шкільній освіті,
внесок у справу вивчення літератури Закарпаття культурним зв’язкам Закарпаття з іншими частинами
зробив і видатний український історик літератури України та Західної Європи. На основі першоджере-
Олекса Мишанич (1933–2004). льного матеріалу він довів, що літературні пам’ятки
Основна мета нашої розвідки є всебічне Закарпаття ХVII–XVIII ст. написано староукраїнсь-
дослідження наукового доробку Олекси Мишанича кою книжною мовою зі значними домішками розмов-
присвяченому розвитку української літератури ної мови [1, с.7].
Закарпаття, розкриття історії розвитку та основних Із закарпатських письменників ХХ ст. О. Мишанич
напрямків літературногопроцесу Закарпаття XVI– найбільше уваги присвятив життю і творчості Василя
XVIII століть. Ґренджі-Донського та Августина Волошина. Довгий
Поставлена мета обумовила необхідність час вони були забороненими письменниками. Миша-
вирішення таких взаємопов’язаних завдань: нич, долаючи чимало труднощів, усе ж вирішив реа-
– дослідити праці Олекси Мишанича, присвячені білітувати їх і видав твори цих авторів окремими
літературі Закарпаття. книжками, які досі є найповнішими виданнями їхніх
– з’ясувати місце та роль Мишанича у справі творів в Україні. Звертався О. Мишанич і до чеських
дослідження літературного процесу Закарпаття XVI– письменників міжвоєнного періоду, що діяли на Зака-
XVIII століть. рпатті, зокрема до творчості Івана Ольбрахта. Його
– визначити актуальні наукові проблеми, пов’язані закарпатську трилогію Мишанич видав окремою
з розвитком літератури Закарпаття. книжкою. Кілька статей Мишанич присвятив дослі-
Народившись на Закарпатті й провівши там більшу дженню словацько-українських взаємин. До нього
частину свого життя , Олекса Мишанич велику увагу ніхто цього не робив. У 1963 році Мишанич на сторі-
72
нках часопису «Дукля» опублікував статтю «Давні ратурних текстів з ХVI- XVIII ст. І. Франко високо
зв’язки», в якій розглянув взаємини між двома брат- оцінив цю частину хрестоматії. «З книжної літерату-
німи народами від часів Великоморавської держави й ри, – писав він, – ся стара часть і по мові і по змісту
Київської Русі до XVIII ст. У своїй статті він наголо- ще найцікавіша, і приходиться жалувати, що автор не
сив на тому, що існують інтенсивні мовні контакти зробив сю часть хоч удесятеро більшою» [3, с. 3].
українсько-словацького пограниччя, засвідчені вже в До хрестоматії Є. Сабов додав свій «Очерк литера-
писемних пам’ятках Х–ХІ ст. Підтвердженням цього є турной деятельности и образования угро-русских», у
й те, що велика кількість закарпатських українців сис- якому зробив короткий огляд літературної історії За-
тематично здобувала освіту в Словаччині, а в трнав- карпаття від найдавніших часів. Він першим звернув
ській університетській друкарні вийшли перші три увагу на велику кількість рукописів, що зберігається і
книжки, призначені закарпатським українцям: «Кате- в мукачівських і ужгородських бібліотеках, а також у
хизис» (1668) і «Буквар» (1699) Де Камеліса та «Кра- сільських церквах. Та Є. Сабов однобоко підійшов до
ткое припадков моральних и нравних собраніе» (1706) оцінки літературної спадщини Закарпаття XVII—
Г. Бізанція. Цікаво й те, що саме на території Словач- XVIII ст. Він не звертав уваги на велику кількість ру-
чини було записано найдавніший текст української кописних книг. Він робив висновок, що вся літерату-
народної пісні, а також те, що серед закарпатських рна діяльність закарпатських українців давнього пері-
українців в Шариському потоці шість років (1652– оду «складалася з переписування обрядових книг, а
1658) прожив Ян Амос Коменський [1, с. 10]. освіченість полягала у вмінні читати ці книги [3, с. 3].
Підсумковими працями О. Мишанича у справі ви- Російський вчений Ф. Арістов включив письменст-
вчення закарпатоукраїнської літератури є дві його во Закарпаття ХІХ ст.. до складу «карпато-русской
доповіді, виголошені на міжнародних українознавчих літературі», яка в цілому охоплювала всі «зарубежніе
конференціях: «Український контекст давньої літера- Руси» – Галицьку, Буковинську і Угорську, або з пог-
тури Закарпаття» та «Література Закарпаття між Схо- ляду державної Росії – Прикарпатської і Закарпатсь-
дом і Заходом Європи». У першій доповіді, звертаю- кої Русі. Творчість закарпатських авторів , таких як О.
чись до праць І. Франка, В. Гнатюка, М. Возняка, Духновича і А. Кралицького, Ф. Арістов ставить у
О. Барана, Мишанич довів, що до XVIII ст. на Закар- контекст галицької «москвофільської» літератури,
патті переважала рукописна література, переписувана називаючи її «карпаторусскою». Арістов популяризу-
й перероблена із пам’яток, що побутували в Галичині вав свої погляди у 20-х – на початку 30-хх рр., не ви-
й потрапили сюди із загальноукраїнської київської знаючи української літератури Закарпаття [4, с. 171].
книжності. У другій доповіді Мишанич окреслив пе- Павло Федоров, автор «Очерка карпаторусской лите-
ріод ХVІІ ст. Література того часу була під впливом ратуры со второй половины ХІХ столетия» (Ужгород,
Ужгородської унії 1646 року. На Закарпаття вона пот- 1929), дотримувався погляду про «русский народ
рапляла в основному із Західної України через поль- Подкарпатья» і всю літературну спадщину закарпат-
ське посередництво (перекладні повісті «Александ- ських авторів ХІХ –початку ХХ ст. вважав надбанням
рія», «Варлаам та Йоасаф»), оповідання («Римські «русской литературы». З початку 20 –х рр він визнає
діяння», «Велике зерцало»). На деяких творах відчут- два напрямки в художній літературі Закарпаття – ро-
ні протестантські впливи. Дуже поширеними були сійський та український, а українську течію ділить ще
старокиївські легенди [1, с. 8]. на два напрямки – «руську» і «літературно-
У своїх роботах Олекса Мишанич окреслив, зокре- українську». Як зазначає Олекса Мишанич, П
ма, основні етапи дослідження закарпатської літера- .Федоров дуже цінував творчість А. Карабелеша за те,
тури. Він зауважував, що одним із перших оглядів що цей поет «открывает новый мир, новый горизонт –
літератури Закарпаття був невеличкий розділ О. Пи- к полному слиянию с великой русской стихией» [4, с.
піна в його «Історії слов’янcьких літератур». У цьому 171].
розділі українська література поділена на дві частини: Отож, ми бачимо, що була російська орієнтація в
«Южноруссы» і «Галицкие Русины». Частина про розвитку літератури Закарпаття. Погляди цих осново-
галицьких русинів завершується невеличкою підте- положників «карпаторусской» орієнтації продовжува-
мою «Национальное возрождение в Руси Угорской», ли Є. Недзельський, Ю. Яворський, О. Фаринич, ку-
де йдеться про культурно-національний рух на Закар- льтурно-просвітнє «Общество им. А. В. Духновича»,
патті XIX ст. Автор «Історії слов’янських літератур» журнал «Карпатский свет», «Общество «Возрожде-
не відривав цей рух від Галичини, бачив його як одне ние» у Празі [6].
ціле із галицько-руським відродженням, що почалося Першим, хто поставив вивчення літератури Закар-
під впливом української культури [5]. паття XVII—XVIII ст., на науковий грунт, як зазначає
Початок вивчення історії літератури Закарпаття Мишанич, був І. Франко. Він прочитав на Українсь-
припадає на другу половину XIX ст. Основну увагу ких наукових курсах у Львові «Огляд української лі-
дослідники звертали на літературу XIX ст., недооці- тератури від найдавніших часів до кінця XIX віку У
нюючи давнє письменство. Олекса Мишанич відзна- програмних записках до лекцій він розробив і деталь-
чив, що одним із перших авторів нарису літературно- ний план, за яким висвітлював культурне і літератур-
го життя закарпатських українців П. Феєрчак, почат- не життя Закарпатті XVII—XVIII ст. Цей план І. Фра-
ком зародження літератури на Закарпатті взагалі вва- нко частково реалізував згодом. 1900 р. він написав
жав лише 70-і роки ХVIII ст. У 1893 р. в Ужгороді статтю «Карпаторуська література XVII—XVIII ві-
вийшла «Христоматия церковно-славянских и угро- ків», яка і до сьогодні залишається найгрунтовнішою
руских литературных памятников», укладена Є. Сабо- науковою розвідкою з теми [3, с. 4].
вим. Уривками вперше було надруковано кілька літе-
73
І. Франко подав науковий опис восьми закарпатсь- ме наукові розробки, статті , огляди кінця ХІХ – поча-
ких рукописів і зробив широку публікацію тексту не тку ХХ ст.. які заклали грунт, що започаткував сучас-
лише в додатку до статті, але й у п’ятитомному кор- ні наукові дослідження над закарпатським письменст-
пусі «Апокрифів і легенд з українських рукописів» вом. На праці цих авторів орієнтувався В. Бирчак,
(1896—1910). Після праць І. Франка розпочалися ін- який стояв на позиціях, що письменство Закарпаття є
тенсивні пошуки і публікації текстів старого закар- галуззю українського письменства. Він зазначав, що в
патського письменства, серед яких на початку 1900-х його історії простежуються ті самі напрями, мотиви,
рр. слід відзначити збірник В. Гнатюка «Угроруські ідеї, що й в українській літературі, а оскільки Закар-
духовні вірші». У ньому описано 14 старих рукописів паття весь час жило в інших державних організаціях,
Закарпаття і опубліковано 225 текстів духовних вір- іншим суспільним, політичним життям, то і його пи-
шів. . сьменство має свої, властиві лише йому риси, зокрема
Після праць І. Франка розпочалися інтенсивні по- релігійний характер, неможливість творити рідною
шуки і публікації текстів старого закарпатського пи- мовою, запізнений розвиток. Письменство Закарпаття
сьменства, серед яких на початку 900-х рр. Олекса В. Бирчак вважав українським, бачив його перспекти-
Мишанич відзначає збірник В. Гнатюка – «Угроруські ву, цінував демократичність змісту, віру в свої сили
духовні вірші». У ньому автор описав 14 старих руко- [4, с.171].
писів із Закарпаття і опублікував 22 текстів духовних Олекса Мишанич виділяє ще одного науковця М.
віршів. Саме І. Франко і В. Гнатюк постійно заклика- Лелекача. Він був одним із тих учених Закарпаття, що
ли закарпатську інтелігенцію збирати і вивчати літе- послідовно і науково обґрунтував спільність літерату-
ратурні пам’ятки. Проте при величезному занепаді ри Закарпаття із загальноукраїнським літературним
культурного та літературного життя на Закарпатті, що процесом. Вихід із страшного літературного занепаду
розпочався з середини ХІХ ст. складно було знайти другої половини ХЇХ – початку ХХ ст. і шлях до
людей, які згодні були б підтримати І .Франка та В. справжнього національно-культурного відродження
Гнатюка. Винятком були лише одиниці. І серед них Закарпаття М. Лелекач визнавав лише один: «Зірвати
Олекса Мишанич виділяє Г. М. Стрипського. Коли Г. й найменші духові взаємини з московщиною, а тим
М. Стрипський навчався в Будапештському універси- самим рівночасно й з традицією упадкової доби».
теті він налагоджував тісні зв’язки з філологічною Олекса Мишанич наголошував на тому, що потріб-
секцією Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. но створити нову історію літератури Закарпаття, яка б
Він був дуже вражений від першого тому «Апокрифів не тільки перевершувала існуючі погляди, а й на су-
і легенд» І. Франка. У своєму листі до І. Франка від часному рівні висвітлила літературний процес у всій
11. ІХ. 1896 р. він пише: «Я дуже б рад прислужитися його складності, суперечності, повноті. Дуже важли-
в монументальній праці, розпочатій товариством… вою проблемою, як вважав Мишанич, є видання тво-
Перечитавши ж Ваші «пам’ятки українсько-руської рів наших письменників XIX – першої половини
мови і літератури» набрав єм ся чимало духу і охоти XX ст., адже впродовж багатьох років переважали
бути руським антікварем, чорнокнижником». Стрип- академічні дослідження, а видання творів майже не
ський розпочинає енергійні пошуки старих рукописів. здійснювалося. Виходили твори тих письменників, які
І цього ж року надсилає Франкові рукописне Данилів- стали згодом радянськими, а от автори ХІХ ст. і час-
ське учительне євангеліє. Спираючись на праці І. тина авторів 20–30-х рр. ХХ ст. залишилися поза ува-
Франка і В. Гнатюка, Г. Стрипський подав перелік гою видавництв. Власне кажучи, було видано лише
відомих на той час рукописів, зробив короткий огляд колективний збірник творів письменників «дорадян-
старого письменства Закарпаття, тим самим сприяв ського» Закарпаття під назвою «На Верховині» (Уж-
його популяризації [3, с. 5]. город, 1984). Це своєрідна хрестоматія літератури
Разом із І. Франком, продовжує Мишанич, науко- краю із XVІ ст. до початку 40-х років ХХ століття [4,
вим вивченням літератури Закарпаття займалися і такі с. 179]. Саме тому Олекса Мишанич велику частину
учені як М. Драгоманов, В. Возняк, І. Созанський. свого життя присвятив дослідженню літератури Зака-
Олекса Мишанич зазначає, що дуже важливими є са- рпаття.
1. Верховина. Збірник наукових праць на пошану професора України. Ін-т літератури ім. Т.Г.Шевченка. – К.: Основи,
Олекси Мишанича з нагоди його 70-річчя / М. Жулинсь- 2004. – 390 c.
кий, І. Денисюк. – Дрогобич: Коло, 2003. – 177 с. 5. Мишанич О. Література Закарпаття: стан і проблеми нау-
2. Мишанич О. На переломі [Текст]: Літературознавчі статті кового дослідження / Виступ на круглому столі «Україн-
й дослідження / О. Мишанич ; НАН України. Ін-т літера- ське карпатознавство: сучасний стан і завдання». – Ужго-
тури ім. Т.Г.Шевченка. – К.: Основи, 2002. – 437 с. род, 31 серпня 1991 р. Міжнародна наукова конференція
3. Мишанич О. Література Закарпаття XVII–XVII ст.: істо- «Українські Карпати: етнос, історія, культура».
рико-літ. нарис / О. В. Мишанич. – К.: Наук. думка, 1964. 6. Мишанич О. Загальноукраїнський контекст літератури
– 116 с. Закарпаття. Літературно-критичні статті / О. Мишанич. –
4. Мишанич О. З минулих літ [Текст]: Літературознавчі Ужгород: МПП «Гражда», 1996 – 100 с.
статті й дослідження різних років / О. Мишанич ; НАН
REFERENCES
1. Verhovyna. Collection of scientific works in honor of 2. Myshanych O. At the turn of the [Text]: Literary articles and
Professor Olexa Myshanych on the occasion of his 70th researches / O. Myshanych; National Academy of Sciences of
anniversary / M. Zhulynsky, I. Denysyuk. – Drohobych: Ukraine. Inst. Of literature to them. T. Shevchenko. – K .:
Kolo, 2003. – 177 pp. Fundamentals, 2002. – 437 pp.
74
3. Myshanych O. Literature of Transcarpathia XVII-XVII «Ukrainian Carpathian Science: Current State and Tasks». –
centuries: historical and literary. essay / O. V. Myshanych. – Uzhgorod, August 31, 1991 International scientific
K .: Science. opinion, 1964. – 116 p. conference «Ukrainian Carpathians6 Ethnicity, History,
4. Myshanych O. From the Past Summer [Text]: Literary Culture».
Articles and Studies of Different Years / O. Myshanych; 6. Myshanych O. The All-Ukrainian Context of Transcarpathian
National Academy of Sciences of Ukraine. Inst. Of literature Literature. Literary-critical articles / O. Myshanych. –
to them. T. Shevchenko. – K .: Fundamentals, 2004. – 390 c. Uzhhorod: MPP «Grazhda», 1996 – 100 p.
5. Myshanych O. Transcarpathian Literature: State and Problems
of Scientific Research / Speech at the Round Table
Transcarpathian literature in the scientific work of Oleksa Mishanych

K. R. Vakulenko
Abstract. The article is devoted to the study of Transcarpathian literature in the scientific work of Alexei Mishanych. The directions
of his exploration on this topic are determined, the stages of the development of the literary process and the various approaches of
scientists to the study of the history of literature in Transcarpathia are outlined. The exploration made it possible to find out and
illustrate the ways of developing the Ukrainian science of the Transcarpathian literature of the XIV-XX centuries and bring to light
the place and role of Mishanych in the study of the literary process of Transcarpathia XIV-XX centuries.
Keywords: cooperation of national literatures, Transcarpathia, Oleksa Mishanych, Ukrainian literature, literary process.
Литература Закарпатья в научном наследии Алексея Мишанича

К. Р. Вакуленко
Аннотация. Статья посвящена исследованию литературы Закарпатья в научном наследии Алексея Мишанича. Определены
направления его исследований по этой теме, определены этапы развития литературного процесса и различные подходы
ученых к изучению истории литературы Закарпатья. Исследование позволило выяснить и подчеркнуть пути развития укра-
инской науки о литературе Закарпатья XIV-XХ веков и осветить место и роль Мишанича в деле исследования литературно-
го процесса Закарпатья XIV-XХ веков.
Ключевые слова: взаимодействие национальных литератур, Закарпатье, Алексей Мишанич, украинская литература,
литературный процесс.
75
Editor-in-chief: Dr. Xénia Vámos
The journal is published by the support of

Society for Cultural and Scientific Progress in Central and Eastern Europe
Készült a Rózsadomb Contact Kft nyomdájában.

1022 Budapest, Balogvár u. 1.
www.rcontact.hu
76

Seanewdim Philology V 46 Issue 159

Hochgeladen von

Dokumentinformationen

Copyright

Verfügbare Formate

Dieses Dokument teilen

Dokument teilen oder einbetten

Freigabeoptionen

Stufen Sie dieses Dokument als nützlich ein?

Sind diese Inhalte unangemessen?

Copyright:

Verfügbare Formate

Seanewdim Philology V 46 Issue 159

Hochgeladen von

Copyright:

Verfügbare Formate

www.seanewdim.

p-ISSN 2308-5258 e-ISSN 2308-1996

VI(46), Issue 159, 2018 Apr.

SCIENCE AND EDUCATION A NEW DIMENSION

© EDITOR AND AUTHORS OF INDIVIDUAL ARTICLES

THE JOURNAL IS LISTED AND INDEXED IN:

CROSSREF (DOI prefix:10.31174​)

DIRECTORY OF RESEARCH JOURNAL INDEXING

ULRICHS WEB GLOBAL SERIALS DIRECTORY

UNION OF INTERNATIONAL ASSOCIATIONS YEARBOOK

Rendering allusions and intertextual lacunae

Rendering allusions and intertextual lacunae

Paper received 22.02.18; Revised 25.02.18; Accepted for publication 28.02.18.

Аллюзии и интертекстуальные лакуны в переводе

Թարգմանության մեջ անփոփոխակի ուսումնասիրության որոշ

Paper received 01.03.18; Revised 06.03.18; Accepted for publication 09.03.18.

Թարգմանության տեսության հիմնական համակարգի հետ, ապա այն, ինչ թարգմանական

համայնքներում, անփոփոխակն է, իսկ նրա հաղորդողի հաղորդակցական դիտավորությունը՝

իրադրություն, գործաբանական և լեզվական հայեցակերպի, այն է` անփոփոխակի շուրջ առկա

On some aspects of study of invariant in translation

О некоторых аспектов изучения инварианта в переводе

Stylistic means of the cohesion implementation in Stephen King’s fiction

Paper received 17.03.18; Revised 22.03.18; Accepted for publication 25.03.18.

Міфопоетична космологія в символістській поезії В. Свідзінського

Paper received 29.03.18; Revised 03.04.18; Accepted for publication 05.04.18.

Мифопоэтическая космология в символистской поэзии В. Свидзинского

Mythopoeic cosmology in the symbolist poetry of Volodymyr Svidzinskyi

Вербальне відображення ґендерних стереотипів

Paper received 12.03.18; Revised 19.03.18; Accepted for publication 21.03.18.

Verbal reflection of gender stereotypes (on the material of Ukrainian Proverbs)

Вербальное отображение гендерных стереотипов (на материале украинских паремий)

Метафоричне моделювання англомовної геологічної термінології

Paper received 11.03.18; Revised 14.03.18; Accepted for publication 16.03.18.

Metaphorical modeling of English geological terminology

Метафорическое моделирование англоязычной геологической терминологии

Ресурси відтворення англомовних архаїзмів

Paper received 20.03.18; Revised 24.03.18; Accepted for publication 26.03.18.

Особливості структурного і семантичного співвідношення

Paper received 25.03.18; Revised 28.03.18; Accepted for publication 29.03.18.

Українська мова в інтернет-просторі:

Paper received 12.03.18; Revised 16.03.18; Accepted for publication 19.03.18.

policy.info/2016/03/ukrajinska- mova -j-komertsiya-nesumirnist- 7. Tyshchenko O. The Language of Internet communication: style,

Образ жінки-стоїка в австралійській художній прозі

Paper received 25.03.18; Revised 28.03.18; Accepted for publication 29.03.18.

Семіотична структура твіт-текстів

Paper received 05.03.18; Revised 11.03.18; Accepted for publication 15.03.18.

Рис. 3. Мономодальний набірний вербальний твіт-текст.

Різновидом мономодального вербального твіту є

Рис. 4. Мономодальний прикріпний вербальний твіт-текст.

Мономодальні зображальні твіт-тексти також він уподібнює президента представнику нацистської

Рис. 7. Бімодальний прикріпний твіт-текст.

Користувач #MAGA Chocolate висловлює підтримку

твіт-тексту як комунікативної одиниці жанру твітінг сполучаються вербальний і зображальний модуси,

ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ

Semiotic structure of tweet-texts (exemplified by Donald Trump’s Twitter)

Семиотическая структура твит-текстов (на материале Твиттера Дональда Трампа)

Фоностилістика вірша Е. А. По «The Raven» та її

Paper received 21.03.18; Revised 25.03.18; Accepted for publication 28.03.18.

Анжамбеман як тригер імплікатів у

Kurtisane“). ка вживати в римі незначущі слова, які спричиняють

различных школ когнитивной лингвистики : интегративный ровск: Белая, 2013.

Особливості реалізації дитячої авторитарності у контексті рольової гри

Paper received 20.03.18; Revised 25.03.18; Accepted for publication 18.03.18.

Peculiarities of Children’s Authoritarianness Implementation in the Context of Pretend Play

CROSSREF (DOI prefix:10.31174)