Sie sind auf Seite 1von 9

Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

Факультет іноземних мов

Індивідуальне завдання

з перекладу статті на політологічну тематику

Виконала Волощук Тетяна

студентка групи Н-21

Івано-Франківськ 2022
ДЖЕРЕЛО: https://www.welt.de/politik/ausland/article238225991/Ukraine-Krieg-Selenskyj-bestaetigt-Beginn-
russischer-Offensive-im-Osten-des-Landes.html

Selenskyj bestätigt Beginn russischer Offensive im Osten des Landes


Der ukrainische Präsident Wolodymyr Selenskyj hat den Beginn der russischen Offensive im Osten der
Ukraine bestätigt. „Wir können nun bestätigen, dass die russischen Truppen den Kampf um den Donbass
begonnen haben, auf den sie sich seit langem vorbereiten“, erklärte Selenskyj am Montag in einer Rede, die
im Messengerdienst Telegram verbreitet wurde. „Ein sehr großer Teil der ganzen russischen Armee wird
nun für diese Offensive verwendet“, erklärte er.

Zuvor am Montag hatten schon andere Stellen in der Ukraine erklärt, Russland habe mit dem erwarteten
Angriff auf Regionen in der Ostukraine begonnen. Der Generalstab der ukrainischen Armee berichtete am
Montagabend von „Anzeichen des Beginns der Offensive“, insbesondere in den Gebieten um die Großstädte
Charkiw und Donezk. Demnach werden nun Vorstöße in Richtung Barwinkowe und Slowjansk im Donezker
Gebiet erwartet.

Der Gouverneur des Gebiets Luhansk, Serhij Hajdaj, sprach von russischen Angriffen auf die Kleinstadt
Kreminna. Dort sei die russische Armee in der Nacht zum Montag „mit einer riesigen Menge an
Kriegsmaterial einmarschiert“, wie der Gouverneur auf Facebook mitteilte. Schwere Kämpfe gebe es auch
um die Städte Rubischne und Popasna.

Der ukrainische Präsidentenberater Olexij Arestowytsch hatte zuvor schon über russische Vorstöße in
Richtung Huljajpole im Gebiet Saporischschja im Südosten informiert. Rund 10.000 russische Soldaten
sollen dabei im Einsatz sein. Auch im Westen des Landes hat Russland seine Angriffe wieder verstärkt. Bei
Raketenangriffen auf Lwiw, wo sich viele Flüchtlinge aufhalten, wurden nach ukrainischen Angaben
mindestens sieben Menschen getötet.
Kreminna: Keine Evakuierung mehr möglich

Aus der Kleinstadt Kreminna in der Ostukraine ist laut dem ukrainischen Gouverneur von Luhansk, Serhij
Hajdaj, keine Evakuierung mehr möglich. „Gerade ist die Kontrolle über die Stadt Kreminna verloren
gegangen. Es finden Straßenkämpfe statt“, teilte er mit. „Jede Stunde verschlechtert sich die Situation.“ In
Kreminna sollen von 18.000 Einwohnern vor dem Krieg noch etwa 4000 ausharren. Kreminna liegt rund 50
Kilometer nordöstlich der Großstadt Kramatorsk und in der Nähe der derzeit heftig umkämpften Stadt
Rubischne. Reporter der Nachrichtenagentur AFP berichteten am Montag von heftigen Explosionen in
Rubischne, die zum Teil Brände auslösten. Über der Stadt stiegen riesige Rauchwolken auf.
Mariupol: Erneut keine Fluchtkorridore für Zivilisten

Auch Mariupol gehört weiter zu den Zielen der russischen Armee. Besonders in der Hafenstadt Mariupol sei
die Lage „extrem schwierig“, sagt der Sprecher des ukrainischen Verteidigungsministeriums, Olexander
Motusjanyk am Montag. Die Hafenstadt sei aber noch nicht vollständig in der Hand der Russen –
Widerstand leisten vor allem Soldaten, die sich auf dem Gelände des Stahlwerks Asowstal verschanzt haben.
Weiter sagt er, dass die russischen Luftangriffe um über 50 Prozent zugenommen hätten. Immer öfter seien
Teile der Infrastruktur Ziele der Attacken.

Die ukrainische stellvertretende Ministerpräsidentin Iryna Wereschtschuk ruft Russland auf, Fluchtkorridore
aus Mariupol und aus dem Gelände des Stahlwerks in der Hafenstadt zuzulassen. Dort haben sich die
verbliebenen ukrainischen Soldaten verschanzt. Auch viele Zivilisten sollen auf das Gelände geflohen sein.
Es müsste schnell eine Passage für Frauen, Kinder und andere Zivilisten aus Asowstal heraus geschaffen
werden, sagt Wereschtschuk. Bislang kam es jedoch zu keiner Einigung. „Aus Sicherheitsgründen wurde
beschlossen, heute keine humanitären Korridore zu öffnen“, teilt die stellvertretende Ministerpräsidentin der
Ukraine, Iryna Wereschtschuk, auf Telegram mit.
Sie drohte den Verantwortlichen bei einer Ablehnung mit einer Verurteilung wegen Kriegsverbrechen. Tags
zuvor hatten die russischen Streitkräfte nach eigenen Angaben für mehrere Stunden das Feuer um das
Stahlwerk eingestellt und den verbliebenen Verteidigern angeboten, sich zu ergeben. Laut dem Polizeichef
von Mariupol, Mychajlo Werschynin, befindet sich in den Bunkern der Fabrik weiterhin „eine große Zahl
von Zivilisten“. „Sie glauben den Russen nicht“, sagte Werschynin.

Der ukrainische Generalstab berichtete am Sonntagabend von russischen Raketen- und Bombenangriffen auf
das belagerte Mariupol. Dabei kämen auch Überschallbomber vom Typ Tu-22M3 zum Einsatz.

Regierungschef Denys Schmyhal sagte dem US-Sender ABC, die Stadt sei nicht gefallen. Die ukrainischen
Soldaten würden in Mariupol „bis zum Ende kämpfen“. Außenminister Dmytro Kuleba berichtete im US-
Sender CBS, die eigenen Truppen seien „im Grunde eingekreist“ von russischen Truppen, die Mariupol dem
Erdboden gleichmachen wollten. Wörtlich sagte Kuleba: „Die Stadt existiert nicht mehr.“

In Mariupol hielten sich noch rund 100.000 Einwohner auf, sagte Werschinin. Die russischen Truppen ließen
sie für Essen Trümmer räumen sowie Leichen bergen und in Massengräbern beerdigen, behauptete er.
Mariupol hatte vor dem Krieg rund 400.000 Einwohner. Nach der langen Belagerung und dem
Dauerbeschuss werden Tausende Tote unter den Zivilisten befürchtet.

Charkiw: „Vorsätzlicher Terror“

Daneben wird vor allem Charkiw weiter bombardiert. Am Sonntag wurden in der zweitgrößten Stadt der
Ukraine nach Behördenangaben sechs Menschen durch russischen Beschuss getötet, drei weitere Menschen
starben demnach am Montag bei russischen Angriffen. Viele weitere wurden verletzt. AFP-Journalisten
berichteten von mehreren Bränden, die sich infolge der Angriffe in Wohnvierteln im Zentrum Charkiws
ausbreiteten und Dächer einstürzen ließen.
Wie Präsident Selenskyj in seiner abendlichen Videoansprache erklärte, sind in der Stadt allein in den
vergangenen vier Tagen 18 Menschen getötet und 106 Personen verletzt worden. „Dies ist nichts anderes als
vorsätzlicher Terror. Mörser, Artillerie gegen gewöhnliche Wohnviertel, gegen gewöhnliche Zivilisten“,
sagte er .

Selenskyj betonte in seiner Ansprache in der Nacht zum Montag erneut die Bedeutung der
Waffenlieferungen von schwerem Gerät. Er kündigte zudem angesichts des befürchteten Großangriffs im
Osten des Landes harte Gegenwehr an. „Wir werden unser Territorium nicht aufgeben“, sagte er dem
Nachrichtensender CNN. Die Schlacht in der Region Donbass könne den Verlauf des gesamten Krieges
beeinflussen.

Lwiw: Raketen treffen zivile Ziele

Zugleich startete die russische Armee am Montag auch einen Raketenangriff auf die westukrainische Stadt
Lwiw. Dabei sind nach ukrainischen Angaben mindestens sieben Menschen getötet worden. Mindestens elf
weitere Menschen seien bei den Angriffen verletzt worden, erklärte der Gouverneur der Region Lwiw,
Maxym Kosyzky, im Messengerdienst Telegram. Unter den Opfern sollen auch Kinder sein.
Über die Anzahl der in Lwiw eingeschlagenen Raketen gibt es unterschiedliche Angaben. Lwiws
Bürgermeister, Andrij Sadowyj, sprach auf seiner Facebook-Seite insgesamt von fünf Einschlägen,
Gebietsgouverneur Maxym Kosyzkyj von vier Raketen. Drei davon hätten Militärobjekte getroffen, eine sei
auf ein ziviles Objekt, einen Reifenservice, abgeschossen worden, teilte er mit. Daneben sollen auch ein
Hotel und rund 40 Autos beschädigt worden sein.

Wie der Chef der ukrainischen Bahngesellschaft, Alexander Kamyschin, mitteilte, wurde bei dem Angriff
auch Bahn-Infrastruktur beschädigt. Er verbreitete in den Online-Netzwerken ein Foto, auf dem Feuer und
Rauch über einem kleinen Gebäude neben einem Eisenbahngleis zu sehen sind. Fahrgäste oder Bahn-
Angestellte wurden seinen Angaben zufolge bei dem Angriff nicht verletzt. „Sowohl die
Bahnhofsbelegschaft als auch die Zugbrigaden haben angemessen reagiert“, schrieb er auf dem Telegram-
Kanal der ukrainischen Eisenbahn.Russland hat den Beschuss von Lwiw bestätigt. Russische Flugzeuge
hätten am Montagmorgen einen Angriff auf ein Logistikzentrum der ukrainischen Streitkräfte ausgeführt,
sagte der Sprecher des Verteidigungsministeriums in Moskau, Igor Konaschenkow, am Abend. Dabei sei ein
Waffendepot zerstört worden, in dem aus dem Westen gelieferte Waffen gelagert worden sein sollen. Lwiw
liegt weit von der Front entfernt in der Westukraine und wurde seit dem Beginn der russischen Invasion am
24. Februar nur selten bombardiert. Die Stadt nahe der polnischen Grenze sich zu einem Zufluchtsort für
Geflohene entwickelt. Auch westliche Botschaften wurden zu Beginn des Krieges aus Kiew nach Lwiw
verlegt.
Ausblick: Ist der russische Plan gescheitert?

„Das Ziel der militärischen Aggression ist dasselbe geblieben: Dies ist eine Operation, um die Staatlichkeit
der Ukraine zu vernichten“, sagte der Geheimdienstchef Kyrylo Budanow dem „Spiegel“. Die Ukraine solle
nach dem Willen Russlands „aufhören als Staat zu existieren“.

Auf die Frage, warum Russland entschieden habe, seine Truppen aus der Region um die Hauptstadt Kiew
abzuziehen, sagte Budanow: „Sie haben sich nicht einfach so zurückgezogen – wir haben sie aus der Region
Kiew vertrieben. Es begann damit, dass wir die Stadt Irpin zurückeroberten. Damit drohten ihre Kräfte im
Kiewer Gebiet in zwei Teile zerschnitten zu werden.“
Über das Scheitern des russischen Plans, Kiew zu erobern, wundere er sich nicht, sagte Budanow. Er
wundere sich aber über etwas anderes: „Wie inkompetent und fahrlässig die russischen Befehlshaber an die
Durchführung einer so großen Operation herangegangen sind. Wenn sie wirklich glaubten, dass sie in drei
Tagen damit fertig sind – und nach unseren Erkenntnissen waren sie felsenfest davon überzeugt – dann muss
die russische Führung sich fragen, wie kompetent ihre Generäle sind.“

Budanow wiederholte auch die Forderung der ukrainischen Regierung nach Waffen aus Deutschland: „Wir
brauchen Artilleriesysteme – darin ist die deutsche Armee besonders stark“, sagte der Generalmajor. „Und
leider brauchen wir Panzer, weil wir sehr große Verluste an gepanzerten Fahrzeugen hatten.“

Mit den Waffen wolle die ukrainische Armee die besetzten Gebiete befreien, sagte Budanow. Dazu zähle er
auch die 2014 von Russland annektierte Halbinsel Krim. Ein Problem mit der Ausbildung ukrainischer
Soldaten etwa am Kampfpanzer Leopard sieht Budanow nicht: „Das lernen wir schnell. Mit Verlaub, das ist
keine höhere Mathematik.“
Зеленський підтвердив початок наступу Росії на сході країни
Президент України Володимир Зеленський підтвердив початок наступу Росії на сході України.
«Тепер ми можемо підтвердити, що російські війська розпочали бій за Донбас, до якого вони
готувалися тривалий час», – заявив Зеленський у понеділок у промові, яка була опублікована у
месенджері Telegram. «Для цього наступу зараз використовується дуже велика частина російської
армії», – пояснив він.

Раніше в понеділок інші джерела в Україні повідомили, що Росія почала очікувану атаку на регіони
на сході України. Генштаб ЗСУ повідомив у понеділок увечері про «ознаки початку наступу»,
особливо в районах навколо великих міст Харкова та Донецька. Відповідно, зараз очікуються
просування в напрямку Барвінкове та Слов’янська Донецької області.

Губернатор адміністрації Луганської області Сергій Гайдай розповів про напади Росії на невелике
містечко Кремінна. Російська армія «увійшла з величезною кількістю бойової техніки» у понеділок
ввечері, повідомив він у Facebook. Запеклі бої також точилися навколо міст Рубіжне та Попасна.

Радник президента України Олексій Арестович раніше повідомляв про просування Росії в напрямку
Гуляйполя Запорізької області на південному сході. Зазначається, що в бою задіяно близько 10 тисяч
російських солдатів. Росія також збільшила свої атаки на заході країни. За даними українських
джерел, внаслідок ракетного обстрілу Львова, де перебуває багато біженців, загинули щонайменше
семеро людей.

Кремінна: Евакуація більше неможлива

За словами українського голови обласної державної адміністрації Луганська Сергія Гайдая, евакуація
з маленького містечка Кремінна на сході України вже неможлива. «Контроль над містом Кремінна
щойно втрачено. Ідуть вуличні бої", - сказав він. «Ситуація погіршується з кожною годиною.» У
Кремінній із 18 000 жителів до війни ще близько 4 000 тримаються та чекають кінця. Кремінна
розташована приблизно за 50 кілометрів на північний схід від міста Краматорськ і неподалік від
міста, за яке зараз ведуться бої, Рубіжне. Журналісти інформаційного агентства AFP у понеділок
повідомили про сильні вибухи в Рубіжному, деякі з яких спричинили пожежі. Над містом піднялися
величезні хмари диму.

Маріуполь: Знову немає евакуаційних коридорів для мирних жителів

Маріуполь надалі належить до однією з цілей російської армії. Зокрема, у портовому місті
Маріуполь ситуація «надзвичайно складна», заявив у понеділок речник Міністерства оборони
України Олександр Мотусяник. Однак портове місто ще не повністю в руках росіян – основний опір
чинять солдати, які закріпилися на місці металургійного заводу «Азовсталь». Далі він каже, що
російські авіаудари зросли більш ніж на 50 відсотків. Усе частіше об’єктами атак стають частини
інфраструктури.

Віце-прем’єр-міністр України Ірина Верещук закликає Росію дозволити евакуаційні коридори з


Маріуполя та із металургійного заводу в портовому місті. Там закріпилися решта українських
солдатів. Також багато мирних жителів втекли на територію заводу.
Прохід для жінок, дітей та інших мирних жителів з «Азовсталі» потрібно створити швидко, каже
Верещук. Однак поки що домовленості не досягнуто. «З міркувань безпеки вирішено сьогодні не
відкривати гуманітарні коридори», – повідомила в Telegram віце-прем’єр-міністр України Ірина
Верещук. Вона погрожувала кримінальною відповідальністю за військові злочини. Напередодні
російські збройні сили заявили, що припинили вогонь навколо металургійного заводу на кілька годин
і запропонували захисникам, що залишилися, здатися. За словами начальника маріупольської поліції
Михайла Вершиніна, в бункерах заводу залишається велика кількість мирних жителів. «Вони не
вірять росіянам», – сказав Вершинін.

Український Генштаб повідомив у неділю ввечері про ракетно-бомбові обстріли Росією оточеного
Маріуполя. Також були використані надзвукові бомбардувальники Ту-22М3.

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив американській телекомпанії ABC, що місто не впало. У


Маріуполі українські воїни будуть боротися до кінця. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба в
ефірі американської телекомпанії CBS повідомив, що українські війська «по-суті знаходяться в
блокаді» російськими військами, які хотіли зрівняти Маріуполь із землею. Дослівно Кулеба сказав:
«Міста більше не існує».

За словами Вершиніна, у Маріуполі залишилося близько 100 тисяч жителів. За його словами,
російські війська дозволили їм розчистити уламки ,щоб знайти їжу, забрати трупи та поховати їх у
братських могилах. До війни в Маріуполі проживало близько 400 тисяч людей. Після тривалої облоги
та постійних обстрілів побоюються тисячі смертей цивільного населення.

Харків: «Навмисний терор»

Крім того, продовжують далі бомбардувати Харків. За даними влади, шість людей загинули
внаслідок обстрілу російськими військами в неділю в другому за величиною місті України, ще троє
загинули в результаті російських обстрілів у понеділок. Багато більше отримали поранення.
Журналісти AFP повідомляють про декілька пожеж, які поширилися на житлові квартали в центрі
Харкова, внаслідок чого обвалилися дахи.

Як пояснив у вечірньому відеозверненні Президент Зеленський, лише за останні чотири дні в місті
загинули 18 людей, 106 отримали поранення. «Це не що інше, як навмисний терор. Міномети,
артилерія проти звичайних кварталів, проти простих мирних жителів», – сказав він.

У своїй промові в понеділок ввечері Зеленський знову наголосив на важливості доставки важкої
техніки. Він також оголосив про жорсткий опір з огляду на страшний масштабний напад на сході
країни. "Ми не віддамо свою територію", - сказав він CNN. Бій на Донбасі може вплинути на хід усієї
війни.

Львів: Ракети вразили цивільні цілі

Водночас у понеділок російська армія завдала ракетного удару по західноукраїнському місті Львів.
За даними українських джерел, загинули щонайменше семеро людей. Ще щонайменше одинадцять
людей отримали поранення, повідомив голова Львівською обласної адміністрації Максим Косицький
у месенджері Telegram. Повідомляється, що серед постраждалих є діти.
Є різні повідомлення про кількість ракет, які впали у Львові. Загалом міський голова Львова Андрій
Садовий на своїй сторінці у Facebook розповів про п’ять ракетних ударів, а губернатор області
Максим Косицький – про чотири ракети. Троє з них потрапили на військові об'єкти, один на
цивільний об'єкт, шиномонтаж, сказав він. Крім того, зазначається, що пошкоджено готель та
близько 40 автомобілів.

За словами керівника Української залізниці Олександра Камишина, авіаудар також пошкодив


залізничну інфраструктуру. Він поділився в мережі фотографією, на якій видно вогонь і дим над
невеликою будівлею біля залізничної колії.

За його словами, в результаті нападу ніхто з пасажирів і працівників залізниці не постраждав. "І
персонал вокзалу, і бригади поїздів відреагували належним чином", - написав він у Telegram-каналі
Української залізниці. Росія підтвердила обстріл Львова. Російські літаки в понеділок вранці завдали
удару по центру матеріально-технічного забезпечення Збройних сил України, повідомив увечері
речник Міноборони Ігор Конашенков. Було знищено склад зброї, в якому, як кажуть, зберігалася
зброя, доставлена із Заходу. Розташований далеко від лінії фронту на Західній Україні, Львів рідко
бомбили з моменту початку російського вторгнення 24 лютого. Місто біля польського кордону
перетворилося на місце притулку для біженців. Також на початку війни з Києва до Львова були
перенесені західні посольства.

Огляд: російський план провалився?

"Мета військової агресії залишилася незмінною: це операція зі знищення державності України", -


сказав керівник розвідки Кирило Буданов. За словами Росії, Україна повинна «перестати існувати як
держава».

На запитання, чому Росія вирішила вивести свої війська з регіону навколо столичного Києва, Буданов
відповів: «Вони не просто вивели – ми їх вигнали з Київської області. Почалося з того, що ми
повернули місто Ірпінь. Це загрожувало скороченню їхніх сил у Київській області на дві частини».
Буданов сказав, що його не дивує, що російський план завоювання Києва провалився. Але дивує його
інше: «Як некомпетентно і недбало російські командири підійшли до здійснення такої великої
операції. Якщо вони дійсно вірили, що зможуть зробити це за три дні – і, як ми розуміємо, вони
абсолютно вірили, що це так, – то російське керівництво має запитати себе, наскільки компетентні
їхні генерали».

Буданов також повторив вимогу українського уряду щодо озброєння з Німеччини: «Нам потрібні
артилерійські системи – німецька армія в них особливо сильна», – сказав генерал-майор. «І, на жаль,
нам потрібні танки, тому що ми мали дуже великі втрати бронетехніки».
Українська армія хоче використати зброю для звільнення окупованих територій, сказав Буданов.
Сюди входить Кримський півострів, анексований Росією в 2014 році. Буданов не бачить проблеми з
підготовкою українських бійців, наприклад, на бойовому танку «Леопард»: «Цьому ми швидко
навчимося. При всій повазі, це не вища математика».
Ключові політологічні поняття, використані в тексті.

•Генеральний штаб Збройних сил України (абрев. ГШ ЗСУ) — головний військовий орган з


планування оборони держави, управління застосуванням  Збройних сил України, координації та
контролю за виконанням завдань у сфері оборони іншими утвореними відповідно до законів
України військовими формуваннями, органами виконавчої влади, органами місцевого
самоврядування, правоохоронними органами, Державною спеціальною службою транспорту і
Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України.

• Губернатор – офіційний представник влади , голова місцевого підлеглого уряду колонії, штату,
території тощо. Країни світу мають різні назви цієї посади.

В українських суспільних та державних ЗМІ, деяких державних постановах, тощо «губернаторами»


називають голів обласних державних адміністрацій, оскільки функції голів обласних рад не
відповідають — за визначенням — функціям голів рад в Україні.

• Радник Президента України - згідно Положення, радник призначається на посаду та


звільняється з посади Президентом, підпорядковується безпосередньо главі держави.

Основними завданнями радника є розроблення та внесення в установленому порядку пропозицій


щодо здійснення повноважень глави держави у певній сфері. Відповідно до покладених завдань
радник: аналізує політичні, соціально-економічні, інші процеси, що відбуваються в Україні та за її
межами, за результатами такого аналізу готує та подає пропозиції; здійснює моніторинг
інформаційного простору України, готує пропозиції щодо забезпечення додержання прав громадян
в інформаційній сфері та свободи діяльності засобів масової інформації; здійснює аналіз
нормативно-правових актів, подає в установленому порядку пропозиції щодо їх удосконалення.

Радник виконує доручення керівника Офісу Президента України; здійснює моніторинг ситуації в
регіонах , готує та вносить пропозиції щодо врегулювання проблемних питань; здійснює за
дорученням Президента інші функції.

Робота радника спрямовується Президентом України.


• Евакуація— процес виведення населення і життєважливих ресурсів першої необхідності з
території можливої загрози від катастрофи чи воєнного конфлікту.

Українське законодавство визначає: «евакуація – організоване виведення чи вивезення із зони


надзвичайної ситуації або зони можливого ураження населення, якщо виникає загроза його життю
або здоров’ю, а також матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження
або знищення».

Евакуація використовується у військовій справі і цивільній обороні.

• Віце-прем’єр-міністр України — член Уряду України — Кабінету Міністрів України.

Віце-прем’єр-міністри мають певні додаткові повноваження, що стосуються роботи Кабінету


Міністрів та його взаємодії з іншими органами влади, а саме:
-забезпечує виконання програми діяльності Кабінету Міністрів;
-забезпечує підготовку питань для розгляду на засіданнях Кабінету Міністрів України, попередньо
розглядає і погоджує проекти законів, актів Президента України, що готуються Кабінетом Міністрів
України, та проекти відповідних актів Кабінету Міністрів України, сприяє узгодженню позицій між
членами Кабінету Міністрів України, вносить пропозиції щодо порядку денного засідань Кабінету
Міністрів України;

-забезпечує взаємодію Кабінету Міністрів України з Президентом України та Верховною Радою


України з питань діяльності Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади тощо.
• Міністр закордонних справ України — посада керівника Міністерства закордонних справ в
Україні, який очолює міністерство та здійснює керівництво діяльністю усіх органів дипломатичної
служби держави.
• Прем'єр-міністр України — посада Голови Кабінету Міністрів в Україні. Очолює виконавчу
владу в країні.
Згідно зі статтею 107 Конституції України є членом Ради національної безпеки і оборони України.

• Воє́нна бло́када — форма операції у війні, що здійснюється сухопутними, військово-морськими


та повітряними силами. Воєнна блокада може бути сухопутною, морською і повітряною, а частіше
мішаною — сухопутно-повітряною або сухопутно-повітряно-морською.
Залежно від завдань, воєнна блокада буває: стратегічна , оперативна та тактична

За масштабом охоплення території виділяють: локальну , тотальну .


За повнотою переривання контактів із зовні: повну та часткову .

• Державність — специфічна ознака державно-політичної організації суспільства.


Термін має багато значень і вживається:
а) як синонім держави в цілому чи держави відповідного історичного типу (феодальна держава,
буржуазна держава тощо);
б) для характеристики системи (механізму) політичної організації суспільства;
в) з метою визначення ступеня розвитку системи органів держави (державного апарату);

Das könnte Ihnen auch gefallen